| Сторінки (1/76): | « | 1 | » |
вокзали, вокзали
колії, колії
залізниці
їхати і гадати: як без мене тепер
що сниться?
що сниться? чи бачиться обрис чийогось раю
чийогось - не мого. а що? моя хата скраю
з самої окраїни, що не дійдуть подорожні
дерева мої сухі, криниці мої порожні
свічки мої не горять, не білені мої стіни
бо в мене одна робота - довіку шукати винних
довіку кудись ходити. ходити самій по світу
тебе одного пригадувати, тебе одного сповідувати
тебе одного чекати і приймати в сніги і зливи
бо так, любий, певно, виживу. бо так, любий, буду щасливою
а сірими, трохи буденними і швидкоплинними днями
спливатиме наше з тобою життя і довгими вечорами
коли вкотре і знову шукатимеш втіхи у істинах і вині
діставай мене з свого дна. пригадуй мої пісні
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015
крутиться веретено бігло, та в руки - холодно
пальчик поранено. знов непробудний сон
непередбачено. кладу помалу голову
на недопрядений, ще волокнистий льон
шепочу крізь сон що цієї Божої днини
як дерева стовбур у волю я впущу коріння
і буду до скону справляти оті роковини
коли стало розуму й зовсім не стало терпіння
ти ж сам сказав: люба, яка ж ти до болю тілесна
що губи куштую і розпач мене огортає
така вже тілесна що тіло твоє і кров твоя
(і губи і плечі)
і все твоє більше не тішить і не очищає
а що я? бери собі вільну, бери нетілесну
щоб була й не була щоб вміла з'являтись на клич
лиш ти будеш знати п'яту її Ахілесову
лиш ти зможеш бути а потім тікати у ніч
бери собі чисту, бери собі ще не наповнену
щоб тіло і кров її
(губи і плечі)
і все в ній тішило сповна
дивитись на пряжу й не бачити - діло пропаще
залиш їй той льон що не встигла я, або ще краще
ховаючись в себе від жару свого і розпусти
впусти веретено й по світу себе розпусти
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2015
З-поза обрію сходить сонце,
певно сон це.
Впаде росами - ти щаслива,
буде злива.
На світанку здійметься вітер -
вирве квіти,
А як дощ нізвідкіль залиє -
то зогниє.
Вийдеш зрання і вже до ставу,
пахнуть трави.
Не повернеш бігом до хати-
ти літати.
Як сусідські тобі прогнози -
так морози.
А як нині погода вдасться -
буде щастя.
Він довіку тебе кохатиме,
і колись ці
Його пестощі ти гойдатимеш
у колисці.
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015
приходить навшпиньках й сідає на бильце - сниться
допоки хтось другий плече для сну підставля
здається що ось він - назавше в руках синиця
а очі чомусь все ще в пошуках журавля
і кожної ночі у небо йому патерностер
і кожного ранку в вікно його вигляда
а люди ж казали що важко спочатку (просто
нічого не зміниш) чергова доросла біда
і боляче стане не боляче з часом. гляди -
як котиться камінь з гори, і йому дуже стрімко
(це як взимку безлисті і голі але сади
це як завше без щастя всередині але жінка)
це як завше у пошуках. плин однотипних днів
закалатав Господь того пійла, а ти тепер пий
буде ніч він повернеться. зморений межи вогнів
буде сон він повернеться. тільки до тебе. живий
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2015
Богові також боляче від наших з тобою дій
ми не взірець чистоти, щоб було чим пишатися
ти живеш в світі якихось примарних надій
а я починаю з тобою прощатися
швидкоплинно мине що болить лиш відлунням взиватиме
щось кількаграмове що жило між моїх ребер
бо ж годі отак побиватися годі тримати вже
десь зліва під серцем тебе
а поки лише самогубство врятує від сірості
безликого світу де небо колись голубе
було. а у квартирі із запахом сирості
я готова губити себе
живи собі. звий хоч гніздо у своєму логові
щоб не було самотньо - давай, заведи пересмішників
не пояснюй нічого Богові. що Йому, Богові?
Він повинен карати грішників
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2015
і немає назад вороття - ні доріг ні протоптаних стежок
вибір був - та згубився, й так гірко з отої розпуки
що малюється у голові новий промисел межами
і так знехотя вкотре повільно заламуєш руки
бо приходить у гості хоч зовсім його не чекаєш
(ну і, зрештою, кого тобі тепер треба чекати?)
все що було важливим колись - те байдуже минаєш
а коли сутеніє - тогди заколисуєш втрати
колиши, колиши, може виспиться біль у колисці
і терпи як ніколи, нехай поликує Ісая
не лікують від того прославлені ним віршописці
бо умерло щось в ньому і більше не воскресає
бо умерла любов. а потому - усе швидкоплинне
матір вчила колись, хто ударив - того возлюби
все що гріє - то пам'ять, та власне отак і повинно
гріє пам'ять - то грійся. гляди ж хоч її не згуби
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2015
немає більш сонця
сховалося за небосхилом
тоненька межа
відділяє обидва світи
нікого не жди
а йди за своїм вітрилом
котре віддаляє від тебе
і, любий, ти
мене не діли
а обидві бери половини
гляди щоби не розгубив
й була змога нести
я не буду проситися
зрештою, ти не повинен
стане страшно чи важко -
тоді не тримай. пусти
дивися: між нами
незгода туманом клубочиться
усе, що дає горизонт - аж занадто невтішно
та бути з тобою хочеться, Господи, хочеться
щоб солодко й грішно
солодко й грішно
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2015
поки ти спиш я повертаюся з ірію
де виноград топчуть ногами босими
звідти птахи завжди прилітають з вирію
звідти дощі щоранку лягають росами
поки ти спиш говорить пророк Ілія
я його слухаю (маю собі мороку)
слухаю добре. потім знаходжу дію -
йти із причинними зраночку на толоку
разом робити те, що одному лячно
разом ходити там, де одному боязко
попри всі труднощі несу тобі перстеник
(поки ти спиш я ж маю якійсь обовязки)
добре глядіти, від злого - сипати сіль
ти як цілющий вар поки я причинна
в світі де ти зараз спиш блаженні не всі
лиш маленька його частина
буде до сходу - в тобі прибуде сила
буде до заходу - отже, прийде священник
коли загубиш останні залишки глузду
станеш боятися - то одягни перстеник
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015
не веди мене, подорожній, бо ж відаю куди йду
не учи мене, подорожній, бо ж світла моя голова
я свідомо вдягнула ладан, я свідомо шукаю біду
і врятують мене від того аж ніяк не чужі слова
не слова про любов чи дружбу, бо немає ще тої мови
щоб сказати святому світу про пороки його чоловічности
і пливе по Босфору човен (навіть в нього свої умови
щоб довести мене до неї, до такої зрадливої вічности)
щоб донести мене на крилах, щоб донести мене додому
і залишити в лапах страху. показати - моя межа
тепер зважує мою душу. тепер мертве снує у живому
а вона все йому сміється, мовчки глипає, як чужа
що тепер? буде мучити довго, просто вбити - давно замало
він не птах, але має крила, хочеш з ним - то бери й лови
він літає такими шляхами, де нога моя не ступала
якщо в мене така любов, прошу, Боже, благослови
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
розгойдуй ті хвилі, бОвтай ногами в морі
шукай де пропав він і відраховуй тижні
кохай його палко (кохання завжди в фаворі)
куштуй у садах його вже перестиглі вишні
ти можеш прийти, але ж храми його пусті
і він сам став тому причиною, бо сектанти
у яких добре серце й коси яких густі
ходять за ним від Вірджинії до Атланти
ти можеш його шукати але на кратері
не впади бо згориш (і кому залишиш вишні?)
в тебе два шляхи: повернутись у лоно матері
чи прийняти що зготував для тебе Всевишній
і шукати його, бо змалечку знаєш - дорога
то найцінніший дарунок тобі від Бога
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
(теплоту не збудуєш на згарищі, не складеться любов з руїн
що є вихід? раптово спитись чи підсісти на героїн)
*
бо усі птахи, нарешті, вернулись з вирію
бо усі кораблі дістались своєї гавані
бо усіх мертвих риб давно позмивало хвилею
і улюблені квіти позаростали травами
його не колише смуток, його не годує біль
а у нотатник червоний він не записує втрати
глянеш у душу - пуста. глянеш на себе - міль
але так треба булО. треба булО кимось стати
бо чекати не вихід. та й пробачати кого?
скільки ж буде в житті людей і таких країн
коли власне ім'я забувається швидше, аніж його
що є вихід? раптово спитись чи підсісти на героїн
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014
була чорна епоха.
в нитках сигаретного диму
я поволі і невідворотно котилась у прірву:
від Васко да Гами - до Єрусалиму
я не буду шукати послань -
я їх з нього вирву.
бо чекати когось, хто чекає чергове пророцтво,
штудіює Упанішади
(а здалось б Тору),
щоб губити на нього і молодість і жіноцтво
нерозумно, як мінімум, краще дивитися вгору.
і іти. бо дорога до чогось таки приведе:
може, раптом, почну розуміти його дурниці,
або вкотре почну складати про нього Веди,
або краще не буду.
бачу:
ідуть черниці.
і є їм до кого йти, бо вони ж невісти
Небесного Праотця
ну а я без вісти
чекаю на того, хто все ще когось чекає,
щоб можна було з кимось спати і говорити
вона буде втрачена (світ таких не повертає)
і обов'язково буде чимало палити
а він переродиться в неї. знову і знову
він буде сліпучо сяяти і згасати
бо поки у нього в обіймах Першооснова
помирає раніше
щоб сили були
воскресати
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2014
Ішов він минаючи темні вулиці.
Ішов вогкою від сліз бруківкою.
Де собака бездомний до стінки тулиться
Він ішов. Насолоджуючись мандрівкою.
І траплялися з ним на шляху авантюри
(скільки ж бачив жінок і чужих проситирадел),
Були п'єси, антракти і мініатюри -
Він пішов від такого. Пішов таки радо.
І було в ньому щось від Отця й від Духа,
В ньому жив собі Будда, якісь пророки,
В ньому був трохи Джа. Трохи Шива- розруха
(як Мухаммед ходив і давав уроки).
Тепер де б він не був - не поверне назад.
Він від мене пішов. І пішов таки радо.
Поки в новому світі наводить він лад -
Я в старому без нього не дам собі ради.
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2014
Ночами бездонними,
невтомною зливою...
- Ми будемо сонними?
- Ми будем щасливими.
Усе, що здавалося було б нам -
я відкриваю снам.
Нехай у них прийде
те, про що мріється.
Нехай звідти вийде
той, хто гріється
моїм теплом.
А потім склом
мене. У плече.
(І дуже пече)
Бо не розуміє він душу жіночу.
Чуєш, ти,
ніколи. До мене. У сни. Не йди.
(Бо прокидатись тоді не хочу.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2014
влипла
втікаю шукати себе
/у натовп/
бо всі мої вірші тобі я давно
/не пишу/
та зрештою, куди не глянь - там тебе
/багато/
та зрештою, куди не йди - там без тебе
/ тиша/
поки я падаю в тобі горять мости
загублено книги й давно понівечений храм
розбиті ікони. до тебе плисти й плисти
щоб взяти все те що й спочатку було не нам
не кляни. і сам облаштовуй мені маршрут
щоб не бачила я усе те, що не треба бачити
я не дам тобі того тепла що ти хочеш. тут
все відчуте давно вже немає ніякого значення
так зроби, щоб надалі минала твої сади
щоб вагалась сама чи були ти таки не булИ
як зникатимеш - то постарайся щоб назавжди
ніби й не пережили все те, що пережилИ
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2014
ростеш. міняєш портрети й лики
топишся в горі. живеш залізницею
я думала стати кимось великим -
а стала натомість блудницею
бо у темних як ніч і пустих очах
загубилась. ніхто мене не знайде
до біса молитви чи сором чи страх
він не залишиться. з часом піде
ті, хто сплять на його плечі
з ким він вечорами грає у карти
усі, хто складали йому мечі
насправді (для нього) нічого не варті
я боюся жити такими як він
бо я є звичайною. є земною
коли спрагло бігтиме їй навздогін
хай нап'ється, як завше, мною
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2014
і вона розуміє: у ньому живе їх два
перший - Святий. хороми його - Едем
"той, що говорить" (у нього є безліч тем
які він складає у речення і слова
які він виводить, дбайливо як Бог чи Цар
літаючи з нею десь поміж небес і хмар)
другий ламає, мучить, влізає в сни
другий ховається в себе від тих жінок
що з сміхом ідуть у похилий, кривий танок
(перший, спаси його, прошу, і сохрани
бо залежна від нього як Данте від тої колись
що до раю його завела і сказала "молись")
*
усе, що здається мілким має (насправді) глибокий зміст
межа між добром і злом зникає в полоні моїх сновидінь
(в яких я не буду чекати, одразу прокладу до нього міст
в яких я не стану дивитись на нього принишкло, як тінь
на чоловіка, в якому, здається, живе їх два
перший залежний від мене
а від іншого, звісно, я)
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2014
хай ріже око те, що ми називаємо світлом
лише щоб безодня не затягнула знову
кожен є тим ким є. комусь - глиною, комусь - вітром
хто хоче шукає причини. а я - відмову
бо щастя не в мЕні, не в осені і не в морі
для нього не круто читати "якогось" Канта
його не потішить моя нестримна сваволя
бо я є неспокій. а він, бачте, є константа
бо щастя не слід шукати на темних полицях
де на раритетні книги осіла пилюка
і де б я не була - у кнайпах чи у пивницях
у мене є я. і невідворотна розлука
опале листя лоскоче вже хворі нерви
пальто від світу тепер мене не сховає
доросла, певно, бо другі якісь маневри
у мене є я. і життя,чорт візьми, триває
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014
Осене, осене, ми розпорошені,
Втомлені, стоптані, серед руїн.
Ми автоматними чергами зрошені
З-за барикадних, похмурих стін.
Осене, осене, нам би хоч трохи ще
Здалося твого земного тепла.
Там дуже холодно. Там дуже боляче
Стояти до скону в бою проти зла.
*
З Диявольським усміхом той, що руйнує мир,
Що не стрічає світанок в піснях з автоматних черг,
Молиться Бруту й Іуді, читає Псалтир,
Бо знає що візьме верх:
Над тими нещасними, що (чорт би їх побрав)
Придумали ціль і готові за неї стояти.
Не бояться смертей і жорстоких, ганебних розправ,
Усе що в них є (божевільні) готові віддати.
І той, що сміється як чорт, в кого рівна хода,
Розуміє - всіх тих людей йому не шкода.
*
Осене, глянь як ті, що стоять за країну,
Вже ніколи й нізащо не зрадять її, не покинуть.
У них ноги промерзли - вони стоять.
У них руки трясуться - вони ціляться.
Не чують брехливих політиків,
А літрами,
Літрами,
Літрами,
Гріються.
Щоб не вчувались крики усіх загиблих товаришів
(Яким потім хтось присвячуватиме вірші).
*
Осене, Осене, ми розпорошені,
Нас підставляє час.
Осене, Осене, може хоч трохи ще
Не покидай нас.
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014
коли слів недостатньо, а сказати все таки хочеш
коли холодно в твому місті чи то від тебе, чи то від осені
коли третій день від втрати голосу ти не говориш - шепочеш
бо голос зникає. і він зникає. босими
ногами ступаєш по вогкій ще не зовсім промерзлій землі
і кожен твій крок віддається стократною силою
болем в серці. і ти на важкому буденному тлі
так хотіла йому і для нього бути красивою
і поки він наче тобі і тебе обіймає
за спиною горять мости від його пустослів'я
не шукай в ньому серця - його вже давно там немає
тож нехай в свої сильні руки бере руків'я
шаблі чи шпаги. і ним пронизує повністю
тебе, наче цвяхом по ребрах, тебе повноводну
тебе, без будь-яких докорів псевдо совісті
він буде мучити так, як не мучив жодну
то його чоловіча мудрість. його любов
ти йому Валилон і його ж висячі сади
не чекай поки стане пізно, не складай молитов
і не обертаючись
йди
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2014
ти складала усіх чоловіків на старій полиці
і лила за ними озера сліз
а потім в наступну на карті столицю
тікала. в постійному русі валіз
*
перший любив тебе так, як ніякий Бог
не любить своє особисте творіння
перший любив тебе. любить і зараз (за двох)
ти для нього померла - чекає твого воскресіння
[ти живеш у ньому, наповнюєш сни
що ж
спаси його, Боже, і сохрани]
*
другий боявся твоєї ніжності
[ти ще писала про нього книжку
вивчила всіх хто у нього в ліжку]
та раптом:
"вибач, між нами розбіжності
як гранд каньйон. краще будь одна
ти настільки глибока - не бачу дна"
*
а третій любив казати що без душі
та з тобою не так - з тобою вже сивий
тому він пішов у обійми чужі
й подивися який він тепер красивий
ти народжуєш горе. ти носиш біду
з часом всі вони йдуть. й я піду
***
я любив безліч дів. трохи навіть й тебе
та просякнутий горем від твоїх стебел
в тобі надто багато болю. без меж
розкажи, чорт візьми, як ти з цим живеш?
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2014
чи доцільно було питати порад
чи була холодною тоді злива
коли сотні тисяч віків назад
мені посміхнувся Шива?
*
сама незрима із всіх красот
зі мною грає і я виграю
поки він тягнеться до висот
я його псую
я німію і тону. важчаю
і живу нетиповою вдачею
його хвилі давно вже мене гойда
я тепер вода
бо вимучує біль, бо вимучують війни
і він мовчки вночі одягає пальто
поки вона живе у його обіймах
я йому ніхто
*
він є сам собі Бог, сам собі обряд
а я долю шукаю стоптана, сива
коли сотні тисяч віків підряд
у снах моїх ходить Шива
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2014
вона поселилась в твоїй голові
зломивши всі захисти і щити
все ще чекаю на бурі. на снігові
й досі вірю в таких як ти
мої вокзали мене забирають назад
ти їдеш зі мною, вмостившись десь межи ребер
хочеться кинутись в вир щоб не в час і не в лад
і дарувати тобі /але справжньому/ трохи себе
розмови і доторки. посмішки. жести. слова
я переможена навіть без спроби двобою
здалося б більше світи не ділити на два
й бути завжди собою /з тобою/
та в мене вокзали і ми вже давно полюси
а неї цілунки з присмаком стиглих вишень
лиш попри всі мої мінуси чи плюси
вона тобі не напише
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014
та, хто дала йому в руки ніж тепер зважено тихо шепоче "ріж"
та, хто привела його сюди вже накликала холод - накличе біди
*
я заручник його божевільних вчинків
не обіймів чекаю - а відпочинку
його море мене наповняє сповна
і тону. бо немає у мене човна
його хвилі ріжуть, зривають, б'ють
може десь він теплий, але не тут
він міг бути Богом або царем
моїм трунком з м'ятою та імбирем
він красивий демон, холодний Брут
може хвилі гріють, але не тут
хай живе як хоче - всього доволі
я зустріну його /у дев' ятому колі/
*
та, що сидить на краю води вже накликала холод, накличе біди
та, що кричала мені про війну хай живе спокійно - а я тону
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014
для мене зовсім не в коханні щастя
а в спокої
та знову ведуся на всі провокації
і наступає точка біфуркації
жорстоко
й як завжди зненацька
коли божевілля у градусах аж зашкалює
/мене зсередини майже випалює/
і той хто при тьмяній лампі гортає Канта
про таких ще кажуть : один на мільйон
зустрів очима і все. константа
єдинобожжя /не пантеон/
накрило знову /і так по спіралі/
і жоден не знає як бути далі
я ніби прямо, та він звертає
і знову в тьмяній своїй кімнаті
гортає Канта
чи вже не Канта
чи не гортає
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014
Пустота не потребує людського воску.
Пустота не топиться як дешева свічка.
Все що болить позбираю на таріль плоску -
Мій Будда казав: "біль - всього лише звичка
Коли тобі пусто - здається що ниє без міри,
Коли тобі байдуже спрагу втамовуй зливою,
Мені посміхайся, любонько, до зневіри..." -
Мій Будда хотів пам'ятати мене щасливою.
Той що повинен зцілювати і направляти
Закрився від світу щоб молитов не чути.
Наварює чаю з барвінку, ромашки та м'яти -
А я не хочу без нього бути.
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2014
вкотре нове життя де сама собі друг /чи ворог/
де сама собі кат і, мабуть, справедливий суддя
досить. більше не можна щоб кидало то вниз- то вгору
без законів, без правил і без вождя
хто він? раб а чи цар? еліксир чи,можливо, опіум?
стали рідні його обійми чи вже чужі?
через три уже осінь і антиутопія
де погода та сама на вулиці що й в душі
*
а поки ти можеш бути ще з тим, кого любиться
і поки ще можеш вільно в цім морі плавати
відкинь все що мучить тебе, хай воно загубиться
щоб усі кораблі дістались своєї гавані
*
а потім тікай, і не слухай - кричить чи просить
він достатньо накликав бід щоб його цуратися
таких коханих не треба. з такими коханими досить
/ і не думай, дурна, повертатися/
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2014
і не допоможе тут жодна зі східних практик
і не допоможуть друзі, книжки й медитації
я не є завойовник його неземних галактик
і не об'єкт його гравітації
та ще хочеться тих обіймів - дужче, міцніше
бо ж якщо треба про щось кричати - кричиш гучніше
в моїх буднях тепер тільки чорна, брудна німота
я б хотіла йому бути "тою", та я не "та"
і життя не життя а звичайна людська повсякденність
все що маю це спогади, але і їх скінченність
а у нього жінки, розваги а потім втечі
та як бонус ще я, що обожнює його плечі
і можливий був вихід, просто він його не шукав
він завжди когось прагнув, спустошував і тікав
і не треба йому всіх цих рим непотрібних і слів
бо він не читає моїх віршів
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2014
в двадцять рідко буває так, щоб навіки віків
щоб до божевілля, щоб бути шалено дитячими
як не буває повністю вірних чоловіків
так і серпневі дні не бувають гарячими
думала: що ж мені зробиться від його голосу
думала: я ж не така як більшість жінок
тільки чомусь другий місяць вже віюся колосом
схоче стати сатиром - піду в танок
з тим, що зборов всі симетрії, зрушив апорії
з тим, що зламав парадигми і став на межі
тому, що є у фіналі моєї історії
я здаюся сама. хай сховає ножі
кажу йому що не бачить своєї сили
вірить - не вірить не знаю. тішиться
в нього всередині наче якесь світило
і від нього пишеться
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
ось і він. цей, здається, таки назавжди
у мене в заручниках час, а на тілі його сліди
навіть море давно забуло що повинне мене рятувати
від того що тільки й знає як завойовувати й руйнувати
я тепер наодинці з собою. добиваю себе думками
кажуть люди що стане краще. може й стане, та й те з роками
була б воля - давно сховалась б від цієї його краси
та хотіла собі любові. хочеш - маєш. бери й неси
бо чомусь найдорожчі люди завжди від мене далеко
а коли кимось сильно хворієш - відпускати таких не легко
залишається якось навчитись подолати серцебиття
я б хотіла собі як у казці, та, на жаль, не таке життя
ось і він. зараз рівно з тобою. лише не дивись в його сторону
я хочу здатися сильною. не хочу щоб було соромно
я ж наодинці з собою і у мене в заручниках час
для того щоб часто снити божевільно щасливих нас
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2014
я не знаю скільки залишилось нам для завершення наших історій
я не знаю книг де писало б що таких чудес не буває
я давно вже не є собою - я загарбник чужих територій
а в загарбників щастя не буде, їхня совість їх згодом вбиває
ти собі не шукав "на завжди", ти просто шукав охочу
якій міг би стати повітрям, міг би кожної ночі снитись
я ніколи сюди не повернусь. я ніколи, мабуть, не захочу
йти туди де ковтаючи рідний запах виникає бажання спитись
я залишила гордість вдома, десь навпроти твого будинку
там, куди ти вже десь під ранок повертався один, зазвичай
і коли ти мене побачиш межи люду, якусь хвилинку
не лякайся того що біль так знівечив моє обличчя
Помаранчева
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2014
я говорила йому що сама собі суд і кат
я говорила йому що, по суті, сама й шаман
як не сподобалася - хай заведе собі дублікат
і накине аркан
відчувати що не відчуває - його броня
кожна мріяла бути з його пересічних дів
жінки плачуть від цього мало чи не щодня
так як він й хотів
всяка жінка його є стустошена як мана
всяка діва його є винятково здібна
тільки кожна з них рано чи пізно стає одна
і навряд чи потрібна
Помаранчева
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014
Бережи його. Не кидайся наліво -направо
Словами що хочуть злетіти з припухлих вуст.
Я його віддаю. Поєдинків а чи розправи
Не потрібно. Лиш бережи його від алкоголю й чужих розпуст.
Так от стається. Одного разу з очей додолу паде пелена.
Я збайдужіла. А він тим більше. Тобі потрібно? То пий до дна.
Молись на нього, ховай від сонця, радій безмежно холодній зливі.
Я заздрю людям що мають Бога, вони по-справжньому є щасливі.
Я хочу бути від нього чиста. Бо він з тобою. А я сама.
Бо глянеш поспіхом - ніби тепла, а в серці справжня тобі зима.
І не сховатись мені від себе, від найболючішої журби -
Якщо тримаєш в долонях серце, заради Бога, не загуби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014
І не змогла б йому бути, а він хотів її малювати на перехрестях ліній,
Ангели з тисяч чужих світів малюють у цьому безмовні тіні,
Ангели плачуть, ангелам теж болить, те, що вона така безпорадно байдужа,
Так, він хороший, він переживе цю мить, але тисячі, сотні наступних він не подужа.
Ангели знають, їм Домініка шкода - черствішу ніж Інгрід зараз знайти дуже важко.
Інгрід не вірна,їй не потрібна згода, Інгрід не буде загнана в клітку пташка.
Їй не потрібен світ біля білих ніг і не купити її польовим букетом.
Та й тій людині, в якої де серце сніг, ніколи й нізащо не стати хорошим поетом.
Інгрід не буде чекати за себе війн, Інгрід сама є безжалісною війною.
А Домінік ніжним кліпанням своїх вій щоб не пропала водитиме за собою.
Інгрід не слухатиме безпорадний писк і не гукатиме в темряву хто він й де.
Інгрід зітхає, від нього ніякий зиск. І звичайно вона піде.
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014
У Анни на правій руці оберіг Сварога,
Анна не любить автівки а їздить потягом.
Так, їй здається, легше забути Бога
Що ввірвався з протягом.
Анна вміє чекати і пити. Чекати і пити.
Анна знає - якщо він не прийде, то буде сама.
Сонце більше не гріє, його явно здалося б втопити.
[До біса їй літо, у неї зима.]
*
Софія живе у його ідеальному світі.,
Готує обіди, приймає з ним ввечері ванни.
Коли прокидається вранці від запаху квітів -
То невимовно стає шкода Анну.
Софія пливе за рікою, як треба так буде.
Подекуди навіть шкодує обох.
А Анна змирилася. Може колись забуде.
[Що кожної ночі Софію вбіймає Бог]
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2014
І н е в а ж л и в о чи болить мене чи не болить.
Жити треба далі, якось воно тай буде.
Краще вже сотні воєн і лихоліть -
Аніж його облуда.
Боже, постав на паузу, я йду геть.
Я у кохання бавитись більше не хочу.
Треба йому легковажних, а я поет -
Я щось постійно шепочу.
Без того байдужого, що бачить сірий світ,
Що напивається вранці і б'є посуду.
Зможу прожити - у мене є рижий кіт.
Якось і перебуду.
Боже, подейкують люди, ти можеш все.
Кажуть що ласка твоя ще людей не минула.
Боже, зроби щоб у снах, доки ніч несе
Я його забула.
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
тихіше, люба, тихіше, не варто так панікувати
краще, мабуть, не стане, а лікувати
його у собі немає ніякого змісту
й це [чортове] місто
болить і пече
це [місто] де кожен бачить свою столицю
шукай мене в ньому, лови за спідницю
роби із мене об'єкт фетишизму
торкайся крізь простір, дивись крізь призму
[цілуй у плече]
у Піднебессі сьогодні хмарно,
за що б не взявся - усе на марно
карма у ліжку з чужими жінками
[до всіх твоїх тріщин нам йти роками]
вітаю. [твоя перемога]
мій фетиш стає аж бісівськи звичайним
і не римованим [навіть не чайним]
чужої торкається, може й цілує
ту, що не бачить, не знає й не чує
ту, котру оминає тривога
ту, що персоніфікує мого
[Бога]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
ти ховаєшся в себе, бо так, мовляв, буде краще
а себе ти знаходиш у крайпах або пивницях
у місцях де шукають стражденників чи пропащих
продавайся. чи Богу чи чорту, яка різниця
у собі не страшний ні потоп ні чужі передбачення
у собі тепло й затишно, в собі тебе не знайти
все у зовнішнім світі не має ніякого значення
можна вийти на трохи, а потім знову зайти
і поки ти зручно живеш сам у собі для себе
і поки плекаєш свою нездійсненну мрію
я з кожною хвилею все віддаляюсь від тебе
і з кожною хвилею більше тобою хворію
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014
а такі як він не міняють всесвіт, не складають гам
не поклоняються щораз новим моїм богам
не намагаються проламати мою броню
просто від таких іскорки, як від вогню
а такі як я не пробачають образ і біль
вміють придумати собі як проблеми так ціль
можуть перетворити себе у руїни,
бо такий як він на тому кінці країни
бо такий як він не бавиться у пророка
він терпить мене, хоч зі мною й велика морока
просто коли він дивиться в очі - від нього криє, - то, певно, фатум
я подолаю і час і простір, буду міняти місця і дати
телефоную до нього щойно:
любий, привіт, я приїду в суботу
віриш чи ні - я забила на іспити
завтра вже точно кину роботу
чую - всміхається :
круто мала, але хто ти?
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
оббивати пороги, битись об сніну до крові
говорити до тебе якоюсь забутою мовою
цілувати твої зимні губи, бо сильно медові
рятувати себе не логічною, але розмовою:
- "чи болить тебе, люба, усе, подароване мною?
чи тебе обпікає чергова обдумана зрада?
я зробив тебе майже звичайною, майже земною
скажи мені, люба, чи цього хотіла? чи рада?"
твої демони поряд, мої ж поховались по світу
підкорятись не хочуть ніяким біблейним законам
і мене, у свої ж необдумані вчинки зодіту
голові принести у дар всім можливим Харонам
я ж продовжую мовчки котити набутий свій камінь
до Аїда, де й місця нема будь яким чудесам
і десь в межигірї в старому античному храмі
Сізіф невимовно радіє, що більше не сам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
ти не ти, якщо відчуваєш що не жива
серце болить у грудях, а всі слова
раптом стають набором безглуздих рим
Бог із ним
так, із Ним, із тим, що без жалю і гіркоти
веде на ешафот, а всі кати
поставали в рядочок і не ховають сміх
потім з Богом поговорЮ [за них]
поговорю за доторки до ключиць,
поговорю про нього. бо крім очиць
я відчувала гладкість його передпліч
далі - ніч
тільки чомусь ще досі тримаюсь. жива
серце б ще щось сказало - та всі слова
всі відголоски думки - все шкереберть
добий на смерть
там на столі, мій любий, гляди - стоїть ніж
бери його й ріж мене. [ріж мене ріж мене ріж]
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014
Не боюся більше ходити у темноті.
Не боюся втрачати - скоро отримаю знову.
Що б там люди не знали - всі вже давно пусті -
Скоро забудуть й мову.
Люди ховаються по світах, люди втрачають себе,
Самі своє горе тихо вночі вінчають,
Люди знаходять пустку межи ребер,
Або в когось її позичають.
Люди втрачають нюх, люди втрачають смак,
Людям здається - в них попереду вічність.
Хто тут щасливий, той, безумовно відьмак -
Вони вірять в міфічність.
Ми живемо на суші, над нами витає морок
Який часто вкриває холодним густим туманом.
Нам якихось там двадцять, а враження що під сорок,
Під сильним самообманом.
Чому ми постійно кудись спішимо?
Чому безперервно міняєм місця і дати?
Чому віддає здебільшого той, кому, чорт візьми, вже немає чого віддати?
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
мене звати Ліліт, і гіршої жінки немає
моя влада б лякала й нищила всі світи
та єдиний хто мою силу за ніц тримає
то ти
у відлунні аркану характерник підкорює морок
розсилає його у глибини загублених душ
заліковую рани. їх в мене від тебе сорок
більше не руш
ти й знати не знаєш скільки привносиш горя
ти й чути не чуєш який то вселенський біль
твої дарунки для мене -то сльози ( півморя)
і заметіль
в темниці кується зброя для мого світу
всі трави хороняться в моїй улюбленій скрині
я заховаю від тебе свою орбіту
від нині
мене звали Ліліт, і я думала гірше не буде
мене мріяли знищити всі, хто Писання читає
ще століття і той, що гірший, мене забуде
й я пропаду сама. цей душі не повертає
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Битва закінчилась вчора ще. Ми йшли додому зморені, несли своїх поранених й молились за тих, хто не з нами. Гучно кляли історію, плакали не ховаючись. Сили немає, годі вже ховатися за панами.
Битва з синонімом вічності, це не роки й не місяці, бо не одне життя людське за волю від гніту злягло. Страшно і якось раптово так, долі кривавий жорстокий знак сотню Вкраїнських безстрашних героїв забрав. І було - не було.
Ми їх чекали тижнями, ми не хотіли прощатися, кожен шукав хоча б зустрічі десь на межі барикад. Але вони не приходили і нам ставало лячно так - може вони ніколи вже не повернуться назад?
Юні, дорослі, немічні, ті, що життя й не жили ще, ті полягли під кулями - монстри не вибирали. Тільки вони на довго тут, в нашій сумній історії, будуть стояти гордо так, ніби й не помирали.
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
я до тебе прийшла даниною для твоїх земель
ти ж закинув мене у безодню загублених тиш
темні втомлені очі, апатія, сіра шинель
любий, ти падаєш чи летиш?
у вишневому рідному світі подейкують душі
за земного життя що убивці були і злодюжки
що карали й карались, себе загубили у глуші
йдуть до тебе у служки
ти лякаєш світи і жорстокістю і, навіть, дужістю
ти ламаєш мій світ і ламаєш мене заодно
я ж не можу побачити за пеленою байдужості
де ж в тобі дно
так й живеш. щоночі виконуєш темний обряд
добавляєш у чай трохи горя і трохи барвінку
та жорстість свою ти побачити можеш навряд
бо завжди винна жінка
*
я пройшла сорок вісім світів, тридцять дев'ять небес
я забула що гоже мені, що далеко не гоже
де б він там не блукав і яких не творив би чудес
благослови його, Боже
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
тільки Богу відомо що ти хорониш під масками
скільки ідолів ти поховав від небесних світил
розкидаю тобі я себе капканами й пастками
бо нема більше сил
в твоєму світі царює розруха і холод
топчеш безжально мої квітучі сади
якщо війна то є твій особистий солод -
заради Бога, йди
скільки ж чекала повернення або хоч вісточки
бо сподівалася, горя наївся сповна
тонула у собі, кидала на карти і кісточки
не відчувала дна
я заплатила тобі особистим раєм
кинула напризволяще дари свої
якщо котрась із чужинок зігріла чаєм -
не відпускай її
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
нас поєднали з тобою кармічно, чекаю звільнення як спасіння
не хочу босоніж ходити по твоїх садах
готую збезчещену душу до воскресіння
в мажорних напівтонах
*
холодний вітер колише тугу, пустує пусткою я і дім
у ньому давно я для себе стала незваною
в загубленій моїй душі й на обличчі блідім
пахне тобою а не нірваною
*
засинаю і бачу вкотре тебе в думках, тільки б забути, тільки б забутися
тільки б не бачити імені у словниках
нам давно би вже здалось з тобою проснутися
але на різних материках
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
ти віддашся стихії вітрів, ти вже зовсім собі не належиш
замете тебе десь у світах чорнокоса туга
це не пекло й не рай, це чистилище, ти стала межи
життям і на себе кайдани сама ж одяга
я до тебе прийду, стану серед доріг
і покличу тоді, коли буде найбільша потреба
перейду дев'ять кіл, спокушуся на гріх
подарую комусь той квиток, що поверне до неба
охолоджу тебе, заморожу твій біль,
і нехай пропаде твоя істинно мука злощасна
хай забере тебе повелитель стихій,
в Атлантиду, яка тобі стане підвласна
владарюй там повік, холодами своїми орудуй,
бенкетуй, як волорадка темних розпусних ночей.
а як десь поміж тим вчуєш ноти знайомого голосу
просто не піднімай своїх чорних, як терен, очей
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
римуєш біду в мої коси
та тихо ти
закрию тобі в себе входи всі
та виходи
із тобою не можна мовчати
і слухати
заборонено і величати
і рухати
волхвами давно вже наврочений
й створений
шаманськими лихими чарами
скорений
у тебе не можна не вірити
й в тобі вагатися
у тобі не можна забутися
і віддаватися
з тобою так добре тонути
не дихати
римуєш біду в мої коси
та тихо ти
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2014
Всі Боги брешуть, дівчинко, твої не виняткові.
Здуру повірила їхнім розмовам що щастя твоє в любові?
Ти б відкривала, хоч інколи, добрий старий воловник,
Перш ніж покинувши острахи всі нести себе на жертовник.
Всі Боги зраджують, дівчинко, було б тобі й не знати,
Краще звари собі чаю пахучого із барбарису та м’яти,
Нашвидкоруч позбирай у мішок всі свої скромні пожитки,
І стрімголов утікай від біди ,не оголяючи литки.
Всі вони підуть рано чи пізно, будеш іще одинокою,
Будеш шукати бесіди в собі, будеш шукати спокою,
Будеш поневірятися в пошуках, жити без каяття…
Ні, ти не згубила себе, ти просто виросла. На життя.
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2014
Маріє, де ж ділася твоя коса до пояса?
Чом обрізала коси, наділа чертату хустину?
Чом сховалась за мужнії плечі не свого чоловіка?
І не кличеш мене на поріг, не те що на гостину?
Чом з чужим чоловіком лаштуєш не свої покої?
Блідолиця журба ще у двері твої не постукує?
Чом ж арідник поганий не ходить під вашими вікнами?
Чом чугайстер голодний в ті вікна пусте не вигукує?
Я ж була йому долею, була його оберегом,
Я була йому щастям та радістю вкрай безконечною.
Поступився він мною як день поступається вечору,
Бачиш, Маріє? Я стала йому недоречною.
Я була б йому пристрастю, тіла швидкими поривами,
Я була йому небом, Божою милістю даною,
Він відкинув мене як тепло відкидається зливами,
Бачиш, Маріє? Я стала ж йому не бажАною.
Я німію і терпну, я блідну як терен у полі,
Я його самодурство, безчинство, блудниця, сваволя,
Я не сію нічого крім зерен розпусти своєї.
Я не стала жоною, мені ще далеко до неї.
Я не доля йому.
Бо яка з мене доля, Маріє?
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014
не страхітливий, як грім, божок
але древньоплемінний віщун
між нами стоїть мідний ланцюжок
три тисячі нот, кілька сотень струн
в моїй уяві одна корчма
закриті борделі і горе спить
в твоєму світі розпусти тьма
а хто там не виживе - той згорить
хочеш війни - краще зляж на дно
якщо живеш не по правилах - мрець
я ж сама варю червоне вино
засушую чортополох й чебрець
живу без страху і оберегів
немає від кого оберігати
забуті і знищені сотні богів
ймень їхніх не хочеться навіть згадати
а твої три тисячі з лишком тотемів
здаються для когось останнім шансом
завсідників кнайп і дешевих гаремів
можеш купити за два, з авансом
я загубила твоє намисто
але не доторки до передпліч
я тобі миром
я тобі чиста
ти мені розбратом
ти мені Січ
на полі бою я без ворогів
воюю за себе. щоб жити. щоб бути
краще б згадала поганських богів
тільки б тебе забути
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
а до тебе, здається, рукою подати
я не вмію боятись, та лячно стає
я так близько до тебе, до благодати
ти є
тілько біль від очей нелюбих
погляд пристальний і чіткий
тілько смак від твої цілунків
гіркий
утікай, певно, милий хлопче
утікай від людських несхвалень
і від бабських розмов отруйних
їхніх спалень
утікай від дощів й задухи
оминай модернові шпиталі
поважай і чорта і духа
та тримайся від них подалі
може років так через двісті
забереш і мене сивокосу
так що та, кого обіймаєш
гляне скоса
бо в любові нема обмежень
вона в серці завжди жиє
бо чи зараз, чи літ через двісті
ти є
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014
Скільки поломано в твому житті систем,
Скільки загублено душ і чужих емоцій,
Я тобі тисячу років старий тотем,
Крихітко, бачиш, час на твоєму боці.
Первинність присутності досі болить у грудях,
Конечність любові ще віддає під ребрами.
Шукай порятунку, та прошу тебе, не в людях,
Які ту любов кидають у воду цебрами.
І не знаю як бути з залежністю від твого голосу,
Мені тисяча літ, я немало прожив лихоліть,
Та без тебе я беземоційно носитимусь колесом,
Відчуватиму тільки як серце. За тебе. Болить.
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2014
тхалатха (три)
блаженство самотності тішить поранені душі
тішить настільки, що дихання власне чуєш як гуркіт небесний
говориш з собою щоб голосу не загубити
шукаєш логічні пояснення своїй безтямности
рахуєш до вольности своєї дні
то ж треба в свої двісті двадцять такого нажити
тінтаїн (два)
йду долю шукати. чекає дорога
чи може лоботомія
збираю валізи/листи /фотокартки/альбоми/твої недопалки
страшно крім спогадів більше не мати нічого
вахад (один)
шаленій від чужих жінок
прокидайся в чужих ліжках
не ховайся від світу як я
не живи у моїх думках
думай про мене коли танцюватимеш
чого мені ще жадати?
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014
Хай не бере тебе, моя радість,
Поганий блуд.
Хоч наїлась від тебе солі я
Сотні пуд.
Літавицею в сни приходила,
Біс з тобов,
Бо спокусниць також очікує
Нелюбов.
Памороки заб'єш ми й бистренько
Полетиш,
Не спіши ти так, моє горенько,
Кроки стиш.
Не старій тілько, моє золотце,
Не старій,
А мене брехнями солодкими
Обігрій.
З права ангел думки навіює -
Зліва - біс.
Ой куди ж ти йдеш, моє горенько,
Ой, куди ж...
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
де закінчується любов завжди народжується біль
біль як плід почуттів
біль як пристрасті нашої чадо
божевільні як я завжди шаленіють радо
де там наше маля?
я вже приготувала купіль
в моїй шафі більше скелетів ніж одягу
самотність виє гнізда в районі грудей
як ти там?
хто керує тобою і хто веде?
хто ховає себе від твого шаленого потягу?
відколи пішов, на столі залишив ключі
кожен вечір я помаленьку собі божеволію
заколисую нашу дитину
одягаю весільну ряднину
і плачу
так й засинаю
бачиш?
вдень ще нормально
мене накриває вночі
що верзу
що ж верзу
затуманений розум у мене
східні прянощі
східна любов
по твоїх канонах
засинати в одних - прокидатися в інших вагонах
і подалі від світу
тікати
може мине?
до дідька тебе
і мене, як бачиш, до дідька
після сказаного - після скоєного нам одна дорога
не варті з тобою Бога ми, ні півбога
і біль як вода розтікається межи ребер
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
ти хочеш на дно?
дно в мені а я в тобі, правда
я як твій оберіг
талісман
як мольфарська зґарда
в морі я віддавно
як пішов під шаманську музику
прошу лиш: не в'яжи
не в'яжи мене морським вузликом
в море більше не піду
із іншими я не можу
і надіятись тре не на тебе
а на милість Божу
хочу стати тобі солоним, та все ж еліксиром
ти шукаєш води? то бери тай іди
іди з миром
хочу збавити тебе від болю і від тривог
хочу понад усе
та, нажаль, я тобі не Бог
не приходь
ні, приходь
лиш приходь коли я засну
тілько ти не цілуй
не цілуй мене
бо тону
ти хочеш на дно?
дно в мені а я в тобі, правда
я як твій оберіг
талісман
як мольфарська зґарда
солі в мене по горло
маю дуже солону вдачу
*
каже :
вибач ми, люба
та моря в тобі не бачу
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2014
для мене закритий Давидів Сіон
міцні аж надто кріплення підзамчі
у мене свій титул і свій бастіон
де я спокійно чищу помаранчі
страшно. і то є моя провина
я епітафія, я собі й кат
бо найдорожча моя людина
робить водночас і шах і мат
десь понад гору його віщун
варить отруту по казанах
він ж під перебір арфових струн
читає Танах
я проросту на його оборі
вітром принесена перед фасадом
Деміурги завжди для тих, хто в фаворі
пильнують за своїм садом
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Господи, я зайшла у нього по горло, я вилилась пійлом в його стакан. І коли він загубить десь волю до влади, Ти справді будеш за мене радий. В ньому болю занадто - ніжності брак.
Господи, хай буде так.
Я принесу йому себе в жертву - мертвому з-поміж мертвих. Спалю всі тотеми, відкину омани, віддам наймогутніші талісмани, віддам все з минулої ще зими.
Чорт візьми.
Де тепер моє я? На морському на дні, що прадавній віщун відкриває лиш обраним. Я там борсаюсь десь у його глибині. Де немає музик, де відлуння лиш від органа.
Глибина, не чіпай, я шукаю на дні себе...Я шукаю на дні його.
Доріана.
Він не є моїм Богом, не може вершити діли, там ще сотні таких як я,що за ним ниділи. Я тікала від них, від ударів їх боронилась ,і допоки шукала тебе, любий, я так втомилась...
Він не слухає геть, не цінує усіх моїх спроб.
І цілує мене.
Пулею.
Прямо в лоб.
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Нас учили що жінка для чоловіка,
І засуджували повій,
І байдуже чи він недоріка,
А чи геній, чи, може, вій.
Нас учили, що чесність померла,
Що немає у нас більше Бога.
Попереду - невідомість.
Нам з тобою і туди дорога.
Апокаліпсис уже близько,
І коли досягне апогею,
Ти затягнеш мене у провалля.
У самий центр ахінеї.
Ми заблукані спраглі душі,
Ми у пастці. В нас - рух по колу.
Ми готові іти по трупах.
Щоб дорватися до престолу.
Поклоняйся своїм волхвам,
І обідай в дешевім бістро.
Тобі можна усе, Ти ж Адам.
Ну а я? Я тільки ребро.
Помаранчева дівчинка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013
Вона марила ним. Шукала його.
Він губився, блукав і завжди був далеко.
Та змирилася, адже, зрештою,
З такими як він не буває легко.
А коли він вештався в інших руках,
Про що їй доносили злі язики,
Вона боялась уявити як він,
Комусь застібає гудзики.
І зустріла його якось так випадково -
Вже й коли перестала за ним тужити,
Хотіла щоб він відпустив її,
Дав їй спокій і право нарешті жити.
Тіло знову її не слухається.
А вона не змінилась, така ж хоробра.
Каже йому : ти бережи себе.
І одягайся тепло. Добре?
Він пригортає врешті так лагідно.
Якось боязко так цілує...
Вона думає: мабуть, отямився.
Алілуйя!
Питає нарешті як вона.
Наукова ступінь? Ну здобувай.
(А на правій ховає обручку) -
Ну що? Бувай?
Йде в протилежну, а в серці -
Щось дуже нестримне. Щось вогняне.
Хочеться повернути її і крикнути:
Чуєш? Не покидай мене.
А у неї в думках одне:
Загубитись у місті колосом.
А потім? що потім?
Марити/марити/марити
Його.
Голосом.
Невідворотна помилка.
Він навіки попав у її тенета.
Він звичайний супутник.
І йому потрібна її планета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
я читала тебе ночами
я як Біблію тебе берегла
я вивчала тебе вустами
я старалася. Як могла
я згубила усіх каторжан
відштовхнула усіх паскуд
на твоє "я як Жан Валь Жан"
шанувала тебе. як Талмуд
і до твого хору пісенного
віддала навіть власний словник
стерегла я тебе як Тору
тільки б ти не зник
ти їв мою душу. так ненаситно
просто й безжально
ніби з тобою люди, але такі далекі
континентально
і крізь призму твоїх сваволь
чужі речі, чуже ім'я
у тебе закінчився алкоголь
у тебе закінчилась я
хіба я говорила щось про почуття?
про щось що пов'язує наші життя?
я тебе не кохала. ніколи
скажи, тобі боляче?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
Ей, т и, хлопче з очима грозових хмар,
З трьохденною щетиною й характером лісових туй,
(колючий)
Я потонула у озері твоїх чар.
Але ти не сумуй за мною, не сумуй.
Чуєш, хлопче з очима грозових хмар,
Я вливаюся в т е б е холодними зливами,
Я не буду втікати від всіх т в о ї х псевдо-примар,
І мої аргументи не стануть для т е б е важливими.
Бачиш, хлопче з очима грозових хмар,
Як я дивлюсь на т е б е із вікон та із-за дзеркал,
Я не буду шукати т е б е серед друзів - бездар,
Я т о б і не суперник. Й поготів не т в і й тягар.
*
Ну привіт, дівчино з очима піщаних пустель.
З цікавим почерком, і гіперемоційністю.
Т о б і не місце межи цих високих стель,
Т о б і ці статки не становлять цінності.
Чуєш, дівчино з очима піщаних пустель,
Я відриваю т е б е від себе кавалками,
Я т о б і не гуртожиток. Я т о б і не готель,
Я не вмію вживатись з всякими інтелектуалками.
Бачиш, дівчино з очима піщаних пустель,
Ти себе не врятуєш, хоч плач а хоч і молись.
І, можливо, вберігшись від всіх твоїх пасток й петель,
Розшукаю т е б е.
Я заберу т е б е.
Колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
ти сидиш навпроти такий-не-мій
серйозний, як перед причастям
я подарую тобі залишки своїх мрій
і буде щастя
я загублюсь в десятому місті
і поміняю сотий ландшафт
в той час як уже-не-мій
питиме з кимось на брудершафт
скільки ж тебе ліпила я і вбирала
скільки ж я відкладала своїх утіх
їй Богу,знаєш, я б тебе вкрала
та гріх
я буду губитися в чужих руках
по номерах і по адресах
нагадуватиму тобі про себе хіба тишею
а ти продовжуй шукати дно в комусь іншому
*
тоді він поволі підводиться
і залпом допиває чай:
- ти ж обіцяла мене не шукати
то не шукай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2013
Хтось будить її кожного ранку, і приносить сніданок в ліжко. Вона цілує його у щоку, а потім гладить собаку чи кішку. Вона готує йому обіди і чекає його вечорами. А потім пригнічено провождає його до брами.
А я шукав її роками, місяцями, годинами. Вона текла у мене в крові, жила судинами. Я закохувався в її твори а заразом у неї. Я хотів її. На день, на рік, на життя. Вона мала бути моєю.
Я розумів, що там де є її творчість завжди є свобода. Але ж скільки раз я рвав на собі волосся і її заклинав : якщо вона згадує мене хоча б інколи, Господи, зроби так щоб я про це не знав.
Я чекав її на зупинках у пустих вокзалах, чужих містах. Перепробував сотні жінок, щоб відчути присмак її на вустах. Я шукав її на всіх горизонтах, на полюсах - там її нема. Я чекав її все життя.
А вона прийшла не сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2013
я стану твоїм
рабом/другом/покровителем/ворогом
розвіюся піском по землі
розсиплюся порохом
буду для тебе яблуком Адама чи його малиною
буду твоїм Гаутамою
буду твоєю єдиною
подолаю всі твої пастки
і знайду всіх твоїх деміургів
перестелю наново твоє ліжко
і тих, кого в ньому пригрів
відкину все зайве
залишу тебе
і кілька своїх номерів
а коли через алкоголь у крові
ділитимешся таємницями
я буду тішитись як дитя
і цілувати тебе між ключицями
так й житимемо в моїй голові
без електрики і нових надходжень
знаєш, була б я Буддою
то кохала б тебе всі свої п'ятсот перероджень
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2013
не в Голівуді, навіть не в Каннах
а в моєму будинку живе Анна
вона хоче палкого кохання
алкоголю
і хвилювання
від світанкового океану
а от дівчина Катерина
з вигляду ще зовсім дитина
та вже знає що від життя треба
чоловіків збирає в колекцію
не ходить на лекції
мріє
що буде як він
вище неба
зовсім оскаженіла Марія
маючи святість у своєму імені
курить одну за одною
і мовчки
вгадує що за спиною про неї каже той
хто і втягнув її в це беззаконня
і птахом летить з підвіконня
і якщо не знайдеться такий
що приласкає будь яку з них
таку спиту брудну і сторонню
то це незворотньо
більшість
закінчить
вистрілом
в скроню
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2013
знаєш, а в горах уже випав сніг
я слухаю музику, інколи щось читаю
ти не існуєш без неї, як я не існую без книг
та імбирного чаю
закутуюсь сильно у твій шарф барвистий
вдихаю твій запах і видихаю
разом з собою у ранок імлистий
лиш листя пролітає над стріхами
а я йду собі мовчки
змирившись з новими віхами
історії нашої
*
я лікувалась від тебе весь час
здається, хворіла тобою вже бувши дитиною
або й давніше
коли люди лише починали говорити латиною
я лікувалась голодними меланхоліями
осінніми вечорами, поїздами і коліями
ходила самотньо вулицями німими
дивилась за птахами. хотіла з ними
лікувалась вином і голосними трактирами
шукала себе у барах з поганою репутацією
нічними рейсами, п'яними пасажирами
шукала та не знайшла себе. евакуація
я спішила за враженнями, та нOвими колежанками
рятувала себе випадковими майжезнайомими
я намагалась зробити їх своїми бранками
та вони йшли так і залишившись невідомими
те, що ти коли - небудь повернешся брехня настільки
як і те, що рани лікують часом
я лікувала, а чи помогло
запитай мене іншим разом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013
Я вже йду. Час прийшов. Більш тягнути не можна.
Он мій двір.Он мій кат.Там й моя гільйотина.
Той хто так шепотів мені " непереможна" -
Брехав " ти моє все".
А я й не половина.
Боже, бачиш, я йду. Йду до тебе сама.
Бо тобі є чому мене, грішну, навчити.
Мене сильно болить що рятунку нема,
А Тебе - що я так й не навчилась любити.
Він ж десь був, він ж десь жив й, певно, комусь молився.
Стільки стежок стоптав і відвідав церков,
Може щось загубив, може чогось навчився -
Та мені треба йти. Уже м і й час прийшов.
Каже: " Кат мій знайомий, ти привіт передай.
Він сміливий однак, я його поважаю...
Може, перш ніж "піти" ти пробачиш мене?"
Бог пробачить. А я? Я не пробачаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2013
і яким богам він би не поклонявся
де б він не ночував,і де б не тинявся
ти не його наставник, ти не його шаман
все, що собі придумала ти - самообман
я твій радник, твій страж ну а може й раб
перетерплю десятки образ й навіть сотні зваб
та коли буде прем'єра тебе, як якийсь обряд
пообіцяй мені місце у перший ряд.
ти шукаєш підтвердження кожному з слів Творця
ти привикла: як йти - то йти уже до кінця
і питаючи в пересічних де Святий Грааль
тебе чомусь завжди скеровують у шпиталь
і не знаю що наробила в минулім житті
та як буде нагода я знайду про це статті
ти минаєш увагою безліч тем
я ж продовжую бути твоїм тягарем
ти пройшла через купу ліжок, через безліч рук
ти прирівнюєш свої страждання до Христових мук
хочеш щоб було як фільмах, усе й без меж
ти до цього не доживеш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
мене звати Дем
я звичайний шут
ревно молюсь і вірю в бога
я не прагну вливатися в сірості мас
п'ю багато
живу - вбого
часто бавлю людей
то - моє полотно
раз узявся - то вже й вінчуй
як мовчиш то мовчи
коли бачиш - дивись
коли слухаєш - бажано чуй
мене звати Дем
я звичайний шут
в мене бог - оберіг від бздури
він зробив неможливе
знайшов ключі
до складної людської натури
мене звати Дем
я звичайний шут
не існую без божого голосу
бо його оповідки моє існування
перетворюють в білу полосу
мене звати Дем
я звичайни шут
я як свій серед посміховищ
не шукаю рим
не складаю гам
не кайфую від карт і сховищ
я вважаю що бог
таки істинний бог
говоритиме як Андрухович
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2013
Джульєтта навчилася прокидатися вранці, не плакати, не скиглити, записалась на танці,
Не запізнюватися, не кричати, не пити надміру кави, не ігнорувати важливі та невідкладні справи,
Навчилась не згадувати те, що забути не сила. Признається сама собі : не відпустила.
Ромео бачить чорно - білі сновидіння. Проводить багато часу спілкуючись з своєю тінню.
Ромео цікавиться психоаналізом й етикою; проводжає нову пасію на легку атлетику.
Він перестав дивитися свої улюблені вистави. Це нагадувало йому Джульєтту. І запах її фірмової кави.
Він знову взявся за пензля - приволік з спальні старий етюдник. Ні, він не якийсь там горе - митець, а просто митець - відлюдник.
Розуміє - так далі не можна, якось тай треба жити. Гуляє по місту і згадує - вона ж так любила квітень.
Ромео себе пересилив - прийшов на нову прем'єру.
Третій ряд справа - Джульєтта. Та її новий Ромео.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013
коли ти знову посваришся з дружиною
а свідомість твоя буде захмеліла
я молитиму за тебе вночі
Архангела Гавриїла
*
і коли тобі буде важко
коли буде не так, й не з тими
тебе завжди оберігатимуть
мої Херувими
*
а коли тобі стане темно
я звільню життя режисера
а потім сама подолаю
твого власного Люцифера
*
але поки я постороння
й не дарую тобі сновидінь
попрошу одного - будь довіку щасливим
Амінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013
Поки він, Господи, варить їй каву і на прощання цілує в лоба, я збожеволіла зовсім. Уже й не людина, лише подоба.
В мій дім не прийде весна, та й будь - яка пора року. Сусіди дивляться жалісно, мов я жертва якого пороку.
Може давай від всіх втечемо? Нікому не скажемо. Спалим мости. Вітер мені щось нашіптує. Вітер шепоче. Майже як ти.
З кожним днем усе більше втрачаю точку своєї опори, впускаю свою самотність в й без того пусті коридори.
Поки ти, мій коханий, прокидаєшся десь у чужій постелі, я зберігаю тебе у квартирі. Всього до крихти, навіть тарелі.
Я повільно прощаюся з глуздом, а його почуття не воскреснуть.
Щасливі люди не моляться, а так, Господи, не чесно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013
пропащі душі довго пам'ятаються
в очікуванні покусавши губи
ти зрозумієш очевидне :
хто найдорожчий - той і згубить
роїться сотні версій як він, що з ним
стіл дерев'яний?
чашки філігранні?
а може ... Боже, й думати не хочу
а може губи стали бездиханні ?
*
кожну хвилину вона боїться
знайти прізвище в списку пропащих
хоча, кажуть поможе змиритися
й стане краще
матір сварить шукати долі
бо залишать в дівках довіку
та що зробиш як сильно віддана
лиш єдиному чоловіку
той не має такого сміху
в цего погляд якийсь ворожий
стільки ходить чоловіків
але ніхто на нього не схожий
і коли в бін не повернувся
буде чиста одежа
буде суп на плиті
хай лиш знає - на нього чекають
з щитом а чи на щиті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013