Анастасія Натхненна

Сторінки (1/26):  « 1»

Місяць червоний зачепився рогами…

Місяць  червоний  зачепився  рогами
За  хмари  чорні...,  чорні,  наче  дим.
Хмари  ж  були  білі...,  білі,  як  марево.
День  промайнув  -  нестримний  пілігрим...

Люди,  чому  ви,  як  хмари,  чорнієте?
Так  піддаєтесь  під  світло  нічне?
Місяць  червоний  пограється  і  піде,
День  повернеться,  а  вас  не  знайде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681133
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2016


Гріх

Німіли  вуста,  детонуючи  мозок,
У  грудях  пекло  аж  настільки,  що  ми
Забули  межу,  де  тепло,  а  де  опік.
Ми  стали  птахами,  уже  не  людьми...

Зламалися  крила  у  нас,  у  безкрилих,
Що  нам  нагороду  ще  Єва  дала  -  
Тонути  у  муках  спокуси  без  сили,
І  вічно  страждати  від  сили  гріха...

(11.03.15)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015


У кожного в житті своя дорога…

У  кожного  в  житті  своя  дорога...
Пустивши  руку,  відпустив  мене.
Твоя  стежина  до  мого  порогу
Не  простяглась,  а  спішний  час  мине...

І  будуть  падати  зірки  щоночі,
Даючи  людям  світло  сподівань,
Що  їх  намріяні  слова  -  пророчі,
І  гаснути,  не  сповнивши  бажань.

І  щось  було,  і  не  було  нічого,
І  не  згубились  ми  у  почуттях,  
І  не  згадають  губи  дотику  легкого  -  
У  кожного  в  житті  свій  шлях...

                                      (3.10.14)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2014


Сонце сміхом заливає вечір…

Сонце  сміхом  заливає  вечір,
Розмальовує  яскраву  зіновать.
В  небі  тануть  постаті  овечі,
Закликаючи  зірки  потанцювать...

Різнотрав'ям  спарене  повітря,
Стрибунці  співають  дзвінко  у  траві...
Я  люблю  тебе,  заквітчане  Поділля,
Всі  світанки,  вечори  і  дні  твої...

(8.08.14)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516332
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.08.2014


Ми люди двадцять першого століття…

Ми  люди  двадцять  першого  століття,
Коли  не  грає  роль  ні  відстань,  ані  час,
На  піку  технологій  розмаїття  -  
Всі  наукові  звершення  для  нас.

Та  скільки  б  людство  далі  не  ганялось
За  інтернетом,  скайпом  та  зв'язком.  
Якщо  слова  несказані  зостались,
Не  передасть  їх  жоден  телефон...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2014


Щаслива…

Тане  море  в  силі  сонця,
Мліє  день  в  безодні  неба.
Я  тримаю  світ  в  долоньці,
Щастя  більшого  не  треба...

Я  тим  щастям  одарую,
Всіх  навколо,  посміхнуся,
Й  безтурботно  помандрую,
Сміхом  дзвінко  відізвуся!

Я  люблю  тебе,  людино,
І  хай  кожен  в  світі  знає,
Коли  серце  б'ється  дивно  -  
Щастя  більшого  немає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014


Коли згасають феєрверки….

Коли  згасають  феєрверки,
Відходить  вдалич  свята  шум,
Утома  зносить  з  ніг  уперто,
А  на  обличчі  тихий  сум,

Тоді  щемливо  тануть  зорі
Під  ніжних  спогадів  романс,
Тоді  коханням  вічно  хворі
Пташки  співатимуть  для  нас.

То  буде  завтра.  День  новий,
Нічим  на  інший  не  подібний,
Та  неодмінно  дорогий,
Знову  щасливий  і  привітний!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2014


О юність! Ти прекрасна!

О  юність!  Ти  прекрасна!
Буяє  ніжний  цвіт.
Як  сходить  зірка  ясна  –  
твої  сімнадцять  літ.

Така  дівоча  доля  –  
Сльозами  вмити  те,
Що  через  рік  поволі
У  серці  зацвіте.

Дивлюсь  на  тебе,  ніжність,
З  рум’янцем  на  щоці,
В  очах  тремтить  наївність
І  крапельки  оці.

Сльозу  зітри…  минеться,
Усе  минеться  в  час.
І  юність  одізветься
З  минулого  до  нас.

(2011)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014


Недитяча казочка

Тихо,  тихо  сон  приходить
У  проліски  і  діброви,
Присипля  старий  Дніпро  -
на  печаль  чи  на  добро.

Чорне  море  засинає,
По  Карпатах  сон  гуляє...
Сплять  дорослі  і  малі,
Сплять  у  місті    і  в  селі.

Ніч  сховала  в  смутну  темінь
Україну  нашу  неню.  
Сняться  нам  кошмарні  сни,
без  надії  і  весни.

Та  одначе  прийде  ранок,
Сонцем  стріне  нас  світанок.
Посміхнеться  новий  день,
Повний  щастя  і  пісень.

І  засяють  наші  гори,
наші  ріки,  Чорне  море.
Сни  забудуться  страшні....
Що  ж,  чекаємо  зорі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488832
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.03.2014


Не приходь у мої спогади (без лірики)

Не  приходь  у  мої  спогади,
Не  приходь  у  мої  сни!
Ти  тепер  в  них  гість  непроханий  -
Більш  не  буде  в  нас  весни!

Більш  не  буде  ні  поезії,
ні  дарунків,  ні  пісень...
Те,що  вмерло,  не  воскресне  вже.
Завтра  прийде  новий  день...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014


Я буду весь світ обіймати…

Я  буду  весь  світ  обіймати,
Всміхатися  кожному  дню,
Сніжинки  в  долонях  тримати,
А  в  серці  усмішку  твою.

В  зимовий  засніжений  вечір
Ми  зникнемо  в  затишку  ковдр.
Так  ніжно  приходить  за  плечі
Твоя  дивовижна  любов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014


Коханому вчителю…

Читаючи  твої  рядки,
А  може  не  «твої»,  а  «ваші»…,
Ті  дні  приходять  у  мої  думки,
А  може  не  «мої»,  а  «наші»?!

Там  стільки  слів  –  і  мудрих,  і  розумних
Ретельно  перечитую  не  раз,
Шукаю  в  тих  рядках  підтекст  відсутній,
Все  проектую  ті  рядки  на  нас.

Невже  ні  слова  там  нема  про  мене?!
Невже  і  думка  не  майнула  повз?!
Душа  поета  –  це  завжди  таємне,
Хоча  й  завжди  там  головує  хтось.

Упевнена,  і  в  тебе  є  та  муза,
А  може  не  у  «тебе»,  а  у  «вас»…?
Та  все  ж  й  про  себе  я  рядка  діждуся,
А  може  й  не  про  «себе»,  а  про  «нас»?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2013


Життя…

Світло.  Повітря.  Подих.
Мама.  Молоко.  Дотик.
Слово.  Ведмедик.  Кроки.
Дитсадок.  Ігри.  Роки.
Школа.  Уроки.  Оцінки.
Дружба.  Листи.  Фотоплівки.
Коледж.  Кохання.  Сльози.
Новий  рік.  Прощання.  Морози.
Інститут.  Квіти.  Кохання.
Поцілунок.  Секс.  Вінчання.
Вагітність.  Дочка.  Ласка.
Кухня.  Прання.  Праска.
Робота.  Сім’я.  Робота.
Ремонт.  Турботи.  Робота.
Відпустка.  Море.  Валізка.
Вагітність.  Синочок.  Колиска.
Кухня.  Прання.  Робота.
Гроші.  Робота.  Турботи.
Онуки.  Казки.  Подарунки.
Телевізор.  Серіали.  Пігулки.
Новий  рік.  Ялинка.  Морози.
Світло.  Домовина.  Сльози…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013


Коли народжується мрія?

Коли  народжується  мрія?
Невидима,  прозора  суть,
Та  підсвідома,  дивна  дія,
Яку  так  важко  осягнуть.

     Проекція  подій  майбутніх,
     Що  кожен  з  нас  собі  творить.
     Потік  фантазій  незабутніх,
     Немов  ліхтар  у  тьмі  горить.

Рятує  мрія  в  час  негоди,
В  щасливу  мить  дарує  рай.
І  мріяти  всім  до  вподоби,
Тож  мрій  і  свято  пам’ятай:

     Що  кожна  думка  має  силу,
     Добро  чи  зло  несе  вона,
     Як  корабель  здійма  вітрило,
     Так  мрія  втілиться  в  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013


Як важко подивитись в очі…

Як  важко  подивитись  в  очі,
Що  убивають  байдуже  тебе,
Що  в  снах  безжально  майорять  щоночі,
У  ті  зелені  відблиски  небес.

Як  важко  подивитись  в  очі,
Що  безнадійно  ніжністю  горять,
Що  тихо,  в  мріях  бути  поруч  хочуть,
Та  я  не  в  змозі  їх  любов  прийнять.

Але  найважче  подивитись  в  очі,
Які  навпроти  в  дзеркалі,  в  свої.
У  них  розгубленість  повіками  тріпоче
Й  безвихідь  вийде  у  гіркій  сльозі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013


Пустота

Пустота  означає  нічого,
Ані  болю,  ні  смутку,  ні  сліз.
І  без  посмішки,  сміху  живого,
Того  сміху,  що  щастя  б  приніс.

Там  пустеля,  там  бездна,  а  де  «там»?
Того  «там»,  його  теж  тут  немає,
Мов  у  небі  самотня  лелека,
Моє  серце  крізь  простір  блукає.

Що  шукає?  Немає  ж  нічого…
Скрізь  пустинно,  ні  світла,  ні  тьми…
«Та  куди  ж  ти  злітаєш?  До  кого?
У  без  людстві  залишили  ми.

Зачекай,  он,  здається,  людина!
Підійди!  Не  соромся,  скажи!
Не  важливо  –  дорослий,  дитина,
Зрозуміє.  Давай,  підійди!»

Приглядаюсь  –  немає  нічого…
Лиш  сама  пустота  в  пустоті.
От  і  серце  звикає  до  того,
Що  калатає  у  самоті.

В  незбагненному  просторі  тиші,
Там,  де  вітер  бурхливих  подій
Без  думок  мертві  тіні  колише,
Що  не  мають  ні  згадок,  ні  мрій.

Так  і  кануть,  як  сонце  заходить,
Не  залишиться  навіть  сліда.
Тільки  вічна,  як  марево,  бродить
Бездушевна  людська  пустота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460789
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2013


Присвячується жертвам цунамі в Японії 2011 року


«Кінець  світу»  -  кричали  одні.
«Порятуйте»  -  заходились  інші.
Та  ніхто,  аніхто  на  Землі
Почувати  не  міг  себе  гірше.

Мов  мурахи  –  мільйони  комах
На  потужному  фоні  природи,
Опинились  в  підводних  гробах,
Їх  навіки  омили  злі  води.

Хтось  кохав,  та  не  встиг  докохати,
Хтось  домріять  не  встиг  про  весну,
Хтось  малятко  поклав  ніжно  спати,
І  співав  колискову  сумну.

Обірвалися  враз  всі  дороги,
Непройденні  стежки  майбуття,
І  немає,  немає  нікого,
Лиш  природи  бурхливе  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013


Море проводжало хвилями теплими

Море  проводжало  хвилями  теплими,
Море  ласкаво  дивилось  у  слід.  
Море  нас  тримало  думками  впертими,
Ніжно  хлюпотіла  вода,  як  лід.

     Море  пов’язало  спогади  літні,
     Море  нав’язало  ідеї  нові,
     Морем  в  наших  душах  пахло  повітря,
     Його  ми  ховали  далеко  в  собі.

Море  залишило  надію  в  майбутньому
Зустріти  його  ніжність  і  ласку  знов.
Хвилі  воскреснуть  у  сні  незабутньому,
Ті  хвилі,  що  нам  принесли  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013


* * *

Вірші  не  б'ють  струєю,  
щось  рима  не  складається,
моя  душа  з  твоєю
більше  не  кохається...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013


Спогад героя Крут

Омріяна  свобода  нам  наснилась,
У  тому  сні  ми  згадуєм  Універсал,
О  Україно!  Ти  здійснилась!
Та  сумнів  кожному  крізь  віру  проникав.
       «Червоні»  дерлись,  як  із  пекла  злидні,
       То  мітинг  мирний,  а  то  злісний  бій.
       Криваві  плями  вишиванки  вкрили.
       Наш  сон  скінчивсь,  народе  мій!
Повстаньмо,  друзі!  Нуж-бо  зброю  в  руки!
Цілую  матір,  як  в  останній  раз…
З  жагою  помсти  рветься  потяг  в  Крути,
Вперед,  брати!  Настав  вже  час!
       А  їх  мільйон,  озброєних  щосили,
       Та  страх  не  корить  молоді  серця.
       За  Батьківщину  йдем  невпинно
       до  переможного  кінця!
Нас  всіх  забрали  –  27  студентів,
В  шеренгу  відчаю  розставили  кати.
Ми  стали  в  чергу  за  своєю  смертю.
Заплющить  очі  милість  нам  дали.
       І  буйноцвітні  діти  України  
       На  клумбі  страти  болісно  стоять.
       Не  знає  матір,  і  не  зна  родина,
       Що  вже  прийшов  наказ:  «Стрелять!»
Ще  перший  постріл  зойкнути  не  встигнув,
Як  хтось  з  шеренги  гордо  заспівав:
«Іще  не  вмерли  України…»
І  кожен  з  нас  підтримувати  став.
       І  кулі  ринулись  у  груди,
       А  пісня  линула  в  вогні…
       і  ось  нарешті  темне  дуло
       У  вічі  глянуло  й  мені…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460347
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 13.11.2013


В нічному місті пусто й темно…

В  нічному  місті  пусто  й  темно,
Згаса  останній  блиск  авто.
Сова  десь  гука,  та  даремно  –  
її  не  слухає  ніхто.

Лише  в  єдиному  вікні
Млявенький  вогник  ледь  жевріє,
Там  тіні  ходять  по  стіні,
І  стогін  тихий  шепотіє.

Сплелись  в  одне  дві  плоті  білі,
Вогонь  розпалює  серця,
Червоні  губи  згарячілі
Зривають  посмішку  з  лиця.

Якась  хвилина  насолоди,
Стрімкий  фанфарний  феєрверк,
І  сон  легкий  приніс  свободу,
І  промінь  в  темряві  померк.

А  ранок  сонцем  зігріває,
Збудив  тих  двох,  але  ніхто
Нічого  вже  не  відчуває,
Зник  і  той  потяг,  і  тепло.

Немов  чужі  і  різні  люди,
Розбіглись  геть.  Прийшов  кінець.
До  завтра  кожен  з  них  забуде
Цей  випадкових  п’яний  секс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460134
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.11.2013


Дві пари люблячих очей

Стукоче  дощ,  прорвавши  небо,
Схилились  хмари  в  самоті,
І  лиш  вони  удвох,  це  ж  треба!,
Під  парасолькою  одні.

Так  ніжно  туляться  в  обіймах,
Краплинки  котяться  з  плечей,
Вони  згубились  в  своїх  мріях:
Дві  пари  люблячих  очей.

Їм  більш  нікого  не  потрібно,
Своя  історія  у  них,
Це  лиш  одна  краплина  срібна
Серед  мільйона  дощових.

І  звідки  краплі  виникають?
Поглянь  угору,  з  бездни  ллють,
Так  само  двоє  покохають,
А  як  і  самі  не  збагнуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013


Скляна коробочка

Весна  морозом  дряпала,
Погода  вітряна,
Йому  на  очі  трапила
Коробочка  скляна.
   Не  зміг  не  зацікавитись,
   Підняв,  у  руки  взяв.
   Щось  дивне  відбувалося,
   А  що  –  він  й  сам  не  знав.
Те  скло  прозорим  видалось,
Блискучим,  як  кришталь,
Всередині  щось  виднілось,
Та  пара  вкрила,  жаль.
   Ввімкнув  логічне  мислення:
   Якщо  спітніло  скло,  
   Якесь  тепло  й  енергія
   Всередині  було.
У  нього  є  два  виходи:
Коробочку  в  сміття,
Або  ж  легенько  вибити
Два  скельця  з  коробка.
   А  ти  сидиш  у  скляночці,
   Окремо  від  людей,
   Закутий  геніальністю,
   З  мільйонами  ідей.
Ніхто  не  може  вгледіти
Всередині  тебе,
Бо  ззовні  холод  стелиться,
Мороз  в  серцях  живе.
   Їм  завжди  лиш  два  виходи  
   Приходять  у  думки:
   Або  нікчемно  викинуть,  
   Або  зламать  стінки.
Та  може  хтось  додумає,
Що  зникне  пар  тоді,
Коли  скляна  коробочка
Опиниться  в  теплі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459892
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2013


Пам'яті Б. Ступки

Ви  вічно  юний,  вічно  молодий!
Небесно  мудрий,  безкінечно  добрий!
Герой  народу  в  пам’яті  живий,
Хоч  ваше  сонце  забрело  за  обрій.

Повчав  дітей  старий  козак  Тарас,
Молився  сам  Мазепа  за  вкраїну,
Хмельницький  гордо  воював  за  нас  –  
І  все  це  Бог  послав  одній  людині.

Могутній  промінь  щирості  в  очах,
Душевна  сила  і  любов  до  Батьківщини.
Нехай  вам  спокій  буде  в  небесах
І  вічна  пам’ять  в  рідній  Україні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459889
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 11.11.2013


«Тік-так»

Біжить  по  небу  легка  хмаринка,
І  сонце  легко  пливе  навзнак,
Зів’яне  знову  жива  травинка,
А  час  «тік-так»,  а  час  «тік-так»…

І  кожна  мить  –  то  уже  минуле,
Не  вернеш  жодної  з  них  ніяк.
Все  те,  що  «буде»  -  через  хвилину  «було»,
А  час  «тік-так»,  а  час  «тік-так»…

Вже  в  мами  сивим  стає  волосся,
І  дідуся  лиш  згадаю  в  снах,
Вже  брат  став  зовсім-зовсім  дорослим,
А  час  «тік-так»,  а  час  «тік-так»…

От  так  і  моя  проходить  доля,
В  минулому  завжди  лишає  знак.
Життя  –  величезне  безкрає  поле,
А  час  «тік-так»,  а  час  «тік-так»…

Та  у  душі  ми  вічно  діти,
Юності  вітер  крутить  вітряк,
Серцю  немає  куди  спішити,
А  час  «тік-так»,  а  час  «тік-так»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013


«Будьте уважні та обережні!»

«Будьте  уважні  та  обережні!»  -  
Поїзд  приїхав,  рахую  вагон...
Навколо  тих  потягів  люду  безмежно  –  
До  кожного  прийде  на  власний  перон.

У  мене  плацкарт,  бокове  та  ще  й  верхнє,
А  в  тебе  –  навпроти,  а  в  них  –  унизу.
Ще  трохи  і  сонце  за  обрій  поверне,
І  місце  призначення  вже  поблизу.

А  там  знов  вокзал,  і  знову  той  натовп.
Дивися  –  її  зустрічає  сім’я,
А  ти  ще  лишився  когось  почекати,
А  я  покрокую  додому  сама.

Отак  наші  долі  зустрілись  на  вечір,
А  з  кимось  на  місяць,  а  може  на  рік.
«Будьте  уважні!...»,  бо  з  кимось  напевно,
Нам  їхать  в  одному  вагоні  навік!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013