| Сторінки (6/596): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Поговори зі мною, друже, лист,
Ми нерозлучні майже півстоліття,
І хоч дороги з нею розійшлись,
За це ти зовсім, друже, не в одвіті.
Не нове це. Наробим помилок,
А потім все киваємо на долю.
Та коли роки підтяли крило,
Не личить лицемірити з собою.
Дівочий почерк. Цноти аромат.
А головне – отам, поміж рядками…
Ти міг мене словами кількома
Ввести у лоно пресвятого храму,
Ти грів мене, коли я замерзав,
І сни тяжкі відгонив серед ночі.
І хто тобі, і що таке сказав,
Що нині спілкуватися не хочеш?
І за які такі мої гріхи
Втрачаєш магію чуттів і літер?
Відкрийте таїну мені, волхви,
Я маю це доконче зрозуміти!
Бо вже на кілограми важу мить,
Із світом з’їли не по пуду солі.
Мене зуміла доля вже навчить –
Не можна гріх свій списувать на долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Цвіла рясно калинонька –
Ягідок немає.
Жде дівчина хлопця з війська,
А він не вертає.
Чи знайшов собі другую,
Чи забув дорогу?
Чомусь серденько сумує,
Забило тривогу.
Не забув він ні дівчини,
Ні рідної хати.
У бою козак загинув
Із ворогом клятим.
Щоби цвіла калинонька,
Щоб родила рясно,
Щоби зоря України
Ніколи не згасла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014
Зведу будинок у своїм селі
Попід шатром дитинства золотого
де щемна пам’ять отчого порогу
І вічний поклик рідної землі.
Усі турботи, болі і жалі
У місті гомінливому залишу,
І буду пити запахущу тишу,
Якій позаздрять навіть королі.
Не рвалась нитка роду ні на мить.
Одержавши у спадок дужі крила
Я не забув, де Брунева могила
Гойдає думу гонами століть.
Я серцем завжди з вами, земляки –
Відкриті душі і привітні лиця.
І спільно працювати й веселиться –
Найвища милість Божої руки.
І на алтар громади я несу
Свого натхнення зерно ваговите.
Лише тепер, об’їхавши півсвіту,
Я зрозумів людського щастя суть.
Не гасне зваба пережитих літ…
І хоча осінь розквіта на прузі,
Ми молоді, допоки разом, друзі!
Зведу будинок в рідному селі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014
Пусти мене у легіт своїх снів,
Довір мені чуттів твоїх таїну.
Так прагну, люба, в чарівну країну,
Де зрозуміло все без зайвих слів.
Щоби палітра гам і кольорів
Нас загойдала, як весняна повінь,
І джерелом натхнення і любові
Озвалася о вранішній порі.
Якщо ж ці хвилі дзвінко-голосні
Симфонії – лунають не для мене,
То краще не бажати одкровення
Ні почуттів ні поглядів, ні снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2014
Задививсь на її вроду,
На поставу молоду,
Ой, чия ж то доля ходить
По весняному саду?
Раптом серце защеміло,
Збунтувалася душа
Хто посмів мене так сміло
Без надії залишать?
Я букет несу дівчині,
Усміх в профіль і анфас:-
Що робити маю нині,
Покохав відразу Вас.
А дівчина мовить –Хлопче,
Ти мені сподобавсь теж.
Але ворог землю топче,
Видно відблиски пожеж.
Бачу,ти козак завзятий,
І вродливий молодий,
Та не час нам святкувати,
Доки рідний край в біді.
Я коня іду сідлати,
Вірна зброя при мені,
Ждуть мене кохана й мати
У далекій стороні.
Хай підступний ворог гине,
Хай верта, відкіль прийшов,
Я відстою Україну
І свою палку любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496368
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.05.2014
Не ждіть ніколи там порядку,
Де кожен має свій закон,
Де генерали без погон –
Лжецезарі і горлохвати
Беруться хвацько до руля,
І по фарватеру емоцій
Ведуть без маяка і лоцій
Приреченого корабля.
І свято вірять у свою
Зорю Месії і пророка,
І непомильність власних кроків,
Із правом вийшовши на прю.
Усе розсудить мудрий час…
Та ці каліфи на годину
Згубити можуть і країну,
І долю кожного із нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495872
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.04.2014
Кудись далеко зиму завезли,
Шукай, а чи допитуйся – не знайдеш,
А нині – трав смарагдовий розлив
Між берегів ясного виднокраю.
І пестить вітер чубики малі,
Несе в світи симфонію пташинну.
Через замети посивілих літ
До мене незабуткою ти линеш.
І наброститься спогаду печаль,
Душа рвонеться з ветхого припону.
Та гірко усміхнеться мудрий час,
Змахнувши з вії крапельку солону…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Мойого серця плоть і кров
Стражденне Слово нефальшиве,
Ти – честь отецьких корогов,
Жага кохання незрадлива.
До тебе йшов я стільки літ
Через бар’єри і загати,
Що іронічно-мудрий світ
Стомився навіть кепкувати.
Мирських суєт полинний шарм,
І білий світ ставав немилим,
Та ухитрилася душа
Не втратити снагу і крила.
І,не дождавшись каяття,
Ми вдвох лишилися надалі
Ти – несповите ще дитя,
А я на сьомім перевалі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Пригадаймо роки свої юні
І закон, не писаний ніким,
Як за серце гордої красуні
Відчайдушно бились парубки.
Розмаїттям звичаїв і генів
Світ палітру багатющу тче,
Та єднала звабна наречена
Колір шкіри й розрізи очей.
Штурм, осада, лицарські турніри,
Але герцю всеєдина суть –
І відвага, і вогонь без міри-
Щоб прихильність дівчини здобуть.
Затихали барабани й труби,
І фінал оскарження не мав
З ким кохатись і іти до шлюбу
вже красуня вибира сама!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2014
Задививсь на її вроду,
На поставу, на ходу.
Ой чия ж то доля ходить
По весняному саду?
Ти скажи, чого ти хочеш,
Все віддам на світі я!
А вона підводить очі –
Не твоя я, не твоя.
Я надії не втрачаю
На принаду молоду,
Мужньо спину випрямляю,
Аж забило мені дух,
Причешу ріденький чубик
І пройдуся браво так,
Подивись на мене, люба –
Ну хіба я не козак?
А дівча сміється дзвінко –
Ну ти, дядьку, і артист,
Я ж до сонця спрагла гілка,
А тебе вже хилить вниз.
У мені жага струмує,
Та така – розіб’є шок,
І ніщо не порятує…
Я вже виросла з казок.
І тепер тримаю, друзі,
На припоні язика,
Бо віддатися спокусі
Справа, мовби, неважка.
А, допустимо, дасть згоду
І тоді, хоч круть, хоч верть:
І назад немає ходу,
І вперед – видюща смерть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014
Місце, де мить зустрічається з вічністю,
Де владарюють безлюддя і сум,
Місце, куди по покликанню й звичаю
Згадки пресвітлі й жалобу несуть.
Тихо й урочо тут душі небіжчиків
Всілися за поминальним столом,
Й спрагло випитують:-з часу, що вийшли ми
Як ви там,рідні?І як там село?
Нас, які стали навіки колишніми
Чи пам’ятають ще луки і степ,
Квіти й тепло чи даруєте ближньому
Стільки, як нам до могил несете?
Світ милосердям Господнім звеличений,
В істинній вірі – наснага й любов.
Ми догоріли, як полум’я свічечки,
Щоб у нащадках збуватися знов.
Щоби під сонцем буяло і врунилось
Все, що ростили для вас повсякчас
Хай ваша пам’ять небесними струнами
В щирій молитві торкається нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Чом душа – надчутливий приймач
Ловить спершу тривоги й печалі,
Чи не тому, що вже за плечими
Крихти успіхів й сонми невдач?
Що вже досвід пронизливо-злий
Навіть сонцю суче недовіру,
А пащека підступного звіра
Кличе стати у зімкнений стрій.
Грань незрима між Злом і Добром,
Світ під маски ховає обличчя,
І, як змії, сплелись протиріччя,
Щоб поставить питання ребром.
Є межа, є табу, рубікон,
Є молитва, дарована Богом,
І на всіх щось одне – перемога,
Чи скрижаль із останнім рядком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494945
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.04.2014
Космополіт – бездомний сирота,
По вірі і по небокраю тризна.
Спитай його – а що таке Вітчизна?
Почуєте – це ліжко і їда.
Однаково, де жити, з ким і як,
Аби лиш на землі, супроти сонця.
І душу без єдиного віконця
Продасть за девальвований срібляк.
Чи найметься служить чужим богам,
Що рід його винищують під корінь.
Такому легше жити у покорі,
Під наглядом патрона й батога.
Хто бідоласі душу поламав
Позбавивши покути і сумління?
Як добре, що у нашій Україні
Таких людців і в помині нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Ще дмуть вітри – на захід і на схід
Стрічаючись у непримирнім герці.
Всі вихори рождаються у серці,
Коли скресає оніміння лід.
Азійська мудрість ханського двора
На різнострої духу і свободи –
Дві течії великого народу
Між берегів єдиного Дніпра.
І хто прозріння може принести,
Кому тут віру благодатну сіять,
Що ні з Європи, ані із Росії
Сюди удачі птах не долетить?
Що наші душі, наші мозолі –
Єдина запорука рідним дітям,
І що найвище щастя є на світі –
Ступати вільно по своїй землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Кажу йому – сховайся від дощу
Та бачу – це онуку не під силу.
У нього щойно випростались крила,
Він вже не чує – прошу чи кричу.
На личку розбишацько-запальнім
Захоплено палають оченята.
Яке сховайся? У дитини свято!
Кого він так нагадує мені?
…Тоді дощі теплішими були,
Яскравіш сонце, небо голубіше,
Скориночка «від зайця» - найсмачніша,
Сусідський пес – і той не вельми злий.
Отак ти, дощик, згадку розбудив.
Не будем провіщати: пройдуть роки…
Лови, дитино, цей політ високий
Казкового дитинства – дива з див!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Втрачає зір і гостроту, і спрагу,
Вглибаємо в потоки власних дум,
І мимо друзів і юнацьких прагнень
Проходимо, не стишивши ходу.
До моїх вікон сосна зазирає,
І я байдуже кланяюся їй.
Вона ж привітно лапкою махає-
Агов, ти що, душею не старій!
Забув, коли дитятком до аршина
Мене вживляв в оці важкі піски?
Моя корона вже над дахом лине,
Та й над тобою пронеслись роки…
І все ж, і все ж – стояти не зморюся
Як щирий свідок незабутніх літ,
Бо хтось із нас же пам’ятати мусить –
Лише добром звеличується світ!
У моїх соках вдячності без міри,
Бо твої мрії – то мої батьки.
Давай же, друже, не втрачати віри
Над берегами вічної ріки.
Частіше колючки, і рідше – квіти.
Та в час, до неможливості важкий
Знайди хвилинку, щоб поговорити
І притулитись ніжно до щоки.
Всі ниті обриваються безжально,
Життя щоденно виклика на прю.
Твої турботи, болі і печалі
По давній дружбі завше розділю.
Бо лише я умію так дружити.
Я вірністю удачу прихилю.
Приходь до мене.
І нашепчуть віти
Не мовлене нікому ще – люблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Поклонися дереву і квіту,
Вислухай пташину й джерело,
Подаруй любов усьому світу
Примостивши вітру на крило.
Хай несе її, як серце Данко,
Щоб нащадки мовити могли:-
Сонце це і радісні світанки
Предки нам колись заповіли
Щоб були ми горді і високі,
Щоб на Богом створеній землі
Панували доброчестя й спокій –
Запорука щастя поколінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Ліс повен звуків, запахів, таїн –
Ввійди у нього благовійно й щиро,
Відчує він – прийшли таки свої,
Як добрі друзі – із любов’ю й миром.
Щоб покаянно голову схилить,
Щоби принести клятву і молитву,
Щоб відректись від єресі й хули,
Не руйнувать, не красти, не губити.
Коли дозріє рішення святе –
Навік позбутись каменя гордині,
Мур недовіри, може, упаде
І, може, ліс твою покуту прийме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Не бий нас, вербо, ласкою торкнися,
Усяку неміч і журбу прогонь,
Щоб наші душі Богу віддалися
В День Воскресіння Світлого Його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Коли душа сміється поміж рим,
Коли вона – хмаринкою в блакиті
Хто сміє обізвать мене старим?
Погляньте, моє сонце у зеніті!
Не вірте надокучливим рокам,
Вони таке розкажуть вам про мене!
Немов моя дорога нелегка
Не затиха від клопотів щоденних.
Немов я посивів від наглих дум
Про ті вітри, що ждуть на перехрестях,
І шанобливе звернення- дідусь
Мені уже приносить шарму й честі.
Що крім очей на пенсії усе…
Що сьомий круг декади на орбіті.
Якщо таке до вас хтось донесе –
Не вірте ви йому нізащо в світі!
Я молодий і словом, і пером.
Навіть не думав ще про заповіти,
І серця свого щирістю й теплом
Спішу, поки не пізно, поділитись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
З товаришем єдине хобі маєм –
Мережимо для пісеньок рядки,
Мене все хвалять, а його співають,
Мені ж якби, панове, навпаки.
Нас всі дівчата у окрузі знають –
Обоє і трудящі, і меткі,
Я у пошані, а його кохають,
Мені ж якби, панове, навпаки.
В нас дух завзятий на затію всяку,
Ми в переможці вибились таки.
Він премію отримав, я подяку,
Мені ж якби, панове, навпаки.
Нам Бог нараяв вдачу гонорову,
Й жалітися на долю не з руки –
Він «Мерседеса» має, я - корову,
Мені ж якби, панове, навпаки.
Суперниками нас життя зробило,
Та наша дружба – точно навіки,
От тільки роки забирають сили,
А нам би всім, панове, навпаки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
З дитинства незабутнього мого
Спливають ревні спогади-картини:
Патрони хлопці кидали в вогонь-
Один – каліка, інший з них – загинув.
Були такі посади – пастухи-
Із дня на день рокована неволя.
І відгомін воєнних літ лихих
Навіки вкарбувавсь у їхні долі.
І у батьків не кінчилась війна –
Турбот пекучих ненастанні черги…
Лише зоря оповіщала нам
Священнодію спільної вечері.
При тьмяному мигтінні каганця
Тріщить у грубці хмиз, а чи солома.
І трапеза, як піст, що без кінця
І стулює повіки владно втома.
Ніяк її, важку, не оминеш,
Як до роботи – кілометри ходу,
А там – до непритоми жили рвеш.
Ну звідки сила рідного народу?!
Не сонечко будило їх – півні,
І від напруги лопалось залізо…
Вони ж в підмогу брали день при дні
Найбільшу втіху і розраду – пісню.
На ферму, в поле, як надії птах,
Як віру, що долає все на світі.
Бо певнились батьки, що їх літа
Світлішу долю подарують дітям.
Що буде святом радісним цвісти
Снага жертовна і несхитна воля.
Можна заставить каторгу нести,
Але співать на каторзі – ніколи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Шумлять березами, шумлять тополями
Одними веснами, одними долями…
(з пісні радянських часів)
Вам би шуміти розкішними кронами,
Вам би дуетом довіку співать.
Чому ж заслало сльозами солоними,
Чому ж розбіглись і ноти, й слова?
Скільки тих бур пережито й перейдено
В тяжкі години й часи перемог,
Благословенні ви Богом і зведені
Для розквітання і міці обох.
В світі оцім – і складнім, і лукавому
Ніби молитву засвоїли всі-
Радісним святом й буденними справами
Краще за родича добрий сусід.
Чому ж від вітру й морозу презлющого
Аж почорніли букети суцвіть?
Хижа суперниця – доля-розлучниця
Стала кордони і посаг ділить.
Та хизуватися силою й вдатністю,
Ницо чинити сваволю й розбій…
Хто із вогнем і тривогами бавиться
Ворогом стане самому собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Крицею на сріберній ріллі
Морозцю квітневого імпреза,
Опадає з абрикоси цвіт
І у сходів носики померзли.
Ну нащо нам каверзи такі?
Ми уже надіями багаті,
А тепер і їх мороз – на кін.
І,хоч нам до лиха не звикати
Молимо Всевишнього нараз: -
Доля хлібороба в Твоїй волі,
В нелегкий випробування час
Не залиш народ без хліба й солі!
Із зневіри і гріхів земних
На дорогу праведну виходим.
Освяти жагу дітей своїх
До братання, світла і свободи.
Дай, напевне най останній шанс,
Щоб добром засіять власне поле.
Світ, звичайно, привітає нас,
Якщо Ти зробити це дозволиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Яка весна! Гайда на річку, люба
Віддатись владі хвилі і весла,
Щоб ця знемога на краєчку згуби
Нас у обійми раю понесла.
І будуть з нами свідки найцінніші:
Ці зорі і нестримна течія
І поцілунки,ніжний шепіт, вірші,
У всьому світі – тільки ти і я .
А потім хай – чи слава, чи неслава
Гуляти піде десь поміж людьми…
Нас тільки Бог судити має право,
Бо знає Він,не час минає - ми .
Для нас оця омана найсолодша –
Кохаймося, п’яніємо, п’ємо!
А прийде час схилитися на прощі
Потішимось – недарма стоїмо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Усміхаймось до світу, горнімось душею до світу,
Сіймо радість пресвітлу у ріллі минаючих днів
Якщо хочемо, друзі, щоб завше на власній орбіті
Дозрівали в одвіт щедрі грона поживних плодів.
Скільки б ми не шукали від нині до древнього роду
У сувоях нетлінних прадавніх віків і епох
Скарбом вічним, незмірно багатшим за злото
Для людини,як сонце, святиться добро і любов.
Все минеться із часом – розвіється прахом і пилом:
Пристрасть, сила, безтямна жага сподівань,
Лише житиме пісня, де серцем даровані крила,
У якої безсмертні, нашептані Богом слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Егоїзм, дитинство чи каприз?
Порятуйте, друзі, від напасті.
Осінь вперто прихиляє вниз,
А мені – дай неодмінно щастя!
Ні, не треба феєрверків слів,
Пристрасті,до згуби неземної,
Бо таким я вже переболів
Просто будь, кохана, так зі мною
Щоби день скресав і засинав
У віночку лагідних обіймів.
Хай відходить за овид весна,
Ту, що в серці, загубити біймось.
Клопоти і праця без кінця.
Ми з тобою – не на віки- вічні,
І тому мені розмова ця
І гірка, і боляче –трагічна.
Отакий посутній прес-реліз.
Але із наближенням до грудня
Егоїзм, дитинство та каприз
Все частіше нас торкатись будуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
Втрачають весни молодечу вдачу.
Де неозорий повені розлив?
Струмочки не течуть, скоріше плачуть,
Немов весну за гори повезли.
Якщо її таки у нас украли,
То як,жадану, повернуть здаля?
Й Макар бо не вигулює отари,
Якими так пишалася рілля.
Не тіште душу голосом розради,
Бо навіть ночі стали вже не ті,
Збіднівши на затяті серенади
Ошаленілих березнем котів.
З вершини літ запитую Природу –
Чому втрачаєш барви й голоси?
І чую гнівне – ви, немов заброди
Вточили з мене вільгості і сил.
Я мотлохом засипана по груди,
І рани маю на мільйон смертей!
Доки Мамона вашим серцем буде,
Мені не вийде чарувать дітей
Пестливим сплеском лагідної хвилі,
Ні пахощами в надвечірній час.
Не пізно ще – спиніть лихе свавілля,
Можливо Бог ізглянеться на вас.
І коли ви – не пасинки, а рідні
Причастя й сповідь принесете в храм –
Нащадкам вашим на шляху погіднім
Свою снагу і мудрість передам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
До поезії
Де живеш ти, де твої чертоги,
Де береш натхнення осяйне?
До твойого знадного порогу
Бранцем вдячним обери мене.
Хай душа, як арфа у Еола
На повів нечутний забринить,
Щоб збагнув, про що вітри говорять,
І таїн торкнувся глибини.
Дай прийняти серцем кожне слово –
Чим пульсує й дихає воно,
В нім багатство віднайти казкове,
Наче Янсон золоте руно.
У твоєму вічному сакралі
Дух, що вміє зупинити мить,
Й повести мене у задзеркалля
Чи піднести в сонячну блакить.
Чарівнице, Музо моя, Ладо,
Нам не треба – явки і пароль,
Як з коханням першим, світлим святом
Часом зустрічатися дозволь.
І тоді нам всі дива підвладні,
Всі підвладні шейхи й королі,
Бо немає більшої розради,
Як селити казку на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
Озвавсь заклично в шибу ранок сизий:
-я вже збудив луги, ліси, степи,
Земля вдяга свої святошні ризи,
Агов, козаче, весну не проспи!
День набухає вільгістю й чеканням,
А птаство з піднебесних верховіть
В передчутті знемоги і бажання
Капелою урочисто дзвенить.
Іще Макар не гнав овець по полю,
А вже насіння проситься в ріллю.
Нуртують соки радістю і болем,
Й клітина кожна аж бринить – люблю!
Творю, надіюсь, сію, сподіваюсь,
Віддам наснагу думам і плодам,
Але цього освяченого раю
Нікому на поталу не віддам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
Обізвись до мене щирим словом,
Де ще скарбу більшого знайти?
На долонях вічної любові
Я прийшов й піду у засвіти.
Моя путь, моя погідна днина
Радість почерпне із доброти.
Поклонюся дереву й пташині
За їх дар співати і цвісти.
Мало споглядати – треба бачить,
І душа до світлого летить
Ми прийшли цей світ зробити кращим,
Позбавляти зла і суєти.
І себе віддати до останку,
Сніп труда покласти на алтар.
З-під стерні пожухлої світанком
Пророста отава молода…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
Розвійсь, романтики туман,
Вглибаймось в прозу,
Схолонь, гаряча голова,
Візьмись за розум.
Ми маєм світу показать
Що то омана:
Де два українці стоять –
Там три гетьмана.
Над кличі партій і ідей
Вітчизни воля,
Алтар її пожертви жде –
Не гасла голі.
Єднаймо руки і серця
В потік могутній.
Лиш так заслужим глас Творця –
Вкраїні – бути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Продажнії гетьмани привели
Нас, наче служку, у чужі палати,
І у чужинця стали сповідатись
За булаву і барськії столи.
Та, помінявши честь на бариші,
Плели тенета влесною рукою.
А ми дрімали, наче поза грою,
Поклавши сподівання на старшин.
Коли ж підвели очі від корит,
Щоби оглянуть рідні небокраї
Потетеріли – хати то немає,
Лиш на тинові ворон-ворожбит.
Не нове нам – із попелу вставать,
І дух міцний – лиш варто розбудити.
Пошли нам, Боже, для труда і битви
Ватага непідкупного обрать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2014
Гудуть вітри навально-навісні,
Як реквієм по втраченій надії.
Упав зненацька березневий сніг,
Мов на Майдан агресія Росії.
Розбурхані уяви і серця,
Ось тільки мить – і небо у алмазах.
Несе розчарування мрія ця
Одержати отак усе й відразу.
Найголовніше в праці і борні
Благословення Боже – так тримати!
А далі шлях понад роки і дні
Через терни, юдолі і загати.
Гартуєм волю і тримаєм крок –
Не маєм права, друзі, відступати.
…Ти як прийшов, так і підеш, сніжок.
Весна нестримна. Мусиш розставати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
Доки живу – люблю і сподіваюсь,
І жду від долі світлих телеграм.
Мій синій птах несе до виднокраю
Надій юнацьких перетлілий крам.
А я за ним, як соняшник за сонцем.
Навіщо нидіть, як душа жива?
І в кожнім дні, і місяці, і році
Пульсують палко справи і слова.
І якщо світ мене стрічає радо
Я ниву засівати не втомлюсь
І золоту тривогу листопада
Неначе скарб, до серця притулю.
Нехай онукам урожай збирати,
Нехай життя спливає, як вода,
Я золотій тривозі листопада
Себе до крапелиночки віддам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
А на Явдоху
Прилетіли гуси,
І гелготанням
Пронизали синь,
І вдячно я
Всевишньому вклонюся
За ці дзвінкі
Симфонії весни.
А кажуть, рай
Де нас немає, друзі.
Та вірить треба
Ранкам отаким.
Мене підтрима
Не один союзник:
І ліс, і небо,
Сонце і зірки.
На голос мій,
На прагматичне слово
Свій відпечаток
Досвід залишив.
Для мене рай -
Коли усі здорові,
Як мир і спокій,
Й справа до душі.
Тоді навкруг
Сміються – світ і люди,
Життя прекрасне
Вірністю й добром.
Тоді, як в свято –
В найсіріший будень
Працюють спрагло
Муза і перо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
У дні жалоби і тривоги
Спирайсь на плечі власних сил,
Надійсь на себе і на Бога –
Не вір, не бійся, не проси.
Не треба світу незалежних,
Ні міці їх, ані краси,
Твори сама державні вежі –
Не вір, не бійся, не проси.
Тобі відважать дружнє слово,
Підмогу на усі часи,
А ти до зради будь готова –
Не вір, не бійся, не проси.
І душу вивільниш з полону,
І не обманешся, єси,
Коли допишеш до закону –
Не вір, не бійся, не проси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484934
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2014
Гойдає світ між тишею і громом
Одвічний спір орала і меча.
Тривога знавісніла і печаль
Знов на межі Гоморри і Содому.
Бо знов біди жахка химера бродить,
Як хмари над притишеним селом,
І хижо зуби вишкіряє зло
На волю непрестанну до свободи.
В клубок гадюччям спротиви сплелись,
Їх доля затяга в Гордіїв вузол,
І затихають солов’ї і Музи
Перед гучанням сурми і молитв.
І де той меч, що вузол розітне,
Чи слово мудре, що його розв’яже?
…колись нащадок вдячний зауважить –
Моє життя отим святилось днем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484933
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2014
Слова найкращі, теплі, найніжніші,
Перо притьмом відшукує моє,
Щоб з них зіткать неперебутні вірші
Для Роксолан, для Лаур, для Джульєтт.
Душа стрімка, як королівський сокіл,
То аж до хмар, то каменем – униз
Де Муз-натхненниць тереми високі,
Й куди скидають знаджених вони.
Та як не є – удачі, чи невдачі –
Всевишній нам дарунок цей підніс.
І ми бажаєм вас,коханих, бачить
На «Мерседесі», троні, на коні.
За усмішку, цілунок, звабне слово,
Шаленні ночі і щасливі дні
Завжди покласти раді і готові
Якщо не світ, то квіти вже до ніг.
Ви придивіться, світ – обман великий,
Й життя – непередбачувана гра.
Хай Бог пошле вам диво-чоловіка –
Насправжній скарб на тисячі карат.
Щоб він святився, наче щит і зброя,
Плекав-єдину-, ніби райський сад,
Щоб кожен, вас побачивши, засвоїв,
Що Жінка – найвеличніша з посад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014
Штормить. І снасті гне, і душі,
Як тріску, корабель жбурля,
Минуле, суще і грядуще
Спрожога рвуться до руля
Щоб розіграти долі карту.
Та насторожі екіпаж.
Уже, за звичкою, пірати
Судно беруть на абордаж.
Не дай Господь – ударять хвилі
У правий, а чи лівий борт –
Лишиться лише гладь на милі
Та дно глибоке – вічний порт.
Команда чітко і безстрашно
Стрічає в лоб дев’ятий вал.
Нема повернення в вчорашнє,
Тримайте, обрані, штурвал.
І курс тримаймо незамінний.
Свобода – наш святий маяк.
Сьогодні рідній Україні
Всевишній сам тримає знак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483839
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2014
За хмарами сонце,
За буднями свято,
За боєм – спочинок огня і меча,
І скільки б не вийшло
Народу каратись –
Не можна надії і віри втрачать.
Що дано без поту -
Не ціниться завше,
Посіяти треба, щоб мати врожай.
За долю нащадків
Ставаймо до маршу
Туди, де палає козацька вежа.
В нас руки умілі
І голови світлі
І Бог у гарячих,незрадних серцях.
Єднаймося,друзі,
Ми самі в одвіті
Куди приведе нас дорога оця.
Минайте, керманичі,
Рифи й мілини,
І курс – за Всевишнього мудрим перстом.
І встане з руїни
Нова Україна,
Де правда і воля засядуть престол.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482676
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.03.2014
Коня і шаблю. Шаблю і коня.
Тільки б рубать – направо і наліво!
Кволеньке немовля нового дня
У пелюшках ворушиться звабливо.
Воно вже мріє про круті шляхи.
Та на прозрінні час зійшовся клином.
Лукавий же штовха несамохіть
Разом з водою виплеснуть дитину.
Не збудеться без повені весна,
Та береги – прихисток від руїни.
У найчорніших, найстрашніших снах
Не допустить розвалу України!
Один з другим – і говорить, і чуть,
І за столом – завершимо майдани.
В багатстві барви – гобелена суть,
Нам доля спільна недаремно дана.
І кожне слово гніву і злоби
Відсіювати на найтонше сито…
Під пильним оком світу і доби
Нам випало історію вершити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482247
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2014
Скажіть мені – куди оця дорога,
Як не на плаху, то куди – кажіть,
І хто моє село – гірку небогу
Доводить до останньої межі?
Який пророк, який такий Месія,
В який проклятий і продажній вік
Колиску духу, віри і надії,
Немов непотріб, кинув на смітник?
Свята земля лабетами прогресу
Затиснута – ні подиху, ні сил,
І множаться в моїх одвічних кресах
Розвалля хат та стогони могил.
Та у садах – знівечених і кволих
Озветься соловей, як пілігрим…
Зруйновані корівники і школи
У світ волають докором німим.
Бо не дає Мамоні він спокою:
Земля Вкраїни – золотий запас.
Лягають села прахом під косою.
Так роблять територію із нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482110
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2014
День впритул підійшов до мене
І до скроні приставив дуло,
І набої питань шалених
Засвистіли, неначе кулі.
Ти не був на Майдані вчора,
Де палали люди і небо,
Гнів і підлість сіяли горе
І накрили країну крепом.
А сьогодні мечем Домокла
Він навис над твоїм майбутнім,
І набатом лунає поклик –
Україні новітній – бути!
І твій двір, і станок, і поле –
Це і є Батьківщина-мати,
Бо кується щаслива доля
Мілліонами рук завзятих.
І коли у поту солонім
Понад світом зведеш чертоги,
То святішого пантеону
Ні героям нема, ні Богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481834
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2014
Я маю честь вітати нині Вас,
І до смачного хрусту стиснуть «краба»
І нагадати, що чека Пегас,
Цей коник олімпійського масштабу.
Та доки він попід самим вікном
Копитом б’є й закушує вудила,
Я за святковим пресмачним вином
Вшаную матір, що Вас народила.
Вам побажати встигну много літ,
Розкрилля щедрій, надзвичайній Музі,
Добра південній сонячній землі,
І чар кохання, і надійних друзів.
Нехай це відлаковані слова,
Та істина не може не вражати.
І щирих почуттів дев’ятий вал
Умовностей проламує загати.
Нехай снагу дарує повсякчас
Вода живильна і морська, солона
Й безперешкодно донесе Пегас
На іменний сніданок в Аполлона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
А ранок ллє бадьору насолоду
В клітину кожну тіла і душі.
Чеканням мріють і ліси, і води
І таїну відродження природи
Весна відкрити звабливо спішить.
Таку легку блакитну парасолю
Тримає лютий в лагідній руці…
Схопивши замовляння і паролі
Бентежна думка поспішає в поле,
Під списики веселих промінців.
І кожен рік – вдесяте, а чи всоте
Турбують ревно сподівання ці –
А що ж нам нива нинішня уродить?
- дзвенить надія на найвищій ноті
Впереміж із синиччиним : цінь-цінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2014
Нічому не дивуюся на світі,
Але такого – зроду б не дійшов,
Що в надрах двадцять першого століття
Загинуть люди і проллється кров.
Що піде українець на вкраїнця,
Один – за волю, інший – за срібляк.
Терпіння притьмом полилось за вінця,
Бо вже брехні не втримує земля.
Розіпхана країна по кишенях,
Панує злото і махровий блат,
На українські волелюбні гени
Наліг тяжкий ординський каганат.
І не здає позицій ні на йоту:
Ні віри, ні страму, ні каяття…
Невже верховне крісло і клейноди
Вартують більше за людське життя?
Кипить Вкраїна, як вогненна лава.
Бог ужахнувся видивом гірким
І став між люди на діяння праве.
Голгофа нації. Пілат. Бойовики.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014
Немає слів – лише глибокий біль,
Немає днів – одна суцільна рана,
Пульсує час – в мені і у тобі,
Ції залоги підневільний бранець.
Палають опустошення вітри,
До істини немислимо добраться,
Та живить віру непідробний штрих,
Прорвавшись крізь кордон інсинуацій:
Долаючи розгубленість і страх
Несуть повсталим пити та поїсти:
Старенька жінка з вузликом в руках,
Дід на візку – насправжні терористи.
І відчувають позахмарні,ті,
Ізховані за спинами чужими,
Що цей неусихаючий потік –
Є остаточний вирок для режиму.
Та гонор вище глузду і чеснот.
І в цій армагедонській круговерті
Лягають поруч – «беркут» й патріот –
Заручники запрошеної смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2014
Політика – лице доби,
Це день майбутній і вчорашній,
І ким нам бути завтра – скаже
Шлях каяття чи боротьби.
Усе, що падає до рук
Таке обманне і позірне,
Свобода завше – компас вірний
Лише під серця ратний стук.
Із полігамності ідей
Свойого вибору ми гідні.
Як долю ганимо за бідність –
То рабство тінями бреде.
Не закликаю до меча,
Та зневажаю злу покору.
Нас дух міцний підносить вгору
І вірність дружнього плеча!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2014
Без зобов’язань і без правил,
Без сліз, без імені, без дат.
То легіт думку загойда,
Проснеться спогад нелукавий –
Та й знов принишкне.
А чи води блаженний штиль
Сполоханий несмілим бризом,
Як свято світлої репризи
Без сподівань й альтернатив –
Безжальний вишкіл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014
Звенящий ветер,
Бисера разлив
Над миром всем -
Зовет меня и манит.
Пускай я буду
На любой мели –
Поднимет с рифа
Океан желаний.
Не только мне,
Но вам, мои друзья
Искрится солнце
Радостным рассветом.
Бесценный миг
Нам упустить нельзя
Не насладившись
Начертаньем этим.
К чертям любым
Унынье и хандру.
Я за страну,
Где пир любви и счастья,
Благословляю
Верность ваших рук –
Ведь это карта
Сплошь козырной масти.
Ведь здесь игра
По крупному идет,
И на кону
Сплетенье поколений.
Моя судьба –
Страстей водоворот,
как отрицанье
Тишины и тлена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2014
Було ізвіку – пастирі і вівці.
І світ би й досі благодатно жив,
Якби то раб – податливий і ниций
Не оселивсь у первісній душі.
Й поводирю, що сам себе звеличив,
В якого вперше піднялась рука
Промовив би, затявшися, у вічі:
«Веди, як можеш. Тільки без кийка.
Хоч мої ноги стерлися до крові,
До серця я оцей наказ узяв –
Тобі і вірі я служить готовий,
Але прислуга – не моя стезя.
Твоя премудрість, сила і відвага –
Той прапор, за яким іде народ!»
Якби отак далекий горопаха
Навчивсь без страху відкривати рот
були б заможні, і середні й бідні
Та братовбивства не прийшла б пора,
І не шукали й досі б люди гідність,
Яку колись згубив найперший раб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479614
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.02.2014
Всі квіти покладу до ваших ніг,
Усі, що маю, й, безумовно, будуть,
Бо без кохання найсвітліші дні –
Нестерпно сірий і холодний будень.
Бо ваші чари, вірте, а чи ні –
Є панацея від усіх напастей,
Недарма здавна сказано мені,
Що жінка – це запрошення до щастя.
І обійняти всіх бажаю вас –
Мої чуття безмежно полігамні,
Але застерігає голова –
Подумай – не ходитимеш ногами.
Бо в кожної приватний лицар є,
А в нього,певно, пістолет чи шпага,
Тому, бажання стишивши своє,
Явлю найвище із сумирних прагнень:
Щоб від кохання ночі шаленіли,
Щоби від щастя розквітали дні,
Мої вітання – щоб до вас – на крилах,
А квіти – оберемками до ніг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2014
Ранку мій, туманом опечалений,
Ти кого наміривсь залякать?
За твоїми добрими плечами
Всі надії й янголи стоять.
Їм вже просто нікуди діватися,
Бо терпіння вийшло за межу.
Не хотів народ за камінь братися,
Але взявся. І чому – скажу.
Ні, не голод нас довів до відчаю,
Слава Богу – юшка є і хліб.
Просто влада узялась за звичаєм
Українців повертать в хохлів.
А відтак – направо і наліво
Зневажати гідність і права.
І стихія лютої наживи
Потопта пішла по головах.
Вивчилась прислужниця Мамони
Напускать служивих, яко псів.
І,упившись до горла солоним,
Врешті люд вудила закусив.
І стоїть упевнено і твердо,
І надії приклада до ран…
Ранку мій, не будь таким упертим,
Розжени непевності туман.
Освяти далекі горизонти
Теплим сяйвом завтрашнього дня –
І тоді повіримо в щедроти
Голубого вірного коня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479383
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.02.2014
Щиро вдячний колегам по літературному цеху за щирі привітання з днем народження, за тепло ваших сердець. В свою чергу бажаю всім добра, радості, творчих і всіляких успіхів. Персонально вітаю Наталю Святокум, яка мала необережність народитись в один день зі мною, і всіх сьогоднішніх іменинників, з ким ще не знайомий.
Ну і сьогоднішній вірш:
Ой стрімка вона, ой стрімка,
Течія моєї ріки,
Доленько моя, не лукав,
Радосте, мене не покинь.
І вітри, вітри молоді
Подаруйте свіжість мені,
Як розрада пізніх надій,
Як печаль ясна по весні.
Хай неспинно річка тече,
Та не час журитися, бо
Поруч мене – друга плече,
Поруч мене – ніжна любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2014
1
Іще ніхто не виконав на «біс»
Єдину пісню, що життям зоветься.
І струнами стривоженого серця
Я ненастанно дякую тобі.
За днів погожих благодатний лет,
За те, що з волі янгола чи Бога
Нас поєднала непроста дорога,
Як музика поєднує дует.
Осипавсь глянець із надій і мрій
І окуляри геть відрожевіли,
І вже помітно стишилися крила,
Та все одно – при вранішній зорі
Мене цей дотик теплого плеча,
Очей розливи волошково-сині
Висвячують в богатирі билинні
Із праведністю духа і меча!
2
Весна без квітів
Земля без плодів
Без сонця й веселки небо
Пустельний жах
Без оази й води –
Окрадений світ без тебе.
У вирі буднів –
Куди без них?,
Без них – і свята не буде
Як сонце гріє
Чуттям твоїм
Найхолодніший грудень
І хай життя –
Гороб’ячий скік
І канемо потім в Лету –
Благаю долю –
Залиш повік
Мене і її – дуетом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2014
Оцей сніжок – метеличок на днину –
Як вимолене в Господа дитя,
Якого ждали чи не все життя
І ось воно – безцінне і єдине.
А ще мені – як болісне «прощай»,
Що стишує і роздуми, і кроки,
Таїна наче, світла і глибока
Зненацька доторкнулася плеча.
Промовила: « зібрався – і іди!»
Але до чину сповіді й причастя
Залиш нащадкам на добро і щастя
Святого Слова осяйні сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2014
По лезу, по карнизу, по канату
Зимовий день над прірвою бреде.
Душа його, нажахана, - у п’ятах,
І вклякла перед образами мати –
В молитві руки тулить до грудей.
І б’ється пульс – вибухкує, як бубон,
Галерка стихла і завмер партер.
А час питання підіймає руба –
Чому гучать отак надривно труби,
Немовби хто зневірився чи вмер?
Не чути сурм – провісників параду.
А тиша розкололася навпіл:
Через серця проходять барикади,
І очі проти віч – народ і влада,
І недовіра, як водорозділ.
Іскрить коса і кришиться на штуки
Упертий камінь – виучка раба.
Якщо в громади не стача спонуки,
Не візьмемося дружно всі за руки,
То підлість знову правитиме бал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477605
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2014
Він міріади блискіток розсипав,
Серпанком занавісив горизонт,
Настійливо постукав в кожну шибу,
На крихти перекришуючи сон.
На варті тиші – сосни і ялини
Хизуються своїм безсмертям барв.
Чергуючи в маєтності звіриній
Кордон провірить зайчик пострибав.
Глибінь така блакитно-неозора,
І сонце – наче прапор у руці.
Дядьками захмелілими на зборах
Зняли дзвінкий гармидер горобці.
Уже запаси вичерпались віхол,
І Стрітення покликало весну…
Лютневий ранок усміхнувся тихо
І втішено поміж людей гайнув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477559
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.02.2014
І не було людей на цілім світі,
Лиш ми удвох, єдині – ти і я,
Сміялось сонце з безмірів блакиті –
Наш свідок, і супутник, і маяк.
Блаженна мить – довірливо і щиро
Ти руки й душу простягла – беріть!
Зустріли радо, із любов’ю й миром
Весела хата і великий рід.
І ти моя і доля, і дружина,
І всі чуття і справи – в унісон…
Вже вкотре мені ніч наворожила
Оцей солодкий і болючий сон.
Бо стільки літ – провалля поміж нами,
Розлука нас за руки розвела.
Ти вже багата внуками й синами,
І юність – чи наснилась, чи була?
Бунтують душу згадки і неспокій.
І доки вік не відтяла межа
Я кличу через відстані і роки –
Приходь до мене хоч у міражах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2014
Это будет, непременно будет –
В ожиданьи праздничный вокзал,
Вспышки смеха, радостные люди,
И твои счастливые глаза.
Разве был, один хотя бы, вечер,
Чтобы я не думал о тебе,
Не мечтал о предстоящей встрече
И о нашей будущей судьбе?
Руки положу тебе на плечи
И, не веря счастью своему,
Не скажу ни слова, лишь покрепче,
Лишь пожарче снова обниму!
Кто сказал, что это неприлично,
И что так нескромно – чьи слова?
Это верности святой обычай
И влюбленных вечные права!
И весну вдыхая полной грудью
Словно песню лучшую пою:
Это будет, непременно будет,
И конечно,сбудется в маю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
А на душе, как на осеннем пляже –
Холодный ветер да клочки газет.
Ни радости, и ни печали нет.
И даже память о былом, как раньше,
Не ворошит костер ушедших лет.
Чем обьяснить всевластье пустоты?
Ведь за окном – события и люди,
Там любят, улыбаются и шутят,
Там каждому положен фронт и тыл,
А я один, как витязь на распутье.
Наверно, просто ликовать устал,
И потому – холодный серый пепел…
И есть ли сила, и в каком вертепе,
Чтоб воскресила чувства и уста
И приказала – ты изгоем не был!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
Чи корені, чи перегуки генів,
Урочі ватри – й попелища мук.
Яка таїна – вічна й незбагненна,
Яка душа судилася йому?
Але ж не лазер, гостро – дерзновенний,
чиє жало – у точечці мале.
А тут обшир не лише ойкумени,
Тут і мікрони, і космічний злет.
Ввібравши біль стражденного народу
Усотує наснагу, як Антей,
Бо босий по землі щоденно ходить
І Україну горне до грудей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
У вас, мой друг, и не гарем,
Но все же, все же…
Такая участь без проблем
Никак не может.
Меж двух стихий, соперниц двух
Вы посредине,
И их любовь Вас на плаву
Держит поныне.
И ревность гложет обеих
Поочередно.
А волк морской – умен и лих,
И благородный.
Любимой голос, шум волны –
В горячем сердце.
Они согреть его должны
Как водка с перцем.
Под этим небом голубым
Жена и море –
Как два крыла одной судьбы –
Зачем же спорить?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
Життя – спіраль. Роки, роки
Лягають новими витками,
А скільки їх уже за нами.
Попереду – які віки?
Куточок рідної землі,
Що до води припав устами.
Чи є дорожче що між нами,
Ніж пам’ять неповторних літ?
Дитинство бігає десь там
Маленьким сонячним зайчатком.
Родились там усі початки
Розбрівшись потім по літам.
В навчанні, праці, у сім’ї
Життя розставило акценти.
Здобутки, втрати і проценти
Як доля – в кожного свої.
Але болить усім одне –
Від завтра нам чого чекати,
Чи стане раєм рідна хата,
Чи внуків щастя омине?
Вже жниво зібране рясне
І скроні всипано снігами.
Та ми в строю, допоки з нами
Надія й віра не засне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
На роздоріжжі стоїмо, завмерши,
Як в ті далекі вісімнадцять літ.
Рясніють долі врожаї не перші.
А скільки їх ще буде на землі!
Давно вже окуляри не рожеві,
Та зір чіткий і впевнений іще.
Дитячі мрії, як сліди, невже ви
Навіки змиті лагідним дощем?
Лягла зажура на порядок денний.
Знімаєм однозначно – не для нас.
Добра й удачі дозрівають зерна,
Які збирати ще настане час.
І хто сказав – пора схилити плечі?
Вперед і прямо – воля і мета!
Іще не вечір, друзі, ще не вечір,
Це просто вдруге квітка розквіта.
Все ж так принадно, ніжно і жагуче.
Бо на шляху – ще нові відкриття,
Бо прийде завтра радість неминуче
Повнішим і яскравішим життям.
Не буде легше – буде цікавіше
Своєму «Я» віддатися сповна.
Нехай благословляє нас Всевишній.
Все інше – самі. Вип’ємо до дна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Як не мороз – то вітер прескаженний,
А що з долоні Господа – візьме!
До печі руки протягають клени,
І день зіщуливсь в сірячині – змерз.
А я до неба зором досягаю.
Уже не зором – зойками душі:
Де янгол, що Вкраїну зберігає,
Чому він нас в нещасті залишив?
Чи не тому, що люд у непокорі
Піднявсь на ненаситних в боротьбі?
Це ж фарисеї у святім соборі.
Мамоні служать – моляться Тобі!
І цар земний – улесний і лукавий
Твої права на себе перебрав…
Якщо й узяв народ у руки камінь,
То вже, повір, зовсім не від добра.
Пошли нам, Боже, розуму і миру –
Перед Тобою схилимося знов.
Нехай єднають Україну щиро
Любов і віра. Віра і любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475744
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.01.2014
Стікає терпіння по вутлій краплині
У сріберну чашу прогірклого часу.
Молю тебе, Господи, прісно і нині -
Отям мій народ від прокльонів і гасел.
Дай мудрість і волю добро сотворити,
У голови наші прозріння святого.
Бо доки ще буде ненависть ділити
Єдину Вкраїну на свого й чужого?
У відповідь день закошлатів сердито:
« Не того, небоже, в Всевишнього просиш,
Іще перелоги не сіяні житом,
А ти вже виходиш збирати покоси.
Ще тільки на обрії зірка іскриться.
Немає у гідності Заходу й Сходу,
У герці зчепилися: правда і ницість,
Нікчемна покірність – і гордість народу.
Тож кращого завтра прохаймо у Бога,
В майбутнього чомусь ціна зависока.
Не нове, та істинне – всяка дорога
Завжди починається з першого кроку.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475376
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2014
Душа кепкує – породу гониш,
У ній дещиця лише руди.
А я вантажу свої вагони,
Мені ще, друзі, іти та йти.
І чим настійніш вглибаю в мрію,
І чим упертіш граніт гризу
Примхлива Муза щораз сміліє,
Гучніше рими закличний зумр.
А всі поради і застороги –
Пожива вдячна для серця й дум.
Яка прекрасна й солодка змога –
Плекати й вищить свою руду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2014
Гримлять гармати – музи замовкають?
То чому ж на оскаллі барикад,
Де вибухи шматають небокраї
Молитви гімну гільзами дзвенять?
Чому ж тоді в розбурханій стихії,
Де гнів і безум заправляють бал
За ці слова катують лиходії,
Як цар колись за «Інтернаціонал»?
Чому на рідних землях калинових,
Де все на торг іде із кондачка
Велика й чиста українська мова –
Нерідна і зневажена дочка?
Ні, голос муз націлений в грядуще
Гучить, як сурми честі і добра,
На дужих крилах піднімає душі,
Щоби навік забулось нице –«раб».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2014
Відлунали дзвони новорічні
Побажанням радості й добра,
День заклично зазира у вічі –
До роботи братися пора!
Щоб вплітався у світанок кожний
Перегук заводів і ланів,
Щоб народ наш – гордий і заможний
Рік наступний ще гучніш зустрів.
Найземніші мрії – у астралі.
Мов туманом, думами бреду.
Ну чому для нас ви – задзеркалля.
А у решти світу – на виду?
Щось таке я сам собі намарив.
Тут, куди не кинься – всюду клин:
Злодії країну розікрали,
І життя – немов трава-полин.
Світ постав нахабно і лукаво,
І уся чиновницька орда,
Та, що нині бал безбожно править
Наче фетиш сотворила: «Дай!»
В передсмертних стогонах заводи.
І казна аж пусткою гуде.
Як факір, на подіум виходить
Вилущений щойно мільярдер.
І стоять на паперті понуро
(у цьому реєстрі вже свої)
Жебраки – наука і культура –
Все майбутнє нації стоїть!
А здоров’я почало здавати –
Біднякові рішення просте:
А чи цвинтар, чи,нехай, палата -
Це, по суті, є одне і те ж .
І народ у відчаї на грані,
Не майбутнє – баговиння зле.
Ну, а я витаю у нірвані,
Мов дитя у казочці мале.
Все надіюсь – добрий пан розсудить,
І тягар розділить нарівні,
І не біомаса йому – люди,
І порядки для усіх одні.
Та узда драконівських законів
знищує мою надію вмить.
Б’є копитом об бруківку коник,
Аж іскра до обрію летить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014
І був струмок. І він таки дзвенів.
Мав витоки із прапрадавніх генів.
Жага в них нуртувала незбагненна
До світлих хвиль і до казкових снів.
Йому б рости і набиратись сил,
Йому б річище ширити і глибить.
А він спіткнувся. Забажалось риби.
Що зиску з веселкової краси!
Зробив останній і фатальний крок.
Загата зрузько перетяла жилу,
Приречено надія склала крила,
Пірнувши у народжений ставок.
Вже побратими – ріками вперед,
Їх спраглі гирла моря досягнули.
Стихає пульс струмочка у намулі.
Вода стояча. Жаби. Очерет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014
Спалахнуло небо у алмазах –
Цілу ніч мороз полірував.
Місяць у шаленому екстазі
З радості забув усі слова.
І в моє вистукує віконце,
Аж кришталь сполохано дзвенить:
«Ну зізнайся, я – насправжнє сонце
У таку яскравосяйну мить?»
Як його не погасити радість,
Як йому повідати про те,
Що на цьому зимному параді
Вже моя зоря не розцвіте?
Але стукай, друже, у надії
Розбудити призабуті сни.
Може, хоча б згадкою зігрієш,
Якщо не повернеш до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
Небо нахилилось низько – низько,
Вже на стелю пресом наляга,
І повисло сонце на карнизі,
Мов приманка для голодних гав.
Дихати і думать – по команді.
Взагалі-то – краще без думок.
І тобі спокійніш буде спати,
Та і слово стишиться само.
Проектують нам такі пенати.
Де ні зір, ні світла, ні небес.
Та не варт нікому забувати,
Що Христос розіп’ятий - воскрес!
Нас веде на суджену Голгофу
Кров ще не рожденних поколінь.
І палають непокірні строфи –
Справ правих поборники малі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
Як хочеться екстриму і чудес,
Щоб тільки дзвони, гуки, феєрверки,
Щоб день, як найщедріший в світі крез,
Вражав несамовитістю галерки.
Різких контрастів чорно – білий злет,
А на троянді – злих шипів побільше,
І поглядів відточений стилет,
Й пронизливих, до божевілля, віршів.
Щоби обійми друзів – хруст кісток,
І щирих недругів ненависть вбивча,
Твоє кохання – через рік, чи сто
Завжди жагуче і завжди незвичне.
За мить палку життя із молотка
Спустити добрим ангелам дозволю!
Так вибуха дрімаючий вулкан,
Жбурнувши в небо камені і волю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2014
Не повезло очільникам з народом –
Не хоче запрягатись у ярмо,
І гніву наростаючого подих
Вже зовсім не подібний на флешмоб.
Немає конструктивну у стихії,
По капілярах циркулює лють.
Та що робити – втрачено надії,
Що нас помітить можуть і почуть.
Це все було – і вчора, й позавчора –
Як бідний – винуватий наперед,
Безкарність і розгнузданість мажорів,
І врадіївок всіх зловісний тренд.
Уздечки недоношених законів,
Діалог мирних спротивів й кийка…
Лише сліпому не побачить в лоні,
Як зарождалась й повнилась ріка.
Дай, Боже, Україні миру й ладу,
Дай мудрості до згоди і чеснот.
Щоби народом переймалась влада
І гідністю виповнювавсь народ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Храм поезії –
Як добре, що ти є.
Храм бажань
Уяви, мрії, казки.
Доки ми
Твого нектару п’єм
Доти зігріває
Божа ласка.
Ти у нас
Пульсуєш і живеш :
Радістю, тривогою
і болем,
Світ без тебе
Схима є, сливе,
Страва,без приправи
І без солі.
Ти женеш
По капілярах кров
Серцем
Небайдужим і гарячим,
Осяваєш
Найтемніший схов
Навіть від народження
Незрячим.
Храм поезії –
Як добре,що ти є,
Ми до тебе,
Як до порятунку.
Не ховаємось –
Наснагу п’єм
Самого найвищого
Ґатунку.
Щоб завжди
Наш компас – на добро,
Щоб воно
Виповнювало душі,
Щоби наше Слово
І перо-
Крилами і вірою
В грядуще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Ради спокою й блаженного мистецтва
Я її сахаюсь, як чуми.
Мій вогонь, іскристо-молодецький
Оминає звабу кожну мить.
Засторога піднесла букета:
Тут кохання, і культура й спорт,
Багатющі побуту сюжети.
Вибирай! Все буде вищий сорт!
Чому ти усе шукаєш правди?
Віднайшовся новий Дон Кіхот!
Не чіпай політики і влади.
А ще краще – заглядай їм в рот
та співай єлеї та осанну,
Захлинайсь у славослів’ї од,
І тоді ти будеш самий-самий!
А народ? Ну що тобі народ?!
Прислухаюсь до поради глузду.
Більше про політику ні-ні!
І гаман готую під «капусту» -
Гонорар омани і брехні.
Знатися з тобою я не хочу.
Зла потвора з гасел і ідей!
А вона до мене – жаром в очі,
Криком до пропечених грудей:
« Подивись, зловтішна трясовина
Все тугіш стискає бідака,
І у муках помира дитина.
А їй бідність виставлять на карб -
хто країну розіпхав в кишені,
Хто із неї допиває кров.
І кого ми – вперше, в п’яте, в енне
Ставим до державних корогов!»
Знов мене прорвало, як вулкана,
Не вберіг і засторіг футляр!
А життя кривавить, наче рана,
А брехня дорогу вистеля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472887
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2014
На дні
Ще декілька жарин
Золою вкритих.
Тепло
Пригашених картин –
Дереворити.
Там скарби
Спогадів і дум
Моїх веселих.
До вас
На раут я їду –
Тримайте келих!
Життя
Прожито недарма.
Та й не прожито.
Тому
Із звітом і нема
Чого спішити.
Чи милувати,
Чи карать –
У волі Божій.
Мені б
Хвилину обійнять,
І випить кожну.
Мені б
Зігріти кожен день
Добром і словом,
Доки
Перо не упаде,
Не стихне мова.
А щоб
Відчути це тепло
Землі на дотик,
Щоб Слово
Ділом проросло –
Я –до роботи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
У них,мабуть,
Й думки єдині –
Дерев, посаджених в ряди.
У їхній
праведній країні
і тишу ділять
на роти.
Отак іду.
Тамую подих.
Ловлю, як свято, щемну мить.
Хоч мудра
Матінка-природа
Зуміє рівність відновить.
Не встигли
Поділитись крони.
Як бригадир і зух меткий –
Мною стривожена ворона
Порвала тишу
На шматки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Нема сентенцій.
Є удача й труд.
Є плани –
І гіркі уламки планів.
Життя – любов,
Та скільки
Часом ждуть,
Щоб покохати,
Або стать коханим.
А скільки там
Недоспаних ночей,
І сповідей
В розчулену подушку?!
А доля нам
Свою доріжку тче,
Своїм велінням
Виповнює душу.
То що ж
Чекать,
Гадати і терпіть,
Шукати вперто –
Де твоя дорога?
Нема сентенцій,
І на кожну мить
Твоя наснага
І веління Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Ясний світе! Пречудовий світе!
Бога нескінченна благодать!
Лише вчора щебетали діти.
нині - внуки стали підростать.
Та нехай, аби душа не скніла.
Так уже влаштовані світи.
Ну, а нам тепер пора до діла,
до святого діла перейти.
Тож наллєм і вип’ємо по першій
за найкращих внуків на землі,
щоб вдавалось їм чудово вершить
всі діла - великі і малі.
Вдруге візьмемо бокали в руки,
доки ще вино іскриться в нім-
оженити нам своїх онуків
і діждатись правнуків у дім.
Третє слово - то веління неба,
думаю, погодяться усі,
що іще міцніш любити треба
наших наймиліших бабусів.
Далі рахувати вже не будем.
Внукам же розкажемо колись:
щоб із них повиростали люди -
предки до "рятуйте" напились.
Досить, мабуть солов’єм співати,
нетерплячка недарма бере:
почина в бокалах закипати.
Помолились, друзі, і - вперед!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Невже таки отямилась зима?
Дивись, за гаєм поле забіліло,
і вітер, пригамовуючи силу,
на ганку в мене мирно задрімав.
А небо завше за усе в одвіті...
Панують нині хмари і імла,
а завтра - хвацько - прямо із горла
нап’ється січень хмільної блакиті.
Зимова казка повернеться знову.
Чи надовго? Надійно і всерйоз?
Це вирішать на святі перемовин
два візаві при дружньому столові 6
і Рік Новий, і сивий Дід Мороз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
Далеченько до вечері,
Та ніколи ждати,
відчиняйте, люди, двері
Буду щедрувати.
За усякої години
Я вам побажаю
Для усенької родини
Гарного врожаю.
А у яслах, у кошарі
Щедрого приплоду,
Щоб в гараж цей рік поставив
Кожному «Тойоту»
Щоби діток і онуків
Лелека приносив
І грошей в кишені й руки
Аж до крику: «Досить!»
Не скупих вам
Тещі й тестя,
Свекра і свекрухи,
Хай снага у вас ввіллється
І могутність духу!
Щедрих вам чуттів у слово,
І рядків багато,
Щоб квічалась у обновах
Квартира чи хата.
Щоб раділось і співалось.
А в інтиму плані
Щоб вам кожен раз кохалось,
Мов цей раз останній.
Щоби завше вам жилося,
Як мовлять – на повну!
…На сьогодні, мабуть, досить.
Бувайте здорові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
А ріллі потягаються спросоння
Мов жінка, переповнена бажань,
І сонця золотого щедрий сонях
По голубих розлився вітражах.
Озимина заврунилася яро,
Й луги вдогінці сипнули зело…
А чи волхви на святі перебрали –
Весна у січні – де таке було?
Усмішку на коханому обличчі
Не дам зітерти, застерігши зло.
Нехай шиплять у очі й поза вічі:
«На скронях сніг – нечистий під ребро!»
Життя ущерть чудес і аномалій,
Диктат канонів – вдивовиж йому.
Чому весни нам, серце,завше мало?
Чому так ревно гонимо зиму?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Великий поступ у грядуще звершили
Світобудови розгадавши код.
Питаємо із віку двадцять першого-
За віщо ви ішли на ешафот?
Хто падав сам, кому стинали голову,
А хто іспопелився на кострі,
Та прагли люди, хоч ходили голими,
До гуркоту космічних кораблів.
На чати стала грізна інквізиція,
Та згага знань – як первородний гріх.
Не зважив ти, наскільки дійсно ниці ми
Науки лицар Жоліо Кюрі!
Бо випустили джина на всі сторони,
Зневаживши знамення угорі.
Зловісно нищить людство упокорене
І мирний атом, і militaris.
У вас боліло серце, а чи побіля,
Коли подарували нам усім
Холодне сяйво мертвого Чорнобиля,
Жахіття Хіросім і Фукусім?
І він не має іншої позиції –
Народ,що від нейтрону знемага.
Вгадали – проклинає інквізицію
За те…що мало палено багать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Світ зробити
Добрішим, чистішим, багатим.
Щоб істину цю осягнуть-
Хтось має себе подолати,
Хтось жертви понести і втрати,
Хтось – просто завершити путь.
Хай в золоті
Стіни, підлога і стеля –
А ви заперечте мені:
Планета – чи куля, чи еліпс –
Для неї – ми всі менестрелі,
Ми всі у одному човні.
Сотворено Богом
Все спільне для ойкумени:
І сонце, і небо і твердь.
Чому ж у погоні шаленій.
Заради своєї кишені
Ми сієм нещастя і смерть?
Залишим
Новим поколінням,
Що прийдуть небавом по нас:
Не землю – змертвіле каміння,
Не ріки – оголені ріні,
Не небо – дірчавий палас.
І хто нас –
І правих, і різних
Зуміє таки зупинить?
Ще поки не стало запізно
Прохати Всевишнього слізно –
Самих нас від нас борони!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Вони не боги, та дитячі душі
На них молились ревно недарма.
Надіям, проростаючим в грядуще,
Потрібен завше чарівник і маг.
Який десь там, на сяючій вершині,
Кому вінок лавровий до лиця –
А змалечку катався на лозині
У розбишацьки – порваних штанцях.
А потім осягнув – самого себе
Кувати треба, як у горні вісь,
Що простір є для кожного у небі,
І птаха синя поруч – дотягнись!
І ми завзяттям загорались щирим
У ті далекі сонячні літа,
Де заповідь – не сотвори кумира
Ще не торкала душі і уста.
Уже дорога до причастя кличе.
Та з висоти своїх прожитих днів
Оті кумири – світлі і величні,
Що до добра нас і звитяги кличуть
Мені святі пророки на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014
Уже й село цурається святинь,
Уже на паперть відступає віра,
На душі, що в полоні пустоти,
Чека омана звабливого звіра.
Його зловтішно-сяючий оскал
Пульсує у стривоженій хвилині.
Огляньтеся! Невже вас не ляка
Прогірклий холод нинішньої днини?
Де розбрат і зневага між людей,
Школяр із старцем у супрязі п’яній,
Де цноті докір фарисей плете,
І ненасит пече, неначе рана.
А пращури розпачливо зорять –
Невже диявол перетне орбіту,
Невже його зухвало-хижа рать
Зітре Вкраїну із обличчя світу?
Домоклів меч – як запитальний знак,
Пташиною надія в клітці б’ється.
Біда велика, як пуста казна.
Утричі гірше, як спустіє серце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471008
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2014
Нуртує повінь молода –
Аж врозтіч береги.
Посіла мрія п’єдестал,
І день – із чистого листа
І вдатної ноги.
І ескадрони почуттів
З шаблями наголо.
А у житті – як у житті –
Усякій звабливій меті
Завжди перечить зло.
Пора безхмар’я золота –
Веди вперед, веди!
Лиш, наче клятву, пам’ятай –
Порука успіху проста –
Єдині –фронт і тил.
У кожного свої права,
Такий одвічний міт.
Де молодь – там передова.
А зрілість поле засіва
Й оберігає світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2014
Мої батьки- чини малі.
Їх імена відходять в Лету
минаючи перо поета,
сановну велич королів.
Їм доля випала гірка -
до сьомого трудитись поту,
і буднів суєту - марноту
нести на стомлених руках.
Пекучі віхи на шляху:
руїни, голод, відбудова.
Та зуби зціпивши до крові
здолали спадщину лиху.
Освіти також не питай -
їх молодість війна забрала,
і школою довіку стали:
робота, грядка та сарай.
Вся радість - діти та вино,
та ще молитва щира Богу,
і світла віра у дорогу,
яку їм обрано давно.
Та ці Антеї від землі
дали могутні сили злету -
і коровай на пів планети,
і старт космічних кораблів.
Мої батьки - чини малі,
та на таких світобудова
тримається. Вони - основа.
Життя основа. Сіль землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014
Світанок сонно простягає руки
І горнеться до теплого плеча.
Яка надія і яка спонука
Займається в довірливих очах!
Як він чекає і добра й любові,
Дарунків щедрих працьовитих рук,
Що світ звільню від ненависті й крові.
Від болі, і печалі, і розлук.
Що світлих набудую я чертогів
І виплекаю сонячні ліси,
Веселі прокладатиму дороги
До радості, кохання і краси.
Що і чистішу землю, і багатшу
Нащадкам ревно в спадок передам…
Я озираюсь. І усе, що бачу
Пече докором болісним. А вам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014
Ксенофобом ніколи не був,
Але й приязнь гранатами рветься,
І шматають осколки табу,
Залишивши оголеність серця.
Як за ніч, що народ пропекла.
Мов наскрізна, невигойна рана,
У герої садюг возвела
Із московського телеекрана
ні – не спікер, а чи президент
(не було би причин дивуватись)
Але тут – найстрашніший момент –
Від народу – подумайте! – мати.
Щоби лицарів каски й кийка
За їх доблесть навік вшанувати.
Нам – поставить свободу на карб,
А їх ім’ям – провулок назвати.
І покрила палаючу кров
Зверхцинізмом найвищої проби.
Проявилася «братня любов».
Як же важко не стать ксенофобом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469802
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2014
Як же ви жили раніше
Я ніяк «не в’їду»
Де «інфу» усю черпали?-
Пита Вова діда.
Ані телека не мали,
Ні тобі мобіли,
Як раніше спілкувались,
Як нов’йо ловили?
Нині треба щось дізнатись
З швидкістю ракети,
Нема причин хвилюватись-
Включай інтернета.
А по телеку дивися
Хоч і сто каналів.
Такі предки бідолашні-
Нічого не знали.
І озвався дід до Вови-
Ми більше читали
І отого інтернета
У голові мали.
Як збиралася докупи
На свята родина
Обговорим і далекі,
І близькі новини.
А пісень і гуморесок
В пам’яті тримали
Що на них не стане нині
Всіх телеканалів.
А вас так вже розлінили
Кнопки механічні
Що без них дізнатись важко
Скільки два по двічі.
Слів десяток не стулите
Щоб не в’яли вуха.
Та ще й крадете півслова
Мов не стає духу.
Якщо й стає, то на слово
Людини не гідне.
Тож подумай краще ,Вово
І хто ж із нас бідний?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469761
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.01.2014
Минають віки, та лишаються дати
і пам’ять тих років сяга,
коли на цю землю в ясній благодаті,
де ріки й озера на рибу багаті,
ступила козацька нога.
Приспів:
Над Пслом голубим забуяють сади
і пісня веселкою злине,
чи радість на серці, чи сльози біди,
село Сухорабівка з нами завжди-
твоя і моя батьківщина.
Тут ниви родючі,ліси і долини
і розквіт надій молодих,
це рідна земля, наче мати, єдина,
і, де б не жили ми ,–дитинства країна
нас кликати буде сюди.
Приспів.
Будь славен, наш краю,щасливий навіки,
у праці майбутнє плекай,
розкішне довкілля-цілющії ліки
і свідок віків-величава осика,
і Кут-найчарівніший рай.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2014
Із чим вітати? Рік іще один
пішов за межі, як пішли солдати,
невідворотно - у вогонь і дим
за той, уже далекий, сорок п’ятий.
І ще відходять, наче світлі сни...
Їх мало залишилося на звірці.
Уже за перевалами синів
чатує ревно неосяжна вічність.
Цей кругооббіг, споконвічний рух,
початку і кінця сакральні дати...
І все ж приймаю вивірену гру,
і вас спішу взаємно привітати.
Незримі кванти щирого тепла -
а й є краплина оживити душу,
бо навіть серця вичахла зола -
пожива, адресована в грядуще!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2014
В той день ніщо не віщувало дива:
Мерзлякувато щулились сади,
Бродив вогонь городами ліниво
Пожнив’я перемелюючи в дим.
Така нудьга-хоч вилітай у вирій,
Але бракує статків на політ.
Глузливо світ до мене зуби шкірить,
І я докором дотинаю світ.
Довкола мене- ні душі живої,
Щоб руку на рятунок подала.
Забувши мудрість, що один не воїн,
Шукаю вперто виходу із зла.
І бюсь крилом об сірість, як об шибу-
Хоча б єдину віднайти з шпарин!
І раптом тишу розриває вибух-
Ударив дзвінко новорічний «Дзвін»
Аж склеп розсипавсь тисячами скалок:
Безмежжя синє, молоді вітри,
І чар таких, яких нам завше мало
Черпаю щедро з наболілих рим.
І вже мене не збити із орбіти,
Намарне сірий світе не цілись,
Мені тепер тобою не нудитись,
Як до святого Слова долучивсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2013
А ти засів нас, наче татарва
Степи ковильні древньої Вкраїни,
Новітні орди- ворог не дріма-
До чорнозему ненастанно линуть.
То ксентіфолій хащі вікові,
Амброзія, неначе з чорторию,
Які ще трави-біди навісні
Несеш нам, новоявлений Батию?
У нас достатньо власного зела,
Що вип’є кров і висотає душу.
З яких оце- чи радості, чи зла
Ще і тебе виполювати мушу?
Та виполю іще- проблем нема,
Бо українці-нація трудяща.
От є проблема рабського єства,
А цю химеру виполоти важче!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
Давайте мріять. Нині не пора
Сентенції метати й інвективи.
Давайте сподіватися на диво,
На перемогу світла і добра.
І загадаєм в новорічну ніч,
Усіх з’єднавши ангелів і магів
Одне із найжаданніших із прагнень –
Вкраїну нашу бачить на коні!
І явимо національний кміт,
А Бог пошле удатного Месію,
Щоб два крила – Європа і Росія
На самостійний вивели політ.
Молочних рік й кисельних берегів
Нарешті, у Всевишнього не просим,
Щоби сягнути мрії, просто досить
Усім ступати з однії ноги.
Рукам трудящим нічого ділить,
Однаково – чи з заходу, чи з сходу.
Зіштовхують лобами нас заброди,
Які країну ділять з-під поли.
Тож наша єдність – найдорожчий крам –
Хай буде стрічка у розкішну гриву,
Давайте працювати на це диво
Зусиллями і серця, і пера!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
Я усіх вітаю щиро,
Що прийшли з любов’ю й миром
(подарунки ж вручені вперед),
Руку можу всім подати,
Навіть дещо розказати,
Тільки не випитуйте секрет.
В колі славної родини
Я поки дитя єдине,
Та зі мною скучно не бува,
Всюди прагну поспішити,
Таємниці всі відкрити,
А мені ж сьогодні лише два.
В цю урочисту хвилину,
Хоч маленький- та мужчина
Маю мамі й папі нагадать-
Я-листок паперу чистий,
Найважніший для вас іспит,
Постарайтесь на відмінно здать!
Щоб завдання закріпити
Й веселіше було жити
Ви мені ще братика купіть,
Якщо ж Бог рішить інакше-
Я й сестричку радий бачить-
Буде мені супчики варить.
Найповажніша громадо!
Наведу я тут порядок-
всім бажаю щастя і добра,
і на цім маленькім святі
Прошу келихи підняти
та за мене випити. Ура!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2013