| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Гіркуватий присмак несмачної кави,
Сумнувате сонце, день такий «цікавий»
Запах неприємний,і постійно очі
Всі чогось чекають, від тебе всі щось хочуть.
Хочуть всі тікати,марно й безглуздо.
Це як незворотність,примус,розрахунок
І як плаче серце ледве-ледве чутно,
Це як та буденність, примха,порятунок.
Тепла не відчуєш, і лише букви в книгах
Розповідають казку. Хоч не як мати сину..
Хотілося б зігрітись!..То ось тримайте ковдру
Хотілося б напитись!..Тож пийте гірку воду.
Я теж сумую,Люба.Я теж у цій безодні
Буває як нахлине, і запульсує в скроні
А ти то й недалеко, здавалося, два метра
Сусідняя кімната. І ось ти біля мене,
Та щось незрозуміле, і відстань розрослася
І стала трішки глибшой,і в корені врослася
І бачимось нечасто, і не такі розмови
І не знаходим часу, шукаємо відмови..
Здавалося ну щоб там? Не в різних континентах!
Лише в мікросекундах,лише в мікромоментах
Ховається тихенько, боючись показатись
Ця дружба немаленька,ледь стримуючи мати
Я скучила.Хоч правда,не часто це кажу я
Та часто відчуваю, та часто біль існує..
Ну що?Розводим соплі?Ой,справді, ну не треба!..
Усе в житті буває, і примха – як проблема.
Нам ще багато треба,у даль лежить дорога,
Тож плакати не треба, давай сміятись знову!
Отак як то раніше, щоб не було умови.
Щоб весело і дзвінко, щоб правда будь щасливим
Щоб правда відчувати що Всесвіт дуже милий^_^
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2013
Я тут стихи пишу, читаю
И всё о том, да ни о чём
Ты знаешь, милый, я скучаю
Но это как – ни будь потом.
Ты как-то раз сказал однажды
Не расстаются так любя
А я поверила, и дважды
Зашла на острые края.
Еще припоминаю раз,
Сказал, что "буду всегда рядом"
Теперь ушел, и я одна
Сижу теперь питаюсь ядом.
Неважно то, что там в груди
Всё разбивается и ноет
Слова: «Я не хочу привыкнуть к боли»
Теперь там, в сердце, волком воют
Ты обещал со мной всегда
Не важно, в жизни что случиться
С тобой мы «не разлей вода»
Любовь такая раз случиться
А что теперь? Уходишь тихо
При этом сказку говоря,
Я счастья не хочу при боли
Не расстаются так любя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454434
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.10.2013
Я хочу написати щось величне,
І в строках помістити цілий світ.
Я хочу щось створити феєричне,
Щоб люди визнали що це мій хіт!..
Я донести до кожного так хочу,
Достукатись до кожної душі,
Я голову то вам не заморочу,
Й не вставлю в спину острії ножі.
Цей світ плететься у безодню.
Розмірені і точні кроки ці,
І хтось оцінює себе за сотню,
А хтось тримає гроші ці в руці.
І дурень генія одурить,
Й взбереться сам на п’єдестал,
Ну а народ про все забуде,
Бо їм цей дурень наказав.
Але погане те, що всі все знають,
Але їм ліньки змінювати це.
А як хто спробує, того карають
Хоч той не встиг іще й сказати все.
От так усе це протікає,
Й життя спливає день за днем.
А ми роки безціннії втрачаєм
Й пишаємось яскравістю емблем.
Ми всі забули за щось глибше,
Копаєм лиш верховину,
Й стрибок на сантиметр вище,
Вважаєм за небесну висоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013