| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
А мої почуття до тебе ,
Неначе та не докурена сигарета,
Яка буває моментами ще трішки димить.
І цей чадний газ ,
Потрапляє до мене в середену,
Наповнює легені димом.
Серце , в цей момент ,
Розривається бо його болить.
А рот...як і раніше мовчить,
Лице не показує болі,
Нічого того що є в середені .
Воно неначе маска ,
Ховає мене справжню
Від цих жорстоких лиць.
Які мріють хоч на мить
Побачити чиюсь душу поранену,
Яка з закритим ротом ,
У весь голос кричить!
А я й далі стою не рухомо.
Мене з середини вбиває цей ти- нікотин
Але вже ніхто не вправі мені допомогти,
Бо вже пізно , занадто пізно,
Я тепер як та поламана лялька,
З диркою в області лівої частини тулуба,
В якої вирвали серце , за́́брали душу.
Душу якої по суті ніколи й не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014