| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Гадюками (в зухвалості відверті) –
По долям, по життям – конвої смерті.
Під бій курантів, із ординських шатів,
Нахабно скалять зуби жерла "Градів".
І путеноїд нового сторіччя
Вже не хова спотворене обличчя,
Нав’язуючи лицемірно-вперто
Своє, в крові замішане, "братерство".
Кривавий цар веде криваву свиту…
Удалині – Європа, оповита
"Занепокоєнням" глибоким уві сні,
Хоч відлік йде на місяці, на дні…
Повстань, Європо, і прокинься, Світе!
Ми всі – єдиної планети діти.
За вас в жорстокім герці – Україна!
(Оплакує безкрила матір сина…)
Й не буде прощі тим, хто в "хаті з краю",
Коли в подвір’ях поряд – вовча зграя.
І з пам’яті віків не будуть стерті
Ці, Богом прокляті, конвої смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555713
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.01.2015
Незламний дух, гартований віками,
Козацька кров у жилах клекотить!..
Невже, заклятий "брате" ворогами
Нам бути лиш за крок, лише за мить?!
На відстань кулі з вимірів нахабства –
Шлях у безодню, шлях у небуття…
То скільки ж коштує те псевдобратство,
Що нехтує цінніший скарб – життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484346
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.03.2014
"Спросите вы у тишины…"
Мне стыдно, что я россиянин,
Живущий в цветущем Крыму.
Прости меня, брат мусульманин,
За свет, погруженный во тьму.
Прости меня, брат украинец,
За матери боль, и жены.
В твой дом оголтелый чужинец
Заполз, не спросив тишины.
Прости меня, Боже Всевышний,
И ты, православный верянин,
Я брат твой... А суд будет Высший!..
Мне стыдно, что я россиянин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484343
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 08.03.2014
Ви чули, як ридав граніт?..
У лютому. На всю країну.
Де плечі моторошних плит
Тілами гріли без зупину.
Ви чули куль зухвалий свист
У саме серце України?
Де з пагонів зелений лист
Все падав, падав... До загину.
Ви чули відчайдушний дзвін –
Сердець надію-соломину?
І сморід рятівничих шин,
Й молитву мерзлої цеглини?
Ви чули стогін матерів?.. –
То вічний біль мого народу!
Що не поверне упирів.
Ніде! Від Заходу до Сходу.
Ви чуєте, кати народу?!.
І ті, що досі гострять лез:
Надійний оберіг свободи –
Святая Сотня із Небес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483199
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.03.2014