ludmila-s

Сторінки (1/4):  « 1»

Конвої смерті

Гадюками  (в  зухвалості  відверті)  –  
По  долям,  по  життям  –  конвої  смерті.
Під  бій  курантів,  із  ординських  шатів,
Нахабно  скалять  зуби  жерла  "Градів".

І  путеноїд  нового  сторіччя
Вже  не  хова  спотворене  обличчя,
Нав’язуючи  лицемірно-вперто
Своє,  в  крові  замішане,  "братерство".

Кривавий  цар  веде  криваву  свиту…
Удалині  –  Європа,  оповита  
"Занепокоєнням"  глибоким  уві  сні,
Хоч  відлік  йде  на  місяці,  на  дні…

Повстань,  Європо,  і  прокинься,  Світе!
Ми  всі  –  єдиної  планети  діти.
За  вас  в  жорстокім  герці  –  Україна!
(Оплакує  безкрила  матір  сина…)

Й  не  буде  прощі  тим,  хто  в  "хаті  з  краю",
Коли  в  подвір’ях  поряд  –  вовча  зграя.
І  з  пам’яті  віків  не  будуть  стерті
Ці,  Богом  прокляті,  конвої  смерті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555713
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.01.2015


Псевдобратство

Незламний  дух,  гартований  віками,
Козацька  кров  у  жилах  клекотить!..
Невже,  заклятий  "брате"  ворогами
Нам  бути  лиш  за  крок,  лише  за  мить?!

На  відстань  кулі  з  вимірів  нахабства  –  
Шлях  у  безодню,  шлях  у  небуття…
То  скільки  ж  коштує  те  псевдобратство,
Що  нехтує  цінніший  скарб  –  життя?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484346
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.03.2014


Мне стыдно…


"Спросите  вы  у  тишины…"

Мне  стыдно,  что  я  россиянин,
Живущий  в  цветущем  Крыму.
Прости  меня,  брат  мусульманин,
За  свет,  погруженный  во  тьму.

Прости  меня,  брат  украинец,
За  матери  боль,  и  жены.
В  твой  дом  оголтелый  чужинец
Заполз,  не  спросив  тишины.

Прости  меня,  Боже  Всевышний,
И  ты,  православный  верянин,
Я  брат  твой...  А  суд  будет  Высший!..
Мне  стыдно,  что  я  россиянин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484343
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 08.03.2014


Ви чули?. .

Ви  чули,  як  ридав  граніт?..
У  лютому.  На  всю  країну.
Де  плечі  моторошних  плит
Тілами  гріли  без  зупину.

Ви  чули  куль  зухвалий  свист
У  саме  серце  України?
Де  з  пагонів  зелений  лист
Все  падав,  падав...  До  загину.

Ви  чули  відчайдушний  дзвін  –  
Сердець  надію-соломину?
І  сморід  рятівничих  шин,
Й  молитву  мерзлої  цеглини?

Ви  чули  стогін  матерів?..  –
То  вічний  біль  мого  народу!
Що  не  поверне  упирів.
Ніде!  Від  Заходу  до  Сходу.

Ви  чуєте,  кати  народу?!.
І  ті,  що  досі  гострять  лез:
Надійний  оберіг  свободи  –
Святая  Сотня  із  Небес!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483199
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.03.2014