| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Серце стискається від думки,
Що час вже не вернеш назад.
І ти збираєш скупо в клунки,
Мораль і цінність всіх порад.
Так хочеться назад вернути
Й перемотати, як кіно.
Та що робити, як забути
Все те, що з нами вже було?
Час - це хвороба, що без ліку
Вбиває ніжні почуття.
Дивлюсь в вікно, а там в сопілку
Хтось грає музику життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Те, що було вчора - вже історія,
Наше сьогодення - тільки мить,
Завтра - невідома територія.
Зумій немарно це життя прожить.
Бо ти підеш і не залишиш сліду,
Тебе забудуть всі, хто цінував.
Тому скажи: "Я просто так не піду!"
Щоб той, хто після тебе, пам'ятав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Життя - шматочок шоколаду,
Що так солодить душу.
Прийми мене й мою пораду,
Що я сказати мушу.
А я скажу, що жити класно,
Хоч не завжди вдається,
Бо ми зовсім не досконалі
І все в житті стається.
І, як синоптики говорять,
Бувають сварки і незгоди,
Але вони, як дощ, проходять.
Життя так схоже до погоди...
І незалежно, як живеш ти
Чи без грошей, чи їх доволі -
Майбутнє будеш ти творити,
Та не втечеш ніяк від долі.́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Вже була осінь за моїм вікном
І ніч, а я лиш чула серця стуки
Душевні рани не залічу я вином
Хтось інший не врятує від розлуки.
А батареї гріють, та не так,
Як грів колись ти, зустрічаючи світанки
Життя без тебе навівало страх,
Пальто не гріло у холодні ранки.
Не тішить думка, що щасливі ми колись,
Та, що колись, як зараз вже немає?
Не злюсь на тебе, та й на мене ти не злись
Любов – нещасний випадок, буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Роки летять, як в вирій журавлі
І ми не в силі час назад вертати.
Ми діти, хоч і зовсім не малі
Ми діти, бо на нас чекає мати.
Буває, що болить чогось душа,
Буває, біль не викажеш словами
Та стежку правильну і істину знайшла,
Бо як погано, я іду до мами.
Вона ж бо рідна, і вона свята
Вона нам все на світі пробачає
Вона як сонце в небі, золота
Вона завжди ж бо нам добра бажає.
Пісні співала, як були малі
І вчила труд та працю поважати.
О, найдорожча на усій землі
Пробач, що я не вміла шанувати.
Пробач за сварки, ти пробач мені
За все, чим твоє серце поранила
Ти найдорожча, мамо, на землі,
Пробач, якщо я чимось завинила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013