| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Голiвонька русявая
Та чорная хустинонька,
Ще зовсiм-зовсiм малая
Заплакана дитинонька.
Забрала доля лютая
Дорожчую людиноньку,
Сховала невблаганная
У чорную могилоньку.
Голiвонька покритая
I сердце понiвечене,
Душа уся пречистая
Вже втратою обпечена.
Благае Бога милая
З молитвою тихесенько,
Татусечка любимого
Побачити ранесенько.
Голiвонька чорнявая,
Журботная хустинонька...
Навiяло розповiддю про один прихований аспект вiйни.
... У чергу до сповiдi пiдiйшла мама з донькою у чорних хустинках. Навiть не зговорюючись люди розступились, пропускаючи їх поперед себе.
Першою пiдiйшла мама i її тривалу сповiдь отець-настоятель ще витримав. А от коли пiдiйшла дитина... Служба зупинилась. В церквi настала немов передранкова тиша. I довго-довго було чути, як плаче та тихенько молиться в алтарi священник...
А черга до сповiдi тихенько розiйшлась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538288
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 20.11.2014
... Твої спогади пахнуть трояндами,
А ще вони хризантемами пахнуть,
Сповнені мрії твої краєвидами,
Пахощiв сповнені макiв, що чахнуть ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
Десь там у лісах заблукала душа,
Стомившись від гаму міського,
Шукала от те, що життя прикраша,
Кохання шукала людського.
Забула про час, що невпинно тече,
Про тугу сердечну та муки,
Як руку свою до мене на плече,
Поклала під вальсові звуки.
У вирій понісся спіраллю думок,
В очах чарівних загубився,
І раптом у море кохання струмок,
Від дотику твого зробився.
Назавжди, ти чуєш, назавжди тепер,
У серці моїм ти зосталась,
Від погляду твого мій подих завмер,
З тобою душа покохалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2013
Очі відкрию з надією,
Що знову почую тебе.
Хочу побути ще з мрією,
Бо в сні пригортав до себе.
В спогадах ніжно-химерних,
Торкався я вуст чарівних.
Не було вагань тих мізерних,
Лиш звуки словес рятівних.
Марив, що бачу я очі,
Дивні немов небеса,
Милі та ніжно-дівочі,
Чарує їх вічна краса.
Кучері твого волосся
Спали в мене на плечі,
Пахли, мов жита колосся,
Вмите росою вночі.
Тихо та ніжно полине
Пісня кохання мого,
І з поцілунком поглине
Тугу із серця твого.
В сни я твої завітаю
Слід залишу на плечі,
Теплий, як сонце у раю,
Чарівний, як місяць вночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2013
- Серце моє, нерозумне,
Чому не хочеш чути?
- Бо Кохання сокровенне,
І його не замкнути.
- А чому ж ти, непідкорне,
Радощів не бачиш?
- Бо одне лиш, неповторне,
Ось за ним і плачеш.
- Повертайсь назад, нестримне,
Світ тебе чекає.
- Як не знайду те, неземне,
Хай собі зникає.
- Чи не знаєш, незбагненне,
Час не повернути.
- Все зумію, як натхненне,
Встигну спалахнути.
- Що ж іспробуй, невблаганне,
Потім лиш не скигли.
- Знайду тебе, довгождане,
Щоб Любити встигли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2013
Ой, в мене з грудей втікло сердечко,
Стрибнуло за двері та за крилечко,
Побіг за ним, а до нього вже як до сонечка,
Як до тебе хтось постукає в віконечко,
Ти відкрий йому, бо то моє сердечко,
Прийшло зігрітися у твоє гніздечко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2013
Там за травою рясною,
Струмочок тихо тече,
Пробігає заплавою тісною,
До ставочка пісню несе.
З джерела її черпає,
Чистісінькі слова підбирає,
Ніжним голосом лоскоче,
До душі добратись хоче.
Тече собі, приспівує,
Між кленами й осиками,
На каміннях підтанцьовує,
Та заграє з музиками.
Повертає, в польці кружляє,
Серце співом звеселяє,
В мокрих капцях похлюпоче,
І з грозою побулькоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437789
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.07.2013
По небі ніжно-блакитному,
Жовте сонечко котилось,
У його теплі спекотному,
Кошеня на ганку грілось.
Грілось, поверталось,
З промінцями гралось.
На травичці зеленій,
Смарагдами роса переливалась,
На бані церкви золоченій,
Усіма діамантами відбивалась.
Відбивалась, переливалась,
У барвінок перетворялась.
Під дубами віковими,
Дзвіночками конвалії грали,
З усіма квітами лісовими,
Тихенько колискову співали.
Співали та грали,
Весну-красну вихваляли.
До хати біло-синенької,
Мрії мої прилітали,
До ніг дівчини рідненької,
Вінок запашний покладали.
Покладали, звеселяли,
В коханні закружляли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437786
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.07.2013
У небi блакитно-ясному,
Бiла хмарка пливе,
У озерi синьо-небесному,
Близнятко її оживе.
Пливе тихо хмарка,
Бiла як мавка,
Ножкою трясе,
Мiняється усе.
Високо у небi вона,
Недосяжна мрiя моя,
На небосхилi одна,
Неосяжна краса твоя.
Бiжить озером хмарка,
Неба господарка,
Ручкою грозить,
Дощик моросить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437416
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.07.2013
По стежці польовій,
Блукає суховій,
Спалити хоче жито,
Дмухає сердито.
А у небі хмарки,
Переповнені чарки,
До поля літять,
Жито пригостять.
Вже над полем зiрки,
I мiсяця пiвмiрки,
Вiд сонця бiжать,
Сховатися хотять.
А у калинi лісовій,
Щебече соловій,
Кохану викликає,
Тьохкає, чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437415
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.07.2013
Покотилися чорниці,
Не втримались на язиці,
Неслухняні повтікали,
У одежі заблукали.
А за ними і малина,
І ожина, і калина,
Поховались у вбранні,
Як зібрати їх мені?
До них руку протягну,
Один гудзик відстігну,
Щоб дістати ті чорниці,
Що сховались в молодиці.
Познаходив всю калину,
І ожину, і малину,
Лиш бешкетниці чорниці,
Розійшлись на вечорниці.
Як же їх тепер шукати,
Щоб тебе не лоскотати,
Бо розбіглися повсюду,
Де їх я тепер здобуду?
Неслухнянії чорниці,
Від них синії десниці,
Губи соком позліпали,
На плечах позасинали.
Залишили скрізь сліди,
Не сховаєш нікуди,
Їх розсипало кохання,
Бо не любить розтавання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436759
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.07.2013
Біле поле, біленьке,
Тужить серце саменьке.
Холодна земля, холодненька,
Недужить душа козаченька.
Красна весна, прекрасна,
Зійде зірочка ясна.
Страсна ніч, пристрасна,
Горить любов незгасна.
Тепле сонце, тепленьке,
Зійде збіжжя гарненьке.
Рідне село, рідненьке,
Тече життя тихеньке.
Сіре небо, сіреньке,
Жовтіє листя слабеньке.
Одне кошеня, одненьке,
Сховалось за грубку маленьке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
Люблю з тобою сни одні,
Коли у тиші поруч,
Фарбую сонцем зимні дні,
Ловлю зірки праворуч.
Стає яскравим сірий день,
Від миті із тобою,
Запахне квітами вишень,
Заграє шум прибою.
Нехай то буде лише сон,
Аби лише з тобою,
Збирати в полі синій льон,
Ховатись між вербою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2013
Крижаний подмухав вiтерець,
Взявся сильний морозець,
Очi снiгом затуляв,
Слiзьми вiї залiпляв.
Крiзь маленькiї льодинки,
Що вiсiли як бурштинки,
Все довкола заблищало,
Дiамантами заграло.
А у небi сталось диво,
Горять сонця три правдиво,
Над землею майорять,
Та теплом своїм горять.
Що i справдi то за диво,
Всi питають несмiливо,
Навiть щука не втерпiла,
З ополонки пiдскочила.
Стали вiї кришталеві,
Кольоровi, вiтражевi,
Все навколо переливається,
Теплом фарб наливається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436510
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.07.2013
Вії повільно закрию,
Думки у даль полетять,
Світ-за-очі у мрію,
Слід за серцем хотять.
В хмарках білих заблукають,
З теплим промінцем заграють,
Нарвуть квіти у садочку,
Ягід наберуть в лісочку.
На місточку постоять,
В танку стрімко закружлять,
З джерела води нап'ються,
З кращим другом засміються.
Політають, покружляють,
Про тебе ж не забувають,
Бо з тобою заблукали,
І квіток тобі нарвали.
Танцювали разом польку,
Ягід насипа в долоньку,
Посміхались із тобою,
Та стояли під вербою.
В вишнях білих цілувались,
Серця жаром зігрівались,
В сіні запашнім заснули,
Про біду усю забули.
Закриваю, жмурю вії,
Залишитись хочу в мрії,
Там де в спокою думки,
Де вишні й вишиванки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2013
Стрункі височать тополі,
Поперед церкви блакитної,
До хмар достають поволі,
Сягають мети заповітної.
Перукою листя зеленого,
Ікони ховають підсвічені,
Та шепотом чогось незнаного,
Турбують думки втаємничені.
У затишку тіні довжезної,
Спочили хрести поварбовані,
І з дивної згоди мовчазної,
В прикрасах стоять обдаровані.
А за стіною чагарника,
Синіє дзвіниця старенькая,
І ніби як мушля у равлика,
У небо прямує струненькая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2013
По спогадам баби Віри (Легкої В.Т.) про Голодомор на Кіровоградщині у 1933 році.
Ніч свою руку темну тягн́е,
І не сховатись від неї ніде.
Тінню страшною зійшла у село,
Забрала собі все родинне тепло.
Дивиться з заздрістю в очі огидно,
Так що і місяця навіть не видно.
Псів найскаженіших в мир посилає,
Збіжжя останнє в людей забирає.
Хоче поцупити навіть і душу,
Але вклонятись зіркам їх не мушу.
Тіло потерпить, йому це на краще,
Але повсюди все важче і важче.
Пустнинно та морошно стало навколо,
І півня не чутно уранішнє соло.
Здобули свій план підлабузники злиї,
Зашморгунвши петлю на братовій шиї.
Ст́омлене стадо від болю не стогне,
Голодом зморене - тихе й безмовне.
Нишком забрати біда усіх прагне,
І руки у плямах червоних все тягне.
Чекає на немічних щоб сполонити,
Та думки страш́енні у душу впустити.
Он бігає дв́ором ягнятко маленьке,
Під сонечком гріється тихо саменьке.
Страшн́і ті істоти, голодні барани,
Бо чують лиш те, що шепочуть шамани.
Звар́ять найогидніший суп із ягнятка,
Що їм до того, що то мами дитятко.
Одне лиш забули червоні жуп́ани,
Що прийдуть на запах голодні сільч́ани,
Що знайдуть причину от того варіння,
Що здригнуться серцем, і візьмуть каміння.
У полі із житом розрісся бур’ян,
Поменшало в світі душевних Полян,
Не стало родин, лише пам’ять живе,
Як мама ягнятко своє все зове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436127
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 09.07.2013
Конваліє, конваліє,
Чому ти так далеко,
Дзвіночки твої білії,
Сховались під смереку.
Конваліє, конваліє,
На стебельці перлинки,
Краса твоя захмелює,
Первісна, як з картинки.
Конваліє, конваліє,
Полонить запах стрімко.
Просвітлює, звеселює,
І вільнить думки гінко.
Конваліє, конваліє,
Тебе я подарую,
З коханням, що окрилює,
Захоплює й хвилює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2013
Світить сонечко ранкове,
Пташок будить світанкове.
Темне небо розмалює,
Волошками пофарбує.
Землю ніжно зігріває,
Квіти в полі вишиває.
Щастя дарить барвінкове,
Серце тішить сопілкове.
Промінці його засяють,
Всіх навколо підганяють.
В вулик постучать грайливі,
Й бджоли полетять квапливі.
Понад житом все кружляють,
Бо там маки розквітають.
Пелюстки мов кров червоні
Височать на жовтім лоні.
Вітерець тихенько віє,
Над ставком бузок біліє.
Тьмянуть вишні у садку,
Добре в їхнім холодку.
Спочиває тут душа,
Думки плинуть неспіша.
То над маками літають,
То у житі пропадають.
Тихо плине час у мріях,
І не губиться в подіях.
Чисті й легкі ці видіння,
Бо дитячих літ творіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435954
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.07.2013
Нестерпний жар пекельний,
Та гострий його холод,
Самотній його дух пустельний,
Та душ страшенний голод.
Лід навкруги пустих годин,
Горить душа вогнем провин,
Невтомна спрага спілкування,
Та рис коханих милування.
Немає в пеклі лиш одного,
Любові там немає ні до кого,
Відсутня милість там проста,
Молитв не кажуть там вуста.
Болить ще серце від розлуки,
Болить та мучиться душа,
Є сили ще перетерпіти муки,
Ще стало змоги написать вірша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435953
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2013
Серед вулиць в скло закованих
Луч сонця теплий пробігав
І поруч веж з бетону створених
Він ніжний пролісок шукав.
У тому році в люту стужу
Він допоміг йому рости
І знов увагу небайдужу
З любов'ю біг він піднести.
Поміж доріг, в асфальт підкованих
Шлях свій швиденко прокладав
Летів серед будівль клонованих
До того, хто його чекав.
І ось навроти церкви старої
Під сплячим кровом з бузини
Два проліски з землі суворої
Свої тягнули стеблини.
У ніжно-синьому убранні
Розквів та пахнув перший з них
А інший на останньому диханні
Боровся у снігах грізних.
І раптом джерелом прозорим
У землю мокру сніг утік
То промінець теплом любові
Лід в мить розплавив у потік.
Заради чистої любові
Всі сили вклав він до кінця
Щоб його друзі пречудові
Втішали навкруги серця.
Під ніжним квітом бузиновим
Синіє пролісків окрас
І своїм видом загадковим
Милує очі повсякчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2013
Серед лісу вічнозеленого
Квіти барвами грають,
Сірі хмари виду химерного
Туманом густим насувають.
Пролетять горами високими
Дощом землю обмивають,
Пробіжать безоднями глибокими
Де ночі темінь ховають.
Оросять край той пахущий
Сонцю знов усі зрадіють,
Промінці теплом живлющим
Ніжним подихом зігріють.
Знову гарно пахнуть квіти
Та красою привертають,
Серце прагне вічно жити,
Мрії душу розгортають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435576
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.07.2013
Як промінь проріза зсивілу темінь ночі,
Прозріння настає і в нього дивні очі,
Бо бачиш ти еліти "танок" знову,
На спинах немічніх нахилених додолу.
Побач, пробач і стань з колін,
Квіти й рости, моя Волинь!
Не може світлий розум осягнути,
Брудних промов і того танку смути,
Прозріння відкидає смрадний бруд,
Звільняє серце від гідких отрут.
Тож вилий геть оту полинь,
Роси ковтни, моя Волинь!
Ти став з колін, тяжкі кайдани зняв,
І подив їх очей бридких півмав,
Почуй мій голос брат, прислухайся сестра,
Прокинься накінець - прийшла твоя пора.
Згадай хто ти, і чий ти син,
Ти вільний край, моя Волинь!
Ти з давніх Неврів діда й бабу мав,
Онукiв вiд Венедiв славних ти прийняв,
Дулібів старший син, козацький ти вояк,
Але в душi завжди ти - Волиняк.
Прийми мою любов та мiй уклiн,
Живи вовiк, моя Волинь!
Тож встаньмо як один до полудневих жнив,
Щоб iз хрестом вишневий прапор нас роднив.
Наш час давно прийшов, осів орди туманний пил,
I бачим знову синьокий льон та ясний небосхил.
Красу її пiзнай, та пiснi плин,
Про край що дорогий, мою Волинь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435547
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.07.2013
Ще не встало сонечко,
Темрява навколо,
Лише ти, русявочко,
Щось співаєш соло.
Може думки тяжкиії
Тебе розбудили,
Чи життя реалії
Серденько розбили.
Не хвилюйся, рибонько,
Ангели з тобою,
Захистять, голубонько,
Від біди собою.
Очі свої яснії,
Закривай, коханнячко,
Сили всі небеснії
Захистять дитяточко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2013