| Сторінки (1/41): | « | 1 | » |
Сьогодні додивилася,що в мене 2 пробори у волоссі.Дивно так..Одна голова.І ніби таке "спільне" волосся.І отаке - 2 пробори...
Сьогодні дочулася,що в мене в одному вусі 3 сережки,а в іншому - лише одна.Отак страшно - чотири..І без симетрії.
Сьогодні домріялася до того,що щось приснилося.Якось по-ідіотськи - ти підійшов.У дзеркалі..А в дзеркалах бачать тільки фантазії...
Сьогодні достукалася до серця.Стукала-стукала,а там відповіли,що адреса неправильна.От я і питаю - чи ти взагалі знаєш,як то зараз дорого - змінювати прописку?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114861
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2009
In all that beauty 'f outside.
In glitt'ring doll that is beside.
In might, in safety, in your smile.
In moments, that are standing while
Your soul's not here. It's moving on...
You are not happy. Just that strong...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114857
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.02.2009
As long as words are words and nothing more,
They shine like summer stars on wreckless shore.
You know that there will be never place for love.
These stars - just deathly hollows us above...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111956
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.01.2009
Я человек.Я эгоист.Я варвар.
Я отбираю.Ничего не отдаю.
Я бью нещадно в звонкие литавры
И выбиваю страх у тех,кто не в строю.
Я человек.Я смерть.И я рожденье.
Я убиваю там,где я еще живу.
Не скрою,что блаженно наслажденье,
Когда летаешь не во сне,а на яву.
Я человек.Я свет.И я несчастье.
Я окрыляю взглядом,если захочу.
Я разбиваю вам сердца на части.
И за разбитый мусор я всегда плачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111955
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.01.2009
Казалось, все идет хорошо у людей: есть свет, украденный Прометеем, есть золото, выкованное Гефестом, на небе светят звезды, появившиеся из молока Геры… Но все равно чего-то людям нехватает. Только чего?? К ногам Каллиопы на одном из Олимпийских пиршеств упала пробка, некогда закупоривавшая винную бутылку. Она разгневалась и хотела отшвырнуть ее прочь, однако Мельпомена, живая муза театра, тотчас же схватила ее и стала воспевать:
«О пробка, пробка, горе веку!
О, суждено ли человеку
С иным таким, как сам сплачиться,
От века одиноких излечиться?»
Зевс, недолго думая, принял решение: создать встречи для людей. Они должны были быть растормашивающими, невынужденными и преобразующими реальность...в то, что мы называем жизнью.
Так как пир начинался с утра, а наибольшее скопление народу наблюдалось в послеобеденное время, именно эти промежутки суток были выбраны для встреч.
Следом за определением времени, Каллистро предложила назвать эти встречи пробками – в честь пробки на том Олимпийском пиру, олицетворяющая собой невероятное количество частиц, тесно прижатых друг к другу.
Таким образом и по сей день люди встречаются. Утром и после обеда. Невольно простаивают в очередях, на станциях метро, остановках и возле собственных домов. Неважно, какой заряд энергии они при этом получают, сколько времени теряют и когда добираются до пункта назначения. Пускай порой люди жульничают и пеняют друг на друга во время пробок… Даже это не столь важно. Важно то, что они не одиноки. Что они нашли друг друга. Что они «излечены от века одиноких»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111902
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.01.2009
Відмічено звук
На зворотньому боці
Живого серця -
То є не любов.
Просто голос стікає
В німую прірву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111901
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.01.2009
Освободите светлицу одиночества!
И прогоните слезы от ресниц!
Не верю я ни в вечные пророчества,
Ни в пенье в холод улетевших птиц...
Откройте двери, да пошире!
Так долго мне хотелось улететь,
Как будто света нет уж в этом мире,
И я в другие полечу его смотреть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111877
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.01.2009
Нещодавно роздивлялася твій портрет і прийшла до висновку,що ти якийсь...абстрагований.
Якийсь...апатичний.
Якийсь...асиметричний.
В кожному твойому подиві розкривається далеке море,якого ти ніколи й не бачив. Тільки в лівій половині обличчя - Чорне,а в правій - Азовське.Бо маєш звичку стояти за течією Дніпра...Що то я мовлю?Ти й Дніпра ніколи не бачив...Хіба тільки чайок з Чорного моря,що над ним кружляють і відбиваються в моїх очах...або ж в моєму оці.
Ніс якийсь..нерівний?Чи просто то так відбиває його чужа,чи може,давно забута своя,вода?
Губи...Ціловані кимось розкішним у дорогому лохмітті,на високих підборах і з червоними,алими,губами.Знаю,що червоними,бо то є колір,залишаючий свій присмак.А я той присмак чую...
Взагалі-то ти спитаєш \"А звідки-то в тебе мій портрет?\" Любий,що за метушня?Звісно,вже не пам\"ятаю.Може,знайшла на горищі чи подарував колишній,може,купила в антикваріаті,може,й сама намалювала.Взагалі-то він був у мене від початку.Відколи тебе вирішено було виписати до цього світу.Ти ще був планом,а він вже чекав.Чекав,аби з нього була зроблена отака реалістична,симетрична, але жива копія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111876
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.01.2009
Когда наступает суд,
Неважно, кто прав, а кто нет.
Вот труп целиком несут.
Вот стынет могильщика след.
Когда надвигается мрак,
Не нужно плечи сжимать-
Расправь их, примеряв фрак,
И сгорбись - надо отдать.
Когда подкрадется стук,
Не будешь ли ты сожалеть,
Что спутал прошальный испуг
И дивный свой дар - лететь?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93306
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.09.2008
Ти знаєш, що я не умію чекати.
Вже пізно навчатись на рубежі.
Дороги є дві: повертаті й тікати,
Або ж залишатися на межі.
Дороги є дві: щось вбивати повільно.
Вбивати-вбивати... і ще раз. Чи ні?
Не треба вбивати, бо ти уже вільний.
Я вже не чекаю. Так легше мені...
2\04\08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93305
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2008
Смерть одна на двоих. Довольно
Оберегать порог!
Было восемь смертей в неволе,
Было восемь Палладий у ног.
Сон для ночи один. С тобою
В ночь не хочется спать.
То ли пахнешь ты лободою,
То ли падают сны на кровать...
6\\06\\08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93253
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.09.2008
Відпускаю від неба до раю.
Відпускаю від журавлів.
Від осінніх сліз відпускаю
І від сотні несказаних слів.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93251
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2008
Бачиш отой кленовий листочок, що якимось дивом залишився на дереві? Один-єдиний на цілий сад…чи на цілий світ?... Він якось дивно скручується в одну сторону, наче намагаючись від тебе щось сховати. А потім – вигинається в інший бік… Так, наче готовий, аби йому стріляли в груди. Колись я читала, наче, що ширше ти відчиняєш обійми, то легше тебе розіп’яти. А він до цього несвідомо готується… Точніше, я. Іноді здається, готовий до всього… а виявляється, ні… Отак на дорозі може зустрітись якась шпилька, що тебе надійно приколе до себе, темний тихий куток, де ти залишишся від сьогодні й назавжди… І ще один варіант: можна залетіти до ліфту… То такий незвичайний конвеєр людської душі… Відправляючий туди, де ти вже просто не маєш бути. На жаль, ти не знаєш, хто його вигадав, те правило. Але спокійно виконуєш його… І знову плутаю… То я про себе, наче… ліфт…щодо ліфту…а там – кінець. 2 поверх. То навіщо ліфт? Щоб розгубити щось дорогою. А розгубити – аби забути. Забути те, що нищить. Загубити… За-гу-би-ти… а що за воно залишиться?.. Теплий смуток… Який можна плекати, як сплячу дитину… Як того, хто вже за годину втратить пам’ять. Знаєш що? Можеш втрачати!.. А я буду архівом. Листком – архівом, ніжка якого – кореневий каталог root, прожилки – boot. А оті проміжки червоно – коричневого кольору невідіпраної крові – область data. Пуста… Що маю? Лист, обглоданий гусінню… Нехай. Відновлюся… Встигну… Зможу… Вистачить сил… Принаймні до кінця цього життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63816
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.03.2008
Ти знаєш, якщо зоряне небо розділити навпіл, то вийде не дві половини, а одна ціла півсфера, яка віддаляє світ від темені, жарт від прикрощів і тебе від мене. Мабуть, найстрашніше – втрачати, тільки знайшовши. Хоча ні, - знаходити, втрачаючи. Ти бачиш небо? Воно – як символ наявності цілі. Небо – ціль. Море – ціль. Ти – ціль. Чи ні?.. Здається, моя ціль іде до мене. Іде-іде-іде… Зупиняється?.. Так, зупиняється… Який несвідомий кінець. Дуже дивно: коли я встаю рано вранці, п’ю гарячу каві, що давно в’їлася мені в мозок, розплющуючи думки, йду… Куди? На 100 метрів ближче до тебе, а може, і ні. Коли-небудь хочеться прокинутися і відчути, що ти – поряд. Не в плані банального розподілу ліжка. Просто поряд, аби бути поряд. Аби прокинувшись вночі я знала, що знаходжуся під наглядом. Як в’язень? Чи психічно хворий?.. Ні… Добровільна жертва, скоріше. Тільки от не знаю, хто мене примусив. Чи попросив?.. Не думаю, щоб хто-небудь насмілився. Ти ж знаєш, яка я… Хоча ні, не знаєш. Для тебе я не можу бути вогнем. Хіба, полум’ям… Так, аби гріти, але не нищити. Аби надкушувати, та не доїдати… А я все-таки егоїстка. Не через черезмірну любов до себе, не через бажання жити. То все не про мене – через те, що я не люблю боротися. Ненавиджу, але завжди борюся до останнього. Завжди. Поки не досягну свого. А за тебе – не можу. Бо розумію, що безглуздо. Бо немає предмету боротьби. Він ніби видуманий. Точніше, ти. Бо ти є, але не існуєш. Не існуєш, тому що іноді розумію, що через 5 років заплющивши очі я не пам’ятатиму, як ти виглядаєш. Чи виглядав, точніше. Засипаючи, я не чутиму твій голос, а, розпиваючи терпке вино в колі друзів, не зможу розказати, повторити жодного твого жарту…
Ти знаєш, страшно. Страшно жити і не жити. Але страшніше за все – думати. Коли починаю думати, в чім справа, щось у мені тріскається. Капіляри? Ні, то дурниці. То все скло… Оте скло, яке допомагає мені тримати мою натягнуту посмішку. З роками все мине… Все-все… Але я хочу, аби ти, прокидаюсь вранці, бачив оте, що люди називають Сонцем, аби воно тебе гріло. Вночі ж, коли будеш засинати, хай тебе радують зорі. Насправді то все не Сонце і не незліченні зорі, а моя душа. І вона світитиме доти, доки стане сил… А як не стане, купуватиму акумулятор… Спеціальний акумулятор для світла і мого скла… Або просто каву…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63815
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2008
Відкриєш очі серед ночі
І будеш сидячи мовчать.
Чого шукають твої очі?
Можливо, просто хочуть спать?..
Чи відгукнеться хтось, чи ні?
Чи погляд десь твій відіб\\\"ється?
На білій кам\\\"яній стіні
І біль, і жаль... Все-все минеться.
Ти тільки жить дозволь мені...
Навіщо жить? Мені - щоб чути
І бачити. І в далині
Пізнати щось і вмить забути.
Відкриєш очі серед ночі.
Мовчи!.. Мовчи!.. Прошу одне -
Якщо щось й кажуть твої очі,
Мовчать вуста. Значить, мине...́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55124
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2008
Она не умела смеяться сквозь слезы,
А он же - плакать сквозь смех.
Ей путь застилали пустые морозы,
Ему - грустный шум потех.
Она изъяснялась ни кратко, ни долго,
Но, кажется, целый век.
Он вечно срезал словом скальп, как иголкой,
Волною о рваный брег.
Она открывала все дали, высоты,
А он - разбивал замки.
Они повстречались по смерти: "Кто ты?" -
"Пожатье твоей руки..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=53000
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.12.2007
Ти просто відкриваєш рота й кричиш. Не розумієш, від чого. І навіть не намагаєшся. Бо все одно не вийде. Бо те, чого ти хочеш, завжди недосяжне. І завжди чуже. Чуже, яке чомусь зовсім не прагне стати твоїм, і до чого ти йдеш якось занадто повільно і занадто безглуздо.
Вітер. Ти стаєш обличчґм до нього і ніби відкриваєш свою душу, він ніби входить у тебе. Може, залишиться, а може,Ні.Ти напевне не знаєш... Стаєш спиною до нього, він підіймає всі до останньої волосинки твого тіла, але не проходить углиб тебе, зупиняється і наче чогось чекає, шукає і не знаходить, а отже, залишає...
Відкриваєш якусь стару книгу. Невідому. Нікому не відому. Від її сторінок чимось тхне. Чи приємно пахне?.. Щось середнє, приємно-гидке і болісно-мляве. Писані якось дуже нерівно слова заходять до самої середини тебе. Вони мовчать. Мовчать, тримаючи тебе в"язнем. Зразковим в"язнем іллегальної божевільні. Ти відкриваєш їм свої думки, а вони - не проти нишпорити темними провулками сліпоглухонімої пам"яті. Вони, як алкоголь у крові, включаються в роботу, як тільки одержують нагоду для цього. Або ж не нагоду...Не знаю. Якась суцільна невдячність за врятування... Здається, врятування світу від тебе. Та насправді, ТИ намагаєшся звільнитися від світ, а не навпаки...
Вимикаєш світло - то є твій 1й крок. Твоя перша хвороба і перший лікарняний. Причому зовсім не оплачуваний. І зовсім не очікуваний. То вбий її. Вбий хворобу, вбий смуток, вбий сором... Разом із нею. Живи і все. Живи, але гідно. Г-І-Д-Н-О... Це так, щоб, просинаючись уранці, ти міг мені сказати, що ти і я - хворі. А отже, є шанс залишитися вдома. Надовго. Навічно. Хоча б душею...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44451
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.10.2007
Знівечую останнній подих.
Останній він, бо ти - навколо.
Я не оспівана у одах.
Я не очерчена у коло.
Згрібаю речі твої в попіл.
У попіл, бо так буде краще.
І не заводь себе у топі.
Твоє життя і так пропаще.
Занурюю у розчин серце.
Щасливий розчин - він є вічний.
Ніч на Купала. Душа з перцем.
Кожен удар, немов осічний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44450
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.10.2007
Убий мене. Забудь охоту.
Забудь про все бодай в цей час.
Я - пташка вільного польоту.
Ти - володар всіх див і крас.
Знайди мене. В траві високій.
Хай довго буду я чекать.
Ти знаєш, важко одинокій
Життя сторінки колихать.
Зігрій мене. Ти бачиш - змерзла.
Так довго бракувало слів.
Я майже мертва, майже щезла.
Задовго ти стояв та млів...
Задовго ти шукав цих слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44449
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.10.2007
Життя коротке, щоб сказати "ні".
Занадто довге, щоб втрачати друзів.
Така страшна попона для брехні.
Такий мов реверанс в нічному блюзі.
Життя коротке, щоб сказати "так".
Воно смішне до смертного зневір"я.
Таке, немов квиток на твій літак.
Таке, як давньорусичів повір"я.
Життя коротке, щоб донести сенс.
Немов луна у горах - по звичаю.
Такий, немов для недотроги секс.
Такого смаку, як пелюстки чаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42301
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2007
Знівечую останнній подих.
Останній він, бо ти - навколо.
Я не оспівана у одах.
Я не очерчена у коло.
Згрібаю речі твої в попіл.
У попіл, бо так буде краще.
І не заводь себе у топі.
Твоє життя і так пропаще.
Занурюю у розчин серце.
Щасливий розчин - він є вічний.
Ніч на Купала. Душа з перцем.
Кожен удар, немов осічний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42300
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2007
С лица циркача слетела маска,
и показалось уродливое,истерзанное
временем лицо старого маленького
карлика...
Вот ты стоишь и я стою.
С тобою мы равны для мира.
Я погибаю на краю:
В твоей душе моя сатира.
Вот грим упал и свет пролит.
В кровавом замке стены стынут.
Тебе Господь благоволит...
Только сегодня ты - покинут.
Вот смех пропал и зал молчит.
Уж нет улыбок многократных.
Слепой старик - разбитый щит.
Смешная смерть... Смешных парадных
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40023
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.09.2007
Ти не хочеш простити докора.
Я не можу від тебе втекти.
Ліпше житиму я у горах.
Там такого, як ти, не знайти.
Там такого, як ти, не встрачати,
Ще не маючи у думках.
Не літати і не згасати, -
Жити, жити... Тоді - помирати
На нерідних коханих руках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40022
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2007
Ти не назвав її ім"я,
Ти не читав їй навіть вірші.
Могло, звичайно, бути гірше,
Та дім не зовсім є сім"я.
Я не дочула в перший раз.
І прикидатися не в силах -
Твій погляд, наче прах в могилах,
Наповнених страшних зараз...
Ти не просив мене піти.
Ти не хотів мене впускати.
Я вже піду з твоєї хати.
Можливо, прийдеться втекти.
Ти не шукав мої сліди.
Ти не просив мене померти.
Смішно оце - дитя я вперте,
Дурне... Шукаюче біди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40021
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2007
Позвони мне сегодня ночью.
На минутку, прошу, позвони.
Слышишь вой дикой стаи волчьей?
Значит, мы с тобой не одни.
Разбуди меня этой ночью,
Очень глупо, звонком, разбуди.
Разорви мою душу вклочья.
И, прошу тебя, уходи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40020
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.09.2007
Страшенний демон відкриває ніч.
Він просить в нас прощення і малює Бога.
Мені так сильно бракувало свіч...
Я - Попелюшкин звір, я Мара, недотрога...
Смішний туман посилює твій зір.
Він вимальовує якісь страшні дерева.
Ти - мій капкан. Ти мій без лапи звір.
Страшний гадючин син із ніжного черЕва.
Солодкий сон спада на плечі в ніч.
У тому сні є ти... або ж тебе немає?
То шаль моя зпадає просто з пліч,
Чи то для тебе моє серце відкриває?
Сентиментальний збіг і тихий плач.
Чомусь я за тобою дивно так сумую.
Ти - нічне світло. Раб мій і палач.
Далеко від мене... Та серце твоє чую...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40019
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2007
Це дуже боляче - втрачати назавжди.
Це дуже страшно - не знаходить смерті.
Я розмалюю тобі в щастя дім - зажди.
І тренуватиму оці собаки вперті.
Я - найніжніша із усіх істот.
Я - найстрашніший демон, гірший звіра.
Страшний удав, що вже не варт літот.
Страшний провал великого факіра...
Тебе прошу: мене ти не шукай.
Тебе чекаю: зимно від чекання.
Напевне знаю - птахою літай.
Напевне бачу - бачу сподівання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40018
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2007
Я знов приходжу й знову до дверІ.
Ввійду я якось м"яко, тихо, сильно.
Як проимінь дивовижної зорі.
Як той, хто ще не бачив божевільні.
Не переймайся: галасу нема.
Його не буде. Не моє то слово.
Мороз навколо. У душі. Зима.
Не тішать птахи співом світанковим.
Я трохи посиджу і вийду вже.
Ти знаєш: не люблю ходити в гості.
Моє життя - незламаний сюжет...
Тому...що виграла у долі в кості...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40017
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2007
Ты выдумал меня: такой на свете нет.
Такой на свете не было и быть не может.
Лишь знай: меня не озарит лучом рассвет.
Наверное, и детский плач не потревожит.
Ты понимай, что я такою не была.
Наверняка, такой уж никогда не стану.
Ты помнишь: эта глупая молва...
Все изменила. Спутала местами.
Ты знаешь: встретились с тобою рано мы.
Еще бы пару лет промчались, как мгновенье.
Наверно, оба ждем отчаянной весны.
Только не любим,- нынче это - преступленье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40016
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.09.2007
Мовчу. Жива. Буденний спокій.
Кричу. Шукаю. Нежива.
І знов шукаю. Одинокій
Здається. Марю. Ні. Трава.
Лежу. На ній. І пишу. Вірші.
Щось поряд. Є. Моя. Душа.
Погано. Може бути. Гірше.
Тягну я. Руку. До ножа?
Як бачиш. Ні. Тобі здається.
В мене є цвіт. Ранковий цвіт.
Дитя. Смішне. Воно сміється.
Нехай. Господь. Врятує. Світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40013
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2007
Дощ схаменувся пізно. Нежива
Землі душа, лежачої навколо.
Не проросте ніколи вже трава.
І непокошене,дитяче поле...
Дощ ворушився, вирішив, мабуть,
Все повернути, як було раніше.
Збираюся у дальню-дальню путь -
Тебе нема, то буде там тепліше...
Ти - дощ отой, вбиваючий мене.
А я - земля, радіюча й красива.
Замінить блискавка тепло земне,
Та подумки зі мною будеш в жнива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40012
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2007
Іноді насниться тиша.
А тоді - вбиває грім.
Хай біда тебе облИше.
Може, буде спокій всім.
Так тверезо вже ти мислиш,
Коли спокій на душі.
Коли ягоди всі скислі,
Їх не прячуть в камиші.
Коли хтось відніме спокій,
Потім - вкраде його слід,
На галявині високій
Я чекатиму свій спокій,
Поки зійде світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=28755
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2007
Мы сверим часы на стрелках,
Продолжим времени путь.
Мы тонем в сосудах мелких,
Мешая друг другу вздохнуть.
Мы сменим звуков молчанье,
Мы гордо пройдем в тишине.
Ты молча взвоешь о тайне...
О тайне, понятной лишь мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=28754
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.06.2007
Чи ти вже пишеш заповіти,
Чи ще ідеш ти до вінцю,
Розкидані у ногах квіти...
Усі дороги - до кінцю...
Чи музика ще грає в вухах,
Чи вже не лине до небес,
Ніхто тебе давно не слуха,
Хоч ти вже мертвий, хоч воскрес...
Чи відриваються від неба,
Чи стрімко прагнуть до мети,
Дарунків долених не треба,
Щоб те, що є, зробив сам ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=27865
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2007
В мене зв"язані лапи і сколоті руки,
В мене серце ще б"ється,та вже ледве стука,
Мої очі давно вже не бачать світанку,
Моє тіло несе ще гірку сподіванку.
Мої очі - вогонь, та вугіль ледве руха,
Мої думки страшні, помираю я в муках,
Моє сонце ще спить, протрухаючи зранку,
Якщо чесно, чекає воно не світанку...
Приспів:
Я нічого не бачу і нічого не чую,
Я,можливо, мовчу, чи майбутнє малюю.
Я ніколи й ніде нічого не бачу,
Мої ангели з"їли таючу вдачу,
Моє море - просте і самотнє для зору,
Я - нікчема,я - біль,я - любов,я - потвора..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=27864
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2007
Не осталось веры, не тускнеет сад,
Пряный запах тела - ты идешь назад?..
Отвратительной полулыбкой
Отнимаешь у меня немой покой,
Так, словно душа есть струны скрипки,
Струны под твоей рукой.
И немного постояв, помедлив,
Не решаешься заговорить,
Как же прежде был приветлив,
Как ты нежен был, красноречив...
Листья падают мимо долони,
Дереву нужны они для сна,
Отодвину грязную попону, -
Пусть у нас с тобой царит в душе весна...
5.10.06г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20658
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.11.2006
Ты мне нужен, как Солнцу Земля,
Нет, знаю я: намного больше,
Ведь она ему не нужна,
Чтоб прожить на секунду дольше.
Без тебя мне не мил и свет звезд,
И не будет создано Рая,
Ты частичку мою унес,
Я в мельчайший пепел сгораю.
Я училась просто жить,
Не забывая и не вспоминая,
Чтоб секундой каждой дорожить,
Хотя в душе и перепонка ледяная...
Я старалась просто позабть,
Я пыталась, и не вспоминала,
Теперь я просто понимаю слово "быть",
А раньше я не понимала...
Просто быть...
8.09.06г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20656
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.11.2006
Над городом повисла мгла, сырая мгла,
И что ж?
Она сомненья, горесть унесла,
И что ж?
Она лелеяла меня, как будто я больна,
И что ж?
Будила поздно, ночью спать дала,
И что ж?
Мои мечты, сомненья в веру обрекла,
И что ж?
Я уходила с болью и пришла,
Но, все ж,
Покой, душевный свой покой
Внутри тебя нашла...
10.11.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20653
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.11.2006
Мертвый город молчит,
Вглубь заходит туман,
Он не бредит, он спит
И не помнит обман.
Город мертв, пыль его
Не осядет уже,
И не жаль ничего,
Только холод в душе...
25.10.06г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20651
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.11.2006
Кто-то возвыситься быстро смог,
Кто-то в больнице на койке слег,
Если достичь свою цель не успел,
То понимаешь, что мир - черно-бел.
Светлым лучом, тихим снегом вночи,
Грустным огарком потухшей свечи,
Всем, что нам свято, смог душу проел -
Он-то уверен, что мир черно-бел.
Мутный осадок на дне бутыля,
Все на чем строится мир-Земля,
То, во что веришь, чей свет тебя грел,
Напоминает: весь мир черно-бел...
5.11.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20648
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.11.2006
Приятна грусть твоя, осенняя дубрава,
Приятна, отвратительно мила,
Еще луч солнца золотого справа,
А здесь уже ты ослепительно бела.
Раскинув теплый и бодрящий воздух,
Ты приготовилась уже давно ко сну,
А я хочу замедлить увяданья поступь,
Тогда быстрее встретишь ты весну...
А я помочь хочу, чтоб ты могла поверить,
Чтоб из-за меня не разучилась ты мечтать,
Чтоб с юности тебе хотелось верить,
Парить во мраке, в облаках летать...
8.11.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20647
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.11.2006