| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Кружляє сніг під пісню новорічну.
Спинись на мить, поглянь, яка краса!
Згадай колись цю мить й цю ніч магічну
Тоді, коли вже будеш не одна.
Коли з бокалів шумно переллється,
Немов шампанське, щастя через край.
Коли коханий ніжно посміхнеться
І скаже: "Там, де ти, там всюди рай!"
Коли почуєш "мамо" із кімнати,
де щойно спало ваше з ним маля,
Коли воно попросить розказати
"Ту казочку смачну про колобка".
Спішитимеш ти втомлена додому,
Забудь, що, може, сильно десь болить,
Ти зупинись, забудь про свою втому,
Згадай цю ніч й цю неповторну мить.
2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015
Не дзвони, ти чуєш, не дзвони!
Все минуло, хоч і не забулось.
Не питай, куди втекли роки,
І куди те літо дременуло.
Не пиши, ти чуєш, не пиши ,
Що кохаєш досі так безтями.
Спалені мости. Все залиши.
Не шукай човна для переправи.
Замовчи, бо шепіт твій німий,
Ніби крик врізається у скроні.
Замовчи! Забудь, що були ми...
І рука об руку... Й дві долоні.
Не зберіг. І я не зберегла.
Ми чомусь любов не розпізнали.
Ти не зміг. Я також не змогла.
Не дзвони... І не пиши... Благаю!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2015
Я більше так не можу! І не хочу!
Втомилася, вже більше сил нема.
Дивлюся у твої порожні очі,
Не бачу в них ні крапельки тепла.
Ще вчора погляд твій мене голубив
(чи, може, так здавалося мені).
Ще вчора були рідні твої губи,
Сьогодні вже далекі і чужі.
Не звав ніколи ніжними словами.
Я думала, слабким боїшся буть.
Тепер я розумію, що між нами
Завжди була і буде каламуть.
Я більше так не хочу... Вже не можу...
Кохання без взаємності - тягар!
З тобою ми , на жаль, такі не схожі.
Не змінить це ні час, ні календар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015
Ніч темна надворі,
А я іду від тебе.
Залишу у пітьмі
Я спогади. Не треба,
Не треба мені слів,
І спогадів не треба.
Не треба мені сліз,
Не треба сліз із неба.
Чому ж ти не сказав
Мені про все одразу?
Чом правду ти ховав?
В моїй душі образа.
Так важко на душі...
Один лиш тільки погляд
У пам'яті своїй
Залишу я. А поряд
Вона з тобою буде,
А я більш не прилину.
Вона з тобою буде.
Вона- твоя дружина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015
Над містом твоїм чорні хмари нависли.
Тобі знов здасться, що все це навмисно,
І хмари осінні, і подихи вітру,
Що знов на обличчі твоїм сльози витре .
Мов ковдра, листки під ногами навмисно,
Й багаття червоне - калини намисто.
Здається тобі, вони всі проти тебе.
Не знаєш чого їм від тебе всім треба.
Так давить повітря, дихнуть неможливо.
Від всього на світі тобі так тужливо.
Не знає ніхто, ані рідні, ні друзі,
Чому і навіщо ти в смутку і в тузі.
Не знає ніхто, лише ти й небо чисте,
Що хмари сховали від тебе навмисно.
Ти просиш поради, та небо не чує.
Воно також плаче. Воно теж сумує.
Ти ходиш самотньо по місту, блукаєш.
Шматочка ти неба ясного шукаєш.
Та осінь сховала його за завісу.
Чи ж винна вона? Чи ж вона так навмисно?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610387
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2015
Летять роки, в минуле поспішають.
Ви кажете, що молодість пройшла.
Неправда це, бо ж всі навколо знають,
Що Ви у нас ще зовсім молода.
Ще сяють очі юністю й красою,
І руки теплі й ніжні, як завжди.
Притрушене волосся сивиною.
Це не помітно в Ваші ще роки.
Тож у осінній день цей незвичайний
Прийміть Ви привітання від усіх.
Здоров'я , щастя й радості, звичайно!
Лунає хай завжди Ваш щирий сміх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610326
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 30.09.2015
Ти знаєш, як я хотів жити,
Світанки яскраві стрічати,
Проміння в долоні ловити,
Від щастя п'янкого кричати.
Ти знаєш, як я хотів жити,
Торкатися твого волосся,
Всі біди хотів пережити,
які би зустріть довелося.
Ти знаєш, як я хотів жити,
Тебе вберегти від тривоги!..
Пробач, що спинилося літо
на моїй життєвій дорозі...
3.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2014
Ти признайся мені, чом в той бар ти ходила,
у тій ''Руті'' в кутку ти горілочку пила,
ще й червоне вино під столом ти ховала
і усе це тайком пивом ти запивала.
''Червону Руту'' не шукай вечорами.
Це тобі не на користь, ти мені повір.
Ти йдеш додому ''не своїми'' ногами.
Милувалася б чарівністю гір.
Я не проти того, що ти ходиш по барах,
але краще було б, якби була на парах.
Якби ти не пила', то було б дуже добре.
Ти бриниш, як пила, як приходиш голодна.
''Червону Руту'' не шукай вечорами.
Це тобі не на користь, ти мені повір.
Ти йдеш додому ''не своїми'' ногами.
Милувалася б чарівністю гір.
2004
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498577
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 12.05.2014
Багато слів на світі гарних,
які ламають всі мости.
Мені ж бо завжди наймиліші
слова, що їх даруєш ти.
Багато є мелодій різних,
що заспокоюють серця.
Мені ж приємно чути голос.
Твій голос-музика моя.
Обличь багато зустрічала
приємних у своїм житті.
Та образ твій, усмішку твою
нізащо не забуть мені.
Чиї ще очі дарували
тепло, що йде аж із душі?
Так, нічиї, бо найпалкіші
на світі очі лиш твої.
Чиї ще щирі поцілунки
так тамували пристрасть всю?
Лише твої, бо ж найсильніше
тебе одного я люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
В небесній блакиті засяяло сонце,
промінчик пустило у моє віконце.
Цей промінь ласкавий, немов руки мами,
що ходять за мною крутими стежками.
Хлюпочеться річка поміж берегами,
нагадує рідний мені голос мами,
нагадує пісню мені колискову,
і місяць сріблястий, й зорю вечорову.
Полями й лугами босоніж пройдуся.
Вітрець обіймає, немов би матуся,
так лагідно пестить і руки, й обличчя,
до болю знайомо й водночас незвично.
Простіть мені, мамо, за зло, що зробила,
що ту сивину на голівку пустила.
Простіть Ви свою несвідомую дочку.
Прийміть у дарунок ці щирі рядочки.
Живіть дуже довго і дуже щасливо,
Хай буде життя, немов справжнєє диво,
Щоб очі від горя не плакали, ненько,
цього я бажаю Вам, мамо рідненька!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Пьяное сердце терзают сомнения.
Пьяные слезы, в них нет утешения.
Пьяные губы почти не шевелятся.
Что говорить? Кто послушать осмелится?
Руки сжимают бутылочку '' красного''.
Больше нет страха ненужного, властного.
Больше нет жалости, слов недосказаных.
НАС нет! Друг с другом мы больше не связаны.
Слезы ручьями стекают кровавые.
Всюду мерещатся взгляды лукавые.
Может быть, стоит дотронуться к вечности...
Нет такой больше тиши и беспечности...
2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488743
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.03.2014
Ось знов мене ти убиваєш.
Знов в моє серце ніж встромляєш.
Із серця кров з жалю й розпуки
струмком тече на твої руки.
Та ти цього не помічаєш.
Ти б'єш і б'єш. Ти убиваєш
мою любов, що так палала,
вогнем горіла й не згасала.
Як вітерець легкий та чистий,
брехню зносила всю барвисту.
І нелюбов твою терпіла.
Ночами сльози свої лила.
Ще мить... Ще мить, іще краплина,
й любов моя кудись полине.
Вона не терпить зрад й обману.
Вона не любить сліз омани.
Та більше цього вже не буде!
Вона піде й тебе забуде.
А я залишуся з тобою
вже без любові, та з журбою.
Ні серця мого біль пропащий,
ні сліз ти більше не побачиш!
Не відшукаєш в моїм слові
сліди колишньої любові!
2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
Звела нас доля разом знову,
дороги знов переплела.
Послухаймо ж пташину мову,
послухаймо спів солов'я.
Зустрілись знов, душа у душу.
Надворі літо ще буя.
Тож не пускаймо в серце стужу.
Нам доля шанс іще дала!
Ми мовчимо. Чому ж мовчати?
Невже нам слів не витрача?
Буяють ще зелені шати,
на серці ж лід і самота.
Мабуть, даремно ми зустрілись.
Прорахувалась доля. Так?
Бо ми з тобою не змінились,
ми в різних живемо світах.
Твої думки летять до моря,
мої -до неба й висоти.
З тобою різні ми. І доля
не в силах нам допомогти.
2004
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Чудовий день. Весняне сонце тепле.
Сидів ти поруч на м'якій траві.
Так тихо навкруги, без жодних реплік.
Природа мов завмерла у красі.
Дивились ми закохано у далі.
Думки летіли вище, до небес.
Далеко було десь скажене ралі.
Далеко був від нас і весь прогрес...
Пташиний крик порушив серця спокій.
Порушив вітер думу чарівну.
Відчув себе чомусь ти одиноким
і запитав чи я тебе люблю.
Якщо любов-довіра і повага,
якщо любов-цілунки під дощем,
якщо любов-це відданість й увага,
й нестримний безперервний серця щем,
якщо любов-це трепетні чекання,
й щасливий погляд лагідних очей,
якщо любов-не марні сподівання,
й загублений рахунок днів-ночей,
якщо любов-турбота і підтримка,
політ думок в країну чарівну,
якщо любов-це вічність, не хвилинка,
то- так, звичайно, я тебе люблю!
2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Как трудно, больно... Сердце сжалось в ком...
Одна , хотя людей полно кругом.
Все смотрят и завидуют :'' ...она,
ей помочь не нужна, она сильна!''
Да, я - сильна! Мне помощь ни к чему.
Слезу я спрячу...спрячу, подавлю.
Улыбка просияет, как всегда.
Застынет непролитая слеза.
Да, я смеюсь, хотя мне тяжело,
хотя мне сердце болью обожгло!
Среди людей родных всегда одна...
Лишь эхо прокричит :''...она сильна...''
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487672
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.03.2014
Осінній дощ такий холодний!
А ти весь мокрий і голодний
сидиш на звалищі сміття,
оплакуєш своє життя.
Хлібини крихту ти шукаєш,
а потім йдеш собі, блукаєш.
Блукаєш, мов собака знов.
Із ран сочить червона кров.
Червона кров, та не гаряча.
Тремтить все тіло. Серце плаче,
а очі -ні, бо сліз нема!
Вже виплакав усі... Сльоза...
Так плаче небо. Вічна тема.
Реальність це чи сон? Дилема.
Не знаєш ти, як далі бути,
як ту реальність обманути.
Та все, немов тобі на зло!
І ти гукаєш :`` Зло! Добро!
Добра в усім житті не знати,
то краще злу поклін давати! ``
Вже блискавиця ріже небо.
А ти смієшся сам із себе.
І знов шука між куп сміття
своє зіпсоване життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2014
Ти казав, що я - ангел у плоті.
Я літати не вмію давно.
Мені в небі в щасливім польоті
зради меч покалічив крило.
Ти казав, що я - ангел у плоті.
Та я вже не така , як тоді.
Була в небі, тепер- у болоті.
Я тепер не належу собі.
Ти казав, що я - ангел у плоті.
Та навіщо та плоть без душі!
Я віддала її. Ти не проти?
Чом питаю? Звичайно, що ні.
Бо ж не ангел я, так як хотів ти,
бо ж літати не вмію давно!
Вже вогню у очах не горіти.
Не зцілить перебите крило...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
Почти спят деревья, листьем шелестя.
Улетают птицы, за собой маня.
Голосом далеким отозвется быль.
В сердце оседает лишь густая пыль...
Что ж, уходит осень, не прощаясь, вновь.
Кажется, не бьется больше в жилах кровь.
Кажется, уходит с осенью и жизнь.
Кто-то тихо шепчет в тишине :'' Вернись...''
заметает память подлая метель.
Будто издеваясь, закрывает дверь.
Ветер-одиночка бьется, как шальной.
Льется с ниоткуда снова звук пустой.
Улетают в дали
долгие пути.
Сотни их, а верный, все же, не найти.
Больше нет надежды. Путь
закрыт давно.
Снег смеется подло, кружит
за окном...
Оглянутся больно? Может быть, и нет,
Но на все наложен навсегда запрет.
Оступится страшно. И свернуть нельзя.
Сильно дрожат губы. Влажные глаза.
Силы нет держатся. Вот-вот упаду.
Больше нет надежды. В никуда иду...
Спят в снегу деревья, трепетно дрожа.
Улетели птицы. Мне туда нельзя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487328
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2014
Троянда вкрилася росою.
В росинці сотні загадок.
Торкнись троянди ти рукою,
відчуй всю ніжність пелюсток.
Відчуй п'янкий приємний запах.
Відчуй світанку аромат.
П'яній, не думай про завзятих,
що зроблять завтра ''шах і мат''.
Милуйся ніжною красою
троянд червоних чарівних.
Краплинку ти змахни рукою.
Заплющиш очі - зроби вдих.
Хай ніжність ця по всьому тілі
пройде, пролине, пролетить.
Хай руки лагідні умілі
відчують неповторну мить.
Троянди розумом торкнися,
мрійливим поглядом очей.
З любов'ю в серці зупинися
між сотнями чужих ночей.
Забудь про все, що є навколо.
Довірся своїм почуттям.
Забудь про замкненеє коло.
Поринь в квіткове забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
Пташечка мила у небі ширяла.
Подихи вітру всім серцем кохала.
Дуже раділа, що вміє літати.
Волю щаслива крильми відчувати.
Сяяли очі від щастя, мов зорі.
Бачили й небо, і землю, і море.
Бачили все, що чудове на світі.
Крила носили промінням зігріті.
Крила носили, де серце хотіло,
де душа рвалась, туди і летіли.
Але так сталось, що зрадили крила,
й стежку до волі назавжди закрили.
Клітка золочена в гості просила,
цінним камінням до себе манила.
Пташка не стрималась, духом злетіла,
крила розправила і полетіла.
Вже за межею безпеки відчула,
близько біда! Та назад не вернула.
Крилам здійнятися сили не стало.
Плакали очі і серце ридало.
Серце боялося і тріпотіло.
Тіло беззахисне дрібно тремтіло.
Вже зрозуміла вона, її доля --більше ніколи не бути на волі.
В клітці, що цінним камінням сіяє
пташечка жалібно тихо співає.
..
Те, що красою своєю манило,
те, що так вабило, те й погубило!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
Дорога додому... Ліси і поля...
Дорога додому, де друзі й рідня.
Там верби додолу гілля нахиля.
Там Лімниці-річки шумить бистрина.
Там сонечко світить привітніш завжди.
Там яблунь ростуть соковиті плоди.
Там в полі славетні співці солов'ї
співають найкращі у світі пісні.
Дорога додому... Ще трохи, ще мить,
і серденько в грудях ураз защемить.
І очі заплачуть. Сльозинка впаде.
Ріднішого місця немає ніде.
Радіє душа! Моє рідне село,
де юність моя і дитинство пройшло.
Село, що покинула я на роки.
Так краялось серце моє на шматки!
Дорога додому... Знайомі місця...
Там Лімниці-річки шумить бистрина.
Там клени й каштани схиляють гілля.
Там друзі, знайомі. Там рідна земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
За хмари сонечко сховалось.
Тихенько плаче небосхил.
Я б знов охоче політала,
на жаль, нема вже в мене крил.
Їх відітнули. Так і бути.
Якось без них я проживу.
Хоч важко птиці позабути
той смак польоту. Я живу!
Живу без крил я і без долі.
Живу у смутку й у журбі.
Так хочу вирватись на волю,
та не під силу це мені!
Безкрила птаха не літає,
хоч як хотіла би цього!
До неба очі підіймає,
блага у нього одного.
Та небо тут не допоможе.
Не дасть воно їй інших крил.
Я теж літати вже не можу.
Дивлюсь, як птах на небосхил.
Я проживу! Ти чуєш, доле?
Я проживу без висоти,
без неба, простору і волі!
Мене не поламаєш ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Стучат колеса, к пропасти бежа.
Уходит поезд в дали, в тишину.
Я еду в нем, скажите мне, куда
и есть ли смысл, что я опять бегу.
Бегу от чувств, бегу я от людей
из города, манящего к себе.
Быть может, стать хоть чуточку смелей,
оставить все на произвол судьбе.
Быть может, от себя я вновь бегу.
Хочу найти душе своей покой.
Иначе сделать просто не могу...
За окнами гуляет зимний зной.
Сижу в купэ. Мечтаю ни о чем.
Смотрю в окно . Так режет снег глаза!
Я думаю, но даже не о нем.
Бежит так медленно щекой слеза ...
Быть может, мне вернутся? Нет! Нельзя!
Не станет легче, знаю, никому.
Ведь, мой побег-душе моей бальзам.
Вновь стук колес рассколет тишину.
Пускай уносит поезд вдаль меня,
пусть растекает воздух впереди.
Меня зовет к себе судьба моя,
а прошлое пусть будет позади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486473
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.03.2014
Дозволь мені піти і я піду.
Дозволь мені забути, я забуду.
Дозволь забути, що тебе люблю
і що твоєю більше вже не буду.
Дозволь не відчувати ніжність рук,
забути смак терпкого поцілунку.
Дозволь не чути більше серця стук,
не пити з уст твоїх отруйних трунку.
Дозволь не бачити очей твоїх
і посмішки ласкавої спросоння.
Дозволь не чути рідний щирий сміх.
Дозволь забути всіх ночей безсоння.
Лише дозволь! Прошу тебе! Молю!
І я твоєю більше вже не буду.
Лише дозволь, назавжди я піду.
Лише дозволь, назавжди я забуду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
Дощова соната лине за вікном.
Спомини далекі кинуть ніжним сном.
Небо спохмурніле в душу шле печаль,
та воно не знає, поселивсь там жаль.
Розриває згадка серце в клоччя знов.
З ран бурлить потоком ще гаряча кров.
Водоспад фальшивих дум і почуттів
біль чужої зради ніби затаїв.
Дощова соната змиє сліз вуаль,
та не залікує ран душі, на жаль.
Поглядом торкнуся до краплин живих.
Може, знайду спокій хоч на мить у них.
Зачерпну в долоні трішечки добра,
вилию в той келих, що спустів до дна.
Утоплю у ньому все, що душу рве,
все, що розум губить, жити не дає.
Лине беззупинно музика дощу.
Я за неї небу сірість всю прошу.
Дощова соната, казочка грози
все навкруг залила, змила всі сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014