| Сторінки (6/584): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Як не маєш талану
Не берись за справу,
В полі зганиш борозну,
В гостях і забаву.
Безталанним не везе,
Щоб то не робили,
Платять бідністю за все,
Марно тратять сили.
Боже милий, уділи
Талану всім трошки,
Щоб нікого не кляли
За порожні ложки.
Щоб могли перемогти
Бандитизм й зневіру,
Україну зберегти
У годину сіру.
У годину перемін,
Дикого розвою,
Щоби встали із колін
І були собою.
Добрі, розумом міцні,
З друзями гостинні,
Непохитні у борні
І грошей не винні.
Дай же, Боже, щастя їм,
Чесним, працьовитим,
Щоби мали добрий дім
Й кожен був би ситим.
Як не маєш талану,
То не вішай носа,
В синьо-окую весну
Бог дає, що просять.
2.10.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553954
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2015
“Еліта стічної канави”
слова Гебельса
Еліта стічної канави
У Раді Верховній сидить,
В промінні шахрайської слави
Взялася закони творить.
Шахрай і розбійник на волі
І вже недоторканий він,
У владному крутиться колі,
Малиновий слухає дзвін.
Кричать – розумніших немає,
Найкращі це тільки вони,
Та кожен про себе лиш дбає,
Бо діють так всі пахани.
Нещасна моя Україна,
Еліта канавна - це крах,
Це знову столітня руїна
І розпач у людських серцях.
Чого не везе українцям,
Та, мабуть, терплячість до тих,
Хто в стічній канаві по вінця,
Себе ж видають за святих.
За янголів світлих, небесних,
Що нами прийшли керувать,
Заради досягнень чудесних,
Щоб рай для всіх нас збудувать.
Та врешті вони поділили
Країну на клапті свої,
О, Боже, дай розуму й сили
Нам виграти з ними бої.
Засунуть їх в стічні канави,
Еліту пустити на гній,
Простим українцям - забави
І щастя в країні своїй.
17.09.09.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553953
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2015
Так сумно робиться мені,
Що вже минають кращі дні,
Затихли радісні пісні,
Троянди вщухли запашні,
Що вже не радує життя,
Що всіх чекає забуття,
Чи ти старий, чи ще дитя
Надії марні й почуття,
Усе розвіється у прах,
Як нині на моїх очах
Всі йдуть й зникають назавжди
Й більш не вертаються сюди.
Мо` хтось за сотні тисяч літ
Повитяга кістки на світ
І буде думать і гадать
Як їх докупи поскладать
І може вийде дивина,
Яка жила колись, хто зна,
Й не знати думала вона,
Була весела чи сумна.
Й напише археолог так –
Прадавній це якийсь бідак,
Вони вже вимерли давно,
Таких не бачимо й в кіно.
І згодом археолог цей
Кістки направить у музей,
Щоб зберігались у віках,
Вивчали час наш по кістках.
А може буде і не так.
Зітре у порох вічний час
Все, що нагадує про нас.
Тож сумно робиться мені,
Бо вже спливають наші дні,
Затихли радісні пісні,
Троянди вщухли запашні
І я уже не на коні.
28.08.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553629
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.01.2015
Забуваємо живих,
Пам`ятаєм мертвих,
Добре згадуєм про них,
Про заслуги й жертви.
П`ємо чарочку за тих,
Хто в небеснім царстві,
Й забуваємо живих,
В їхньому митарстві.
Краще мертвих пригадать,
Їм ніщо не треба,
Ніж живим допомагать,
Важко це для себе.
Після смерті хвалим їх,
А себе картаєм,
Що ніхто не допоміг,
І простить благаєм.
Що за люди ми такі,
Що живих не чуєм,
Може слухом заслабкі,
Мертвих лиш святкуєм.
24.08.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553628
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.01.2015
Мислю, думаю, тривожусь,
Що то робиться навкруг,
Зрозуміти я не можу
Хто є ворог, а хто друг.
Мільярдер клянеться щиро –
Для народу зробить все,
Комуніст говорить з миром –
Бреше капітал в лице.
Лиш когорта комуністів
Знає що і як робить,
У селі та щоб у місті
Краще стало людям жить.
Мільярдери й комуністи
Чую об`єдналися,
Владні крісла щоб посісти
Раптом всі злигалися.
Мислю, думаю всі брешуть,
Що вони за наш народ,
Язиками тільки плещуть,
Бо всі з армії підлот.
02.08.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553330
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2015
Серед ночі хтось співає,
Вийти дівчину благає
На побачення до нього,
Козаченька молодого.
Голос дзвінко так лунає,
Що від мене сон тікає,
Він від щастя плаче й просить:
-Вийди, мила, спати досить.
А луна йому ще й вторить
І тихесенько говорить:
-Спати досить, спати досить,
Й по бульвару це розносить.
Тільки рано вранці стихло,
Та на щастя чи на лихо
Кожну ніч співак співає,
А від мене сон тікає.
31.07.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553329
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2015
Не весела погода настала,
Дві доби безперервно дощить,
Наче нежить на небо напала,
Навіть сонце стомилось світить.
На душі дуже сумно й тривожно,
Аж на груди щось тисне й болить,
Думка точить – так жити не можна,
Та не знаєш що треба змінить.
Бо найкращі усі сподівання,
Що плекаємо наче дитя,
Так обтяжені розчаруванням,
Що призводять до краху життя.
По інерції тягнеш потроху
Воза розпачу, суму й тривог,
Щоб здолати земную дорогу,
Що призначив тобі наший Бог.
13.05.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553116
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2015
На прогулянку ходимо вдвох
Розім`яти і ноги і розум,
Без розмов щоб язик мій не всох
Надолужую тут свою дозу.
Вголос ляпаю щось язиком,
Мій супутник лиш вухами водить
Та виляє куценьким хвостом,
По дорозі й куща не обходить.
Він теж лає собаче життя,
За мізерні пенсійні – поштарку,
Двірника - за смердюче сміття,
А сусідку за лемент і сварку.
На прогулянці весело нам,
Перехожих багацько навколо,
А в квартирі ми вдвох сам на сам
Й телевізор виконує соло.
Ось дівчата на лавці сидять,
Пиво дудлять з пляшок та й ще курять
І весь час, мов москальськая рать,
Мат на мову російську шампурять.
Ось бабуня онука глядить,
Він тікає від неї щодуху,
А старенька не бігай кричить,
Той сміється й бабуню не слуха.
Ветерани щодня гомонять
Про політику владою ситу,
Юнаки поспішають програть
Копійки автомату-бандиту.
На прогулянці різний народ,
Нам удвох саме цим він й цікавий,
Телевізор закрив би свій рот
Якби бачив народні забави.
04.05.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553115
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2015
Я пам`ятаю й досі
Ту жовтолисту осінь,
Курли тужливе журавлів
І сум плакучих сірих днів.
Твоє обличчя біле,
Холодне, заніміле,
Букетик квітів у ногах
І свічку у твоїх руках.
Стискають спазми горло,
Палає в грудях горно,
На кого кинула ти нас,
Чому життєвий вогник згас.
Тобі б ще жити й жити,
Не встигла все зробити,
Я з цим ніколи не змирюсь
І Богу нашому молюсь.
Ти матір взяв до себе,
Мабуть, у рай на небо,
Тож збережи її дітей
І від хвороб, і злих людей.
Дай кращої їм долі
В родиннім теплім колі,
Життя найдовше дітям дай,
Про них молю не забувай.
Багато літ минуло
Та серце не забуло
Букетик квітів у ногах
І свічку у твоїх руках.
Я пам`ятаю й досі
Ту горевістну осінь,
Курли тужливе журавлів
І сум нестерпний чорних днів.
21.03.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552820
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.01.2015
Як були ми при владі –
У тіні й на параді,
Брали те ми за так,
Що було нам у смак.
Нині ми не при владі
В стольнім Києві граді,
Стало нам все не так,
Стало жити не в смак.
Тож благаємо всюди
Голосніть за нас люди,
Де наш блок “Все не так”
Зробіть в бюлетні знак.
Так співають рулади
Ті, що звикли до влади,
Нині все їм не так,
Бо збіднів їх общак.
08.03.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552819
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2015
Радію, що живу,
І ревма не реву,
Що швидко все минає,
Що час жалю не має.
Що він усе забрав
Й навічно поховав
Палкі юнацькі мрії
В проваллі безнадії.
Хапати на льоту
Удачу золоту,
Обпатрати як качку,
Рішаючи задачку.
Як світлий день прожить,
Нічим не дорожить,
Окрім нутра свойого,
Все інше ні до чого.
Така тепер, на жаль,
Пануюча мораль,
Хапай, греби до себе
І житимеш як треба.
Радію, що живу,
Майбутнє в гості зву,
До столу з ним присісти,
Вівсяночки поїсти.
Погомоніти з ним
Про те і се й за тим
Розвідати про себе,
Чого чекати треба.
Майбутнє ж знає все,
Що доля принесе,
Коли й кому сконати,
Чи жити і співати.
Чекаю, гість не йде,
Мо` заблудився де,
Мо` в гості вже не ходить
І радощам не шкодить.
Бо тільки буду знать
Коли мені сконать
Життю не буду радий,
Безвільний, безпорадний.
Радію, що живу
Й виписую криву
Із перемог й поразок
Із доленькою разом.
Нехай щось і не так
На мій мрійливий смак,
Радію щастю жити
І білий світ любити.
25.01.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552553
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.01.2015
Не треба, не треба, не треба
Плекати світ марних надій
І зводить в уяві до неба
Казкову будівлю із мрій.
Бо в дійсності це не зробити,
Замало уміння та знань,
Потрібно ще гулі набити
З нездійснених досі бажань.
Як тільки буття все розвіє,
Як вітер ранковий туман,
Уява ураз заніміє
Від болі отриманих ран.
Не треба, не треба розпуки,
Життя без надії пусте,
У тебе є розум і руки,
Тож в праці й уміння зросте.
11.01.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552552
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.01.2015
Травами у росах
Бродить юність боса,
Певно, ще і досі
Там сліди є босі.
Дуже просить мати –
Синку, йди до хати,
Голосок матусі
Й досі є у вусі.
Вгрузла в землю хата,
Пам`яттю багата,
А на трави роси
Падають і досі.
Пролетіли роки
На хвості сороки
Й вже не бродить в росах
Наша юність боса.
07.01.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552283
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.01.2015
В океані безнадії
Не шукай притулку,
Розправляй вітрила мрії
Для свого рятунку.
Подивись на сонце ясне,
На цей світ зелений,
Жде тебе життя прекрасне,
Будь у цьому певний.
Витряси від бруду душу
Для тепла любові
І скажи собі –я мушу
Вірить в дні чудові.
Що на тебе вже чекають
І раптово зринуть,
Впевнені в собі світ мають,
Безнадії – гинуть.
О5.01.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552282
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2015
Моє кохання,
Прийми вітання
Із новим Роком,
Щоб добрим оком
На світ дивилась
І не схилилась
Від бур недолі
Й жила б у колі
Добра й любові.
Хай не чіпають
Хвороби й болі,
Нехай минають
Роки поволі.
16.12.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551977
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2015
Вогник цікавості гасне,
Стомлене тіло болить,
Про пережите прекрасне
Старість постійно бурчить.
В пам`яті тільки й спливають
Добрі колишні часи,
Як соловейки співають,
Рідних батьків голоси.
Старості нащо сучасне,
Краще в минулому їй,
Згадка ніколи не згасне
Про світ колишніх подій.
Вогник цікавості гасне
До усіляких новин,
Радує сонечко ясне,
Старість сягнула вершин.
10.12.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551976
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2015
Почуття, почуття, почуття
Переповнюють наше життя,
Ми без них мов колода суха,
Що до всіх і до всього глуха.
Почуттями наш розум живе,
Білим світом як морем пливе,
То по лагідних хвилях буття,
То долаючи грізне виття.
З почуттями любові й добра
Наступає блаженна пора,
З почуттями чи помсти, чи зла
Це блаженство щезає до тла.
Злі та темні свої почуття
Підкоряймо заради життя,
Бо з любові воно виника,
Як із чистих джерелець ріка.
09.11.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551673
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.01.2015
У борні за виживання
З покон віку все живе,
Перемога й вимирання
В часі тріскою спливе,
Залишаються на згадку
Скам`яніли кістяки,
Хтось натрапить й для порядку
Всім покаже залюбки.
Намалює динозаврів,
Саблезубих хижаків,
Начіпля на себе лаврів,
Наскликає диваків
І розкаже їм причини
Вимирання звірини,
Сам одної злої днини
Піде бачить вічні сни.
Через сорок тисяч років
Хтось кістяк його знайде
Й розглядатиме аж поки
Дисертацію складе.
Тут, напише, жили люди,
Це білкові хижаки,
Їх було багацько всюди,
Як показують кістки.
Бачим голову маленьку,
Мали трішечки мізків,
Вдачу дивну і сумненьку
Серед тисячі світів.
Все вони білкове з`їли,
Знищили рослинний світ,
Мабуть, вимерти схотіли,
Зготувати нам обід.
Ми сюди як приземлились
Їх ніде вже не було,
Ми ж із кремнію творились,
То ж пісочок нам не зло.
Людство славно потрудилось –
На Землі одні піски,
Нам їдальня тут відкрилась,
Ми ж добрячі їдоки.
І приступить готувати
Їжу всяку із піску,
Кістяки людські жувати
У кремінному соку.
Кажуть їх вже зустрічали
У пустелі в наший час,
Як камінчик відбивали
Той кривився кожен раз.
16.10.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551672
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.01.2015
Побувала на святі чужому
Й потягла потихеньку додому,
Зупинилася в травах високих
Серед тиші озер синьооких.
Й там зайшлася дрібною сльозою
І на трави упала росою,
А на луки й озера – туманом
І не стало душі вранці рано.
Запалала ранкова заграва,
Хтось натрапив на тіло у травах
Упізнав одиноку стареньку
Й поховали всім миром сивеньку.
За яку невідомо провину
З`їв Чорнобиль її всю родину,
Десять літ в самотині страждала,
Поміж люди пішла й старцювала.
А на луках й озерах тумани
Роз`їдають душевнії рани,
Пропікають нам очі сльозою,
А кістлява махає косою.
26.08.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551411
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2015
Ім`я у часі розчинилось
Хто перше колесо зробив,
Придумав щоб воно котилось
Й на вісь уперше начепив.
Ім`я у часі розчинилось
Хто першу ватру запалив,
Йому навіщось знадобилось
Вогонь щоб їжі наварив.
Багацько в часі розчинилось
Імен, хто вперше щось зробив,
Щоб й нині колесо крутилось
І вірно нам вогонь служив.
І я у часі розчинюся,
Хоча щось вічне й не зробив
Я поруч з тими опинюся,
Хто ватру й колесо відкрив.
Єдина доленька, братове,
Чекає кожного із нас,
Чи ти відкрив щось невідоме,
Чи відбував життєвий час.
13.08.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551410
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2015
Горобець,
Стрибунець
Не одну годину
Скрізь шукав зернину.
Облітав,
Заглядав
І не міг присісти,
Щось шукав поїсти.
Осмілів
Й залетів
До курей благати
Їсти трохи дати.
Півень дав
Все, що мав,
Три смачних зернини,
Щоб за три години
Той навчив
Як “жив-жив”
Весело співати,
Пташник розважати.
Горобець,
Стрибунець
Вчити миттю взявся,
Та як не старався
Він “жив-жив”
Не навчив
Півника співати
Й став йому казати:
“Не сумуй,
Ти готуй
На обід зернини,
Вчитиму щоднини.”
Як не вчись,,
Як не пнись
Голос не змінити,
Хто б не взявсь учити.
Обдурив,
То зажив
Ця мораль панує
Й живота помпує.
26.07.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551119
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.01.2015
Загнуздаю на хазу
Ласунів до чужого,
Щоби мати одразу
Все для статку свойого.
Накраду, повбиваю,
Хто не схоче віддати,
Світ за безцінь придбаю,
Щоби в нім панувати.
А коли переможу,
То піду в депутати,
Недоторканим зможу
Все під себе згрібати.
Клуб футбольний присвою,
Щоби ним гендлювати,
Як схибнусь головою,
Щоби злодієм стати.
19.07.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551118
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.01.2015
Боже мій, яка краса,
Кучеряві небеса,
Море зелені гаїв
І пташиний переспів.
У серпанку небосхил,
Де би взяти розмах крил,
Щоб, піднявшись до небес,
Роздивитись світ увесь.
Увібрати зором край,
Синьо сивий водограй,
Шелестіння трав й хлібів,
Свіжість подиху вітрів.
Перехоплює аж дух,
Що краса така навкруг,
Боже мій, як красно жить,
Смакувати кожну мить.
30.06.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550852
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.01.2015
Чогось так тоскно і тривожно
Коли ночами самота
Вповзає в душу і безбожно
Мене карає гризота.
Що я прожив не так як мріяв,
Багато що робив не так,
Тож пожинаю що посіяв,
Старий і немічний бідак.
За це караюсь самотою
І тоскно так на світі жить,
Прийди ж кістлява із косою,
Дай від гризот мені спочить.
22.06.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550851
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2015
Багато вигадок гуля по світу,
Які собі придумали чоловіки,
Що наче світ признав їх за еліту
І все жіноцтво їм підвладно на віки.
Що довгі коси це короткий розум,
Красива жінка означає що дурна,
Кобилі легше якщо баба з возу,
Потрібно всім жінкам давать прочухана.
Такі дикунські вигадки і звички
Залишились у спадок нам із тих часів,
Як в моді з мамонта були спіднички
Й сокиру кам’яну зробити кожен вмів.
Щоб не було чоловікам жить сумно
Є вигадки для красного слівця,
В житті ж воно поводяться розумно,
Завжди шануючи і матір і отця.
21.09.01.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478204
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.02.2014
Позриватися можуть всі зорі,
Може зникнуть вода в Чорнім морі,
Гори можуть сповзти у долини
Та любов не залишить людини.
Все змінитися може у світі,
Друге сонце засяять в зеніті,
Можуть зникнуть народи й держави
Та не зникнуть любові забави.
Бо любов, то життєва дорога,
Заповідана людям від Бога,
То безсмертя вселюдського роду,
За страждання дана в нагороду.
16.09.01.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2014
Нарешті закінчилась спека
І літо з мушвою пройшло,
А осінь, ще вчора далека,
Сьогодні вже диха в чоло,
І піт вже не ллється у очі,
Комар не куса до крові
І темної душної ночі
Цвіркун не дзюркоче тобі.
Чудова пора наступає,
Повітря прозоре й п’янке,
Тихесенько листя кружляє
Пожовкле, пожухле й легке.
Нехай би ця осінь тривала
Аж поки не прийде весна,
Зима ж хай би зовсім пропала,
Бо нам не потрібна вона.
Ми хочемо осінню дихать,
Думками літати як птах,
Збороти всі болі та лиха,
Щоб щастя світилось в очах.
Нам треба багато зробити,
Тож зимонька хай зачека,
Нам треба кохати й любити,
Тож осінь нехай не втіка.
01.10.01.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477956
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.02.2014
Прошу, благаю і молю
Хоч щонебуть подайте діду,
Утробу грішную мою
Не залишайте без обіду.
Щоб зміг поїсти хоч би раз,
Прикрити сором дрантям всяким,
Хоч щось подать прошу я вас
За щирії слова подяки.
Так день я зможу протягнуть
І не попасти смерті в сіті,
Не дайте діду позабуть,
Що добрі люди є на світі.
Я теж колись був молодим
І працював та жив як люди,
Тепер став немічним старим
І не потрібним всім і всюди.
Держава хоче щоб я вмер
І пенсію дає мізерну,
Прошу поїсти я тепер,
А то від голоду замерзну.
Прошу у Бога і молю
Щоб змогу дав всім добре жити,
Щоб долю гіркую мою
Нікому з вас не повторити.
12.10.01.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477955
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.02.2014
Помандрую за сонцем,
Обійду цілий світ,
Мо’ знайду десь віконце,
Де сховаюсь від бід.
Де мене привітає
Щира добра душа,
Що на друга чекає
Й виручать поспіша.
Тут нарешті позбудусь
І невдач і біди,
Богу дякувать буду,
Що дійшов я сюди.
І ми разом із другом
Будем в злагоді жить,
Розпач виорем плугом,
Будем радість ростить.
Помандрую світами,
Щоби знали навкруг –
Добре жить коли з нами
Поруч вірний є друг.
24.10.01.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477732
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2014
Не дзвони, не нагадуй мені
Про минулі щасливії дні,
Не роз’ятрюй ти душу мою,
Не нагадуй минуле, молю.
Бо минулеє наше життя
Вимагає від нас каяття
За таємне кохання та гріх,
Цю провину в душі я зберіг.
Все таємне солодке таке,
Не надійне і дуже хитке,
Не роз’ятрюй ти душу мою,
Не нагадуй минуле, молю.
26.10.01.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477731
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.02.2014
Йшов похнюпившись юнак,
Кішки рвали душу,
Думав бідний неборак :
- Як я жити мушу ?
Здибав дівчину одну,
Серцем дуже мила,
Дівка ж на мою біду
Іншого любила.
Був у мене вірний друг,
Вчились разом в школі,
Та звалив його недуг –
З наркоти уколи.
Спився батько і помер,
Мати ледве диха,
Що робить мені тепер,
Вилізти як з лиха ?
Заробляю водієм
Замалу зарплату,
Трохи з голоду не мрем,
Як ведмідь ссем лапу.
Як від голоду втекти,
Вберегти як маму,
В щастя де мені знайти
Золотую браму ?
Йшов похнюпившись юнак,
Кішки рвали душу,
Думав бідний неборак :
- Жить навіщо мушу ?
02.11.01.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477484
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2014
Чорні дерева, холодні дощі,
Смуток і туга панує в душі,
Зелень пожухла чорніє й гниє,
Змінює осінь усе на своє.
Хоче все знищить, що влітку жило,
Чорно та сіро навкруг щоб було,
В душу залізти холодним вужем,
Щоб не оговтались з того ми вже.
Тихо поволі усе завмира,
Осінь всю силу життя забира,
Серце ж не хоче у сірості жить,
Хоче яскраво кохати й любить.
Осінь, тужлива з холодним дощем,
Знищить не зможе живе все ущент,
В тяжкі години потрібно терпіть,
Щоби весною ожити зуміть.
11.11.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477483
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2014
Ми страждаємо в житті
За погані вчинки,
Тож душа у маятті,
Щастя ні краплинки.
Залишаємось одні –
Враз вони на згадці,
Повернуть назад би дні,
Як буває в казці.
Я б добро усім робив,
Нікого б не кривдив
І себе би не ганьбив,
Пику би не приндив.
Ось такі думки у нас
В голові засіли
Та не вернеться той час,
Як того схотіли.
Тож, спокутуючи зло,
Що колись вчинили,
Вже робімо всім добро,
Щоби нас простили.
09.12.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477264
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2014
Один воював так завзято,
Що мусів промовить слова:
- Батьків в перемоги багато,
Поразка завжди сирота.
Помітив боєць нашу звичку –
Присвоювать краще собі,
На млин свій чужу лить водичку,
Брехать – переміг в боротьбі.
Поразку не хочем признати,
Поразка не наша завжди,
Бо з нею нам щастя не мати,
Не зможем минути біди.
Тож правду вояка промовив:
- Поразка завжди сирота,
Вона підриває основи
І падає мрій висота.
14.12.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477263
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2014
Як дзвоню до дочки, то питаю,
Як росте мій маленький онук,
На серйозні новини чекаю,
Як цей світ йде малому до рук.
Як характер формується змалку,
Наполегливість та доброта
І як розум проходить закалку
Та щоденно мужніє й зроста.
Щоб щасливо на світі пожити
Треба вчитись багато уміть,
І природу як матір любити
Та достойно невдачі стерпіть.
Пощастить хай онуку у всьому,
Що в житті він захоче зробить,
Щоб приємно було і самому
Як добро він комусь сотворить.
22.12.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477009
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2014
Захочеться випити крові
Запеклих своїх ворогів,
Згадай про уроки любові,
Яку нам Христос заповів.
Захочеш з життям покінчити,
Не бачиш можливості жить,
Потрібно Ісуса молити,
Хай душу твою просвітить.
Захочеться скочить у гречку,
Щоб гострі відчуть почуття,
Згадай про роздерту овечку
Й вовчиська голодне виття.
Той вовчик у гречці полює
На душу овечу твою,
Нечистий за нею сумує,
Відмолюй провину свою.
Як хочеться щось сотворити,
То пильно дивись, чи не зло,
Щоб лиха душі не зробити,
Добро щоб на користь пішло.
26.12.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477008
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2014
Я все життя милуюся
Який прекрасний світ,
Я все життя дивуюся
Навіщо стільки бід.
На світі білім бідному
Погано дуже жить,
Як сироті безрідному
І день і ніч робить.
Та на біду нещасного
Від тих його чеснот
Життя не має класного
Без горя і турбот.
Живе в країні бідності
Нещасний наш земляк,
Його дивуюсь гідності
Й що робить він за так.
Обдурений нездарами,
Що владарюють ним,
До ринку йде базарами
На радість всім крутим.
Купує недоношене
Багатими людьми
І злиднями підкошений
Конає із слізьми.
Що вік прожив у бідності,
Даремно працював,
Нащадок окрім гідності
Нічого не дістав.
Я все життя милуюся
Який прекрасний світ,
Я все життя дивуюся
Навіщо стільки бід.
30.12.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476762
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2014
Придумано для нашого життя
Свята, традиції й обряди
Для того щоб не згасло відчуття,
Що ти є часточка громади.
Навчили змалечку як говорить,
Пісень співати й танцювати,
Щоб пам`ятав життєву кожну мить,
Що ти є часточка громади.
Навчили землю рідную любить
І зброю як в руках тримати,
Щоб міг свою вітчизну боронить
І знав - ти часточка громади.
Щоб ти не зміг забути рідний край
Дана тобі любов і туга,
Громада допоможе, пам`ятай,
Коли пішла недобра смуга.
Громади віру свято зберігай,
Яка з народження із нами,
Яка оберігає рідний край,
З якою бились з ворогами.
Не будеш сам і декілька хвилин
Якщо ти будеш пам`ятати,
Що в світі цім живеш ти не один,
Що ти є часточка громади.
03.01.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476761
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2014
Заглянь на вогник в гості,
Самотньо щось мені,
Всім перемиєм кості,
Згадаєм кращі дні.
Міцного вип`єм чаю,
По бублику з`їмо,
Вірші я почитаю,
Зіграєм в доміно.
Не прийдеш, мабуть, знову –
Горілку я не п`ю
І цю твою відмову
Тихенько я стерплю.
Тобі я не цікавий,
Не хочеш ти дружить,
Що ж буду без забави
Продовжувати жить.
На вогник мій привітний
Хтось може ж надійде,
Вже не такий амбітний,
І друга тут знайде.
15.01.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476536
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.02.2014
Подивись на небо,
Небо спохмурніло,
Мо` комусь, то треба,
Щоб воно чорніло.
Щоб воно чорніло,
Градом випадало,
Мо` комусь скортіло,
Щоби все пропало.
Щоби все пропало –
Наш обід й пшениця,
Щоби нас не стало
Й дітям не родиться.
Дітям не родиться,
Все вкраїнство знищить,
Та ні з ким не биться
І за всіх буть вище.
Щоб за всіх буть вище
Мріє злая сила,
Підступила ближче
Й небо заступила.
Небо заступила
І безбожно бреше,
Що нас полюбила,
Жити з нею легше.
Жити з нею легше,
Та зло тихо робить,
Нам про братство плеще,
Язиком говорить.
Язиком говорить,
Мову відбирає,
Лихо навкруг творить
І того не знає.
І того не знає,
Що ми все стерпіли
Й Бог тих захищає,
Мужній хто і вмілий.
Мужній хто і вмілий,
Чесний, не пихатий
Зробить чорне білим,
А життя багатим.
20.01.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476535
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2014
Уколю наркотик,
Або вип`ю пляшку
Й відчуваю дотик
Кулака в мордяшку.
Це якийсь друзяка
Пар свій випускає,
А моя мордяка
З того все страждає.
Я б йому дав здачу
Та вже сил не маю,
Як його побачу,
То накостиляю.
І начищу морду,
І розквашу носа,
Пику його горду
Зморщить з перекосу.
Ось лежу в багнюці,
Чуюсь наче вдома –
Огірки на блюдці
Й пляшечка відома.
На наклейці хата,
Поле і пшениця,
Жизня розпроклята,
Треба похмилиться.
Й далі щось мугикав
Бомж в лахмітті дранім,
Може долю кликав
Ранком дуже раннім.
31.01.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476328
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2014
З вечора до ранку
Сонна дрімота
Всяку забаганку
В марево впліта.
Маряться картини
Боязких бажань
Наче без причини
І без сподівань.
Нас у снах знаходять
Близькі та рідня,
Вмерлі в сни приходять
Майже не щодня.
Мариться реальне,
Мариться дурне
Й тягне нас безжально
В дрімляче турне.
Хочеться спочити
Від усіх у снах,
Як нам зупинити
Безлад у мізках.
12.02.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476327
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2014
У кожного свої турботи
Сидять у голові,
І повно всякої роботи,
Таке вже селяві.
У кожного свої бажання –
Усе переробить,
Уникнути страждання,
Заможно в світі жить.
І головою кожен б`ється,
Як рибонька об лід,
Коли зла доля посміється
Наславши море бід.
Якщо ти мужній та завзятий
І в тебе друзі є,
І на собі ти не затятий,
Це щастячко твоє.
Лише із друзями здолаєш
Турботи й долю злу
І птицю успіху впіймаєш,
Розвієш самоту.
25.02.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476109
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2014
Напевно, розумнійшаєм з літами,
Бо дуже пильно придивляючись назад,
Нам жаль не оцінованого нами,
Коли життя буяло як весною сад.
Коли ж в життєвому саду вже осінь
І білосніжний саван падає на нас,
Нам жаль того, чого не маєм й досі,
Бо ми були дурні й прогавили свій час.
Але навчаємо дітей, онуків
Як треба їм в житті оцінювати все,
Щоб світ не чув гризотних їхніх звуків,
Коли прогавлене в житті їх душу ссе.
Неначе ми навчати маєм право,
Спираючись на позитивний досвіт свій,
Неначе ми не та велика гава,
Що не змогла своїх оцінювати дій.
17.03.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476108
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2014
Білою хмаринкою
Полечу до тебе,
Чистою краплинкою
Упаду із неба,
Щоби стать трояндою
Під твоїм віконцем,
Щоб пахтіти м`ятою,
Під одним жить сонцем.
Ніжною трояндою
Притулюсь до тебе
Й самоту триклятую
Не впущу до себе.
24.03.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2014
Я знову пригадав тебе
Й бездоння синьо-голубе,
Річковий берег в травах
Й кохання у забавах.
Я пригадав твій голосок,
На скроні чорний завиток,
Жагучі обіймання
Й солодкі цілування.
Я пам`ятаю запах твій
І помах довгих чорних вій,
Очей чарівних погляд
І радість, що ти поряд.
Я пригадав щасливі дні,
Що дарувала ти мені,
Я пам`ятаю й досі
Ту золотую осінь.
Любов й кохання назавжди
Лишають в пам`яті сліди
Й ці миті пречудові
Ми ще відчуть готові.
08.04.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2014
Ніхто ще не бачив початку,
Ніхто не побачить й кінця,
Ніколи не взнати порядку
Всесвітніх законів Творця.
Придумали вибух із крапки,
Тому й розширяється світ,
Колись він збіжиться до грядки
Й чекати знов вибуху слід.
Наш розум ширяє все вище,
Бо врешті пізнати кортить,
Кінець чи початок, що ближче
І людству ще скілечки жить.
Чи є ще життя десь розумне
І як воно там вигляда,
Чи добре воно а чи згубне,
Чи буде чекать нас біда.
У людства запитань багато,
Ще більше теорій до них,
Мудрують учені завзято
Багато століттів земних.
Законів всесвітніх багато,
Їх нам не пізнать до кінця,
Таємність не буде з них знято,
Така, мабуть, воля Творця.
Тож житиме віра у Нього
Допоки людина живе,
У вічного Бога святого,
Що нас до любові всіх зве.
Бо тільки любові закони
Людині безсмертя дають
І розум здолать перепони,
Які перед нами встають.
22.04.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475690
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.01.2014
Засвідчую прожитими роками,
Самотніми холодними ночами,
Загаслими з роками почуттями
Та вчинками, які здійснив без тями,
І полум`ям не втрачених бажань
Та друзями, яких нема на жаль.
Засвідчую, що краще хочу жити,
Від холоду ночами не тремтіти,
З незгасними з роками почуттями,
Без потягу робити все без тями,
Із здійсненням не втрачених бажань
Та з друзями, яких нема на жаль.
03.05.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475688
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.01.2014
У сірому тумані заблукав
У пошуках незнаного кохання,
На допомогу доленьку гукав,
Але туман глушив мої благання.
На помацки я набивав синці,
Було туманом роз`їдало очі,
З`явились зморшки на моїм лиці,
З невдахи глузували всі охочі.
Та я мету свою не покидав,
Все йшов та йшов, туман чогось густішав,
Але щоб я на кращеє чекав,
Мені на шию зіроньку він вішав.
Світила зіронька як той сірник
Й душі моїй лиш болю завдавала,
Туман лиш чув розпачливий мій крик
І як тоді моя душа страждала.
В тумані хтось підступний чатував,
Прикинувшись омріяним коханням,
Мою любов брехнею сплюндрував,
Запевнивши що край моїм блуканням.
Він обібрав до нитки суть мою
Й залишив знову йти в густім тумані,
Та я Всевишнього простить молю
Того, хто мрії вкрав мої останні.
У сірому тумані забуття
Я відпочину врешті від блукання,
Навічно згасне ватра почуття,
Закінчаться усі мої страждання.
У сірому щоденному бутті
Я щирого не відшукав кохання,
В тумані, мабуть, проминув путі,
Де справджуються всі людські бажання
07.05.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2014
Якось тіло
Не схотіло,
Думка ж хоче
Аж тріпоче.
Думка дурить -
Тіло збурить,
Тіло ж знає -
Сил немає.
Думка мріє,
Тіло діє,
Думка – сокіл,
Тіло – докір.
Тіло знає -
Тлінь чекає,
Думка мріє -
Не зотліє.
Тіло тліє –
Грунт чорніє,
Думка тліє –
Світ німіє.
12.05.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475493
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2014
Зозуленька кувала
Куку, куку, куку,
Бабуся рахувала
Жить скільки на віку.
Невже ще років сорок
Прийдеться віковать,
Зійти щоб врешті в морок
І більш не бідувать.
Дітей забрав Чорнобиль,
Старий із горя вмер,
Прийшов порядок новий
Замість есересер.
Колись, як працювала,
Усе було гаразд,
Тепер забідувала
За дуже нових газд.
Пішла би на роботу,
Ніхто вже не бере
Старезную голоту,
Яка ось-ось помре.
І пенсію мізерну
Дають для цього теж,
Ну, зовсім людожерну
Й поволі тихо мреш.
Зозуленька кувала
Найдовше на цей раз,
Стара не рахувала –
Вогонь життя загас.
27.05.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475273
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2014
Нема того серед живих,
Кого зневіра подолала
І вразив розумовий звих,
Від злості й посмішка пропала.
Блукає він серед живих,
Як та мара дітей лякає,
Для нього світ – то світ чужих,
Від нього підлості чекає.
Не все погано в цім житті,
Як то зневіреним здається,
Які шуканням зайняті
Причин в собі, що так живеться.
А треба вчитись у людей
Як треба спротиви долати,
Не висуваючи ідей –
Такими породила мати.
Не копирсаючись в собі,
Живімо ж весело й завзято,
Невдачі нас минуть тоді,
Й прожитий день сприймім за свято.
02.06.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475272
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2014
Телефонний дзвінок,
Чую твій голосок,
Що говорить про наше минуле,
Про бентежність думок,
Коли приязнь взаємну відчули.
Із тієї пори,
Що кому говори,
Ми з тобою змінилися зовні,
Та старінню попри
Почуття нам приємні любовні.
Це бальзам для душі,
Це як добрі вірші,
Що сліди залишають глибокі,
Тож прошу, не спіши
Знову щезнуть на декілька років.
Телефонний дзвінок
Розбудив рій думок,
Що не все у житті так погано,
Бо почув голосок,
Що нам падати духом зарано.
09.06.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2014
Я напишу тобі листа,
Можливо на сторінку,
Одного за усі літа
Відколи маю жінку.
Я хочу написать тобі
Не про хронічну бідність,
Що виграла у мене бій
За добру ситу дійсність.
Не буду і того писать
Зникала як надія
Щоб самовіддано кохать,
Й про щастя щезла мрія.
Не буду плакать і ридать,
Тобі це не цікаво,
Листа не схочеш прочитать -
Порви, твоє це право.
В листі благатиму простить,
Що не розгледів зразу
Своє кохання в судну мить,
Прости мене за зраду.
10.06.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2014
Б`ється голубка у шибку,
Хоче про щось розсказать,
З пір`ям сторчма на загривку
Розпочала воркотать.
Довго вона воркотала,
Та я одне зрозумів –
Вірну любов відшукала
Серед лісів і полів.
Я ж не зумів розпізнати
Щиру та вірну любов,
Був на літа не багатий
Тож лише зраду знайшов.
Щирості зрада не знала,
Їй за повітря брехня,
Молодість в мене украла
Й зчавкала, наче свиня.
Тихо молюсь тепер Богу:
“Дай ще любові мені,
Добру життєву дорогу
Й теплі осіннії дні.
Зраді прости усі злості,
Душу її просвіти,
Нам щоб не мила більш кості,
Нам – носіям простоти.”
Милая сірая пташко,
Доброго щастя тобі
Та щоб літалось не важко
В небі завжди голубім.
18.06.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474841
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.01.2014
Краса заворожує погляд,
Оновлює світу чуття,
Вражаюча з сірістю поряд
Рятує і світ і життя.
Рятує як свято від буднів,
Як добрість рятує від зла
І справи людськії марудні
Покращує тільки краса.
Красива душею і зовні
Людина всі має права
На роки щасливі та довгі,
На добрі багаті жнива.
Від злості страшної навали
Щоб світ врятувала краса,
В добрі щоб нащадки зростали,
Щоб їх берегли небеса.
19.06.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474840
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2014
Десь там у країні далекій,
Де сходиться небо й земля,
Куди не літають лелеки,
Всі мають єдине ім`я.
Жінок називають Путана,
А хто чоловік, той Путан,
Немає царя ні султана
У них в голові лиш туман.
Не знають ні тата, ні мами,
Ні прізвищ своїх, ні рідні,
Говорять чужими словами,
З кінця нараховують дні.
За п`ятим числом йде четверте,
За груднем іде листопад,
Населення дуже тут вперте
Й не слухає добрих порад.
Вживає наркотик як воду
І кожен у сексі з всіма,
Тож меншає кількість народу
І врешті ковтне їх пітьма.
А в іншій країні далекій
Не сходяться небо й земля,
Тут гнізда звивають лелеки
Й всі мають єдине ім`я.
Жінок називають Богдана,
А хто чоловік, той Богдан,
Обходяться там без дурману
Й не знають хто це наркоман.
Всі люблять і тата і маму,
Шанують всіх старших людей,
Виконують Божу програму
Заради любові й дітей.
Працюють завзято і вміло,
Заможно і вільно живуть,
Гартуючи душу і тіло,
До Бога з молитвою йдуть.
Тут кількість народу зростає,
Бо кожен в любові живе,
Постійно про ближнього дбає
І друга на поміч позве.
Здорове життя переможе
Порочні зв`язки й наркоту,
Усе, що до людства вороже
І нищить любов й доброту.
05.07.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474632
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.01.2014
Відчути вперше захват від любові,
Від дотику коханої руки,
Затятися у відповідь на слові
Й дивитися ночами на зірки.
І тільки у сміливих мріях
Наблизити найпершу спільну ніч,
Коли все щастя у чутливих діях,
Коли з коханням вперше віч на віч.
Запам`ятати захват від любові,
Своє яскраве перше почуття,
Яке не можеш висловити в слові
Та будеш згадувати все життя.
08.07.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474631
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.01.2014
Не здійснені бажання
Приносять нам страждання,
Себе караєм, що невмілі
В досягненні своєї цілі.
Нас меншовартість мучить
І думка, хто научить
Як спротиви долати,
Все бажане щоб мати.
Не падай духом, друже,
Повір у себе дуже,
Що ти зробити зможеш
Усе, щоб мать що хочеш.
10.07.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474428
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2014
Сниться – граю у футбол,
Наче Пеле знаменитий,
М`яч у мене – буде гол,
Вже мене не зупинити.
Сниться – соколом лечу,
Наче космонавт Гагарін,
З висоти усім кричу:
-Я нащадок мудрих арій.
Сниться - я вже на коні
Козаком в степу гуляю,
Гостра шабля при мені
Й воріженьків я рубаю.
Сниться табірний Сибір,
Я вже в`язень більшовицький,
Наглядач – кривавий звір,
Жаба дасть йому хай цицьки.
Сниться – край свій захищаю
Від нацистів і совітів,
Всіх загарбників караю
Згідно давніх заповітів.
Прокидаюсь – я шахтар,
Добиваюся зарплати,
Ліжко в мене тротуар
Й голод не дає поспати.
12.07.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474427
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2014
Неясна тривога єство полонила
І серце загупало, наче у бубон,
Чекати тривожну неясність несила,
Тож мовиш до неї:”До біса йди, згубо!”
Неясна тривога того не спадає,
Бо згуба смертельна тихенько крадеться,
Ще трохи й вона те єство упіймає
І хижо і злісно над ним насміється.
Схопивши єство, забере в нього волю,
Щоб вибити крик і благання пощади
Й покине в хворобах страждати від болю
І дасть поступово, поволі конати.
Нещадна тривога єство полонила,
Бо згуба підступна з`явилась раптово,
Та десь узялася прихована сила-
Єство тую згубу збороти готово.
22.07.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474210
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.01.2014
Я листами тебе закидаю,
Напишу дев`яносто листів,
Розкажу як тебе я кохаю
З того дня, як раптово зустрів.
Опишу як без тебе страждаю
І який я нещасний бідак,
Бо по місту щоденно блукаю,
Та тебе не зустріну ніяк.
Тільки в снах я тебе зустрічаю,
Потопаю в обіймах твоїх,
Я адресу у тебе питаю,
Та лиш чую веселий твій сміх.
Я благаю Святе Провидіння,
Щоб побачився з нею я знов,
Щоби нас не кидало везіння
Й відчуття про взаємну любов.
Якщо ти із далекого краю,
Я адресу візьму для листів
Й напишу, що тебе так кохаю,
Як кохати ніхто не умів.
23.07.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2014
Не літай, лелеко,
Від гнізда далеко,
Плачуть лелечата
Без матусі й тата.
Просять дати їсти,
Біля них присісти,
Розпустити крила,
Буря щоб не вбила.
Не йдіть, друзі, з дому
В землю невідому,
Не кидайте діток
На бабусь і тіток,
Мало дать їм їсти,
Треба поруч сісти,
Розповісти казку,
Дать відчути ласку.
Треба жить малятам
З мамою і татом,
Щоб вони їх знали
Й геть не утікали.
29.07.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473988
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2014
Все життя працював без спочинку
Та мільйонів я так й не нажив,
Ви простіть мене, доню і синку,
Що у спадок вірші вам лишив.
Я не вмів гендлювати і красти,
За копійки роками робив
І щоб зовсім морально не впасти,
Я вірші свої серцем зложив.
У віршах залишаю у спадок
Свою віру, надію й любов,
Хай далекий незнаний нащадок
Відшукає для себе їх знов.
29.07.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473987
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2014
Щоб виганяли в мандри
В далекії краї,
Пішов би я до Лаври
Й приніс гріхи свої.
Упав би на коліна,
Просив гріхи простить,
Хай ненька Україна
Дозволить тут пожить.
Без неї світ не милий,
Без неї не життя,
Без неї я безсилий,
Бо я її дитя.
09.08.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473755
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2014
Між небом і землею
Летить країна мрій,
Всі гоняться за нею,
Всі жить бажають в ній.
Країна мрій безмежна,
Вона завжди з людьми,
Від влади незалежна,
Від смутку та пітьми.
Ганяючись за нею,
Я хочу жити в ній,
Між небом і землею,
В країні добрих мрій.
Як тільки я забачу
Омріяне життя,
Мара зника – я плачу,
Як те мале дитя.
Країна мрій не хоче
Спускатись до землі,
Поманить, полоскоче
Й розвіє сили злі.
І знову над землею
Літа країна мрій,
Живемо разом з нею
Й не можем жити в ній.
Бо мало з`їли каші,
Щоб мрії приземлить,
Старання марні наші –
В країні мрій не жить.
Між небом і землею
Летить країна мрій,
Постійно марим нею,
Немає тільки дій.
11.08.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473754
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2014
Десь напроти неба
В сиву давнину
Жив козак Нетреба
В хаті з саману.
Мав коня за друга,
Шаблю за сестру,
Нападала туга –
Кобзу брав до рук.
В дике поле їздив
Яничарів бить,
Не давав їм лізти
Й рідний край палить.
Віру православну,
Український край,
Вольницю прадавню
Боронив від зайд.
Їздив ковилами –
Ворогів шукав,
Днями і ночами
Ворогів рубав.
Відбивав він бранців
У татарських зайд,
Й проводжав їх вранці
Аж до рідних хат.
Дякувать не треба,
Бранцям він казав
Й козаком Нетреба
Люд його прозвав.
Якось в поле дике
Вихор залетів,
Все мале й велике
З поля геть замів.
Закрутив по колу,
В небеса підняв,
Кинуть щоб додолу
Десь не там, де взяв.
Блискало й гриміло,
Вихор завивав,
Сонце почорніло
Й наш козак пропав.
Підняло Нетребу
Верхи на коні
Й понесло по небу
Аж у наші дні.
Невідома сила
Козака й коня
Тихо опустила
Біля Ірпіня.
Подививсь Нетреба
На поля, на ліс,
На блакитне небо
Й чортихнувсь під ніс.
Це лихий попутав
І сюди заніс,
Так козак подумав
Й з кониченька зліз.
Довго дивувався
З наших днів козак
І таки дізнався,
Що живем не так.
Що здались на милість
Кривдників своїх,
Що свиняча рилість
Вища за усіх.
Що забули Бога,
У гріхах живем,
Що вкрадем в будь-кого,
Все собі візьмем.
Що в своїй сторонці
Ми вже не пани,
Сушимо на сонці
Старі жупани.
Що служити людям
То для нас не честь,
За грошву забудем
Хто ми в світі єсть.
Що Вкраїну неньку
Хтось на рубль зміняв,
Сотню зелененьку,
Іноземцем став.
Бога став просити,
Вільний наш козак,
Дать йому пожити
Й повернуть назад.
Тож в ночі у полі,
Тільки місяць щез,
Опинивсь він в колі
Світла із небес.
Що було з ним потім
Він не пам`ятав,
З люлькою у роті
До півдня проспав.
Кінь стояв з ним поруч
Серед диких трав,
Він у світлу пору
Ще в житті не спав.
Ось піднявся тихо,
Казна-що, сказав,
Що воно за лихо,
Чом я довго спав.
Й знов поїхав полем,
Що завжди робив,
Воювати з горем,
Бо для цього жив.
01.08.-10.09.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473541
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2014
Будує що хто може –
Хто храм, хто шлях до нього
І молиться: “Дай, Боже,
Ще розуму для цього”.
Ввійти щоб в храм любові
І віри і надії,
З добром щоб бути в змові
Й здолати сили злії.
Просити за гріховне
Помилування в Бога,
Відчути, що духовне
То є пряма дорога
До зцілення моралі,
Душевного розвою,
Щоб можна жити далі
У злагоді з собою.
24.08.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473540
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2014
Грабуймо Америку, братці,
Багата занадто вона,
Ми бідні, нещасні афганці,
За цінність у нас і вода.
Ми носимо різне лахміття,
А воші - це наша рідня,
Нас мучить страшне лихоліття,
Ми гинемо кожного дня.
В могутність Аллаха ми вірим,
В священну війну проти США,
Багатство ми їхнє поділим,
Жила щоб афганська душа.
16.09.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473329
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.01.2014
Стоїмо в Україні ногами,
Думаєм в Європі головою,
Обіймаємо слов`ян руками,
Мовою владіємо чужою.
Кожен проживає у достатку,
Працею звеличує Вітчизну,
Біля моря має білу хатку
Й швидкохідну яхту для туризму.
В світі знають все про Україну,
Про її багатство й щиру вдачу,
Ось такою рідную країну
В майбутті далекому я бачу.
Дай нам, Боже, мудрості й завзяття,
Щоб створити нову Україну,
Щоб на вік позбутися закляття
Про велику й вічную Руїну.
16.09.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473328
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.01.2014
Не таланить чогось, не таланить
І розпачливе серце болить,
Що не можу я душу розрадить
І замріяне, врешті, звершить.
Мабуть, доля така вже у мене,
Щось величне мені не зробить,
Залишилося звичне й священне -
Україну як матір любить.
І від серця співати їй славу,
І нащадкам її передать,
І Богдана й Мазепу й Полтаву,
І як друзів навчить вибирать.
Може в цьому і є те величне,
Що звершити судилось мені,
Щоб престижним зробилося звичне,
Щоб не згасли життєві вогні.
01.10.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473081
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2014
У гонитві проводим життя
За добробутом і за коханням,
Обминаючи купи сміття
Із невдач і безмежжя чекання.
Та гонитву не виграти всім,
Хоча жити всі хочуть як треба,
Тож поразка неначе той грім
Серед ясного чистого неба.
Заливаєм поразку вином,
Наче в ньому знайшли ми розраду,
Хочем взяти своє кулаком,
Посилаючи к бісу всю владу.
Розневірившись в силах своїх,
Гірко плачемо десь в підворітті,
Або йдемо в криваві бої,
Щоби ствердить себе в цьому світі.
Без любові у серці живем,
Наш добробут собі хтось присвоїв,
За горлянку багатих візьмем,
Кожен сплатить за те, що він скоїв.
Нам керманича тільки б знайти,
Ми багатих усіх перебили б,
І навічно їх стерли б сліди,
Як марксисти нас бідних навчили.
12.10.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473080
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2014
Запросив я тебе на побачення,
Обіцяла мені, що прийдеш,
Та для тебе немає це значення,
Побрехеньки мені ти плетеш.
Я щовечора місяць чекатиму,
Що до ранку ти врешті прийдеш,
Про кохання моє я казатиму
І що кращого ти не знайдеш.
Та ти дружиш з якимись бандитами,
Я їх всіх у Дніпрі утоплю,
Привалю їх бетонними плитами,
Бо тебе за всіх краще люблю.
Ось тоді прибіжиш на побачення
І спитаєш чого так роблю,
Попросивши у тебе пробачення,
Розкажу як тебе я люблю.
Дніпро швидше тектиме з Анталії,
Ніж тебе я колись розлюблю,
Подарую тобі всі конвалії,
А суперників всіх утоплю.
Тобі краще зі мною кохатися,
Я нікому тебе не віддам,
Я тебе буду вік добиватися,
Ти повір моїм щирим словам.
24.10.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2014
Ніч тривожного чекання,
Ніч не здійснених бажань,
Ніч пекельного страждання,
Ніч гірких розчарувань.
Я пригадую й по нині
Ту безжальну темну ніч,
Ті гризоти безупинні,
Невдоволення і гнів.
Гнів на себе за чекання,
За не здійсненність бажань,
За пекельнії страждання,
За ту ніч розчарувань.
Бо я сам у всьому винний,
Недолугий і страшний,
І до того ще й причинний,
Нецікавий і сумний.
Може так мені і треба,
Щоби мріять не хотів,
Говорив я так до себе
Й сотню ще безжальних слів.
Та приходить день яскравий
Й гине ніч розчарувань,
Я знов впевнений і здравий,
Повен сили і бажань.
20.10.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472876
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.01.2014
Прости нас, Боже милосердний,
За скоєне на протязі життя,
За норов до повчань інертний,
Прийми, Великий, наше каяття.
Це ми не вірили у Тебе,
Сміялися з Твоїх святих повчань,
Кумира вибравши для себе,
Пішли за ним дорогою страждань.
Це ми вбивали за ідеї,
Грабуючи людей, повчали їх
Моралі підлої своєї,
Всіх чесних виставляючи на сміх.
Це ми нечистому молились
І славили його в своїх піснях,
Аж поки очі нам відкрились
На зло, якому торували шлях.
О Боже праведний, врятуй нас
Від злих підступних помислів і дій,
Ти сила праведна і чуйна
Дозволь служити Трійці пресвятій.
30.10.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472633
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.01.2014
Як соловейко заспіває
І заквітуються сади,
Любов нечутно прилітає,
У душах залиша сліди.
Та цих слідів ніхто не баче,
А відчуває у душі,
З любові хтось радіє й плаче
Та їсть весільнії книші.
А хтось в болото поринає
Невпевненості й власних вад,
В них копирсатись починає,
Ламаючи душевний лад.
Що він нездалості є тато
І плід невдалих намагань,
Яких у світі не багато,
Що народились для страждань.
Його не можна полюбити,
Він ненавидить сам себе,
Камінням хочеться забити
В собі огидне і слабе.
На мить з болота виринає
І очманілий йде у сад,
Де соловей пісні співає
Й любов наводить в душах лад.
Там все навкруг пахтить і квітне
І бджоли радісно гудуть,
Там світить сонечко привітне
Й зника невпевненості суть.
01.11.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2014
Ошуканих кинули в прірву
Безвиході, бідності й мук,
У мозок вживили зневіру
До добрих сердець й дружніх рук.
Посіяли злодії бурю
З прокльонів ошуканих душ,
Вони пожалкують, що здуру
З народу зірвали свій куш.
Даремно гуртуються в клани,
Щоб свій інтерес боронить,
Не в ті повсідалися сани,
Прокльонів людських не спинить.
Прокльони ще їм віділлються
Недугами рідних дітей,
Ошукані ще посміються
Із злих ненаситних очей.
Віддайте ж з відсотками людям
Украдені гроші й майно,
-Покаялись, скажете суддям
І може проститься вам зло.
23.11.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472382
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2014
Кудись несеться долі течія,
А ми, тихенько борсаючись в ній,
Пливемо хоч і мучить печія,
Що спротиву не чинимо ми їй.
Не знаємо чи стане вміння й сил
Щоб подолати долі течію,
Та щоб своїх не надірвавши жил,
В житті дорогу прокладать свою.
Невпевненість в собі так шкодить нам,
Що ладні борсатися в течії
І вірити оманливим словам,
Що неможливо подолать її.
Безвільна психологія раба
Паралізує розуму політ
І нас в походи вже не зве труба,
Бо в нашому болоті весь наш світ.
29.11.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472381
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2014
Коли мене немає,
То й сонечко не грає,
Не тьохка, не співає
Сіренький соловей.
Коли мене немає
На ранок не світає,
На вечір не смеркає,
Немає днів й ночей.
Коли мене немає
Серденько не страждає,
Любові не чекає,
Немає підлих зрад.
Коли мене немає,
То тіло не вмирає,
Душа не відлітає
У райський Божий сад.
Коли мене немає
Ніхто мене не знає
Й появи не чекає
Моєї в білий світ.
Коли мене немає
Мій світ не розквітає,
Ніхто не відчуває
Моїх страждань і бід.
Нічого я не маю
Якщо не відчуваю,
Якщо я не сприймаю
Все те, що знати слід.
08.12.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472174
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.01.2014
Зачарований красою
Рідної землі
Затуляти йде собою
Всі болячки злі.
Першим бореться в безодні,
Де вирує страх,
За святі права народні,
Блиск життя в очах.
Зачарований красою –
Мужній патріот,
Голіруч стає до бою
За край і народ.
Він працює і мудрує,
Пам`ять береже,
У майбутнє шлях торує
І вивча чуже.
Зачарований красою
Урятує світ
Від регресу і застою
Й зробить все як слід.
Зачарований не бідний,
Духом – багатій,
Він нащадкам приклад гідний
Для завзятих дій.
Хай зчарованих красою
Рідної землі
Буде більше, ніж весною
Чорної ріллі.
16.12.02.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472173
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.01.2014
Незабаром ти підеш до школи
Й будеш різні науки учить,
Бережись щоб тебе не збороли
Згубні звички – колотись й курить.
Треба добре учитися в школі,
Щоб розумним ввійти у життя,
Щоби бути улюбленцем долі
І не буть безпорадним дитям.
Пам`ятай треба вчитися далі,
Щоби вищу освіту здобуть,
Нажимать треба добре педалі,
Щоб здолати учбовую путь.
Будеш вчитись на кого захочеш,
Головне ти завжди пам`ятай,
Що зробити все в світі ти зможеш
Тільки труднощі перемагай.
Пам`ятай, коли станеш дорослим,
То учитися треба й тоді,
А то будеш голодним і босим,
Бо не знайдеш роботи собі.
Все потрібно робити розумно,
Знати чим і для чого і як,
Бо інакше скінчиться все сумно,
Без навчання не можна ніяк.
Передай всім нащадкам повчання,
Що знання їм потрібні завжди,
Прикладають усі хай старання,
Щоб пізнати життєві ази.
04.01.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471925
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2014
У купальськую ніч
Вінок в річці зловив,
Ворожбитую річ
Хтось до мене пустив.
То кохання вінок
Я зловив у ту ніч
І пішов у танок
Вже не чуючи ніг.
Та в густому саду,
Де буяє бузок,
Загубив на біду
Той купальський вінок.
Ось тепер де не йду
Роздивляюсь людей,
Та ніяк не знайду
Блиск коханих очей.
Пропаду я без них
Під бузком у саду,
Мед цілунків не встиг
Скуштувать доладу.
У тамтешнім саду,
Де буяє бузок,
На траву упаду
Загублюсь як вінок.
Як тут мила пройде –
Не замітить мене,
Бо я зникну в ніде
Безтілесне й чудне.
І тепер у саду,
Коли квітне бузок,
Топче хтось лободу,
Все шукає вінок.
01.01.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2014
Народ складається із багатьох людей,
Як Чорне море з крапельок води,
Або наука - із доведених ідей,
А чи з дерев плодових – всі сади.
Народів, націй є багато на Землі
І в кожного є звичаї свої
І всі, за кількістю великі чи малі,
Нестямно люблять ріднії краї.
У кожного моральні принципи свої,
Які всім звичні та дають прожить,
За стиль свого життя всі вигравать бої,
І цю мораль нікому не зломить.
Хоча всі вірять в справедливість і любов,
Що зло робити то великий гріх,
І що мораль то є основа всіх основ,
Та багатій не вибира доріг.
Він силою нав`язує свою мораль,
Яка у інших викликає сміх,
Та багатій чогось упевнений на жаль –
Його мораль найкращая для всіх.
Якщо ти бідний, то дурний – говорить він
Й повчає силою як треба жить,
Та чує з подивом, що зве набатний дзвін
На боротьбу із тим, хто взявся вчить.
Ось так під гаслами священної війни
За чистоту порушених основ
Ідуть на смерть народу кращії сини,
Щоб той учитель геть від них пішов.
08.01.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471688
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.01.2014
До летовища у гості
Я припхався на авті,
Де дістав по писку поспіль
У кав`ярні у пальті.
Дудлив з фляшки у винарні,
З кимось бійку учинив,
Ночував у буцигарні,
За що й гроші заплатив.
Та для мене все це байка,
Зранку я уже в метрі,
На мені стара куфайка,
Бачу бомж в моїм пальті.
Я вхопив його за груди -
Віддавай моє пальто,
Тицьнув фляшкою у зуби
Й вже в пальті лишив метро.
Врешті кнайпу я відвідав,
Феліжанку кави взяв,
Там й пампухою поснідав
І додому попетляв.
10.01.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471687
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.01.2014
Там на тій стороні
Зеленіє лісок
І співає пісні
Чарівний голосок.
Тут на цій стороні
Ліс чорніє сумний,
Вітер стогне у сні,
Чути плач голосний.
Там на тій стороні
Колосяться жита,
Урожаї рясні
І багаті свята.
Тут на цій стороні
Колоситься журба,
Із лукавим в борні
Гнуть щоденно горба.
Там на тій стороні
Веселкове життя,
Солов`їні пісні,
Мрії про майбуття.
Тут на цій стороні
Ледве диха життя,
Тут і звістки сумні,
Біль хвороб й співчуття.
Там на тій стороні
Юність наша зроста
І літає у сні,
Вчиться в будні й свята.
Тут на цій стороні
Старість наша сумна
Дожива свої дні
І жалкує вона,
Що на тій стороні
Їй ніколи не жить,
І що юності дні
Проминули як мить.
16.01.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471458
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2014
У двадцятому столітті
В тридцять сьомім році
Народилися у світі
Дуже вправні хлопці.
Їх дитинство – війни й голод,
Поруч тільки мати,
Батька вбив підступний ворог,
Важко виживати.
Безгрошів`я, зубожіння,
Босоніж до школи,
Виручало їх уміння –
Не ридать ніколи.
Все навчилися робити
Розумом й руками,
Вправним легше в світі жити
Навіть з ворогами.
На цей світ я народився
В тридцять сьомім році,
Тож і я всьому учився,
Як всі вправні хлопці.
22.01.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471455
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2014
Захотілося калині
На той берег перейти
І на новенькій місцині
Закріпитися й рости.
Рідний берег не пускає,
За коріннячко трима,
Всіх калинонька благає,
Допомоги ж все нема.
Згодом річка обізвалась,
Берег вимила у став,
До коріннячка добралась,
Кущ калини в неї впав.
Так калинонька пропала,
Почорніла, погнила,
Берег свій не шанувала,
Інший берег не знайшла.
Тож за берег свій рідненький
Міцно все життя тримайсь,
Ти нащадок батька й неньки,
Тут й розквітнути старайсь.
19.02.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471211
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2014
Ну навіщо старість нам здалася,
Нащо болі в спині та ногах
І нудьга, що п`явкою впилася,
І тяжке безсоння по ночах.
Чи не краще в зрілості померти,
Щоб ніколи старості не знать,
Щоб від юних не приймать пожертви,
І ціпок ніколи не тримать.
Кажуть юних треба научити
Як і що робити у житті,
Ще онуків радісно любити
Перед тим, як щезнуть в небутті.
Та старих хто слухає поради,
Їх помилки хоче врахувать,
Відсвяткують круглі їхні дати
Й залишають в самоті страждать.
Наша старість згубнеє страждання,
Ще й минулим сповнені мізки,
І даремні наші намагання
Щось залишить добре на віки.
Ну навіщо старості чекати,
Ну навіщо в немочі вмирать,
Краще було б старості не знати,
Неміч в тіло й душу не пускать.
19.02.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471210
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2014
Замело, закружляло, завіяло,
Білим снігом укрило поля,
А хлоп`я у хатиночці мріяло
Коли теплою буде земля,
Коли можна вже босим побігати
Й не просити у мами чобіт,
Находу чимось швидко поснідати
І як смеркне прийти на обід.
Проживав той хлопчина із мамою,
Його батька забрала війна,
Він сидів за віконною рамою
І чекав коли прийде весна,
Дуже важко сидіти в хатиночці,
Де й шкориночки хліба нема,
Особливо самотній дитиночці
Як лютує надворі зима.
До них ранком сусідочка стукала
Й через шибку питала у них:
“Ще не вмерли ви там?” й далі тупала
Й порятунку просила в святих,
Мати, взувши єдині в них чоботи,
Йшла до школи дітей научать
І не слухала розпачі доводи,
Що потрібно лягать й помирать.
І сім`я не померла від голоду,
Хоч і важко було виживать,
Не вхопила хоч долю за бороду,
То навчились удари тримать,
Повоєнії біди минулися,
Вже хлопчина учитись пішов,
Тільки стогони матері чулися,
Як минуле їй марилось знов.
Закружляли щоденнії клопоти
І життя покотило вперед
Через весни й осіннії опади,
Всім даючи кислиці та мед,
Хлопець вчився в сільгоспакадемії,
Професійно щоб вміть працювать,
Його мати раділа як премії,
Що вдалося синочка піднять.
Тільки в старості юність цінуємо,
Той студентський замріяний час,
Як здавалося ми побудуємо
Щастя всім, а це значить й для нас,
Коли вперше у душу постукала
Ця хвилююча перша любов,
Вона довго, як в лісі, аукала:
“Йди до мне, озвися, агов !”
На вечірній затемненій стежечці
Той хлопчина до неї озвавсь
І з`явилась любов у мережечці
І хлопчина на милість їй здавсь,
Закружилась у нього голівонька,
Без кохання не міг уже жить,
Миле личко і чорная брівонька
Поселилися в серці умить.
Захотілося хлопцю женитися,
Мати проти любові була,
Все казала, що треба учитися,
Що такого добра півсела,
Та синок не послухав матусеньку
Хоч зі сваркою все ж оженивсь,
Називаючи милую “Бусенька”,
З хвилювань від хвороби зваливсь.
Материнська любов не міняється
Чи малий, чи дорослий вже син,
Вберегти від усього старається,
Бо у мами він тільки один,
Що за дівчина там підбирається,
Хоче сина у неї забрать,
Й воювати матуся збирається,
Щоби сина собі відстоять.
Всякі війни колись-то кінчаються,
Аморальні кінчаються теж,
Але в душах рубці залишаються
Від зруйнованих нервами меж,
А на хлопця й хвороба звалилася,
Щодобово швидка по сім раз,
Через рік ця біда припинилася
Як хірург лишнє знищив як клас.
Він закінчив, нарешті, навчатися,
Мав про вищу освіту диплом,
Та ще рік довелось лікуватися,
Щоб нервовий скінчивсь бурелом,
Щоби буть мінсільгоспом направленим
Працювать в передгірний район,
Щоб не жити морально придавленим
Та зі сварок не пити бульйон.
Закружляло життя, закрутилося,
Все у праці, в турботах щодня,
У подружжя дитя народилося,
Обізвалася тут і рідня,
Його мати онуку призналася,
Що найкраща бабуся вона,
Вже сваритися не намагалася,
Так закінчилась миром війна.
Дуже тяжко з дитям розлучатися
Коли треба в життя відпускать,
Як же матері тут не пручатися,
Як від серця дитя відірвать,
Мо` онуки на світ і з`являються
Старикам щоб утіхою стать,
Тож діди і бабусі стараються
Все найкраще онукам віддать.
Так життя уже наше складається,
Молоді йдуть на зміну старим,
Хай без сварки в життя відпускається
Молоде покоління за тим,
Щоби щастя завжди усміхалося,
Щоб онукам раділи старі,
Щоб нічого лихого не сталося,
Щоби зірки світили вгорі.
21.03.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471002
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2014
Минуло тридцять років
І раптом твій дзвінок,
І зник кудись мій спокій –
Почув твій голосок.
Пригадувать не стали
Минулі почуття,
Лише порозмовляли
Про нинішнє життя.
Приємність відчували
Під час ось цих розмов,
Але й про це мовчали,
Щоб не злякать любов.
Ми тридцять літ плекали
Душевну доброту,
Яку на двох надбали
У пору молоду.
26.02.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2014
На горбах Голосіївських знову весна
Навкруги все зеленим накрила,
На зимову нудьгу одягла стремена,
А кохання гулять відпустила.
Голосіївський ліс – чарівна сторона,
Осередок студентства й науки,
Тут виходить із надр творча сила земна
І сильнішають розум і руки.
Лісовими стежинами часто блукав,
Пив повітря духмяне і чисте,
Прислухався до шелесту листя і трав,
Пив любові шампанське ігристе.
Ось я знов Голосіївським лісом іду
І знайомі стежини шукаю,
Сорок літ на мою проминуло біду
І як юність знайти я не знаю.
Та я чую чиїсь молоді голоси,
Хтось тут ходить і любить й кохає,
Для буяння в житті молодої краси
Голосіївський ліс їх плекає.
31.03.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470777
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.01.2014
Як залишаюся з думками на одинці,
То вся душа згорьована болить,
Що з потягу життя зійду я на зупинці
Й не буду знать куди він далі мчить.
Чи потяг той домчить до станції “Щаслива”,
Чи промине він станцію “Невдач”,
Чи довго простоїть на станції “Правдива”
Для рішення нагальних всіх задач.
Жалкую, що я вже не бачитиму дива,
Коли за зло казатимуть: “Пробач”,
Коли людина буде добра і щаслива
І житиме без прикрості невдач.
Коли ніхто не буде красти і брехати,
Коли нікого не заб`ють на смерть,
Коли всім вільно буде владу вибирати
Й доступним буде всім усе ущерть.
Як залишаюся з думками на одинці,
То хочеться щоб справдилося все,
Щоб в кожного було по журавлю й синиці,
Бо люди мріяли завжди про це.
01.04.03
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470776
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.01.2014
У мандри збираємось радо,
Все в світі побачить кортить,
Послухавши мудрі поради,
Всі їх забуваєм за мить.
Бо тягне вперед нас дорога
У ще невідомі краї,
Надіючись тільки на Бога,
Пришвидчуєм кроки свої.
Ми віримо в щиру привітність
Тамтешніх незнаних людей,
У нашу із ними сумісність
В сповіданні добрих ідей.
Розплющивши широко очі,
П`янієм від бачених див,
Та сниться чомусь нам щоночі
Земля, де малим ще ходив.
19.04.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470610
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.01.2014
Що робити маю,
Таточку рідненький,
На дитя чекаю,
Та пропав миленький.
Як почув мій милий
Буде в нас дитина,
То кричав щосили,
Аж летіла слина.
Матінки ж не маю,
Поховали неньку,
Тож я Вас благаю,
Таточку рідненький.
Мати б пригорнула
Донечку до себе
Й горечко минуло
Як того і треба.
Тато, то не мати,
Тільки доні радить:
- Було б не кохати,
Не пізнала б зради.
Ти ще молоденька
Будеш довго жити
І дитя миленьке
Будеш вік любити.
Може ще знайдеться
Хто тебе полюбить,
Доленька всміхнеться
Й щастячко розбудить.
Витри, доню, сльози,
Треба все стерпіти,
В спеку і морози
Треба вміти жити.
21.04.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470609
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.01.2014
Народились щоб пожити
І нащадкам дать життя,
Щоби ближнього любити
Й всі то наші заняття.
Ми ж життя своє марудим
Злістю, вбивством, грабежем,
За поблажливість осудим,
За правдивість дурнем звем.
Ми кохаємось за гроші,
Покидаємо дітей
Й віримо, що ми хороші,
Сповнені святих ідей.
Клятву вірності на зраду
Обміняєм залюбки,
Ми за гроші та за владу
Рознесемо всіх в шматки.
Ми блюзнірствуєм щоразу,
Щоби ближніх обдурить,
І вважаєм за образу,
Як нас хтось навчає жить.
У душі нема святого
І хизуємося тим,
Ошукаємо будь кого,
Що прославились крутим.
Боже, Боже, милий Боже,
Й за таких Ісус страждав,
Мабуть, це не допоможе,
Щоби добрим кожен став.
27.04.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470392
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.01.2014
Твоя постать, здається, майнула
Серед натовпу інших людей,
Я покликав – ти, мабуть, не чула,
Бо з моїх десь пропала очей.
Ти б відразу мене пригадала,
Пам`ятаєш, тебе я зустрів,
Як осіннєє листя палало
І я в парку на тебе набрів.
Ти з подружками йшла і сміялась,
А я квітку тобі дарував,
Ти ж від неї чогось відмовлялась
І я довго тебе умовляв.
Із тих пір я тебе все шукаю
І не можу зустріти ніяк,
Що робити тепер я не знаю
І чи довго блукатиму так.
28.04.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2014
Ану-бо куме, поміркуєм
Нащо халепа нам така,
Як трохи вип`єм, то сумуєм,
А не танцюєм гопака.
А пам`ятаєте бувало
Горілка, танці та дівки
Аж поки зовсім не світало,
Ото гуляли парубки.
Тоді нічого не жаліли,
А ні печінки ні чобіт,
Покуштувати все хотіли,
Пізнать великий білий світ.
Тепер у нас немає спраги,
Душа не прагне щось пізнать,
В житті ми більше не салаги,
А добра стара мудра рать.
Ану-бо куме, не хмеліймо,
Нащо халепа нам така
Й себе даремно не жаліймо,
Удармо краще гопака.
Нехай з нас молодь посміється,
Що не танцюють нині так,
А нам і досі ще здається,
Що кращий танець, то гопак.
Що краще вірних мати друзів,
А ніж грошей багато мать,
А ворогам всім по заслузі
На здачу перцю видавать.
Не плазувати перед сильним,
Людськую гідність берегти,
І краще бути дуже пильним,
Себе щоб в рабстві не знайти.
10.05.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470170
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2014
Із мармуру і золота
Колона височить,
Навколо юнь наколота,
Яка не хоче жить.
Старцюють беспритульнії
І діти, і старі,
Бажають сколупнуть її
Й продать на сухарі.
Блукають тут зневірені,
Щоб покінчить з життям,
В безвихідь всі занурені
Шукають забуття.
Колона та бездушная
Аж до небес стирчить,
Вся біла і холодная
На сонечку блищить.
Як символ влади нашої,
Глухої до людей,
І нам не бачить кращої
В час кланових сімей.
17.05.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470169
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2014
Тихенько вітер віє,
Ріка у даль біжить,
Навкруг все зеленіє
І сонечко блищить.
Хтось бережком блукає,
Високу мне траву,
Напевно-що шукає
Уявне на яву.
Долає перешкоди
Із мороку кущів,
Із доброї колоди,
Що хоче щоб він сів.
Вона в дуплі сховала
Непевності змію,
Щоб скуштував хтось жала,
Злу доленьку свою.
Та той, що все блукає,
Колоду обійшов,
Підступність, певно, знає
Легких в житті умов.
Тихенько вітер віє,
Зникає в травах слід,
Чи хтось із нас не мріє
Про кращий білий світ.
Замріяне прекрасне
Чи зможемо знайти?
Чи прагнення не згасне
В досягненні мети?
Хтось бережком блукає,
Високу мне траву,
Напевно, ще шукає
Уявне на яву.
06.06.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469977
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.01.2014
- Куме, може хочеш пити?
Я горілочки наллю.
- Як нема чим закусити,
Куме, я її не п`ю.
- А під яблучко погодишся?
- Згоден, той йому сказав.
- Яблучко, куди ж ти котишся,
Кум для кума заспівав.
06.06.03.
- Куме, ти б поїсти й жінці дав,
Годі нам з тобою уминати.
- Та їй наший лікар приписав
На порожній шлунок спать лягати.
08.06.03.
- Куме, як там Ваші молодята
По весіллі проживають ?
- Тільки починають розмовляти –
Всі собаки замовкають.
09.06.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469976
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.01.2014