Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Привіт…Я все почну спочатку,
Минуле спогадом залишу уві сні.
Біду забуду, як прокинусь зранку.
Мене покинуть і думки сумні…
Мене покине біль цей, та не ти.
Журба, що була, але не кохання.
Хай Бог дасть сили, щоб пройти
Весь шлях разом, і без прощання.
Наступний крок, крокую не одна.
Розправим крила, злетимо до неба,
І не впадемо більше вже до дна,
Ми зробимо усе тепер, як треба.
Ми зробимо удвох, і це є головне.
Твоя підтримка і моя надія,
Творитимуть лиш почуття живе,
Що зветься, щиро так – довіра.
І два крила, з’єднавшися в одне,
Чарівним жестом поєднають
Серця закоханих, твоє й моє…
Таке кохання, заздрісно чекають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014
Вдень перемоги сумно якось дуже
І ллються сльози, обливаються серця
Тією кров’ю…українцям не байдуже,
А боляче за мертвії синів життя…
Помолимося браття за Сотню Небесну,
Вшануємо їх пам’ять, нехай горить свіча.
Проводимо в дорогу справедливо-чесну
До Бога і до раю… їх ангели стріча…
Це душі патріотів, Героїв України,
Які за перемогу йшли гордо до кінця.
Бо бачили в державі лиш одні руїни
І не бажали дітям такого майбуття…
Тепер охороняти будуть вже із неба
Ту солов’їну мову, яка бринить в вустах.
І рідну Батьківщину, в якої є потреба
Піднятися на ноги у сивеньких очах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Вставайте люди, рідна Україна
Горить в вогні, та ллється кров!
Вставайте, бо держава вже руїна,
Бо обійняли ми кайдани знов…
Бо поруч з нами мертві трупи,
Й назад немає вороття, борімося
Щоб материнські руки
Не тремтіли…за синівське життя!
Щоб прапор гордо ще підняли
Й не раз відчули волі смак,
Й на вулицях, щоб не стріляли
Задумайтесь, це справді жах…
Вставайте люди, молю я, благаю
Разом йдемо вперед, за майбуття,
Нема ж ріднішого в нас краю
За синє небо та жовті поля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Крилатий подих почуття, що надихає.
Антонім слова забуття, на нас чекає.
І лиш приємний біль у серці не вщуха
Це те, що люди щастям назива…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Схилилася заплакана країна.
На місці серця – лиш одна руїна,
Бо власними дітьми чомусь забута,
Хоч волею і кровію здобута
І доля, і історія її…
Душа Вкраїни все ще у вогні.
Розтерзана на шмаття, вщент розбита
Навколішках і мова, слізьми вмита.
Плекана матір’ю, шанована і батьком,
Нащадками засвоюється важко.
І плаче бідна, чути її стогін…
Та лине суржику навколо гомін.
Розділено на кусні Батьківщину!
Чи відчуває хтось свою провину?
Байдужі діти , що занапастили,
Що власними руками матір вбили.
Втоптати лиш надію не вдалось…
Надіюсь, що хоч це ще збереглось.
Настав час знову нам з колін вставати,
І найріднішого уже не продавати!
Бо чуєте: ми - українці – патріоти!
Не спімо, браття! Знову до роботи!
Борімося, вперед ідемо!
Ми славу Україні віднайдемо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2014
Брат і сестра – споріднені дві душі…
Як не крути, та кров тече одна.
Брат без сестри, як той козак без волі.
Сестра без брата, як птаха без крила.
Брат із сестрою – захист, допомога
З обох сторін, інакше не бува…
Це вже й моя маленька перемога,
Бо старшого брата знайшла!
Так мрію, щоби купи ми тримались,
Бо я тебе люблю, хоч знаю недавно.
Як пройде час, щоби не зазнавались,
Бо як ти там, мені не все одно!
Я хочу разом десь-колись гуляти,
Розказувати все, що напекло…
Я хочу жити й тебе не забувати.
Бо ти мій брат, як там б не було…
Брат і сестра – це, точно, я з тобою
І дякую, що доля нас звела!
Мені так легко, почуваюся живою,
Бо поруч є споріднена душа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2014
Зима покрила снігом всі стежки,
І вітер дме, так голосно й так тихо…
Так голосно, мабуть, кричать думки,
А тихо так, мабуть, минає лихо…
Так все життя ідемо поруч ми.
Я знаю ти близький, але й далекий,
Бо твою стежку теж мели сніги,
А ми втоптали…слід наш є лелечий.
А ми топтали стежку цю, життя.
А ми пройшли вже крізь вогонь і воду,
Я вірю, ми пройдем крізь забуття,
Й напишемо про нас кохання-оду..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2014
Не впади…коли в серці є відчай,
І повна байдужість в очах.
Схопись за надію, й тримай
Її міцно…тримай у слабких руках,
Все, що ти маєш зараз – надія..
Схопись за надію, не підведе.
І крок за кроком ступай.
Можливо усе, повір доведе
Досвід життя, лиш живи і чекай.
Диво ж існує, а диво – надія.
Можливо усе, лиш серця не край,
Лиш будь таким, як ти є…
Щастя краплинку в собі не ховай,
І радість, і мрії… хай все це живе,
Допоки не згасне у серці надія…
Лиш будь таким, як ти є, і твори
З щирістю і з добротою…
З палкими очима по світу іди,
З мрією в серці живою…й з тобою
Надія, назавжди з тобою…
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2014
Відчай у душі, у серці тихий біль…
А в голові лиш образ хлопця бачу,
Весь світ покрила, наче його тінь,
Кричу з ненависті-любові, та не плачу.
Кричу я тихо, мов би не жива…
Думками мучуся, заплутались тенета,
Болить мене…пролились почуття,
Які були натхненням для поета…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2014
Словами б все на світі описала,
Та й ними плакав не один поет…
Словами, мабуть, б чарувала,
Слова – мій своєрідний амулет,
Щасливий мій життя-білет…
Слова чарівні стільки раз казали,
І я їх повторяю знову й знов…
Пройшли віки, та силу не втрачали
Слова, що гріли душу, як любов,
Що ранили, та затерпала кров…
Слова – це, як незламний дух життя,
Як зброя вищого ґатунку…
В людських словах наша краса.
Так, як в художника в малюнку,
В словах майстерність порятунку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2014