| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Мені до тебе міліони кроків,
Мені до тебе тисячі хвилин.
Трамвай не їде колією поки
На вітру в'ється кілька волосин.
Той східний вітер полетить на захід,
Слова понесе : "Я тебе люблю!"
Ти чуєш? Чуєш?...Відлетіли птахи...
В тобі радію, в тобі веселюсь...
Коли ж без тебе - на душі неспокій,
Такий повільний мого часу плин.
Мені до тебе міліони кроків,
Мені до тебе тисячі хвилин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2015
Ти прокидаєшся десь далеко звідси,
за межею моєї уяви, межею досяжності,
перед нами - прозора завіса,
та все ж міняє барви тієї реальності,
В якій давно вже звикли існувати
твої й мої занадто щирі ніжності,
не треба писати, кричати, зривати
твердий голос посеред моєї твердої байдужості,
я вірю, вірю навіть твоїй міміці,
не треба писати, кричати, шукати...
Знову істерика, сльоза на твоїй повіці,
я знаю все, тобі вистачає просто мовчати.
Мовчати й любити мене понад усе на світі,
жити й радіти, страждань і болю не знаючи,
я знову викину у смітник зів'ялі квіти,
важливий лише твій погляд сіяючий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2015
Скажи, тобі то треба?
Помирати з болю,
чекати вічно,
проклинати долю
і невимовно хотіти полетіти в небо.
Невже тобі подобається бути
рабом людини?
Любов прийшла служити для любові?
Ти хочеш перед кимось гнутись
і безперервно помирати з болю?
Проклинаєш долю?
Сам собі натаягуєш кайдани?
Ну не любов це,
взаємністю й не пахне!
Я бачу, ти вже вириваєш серце
з грудей, течуть криваві сльози,
Скажи невже тобі то треба,
стояти вічно на чужім порозі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2015
Ведеться боротьба за кожну букву,
за той рядок, що холодом пропах.
Я люблю творчі і незнані муки,
а хтось комусь явився знову в снах.
А в моїх снах ще й досі пусто,
хоч хтось близький до себе пригортає.
Ведеться боротьба за кожну букву.
Чому?Кого питати,як ніхто не знає?..
До кого бігти й падати в обійми?
Душа давно нікого не шукає.
Ми є смішними і малими дітьми,
пусти, пусти мене , благаю.
Бо тут на два фронти ведеться боротьба
за кожну букву, за рядок несмілий
і на устах тихесенька мольба .
Ти будеш поруч?Будеш поруч, милий?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
Я втомилася бути ласкавою
і у вулицях, повних бруківкою,
тих принижених й вбитих буденкою,
щось шукати, що душу оживлює.
І боюся дивитись у погляди,
що мов повні трамвайні білети,
проштамповані тихими зрадами,
пороздавані без жалю і суєти.
Їх залишено у вагонах чужинцями,
на кінцевій їх збирає докупи доля,
щоб ще зранку, з іншими зорями
розпочалася їхня справжня нова історія.
Я не слухаю співу раннього,
засинаю під мелодію машинних моторів,
без чуття і слуху музикального,
створених думкою черствих професорів.
Очевидно: від липучого цього побуту,
без життєвих кров'яних імпульсів,
ми помалу стаємо роботи,
без бажань, почуттів і сенсів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2014
Пишу тобі ,захиснику Вітчизни,
Рядки доволі мляві та скупі,
Бо більш ніяк промовити спасибі
Тобі не можу. На важкій тропі
Твої ідуть непереможні ноги,
По українській ходиш ти землі,
Ведуть тебе військовії дороги
У повній пострілів страшній імлі.
І уявити просто я собі не можу,
Які тебе чекають перепони,
Й на що твоє життя сьогодні схоже,
Які тобі виконувать закони…
У цих рядках я хочу передати,
Що вірю в тебе, ти сильніше будь,
І міцно хочу , хоч словами, обійняти,
Я вірю, вірю, тільки не забудь.
Пробач мене , пробач за холод,
За сон короткий , може й за безсоння,
За те, що я куштую солод
А ти своє життя тримаєш у долонях.
Я молитимусь за тебе Богу,
Я ангела тобі свого віддам,
щоб ти не впав на земленьку вологу,
щоб жив , любив,додому повертав.
Кріпись, будь ласка, тільки не тужи,
Не падай відчаю у руки,
І зброю твердо у руках держи,
Хай чує тіло твого серця стуки.
Прошу, борись, я за плечима
Тобі набої подаю,
У тобі сила й мужність незборима,
Я вірю в тебе, вірою горю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2014
Тебе не бачила століття,
І не дивились карі очі в карі очі
І місяць , що над нами світить,
Давно не бачив ніжностей дівочих.
Твоїх речей не слухала віками
І голосу згадати я не в силі ,
А може ти під тихими зірками
Пускаєш в небо спогади зогнилі?
Ти обіймав мене ще до нашої ери
Тому історія людства не бачила такої любові
І фільму не зняли про неї колись режисери
І в світі не знають про справжні сердечні болі.
Кожна хвилина без тебе здається роком
Результат швидкого плину часу болючий
Старіємо разом з тобою дуже скоро,
Не встигаєм піддатись любові колючій.
І Бубмбокс постійно співає про мене :
«…ні на що це зовсім не схоже,
Я немов маленька дитина ,
Що без тебе жити не може»
Так, не можу і тобою напевно хвора.
Життя перетворилося на жахіття
Бо ми бачилися лиш позавчора.
А для мене - пройшло століття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2014
Село моє , де журавлі клекочуть ,
Де з джерела напитись хочу ,
Де ранки вмиті краплинкою роси
Це край багатства , вірності, краси.
Де верби ,мов плакучі діви ,
Хлюпочуть коси у маленькому ставку ,
Колишуться в полях достиглі ниви,
Стоїть хатина рідна на горбку.
Тоненька стежечка у ниві золотій
Веде до батьківського дому ,
Ідеш-ідеш до мами ти по ній,
Забувши біль тривогу й втому.
Гніздечко звите у селі у моєму
Зігріє душу , витире сльозу,
Лунає пісня тиха , солов’їна ,
Жене від мене дощову грозу.
Пройшли роки поважним маршем,
А я все тут, у рідному селі ,
Ношу сорочку вишиту по нашим
Узорам трудівничої землі.
Вплітаю в коси українські квіти,
Читаю вірші ,що писав Кобзар,
Та прадідівські , строгі заповіти
Виконую, як він і наказав
І по землі вкраїнській я ходжу ,
Під небом чистим ,тихим та затишним ,
І Богу щиро дякую кажу,
Що дав на світ вкраїнкою родитись.
За те що волю дав народу,
А нас талантами обдарував,
І полоненим ласку на свободу ,
Серця розбиті словом лікував
За сонце , що усіх нас зігріва ,
За жайворонка голосного на калині ,
Що дзвінко так і весело співа
Людям знайоме «Слава Україні!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014
Розіп’яли!Пустили голу в світі мандрувати,
Забрали серце , вирвали язик,
Ще й не забули націю зламати ,
Ярмо повісити, в якому звик.
Народ вкраїнський ,змучений віками,
Знедолений ,забутий на землі,
Колись виблискував козацькими шаблями,
Тепер ховає ножики малі.
Тепер не зветься він уже вкраїнським,
Він вільним став, від матері утік,
Колись він був міцним і неподільним,
Та відлік братньої любові стік.
Забули хто ми і чиї ми діти,
Забули мову , ще від Кобзаря,
Від сорому нам не подітись
Чужинців носить українськая земля.
Чужинців з мовою чужою,
Своєю говорити ж не престиж,
Та ми подумаймо: великою ціною
Далась нам мова – світу дивовиж.
Кохання , щирість , біль , прохання ,
Усе вона сказати може,
То чому ми з самого рання
Її багату під подушку ложим.
Та вистачає вже її топтати,
В кайдани закувати – гріх ,
Невже не можна гідності нам мати?
Країну будувати нам не слід?
Сади квітують , нехай й квітне мова,
Вливається у ріки голосів,
Скажи лиш слово , ніжне слово!
Поклич ним рідних дочок і синів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509074
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.07.2014
Прошу вас , користуйтесь словом обережно,
воно ж бо серце може зворожить,
могутня його сила і безмежна,
ніщо їй світ до себе прихилить.
Тим словом володієш ти уміло,
а я не знала , слухала його,
в душі тривога безтурботно тліла,
і запалив ти вогника мого.
Якби б забути , заглушити голос,
сльозинки радості котились по щоці,
думки перемішались у щасливий хаос,
А чи ти знаєш свого слова міць?
Тоді розкАжу, як воно чарує ,
бере в полон примарливих ідей,
і за тобою так несміло йду я
поміж пустих однакових людей.
Воно безкрайньо тепле і глибоке,
що дуже хочеться у ньому потопать
і напуватись ним аж доки
тобі мене прийдеться проганять.
Я не ображусь на оце прохання,
покірно схилю голову й піду,
як йшло колись твоє кохання,
щоб зникнути у світі без сліду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486281
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.03.2014
Тут зібрались нікчемні поетики,
І одна серед них я ,
У моїй душі так багато романтики,
Та не вмію складати слова.
І ти музо, немов знущаєшся,
Все приходиш. Для чого?Чому?
І мені нічого не лишається
Як піддатись бажанню твому.
Та кому потрібні ці віршики?
Хто загляне у душу мою?
Лиш букв малі силуетики
Розповзлись на зім’ятім листку.
Непрочитані є й непрочитані бУдуть,
Тож кому так хоробро пишу?
То вона собі волю здобуде,
А я ж , мов у клітці сиджу.
І не маю де дітись від неї,
Так і думаю словом їдким,
Я обожнюю запах лілеї,
А ти пахнеш лататтям гидким.
Егоїсти ми всі , загордовані,
Бо ж у кожного така сама душа,
А вони не кладуть наримовані,
На листок всім підвладні слова.
Я не хочу писати , не мушу,
Яку користь писання дає?
І не раз це питання порушу,
Коли зневажають писання моє….
Вибачте, може когось образила........вирвалось.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Сьогодні римою говорити буду,
Хай радіє в пориві душа,
На листочку дам музі свободу
І напишу кривого вірша.
Так і рвуться на волю слова,
Та й немає нікого крім мене,
Так і сиплеться думка жива,
Із моєї маленької жмені.
Тому-то так скупо пишу.
Та хіба можна слова жаліти?
То ж допоки на світі живу
Буду жадібним словом хворіти.
Лікарства не треба мені,
Та недуга приємна для тіла,
Я не хочу писати брехні,
Щоб вона між рядочків засіла.
Щоб десь там поміж звуків блукала,
І до вас говорила так гучно,
Тому я правду у віршах поклала
Так тихо і стисло, і влучно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
Росте при дорозі калина ,
й рушник вишиваний висить ,
чита "Кобзар " мала дитина
і слово Шевченка бринить.
Воно говорить малечими устами ,
тоненьким голосом на світі відзива,
нема нічого кращого для мами ,
коли сини Вкраїну прославля.
Та краще ще , коли отим словечком ,
що в книжці зношеній навіки залягло,
його писав відомий всім Шевченко ,
з сердець дитячих лагідно пливло.
І у дорослих душах здригнулася струна,
заграла музика бандури на могилі ,
лунає тихий , вічний "Землякам"
заколосилось жито на Вкраїні.
Защебетали солов’ї , упали роси ,
здійнялася мелодія у вись ,
лягли у полі золоті покоси ,
куди подівся ти ,Шевченку, озовись!
Пройшли століття , та чи пам’ятаєм
післаний нам Тарасів "Заповіт",
Ні , батьку , ми не забуваєм ,
ти дав нам волю , ми даємо звіт.
Звітуємо про те , що незалежні,
маємо землю , оремо поля ,
сорочку носим , як завжди й належить ,
читає Біблію вкраїнськеє дитя.
Та зараз не усе гаразд ,
брат з братом на Майдані б’ється ,
бо вийшов найжорстокіший указ
і брат уже не братом зветься.
І гіркоті уже не має меж ,
упали голови - вони тепер герої ,
лежить із ними найлютіший меч ,
море відважності і океан любові.
Любові , якою полум’янів й ти ,
до матері до неньки-України ,
єдиний наш обов’язок- це збрегти ,
слова Тараса , слова великої людини.
25.02 14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014
Мам…сказати хочу…
Люблю, пробач, бажаю.
Сніжинки із небес тріпочуть,
Тобі на скроні сивина лягає.
Люблю за серце тепле,
Від сонечка тепліше,
За твої руки ніжні,
Від всіх у світі слів ніжніші.
Мені завжди ти віддавала
Частинку серця, частку теплоти,
Щоб я самотності не відчувала
Серед людської суєти.
Пробач , що інколи не розуміла,
Твоє серденько теж не кам’яне,
А я його так часто ранити хотіла,
Пробач матусю ,прошу,пробач мене.
Пробач за гіркі розчарування ,
Які приходили до тебе так спонтанно,
За сльози з вечора до рання,
Молитвами умиті неустанно.
Я знаю , ти переживала,
Без мене не лягала спати,
Та я того не цінувала ,
Не знала велич слова «мати».
Бажаю тобі , мамо,миру
В життя , в роботі, у молитві,
І Бога прошу відчайдушно й щиро,
За довгі дні для тебе й світлі.
Бажаю терпеливості і сили ,
Де б ти не була, завжди пам'ятай,
Я так нікого в світі не любила,
Твої обійми, мов Небесний Рай.
Тобі, рідненька, кланяюсь низенько,
Цілую руки змучені твої,
Бо всім що маю, мила моя ненько,
Завдячую лише одній тобі.
16.02.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2014