| Сторінки (1/31): | « | 1 | » |
А в душі скатертина розстелена.
І старанно усе причепурене.
Біль і сльози в куточок заметені.
Страх сховався за пані Байдужістю.
На плиті чай кипить із впертістю.
З смаком теплої дружби-привітності.
Натягнула на губи впевненість,
та сховала моменти щирості.
І сервізи найкращі поставила.
Все побите настав час знищити
і незгоди з любов'ю розбавити,
бо від неї вже стіни тріскають.
На стільці в нетерпінні заси́ділась.
Де усі? Ну чому ж не стукають?
Поїзд дружби на мить запізниться?
Хвилювання у серці грюкає.
Ні душі. І дарма чепурилася.
Я не вірю, що можна так просто
не прийти. Скатертина ж хай лишиться.
Все одно я чекатиму гостей.
__________________________________________
= Будь ласка, ніколи не замикайтесь в собі.
Завжди знайдеться той, хто постукає і прийде.
Любові вам і душевного спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2015
Сьогодні із дощем на брудершафт
надпила злегка осені світанок.
І досі теплий присмак на вустах
залишився від раннього роману.
Він тільки доторкнувся до лиця -
на мить, аби не встигла зледеніти,
і щоб від холоду не змерзла до рубця
пішов, раптово зникнувши без сліду.
Мені так мало... так самотньо - повернись.
Себе не шкода. Обгорни холодним вітром.
Нехай відчую на губах морозний бриз.
Прошу дозволь тобою захворіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2015
просто скажи щось хороше, щось тепле, щось гарне.
просто зігрій алфавітом... хоча б тільки ним.
спробуй побавитись мовними ніжними фарбами.
щоб не замерзла від холоду сірих вітрів.
трохи пастелі, не треба нічого яскравого.
можеш додати лиш спокій і краплю добра.
трохи боюсь все ж залишитись зовсім безбарвною.
можеш для мене прийти?... ну хоча б крадькома.
просто скажи щось легке, ненав'язливе, щире.
просто дивись в мій зелений сумний океан
карими, інколи чорними з білим, вітрилами.
трохи побудь. пригорни. та, будь ласка, не рань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015
Ще лютий, а в серці - весняно.
Вже хочеться трішки тепла.
Бузком і підлісником раннім -
так пахне зелене дівча.
І проліском синьо-квітучим,
просіє свій слід-оксамит.
Турботливо, ніжно і рвучко
квітками ліси прикрасить.
Чекаю замінника вітру,
антоніма білій зимі.
Залюблену весну привітну і
матір красі польовій.
Засне грізний лютий... ще трішки
стерпіти замерзлі льоди.
Зелена й чарівна чаклунка
прийде і усе замаїть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015
Коли вона шепотіла, на вухо про все - про інтимне,
я був сам не свій, так гуділо, в голові в ті солодкі моменти.
Злегка присоромлена, вперше ж, в любові мені зізнавалась,
повітря здавалося спертим, бо дихання не вистачало.
Зізнаюсь, ніколи ще досі не билося серце так гучно.
"Твій запах нагадує сонце" - (в ту мить неповторну) подумав.
Хотілось закрити їй губи, момент цей мовчанням ввібрати.
Було навіть більше почуто, ніж вона намагалась сказати.
Коли був один, ті години, тепер стали геть незначущі.
Вона мене з сну розбудила, раніше все було сутужно.
Русява весела красуня ввірвалась в життя так раптово,
як вихор, цунамі, подумав: "Тепер ти мій світ..." - (чесне слово).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2015
Стану я ілюзорно холодною.
Зледенілою, зовсім завмерлою.
Егоїсткою, злюкою, коброю.
З атмосферними згустками темряви.
Бу́ду я геть на себе несхожою.
Спохмурнілим їдучим естетиком.
Істеричною, трохи нервозною.
Із флегматика стану холериком.
Від тепер - тільки темно-пекельною.
І північною, і антарктичною.
Не доб'єш, не старайся! - даремно!.
Так, мабуть, від сьогодні я інша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2014
Кап-кап-кап - по носі стукотить.
Сльози хмарки землю омивають.
Поки що зажурена блакить,
перлами природу прикрашає.
Стук-стук-стук - по шапках дітвори.
Холодом увагу привертає.
Небо слізьми трохи моросить.
Осінь з жалем тихо проводжає.
Хлюп-хлюп-хлюп - калюжами ідуть
Малюки, дорослі і старенькі.
Парасольки не ховають звук,
звук прощання, бо зима близенько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014
Чи то був сон, чи то було марою.
Чи то насправді я тепер тобі чужа.
А пам'ятаєш як колись були ми двоє?
Як ми чекали нашого тепла...
Тоді я почувалася живою.
Чи то здалось, чи просто то злий жарт.
Ти закуєш мене в кайдани болю?
Я пам'ятаю профіль твій й анфас.
"Залишся!"- прокричу мольбою.
Без тебе я душею помира...
Згадай, молю, згадай про все й не йди.
Я квітка, що без тебе тихо в'яне.
Я райдуга, що втратить кольори.
Не серце, а одна суцільна рана.
Без тебе швидко згасну від пітьми.
Прошу... НЕ ЙДИ! НЕ ЙДИ! НЕ ЙДИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2014
На впале, вже давно зіпріле, листя
повільно напливає сонний ранок.
В дорозі розкидає ненавмисно
Перлини ще поснулого туману.
Заплакані дерева розпускають
осінні крони, інеєм покриті.
І знають, що десь там за небокраєм
природа пахне свіжим теплим літом.
І я прокинусь зранку на світанні,
в надії на нове осіннє диво.
Погода потонула в листопаді,
а я в бажанні - мати щастя крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2014
Розпущу свої коси, накру́чу легенько у локони.
Як прийду, то махну головою, нехай вони віються.
І з ходьби слоненяти здивую легесеньким "топотом".
Зачарую я ніжністю, стану жаданою мрією.
Підведу́ плавні стрілки над віями, вправно мальовані.
І додам трохи туші і тіней для блиску в очах.
На губах простягнеться яскраво-червоним оздобленням
Солоденьке бажання і пристрасть легенька моя.
Одягну чорну сукню із строгим глибоким розрі́зом,
Не на грудях - там все буде вправно закрите, приховане,
На спині, щоб додати у вечір родзинку сюрпризу.
Елегантність - щоб зуміла тобі я сподобатись.
І довершу я образ легенькими чорними туфлями.
Надаю перевагу високим товстим каблукам.
Я зумію тебе здивувати, сьогодні я - фурія.
Завтра - пава, а після - хазяйка незламна твоя.
Проведу томним поглядом зал... Я здаюсь легковажною?
Ну тоді опущу́ "smoky eyes" і скромно всміхнусь.
Ні, сьогодні, ти мій! Я ні в якому разі не здамся.
Якщо вранці піду, то все рівно пізніше вернусь!
_________________________________________________________
Цей вірш я б хотіла присвятити чоловікам.
Дівчатка, не лише їм потрібно старатись, щоб вразити прекрасну половину людства.
Не забувайте, що і ми повинні про них піклуватись, дивувати й любити.
Не вимагайте від них захмарного, спочатку подивіться, а що зробили для них ви.
Від жінки залежить багато. Одним тільки виглядом вона може домогтись уваги, бажання й симпатії. Любіть своїх чоловіків, радуйте їх своїм виглядом і турботою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2014
Гострими спицями в'яжуть стосунки.
З ниток брехні, егоїзму і болю.
Ніжно-червоним здається малюнок,
А у житті - павутина неволі.
Може спочатку подуматись - "Добре!"
Гарна основа з м'яких кашемірів.
Жодних підозр, розрахунків холодних -
Перли виблискують з ніжних сапфірів.
Зовсім не встигли ще скинути скельця.
Ті, що рожеві й спадають на очі.
Хочеться вірити в щастя відверте.
В теплі слова, що промовлені з ночі.
Як не старалися - впали в безодню...
Бачили жахи й недоліки крою.
Все, що лишилось від них на сьогодні -
двоє самотніх, пров'язаних горем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2014
Ма́буть, так... Все ж покірністю тут і не віяло.
Я не вмію стояти слухняно і чемно послухати.
Можу бути для тебе з ескорту тією повією,
від якої очей ти в ночі не захочеш замкнути.
Я зіграти у силі яскраву розбещену пасію,
Чи дівчисько "зірви-голова" із шаленою дурістю.
Обіграю усе - найогидніші в світі оказії.
Можу бути й тією, з якою ти потім одружишся.
Попроси що завгодно, я втілю для тебе фантазії.
Що завгодно з найбільш потаємного - я обіцяю.
Не проси тільки принципи мої віддати абразії.
Бо покірності в рисах характеру більше не маю.
Бачиш як... Тут непослухом тихо й нестримно повіяло.
Я - одна із найбільш неслухняних, відвертих й капризних.
Я ніколи не дам тобі долю спокійну й розмірену -
Я скажене цунамі розкутості й хтивості пристань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535200
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.11.2014
Віють вітри, одиноко співають майстерно.
Тон композиції тліє холодний, крихкий.
Все, як по правилах школи старого сольфеджо.
Тільки похмуро розкублився вітер старий.
Плавно гребе у обійми хати́ і природу.
В ритми пісень розтанцьовує ніжним каскадом.
З легкістю вправно фарбує холодну погоду.
Краще картин, намальованих славним Рембрандтом.
Зовсім безжальний старенький дідусь хуртовини.
З гордістю прагне накликати темну грозу.
Так що готуймося, друзі, до мокрої днини.
Хлюпотом будем стрічати ранкову росу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
Пан Вересень в тривозі покидає.
Квапливо, в шурхотінні "листів'ят".
Галантний кавалер завжди пізнає,
коли для дівчини він "фу" або "ніяк".
І швидко Осінь пробував кружляти.
І в вальсі-спокої крутить не побоявсь.
Панянці ж нудно стало - ось і втрата.
Та він не з тих, хто кине, раз узявсь.
Він так хотів затриматись надовго.
Можливо, навіть вічність був би тут.
Та Осінь наша прагне тільки Жовтня.
Підморгує, фліртує в ритм-н-блюз.
Лукава, непроста красуня-пава.
Постійно повстає між трьох вогнів.
Усіх осінніх вправно спокушала.
І далі спокуша вже сто віків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526976
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2014
Залатай мою душу зацьковану.
Зший нову одежину забарвлену.
Розірви ту стару, вже поношену.
Розмалюй кольоровими фарбами.
Прикраси́, заквітчай поцілунками.
І словами, тканин не шкодуючи.
Хай вони проливаються студнями.
Хай старе гасне в тихій байдужості.
Не важливо якими верстатами.
Можеш зшити вручну - тільки голкою.
Бо душа вже ставала горбатою.
Тхнула смородом і барахолкою.
Одягни голу дівчинку-здолану.
Подивись ти на ручки поламані.
Поможи народитись по-новому.
Подаруй, бо впаду чорним каменем.
Залатай мої кеди розірвані.
Бо босоніж ходила калюжами.
І була я до вітру покірною.
І до люду, що були ворожими.
Одягну новий светрик із радістю.
З капюшоном, з кишеньками теплими.
З задоволенням, з гордістю жадібно
протопчу по калюжах я кедами.
---------------------------------------------------
- /Присвячується душам, що знівечені.
Завжди знайдеться той, хто залатає.
Вартує тільки дочекатися. Чесно./ -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
Нема ціннішого ніж найрідніші люди.
Ніхто, крім них тебе не пригорне.
Не скаже добре слово, не полюбить.
І в горі носика тобі не підітре.
Не знаю як комусь важливі гроші.
Вони ж такі холодні папірці,
які тепло у хату не запросять.
Не обіймуть в болючій самоті.
Не знаю, що важливого в прислузі.
Ти можеш завдяки їй утвердитись.
Або втонути у блюзнірства дусі.
Здавалося б нема причин журитись.
А що коли почнеш чомусь хворіти?
Або не стане грошей, статків, служок.
До кого йти, коли почне боліти?
До слуг, директорів, "подружок"?
Ну от малюються етюди...
І явною стає життя картина.
Нема ціннішого ніж найрідніші люди.
В багатих теж життя буває не малина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
Мій океан - це ти.
Невтомний, неозорий, неосяжний.
Дозволь, я потону́. Мені не страшно.
В п'янкому запаху нічної бузини.
Мій океан - це ти.
Смиренно сірий, злегка монотонний.
Бурхливо хтивий. Втопиш безборонну.
Завжди інакший. В хвилі забери.
Мій океан - це ти.
Заковуєш. Ти - присмак несвободи.
Проте лише з тобою - прохолода.
А спека й самота - кати́.
Мій океан - це ти.
Бурхливіший Марії, ревний власник.
Я - тво́я, бо без тебе - швидко гасну.
Потону. Тільки забери.
Мій океан - то ти...
- /Марія тут - ураган/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014
Прокайфую вкраїнською мовою.
Неньки-пісні слова пролунають.
Всі вони як солодкі смаколики..
Як вершки в каві сольно співають.
Милозвучно і лагідно - тепло.
На душі - ніби з`їла морозива.
Україна - вона жінка вперта.
І не зникне так просто порошею.
Особливо красива, нескорена.
Як весна пава ніжно всміхається
Дехто може подумати - здолана.
І дурний. Тільки все починається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511908
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.07.2014
Промінчиком визирне ранок на ще сплячу землю.
Перистими хмарками тихо її обійме.
Прокинеться світ і повсюди загляне, де темно.
Ласкаво притулиться, ковдру свою забере.
Розбудить ласкаво ще сплячі струмочки біжучі.
Гаї заплете і не скупо сади замаїть.
Пташки із самого світання такі балакучі,
що весь ліс встає - "хто ж так рано прокинувся і бубонить?"
Турботливо дбає про всіх красне сонце щоденне.
Де треба тіньочок, а де - африканська жара.
Закрутиться світ білченятка малого натхненням.
Бо знає, що потім тихенько прийде ніч-пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511821
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.07.2014
Мамусю купи мені котика.
Такого пухнастого, білого.
А я буду чистити коврики,
І вчитись завжди на «відмінно».
Мамусю, купи мені котика.
Я буду його годувати.
Носитиму різні смаколики.
У ванній з шампунем купати.
Мамусю, купи мені котика.
Повір, то найкращий даруночок.
Повір, не бажання то соте моє.
Одне – хочу свого мазунчика.
Мамусю, здійсни мрію донечки.
Дивись на мої оченятка.:)
Я буду світитись як сонечко.
Ну, маааам, подаруй кошенятка…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507180
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.06.2014
Так хочеться тепла від сонця. Нехай постійно буде гріти...
Не котеня я, та, скажу вам, я також вмію муркотіти.
Від почуття промінь на шкірі, від літа - поля аромату.
П'янію, бавлюсь зайцем-світлом - червневим ніжним теплопадом.
Мелодія дзвінка струмочка милує вуха з-поза ранку.
Собаки бавляться в куточку, волошки виглядають з ганку.
Піду пройдусь квітковим полем. Подмухаю кульбабки білі.
І буду сяяти й радіти. Такі вони – хвилинки літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014
Чому навколо так пусто?
Чому поп'яніла від туги?
Не настрій причина суму -
Причиною всьому люди.
Чому навколо так темно?
Чомусь почуваюсь самотньо.
Душею людина даремна.
По́паде із нею в безодню.
Чому навколо так грішно?
Чому відчуття, що брудно?
Тупіють усі - вже не смішно.
Тепер тільки шкода і сумно.
І жарт би сказати... - Не хочу.
Потонемо у деградації.
До чого ми, люди, котимось.
Для тупості мої овації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2014
Матусю, ти все у моєму житті.
Не треба кар'єри і слави.
Поцьомати б руки тендітні твої.
Часо́м від роботи шершаві.
Матусю, так сильно пресильно люблю
Пробач, що про це не говорю.
Пробач, що буває у гніві киплю.
І сльози твої провокую.
Матусю, ти світло в моєму житті.
Завжди приголубиш й розрадиш.
Самотньо хтось йде по дорозі своїй,
А я повертаюсь до мами.
Ти любиш такою, якою я є.
Такою, яка народилась.
Завжди приймеш ласкою, сльози утреш.
Хвилюєшся, щоб я поїла.
Матусю, здоров'я міцного тобі.
З тобою ми точно не бідні..
Найкраща, чудова, вклоняюсь в душі
За твою любов найріднішу.
Матусю, вітаєм тебе дорога.
Завжди залишайся як зараз.
Бажаємо щиро любові й тепла.
І плакати тільки від щастя.
/найріднішому янголу, що оберігає й буде оберігати протягом всього життя. любимій матусі/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499480
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.05.2014
Сиджу в трамваї, сонно позіхаю.
Ще рано. Сплю в дорозі на ходу.
Аж раптом - він - на мене зирк лукаво.
"Що пялишся?" - під носом бурмочу.
"Привітністю" зміїною стріляю.
Примружившись вже чую, що киплю.
Як чайник, знаю, має вийти пара.
Та я мовчу, скандал не допущу́.
Ви думаєте, він поганий?
Та ні, хлопчина "няша няш".
А може я не з тої ляжки встала.
А може просто день не наш.
Та по секрету я скажу причину.
Такі періоди бувають у дівчат.
Коли через червону павутину,
Як гарпії на всіх вони шиплять.
/Особливим дням місяця присвячується/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497870
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.05.2014
Пташині видіння поламані.
Розквітне колись швидкокрила?
І сльози із болем розбавлені...
На білих полотнах картини.
Картини всього, що не збулося.
Все раптом здається безжальним.
Боюсь здатись всім непочутою.
Боюсь здатись всім пропащою.
Пташиними мріями марила.
Літала крізь сонячні хмари.
Коли декорації падали,
сиділа самотньо в театрі.
Вітаю! Всі маски - зірвані.
Сміятись від того чи плакати?
Зате до землі опустилася -
Набавилась теплими хмарами.
Сиділа в думках поминаючи
пташині видіння, що тішили.
І віршем молила благаючи...
Почуйте мене. Зрозумійте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497280
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.05.2014
В обійми ночі плавно упаду́.
Занурю носик в чорну пишну ковдру.
І сонно оченятка розітру.
Вже ніч співає "Баю-бай" немовби...
Жовтавий місяць взявсь за колискову -
На милозвучнім піаніно вигравати.
І зіроньки слова заводять хором.
Так гарно, як Бетховена соната.
І я дрімаю, тихо бурмочу́.
Посопую, прицмокую подушку.
Пізніше - звіра ночі проведу,
І знов зустріну ранішню подружку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014
Сонце по долоні розтікається.
Дотик твоїх рук зігрів.
Відчуття, що цілий світ всміхається.
Середина муркотить від втіх.
Солов'їним співом зачарована.
Голосом барвистим привернув.
Силами небес ти ме́ні посланий?
Може ти чаклун? Відун?
Світлим чарівливим поглядом
у душі моїй замерехтів.
Кращий за усі-усі смаколики.
За "Пломбір", за сяйво світлячків.
Кращий за світанки ве́сен ягідних.
За небес сметанні кольори.
Неповторним полуничним маревом
У ночі приходиш в мої сни.
Завдяки тобі там все мальовано.
Веселково, яблучно-бананово.
Досі в роздумах. Ти сон чудовий мій?
Чи в реальності усе зав'язано?
Байдуже де мрія, де реалії.
Затамую подих, прокайфуючи.
Не вкраде мене дурна апатія.
Ти - любов. А я твоя заручниця.
Забери. Затьмар мій розум квітами.
Волошковим градієнтним вітром.
З кавуновими цілунками-привітами.
Йду у сон, слідами по намисту.
По намисту білому, морському.
Тому, що росте у воднім просторі.
Будь моїм русалчиним Тритоном.
Не лише окремим сонним гостем.
Будь моїм - без всіх от тих епітетів.
Без гучних словечок, що написані.
Ти - ковток води у річку влитої.
Прошу, дай мені її напитися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2014
То панна з поглядом до неба,
То скромна квіточка весняна.
Бува, часо́м, залізна - вперта.
Як злий учитель, невблаганна.
Буває, все ж добром осяє.
З любов'ю посмішку дарує.
Гарніша блиску діамантів,
які багачки всі купують.
Гарніша будь-яких смарагдів,
якими край свій Оз будує.
Багатогранна, незрівнянна.
Художники її малюють.
Ну хто ж "постійно непостійна".
Ну хто ж миліша перепілки.
Прекрасна, як потік прибійний.
Чарівна й нескорима...
Жінка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
Я закохалась. Закохалась в Квітень.
Чарівний чоловік обіймами зігрів.
Його образив мій роман з колишнім Літом.
Тоді мене він сонцем підкупив.
Та, що там Літо... Вже й забула...
Той запах квіту вишні з-поміж всіх...
Той спів птахів, які із далека вернулись.
Закручує в полон солодких втіх.
Я закохалась. Закохалась в Квітень.
Я потонула у його волоссі трав.
А зранку він як сонний вітер,
Від мене очі соромно сховав.
Такий дитячий, навіть десь грайливий...
Яскравим сонцем дива з ковдри - гуп...
І поглядом своїм красивим...
Дарує для серденька тихий стук.
Я закохалась. Закохалась в Квітень.
Назавжди підкорив бджолиний сміх.
І не потрібне зовсім Літо.
Потрібен мій весняний чоловік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2014
Роздягнута…
Гола душею і тілом.
Роздягнута…
Коли доторкалась до дна…
До дна підсвідомості, коли ми летіли -
Коли на губах ще був запах вина.
Роздягнута була, коли говорила
Про те, що любила
Про те, що сама.
Залишилась гола душею і тілом
З одним та останнім ковточком вина.
Я думала разом.
Здалося…
Одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478168
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.02.2014
А на дворі холодними китицями
Проростає мороз зусібіч.
Жартівливо показує вилиці,
Жартівливо розмахує віями.
Приготуйтесь розпалювать піч.
А на дворі пухнастими барвами
Проростають сніги замість квітів.
Замальовано білими фарбами,
Зацятковано білими мальвами -
І ні сліду весняних привітів.
А на дворі гуляють вітрища.
Сонце більше не хоче зігріти.
Заберусь на тепленьке горище,
Де вітрище жахливо не свище -
Перестану скажено тремтіти.
А на дворі все тихо й печально -
Лиш з вікон виростають голови.
Всі чекають весну. Ще рано.
Ще не час для тепла казкового.
Ще зима - засипаєм, як сови.
Як ведмеді в лісах задрімаємо.
Дочекаємось теплих умов...
Як прокинемось - вип'ємо чаю,-
І тихенько весну привітаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477216
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2014