| Сторінки (1/29): | « | 1 | » |
Гуляючи одного прекрасного зимового ранку Львовом,де ще так було тихо,білосніжно навкруги,а під ногами поскрипував лише білий сніг,я неспіша прогулювалась парком,роздивляючись його ретельно,здавалося б я його бачу вперше,але ні.Мене на той час переповнювали різні думки,вони так вправно заповнювали мій мозок,що через п'ять хвилин, я не могла ні про що думати.
Коли почав повільно падати сніг,я підняла голову і простягла руку.Тримаючи сніжинку легесеньку,напівпрозору,я немов мала дитина з усмішкою на обличчі дивилась на неї.
Сніг повільно пролітав,на дворі ставало все людно:хтось поспішав на роботу,хтось на ранкову пробіжку,а я-просто прогулятись.
Прогулюючись,я побачила чорну постать,метрів від мене приблизно в 20.Зробивши декілька великих кроків в перед,це була жінка,не просто жінка-а красива,доглянута жінка з яскраво -червоними губами.Її волосся -кольору гіркого шоколаду,очі-сині.Вони виблискували неначе діамант,вона ними дивилась грайливо,повільно...Але жінка,що мене в ній сильно вразило,була одягнена у чорне.Її зимова шуба до щиколоток,чобітки на шпильці і рукавички-усе чорного кольору.Ви б мені сказали:що такого у цій жінці?Звичайна собі жінка, одягнена у чорний класичний колір.Але ні,ця "Чорна"Пані,я її так називаю,була зовсім не такою як усі,вона вирізнялась навіть з натовпу.Її червоні губи наче щось нашіптували.Я дивилась на неї і на мить заклякла,вона заворожила мене поглядом своїм,я не могла поворохнутись.Я уявляла собі,що ж вона робить з чоловіками,якщо я- жінка,піддалась її чарам?Але чари тривали не довго,жінка відвела погляд і я знову стала собою.Мені було цікаво спостерігати за нею:що вона робить,чому просто стоїть і нікуди не поспішає як усі інші."Чорна"Пані ретельно обдивлялась парк,тільки похитуючи головою.Перехожі,наче її не помічали,вони обходили "Чорну"Пані, склалось таке враження,що її бачила тільки я одна.Ні!Ні!Сказала я собі.Я не збожеволіла!
Так,я не збожеволіла,"Чорна"Пані дійсно була не тільки в моїй уяві,її бачили усі хто був у парку,просто люди поспішали і не мали часу роздивлятись.Мені пізніше сказав один чоловік,він вигулював собаку і теж бачив "Чорну"Пані.
Будучи у декілька метрів від "Чорної"Пані,я відволіклась на декілька секунд, щоб подивитись корта година,але підвівши голову,жінки уже не було.Неймовірно!"Чорна"Пані зникла,прокричала я.Серед біосніжного парку її ніде не було видно,навіть сліду від чобіток.Мене це здивувало і я вирішила відбити слід своїм чобітком-мій слід від чобітка залишився.Спроби знайти слід загадкової жінки,були марними."Чорна"Пані непомітно покинула засніжений парк,подавшись невідомо куди,як і появившись невідомо звідки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698050
рубрика: Інше, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.11.2016
Я писатиму тобі листи,
Навіть, якщо, ти скажеш -Ні,
Я всеодно писатиму їх тобі.
Ти їх ігноруватимеш,я знаю,
Але мені так буде легше.
Я знатиму,що ти їх прочитав,
З надією чекатиму відповіді.
А ще,я дзвонитиму,
Ти не братимеш трубки,
Але я все одно дзвонитиму тобі.
Пройде час,ти зміниш номер,
У мене не залишиться вибору,
Я дізнаюсь де ти живеш,
Я приїду до тебе...
Ніч...Дорога...Сльози...Холодно...
Так холодно...Скажу при зустрічі...
Але ти мовчатимеш,
Ти відвертатимешся від мене,
Вдаючи,що не знаєш хто я така.
Але я не здамся,
Я обійматиму,цілуватиму тебе.
Я знаю...Автокатастрофа...Втрата пам'яті,
Але я допоможу згадати Нас...
Найсолодші моменти,
Ці нестримні,палкі почуття.
Ти згадаєш усе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674753
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 27.06.2016
Сьогодні ніжно скрипка грала,
Сумну мелодію душі,
Як дівчИна хлопця покохала,
А він загинув на війні.
Страждає гірко,невинная душа,
Мовчки сльози ллє собі на руки,
На могилі наче та вдова,
Залишає з болем свої муки.
І тут нічим не допоможеш,
Така вже доля цих людей,
Їй залишається молитись-Боже,
За Україну,за майбутнє,за людей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604009
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.09.2015
Я ніколи не втоплюся в морі сліз,
Хоч плачу я доволі,
Мене не зупинить чагарниковий ліс,
Я йду собі поволі.
Я прокладаю шлях нелЕгкий,
Та завжди перемагаю,
Я зі зрадою іду у серці,
Та себе я не картаю.
Я не хочу знати цих брудних думок,
Вони мене погублять,
Натисну краще на курок,
І про все забуду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604004
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.09.2015
Я словам не вірю вже давно,
Вони втратили свій сенс,
Як недопите вчорашнє вино,
За яким говорили про секс.
Думкам не вірю я також,
У них немає правди,
Колись усе зміниться може,
Я буду дуже рада.
І собі не вірю я,
Думаю не треба,
Бо вся моя брехня,
Це сплошна проблема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595107
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.07.2015
Ти знаєш,що я тебе люблю,
Ти знаєш,який зараз світ,
Ти холодом тягнешся чомусь,
І не дивишся услід.
Ти знаєш,що я тебе люблю,
Ти знаєш про мене все,
Знаєш долю мою,
Та завжди від мене йдеш.
Ти знаєш,що я тебе люблю,
І не зупиняєшся на мить,
Ти хочеш створити сім'ю,
Та душа чомусь болить.
Ти знаєш,що я тебе люблю,
Закриваєш очі на це,
Ніжно гладиш шкіру мою,
І відпускаєш мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2015
Ти погодься,ні ти просто погодься,що стала "іграшкою для мужчин".Так,це чиста правда.Але ти знаєш,що це не так,це не правда,не для мужчин,а для одного мужчини.Так,саме для одного,для нього.Ти справді віриш у те,що ти для нього богиня?Хаха...ти що,залиш це для себе,всі знають, що ти для нього просто іграшка, якою він досі захоплений і грається з тобою,та ти цього не помічаєш,ти просто віриш у те,що ти для нього "хтось",особистість.Але тут ти в девчому права.Він знає, що ти йому не зрадиш,не покинеш,і ти це прекрасно знаєш.Ти просто молодець!Ти можеш днями й ночами не спати,думати про нього,дивитися на себе у дзеркало і казати усім,що ти для ноьго усе,та насправді це не так.Хочеш я тобі скажу, хто ти для нього?Ти для нього рабиня,а він для тебе-Бог,цар,правитель,який тобі вказує, що робити,який тобою маніпулює,і ти навіть цього не помічаєш.Так,ти робиш для нього усе,що він скаже,він навіть не попросить,а скаже.Кожного разу він робить тобі боляче,але ти не відчуваєш цього болю.Я пам'ятаю,ти навіть розказувала,що однієї ночі,коли місто накрила чорна хмара,ви залишились удвох.Ти притискала його гаряче тіло,воно було немов вогонь,ти дивилася йому в очі і вони відображали тебе,ти гладила шкіру,яка покривала кістки,ти зовсім не чула його серця,таке враження ніби його не було.Він наче дикий демон,який прив'язав тебе до себе і чекає чогось нового від тебе.Ти біля нього стаєш беззахисним дівчиськом-Ангелом,яке не може вирватись з його пекучих обіймів.Твоє тіло швидко холоне,і робиться льодяним,а серце- він вириває з твоїх грудей,голими руками і кладе на розжарену пательню.В той момент,ти не відчуваєш нічого.Ось так,ви проводите свою ніч.Вдень,ти носиш маску на обличчі,щоб всі думали,що ти щаслива і у тебе все добре,але всі все знають і бачать твою дурнувату маску з розкритою душею.Тобі багато чого говорять,але ти все одно вдаєш, що не чуєш.Ти просто на все закриваєш очі.Ти втратила друзів,подружок,але ти залишилась з ним,а для тебе це головне.Знаєш,мені тебе шкода,бо ти зробилася у цьому світі ніким,ти й надалі боїшся його втратити,думаючи про те,що згодом це припиниться,ти йому остогиднеш,і він покине тебе і вся земля упаде з-під твоїх ніг,ти провалишся і чорне небо укриє тебе.Ти думаєш,що більше не знайдеться для тебе землі,щоб ти стала на ноги.Але ти глибоко помиляєшся.Є вдосталь земель,які б хотіли,щоб ти на них ступила,хоча б однією ногою...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584093
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 28.05.2015
Можна сказати, що це собиста позиція щодо значення сенсу життя вимагає не лише знань з психології,але й філософії і релігії,а також власних роздумів, самоаналізу,бажання вчитися на своєму досвіді.Так у людини,з матеріальним чи ідеалістичним світоглядом,у віруючого чи атеїста,різне розуміння сенсу життя.
Якщо людина - випадковий результат еволюції і їй належить жити років 70,то вона відповідає лише перед собою і про багато речей їй не варто хвилюватися.Але якщо людину створив Бог і її чекає вічне життя,то їй багато про що треба дбати,адже у неї є зобов'язання перед творцем.
Наше життя - воно цікаве,воно приваблює кожного,у ноьму є свої "+" і "-".Життя воно не передбачуване і інколи стається зовсім не так,як ми цього хочемо.
Для мене завжди є цікавим те,як ми їдемо у транспорті:автобусі,машині.
Наприклад: коли ми їдемо у автобусі у нас виникають багато думок,ми роздумуємо над тим,що ми за декілька хвилин чи годин будемо робити,куди підемо.У транспорті поїздка - це ціла вічність.У кожної людини складається враження що наче вона сама сидить і більше нікого не бачить.У кожної людини також під час поїздки можуть бути різні ситуації,але головне й цікаве те,що людина під час ситуації говорить чи поводиться так,ніби вона уві сні,і коли автобус зупиняється,вона просто виходить на тій зупинці де їй потрібно вийти,не задумуючись ні про що.Вона не думає того,що думала під час тієї поїздки,бо у неї інші справи.
Ви знаєте,у автобусі можна зустріти багато різних цікавих людей,і коли ти просто дивишся на них,тобі хочеться щось сказати,але ти не знаєш про що вони думають,може хтось з них переживає,у когось гарний настрій,а хтось просто плаче.
Ось я,їдучи у автобусі завжди думаю про те,хто ці всі люди,про що вони думають,куди їдуть,поспішають,чим вони цікавляться,чим живуть.Але це просто думки...Іноді буває так,що у мене поганий настрій і дивлячись у вікно, я забуваю про все,про свої негаразди,хвилювання,проблеми...
Таке враження, що я потрапила у інше життя,де ти забуваєш на мить про все те,що тебе хвилює,хочеться просто думати що буде завтра,але ти всеодно не думаєш,ти їдеш ніби у тумані і коли вже ось-ось твоя зупинка,ти виходиш і у тебе зовсім інші відчуття ніж були тоді, коли ти перебувала у автобусі,де багато різних й інших від тебе людей,ти ніби знову повертаєшся у те своє життя,сповнене проблем,розчарування,смутку а інколи і радості.
* Ми ніколи не задумуємось над тим,що ми робимо під час поїздки,які наші міміки коли щось побачили за вікном.
* Ми ніколи навіть не задумуємось над тим,що робиться у автобусах під час поїздки,коли люди спілкуються і утворюють балаган,ми просто чуємо що хтось між собою говорить не слухаючи їх і не звертаємо уваги,ми просто не уникаємо,але вийшовши на своїй зупинці,ми можемо тоді зрозуміти і подумати "як добре, що я уже приїхала,а то у автобусі було так шумно".
* Ми ніколи не задумуємось навіть ні намить про те,як ми платимо гроші водію:чи з радістю і любов'ю,чи з жалістю і скупістю.
*Їдучи,ми не задумуємось над тим,куди поспішають інші,нам просто не цікаво.
Це все можна назвати "психологією життя ".Це доволі така ніби проста на перший погляд "річ" але з іншої сторони,це дуже і дуже складна "річ".
Здається,що все що ми бачимо навколо себе це звично,природньо,як усі привикли говорити,але якщо добре придивитися,звернути малесеньку свою увагу на інші детальки,то можна зрозуміти,що кожна деталька є різною.
Психологія життя у нас така,яку ми самі собі складаємо,яку ми хочемо бачити,чути...У кожного вона різна.
Здається,що в усіх людей одинакові очі,зір...Але кожна людина є унікальною і вона здатна бачити світ по-іншому,не так,як бачать це інші люди.Вони бачать своїми очима і розумом...і розуміють усе так,як хочуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544496
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 17.12.2014
Темна кімната...Зовсім темна пуста кімната...ти у ній наче у клітці...закрита,без світла,інтернету,вікон,дверей,меблів...пустота...ти забившись біля стіни на пальчиках тримаючись до підлоги,такої холодної без хідника...ти роздумуєш над життям,у тебе не має друзів,ти самотня...пустота поглиблює тебе...Ти божеволієш з кожним днем,та нічого не вдієш,тобі тільки 21,а ти сидиш,закрита у темній кімнаті...
Тобі хочеться вийти,та не має куди...ти не чуєш звуків,не читаєш книжок...ти просто не говориш...мовчиш...
Тебе все більше і більше всмоктує в себе пустота,ця чортова клітка,ця безвихідь...
Але ти замислюєшся над тим,що тобі залишилось ще не довго...що колись це все припинеться...тебе уже не буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
Цікаве питання...Яким ти бачиш світ...Я бачу світ прекрасним,інколи похмурим,сірим,буденним,проблемним,але попри все те,світ прекрасний....у ньому стільки кольорів,що важко перелічити...Інші скажуть:"Світ великий",насправді він дуже маленький(я в цьому переконалася багато разів,і ви знаєте?Я все ж таки переконалася).Наш світ сповнений багатьма емоціями,рухами,жестами,міміками,які передають йому самі люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541869
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2014
Ти живеш,просто існуєш,
Не знаєш,що далі чекає тебе,
Ти просто мариш,нерви лікуєш,
І гріхи твої ніхто не візьме,
Ти просто дивишся в небо і зорі рахуєш,
Гадаючи,що колись опинишся"ТАМ",
Ти просто тихо питаєш:
А скільки залишилось нам?
Години,хвилини,секунди,
Тижні чи місяці, а може й роки,
Та не знайти тобі відповіді,
Перш ніж Ти помреш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014
Нехай Господь тебе оберігає,
Ангел з неба щиро привітає,
Бо сьогодні в тебе свято,
За столом гостей багато,
Кожний хоче привітати,
І найкраще побажати,
Щастя,радості,любові,
Пролунали у твоєму домі,
Тости гучно хай лунають,
А пташки пісень співають,
А що гірше най мине,
З Днем Народження тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515095
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.08.2014
Матусю мила,дорога,
Ти найкраща в світі,
Тебе я люблю так,
Як бджоли люблять квіти,
Ти життя мені подарувала,
За це я дякую тобі,
За твою турботу,
За прекрасні дні,
Недоспані ночі,
За материнську лагідну любов.
Ти пташка,що вивела з гнізда,
Своє малятко,наче янголятко,
Матуся у мене ти одна,
І дуже сильно люблю тебе я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515093
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.08.2014
Життя - це початок прийдешнього,чогось нового,це народження душі і тіла
Наше життя таке складне, що все що відбувається, усе це не спроста. Ось наприклад візьмімо життя. Що ви можете сказати про життя, як ви його опишете, як поясните… Про життя можна говорити багато, і кожна людина говорить по-різному, як вона його бачить, яким воно для неї є, як вона почувається у цьому житті. Зі своєї точки зору, я лише можу сказати, що життя для мене це пройти якийсь не відомий шлях (до речі, який не кожному вдається) і зрозуміти,чому я прийшла у це життя, чи можу я щось змінити, чимось допомогти хто потребує допомоги… Життя – це старт, це шлях пройдений людиною від початку до його завершення. Про життя можна сказати багато чого, написати багато різних цитат, але смисл один, зараз я наведу декілька цитат: Життя – нитка, як ти її потягнеш так і проживеш… Життя – починається зі старту, завершується фінішем. Багато письменників про життя можуть написати різне, так як вони це розуміють, у них є своя точка зору, свої погляди на життя, своя думка. От візьмімо Сенеку, Він писав що життя людини – це щось настільки величне і священне, що перед ним не можливо не відчувати блаженного трепету, і вже саме глибинне розуміння цього є невичерпним джерелом радості й щастя. Я погоджуюся з письменником і ще, я хочу додати, що життя відкрите для нас настільки ми самі відкриті для нього. Що говорити про смерть – це фініш, до якого ми добігаємо, це кінець дороги яку ми доходимо, це остання станція до якої ми прийшли. Смерть не оминає нікого, не просто так кажуть: «де життя, там і смерть».
Чому всі кажуть, що після смерті життя закінчується, життя не існує? Чому? Життя насправді існує, просто воно уже не таке… Після смерті людина заново народжується, тільки вже без свого тіла, існує тільки людська душа. Як нам відомо, що людина ніколи не вмирає, вона живе на небі з Богом. Усі ми після смерті попадаємо у пекло або рай, але душа наша жива, як у пеклі так і в раю. Помираючи, наша душа стає вічною, вона здобуває спокій. Також наша душа може блукати після смерті, вона не може знайти свого місця, тобто всіх тих душ. Але згодом вона освоюється, скажем – так привикає і просто живе. Ще до смерті – людина повинна по сповідатися, тобто очиститися від гріхів. Якщо вона це зробить її душа набуде спокою і буде у раю. Це уже не так страшно як усі думають. Усі думають що смерть – це кінець, життя закінчується, і багато з нас боїться покинути цей світ. Я вам так скажу: що не потрібно боятися смерті, вона уже не така страшна, як ми собі думаємо. Смерть потрібно прийняти так, як ми приймаємо життя, тому що так має бути, людина народжується, а коли приходить її час, вона має померти. Так написано, і ми нічого не можемо змінити. Так вирішив Бог, і цими законами ми повинні підкорятися.
Чому життя таке коротке…
Це питання хвилює багатьох людей і багато хто з них напевне задумувався над цим. На це питання жодна людина не може дати відповіді, тому що ніхто не знає. Людство знає що таке життя, що таке смерть, але точної відповіді дати не може. Ще з самого народження дитини, написана її доля, скільки вона проживе, як проживе що її чекає у майбутньому. Людина проживає до 90 років, це вважається нормою (може і 130 – виняток). Я ще ніколи не чула щоб людина прожила хоча б 200-300 років, це не можливо, може тому, що всі люди стали дуже грішними, і настільки, що Бог їх таким чином карає забираючи у них життя, яке сам дав. Так, він має на це право, тому що це Бог нас створив. Можливо це і правильно, що одні люди помирають а інші народжуються (знаю це важко втрачати близьких тобі людей але це життя) бо якби ніхто не помирав, то у світі творився б хаос, забагато людства і Всесвіт уся наша планета не витримала б такого навантаження. Але у кожного життя різне, хтось помирає у 12, хтось у 20, а комусь не пощастило при народженні, а хтось у ті 130 років. Саме це питання мене більше хвилює, чому у такому молодому віці людина помирає, вона ж ще не встигла зробити свій гріх… Вона помирає так і не дізнавшись що таке насправді життя, і яке воно коротке…
Що означає жити ?
Жити – означає народитись.Та не тільки народитись,потрібно ще і вміти жити,бо не кожен з нас вміє жити.Він живе,та чи правильно він живе?Вміти жити передусім означає вміти розбиратися в людях,бути чесними з усіма та не тільки…Жити, дарувати людям добро,любов,ласку…Жити так,ніби живеш один день.Для мене жити – це означає насамперед віддячити батькам за те,що вони дали мені життя,вірити у Бога,відкривати щось нове,виконати свою місію,тому що кожна людина має якусь місію у цьому житті з якою прийшла у це життя і гідно померти,бо людина – народжується не просто так,і Бог створює людину не просто так,людина виконує свій обов’язок і коли обов’язок завершується,людина завершує своє існування.Тому навчіться правильно жити,дізнайтесь задля чого ви живете,з чим ви прийшли у життя,у цей світ,виконайте те,що маєте виконати і Бог благословить вас,тоді ви будете достойні жити вічно з Богом,ваша душа буде спокійною і ви здобудете вічність жити!Адже життя – це шлях пройдений людиною від народження до її смерті.Життя у кожного різне:у когось воно коротке,у когось довге,у когось багате,а у когось убоге.Тому всеж-таки задумайтесь,що для вас означає жити,тому,що життя насамперед дуже коротке…Не дивуйтесь тим людям,які здійснили суїцид,бо у кожної людини є вибір,з самого народження написана її історія життя і ми не знаємо що нас чекає завтра – життя чи смерть…
Зберегти пам’ять про себе!
Смерть - завершення існування тіла ,і душі у нашому часі,і перехід у інший простір,у інший світ,незнаний світ,у світ де перебувають інші душі,де панує спокій,душі які покинули своє тіло за ради існування з Богом,задля того, щоб жити вічно.
Різні люди,різного віку,типу,знаючи що колись вони помруть,намагаються щось залишити про себе(тобто, що вони доброго зробили під час життя).Ось наприклад:художник – залишає після себе свої чудові шедеври,хірург – гарні слова,і подяку за чудові,успішні операції,проста людина – залишає людям згадку про себе,якою вона була доброю,справедливою до усіх,а письменник – залишає свої думки на аркуші паперу(поезії,твори і т.д.),які читатиме цілий світ,цим письменник доб’ється успіху,уваги,завоює серця усіх читачів своїми творами.Звісно, коли письменника не стане,читачу буде важко з цим змиритися,тому що його твори,поезії були найкращі і доступні читанні.Читачі із задоволенням будуть перечитувати твори любимого письменника знову і знову.Людство вшановуватиме пам’ять письменника так,ніби вони усі були знайомі з ним усе життя,тому,що такі люди не забуваються,вони завжди живуть у нашій пам’яті,у наших з вами серцях…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497881
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 09.05.2014
Перше слово "Ба",
Малеча вимовляє,
Та коли минає час,
Свою бабусю забуває,
Бабуся може накричати,
Та всі прекрасно знаєм,
Що такої як у нас бабусі,
Більше в світі не буває,
Тому її ми бережемо,
Сядем біля неї,
До себе пригорнемо,
Бо для нас бабуся,
Це є друга мати,
І їй потрібно руки цілувати,
За те, що нас любила,
Як своїх дітей,
Тому ми дякуєм за все,
Ви бабуся наша над усе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485704
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.03.2014
Вітаю вас з чудовим нашим святом,святом 8 Березня,цей день присвячений тільки нам і нашій увазі.У цей день я вам хочу побажати гарного настрою,уваги від чоловіків,приємного дня,а точніше вдалого дня,гарних вражень,щасливих хвилин.Бо ви знаєте,що ми жінки-це богині,які приваблюють чоловіків наче квітка бджолів.А вам чоловікам скажу одне-любіть своїх жінок,не забувайте про їхнє свято і даруйте їм незабутні хвилини.
З 8 Березня!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484198
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.03.2014
У День Св. Валентина,
Тихо музика лунає,
Закохані танцюють,
Одне одного вітають,
Кожні три хвилини,
Святу всі радіють,
Обіймаються,у кохання вірять.
Бо кохання-гарна штука,
І його потрібно берегти,
Мудрий скаже-це наука,
І все ж таки як не крути.
У кохання вірити потрібно,
Свою мрію берегти,
Як не вийде,
Поділись коханням,
Не тримай у собі це,
Щоб не вийшло це стражданням,
Скажи "Кохаю я Тебе"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479522
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 14.02.2014
Не йди,
Не залишай мене саму,
Всі немов німіють люди,
Та без тебе пропаду,
Більш ніхто не буде чути,
Як будуть сльози капати повсюди,
Як гірко душа моя заплаче,
А кров така холодна і гаряча,
Витече з долонь моїх навіки,
І закриються повіки,
А ти підеш від мене,
Не залишивши ні сліду,
Та я чекатиму на тебе,
Стоятиму на білім снігу,
Благатиму лише одне,
Не йди,не покидай мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
Ти не мй і я це знаю,
І не можу з цим змиритись,
Та лише тебе кохаю,
З цим потрібно якось жити,
Як вдень так і вночі,
Не можу я забути,
Очі твої голубі,
Твій ніжний погляд,ніжні руки,
І ті страшні безсонні муки,
В яких я ринула до тебе,
І тихо плакала на землю,
Як з тобою бути хочу,
Та одного Бога тільки прошу,
Та все це марно,
Я тебе благаю,
Ти не мій і я це знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Чому так склалось,
Життя моє,
Воно немов переплелось,
У маленьку павутинку,
Та мені чомусь здалось,
Що ти подарував мені хустинку,
І залишивши на самоті,
На руках тримаючи дитинку,
Сказать хотіла я тобі.
Не покидай мене саму,
Повернись до мене,
Я тебе прошу,
Чому так склалось,
І сама не знаю,
У цьому винні тільки я і ти,
Та себе лише одну питаю.
Настільки сильно я тебе кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Солодкий смак життя відчула я,
Коли стояли разом ми з тобою,
Ніжна, мила, моя душа,
Кричала від шаленого болю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Я дивлюсь на тіло гаряче твоє,
І почуттями горнусь до тебе,
Ти щастя і радість моє,
Скажу "Я кохаю тебе"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Смерті не боюсь я,
Так сказати можу,
Це мить одна моя,
Якої сильно хочу,
Не тому, що жити надоїло,
Чи перестали всі любити,
А тому, що душу так нагріло,
Що так не хочу більше жити,
Не через батьків, чи друзів,
Навіть не через любов,
А через те,що важко так мені,
У цьому світі наче у вогні,
Думати,гадати,мріяти,
І годувати лиш надіями,
Що буде добре лиш одне,
Те,що хочу та невже,
Треба трохи зачекати,
Та час летить,його не наздогнати,
Бо він як Ангел,
З білими крільми,
Наче його нема,
А наче він є,
Та, прошу лише одне,
Життя-воно яке?
Воно по-різному буває,
Та не кожний розуміє це,
Тому,навчіться розуміти,
Що ви наробили,чому туди ходили,
Смерті ви просили,
А я скажу:
Смерті не боюсь я,
Бо пройшла ціле життя,
А ви задумливо всміхаєтесь,
Ніби це було доречно,
Із цементом ви поб'єтесь,
Та почувши голос мій,
Ви захочете змінитись,
Буде пізно,
Треба з цим змиритись,
Та змиритись буде важко,
А на душі так буде тяжко,
Та час летить немов на крилах,
Неначе вас несе по небосхилах,
Пора прощатись голос каже вам,
Та не сказали ви батькам,
Як сильно їх любили,
Кричали,наче вовком вили,
Тепер спокійно засинайте,
І не кажіть уже прощайте,
Ми про вас обговорили,
Сльози ваші змили,
Усе це є життя,
Та смерті не боюся я!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013
Коли світ покрився тьмою,
А я стояла і дивилась,
Вогні палали наді мною,
І все в мені перекрутилось,
Тоді згадала нас з тобою,
А ти стояв переді мною,
І задумливо дивився.
Неначе все мені наснилось,
Неначе ми були удвох,
А прокинувшись-влюбилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013
Твій погляд мені душу зігрівав,
В очах таїлось те нестримне почуття,
Неначе ти життя моє забрав,
Із жалістю моливсь про каяття,
І ти зумів вернути час назад,
Та тільки я була вже заміжня,
Ти чекав, коли я прийду у вишневий сад,
Щоб згадати про наше втрачене кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013
В моєму серці велика рана,
Бо покохала тебе я,
Ти знаєш яка це втрата,
Жити без твого кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013
Серце моє не витримує болю,
Рветься,б'ється і кричить,
Ти життя моє я з тобою,
Без тебе мені не жить!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013
Дві долі зустрілись навіки,
Думали, що буде так завжди,
Сльози котились з моєї повіки,
Та раптом кохання пішло в нікуди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013
Ти щастя,яке потрібне мені,
Ти принц моїх безсонних ночей,
Ти той, хто кличе до блакитних очей,
Ти єдиний мій коханий,
Ти усе моє життя.
Ти той,до кого лину обережно,
Ти той,кого хочу я безмежно,
Ти той, що дав мені надію,
Ти той, до кого лину я і мрію,
Ти той, хто потрібний мені,
Ти той, хто співає пісні,
Ти той, кому душа моя належить,
Ти той, з ким хочу я прожить.
Ти той, хто має ключ від мого серця,
Ти той, до кого душа так стрімко рветься,
Ти той, кому одне сказати можу,
Ти той , хто вислухає й допоможе,
Ти той, хто скаже:я тебе люблю,
Ти той, хто створить нам сім'ю,
Ти той, кому народжу я дитину,
Ти той, кому приділятиму хвилину,
Ти той, кому в обійми я порину,
Ти той, кому скажу прощаю,
Ти той, хто захоче:"Я тебе кохаю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013