| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Ми хотіли би крила,
Але в нас "костилі".
Ми пливемо вздовж хвилі,
Та ми не кораблі.
Ми хотіли б жить вічно
І не знати біду,
Але темної нічки
Мрії в річку впадуть.
Ми б не відали болю
Й не знали туги,
Та була б така воля,
Не знайшли б берегів.
Ми б хотіли буть Богом,
Керувати живим,
Але всюди пороги. . .
Вдовольняйтесь малим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491670
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2014
Сьогодні я відчув себе батьком. Відчуття, що пролетіло вже років зо 15, не покидало мене з самого дому. Пуста домівка й трохи творчий безлад додавали атмосферності.
Поволі зібравшись й прихопивши свій пошарпаний блокнот, я вилетів з квартири.
Я вже був готовий почути, що мій син найкращий, але й зрозумів, якби він вибив вікно на 2-му поверсі. Він же моєї крові, я б його зрозумів. А потім ми пішли б їсти фісташкове морозиво, він би сміявся, стискуючи мою шию своїми маленькими ніжками і просив би мене пробігтись.
А потім ми поїхали б на вокзал зустрічати маму. Зайшовши у привокзальний магазинчик, взяли би букет орхідей і чекали на 121 потяг. Він би смикав мене за руку, ниючи:"Тату, ще скоро?" А я б лише віджартовувався, всміхаючись у відповідь його допитливому погляду.
І так з дня у день. Букети орхідей встелили землю, чекаючи на свою "маму". Адже вона приїде, правда.
Та не сьогодні.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491669
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Те відчуття, коли весь світ хороший,
І хочеться побачить її очі,
Ти розумієш, що відбудеться це скоро,
Й чекаєш ти на це із присмаком покори.
Пересихає в горлі й тріскаються губи,
Очікуюючи зустрічі тулубів,
Та зовсім не пустих, а навпаки,
Переливається душа через боки.
Не хочеться ні спати, ні дрімати,
Очікування втому кортить так відчувати,
І ще, і ще, і аж до втрати пульсу,
Головне, аби без болісних конвульсій.
Вже скоро, скоро, чуєте цей запах?
Тримає мене щастя в своїх лапах,
Й навіть не збирається пускати,
Не дасть воно мені перегорати.
Ба навпаки, я буду більше ще горіти,
Аж поки не почне на небі вечоріти.
Щоб потім в темряву разом не провалитись,
Потрібно трішечки обом нам підкоритись.
Забути про думки і всі стереотипи,
А краще ясним полум'ям обом горіти,
Так пристрасно і палко, до нестями,
Щоб зайнялись ліси палкими почуттями.
Потрібна іскорка, знайдемо ми її?
Чи там загубимо, подалі, у гіллі?
Роздмухати нам треба те вогнище мале,
Було б воно все так, але. . .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2014
Ушло. Ушло. Давно уже ушло.
Уютный уголок себе нашло
И, слаба Богу, оно там приютилось,
Утихомирилось, уснуло. . . И забылось.
Но нет, оно забыло свои вещи:
Вот кейс, забитый доверху надеждой,
Вот письма, запах, старенький блокнот,
который стороной обходит чёрный кот.
Дрова трещат и жар невыносимый
Но собрав в себе остатки силы
Бросаю всё в очаг, чтоб не было на свете. . .
Эх, не горят, к несчастью, рукописи эти.
"Так, стоп. Довольно ныть. Хорош искать причины!"-
кричит мне чей-то голос из глубины пучины.
Хотя кого-то, всё-таки, он мне напоминает. . .
Ой, так это ж я! Моя там льдинка тает.
АААА! Хватит. Пора идти ведь дальше
Тропинкой лицемерия и фальши?
Я вижу цель, не вижу здесь препятствий!
Но громко падая взорву вмиг зал оваций.
Не вдумывайтесь-логики здесь нет.
Скажем так: она ушла в декрет.
Пишу, что думаю, душа так захотела. . .
Простите, накипело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488858
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2014
Усе. Війна. Нарешті доборолись.
Проливається, немов водойма, кров,
І, звичайно ж, влада "прокололась",
Задвигнувши до Києва засов.
Вже за десяток звичайніських людей
Поклали за країну душу й тіло,
І "реквієм" вже грає Амадей
Навздогін у вікно, в яке душа влетіла.
Вогонь, стрільба, гул вибухів і крики
В'їдаються в стурбовані серця,
І дві незграбно скручені патики
Стирчать прямо над лобом у мерця.
Нам лячно, так. Це треба пережити,
Запам'ятати цей урок нам на віки:
Країною нам треба дорожити,
а не слати її-неньку "на штики".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
́́Хех, хлопець, на що ти сподіваєшся,
Втрапляючи вже друге на гачок?
Дарма, дарма ти знову ображаєшся.
Ти всього-на-всього ще тліючий «бичок».
Можливо, треба було йти подалі,
Тихо на вушко прошепотівши "Стоп",
Забути про кохання в ідеалі. . .
Але Вона як Ной в душевний мій потоп.
Позбутись каменю з душі так тяжко
Не звівши з глузду декілька голів
Та буду я, підзатягнувши пряжку,
Той камінь далі перти, як Сізіф.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2014