Джонни Седмен

Сторінки (1/2):  « 1»

Викинь зброю

О  атланте,  бери  мій  спис
розламай  його  на  коліні
хмиз  з  крові,  а  із  леза  поліно
підкидай,  щоб  жив  вогняний  лис

Сьогодні  я  віддам  всю  свою  армію
за  трубку,  шарф  та  кілька  книг
партію  в  шахи,  набрид  ринг
зарубку  на  серці  зроблю  картою

Називай  мене  Цезар  або  Прометей
я  ж  закохуюсь  у  "Et  tu,  Brute?"  і  воронів
не  в  людей,  що  забезпечать  доглядом
перероджуюсь,  але  й  досі  тримає  клей

І  вона,  що  кохає  недосяжні  гори
й  чоловіків.  Душі  котрих  ростуть  униз
її  море,  куди  пишу  свій  лист
що  летів,  але  чорнило  замінило  горе

О  революціонере,  сьогодні  я  мовчу
й  дивлюсь  у  неї  знерухомлено
не  полечу,  щоб  битись  із  її  тромбами
"Здаюсь  не  ваше  слово"  -  почув
"ви  ж  атлант!"-  Я?  Ні,  але  поки  живу
я  ним  бути  тебе  навчу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470308
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.01.2014


Іграшки

Коли  пяниці  готували  зброю
я  зітхав
я  складав
самотні  гімни  чужому  горю
я  кричав
коли  з  грабіжників  робили  героїв
убивав
братів,щоб  невинних  не  лити  крові

коли  копали  братську  могилу
я  туди  не  стрибав
я  не  бунтував
в  час  як  інші  підривали  машини
я  зневажав
коли  наспівували  войовничі  мотиви
я  помирав
щоб  звільнити  місце,для  людей,що  жили

коли  синів  губили  чужі  родини
я  себе  втрачав
я  влучав
випускав  у  себе  усі  набої
я  подолав
слабких  людей,але  не  війни  закони
замість  слів  ...я  програв
гори  трупів  -  в  тріумфальній  промові

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470307
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.01.2014