TobiRa

Сторінки (1/10):  « 1»

Знання

Мій  тихий  янгол  прилетить
І  пір’ям  білим  затріпоче.
Ти  ще  не  знаєш,  як  болить
Холодний  дотик  серед  ночі.

Ти  ще  не  знаєш,  як  слова
Вогненним  смутком  відізвуться,
У  них  надії  острова,
Де  янголи  з  жалю  сміються.

Ти  ще  не  бачив,  як  в  очах
Від  сміху  тане  горя  крига.
Та  янгол  принесе  у  снах
Тобі  знання,  що  тліє  стиха.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014


Das Bild

[img]http://188.121.37.240/media/textpict/36356[/img]
...асфальт
земля
крик  сонця
небо
цей  смуток
струм  крізь  тебе  в  мене
спів  вітру
листя  дотик  в  ніч
ми  знову  разом
віч-на-віч
трава
комахи
монстри  цвіту
мене  несе
куди  —  до  світла
ти  —  зловиш
сонце
день  і  хмари
холодний  вітер
мокрі  пари
під  небом  синім
земля  каміння
суд
страта
хмари  з  громом  сині
а  ми  —  невинні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014


Відчуваючи тишу…

Відчуваючи  тишу...
В  руках  —  тихе  тління.
Ми  помножимо  час,
ми  розмножимо  мить.
Поховаємо  сором
у  парку  Знесіння.
Ми  минемо.
Із  вітром  це  літо  згорить.

Ми  сховаємось  там,
де  в  безмежнім  чеканні
проминули  роки,
проминули  світи.
Бо  дороги  до  завтра,
одвік  нездоланні,
поринаючи  в  небо,
так  важко  знайти.

Ми  минемо.
А  вітер  в  сутужнім  зітханні
пробачатиме  зраду,
снуватиме  знов
на  прощання  мереживо.
Клаптики  ткАні
нам  до  зоряних  снів
транспортують  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014


Не-не

Не  прагну  не  тобою  не  хворіти,
Не  прагну.  Та,  на  жаль,  часом  буває:
Хтось  подарує  незрівнянні  квіти,
Хтось  обіцяє  провести  до  раю,
А  я  жену  всіх  геть.  Болить  тобою
Від  всіх  образ  моє  розбите  серце.
Не  цілував,  не  мріяв  —  непокоїв.
Тож  не  тебе  забути  доведеться.

Не  словом  не  повернення  благаю.
Неправди  вже  не  хочу.  Мерзнуть  руки.
Налию  у  горнятко  кави-чаю.
Не  манія,  а  фобія  розлуки.

Не  прагну  не  тобою  не  хворіти,
Та  день  за  днем  хвилиною  минає
І  нескінченно,  ніби,  не  любити
Не  прагну,  але  так,  повір,  буває...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2014


Час по колу

Давай  я  порахую  нам  до  трьох:
На  старт,  увага,  руш  –  і  час  по  колу.
Ти  справді  знав  до  мене  багатьох,
І  будеш  знати.  Світ  –  мов  Кока-Кола.

Давай  я  порахую  нам  до  трьох:
Я,  ти  і  світ,  який  давно  нас  втратив.
Спадає  тихо  ніч,  жорстокий  бог,
Та  ніч,  коли  мене  ведуть  на  страту.

Тим  часом  назбираю  в  жменьку  сни,
Не  буде  в  них  ні  смерті,  ані  крові.
Я  зможу  крізь  століття  пронести
Свій  траур  по  незрадженій  любові.

Налию  трішки  трунку  нам  на  двох,
Ковток  останній  питиму  спроквола.
Ти  справді  знав  до  мене  багатьох...
Брехня  любов.  Без  коки  Кока-Кола.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014


"Шчиталочка"

Раз,  два,  три,  чотири,  п’ять,
Вийшов  гопнік  погулять:
У  провулку  “тьолку”  зняв,
В  парку  лавочку  зламав,
Закурив,  попив  горілки,
Вибив  в  неформала  “філки”,
Під  шансон  пожер  насіння  —
Отаке  воно  створіння.

Раз,  два,  три,  чотири,  п’ять,
Я  піду  його  шукать.
Трошки  мого  лексикону
Затормозить  ’го  до  скону.
Дам  ще  й  книжкою  по  пиці  —
Зуби  лишить  на  полиці,
Буде  хлюпатись  в  калюжі  —
І  кому  такий  він  “нужен”.

А  його  попереджали,
Довго  “братани”  навчали:
“Нащо  того  менінгіту?
Не  трапляйся  ерудиту!”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494625
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.04.2014


Колискова

Дивись,  дитинко,  місяць  світить,
Шепочуться  тихенько  зорі.
Усі  вже  сплять  в  городі  квіти,
І  котик  твій  заснув  в  коморі.

Вже  сплять  дерева  у  гайочку,
Поопускали  свої  віти,
Пташки  заснули  у  садочку,
Заснули  всі  маленькі  діти.

Ти  спи,  дитинко  моя  мила,
Твій  сон  татусь  оберігає,
Матуся  постіль  застелила,
Бабуся  пісню  заспіває.

Ти  спи,  коханнячко  маленьке,
Для  нас  ріднішої  немає,
Дивись,  вже  місяць-місяченько
Зірки  у  ліжечко  вкладає.

Хай  сон  твій,  ластів’ятко  любе,
Ніхто  не  сміє  зачіпати.
Хай  бережуть  тебе  усюди
Ісус,  ангели  й  Божа  Мати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494452
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.04.2014


Місячний промінчик

Так  дивно-дивно,  наче  в  казці,
Спустилась  Ніч  у  чорній  масці.
Вона  принесла  для  дитинки
Чарівні  радісні  картинки.

На  них  матуся  любить  тата,
Всім  подає  Смугастик  лапу.
Дідусь  гуляє  по  садочку  –
Бабуся  там  плете  віночок.

А  для  ріднесенької  доні
Привела  Ніч  біленьке  поні.
Та  він  Смугастика  злякався
І  швидко  в  казочці  сховався.
[img]http://cs608922.vk.me/v608922194/7364/J7WhLURu6Ic.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494451
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.04.2014


Вавилон

Загину  разом  з  Вавилоном.
Впаду,  мов  мурів  стрій  міцний.
Розчавленим  багряним  гроном
Стікатиму  на  тацю  змін.

Загину  разом  з  Вавилоном,
Пожовклим  восени  листом
Зогнию  кинутим  прокльоном,
Зістарію  забутим  сном.

Завмру  в  садах  Семіраміди  —
Квіткове  зілля  кров  п’янить.
В  новому  капищі  Ісіди
Воскресну  у  наступну  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014


Душа звіра

[b]I[/b]
Відчути  дотик  долі
Сховатись  в  перший
темний  провулок  міста
Так  незвично  легко
моторошно  озиратися
Страх  жене  кров
По  вулицях
Жене  у  невідомість
стати  –  прокинутися  вовком
швидше  за  вітром
ночі  очима  дивитися
Вереском…
Нестися  межею  лісу
лісу  мертвих
Містом  привидів.

[b]II[/b]
Метал  місяця
світло  ночі
темряви
лицар…
Ти  –  захист  -  прихисток  нещасних.
Чи  ж  я  щаслива?
Пече  серце
синь  очей  спустошує
Лицар…
Ти  –  воїн  правди
Кривди?
Захисту!  Прошу!
Лицар  сили…
Чи  ж  я  винна?
Чи  ж  я  повинна?
Первинна.
Холодний  лицар
синього  вогню…
Пекла?
Лицар…
Невже  не  шкода  мене?
Мене  –  без  тебе  –  тебе
В  мені
Вовчиця

[b]III[/b]
Субстанцій  духу  незрячих
Ховаючись  у  під'їздах  невідомих
планет
Збігаючи  сходами  вниз
нижче
Морок  підвалу  –  під  валом
І  каміння  ріже  лапи
звіра
Потвори
Прихисток  –  сховок
печера
Заснути  в  ній
Проспати  світанок  і  свій  танок
Прокинувшись  вчора
На  самому  початку
полювання

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494204
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.04.2014