| Сторінки (1/33): | « | 1 | » |
Ми хочемо все на світі пізнати,
Придбати усе й нічого не мати,
Допомагати собі, чужих оминати,
Рівняти які у кого зарплати,
Журавля у небі спіймати,
Не підійшов - подалі прогнати.
Не вмієм будувати, тільки ламати,
Люди-експонати, люди-автомати.
Хочемо всі пiдкорити вершини,
Об'їздити всі на світі країни.
Зазирнути в чужі шпарини,
Зламати старі, занудні доктрини.
Не прогавити ні хвилини,
Та марнувати дні й години,
Зробити кар'єру, не мати родини,
Вже таке покоління - люди-машини.
Зупинити б усі безглузді війни,
Дарувати б рідним міцні обійми,
Навчитися б знов писати листи,
Безкрайній океан переплисти,
Щоб один одного знайти
Й усі страхи перемогти.
Не просто слухати, а чути,
І не здаватися, а бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016
Сохрани этот свет,
Сохрани этот миг,
В тихий майский рассвет
Прочитай этот стих.
С ним напомни себе
О напрасной борьбе,
О несбыточных снах
И о детских мечтах.
И о счастье большом
В мимолетных мгновеньях,
И о друге, живом
Уже только в виденьях.
Говори с ним как прежде
О тайной надежде,
Расскажи все, что знала
Но так не сказала.
О том, что любила
Больше всех на планете,
Пару слов сочинила
В паршивом сонете.
Мы не прощаемся навек,
Мой самый близкий человек,
И если я когда-нибудь тебе врала,
Прости меня, я не со зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672845
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 17.06.2016
Немає на світі смерті,
А значить - немає втрат,
Є слова у простому конверті
Та тиша пустих кімнат.
Але ти є й нікуди не поділась,
Лиш телефон чомусь мовчить,
Сьогодні знов у сні з'явилась,
І голос твій в мені звучить.
Я знов повторюю слова уперті,
Хоч і завмер холодний циферблат -
Людина живе й після смерті,
А значить, ніколи не буде втрат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665424
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.05.2016
Життя мине
Й засохнуть квіти,
Життя одне,
Встигай же жити!
Танцюй, співай пісень,
Радій, радій, радій,
Наповнюй щастям день,
Бо час – ще той крадій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638875
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2016
У натовпі людей,
У тиші біля моря,
У вихорі ідей,
У спогляданні горя,
У пошуках натхнень,
У розпачу хвилини,
В мелодіях пісень,
У задумі картини,
В читанні книг,
Де можна все знайти,
Окрім легких доріг,
Якими просто йти.
Мені ж у інший бік,
До нової мети,
Та де не перетну поріг –
Скрізь ти, знов ти і ти.
Ти мов та пляма,
Що не можу вивести,
(закреслюю: не хочу),
Ти мов глибока яма,
З якої важко вилізти,
Бо знову вниз зіскочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638871
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.01.2016
Всі ми станемо добривом
Для своєї землі,
Всі розвіємось попелом
У високій траві.
Горітимуть над містом зорі,
Блукатимуть приблуди,
Шумітиме безкрає море,
А тебе вже не буде.
Хтось згадає про мрію,
Забуту давно,
Жбурне недопалок надії
У відкрите вікно.
Знову гратимуть діти,
Безжурні й голосні,
Розквітатимуть квіти
В тихий день навесні.
Враз згадаєш із подивом
Почування незване –
Всі ми станемо добривом,
Всіх колись нас не стане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620569
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2015
Ми рідко кажемо тобі «спасибі»,
За те, що не спала ночами,
Щоб ми щасливими росли,
І свій зробили вибір,
За те, що ти гордишся нами,
Які б ми не були.
І в пошуках якогось змісту,
Де стільки зроблено зупинок,
Зуміли істину знайти –
Дім – це не місто,
Місце, чи будинок,
Дім там, де ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575276
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.04.2015
Комусь складають рими метри,
Тобі ж не скласти - гріх,
Слова мої крізь кілометри
Хай перетнуть і твій поріг.
Не вмію говорити красно й кучеряво,
Та ти ж це добре розумієш,
Слово чи два промовлю мляво,
Я не оратор Демосфен, ніщо не вдієш.
Але я хочу, щоб ти пам'ятала,
Що все, що маю я і хто я є,
Те як живу і як зростала,
В що вірю і не вірю - все твоє.
Знай, пломенітимуть в очах онуки
Твої щастя, радість і гнів,
Твої мудрість, сила і муки,
Які жереб послати посмів.
Нехай не літала ти в космос,
Про тебе не знімуть фільм,
Для мене ж завжди твій голос
Дороговказом буде міцним.
Люблю тебе усміхнену, привітну,
Люблю і сиву, тиху чи бліду,
Турботливу, незламну, непохитну,
Люблю у миті щастя, і в біду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572467
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.04.2015
Мій розум каже: вже забудь!
Пожартувала доля й годі,
Тепер все буде як-небудь,
Вже й час минув відтоді.
Він хай живе собі щаливо
І най задумане здійснить,
Та в тихий вечір він, можливо,
Мене згадає хоч на мить.
Ні докору, ні злого слова
Не почуєш від мене повік,
Та є прохання, чи ж умова,
Будь саме той чоловік.
Для іншої, як не для мене
Стань сталевим стрижнем у хребті,
Та збережи те сокровенне,
Що так цінуєш у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2014
Здається, так просто написати: "привіт!
Як справи? Чим зараз живеш?"
Це ж не на місяць здійснити політ,
В теорії просто, авжеж.
Зібрала до купи сміливість і сили,
Та чомусь стає рука важкою,
І думки всі полишили,
Знову враз стаю німою.
Чому комусь складаю рими
І так боюсь сказати: "друже!"
Чому так легко говорити з тими,
До кого ставишся байдуже?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2014
Яке це щастя - повертатися додому,
У світ дитинства, юності й краси,
Тут забуваєш розпач, втому,
Коли почуєш рідні голоси.
Дім - де тебе завжди зустрінуть,
Де люблять просто так,
Підтримають і не спитають
Чому ти сів не в той літак.
Радіє й плаче молоде сердечко,
Ще треба наостанок посміхнутись
Та знов покинути своє містечко,
Щоб знову мріяти до нього повернутись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Сюрреалістичне йде кіно:
Зачинена стоїть труна,
І спалена земля, розбите скло.
Розбиті, спалені життя.
Іде війна.
І сірі обличчя, очі червоні,
Довкола хрести, імена,
Для когось рідні, знайомі,
Чиїсь брати, мужі, чиєсь дитя.
Завелика ціна.
То плата за вищу любов.
До родини, країни, людей,
За ненависть до оков
Горять неспалимі серця.
Боротьби апогей.
Страшний, заплутаний сюжет,
Не перемкнути вже канал,
На свій кривавий бенкет
Антагоніст запрошує борця…
Коли ж фінал?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527922
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2014
Ти байдужий людських страждань,
Повен заздрості й злості,
Для здійсне́ння своїх бажань
Покликав ворога у гості.
Цим рід свій ти смів проклясти,
Своїм гріхом проклавши шлях,
Не уявляю, як живеш зараз ти
З таким тягарем на плечах.
І безрідні по світу блукають,
Непотрібні ні тут, ні там,
Від добра добра не шукають,
Ти нарешті собі затям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2014
І боляче писати,
Й не писати не можу,
Є багато чого сказати,
Та слів не знаходжу.
Всі вони чомусь банальні
Та сказані давно,
Всі риторично-запитальні,
І ними густо вкрите дно.
Як описати все те зло,
Що коїться тут нині,
Як здолати його джерело?
Бо воно ж у людині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2014
Вони шукають Ельдорадо,
Спаливши все нове,
Ці знавіснілі колоради
Руйнують все живе.
Їх не лякає власна вбогість,
Всі, як один, німі й незрячі,
Продали душу й совість,
Яке їм діло, що дитина плаче?
Чи не набридли ще окови,
І треба вам повадиря?
Ви вже забули рідну мову,
Не можете без нагая.
Чи співи ті дівочі,
Сади такі вишневі,
Чи тихі літні ночі
Віддати москалеві?
Хіба для них хрущі гуділи?
Хіба над ними місяць сяяв?
Не для таких зірки світили
І соловейко серце краяв!
Та наш садок цвістиме.
Співатимуть птахи пісень.
В нас серце незгасиме,
А не проста мішень!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014
Наснилося страшне вночі,
Як підіймає брат на брата острії мечі,
За те, що гімн один співає плачучи
Прокляти ладні знавіснілі глядачі.
І снилося, що небо дим закрив,
Вогонь шалений землю обпалив,
Святий отець з щитом добра просив,
Та ворог люто лиш ножа гострив.
Горіло місто і серця в людей горіли,
Вони без зброї йти у бій воліли.
Бо стримати порив до волі не зуміли,
За нас майбутніх і життя віддать не пожаліли.
І матері в той день умить всі посивіли.
І згодом бачу – небо те ж блакитне,
І вже весна і скоро все розквітне,
І є надія – зло те ненаситне,
Навіки знищили ті душі непохитні.
З журбою радість і туга змішались.
Здавалось, що перемогли, свобод дістались,
Та зрозуміти швидко змусили – дарма втішались,
Людьми, мов ляльками, тирани грались.
Сусід розлючений прийшов од волі визволяти,
Налаштував гармати, вигнав з хати,
І став усіх в свій одяг одягати,
А непокірних зрадниками називати.
Та чи фашист той син, що любить рідну мати?
І бачу – догора самотня свічка,
І чую – висиха остання річка.
Птахи вже не повернуться додому,
Залишаться навік в краю чужому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014
Я знала істину просту:
Банальні в інших драми,
Але скажи тоді чому
Мені болять твої рани?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2014
А на моїм столі
Холодний чай,
А на душі
За нездійсненним жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2014
Сьогодні більше все напоказ –
Всі вчинки, почуття, думки.
Ти кохання хочеш доказ?
Пробач, сьогодні не горять зірки.
І кажуть: «Разом будемо навік»,
А перед сном і не згадають,
Мине любов за тиждень, не за рік,
Вже зранку іншого шукають.
І знову клятви один одному дають,
І знов продовжують виставу,
Актори дуже вже переграють,
Хоч й ставлять декорацію яскраву.
І все це штучне, фікція одна,
Вона лиш сліпить очі,
Така історія банальна і нудна,
Та завжди є до гри охочі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014
Закриюсь від усіх удома
На всі замки.
Сьогодні на душі панує втома,
А в голові – рядки.
Думки усі несказані
Обрушу на папір,
Всі миті і слова пов’язані
Новий напишуть твір.
Я розумію все,
І в тім моя проблема,
Та легше пишеться есе,
Складається поема.
Усі твої слова
Я у вірші римую.
Видумую дива,
Або історію сумную.
Чому пишу, яка причина?
Вже не боюся самоти,
Вона життя мого частина.
То може ця причина – ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014
Україна - це і є ти,
Україна в кожному з нас,
Ми зможемо всім довести -
Ми не купка гнилих мас!
Вже годі нас топтати
Отим брудним ногам,
Вже досить нас розпинати
Двоголовим, підлим орлам.
Хай поливають брудом,
Мордують холодом тіла,
Не загасить вже тим паскудам
Душі вкраїнської тепла.
Подачки із чужих долонь
Віками наш народ терпів,
Сьогодні ж ані куля, ні вогонь,
Не зупинять той порив.
Не страшно впасти у бою,
Й коли покличе мужність
Покласти молодість свою,
Страшніш за все байдужість.
Та є ще ті, які горять,
В них дух живе козацький,
Його нікому не зламать
Той дужий пил юнацький.
Рятують землю від задухи
Без зайвих слів і каяття
Нові герої - відчайдухи,
Кладуть свої життя.
Накриють стягом, понесуть
По духу рідні люди,
В піснях безсмертя обретуть,
Їх знатимуть усюди.
В журбу порине Україна,
Від сліз не буде спати,
Заплаче вся родина,
Заплаче скорбна мати.
Але впаде загарбника тюрма,
І воля буде цілковита,
Бо, маєм віру, не дарма
Повстанська кров пролита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2014
А розум же казав:
"Постій, не руш!"
Він все в секунду пригадав:
Мізерність кишенькових душ,
Що завжди обіцяли поряд бути,
А раптом що, тікали з усіх ніг чимдуж,
І смак солодкої отрути,
І дотик підлої руки,
І безкінечні всі маршрути,
І спантеличені думки,
Заплутані, холодні та стрімкі,
Мов води бистрої ріки.
Пусті розмови, та лункі,
Порожні та безликі люди,
І їхні почуття бридкі.
А я продовжую писать етюди,
Псувати думкою папір,
Бо ж серце каже: "Все ще буде!
Ти почекай лише, повір,
Твоє десь поруч зовсім бродить,
А я ж продовжу з розумом турнір".
Якщо вже поруч, хай заходить,
Я з радістю його прийму,
Хай тільки віру не стривожить.
Його я міцно обійму,
І розум не захочу чути,
Свою безмежність в нім знайду.
Усе старе скоріш забути,
У ньому стрімко потонуть,
Та чи у силі ризикнути?
Та чи така вже мо́я суть?
Вже душі всі давно банкрути,
Та маю це нове збагнуть,
Насмілитись й таки стрибнути
У незбагненний вирій небоокий,
Та не забути б парашути,
Він може бути зависокий,
До нього падать сотні миль,
А раптом він жорстокий,
І не оцінить всіх зусиль?
Не розумію свій неспокій
Та важкість неспокійних хвиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2014
Ще тільки двадцять дві весни пройшли,
А вже багато мусила пізнати,
Актори-люди дружньо маски одягли,
І де шукати справжність вже не знати.
Де правда, де брехня були,
Хто зможе з певністю сказати?
Набридло спалювать щодня мости,
Вже не дивує ані фальш, ні підлість,
Та зрада батька, в спину ніж сестри
Зробили з серця скам'янілість.
Іуди теж навчилися носить хрести,
Тож де шукать ту справедливість?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014
Таке нове і дивне почуття
То робить сильною, але й слабкою,
То здатною на відкриття
Й високою, то враз малою.
Його я не просила, не чекала,
Не виглядала днями, вечорами,
А як, бува, зачую десь, тікала,
Возводила довкола себе брами.
Не знаю я до чого все це приведе,
Сховатись може у якійсь з печер,
Боюсь, що хтось відніме, украде.
Чому обрав мене, чому саме тепер?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
Україна - це не просто слово,
Яке втече крізь пальці як вода,
А крізь віки страждання й болю
Розквітне цвітом з попелу вона.
Україна - правда й воля,
Незалежність і свобода,
Хай твоя нелегка доля
Стане прикладом народам.
В Україні ти родився,
Тут ти виріс і живеш,
Якщо ж лишити доведеться,
Її навіки в серці збережеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Любити весь світ не можна,
Всіх людей любити дарма,
Така любов несправжня, ложна,
Насправді ж її взагалі нема.
Якщо ж ти кохаєш усіх -
Ти взагалі не любиш нікого,
Такі слова викликають сміх,
Тож не кажи дурного!
Знайдеш хоч одну, та гідну людину,
Ти її всім серцем покохай,
І в найлютішу хуртовину,
Її долоні зігрівай.
Одна людина - це уже чимало,
Одна людина - цілий світ,
І може це звучить зухвало,
Але такий простий мій заповіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Де він живе, в яких палатах,
В яких краях, в яких раях?
Не бачить темні очі в гратах,
Не чує стогону в гаях.
У нього квітне все, як сотні літ раніш,
У нас палає все, і люд кричить,
Народ не зупинити, він біжить усе скоріш,
Куди не знає ще, та все ж біжить.
Тебе кличуть зранку, кличуть уночі,
Молять люди днями, місяцями,
Та не чуєш ти, кричи хоч не кричи,
Та чи товсті там стіни у твоїм тім храмі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Коло мене зимова спека,
Невипавший сніг,
Нехай ти зараз далеко,
Та ближче за всіх.
Хай навколо сіра зима,
Неказкова, як колись,
А тебе настільки нема,
Що ти скрізь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Я мрію жити в Україні,
На вільній, на своїй землі.
Вже досить бути у руїні,
Терпіти хитрощі зміїні,
Вже годі висіти в петлі!
Не хочу я щоби на кро́ві
Ялинки ставили кати,
І вішали собі вінки тернові,
Паскудили слова у мові
Цинічні виродки-братки.
Народе мій! Не спи, вставай,
Не будь байдужим до своїх дітей!
Ти зможеш досягти мети,
Лиш ні на крок не відступай,
Змінити все у силі тільки ти!
Вже час настав дістатися свобод,
Хай кожен з нас ніколи не забуде,
Сказав же класик не дарма:
«Народ мій є. Народ мій завжди буде.
Ніхто не перекреслить мій народ!»
Народ мій і замучений, розбитий,
Та вірю, вже не паралітик він!
І хоч у крові, хоч побитий,
Та сили має і встає з колін!
По роздоріжжі довго він блукав,
Додолу голову покірно опускав,
Та годі! Мій народ не спить,
Він вірний шлях уже обрав
Для себе й для нових століть!
Ми маєм віру, маєм силу,
І хай той кат з ялинкою снує,
Ми не потерпим більше гніту,
У голос весь заявим світу,
Що, врешті-решт, народ наш є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463458
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.12.2013
Те, як живем у світі
Вирішуєм самі,
Словами, діями щомиті
Наповнюємо дні.
Не буває від природи
Ні високих, ні низьких,
Те, як долаєм перешкоди,
Те, як шануємо близьких,
Те, як в скрутну годину
Лікувати можем рани -
Це й робить з нас людину,
Лише діла дарують шану.
Лиш поборовши гордість,
Приємною стає людина,
А поборовши хибну пристрасть,
Щасливою стає родина.
Перемігши жадібність свою,
Радіти можеш ти безмежно,
Гнів подолавши у бою –
Веселим бути незалежно.
Істина рано чи пізно
Все одно вийде на світ,
Брехню повалено буде грізно,
Їй правда зачитає заповіт.
До добра ніколи не ведуть
Перебільшення, надмірність.
До світла зажди поряд йдуть
Душевна простота, ласкавість, вірність
31.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
Не в тому місці, не в той час,
Живу не в ту епоху.
І все чуже, і, без прикрас,
Втомилась йти потроху.
Життя як дивна сцена,
Порожня й марна мрія,
Яскраві вивіски й знамена,
В моїх очах все тліє.
Всі кажуть, що завжди сумна,
Що дивлюсь якось дивно,
Всі ро́ки я була така,
Бувало в літню спеку зимно.
Бувало, дивлюсь у вікно
На плач дощу, на стогін вітру,
Й спокійно залишаю дно,
Не бачу смутку й болю світу.
А тіні все одно ідуть,
І дивні в них обличчя,
Думки мої скоріш пливуть,
Пливуть назад, не в це сторіччя.
Пливуть все далі, в інший світ,
В далекі дні, в старе минуле,
Немов ведуть в якийсь похід
І кажуть те, що вже забула.
Мов повертаюся додому,
Де все нове, проте знайоме,
Де забуваю біль і втому
Й знаходжу все до того невідоме...
І доки плаче сіре небо,
Співає тиху пісню вітер,
Я чую ніжний шепіт коло себе,
Дивлюсь на далі у вікно відкрите.
Під ранок злива затихає.
І рання тиша - все, що маю.
Як темна ніч, усе зникає.
Я в світі знов себе шукаю...
08.01.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Ці вірші,
Виплекані болем,
Усі слова ці,
Виплакані морем...
Співає душа -
Не напишу і рядка,
Жодного вірша,
Не підійметься рука.
Коли ж на серці шрами,
То темними ночами
Летять слова вітрами,
Спускаються снігами.
Коли слова зайві сказані,
Коли болить голова,
Всі карти вже показані
Й не віриться в дива,
Коли про час жалкуєш,
Розділений не з тими,
Коли себе уже не чуєш -
Тоді й приходять рими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Наснився дивний сон мені –
Лечу над землею та бачу себе,
Та то вже не я, а навколо вогні,
Та небо світле, чисте й голубе.
І дивна доріжка мене зустрічає,
Навколо стільки світла, сліпить очі,
А я все йду одна, і світ палає,
То ноги мої йдуть, душа ж туди не хоче.
Там все дивне, невагоме й прозоре,
Люди дивні усі, якісь блаженні,
Там зелені поля, і гори, і море,
Але люди… однакові всі, безіменні.
Посміхаються щиро й привітно вони,
І за руки беруть, пригортають до себе,
В їх пахучій траві співають цвіркуни,
І безкінечне літо це лише для мене.
Ні масок, ні фарсу, немає акторів,
Немає ні сцени, ні лаштунків,
Ні критиків, ні цензорів, ні стоп-моторів,
Нещирих зізнань, несправжніх стосунків.
Всі люди тут – брати і сестри,
Вітають сонце, зустрічають зорі,
Звучать для них щодня оркестри
І всі живуть у мирі, злагоді й покорі.
Усі в покорі, та моя душа бунтує,
Вона завжди тікала, прагла волі,
Та знову тут горить і галасує,
І хоче вниз, назад до смутку й болю.
Я бачу янгола, і дивний він,
Нема очей і крила завеликі,
На мене дивиться безмовний сплін
А з ним десятки їх столикі.
Зібрались всі довкола, в центрі я стою,
Всі погляд опустили до землі,
Я ж вгору підіймаю голову свою
І янголи стають ураз малі.
Та питають мене яснолиці,
Чи лишитись я хочу з ними,
Де цвітуть сади і грають музики,
Де всі – одна родина й побратими.
«Щодня тут не пече, а гріє сонце,
А я люблю раптовий грім,
Тут брам нема, та стоять охоронці» -
Такою була моя відповідь їм.
«Там, унизу, мій грішний, рідний дім,
Для мене раєм він не був ніколи,
Та ваш вічнозелений сад для мене є чужим,
І ваше небо, й океан і вічне поле».
І янголи, почувши те, скипіли,
І скинули мене назад, униз,
Ще довго там про мене гомоніли,
Та в мене не лишилось по ним сліз.
Я, прокинувшись, ридала з радості,
Це був лиш сон, дивне марево,
Чудовий світ ласкавості і зайвості,
Хоч би не повторилось більше заново!
Якби колись потрапила у рай,
Була би там безмежно я нещасна,
Чужим би був отой чудовий край
Та досконалість вся його прекрасна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2013