| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Заговорила суржиком печаль,
Пофарбувавши в іній верховіття.
І гудзиків твоїх сліпуча сталь
Буденістю осяяла століття.
Заговорила суржиком сльоза -
Одна на двох... а вийшло-забагато...
Ти був "не проти", я була "не за",
Тому й перезирались винувато.
Заговорили суржиком сліди,
Розпізнані промінням березневим,
І серце залишилось назавжди
Таким, як гудзики твої - сталевим.
Заговорила суржиком весна -
І літнє переходило в зимове...
Та не ввійшла симфонія нічна
В останні фрази нашої розмови...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2014
Замріяно сиджу у порожнечі,
І міряю кути крізь сонний погляд.
І ніби сон був про звичайні речі
Здавалося мені, що був ти поряд.
Ти брав мене за руку й вів за рамки,
За ті, що я сама колись створила.
Розповідав, що так виходять в дамки
Та щоб полишить страх, потрібна сила.
І страх не треба витіснять за рамки
Бо вийшовши за них, він знов настигне
І ось я слідую словам,ламаю рамки
Та знов будильник,
ранок,
амнезія…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013
Завмерла у душі журлива мряка,
Туманом очі застилає іній;
Погода на душі стоїть ніяка
Й не залишає жодної надії.
Холодна осінь загорнула крила
І оголила землю непритомну;
Забуло сонце, що воно нам миле,
Сховалося у хмару забобонну.
Забув і вітер радість нам приносить
І лише дражнить зимними вустами…
А серце так тепла у нього просить,
Так мерзне під бездушними руками!
І золото шерхотить серед кроків,
Та золото те все якесь несправжнє.
Воно, немов слова сліпих пророків,
Хоронить віру в справжнє назавжди…
А все тому, що вже минуло літо
Й різноманіття снів, й фантазій босих…
Тому, що за вікном вже сумовита,
Меланхолічна і журлива
осінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Кожен мріє про свій політ,
Та буває, що безнадійно…
Бо у душах,в тенета страх,
Запаковує наші мрії.
Не стискай у долонях мій світ,
Він крихкий, ти його роздушиш.
Мій світ мріє про свій політ
А ти тиснеш його бездушно
Тоді сумніви хочуть так,
Щоб лиш марила я світами
Не стискай, відпусти в політ,
Щоб розвіявся біль і сумнів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458651
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2013
Життя з`являється на небесах зорею
І з криком немовляти, долю відкриває
Немов би книгу ту, святую…
І в слід, шалений світ говорить, що народилося дитя.
Життя зп`ялось, на крильця невеликі
І з страхом пробує на міцність крок
Той крок, якому шляхом бути…
І в слід, шалений світ говорить, що народилася людина.
Життя єднається зі світлом
І з силою долає шлях тернистий
Єднає розум свій із тілом…
І в слід, шалений світ говорить, що народилась особистість.
Життя, розвіяне на прах і попіл
Із мудрістю збереться воєдино
Щоб засвітитись в небесах зорею
І в слід, шалений світ промовить, що є життя і на землі, і поза нею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453354
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2013
Вона стоїть вся ніжна, зачарована,
Закутана у шалі дивних мрій
До її подиху – пів кроку
До вуст її – пів подиху
Та тільки, де Вона?
Зникає без надій…
Її хода, немов би зачаклована…
Бринить і грає, мов струна
До її думки – пів кроку
До сподівань її – дійти і подумки
Та тільки, де Вона?
У падолисті все зника…
Вона – пора осіння
Золотом чаклована
Закохані у неї всі вітри
До її вуст – пів подиху
До наших мрій –дійти їй подумки
Та тільки, де Вона?
Зникає у дощі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013