| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
Окончен век уходит незаметно
В давно написаных стихах в шуршаньи книг
Он в дуновеньи ветра
А на столе стоит недопитый коньяк
Уходит тихо сам себе по капле
Не машет он рукой не говорит прощай
Наивный я зову его ночами
Стужу на кухне остудевший чай
Он слеп и глух ко всем моим упрекам
Стенаниям, мольбам он весь в пути
Прихватит всех кто дорог по дороге
Их музыку, их песни, их мечты
А я все буду в след смотреть печально
Надеяться не сможет он уйти
Не замечая сам того банально
Бок-о-бок мы нам с ним ведь по пути
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629253
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.12.2015
Немає світла у кімнаті
Похмурий вимкнений ліхтар
В кутку вже фурія тримає
Тобою точений кинджал
В пітьми думками пожираєш
Ти залишки свого буття
Зубами рвеш і розриваєш
Свої життєві надбання
Горить усе палає тихо
Разом під руку з небуттям
Ти підливаєш ще бензину
Фундамент плавиться – мораль
А Хронос мов старий дідуга
Забувши зовсім про тебе
Він міг би врятувати дійсність
І тим би врятував себе
Залишив все ж тебе одного
Вести із вічністю двобій
Поглинутий був нею швидко
Знайомих не було слідів
І ось коли ти майже вільний
Реальність знов перемага
На склі засмаг промінчик сонця
Вставай по справам йти пора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609799
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2015
На лазурных берегах просторечия
Далеко берега на экваторе
На экваторе жизни и смерти
На экваторе гроба и матери
Проходили мимо столетия
Вновь и вновь там срывались и падали
Те кто к жизни был не приверженный
И у смерти не брал эпитафии
Наблюдая поникшими взглядами
На земные подлости дурости
Кто-то видел в этом трагедию
А другой был с детства приученный
Но они всё ждали и верили
Что наступит доброе будущее
И хотели с земли показать всем
Лазурь берегов простодушия
Тот кто смог это сделать воспеваный
А другой был не понят замученный
Проходили мимо столетия
На лазурных берегах простодушия
А они всё срывались и падали
И тела их в землю заключены
Но оплаканы всеми живущими
На лазурных берегах простодушия
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577228
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2015
Ходил я беcконечными мирами
Переступая мириады звезд
Те звезды я горевшими руками
Срывал, бежал, куда-то спешно нес
Взывал звезду иссохшими губами
Которую столетьями искал
Жемчужный блеск с небес я забирая
Не мог найти ту самую, рыдал
Уставший не взлетавший болье
Светила Ориону все вернул
Он не хулил, жалел меня разбойник
К себе все звал, опять на верх тянул
На тверди возводя себе пенаты
Приют искал, измученной души
Тут яркий свет прошиб нагую землю
Звезда спустилась это была ты
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570409
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2015
Сиділо сонечко на ґанку
Червоними слізьми стікало
На сході нашої країни
Воскресли каїнові справи
Щелепи взявши в хижі руки
Ви їх купили в воєнторзі
В котлах варили руки ноги
І плакало червоне сонце
Упав з небес підбитий янгол
Так буком перебивши крила
Ви Авеля убить хотіли
Але згубили Гавриїла
Хоч ви залишитесь на місці
Та поміняються країни
Клеймо тепер на вас довіку
За те що ви братів убили
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563989
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.03.2015
Я буду твоим водопадом
С собой я тебя унесу
А ты не волнуйся не надо
Взлетим не уйдем мы ко дну
Я буду всегда идти рядом
В безумии темных ночей
А ты не ищи меня взглядом
Я возле тебя ты поверь
Я буду считать твои вздохи
Симфонии нежной мотив
Они после долгой дороги
Спокойствия дарят прилив
Я буду твоим одеялом
Укройся во мне и засни
Пускай твой мир отдыхает
Мы в окнах погасим огни
Я буду гореть не сгорая
От сердца расплавлю замки
Лишь только приди умоляю
Останься со мной навеки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538888
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.11.2014
Не хай так вже й буде
Ось так й назавжди
З простим розуміння
я хворий -
Отрута то ти
вакцини не має -
Померли лікарні -
наклали горедні руки собі -
Лиш тільки б не дати одужать мені
священні корови
Чудові врачі
Одужать то смерть карма сілью розпнеться -
В момент далини без моєї ступні
проступлять твої сліди на воді
гори-палахчи чорним круком о ночі
каратовий блиск каземат забери якщо світ покине наше кохання
великий вибух – міріади років
нова теорема –
краща ніж в агітпрому Ейнштейн не діждав він пробачить –
зажди не йди конформіст труї серце мій розум –
скляр видув очі блакитні мені –
без трути я труп
гіпократи вночі тихо шепчуть зі столі мені –
хворий хворий
в завдяку рудій, та й вам спасибі шептючі врачі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014
Обещал написать тебе я стихи
Но мрачны они будут виною не ты
В тех строках розы будут цвести
Вот только черны они будут прости
Опишу тебе наше гулянье во снах
Звездопада обман сбросив с лиц наших грим
Сумасшедших двоих не упавших в глазах
И в любви наблюдавших не понятый мир
Расскажу по секрету горевший дотла
Как пылали тюрьмы клинья посты
Геростратовой поступью в душу вошла
Оставляя руины старой мольбы
Воздвигая в золе золотой тебе храм
Я молитву шептал «только не уходи»
Лишь улыбкой окинув кострища хлам
Ты монаху в цепях приказала «дыши»
́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523943
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.09.2014
Відрубай собі крила сокира з надвору
Буде падати пір'я не хвилюйся – здоровий
Зачекались на тебе твої рідні та друзі
Годі в небі літати будеш вчитися в вузі
Не повернеш туди де на хмарах пенати
Там звучить саксофон, хлопець грає крилатий
Всюди піснею вірші, можна вік малювати
Навкруг замки стоять із повітря катлаті
Всі прекрасні вони ці куйовджені мрії
Небеса їх приймають літосфера не в силі
Тут немає не вдач люди всі тут щасливі
Привітай Калліопу друг поете вразливий
Та на жаль буває падають стіни
То корозія часу лишає їх сили
Люди падають з шпилів розбиті й без крилі
Думав тільки не ти думав мури вціліли
Все літав усміхавсь лиш з землі гомоніли
Підросте кине небо самі так зробили
А ти їм не повірив кричав та дурні ви
В хмарах замки мої на землі не красиво
Думи стали не ті ніб тебе підмінили
Гроші дівки авто то проказа Бастилі
Крила тиснуть тебе з атмосферної сили
Самі зносять тебе в замок твій сиротілий
Та набридло тобі в хмарах пусто гуляти
Звично гравій ногами каштани збивати
Всі безкрилі в один кажуть хватить витати
Все готові тобі лиш полиш той фарватер
Біль у серці горять двері грати фіранки
Почорнілії крила не взнесуть на веранди
Дзенькнув впала сокира підлога у крові
Сам собі прив'язав центнери пудові
Не літаєш все маєш фальшивії крила
Замок маєш вже справжнії Калліопу дружину
Сотні тисяч поетів на тебе працюють
Тільки пам'ять тебе постійно дратує
Пам'ятаєш той час як зірки були близько
Пам'ятаєш розмову холодну й барвисту
Вже глухий ти до них́ та й вони занімілі
Навіть місяць бовтун лише камінна брила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014
Удивите меня новомодным обрядом
Храмы новы стоят на отшибах так надо
И в сердцах нету веры заменил мирный атом
Свет ушел с наших душ в лампочки вялым матом
У нас нету костров, мы пылаем на кухнях
поставь чай на комфорку пусть горит и не тухнет
Гус в тебе воскричит лютым приступом боли
Крутони еще газу выжги ересь не к роли
Пандемон вновь поднялся к ночным магазинам
Каждый третий рогат каждый кичиться силой
Ангела не спасают не будите их с комы
Свои крылья продали за цветные жетоны
Стары храмы стоят в центрах все так красиво
Вроде вера все там вроде дни выходные
Они верят что верят монахи кивают
Но они знают правду для себя выбирают
Жертву требует он приходя по бумажке
новый Бог «Киловатт» хоть как прежде вальяжен
Жертву примет как чек иль простую платежку
В этом всем гранью жизнь не пропавшие почки
Сотвори себе чудо выпей зелья с аптеки
Воскресать стало нормой теперь человеку
Покупай себе жизнь вновь и вновь за монеты
Если нет кругов чуда нет - человека
Лей мне яду в стаканы он уже не смертелен
Им залью свои раны шлифону их с похмелья
Вот такая отрава лечит нас убивая
Забери меня ангел путь я в небо не знаю
как по вызову мчится наряд серафимов
забирает в Эдем обезьянником мнимый
там сидит еретик их там много и вшивых
вижу Кальвина рядом Лютер плешивый
новы храмы комфорки чудес не узнали
Киловатт не добрался своими руками
к этим новым сожженным нашими мыслями
к этим старым в которых таиться истина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522512
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.09.2014
Так нависає тінь не зграбна
Подерта куца геть стара
Не має зовсім вже приваби
У страху сила прогляда
Мов наркоман червоні очі
В якого ломка почалась
Відходить зара тихий спокій
Забуті війни воскреса
В страху бринять скажені ікла
Печінку рвати самий час
Та Прометей вставав що разу
Промінням світлий повсякчас
Ті пазурі не мають жалю
Кромсають тіло раз за раз
Все глибше в серце проникають
Бо думка є щоб світ погас
Дурна скнарюга ікла голі
Добро і зло є світ і тьма
Ти зачитай повчальну книгу
Світ завше тьму перемага.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488645
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.03.2014
Прийшов король один до влади,
Але він сонця не любив,
Не навидів його в безтямі.
Й для інших підданих закрив.
Полилася брехня у вуха,
Мов сонце стало враз лихе,
І всі повірили в безглуздя
Й без сонця жити почали.
Один лиш соловей знав правду,
Її співав усім навкруг,
та люди стали прокидатись,
лиш зарясніє правди звук.
Зметикував король це швидко,
Одразу солов'я зловив
Закинув нелюдь у колодязь
Та чи зупинить камінь спів?
Полилась пісня дужча звідти
Розтікшись золотим пером
По камінній холодній стінці
Й здригнувся цар усім нутром.
Наказ віддав катам-убивцям,
Співця чудовий спів спинить,
Закидали вони колодязь,
І перестав бриніти спів.
Сонц нелюб ви́справляє шану,
Катам-убивцям солов'я,
Та вже кінець його приходить,
Бо в серцях пісня ця жива.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467119
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.12.2013
С*́чі діти щоб ви здохли в катованих муках,
сорок шість мільйонів братів закули у пути,
знов продали люди добрі за волів нас в рало
гетьмани ті чорта друзі яких ми обрали.
Хто купив знов нашу волю, за чужії гроші?
побратими любі наші, що витрищівши очі,
кричать своє татаро-руське із піною в роті
скаженіючи від заздрощів до вільного народу:
«Малороси напів люди, ви куди в Європу?
до ноги скоріш біжіть ми один народ є,
тільки ви народ є менший не зря ж малороси,
ви провінція є наша, погрались та й досить».
За такі слова гидотні ртуті вам до рота,
та ножі свячені в бока, Максима робота,
добре батьку мій Шевченко не бачиш цього-ти,
не витримало б твоє серце знову поневолі.
Ланцюги скували нові, старі розірвали,
то не правильно ми рвали не по заповіту:
«та вражою злою кров’ю волю окропіте»
не послухали тебе ми ,вибачайте діти.
То мені вже все одно у неволі гнити,
вибачайте вже за те що я люблю Вкраїну,
навіть в рабстві побратимства її не покину,
через мене дітки мої вам в неволі жити.
Через мене вам сердешні волю знов творити,
хоч зроблю я все можливе для святої волі,
та чи вистачить вже сили проти «сім'ї» злої?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466743
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.12.2013
Танцювала дівчина, йдучи по провулкам,
здивовані погляди бачачи скрізь.
Вона посміхалась, бо як їм збагнути
предивне поняття коли ти один.
Старенький шарф всі збиті підошви,
але не потрібні вони щоб літать,
здіймалась чудово проходячи парки,
усмішкою взнала: паролі ,ключі,
серця не витримували просто такого
готові на все були тільки б піти,
хоча і не поруч скрадатись як злодій
в пітьмі її крил, що відкриті завжди.
Танцюя в алеях, мостах , переходах,
їй все ж вдалося втекти від юрби,
і в той час коли була одинока
на шарфик скотились чотири сльози,
ті сльози мов жертва сумній своїй долі
бо змушена вільною вік свій пройти.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2013
́Тримайте Вкраїну ,бо ми є єдині,
єдині у цілому світі цьому.
Тримайтесь міцніше ,ми є не розривні,
хоч рвали не раз батьківщину мою.
Тримайтесь за руки ,з Карпат й териконів,
із моря долоні на північ тягніть.
Тримайтесь міцніше ,руїна прямує,
не даймо їй знову нас всіх захопить.
Тримаймо країну ,мов мати єдину,
врятуймо її від кордонів нових.
Тримай мою руку у своїх долонях,
разом ми зумієм біду зупинить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2013