| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Ні риба ні м'ясо:
Такий раціон буває корисним
В умовах пере-: -ваг, -насичень,
-Інтоксикацій.
Стоп.
Залишу собі лиш сіль землі
І побуту воду живу.
Без овацій.
Знаю:
Тоді лиш виживу
Уникнути б всіх альтернатив.
Не треба мені піджив
Й духовних книжкових пожив,
нітритів, нітратів, фосфатів
Та іншого "це не абищо вам" тощо.
Вірю в енергію Сонця. Виживу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
А у п'ятницю страсну -
Тяжко було на душі.
Продивлялася титри подій своїх,
Зміряла цінності.
Ти всього лиш маленька краплинка
В морі цім,
У якій відбивається Всесвіт.
Ти - Людина.
І сім п'ятниць на тиждень
Уже передують оцій.
У такій нестабільності
Ти вже роками стабільна.
Діалог із собою
В ком сніговий переріс.
І не танув у часі,
А ледом обріс. Зимно.
І за тижнями тижні
Дорогою хресною йдуть.
І сім п'ятниць на тиждень
Кличуть до посту сумління.
В кого серце
Про сенс життя не болить,
Не шукатиме в людях Христа
Для Його - не свого спасіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
По ринвах мого даху
Стікає потоком шумним
Небесна манна.
Відсотки від чужих п`яти копійок
Ростуть нівроку.
Іще півкроку –
і в Маріанський жолоб
Пірну глибоко.
Для мене це сьогодні надвисоко.
Нехай безодня «Челленджера»
Стане за challenge.
Вдих-видих-вдих:
Душа радіє диву синьооко.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
Моя країна.
Моя земля.
Моя?
Приватизована,
Організована
На органіку.
Каміння не в ногах,
А в спину.
Пісок не в морі -
В очах.
Щоб не журитись,
Задурю себе мандрами.
Однак
З наплічником -
не у гамак.
Попрошу журика,
Можна й в без мазурки -
Не те, щоб так у смак.
Кочую мріями,
ідеями.
Лечу додому я, а
А там -
Вже звиклий
синьо-жовтий символ України:
Безкрає небо і...ріпак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2013
Google знає все.
Але що він знає про мене?
Знає лиш, де народилась,
де вчилась, де працювала,
що писала і де опублікувала.
Він знає, як часто я в неті,
що шукаю (а отже, чим марю),
з ким спілкуюсь, за що торгуюсь...
Але не знає той Google,
чому часом плачу, як обіймаю свою дитину,
наступаю на одні і ті ж граблі
без упину
читаю водночас Шумпетера і АндерсЕна,
не любю театру в житті
та егоїстичні знамена. -
І навіть, якщо його про це
ніхто не запитає,
Всерівно - що той Google знає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2013
Це літо дихає мені у спину.
Не люблю черг,
Не люблю ліктів в лікті
Як в душу кігті
І хочеться бігти.
Та літо штовхає мене,спішить,
Жадає, показує і виказує.
Але мовчить. Поки що.
Як в пантомімі.
Воно міряє мені пульс,
Тисне кнопку на пуск,
Не дає почистити кеші
І я як в треші
(добре,що хоч не в креші).
Собі дивуюсь:
Завжди відвертаюсь,
А тут -повертаюсь і
Пригощає мене літо
Малиново-грейпфруктовим фрешем.
Львів 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2013