| Сторінки (1/44): | « | 1 | » |
3аблудилась зима в цветах
И засыпала снегом крыши.
И попрятались, словно мыши,
Блики солнца в ее слезах.
А сосулек веселый ритм
Разбивает капелью вечер
И весеннею пахнет речкой
Убегающий в небо дым...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863937
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2020
Ще трішки хочу я зими,
Ще трішки снігу, трішки льоду
А Бог дає таку погоду,
Щоб не забули ми весну.
І ми чекаємо на неї,
Шукаєм квіти і бруньки,
І у холодную негоду
Скидаємо пуховики.
Та буде все як має бути,
Синиці співом принесуть
Усе в свій час... І насолоду
Отримаємо ще від зими!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863900
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.02.2020
В той день була гроза.
Гроза, немов остання…
Розверзлись сиві небеса
І з ранку і до рання
Лив дощ, ламав дерева вітер,
А ніжні неокріплі квіти
Хилились до землі –
Шукали там затінку
Від сивого дощу,
А той лив без зупинку.
Мільярди блискавиць
Зшивали товсті хмари,
Щоб сонця промінець
Не зрушив їхні чари.
Грiм люд лякав
Стрясав і землю й небо.
Кругом він був,
Де треба й де не треба.
Та у жахливості своїй
Величною була природа
І тамувала дух
Її бурхлива врода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840918
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.07.2019
Люблю тебя! Уж много лет Люблю!
Душой взлетая - удаляюсь,
Хотя твой взгляд еще лювлю,
Но по-немногу сомневаюсь…
Была ли я достойною тебя?
Жила любя или себя любила.
Насколько искренне блудила
В сомненьях совести живя?
А ты читал! Листал мои страницы...
И как ласкал! Но подрезал
Мне крылья вольной птицы....
И я жила в мечтах своих летала,
Уткнувшись в теплое плечо
Я сладко жизнь свою проспала.
Но я люблю! Всю эту сладкую неволю,
Ленивой жизни плавный крен
Как сладкий детства сон смотрю,
Тебя слегка боготворю,
Целую, глажу, балую, кормлю,
Держу в объятиях, но не неволю...
Гляжу в тебя, как в зеркало гляжу.
В глазах твоих ловлю слепую ДОЛЮ!
А может быть расчетливо до боли
Живу уже в тебе, тобой дышу...
Как дерево горит огнем в грозу
Иль ракушка шумит прибоем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803607
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2018
Потерял свое счастье в ромашках
И найти все никак не могу...
Василиса, Мальвина иль Машка?
Кто была ты, на том–то лугу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803605
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.08.2018
Туманы...туманы в деревья манят
И плачут березы слезами,
Что с веточек тонких спускаются в ад
Разрывов, снарядов... и раны...
И раны земли превращаются в пыль,
А души сбиваются в стаи,
Что дружно кружат над крестами могил
Стараясь побыть еще с нами...
Где слава, где правда, где бизнес войны?
Смешались слова в пропаганде...
Герои лежат под гранитом мольбы
О мире, покое и счастье...
Туманы, туманы... и солнца лучи
Нам строят воздушные замки
И птицы поют в канонаде весны
Сдвигая реальности рамки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792177
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 18.05.2018
Які прекрасні барви у весни!
Зелені, сині, жовті, білі…
Неначе моря край цвітуть лани
Й пролісками блакитними подвір’я.
Немов прощання з снігом
У лісах розквітнули підсніжники полями
За холодом вони сумують з нами
Та цвітом небо починають зігрівать.
А рясти фіолетовим ковром
Під ноги розстеляються узором
І все навколо, де побачиш зором
Богиню Флору починає прославлять.
Куточок раю на землі!
І може іншого не треба.
Лише квіткові барви снів
й шматочок неба…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790802
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.05.2018
Я в тумане дорог потерялась случайно,
Ну а ты на снегу не оставил мне след.
Не пойму почему, хоть блуждаю отчаянно,
Но везде на пути только тающий снег...
И сугробы лежат, и не видно тропинок
Только ветер шуршит в серых ветках осин
И не видно тебя среди ярких картинок,
А под сердцем таиться наш маленький сын.
Просто так или нет? Или сделал, нечаянно....
Притянул и забыл, словно ветхую вещь.
Только счастье приходит нежданно-негадано
Как внезапный декабрьский рассвет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775371
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2018
Мгновенья….
Пыль Земли или осенний снег?
Души неясный взлет...
Вдали сияющий рассвет....
А много ли… Нам нужно?
Мало ли .......
...у жизни нежных встреч?
К чему тогда нам
этот первый снег в тиши….
на лужи.....
Любви.............
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775366
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2018
Осінній вальс, осінній листопад
Стрічає хмари жовтими стежками
І плаче небо на одинці з нами
На про́водах в останній сонцепад.
Кружляє сум, заплутаний травою
І дощ краплинами - вже майже снігопад.
А я люблю, люблю тебе з собою
І цей зажурений в тумані мрійний сад.
Хапає руки холод не осінній
І вітерець пронизує наскрізь
І лише посмішка твоя повз бал осінній
Зігріє серце й тіло наче пух….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2017
Чорно-біла і трішки малинова
Наша зебра життя десь біжить
То підстрибує в гору нестримано,
То схиляється долу на мить.
Чи встигаєм за нею, чи тягнемось.
Та не знаємо де зупинить
Тую дику енергію загнану
Ту безмежную гонку століть.
Все здається, що дуже зашвидко…
То здається, що нам не туди…
То не тим вона б’ється копитом,
То спинилась попити води…
І безсилі змагаємось з долею,
Та щосили шпиняєм боки,
Чи несемося мимо з голоблею,
А тим часом проходять роки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762035
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2017
В одній чудовій країні У... цього року чомусь ніяк не приходила зима.
Хлопчик Миколка вже втомився чекати коли нарешті випаде пухкий приємний сніжок і морозець почне пощипувати щічки. Він вже приготував і санчата, і лижі, і ковзани, вже приготував теплий одяг і навіть бабуся вже встигла вив'язати йому нові товсті вовняні рукавички, щоб ліпити сніжки, і шапку. Проте зима все не приходила....
Де це зима? Чому немає снігу? Чому у січні лише грязюка та дощ? – Питав він дорослих. А ті говорили: "З погодою нічого не вдієш. Треба почекати". Та коли ж чекати, якщо вже і грудень починається!
Лише бабуся Галина таємничим голосом промовила: "Мабуть, щось сталося з північними вітрами. Може поснули вони там, на полюсі? Якби ж хтось зумів їх розбудити, то напевне Зима неодмінно розпочалась би".
Миколка замислився над бабусиними словами, проте вирішив почекати.
День, два, три минуло, а зими нема. Миколка вдягнув приготовлені для зими речі і вирішив летіти на північний полюс. Він сів у автобус і поїхав до аеропорту. Вирішивши їхати на полюс у подорож, він зовсім забув і про гроші і про те, що дітей без батьків до літаків не пускають. Він марно проходив день у пошуках літака на північний полюс. Врешті зрозумів, що загубився і не знає як дістатися додому. Стомлений і зголоднілий він звернувся до чергового за допомогою.
Вже надвечір стурбовані батьки приїхали і забрали його. Мама довго чомусь плакала і цілувала, а тато був суворий як ніколи. Та врешті все скінчилося добре.
А зима так і не починалась....
Бабуся Галина зустріла Миколку, обійняла, роздягла і після смачної вечері вклала у тепле ліжечко, вимкнула світло і зачинила двері. Запанувала сумна тиша. Аж тут вікно у кімнату прочинилось, потягло вологим зовсім не зимовим повітрям і з'явилась Фея.
- Я знаю, що ти вже дорослий і не віриш у казки. Проте твоя бабуся дійсно має рацію. Щось таки трапилось із вітрами і тому зима і не приходить. Їх терміново потрібно знайти. Я - фея і як казкова істота самотужки не зможу виконати таке важке завдання. Мені потрібна твоя допомога. Дорослі та багато хто з дітей вже не вірять у дива, проте твоя бабуся запевнила мене, що ти допоможеш. То як?
Ошелешений Миколка, одразу і не повірив своїм очам, почав їх терти руками, а потім вщипнув себе, щоб переконатись у тому, що це не сон.
- Я? Та як же дістатись до полюса, літаки.... Я вже спробував....
- Я знаю, але на казковому літаку можливо будь-що.
- На казковому? То де він?
- Я залишила його на даху. То давай одягайся мерщій.
- А як же батьки?
- Вони нічого не помітять. Твоя бабуся про це подбає. Вона ж і одяг тобі принесла.
І дійсно, на стільці біля ліжка висів приготований теплий одяг для подорожей. І тут Миколка більше не вагався, худко вдягнувся і простягнув руку феї. У той же час він опинився на літаку, а точніше на чудовому маленькому казковому літачку з приємними маленькими круглими віконцями.
Літачок здійнявся у небо і полетів. Летіли вони довго, хмари то густішали, то залишались десь у низу, гори то з'являлись, то зникали. Ставало все холодніше, і наша невеличка компанія наближалась до північного полюсу. Літачок знизився і тихенько зупинився. На північному полюсі панувала неймовірна тиша, сніг вилискував як дорогоцінні розсипи, лід був казково-прозорий, а сонечко сяяло і підігрівало своїми променями мороз.
- Зважаючи на погоду, вітри дійсно заснули. Проте як же їх нам знайти? - сказала фея.
- Будемо їх голосно гукати, може вони нас почують? – запропонував Миколка.
І вони разом почали голосно гукати і тупотіти ногами. Вони ходили і кричали, проте ніхто не озивався, а сонечко неухильно заходило за обрій. Та зовсім випадково Миколка почув якійсь гуркіт, підійшов ближче і побачив невеличку льодяну печеру з таким же невеличким віконечком.
- Феє, феє! Ідіть сюди.
Фея підійшла ближче.
- О, це дійсно на них схоже! - вигукнула вона. – Та як же нам їх звільнити, вони застрягли у цій печері, а у нас не має такої сили, щоб зламати цей лід – мороз надійно скував його. Проте.. .- вона на хвилинку замислилась – у тебе є тепло.
Миколка підійшов ближче, зняв з руки товсту вовняну бабусину рукавичку і доторкнувся рукою до віконечка. Під теплими пальчиками лід почав танути і утворилась дірочка. Миколка відійшов у бік. Щойно це сталось, вітри розбили кригу і вирвались зовні. Вони здійняли вир навколо феї і нашепотіли їй щось на вушко.
-Д-я-к-у-є-м-о-о- пролунало навколо, і враз стихло у далечі. Вітри полетіли виконувати свою роботу.
А фея і Миколка худко сіли у літак і полетіли у зворотному напрямку.
- То що з ними сталося? - спитав Миколка
- О, це навіть трохи кумедна історія. На полюсі живуть три брати- вітри, вони є відповідальними за зиму у вашій країні. Один з них має принести сніг у снігових хмарах, інший створює заметілі, а третій приносить мороз з його бурульками на дахах, ковзанками замість річок і ставків та візерунками на вікнах. Саме перед тим як летіти, вітри між собою не змогли поділити хто і за який вантаж цього року буде відповідати, і через суперечку зчинили такий розгардіяш, що порозкидали всі розставлені Морозом льодяні бурульки, брили і снігові намети. Мороз дуже розсердився і вирішив провчити братів, як тільки ті залетіли у печеру, він заморозив вихід. А тим часом наводив лад на полюсі і захопився, а потім і зовсім забув про те, що шкодників зачинив і поїхав у інші країни у зимових справах.
Ось так... Ой треба поспішати, ми вже на місці. Хутчіш у ліжко, бо вже скоро рано-о-ок!...
Як тільки з'явилася ранішня зоря, фея ніби розчинилася у повітрі. А Миколка, втомившись після далекої подорожі, ледь заплющивши очі, раптово дуже швидко заснув.
- Миколко! Миколко, вставай! - тихим голосом крізь сон хтось промовляв дивно, наче фея...
- Вставай!
Миколка ніяк не міг розплющити очі, йому здавалося, що сон ще триває.
- Вставай, зима прийшла!
Нарешті підвівши повіки він заспаними оченятами розгледів найулюбленіший образ - це мама будила його.
- Вставай, хутчіш, дивись якій сніг! Зима, Зима прийшла!
- Я знаю. - промовив Миколка, якось серйозно, але перехопивши бабусин погляд, всміхнувся і повторив більш по-дитячому:
- Я, знаю, бо дуже, дуже цього хотів!
...а за вікном тихо і м'яко падав, падав рясний лапатий сніг, легка хурделиця мела, мела, вкриваючи все навколо білим пухом і наповнюючи вулиці ще донедавна сірого і сумного міста дзвінкими дитячими голосами....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756048
рубрика: Проза, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.10.2017
Снаряды разрываются без звука
И черный снег на землю вдруг упал...
И понимать умом большая мука,
Что ты лишь цель, а не «геройски пал».
Внутри гудит, слегка глаза слезятся,
Рука автоматически ложиться на курок...
От пыли и огня совсем отерпли губы
Но шепчут «отче наш» - заученный урок...
Немое небо смотрит не мигая...
Где ангел мой? Спаси и защити!
Как много жить еще, судьбы не зная?
Как долго нам еще идти в грязи?
Но хуже грязи письма похоронок,
Что словно птицы двинут на восток,
И слезы дев и маленький ребенок,
Сжимающий заплаканный листок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729101
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 16.04.2017
Как много снега прячется в цветах!
Как много лета укрывается листвою!
А молодость скрывается в глазах,
Увы..., прикрытая седою головою....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729100
рубрика: Поезія, Рондель
дата поступления 16.04.2017
Мечтаю тайно о подснежниках в лесу.
Мне не корзинку нужно, а поляны!
Чтоб тихим звоном белым позвали
Меня в весеннем утреннем тумане!
Шуршанием листвы пожухшей полон лес
И дышится беспечно и пьяняще!
И синим воздух переполнен до небес,
А на земле снега цветов растут маняще!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727710
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 07.04.2017
В городе детства каштаны цвели,
Улицы мыли из шлангов.
В городе детства летали шмели
В гроздьях пахучих акаций.
Пахли весною аллеи тополь,
Тихо сережки бросали весной.
Кошки поутру мяучили громко,
Бабки тянули из дому котомки.
В городе Детства каштаны цвели
И освещали асфальт фонари.
Рылись в песочницах малые детки
Тихо вороны сидели на ветках.
В городе детства играли мячами,
Прыгали в классики, громко кричали
Толпы бегущих из школы детей
Будущих милых советских людей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726126
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 28.03.2017
Напиться бы в усмерть! Забыться!
Чтоб слезы не выплакать все.
Не дать чтоб душе разориться
Без времени сбыться беде.
Пусть горько от водки прозрачной,
Но сладким покажется сон
Без памяти сон проходящий,
Что в сердце приглушенный стон.
Пусть пьяницей буду запойной,
Но жизнь проживу без стыда
И с песнею долгой застольной
Уйдет вся былая беда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725257
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.03.2017
Перепаханные поля
Оторочены лесом безлистым
И ковры перепревших листьев
Взор уводят в небес даля́....
Черно-бежевая Весна!
Солнце ясное светит нежно,
А в лесу уж зацвел подснежник
Белым инеем нас маня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725254
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.03.2017
Е щось щемливе у сльозах.
Мабуть то сіль з’їдає очі...
Щось небезпечне у очах,
Що дуже тіло змити хоче.
Від нього серцю якось зле,
Від нього дихати не можна.
Якась отрута там живе
Живе і йти вона не хоче...
І руки падають у низ.
Долоні вже стискаються на скронях...
Молися, грішная, молись!
Не можна плакати спросоння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718945
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2017
Прикута до любові і страждаю..............
Прикута міцно, плачу ... не літаю!
Чи то, можливо, не любов?
Чи я не так тебе кохаю?
Можливо ти не мій?
Та Я вже і душі не відчуваю.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2016
Я за тобой скучаю,
Милая моя!
Слезами умываясь спозаранку.
Стихи молитвами читаю
И любя поставил фото твое в рамку.
Мечтаю встретить снова,
Рассказать словами нежными
Всплывающие чувства!
Руками руки твои взять
И к ним губами тихо прикоснуться.
Как имя твое нежное узнать?
Кому звонить и как решить задачу?
Страдать и мучиться и горевать.
Что у судьбы просить, где ожидать
С тобой незабываемую встречу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695354
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.10.2016
Хочу літа…
Свіжого жита запах відчути,
Волошок синіх в букета набрати
І дихати ніччю.
І тихо спати…
Під небом, під зорями,
Під хмарами теплими.
Парами…,
Цілунками, долонями відчути…
Траву духмяную, що цвіркунами співає,
Душу теплом сповнює
І росою ранішньою омиває,
Обійняти палко!
Дихати, дихати….!
І від дихання того свіжого
Злетіти до зірок!
Душею і тілом відпочити
Від зими….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2016
Інколи щастя здається настільки всеохоплюючим і нескінченним!
…..Здається воно, ніби сонячне світло, лізе у всі шпаринки у твоєму домі і пронизливим теплом лоскоче все до останніх нутрощів і зігріває ніжно душу. Ти ходиш і співаєш і очі світяться, немов у впершезакоханого, тобі здається, що навіть інші люди навколо тебе також щасливі і немає такого місця, де б воно не проникло,…не зігріло… Проте, відчуття це дуже швидко проходить і настає ПУСТЕЛЯ, ти раптом ніби скидаєш рожеві окуляри і розумієш: щось не те….. Сонечко заходить, світло згасає і залишається Реальність і намагання знову повторити ті відчуття ЩАСТЯ, що здавались ще не так давно, тобі вічними……..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595414
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
Ты будто чужой,
Ты словно из книжки.
Проходишь сторонкой,
Окутанный мыслью...
A я пообщаться хочу поласкаться
Прижаться немножко, поцеловаться…
Проснуться по утру с тобою в обнимку
Пошкрябать тихонечко голую спинку...
Помять твою шейку, потискать за руку,
А ты это все принимаешь как муку...
Неужто меня разлюбил ты немножко
И смотришь на девочек грустно в окошко?
Не нужно ни ласки ни поцелуев,
А только обласканных любишь халуев?
Работа, забота и документы
Забыл ты совсем даже про комплименты...
А я поцелуев хочу поутру,
Любовь и романтика мне по нутру.
Конфеты и банты, подарки в коробках,
Зажженные свечи и ноги в сапожках...
И взглядов и вздохов и просто вниманья
А не простого непониманья...
«Молчи не бубни!» - говоришь немигая
«Уйди к себе в комнату, дорогая!»
«Нет, не целуй – у меня аллергия!»,
«Не трогай – завтра гастроскопия!»...
«Сегодня вдруг ноет больная нога...»
...Боюсь, дорогой, прорастают рога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588384
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.06.2015
Блуждает ветер в степи,
Ковыльный шепот зовя.
Где вы, обрывки степи?
Где ты, природы дитя?
Скучает ночью туман,
К могилам свежим спеша.
Лишь только мать там не спит,
Смахнув слезу, чуть дыша.
А маки плачут без слез,
Бросая вниз лепестки.
И шепчут ветром в тиши
Цветов живых огоньки....
Чернеет пусто земля,
Изрыта грубым огнем,
Но зарастет и она
Своим родным ковылем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585211
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 03.06.2015
Когда в полях на черноземах
Вместо хлеба колосьев - БЕДА!:
Пустые глазницы воронок растут,
Смотря пустотой в небеса....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585209
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 03.06.2015
Голубым туманом заиграли незабудки
Теплым летом полыхнул восток
И с улыбкой милой, кряча прилетели утки
В свой родной и милый городок.
Еще стелются туманы над травою
Еще песнь горлает соловей,
Но уже кивая головою отцвела сирень
И по уклонам зацветает реденький пырей...
Милый рай весеннего раздолья
Неуемно убегает вдаль
И играет на трамвайных рельсах
Давок душных городских печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574537
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.04.2015
Лицо твое из мрамора ваятель высек
И стан отточен, руки, грудь...
Уста умело он раскрасил краской,
В глазах – два изумруда ясных,
Бровей же – неизведан путь...
О, ты – великолепна!
Ты – прекрасна!
Но, милая, не в этом суть...
О сердце позабыл твой мастер
И камень глиной залепил он в грудь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574534
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.04.2015
Рожеві хмари
В рожевім світі.
Рожеві щічки
Дощем умиті.
Сміється весна,
Радіють діти,
Гуляють пари
Любов'ю вкриті.
Рожеві квіти
Як ті примари...
Зніми ж, кохана,
Ці окуляри!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563878
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.03.2015
Кольорові сни -
Мрія, що не спить.
Інколи це СВІТ,
Інколи це МИТЬ!
Ніби наяву,
Ніби все збулось...
Раптом ти проснувсь -
Щось не відбулось!
І нема межі між
Добром і злом,
І нема межі між
Тобою й сном...
Ти кружляєш вальс
І п'янким вином
Омиває сон
Пил з твоїх вікόн...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015
...И падает осень сквозь клены,
Сбивая листву на асфальт,
Рисует причудливо,
Просит: не уходи,
останься,
мечтай!
И кажется грустно,
Но сладкий из детства врывается вкус
Осеннего дыма
И листьев из сказки моей
без названия,
пусть...
А вальсы осеннего неба
Кружат над деревьями птиц
И гонят безбрежные стаи
К обрывкам небесных границ.
осень 2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560550
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.02.2015
Растекаются туманы.....
Путь домой открыт!
И унылым небом пьяным
Я по горло сыт...
Мне ни пуль, ни "ураганов"
Больше не слыхать.
Ты прости, родная мама,
Если мне не встать....
Слиплись губы мои кровью
И в душе лишь вой.
Может в этой почве горькой
Обрету покой?
Не слышны мне ураганы
Только стук колес...
Заживут ли мои раны?
Хватит ли им слез?
Не стечет ли кровь ручьями
По моим ногам?
Растекаются туманы....
По моим врагам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560377
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 17.02.2015
Господи! Звертаюся до тебе!
Господи, спаси мене й прости!
Що за гріх й провина та у мене,
Що біду пустив ти на поріг?
Чи молилась я не так, чи не до того?
Чи сльоза не падала із вій?
Що синів моїх якась потвора
Знову відправляє на убій...
Чи замало було того горя,
Що віками висло наді мною?
Чи замало Вам Голодомора?
Розриваєш душу ти війною....
Сльози чорні ллються звідусюди.
Знову нам нема коли тужити.
Розривають землю прості люди,
І лягають в неї, щоб не жити...
І одвічні предків тих закони,
Що писали кров’ю їх діди:
Знов ідуть у бій погони,
А виходять звідти лиш сліди...
Ордени, медалі, похорόни....
Море ніг і рук… і лиш очей!
І злітають ввечері ворони
Серед тих розстріляних ночей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560370
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2015
Не заставляй меня стервить,
Не заставляй меня ругаться.....
Не вынуждай меня язвить
И над тобою издеваться....
Хочу внимания, любви
Хочу немножко сожаленья....
И не сдержать слезу хочу
И проявить свое уменье ....
А ты как истукан стоишь!
И нет в тебе совсем эмоций.
И промолчать уж не могу,
А обижать уж нету мочи!...
Я подойду и обниму
И поцелую нежно в щечку...
И я скажу тебе ПРОСТИ,
Ведь я люблю тебя и дочку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558224
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.02.2015
От дыхания тают узоры... на стекле.
Не пытайся уснуть!
В этих белых, бескрайних просторах
Просто глазу легко утонуть.
Процарапав в окошке глазочек,
Ты как будто боишься дохнуть
И разрушить магический образ,
Прокладающий в полночи путь.
По дороге газ тянется дымкой,
С выхлопной у машины трубы.
И с какой-то затянутой мыслью
Пропускаешь ты знаки судьбы.
Сквозь туман на окошке замершем
Грустно как то горят фонари
И рассвет уже близок, светает –
Пробиваются нотки зари....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558223
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.02.2015
У каждого своя судьба.
У каждого своя дорога.
Как много мы живем!
И в то же время, как не много…
Сначала медленно идут года,
Затем летят как птицы.
И не успеешь осознать,
Как время лучшее умчится.
Умчится прочь не оглянувшись
Без лишних слов или признаний,
Оставив в душах у людей воспоминания.
Воспоминания минувших дней...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464011
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.12.2013
Хотіла б я зараз заснути
І у ві сні
У далеч мутну зазирнути
Де навесні
Степи укриваються цвітом,
Пташки чекають на літо,
Листочки зелені рясні
Вкривають дерева сумні.
Де небо прозоре і ясне,
Де зорі високі й прекрасні,
Де вітер наповнює груди,
Де можна навічно заснути…
І у ві сні
Все давнішнє горе забути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2013
А молодость уходит безвозвратно.
А молодость уходит – не вернуть.
И как-то плакать хочется внезапно...
А ты мне говоришь: забудь!
А я все в зеркало гляжусь с опаской.
И платье старое примерить не решусь...
А ты мне говоришь:
«Родная, я все никак в тебя не нагляжусь!»
Ах, Боже мой! Как долго мы прожили!
Как будто вечность я с тобой!
Друг друга мы в любви ли растворили?
Ведь тоже я не вижу, что седой...!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461838
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.11.2013
Я начинаю вдруг хандрить и плакать.
И ныть, и мучиться, и пить...
Как будто посадили меня на кол.
Как будто мне мешает
что-то жить...
Бывает странно что-то ноет
Внутри меня... и в этом суть!
Я запиваю ноющее горе,
Чтобы ОНО позволило уснуть.
Бывает шорохом незваным
Скребут на сердце кошаки
И от тоски какой-то странной
К лицу сползают синяки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461836
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.11.2013
За вікном гуляють хмари
Ллється дощ з небес холодних.
Тепло в хаті у Тамари,
І нема дітей голодних.
Грім і блискавка гуляє.
Виє вітер за вікном.
Білить хату та Тамара,
Маже тріщинки вапном.
Вся рожева, наче квітка
Пишна й статна, як на гріх.
Місить тістечко Тамара
На смачний сільський пиріг.
Прибирає в хаті гладко,
Вишиванки по кутках…
Дай же руки, мила матко!
Ти літаєш, наче птах…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
Осіннє небо на асфальті
Складає з листя кольорові колажі.
Вигадує казки і пісні,
Дощем друкує тексти на чолі.
Танцює вітер дивні танці,
А жолуді мов новобранці,
Відкинувши свої брилі
Стоять як на параді у траві.
Потріскують дерева, мокнуть люди,
І під парканом жмуться голуби.
Кружляє осінь всюди
І вже в уяві будить
сумную ностальгію
по зимі….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Бувають миті нескінченні,
Коли в душі горить вогонь.
Бувають зорі незліченні,
Коли у венах ллється кров.
Буває вийдеш і зітхаєш
І тихо пошепки співаєш…
Буває знаєш,
Що кохаєш…….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2013
Сумує осінь
Листям плаче
Гілля сіреньке оголя.
Дощем дрібненьким заглядає
Асфальтні тріщинки лата.
Горить вогнем,
Танцює листям,
Туманом тихим вигляда…
Рахує роки, що пройшли вже
Або ще ті, яких нема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013
А осінню тиша безмежна
Туманом в повітрі стоїть
І з клена листок обережно
Танцюючи долу летить.
Багряним забарвились вишні,
Мов факел горить барбарис.
Як гарно, о Боже Всевишній!
Як сумно.., що літо горить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013