Андрій Поляков

Сторінки (1/5):  « 1»

Глаза других миров

Две  прорехи  в  одеяле
Ватных  серых  облаков.
Два  оконца,  два  колодца
Ослепительной  лазури  -
Как  глаза  других  миров

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488866
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 29.03.2014


Хижого звіра жага

Хижого  звіра  жагу,
Що  кров’ю  людською  почав  смакувати,
Куля  мисливця  влучна
Зможе  лише  вгамувати.

Нелюда  звіряча  лють
Жодной  молитви  слова  не  почує.
Спрагу  криваву  його
Тільки  могильна  земля  утамує.

Кат,  очманілий  як  звір
Не  помічає  як  помста  жевріє
Вибухне  полум’ям  гнів  
Спалить  без  жалю  та  й  попіл  розвіє!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488865
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.03.2014


Життя чи смерть?

Боїться  смерті  кожен,  в  кому  дихає  життя
Нікому  не  втекти  і  не  сховатись
Від  зустрічі  останній  з  тим,  що  зветься  небуття
Тож  нащо  мов  скажений  пес  чіплятись
За  будь-яку  можливість  вижити,  і  байдуже  –  якою  ціною
Хоча  б  ціна  –  це  гідність,  честь,  свобода.
І  коли  час  приходить  обирати  поміж  миром  та  війною,
Не  варто  зі  своїм  сумлінням  домовлятись  про  угоду.  

Бо  той,  в  кого  сумління  хоч  краплина  є  в  душі,
Не  заплямує,  щоби  зберегти  життя,  себе  безчестям
Адже  як  жити  потім?  Як  дивитись  в  очі  самому  собі?
Так  чи  не  краще  смерть  зустріти  з  честю?

Вже  не  лякає  смерть,  коло  готовий  вмерти  будь-якого  дня
Натомість  відпускає  із  цупких  обійм  тривога.
І  вибір  зроблено  –  не  мир  ганебний,  а  війна!
І  долю  власную  покладено  в  долоні  Бога.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488651
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.03.2014


Лютий 2014 в Києві

Як  дивовижно  швидко  всі  ми  звикли
До  тих  страхіть,  які  здавались  нещодавно  нам
Принадами  тубільних  деспотій  з  далекого,  лише  у  телевізорі  існуючого  світу,  
У  той  час  як  ми  марно  хизувалися  ім’ям
Цивілізованої  нібито  держави…  Тепер  ми  в  Африці,
У  Сомалі  чи  то  в  Судані  –  назва  неважлива
Ми  звикли,  що  заручників  захоплюють  в  полон,
Що  кровожерливий  царьок  нової  жертви  вимагає  хтиво,
Що  звірячі  закони  зграї  то  єдиний  став  закон.

Ми  звикли  –  ескадрони  смерті  нишпорять  не  десь  там  в  Чилі,
А  це  на  наших  вулицях  у  хижаків  відкрито  полювання  на  людей.
І  вовкулаки  у  погонах  геть  від  крові  очманіли
Перед  господарем  своїм  змагаються,  хто  кращий  з  них  лакей.

Ми  звикли,  що  тортури  й  катування
Вже  стали  часткою  буденного  життя,
І  вкотре  в  наших  визвольних  змаганнях
Ми  перед  вибором  –  буття  чи  небуття.

Та  хай  ми  звикли  чути  вибухи  гранати,
Хай  звичним  став  на  присмак  сльозогінний  газ,
Готові  знову  ми  цей  шлях  обрати
Готові  ми  піти  під  кулі  та  за  грати
Нас  можна  знищити,  та  тільки  не  зламати
І  жодній  силі  не  здолати  нас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488423
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.03.2014


Час визначатись

Час  визначатись.  Кожен  розуміє,  
Хто  він  і  що  буде  робити.
Хто  –  хлібом-сіллю  окупантів  зустрічати,
Хто  –  гауляйтером  служити,
А  хто  –  за  вільну  Україну
Життя  готовий  положити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488419
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.03.2014