| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Кімнатою блукає самотній вовк.
Йому тісно в кімнаті.
І лячно від галасу.
Дужий вовк не боїться вигнання.
Та спіткнувся об серце твоє.Навмання.
Дужий вовк повалився додолу
і гул в вухах говорив:
'Пора бігти звідси в степи.
Пора вивчати гірські шляхи.
Пора навчитись непричетності до людей'
Самотнього вовка не можна приручати.
Марева в його голові наводять ману.
Пора бігти до світла і спокою
щоб вигнати з голови їх усіх знову.
З лісовим вовком помовчимо трохи
Про усе, що різко пекло і боліло.
Полеліємо в обіймах теплу втому.
Переможений вовк чимчикує
Додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650170
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2016
Попри теплі й похмурі дні
Через різні міста й горизонти
Через музику, малюнки й дахи
Через усмішки всередині й ззовні
Переживши слабості різні
Всі невдачі, розпач і гнів
Через сотні рукостискань мимоволі
Через тисячі днів
Через мінливі кліматичні умови
Попри геть усі перешкоди
Через холодні вокзальні перони
І усі нічні автостопи
Скільки ж було таких ночей
Щось загубили, а щось знайшли
Надивившись в мільйони очей
Ми все ж один до одного прийшли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2016
Я сьогодні не можу заснути
У мене знову терпнуть кінцівки.
Вже немає ні світу , ні світла.
Залишились одні картинки.
Я фатально десь схибила.Знову.
Та повернутися вже несила.
Я вип"ю залпом ще кілька книг.
І зранку за двері, з похмілля.
Знов збираю до купи залишки глузду.
Намагаюсь не ступити у божевілля.
Та надія не падає духом.
І я вкотре за двері з похмілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
Кухня, на якій плачуть жінки,
на яку ніколи не світить сонце.
Тут сьогодні самотні ми.
Я, чотири стіни й віконце.
Серце переповнене болем по вінця.
Казка обернулась суворим жахом.
І колись й мене не стане більше.
В цій кухні, де ми всі плакали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014
Відректися від всього
сьогодні
Від рук тисяч, що взялись
за поручні
Більше не оглядатися
Більше тут не з"являтися.
Людина без тіні.
Яка не залишає слідів.
І заходить без стуку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Ти стоїш за скляними дверима,
котрі вже давно зачинились перед моїм носом.
Ти мій Намір, ти моя Віра,
а не відображення в дзеркалі просто.
Ти кажеш мені як все буде
і бажаєш бути молодцем
Ти зерня сили в слабкому тілі.
Ти душі моєї дивний щем.
Ти запитуєш мене: хто я.
А я давно загубилась в картинках.
Ти запитуєш мене що я хочу.
А я лише сумно опускаю очі.
Ти змушуєш мене не рюмсати, підіймаєш носа.
Кажеш просто вірити, вірити без часу.
Коли все проноситься
і всі споглядають зкоса.
Не слухати, вірити і йти далі,
коли вже нікого немає
І найголовніше -- бути добром.
що б не було і що б не спіткало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Когда наступит всему конец
и все закрутится в свой первоисточник.
Все поймут только просветленные и влюбленные.
Ибо одинаково они высоки.
Когда вся Вселенная кивнет головой.
И у ног калачиком свернется солнце.
Планету согреют просветленные и влюбленные.
Ибо одинаково они светлы и теплы.
Когда дойдем мы до точки отсчета,
до точки кипения, до конца круга.
Нас встретят без слов, умиротворенно улыбаясь.
Ведь так улыбаются только просветленные и влюбленные.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485965
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.03.2014
Ваші сонячні руки відкривають мої повіки.
Зеленими барвами тепло хлюпоче в волоссі.
Кіт муркоче вірші тихо-тихо.
Ти залишилася ким була. Досі.
Найважливіше, напевне, зберегти літо в собі.
Блакиттю хвиль проливати спокій в Ваші долоні.
Коли Ви наповнений світлом всередині і назовні.
Коли Ви постукаєте тихо,
що почую лише я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014
Моя маленька замкнутість в собі.
Моє маленьке власне божевілля.
В малому просторі мої малі думки.
Мої малі припадки і прозріння.
Мої маленькі радощі й печалі.
Малі дороги, ще менші стежки.
Так гірко , що в житті я геть не тямлю.
Ще гірше, що не тямлю у собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014
В червоних вогнях Ви з'явились раптово.
В червоних вогнях революції.
З'явились Ви і розділили світ
на двоє.
Ви дали в ньому місце очікуванню.
Ви дали тут місце теплу.
Ви вітром тут були
літнім і теплим
швидким і байдужим
до всього.
Але Ви були Тут і світ ділили
на двоє, на двоє.
Зникли...
з вогнями революції.
Зникли байдужо, швидко й раптово
і так недоречно Ви зникли.
Та продовжили світ ділити
на двоє, на двоє, на двоє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014
Сонце врятує тебе від себе
Воно тебе вибавить, ким ти б не був.
Бо сонцю так байдуже що тобі треба
І що ти нарешті відчув.
Навчився сумувати за світлим минулим.
за тим, що (дурний) не цінував
За посмішкою, очима, устами
Які ти так і не поцілував.
Тепер ти розбитий на друзки
і мертвий.
Тепер ти чужий, десь там, у собі
Тепер ти сумуєш і плачеш.відверто
І всі (крім сонця) для тебе — пусті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2014
Я больше не вернусь
я не хочу войны
Наверно мой черед
исчезнуть вне черты.
Когда мне дали зеркало
смотрели на меня
глаза, налиты страхом
какого-то старика.
Я больше не вернусь
сгорели мои дни.
Я мелкое пятно
на краешке черты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479001
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.02.2014
А поки похапцем ось так по-плану
життя минає день за днем.
Ти обіймаєш ту свою "кохану"
й цілуєш в носа під дощем.
До щему щось всередині зриває.
Зриває дах, зриває тормоза.
І все назавжди витліває, помирає.
Там геть нічого вже нема.
Ось так й живемо, любий друже.
Рахую твоїх пасій, а ти копійки
заходячи в метро на станції Хрещатик,
виходячи у "вашому дворі".
І годі нам тут правди вже шукати
шукати винних, рахувати помилки.
Бо ти тепер їїї цілуєш в носа.
А я рахую твоїх пасій.
Потайки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014