| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
закутаю тебе в ковдру з теплого молока і меду.
тобі, власне, більше нічого не треба.
знайду лише куточок затишний у себе.
не дозволю блукати ігристо під небом.
заходь же, не бійся. прошу любо до столу.
алкоголю не буде, сигарет не курю я сурових.
пропоную… зелений чай.
як з дитинства: «чай-чай-виручай».
допоможе, я знаю. тримай чашку, зігрійся.
замерз у дорозі, напевне, імлистій.
може, тістечка хочеш? то я принесу.
залишся лиш, прошу. я все-все зроблю.
будемо цокотіти про що лиш захочеш.
завжди були довгі години і ночі.
та це і на краще, бо кожну хвилину
можна вислухати невпинно.
давай порвемо́ усі межі ванільних надій.
поза тенетами сліпої долі ти мрій.
підемо до теплого молока і меду.
нарешті ти є. я так довго чекала на тебе.
/ВК: http://vk.com/karamelllllllka /
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
не виправдовуй себе словами “настрій – осінь”.
сьогодні ніхто не змусить тебе говорити ямбами та хореями.
коли душа заплутано тебе відпочинку просить,
випий кави і поплачся чорним олівцем на папері.
не тікай від минулого, знайди правду в майбутньому й віршах.
сьогодні ніхто не змусить тебе дихати теперішнім.
і не говори, що настрій у тебе сьогодні трохи грішний
через те, що люди стали зовсім не “гомерівськими”.
не забувай, що можна забутись в книжці.
і небо зоряне тобі на це нічого не скаже.
сходи на схóди, заплутайся в їхнім намисті.
і припини оце своє “як карта ляже”
ти розумієш, про що я. не відводь очей, дивись прямо.
у трамваях не так багато людей, яким соромно.
і припини читати вірші із плямами -
надворі й без того до біса холодно
/як на душі/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
сьогодні тікає від мене все:
дощ, люди. і навіть рими.
але оглянувшись через плече:
"ти сама в усьому винна"
дивно так пробігає мить.
є усі, та немає нікого.
душа сива вже майже спить.
будеш мені за близького?
кава /грішно/ і шоколад.
ти знайдеш мене у пустелі
тих думок, що не знайдуть лад
у душі, що не без істерик.
обіймаючи власні коліна
забивавшись в куток, як раб
я чекатиму на близького.
/візьми каву і шоколад/
і тихіше, влягайтесь думки...
ти прийдеш, я знаю. правда
як завжди одне невтямки:
як прийдеш. чи будеш назавжди?
/ВК: http://vk.com/karamelllllllka /
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014