| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
А доля знов забрала сина.
Таких ні до, ні після – вже не буде.
Ридай за ним ти, рідна Україно,
З тобою у печалі всі хороші люди.
Пішов козак, в останнє скерувавши
Коня, назустріч Богу, до Небес.
Себе на п’єдестал піднявши.
Й навіки в пам’яті воскрес.
За горло вхопить… Заголошу…
Добра і світла, що «Небесну манну»
Засіяв, внісши свою ношу…
Небесне Царство…
Спи Богдане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562448
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.02.2015
«Демократам».
[i]"У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той Неситим оком –
На край світу заглядає.
************
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
*************
А той, щедрий та розкішний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його сердешного,
Кров, як воду точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята:"Нехай, каже,
Може, так і треба".
"Сон", Т. Г. Шевченко.
«Отак німота запалила
Велику хату. І сім’ю,
Сім’ю слов’ян роз’єдинила
І тихо, тихо упустила усобищ лютую змію».
********************
І полилися ріки крові.
"Єретик", Т. Г. Шевченко[/i]
Дурили нас: «Кудись йдемо...»,
Що вже: «Вельможні і багаті...».
І не узріли, як ярмо
Оті погоничі пархаті
Вдягли на шиї ваші кляті.
Й на наші, з вами, заодно!
Наразі ж - «маєм те, що маєм».
Все НАШЕ -
«Прахом поросло»,
В кишенях злодіїв осіло,
А ми - як теє чересло,
Куди штовхнуть - то там і сіло.
То ви вже маєте усе,
Продавши
Нас за ті «доляри»?
Наразі вас те не спасе,
Бо бачу я
Тюремні нари,
Що вам історія несе.
О, недолугі і блудливі!
Збагніть – багато нас лежить
По цвинтарях.
А ви ще живі?
То – тимчасово. Час злетить...
І враз - зупиниться на мить
По ваші душі полохливі.
І вас вже скоро однесуть
Без каяття і жалю.
Знаю,
Що час спливе, роки пройдуть...
І знову в нашім ріднім краї
Людськеє щастє засіяє.
А вас – навіки проклянуть!
За те, панове- «демократи»,
Що до вовків –
По вовчі вили,
Народ продавши супостатам,
Чужим богам
Лоби молили,
І нас цькували
Брат на брата.
По вашій милості
І смерть,
І муки,
І всі страждання маєм
Доти,
Доки новії кармелюки
Нас не очистять від підлоти,
Узявши в руки
Га-а-арні ДРЮКИ!
1996 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2015
Знову линуть дощі,
Знову смуток на серці.
Знову пишу вірші
І думки знов у герці.
А в шпаринку дверей
Вітер жалісно виє.
Види мокрих алей
Поясницею ниють.
Хмари чорні, прудкі
Мчать по небу, зникають.
Люди мокро-бридкі
На болячки вже мають.
Не жалій ти мене -
Я тебе не жалію.
Скажеш слово про те -
Я тобі не повірю.
В серці крига лягла.
Поселилась зневіра.
Ти скажи, як могла ?!..
Вже зависла «сокира».
Все чекає і жде
Справедливого суду.
І не буде тебе,
Бо тебе я забуду.
Я скажу тобі ні -
І ніщо вже не буде.
І ні клятв, ні брехні,
Ні твоєї облуди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2015