| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Безпомічна ,
Розгублена
Одна.
Ображена,
Замучена,
Сумна.
Закохана ,
Прекрасна ,
Чарівна.
Заплакана
Холодна ,
Крижана.
Навколо
Все коле,
Як жало.
Занадто
Багато
Тих ,хто її любить.
Та страждає ,
Бо поруч немає
Того ,кого безмежно кохає )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20866
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2006
Набридло в житті це постійне мовчання ,
Образи дурні та твої дорікання.
Навіщо казати ,що усю зацілуєш,
Якщо в уяві вже іншу малюєш .
Кохала ,жадала,та весь час стискала
Думки ,що робили щасливою душу .
Багато чого я тобі не сказала ,
Тому від кохання піти знов я мушу .
Як остогидли ті вибрики серця
Я хочу скомкати ,жбурнуть все погане .
Щаслива ,що радість знов в мені б’ється
І знову так легко і весело стане.
Я повернулась ,я справжня ,сміюсь
Я зрозуміла ,що тебе я люблю
Та з твоїми примхами я не змирюсь,
Навіть,якщо я помилку роблю .
Я поцілую ,так міцно ,як вмію
Може із болем ,може з усмішкою ,
І не промовлю :«Без тебе дурію!»
Буду для тебе закритою книжкою .
Зможеш відкрити-стану твоя ,
Скрізь і завжди,у будь-який час
Мріятиму :одні ти і я ,
Що доля далі зробить із нас?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20865
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2006
Навіщо усі ці розмови
Пусті ,безнадійні,страшні
Не хочу побачення знову
-нароблю якоїсь дурні.
Благаю серцем :«Повернись...»
А розум каже :«Йди скоріш...»
Та знов душа « гей ,обернись!»
Та думаю :«Без тебе я вільніш!!!»
Тебе не хочу бачити і чути
Зникни з моєї свідомості
Щоб не зміг ти повернути
Ті години шаленості .
Ніколи не забуду :я йду ,
Прощальній поцілунок ,
Тебе я більше не знайду,
Це був останній мій дарунок .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20864
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2006
Забула,що перше почуття таке сильне
Вважала іншого покохаю
Але моє серце,як птах у небі вільне
Що зупинить страждання-не знаю.
Я ще раз згадую його ,ті губи ,що як мед солодкі
Я ще раз згадую того ,блакитні очі,наче джерело
Я ще раз згадую слова ,такі у пристрастях короткі
Я ще раз згадую прощання-залишилось розбите скло .
На цей раз все зруйновано назавжди
Я довго плакала ,але намарно
Не скажеш більше :”Підійди,
Ти зводиш з розуму ,настільки гарна”.
Ще досі капають з очей слози образи і страждання
Повно недоспаних ночей ,думки ...великі мрії ,сподівання
І якось ввечері ,ти пізно повертався
А я тебе чекала під під”їздом
Ти був спокійний і не обертався
І я тебе дрючком з розмаху ,як заїздом
І все ,весь залишок життя в калясці ти катався
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20863
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2006