Тетяна Шульга

Сторінки (1/19):  « 1»

2022

Моя  щира,  незламна  душа,  
Вона  вірить  у  перемогу!
В  те,  що  лють,  нам  незнана,  чужа
Геть  забуде  до  нас  дорогу!

В  те,  що  будуть  летіти  пта́хи
По  бездонному  чистому  небі
Та,  забувши  всі-всі  свої  стра́хи,  
крила  гордо  розправить,  лебідь.  

І  я  знову  побачу  тебе
Подивлюся  в  кохані  очі...
Розкажу,  як  втрачала  себе,
Коли  голос  твій  снився  щоночі.

Я  кричати  хотіла  в  пітьму:
"Я  сумую,  ох  як  я  сумую!"
Міцніше,  ніж  можу  тебе  обійму
Губи  ніжно  твої  поцілую!

В  мені  ріки  любові  течуть
Пораненою  весною...
В  мені  ріки  любові  течуть
Наповнені  ріки  тобою!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022


ТОБІ

Мені  не  хочеться  писати  пусті  речі,  
Не  хочеться  показувати  сум...
І  опускаються  потроху  плечі,
Якщо  торкнутися  не  можу  твоїх  струн.
Тебе  любити  я  вже  дуже  звикла,
Це  -  неймовірне,  світле  почуття...
Ти  промінь,  що  дарує  мені  світло
З  тобою  набуває  сенс  моє  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020


Волошки

В  них  я  знаходжу  спокій,  і  любов,  й  наснагу,
Ці  квіти  заслуговують  найбільшої  уваги.
Ловлю  чарівні  пахощі  безперестанку,
Любуюсь  ними  з  ночі  і  до  самого  світанку.

Мене  зігріють  -  сумнівів  нема  нітрошки,  
Ці  загадкові  квіточки  –  малесенькі  волошки.
Я  з  ними  тугу  й  свій  неспокій  подолаю,
Що  не  кажіть,  а  кращих  квітів  я  не  знаю!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2018


Мысли ребенка. Или, мамы, еще не поздно изменится!

Моя  мама  пахнет  букетом,  
Букетом  с  сигарет  и  красного  вина.  
Она  меня  не  очень  любит,  
Не  понимаю,  в  чем  моя  вина.  
Она  кричит  и  кроет  меня  матом.  
Когда  игрушка  падает  из  рук.  
А  я  хочу,  чтоб  мама  была  рядом,  
Ведь  для  ребенка,  мама  –  лучший  друг!  
Чего-то,  может  я  не  понимаю,  
Но  что-то  здесь  идет  не  так.  
Другие  мамы  деток  обнимают,  
И  не  показывают  им  кулак…  
Моя  родная  –  ты  же  лучше  всех  на  свете  
И  я  люблю  тебя,  слова  мои  звенят.  
Я  буду  делать  все,  чтоб  ты  была  светлее,  
Прошу  тебя,  только  люби  меня!..  
Я  так  хочу,  чтоб  мама  пахла  хлебом,  
Букетом  роз  и  свежим  молоком.  
Чтобы  под  чистым  светлым  небом  
Мы  бегали  с  тобою  босяком.  
Чтоб  были  мы  счастливей  всех  на  свете,  
Чтобы  была  со  мной  ты  капельку  нежнее.  
Для  мамы,  ведь,  дороже  всего  -  дети…  
А  я  ребенок  твой  –  люби  меня  сильнее!!!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665006
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.05.2016


Жінка

Жінка  усміхнена  щира  бажана,  
Бабуся,  сестричка,  донечка,  мама.  
Ти  сонце,  ти  зорі,  ти  місячне  небо,  
Ти  щирість  і  ласка,  ти  все,  що  нам  треба.  
В  широкім  степу  ти  трепетний  вітер  
На  світлій  поляні  вирощуєш  квіти.  
Встаєш  на  світанку,  вмиваєш  росою  
Усміхнене  личко,  граєш  косою.  
Твої  ніжні  руки,  цілющі,  як  трави  
Ти  ними  завжди  загоюєш  рани.  
Ти  ангел,  ти  світло  тверджу  я  довіку
Дякую,  Боже,  що  ти  створив  жінку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652481
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.03.2016


Любимому

За  спиной  уже  полжизни  прожито,  
Но  не  страшно  ведь  с  тобой,  мой  друг.  
Счастье  на  двоих  теперь  умножено,  
Вдвое  шире  жизни  нашей  круг.  
Без  тебя  дышать  труднее,  кажеться,  
Без  тебя  боюсь  теперь  я  пустоты.  
Жизнь  в  надежный  узелочек  вяжеться,  
Когда  рядом,  милый,  всегда  рядом  ты!  
Небо,  цвета  голубых  фиалок,  светлое.  
У  часов  старинных  возле  темного  вокзала  
На  верхушке  дуба,  чуть  заметная  
"Я  люблю  тебя!"-  Душа  моя  кричала...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581347
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.05.2015


Завтра буде наступний день…

Ніч...  
Тиха  ніч  за  вікном...  
Сповитий  у  хмари  місяць...  
До  вікна  припадаю  чолом  
Зірок  на  небі  мільйони  тисяч.  
Ця  ніч  забере  весь  жаль,  
Всі  образи,  весь  смуток,  всі  туги.  
Моє  серце  не  буде  кричать  
Від  тяжкої,  незносної  муки.
Завтра  буде  наступний  день...  
Буде  днів  у  житті  багато.  
Обере  мене  як  мішень  
Новий  спокій  душевний,  крилатий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015


Моє бажання

Моє  бажання  -  це  мир  у  світі,  
Це  в  ньому  яскраві  й  прекрасні  квіти.  
Це  дітки,  що  йдуть  щасливі  у  школу,  
Сім'я,  що  разом  сідає  до  столу.  
Моє  бажання  -  птахи  у  небі,  
А  не  літаки,  які  нам  не  треба.  
Це  мама  усміхнена,  тато  веселий,  
Це  теплі  й  освітлені  наші  оселі.  
Блакитні  озера  і  жовті  ниви,  
Зимовий  день  і  осіння  злива.  
Весняна  казка,  літня  спека,  
І  для  усіх  цілковита  безпека.  
Молюся,  як  можу,  хай  це  здійсниться,  
У  серці  моїм  надія  іскриться.
Прошу  зі  мною  бажання  замовте
Воно  як  прапор  блакитно-жовте.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2015


Ответ на вопрос дочке

Откуда  берутся  дети,  
Однажды  спросит  дочь,  
А  я  не  смогу  ответить,  
Папа  решит  помочь.  
Когда,  замерзая  от  стужи,  
Сердцу  скажешь:  «Плыви!»  
Оно  оттает  тут  же  
От  счастья  и  от  любви.  
Ты  смотришь  на  человека,  
Какой  он  любимый,  родной  
На  часах  остановится  стрелка  
Душа  обретет  покой.  
И  от  самого  чистого  взгляда,  
От  самой  чистой  мечты.  
Ты  получаешь  в  награду  
Такого  ребенка,  как  ты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471317
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2014


Отпуск

У  каждого  в  жизни  бывает  минута,  
Когда  позарез  надо-бы  отдохнуть!  
И  вот  эту  минорную  ноту  –  
Отпуском  люди  зовут.  
Когда  можно  куда-то  уехать,  
Выпить  вина  и  под  солнцем  уснуть.  
И  тут,  вдруг,  обжог!  Все!  Приехал!  
Об  отдыхе,  миленьком,  сразу  забудь!  
Ты  ходишь,  кукожишься  летом,  
Плавают  люди,  им  то  всем  наплевать.  
А  ты,  мой  родной,  боишься  и  света,  
Хоть  за  это  блаженство  готов  все  отдать!  
И  вот  вечером  теплой  субботы,  
Ты  назад  приезжаешь  домой.  
С  головой  окунаешься  сразу  в  работу  
И  опять  отпуск  ждешь  как  родной!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462542
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 26.11.2013


Нелюбимый

Он  приходит  под  окошко,  смотрит  смутным  взглядом.  
И  мечтает  хоть  немножко,  хоть  секунду  быть  с  ней  рядом.  
Тяжело  быть  нелюбимым,  тяжело  любить.  
Но  ведь  невозможно  силой  ту  любовь  убить.  

Смотрит  –  сердце  сжалось,  катится  слеза…  
Посмотрела?  –  Показалось.  Вытрет  рукавом  глаза.  
И  пойдет  тихонько  в  полночь,  лужами  скользя.  
Жить  с  любовью  невозможно,  без  неё  нельзя!  

Вечером  субботним  смотрит,  как  с  другим  пройдет.  
Снова  рукой  слезы  вытрет  и  домой  пойдет.  
Вот  и  жизнь  так  пролетела,  смыв  полностью  всю  биографию.  
Лежит  старик,  кровь  охладела,  в  руках  сжимая  фотографию.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462500
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.11.2013


Брату

Мій  любий  братику,  молю  за  тебе  Бога,  
Щоби  тобою  вибрана  дорога  
Ніколи  не  вела  тебе  в  тернистий  путь.  
І  буде  добре,  якщо  будеш  знати,  
Додому  можеш  повертати.  
І  цю  дорогу  ти  ніколи  не  забудь.  

Мій  любий  братику,  завжди  живи  в  любові,  
Хай  думи  будуть  кольорові…
Бажаю  щастя  із  криниці  пить.  
І  не  зважай,  що  будуть  пересуди  
І  стрілятимуть  у  спину  люди…
А  жити  треба  так,  як  Бог  велить.  

Мій  любий  братику,  люблю  тебе  всім  серцем.  
Моя  душа  вливається  в  твою  озерцем.
Показує  де  правильна  дорога.
Хай  оминуть  тебе    тяжкі  невдачі,  
І  горя  промені  гарячі…
А  я  завжди  молитиму  за  тебе  Бога!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2013


Моєму татові

Мужній,  добрий,  лагідний  такий,  
Ти  завжди  захищав  мене  від  світу.  
Жорстокого,  неначе  буревій,  
Зимою,  осінню,  весною  й  літом.  

Я  пам’ятаю,  як  маленькою  була  
Ти  грав  зі  мною,  плакав  і  сміявся.  
А  як  радів,  коли  комочок  твій  
На  ніженьки  малесенькі  зіп’явся!  

Як  дивно,  йдуть  роки,  час  плине.  
Змінилось  все,  дочка  уже  доросла.  
Й  на  себе  вільна  є  хвилина,  
А  в  тебе  вже  з’явилась  сивина  в  волоссі.  

Татусю  рідненький!  Як  я  тебе  люблю!  
І  за  турботу,  й  за  поради  щирі!  
Я  кожну  мить  з  тобою  в  снах  ловлю,  
В  дитинство  повертаючись  щохвилі!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013


Моей маме

Все  эти  годы  была  ты  со  мной.  
Любила  меня,  как  никто  другой.  
Любые  негоды,  человек  дорогой,  
Ты  меня  не  бросала,  как  крылом,  обнимала  рукой.  

Хоть  и  редко  тебе  говорю,  
Но  сердце  соврать  не  рискует.  
И  от  чистой  души  –  тебя  очень  люблю!  
Все  тело,  весь  дух  мой  ликует.  

Мне  плохо,  что  сложно  тебе  объяснить,  
Как  дорожу  я  тобой,  моя  мама,  
Ты  самая  лучшая,  без  тебя  мне  не  жить  
Ты  слышишь,  самая,  самая  лучшая  мама!  

Я  все  отдаю  за  улыбку  твою,  
За  самые  чуткие  мамины  руки…  
Мама,  спасибо  тебе  от  детей,  
Моя  самая  лучшая  из  матерей!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462105
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.11.2013


Коханому чоловіку.

Коли  зірка  зірветься  з  неба,  
Коли  крига  всюди  розтане,  
Тоді  в  серці  у  мене  до  тебе  
Кохання  зовсім  не  стане.  

А  поки  серце  буде  битись,  
Поки  грім  долинатиме  всюди;  
Я  без  тями  буду  любити,  
Хоч  повітрям  наповняться  груди.  

Не  помітим,  як  старість  настане,  
Як  круг  нас  будуть  бігати  внуки.  
Наша  молодість  кригою  стане  
І  зморшками  вкриються  руки.  

А  я  жити  буду  любов’ю!  
Доки  повітря  не  стане.  
Доки  дихати  будем  з  тобою  
Я  кохати  не  перестану.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2013


Мій життєвий вибір

І  знову  стежка  встелена  журбою,  
І  мама  край  воріт  стоїть  сумна.  
Уже  не  в  школу  йду  повільною  ходою,  
А  в  самостійний  путь,  де  жде  мене  весна.  
А  може  й  не  весна,  можливо  осінь…  
Похмура  стежка  на  краю  землі.  
Де  лиш  образи,  смуток,  плач  і  повінь  
І  де  нема  дитинства  журавлів.  
Колись  я  з  татком  деревце  садила,  
Воно  росло,  міцніло,  як  і  я.  
А  з  мамою  у  тихий  ліс  ходила,  
Де  протопталась  стежечка  моя.  
Я  знаю  що  не  поверну  дитинства,  
Того  садка,  й  малого  деревця.  
Лишається  лиш  спогад  материнства  
І  тихе  повчання  мого  отця.  
Я  й  зараз  згадую  у  сні  чудеснім  
Червоні  черевички  під  столом.  
Маленьке  плаття  розлітається  барвисто  
І  в’ється  світлий  чубчик  над  чолом.  
Мені  колись  казала  мама:  
«Будь  лагідною,  доню,  не  груби.  
І  хоч  в  дорозі  буде  величезна  яма  –  
Ти  в  неї,  моя  квітко,  не  впади!»  
Я  хочу  буть  корисною  в  майбутнім:  
Будинки  хочу  вміти  будувати;  
Чи  вченим  гарним  бути,  незабутнім;  
Чи  діток  у  садочку  доглядати.  
Я  хочу  щось  залишить  після  себе,  
Зуміть  навчитися  добру.  
Зуміть  піднятись  в  синє  небо,  
Творить  добро,  допоки  не  помру.  
І  ось  уже  я  на  дорозі,  
Дорозі  самостійного  життя.  
І  це  вже  не  на  отчому  порозі…  
Тут  треба  вміння,  досвід,  почуття.  
Для  мене  скоро  продзвенить  дзвінок  останній,  
Простеле  мама  ніжно  рушничок  
І  я  піду  в  далекий  шлях  незнаний  
Із  школи  взявши  знань  пучок.  
Я  вже  не  та  маленька  дівчинка,  безстрашна,  
Бо  зараз  я  боюсь  всього.  
Боюсь  ступить  неправильно  –  це  важко,  
Боюсь,  щоб  не  образити  кого.  
Хоч  міст  багать  і  широкий  дивний  світ,  
Та  я,  як  зараз,  чітко  пам’ятаю:  
Сумну  матусю  край  воріт  
І  татка,  що  її  втішає…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013


Сестричці

Ми  з  тобою  разом  виросли,  рідненька,  
Всього  училися  у  тата  й  мами.  
І  коли  ти  ще  була  маленька,  
Я  вже  любила  те  що  буде  з  нами.  
Коли  родилась  –  ти  була  прекрасна!  
І  в  домі  стало  так  незвично:  
Красиво,  мило  й  невимовно  ясно  -  
Лежала  вкутана  малесенька  сестричка.  
А  зараз  я  не  знаю  як  без  тебе  жити!  
Й  хай  заздрять  всі  на  світі  люди.  
Я  буду  більш  за  всіх  тебе  любити  
Ти  ангелочок    мій,  найбільше  в  світі  чудо!  
І  радість,  й  сльози,  й  всі  переживання  
Зі  мною  завжди  ділиш  ти,  Іринко!  
Коли  за  мною  вслід  ідуть  страждання  -  
Хочеться  побуть  з  тобою,  хоч  хвилинку!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2013


Донечка

Пітніють  руки,  тремтить  кожне  слово  
То  сльози,  то  посмішка  –  жити  чудово!  
Таке  красиве,  як  янголятко,  
Лежить  на  руках  маленьке  дитятко.  
Маленькі  долоні,  ніжки  кохані  
Все  так  прекрасно,  усе  як  в  тумані.  
Її  так  чекала,  любила  в  утробі  
Любити  ще  більше  тепер  моє  хобі.  
Вона  так  складає  рум’яненькі  губки,  
Малесеньке  тільце  не  держиться  купки.  
А  ще  виставляє  свій  язичок  
І  сопе,  як  малесенький  той  їжачок.  
Я  найщасливіша  в  цілому  світі…  
Метелики  в  серці,  в  душі  сонце,  квіти.  
Це  не  передати  простими  словами  
15  квітня  –  у  мене  день  мами!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2013


Мама

Вона  так  рано  від  нього  пішла
Залишила  сина  самого.
І,  як  тільки  зірка  на  небі  зійшла,
Він  швиденько  біжить  до  порогу.

Кожен  день  виглядає  її-  
Ось  прийде,  поцілує,  зігріє...  
Заспіває  на  нічку  пісні,  
Так,  як  ніхто  не  зуміє.  

Йдуть  роки,  син  зростає,  
А  в  душі  все  щимить,  не  відпустить  ніяк,  
Щогодини  в  дитинство  вертає,  
Ну  як  же,  матусю,  ну  як?..  

Як  так  сталось,  матусю,  чому?  
І  онуки  ростуть,  ти  не  бачиш.  
І  кому  це  потрібно,  кому?  
Та  я  думаю  -  ти  все  пробачиш...  

Ти  пробачиш  мене,  моя  мамо,  
Що  не  встиг  розказать  як  люблю.  
Як  гірко  я  плачу  ночами,  
Я  для  тебе  що  хочеш  зроблю.  

Так  самотньо  без  тебе  буває,  
Ти  не  встигла  побачить  любові  красу.  
Та  хоча  тебе  поруч  немає...  
Цю  любов  крізь  віки  пронесу!
́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013