jouri

Сторінки (1/4):  « 1»

***

Коли  стане  нестерпно  важко
Душу  тисне  гора  каміння
То  лавина  порад  невчасна  –  
Серце  сприйме  лиш  розуміння!

Розуміння,  що  в  дану  хвилину
Необхідно  лиш  тепле  слово,
Не  лукаве,  що  все  оправдає
Ради  «дружби»    не  бачачи  злого  –

Така  добрість  у  бездну  штовхає.  
Можна  навіть  і  відшмагати!
Але  потім,  як  буде  сила
У  людини  все  це  сприйняти.

А  інакше  весь  світ,  як  могила,
Обливається  серце  кров’ю  –
Не  лікують  душу  порадами,
Тільки  щирим  теплом,  любов’ю  …  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014


Эмансипация…

Вы  долго  боролись  за  равенство,
С  мужчинами  -  всюду,  везде!
При  этом  утратили  женственность,
Разница  только  в  ...  езде.

Мужчины,  как  следствие  этого
Утратили  к  вам  интерес.
Все  стали  вокруг  одинокими,
Попутал  вас  хитрый  бес...

Вы  стали  грубы  речами,
Вы    "в  избу",  "коня  на  скаку"  !
Но  только  всё  как-то  массово...
А  нужно  ли  это  кому?

Бежать  от  этого  хочется
В  средневековье,  что  ль...
Где  женщина  была  женщиной,
А  не  какой  то  тролль!

Ведь  лишь  теплота  и  ласка
Женская,  без  упрёка.
Силу  дают  вместе
Достигнуть  того,  что  высоко!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445918
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.08.2013


Женщине…

Она  мне  сказала  однажды:
-  С  тобой  мне  приятно  было,
Я  начала  возвращаться,
В  тот  мир,  что  давно  забыла...

Не  знаю,  что  было,  не  спрашивал
Чем  был  Её  мир  заполнен,
Но  только,  приятным,  наверное,
Коль  долго  о  нём  помнит.

И  если  вокруг  -  опасность,
Грозит  как  песок  зыбкий
Опять,  как  тогда,  скажет:
-  Ты  даришь  с  утра  улыбку

Приятнотно  становится  очень,
От  этого  откровенья
Что  мир  "этот"    Ей  дорог...
Я  тихо  скажу:  "С  возвращеньем"  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445917
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.08.2013


Одинокість

Одинокість...  Сьогодні  це  норма:
Одинокі  сьогодні  всі.  
Й  не  важливо,  що  хтось  є  поруч  -
Це  самотність  на  рівні  душі!

Пролітають  години,  роки,
Ми  крокуємо  в  небуття.
Серед  натовпу  ловимо  погляд,
Що  вернув  би  нас  до  життя.

Ми  мов  той  Діоген,  що  в  місті:
Серед  білого  дня,  з  ліхтарем!
Все  шукаєм  свою  половинку
І  не  віримо,  що  знайдем...

Та  коли  таки  трапиться  чудо,
То  невір’ям,  або  жорстокістю,
Просто  нищим  щасливе    майбутнє,
Й  знов  один-на-один  з  самотністю...

Навкруг  себе  будуємо  стіни
Захисні,  кам’яні,  високі!
Захищаємося  від  чого?
Люди  зараз  такі  одинокі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445065
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.08.2013