| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
У нашому просторі безліч
речовин, сполук, елементів, які
викликають залежність.
Роблять з нас наркоманів,
розвивають неймовірну тягу під час припинення їх
постачання. Скільки ж того
всього, що вганяє у смак,
дурманить. Та найбільший
наркотик, найжаданіша річ
для чоловіка - жінка. І зі мною погодиться не один Казанова,
навіть старенький дідусь
Фрейд. Жінка викликає такий
магнетизм, що протестувати
тому безглуздо. Вона манить,
приваблює, спокушає...Голова йде обертом, а в тілі
з'являється стільки енергії, що
здається можеш все. Й
можеш, доки та доза її чар в
твоїй крові. Йдеш на пролом,
закриваючи очі на всі негаразди, бо їх немає. Немає
проблем. Є вона, а значить є
все і буде ще більше. А от,
коли її не стає, тоді така ломка,
що здається кінець. Ламає,
жбурляє, кидає в усі сторони. Все летить шкереберть, руки
опускаються. Усе не так, світ не
той. Стаєш, мов Кіт Шредінгера.
Одночасно в двох станах, аж
поки знову не надійде той
наркотик. Жінка - кайф, якого не хочеться позбавлятися!
Наркотик після закінчення
якого труба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439342
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.07.2013
Життя, як баланс,
Рівність позитива і негатива,
Кожна зустріч проводка
Й не без колектива.
Робота не робота,
Коли не має оплати праці,
Зносу не отримаєш,
Не торкнувшись декорацій.
Діти - є продуктивне
скотарство,
Будинок, авто - вже твоє царство.
Продавши щось виручку
маєш,
Не ризикнувши точно
програєш.
Та краще всього реалізувати свій хід,
Й мати із нього лиш чистий
дохід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438871
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 22.07.2013
Рекомендую занести до
Червоної Книги, - Людей. Так,
саме Людей! Але не всіх.
На перші сторінки
вимираючих видів, я помістив тих, хто завжди відповідає за
свої слова. Їх зараз все менше
та менше. Дуже мало.
Потім, рекомендую розмістити
вірних в коханні. Не так у
шлюбі, як у почуттях. Тих, які повністю віддаються цій
крилатій ейфорії і ні в якому
разі, не тих - які гасять той
блаженний вогонь.
Далі, напевно були б сміливі.
Хоробрі юнаки та юнки, жінки та чоловіки, бабусі і дідусі, що
долають свої проблеми,
подрібнють гори негараздів і
нізащо не зупиняються, доки
не здобудуть початого.
Ну і на кінець, там мають бути такі, як я. Ой, щось егоїстично
виходить. Та нехай...нехай у
цій книзі з'являться ті, що
живуть емоціями, запалюють
світло своїх сердець іншим і
прагнуть зробити добру справу.
Нам потрібна така книга. Бо
нас, хоч і багато, та є ті, що
зникають - вимираючих видів Людей Червоної Книги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438842
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.07.2013
Вітер тихо з листям грає,
Сонце ледве світить і гріє,
Я сиджу та про тебе гадаю,
Та про ті, що траплялись події.
Я дивлюся з вікна, все когось там шукаю,
Багато обличь, незнайомих ще
більше,
Та серед них усіх я не бачу,
Те обличчя, що бачив раніше.
Мурашник, стає величезним,
В ньому, як завжди,
Кожний за себе сам,
І здається, тут ти пробігаєш,
Але, то зоровий лиш обман.
Ти, там в ньому, моя королева.
В цьому світі забутих примар,
Мені образ нагадує твій,
Промінчик світла серед похмурих
хмар.
Вітер тихо з листям грає,
Я біжу та не знаю куди,
Тут дзвінок. Я встаю, прокидаюсь.
Й проклинаю нездійсненні сни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2013
Було то не так і давно. В
найближчому минулому
трапилася та історія. В
невеличкому провінційному
містечку жив собі юнак. Ну як жив, існував. Що не день, то
удар в серце. Безліч травм та
негараздів з'їдали його,
перетворюючи в черству
людину без почуттів. Але,
одного разу все змінилося. І у нього нарешті з'явилося
Сонце. Він воскрес. Рубці на
його серці почали
загоюватися, тіло наповнилось
теплом, а на обличчі часто
з'являлася посмішка. Юнак повстав, почав творити. Та
коли Сонце зникнуло, він
зненавидів щастя. Зруйнував
все, що зміг побудувати і
ніколи більше не посміхався.
Душа його порвалася на шматки. Тіло ж його вже не
рухалося вперед. Воно
оклякло і лежало нерухомо,
але все ще не хотіло покидати
цей світ, наче чекало когось.
Можливо на постійний, вічний біль та страждання. Можливо,
всеж на прихід Сонця, в надії,
що знову пізнає любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437744
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.07.2013
Довго жити я не хочу,
Люба Смертонько прийди,
Нема користі від мене,
Ну, а ти її знайди.
Я не хочу тої слави,
Не потрібно і утіх,
Ні багатств, ні мільярдів,
Не хочу чути власний сміх!
Прошу, замовте Шопена,
Викопайте яму, купіть сосновий
гроб,
Зробіть надпис на могилі,
"Тут помер, якийсь урод!"
Знизу напишіть таке,
"Зробив план свій і пішов,
Не затримуйсь перехожий,
Йди собі, куди ти йшов."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437145
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 13.07.2013
Я ніколи не буваю один. Навіть на самоті мене багато. Сотні, тисячі мозаїки особистості. Суміш різнобічних елементів. Один Я - руйнівник старого світу, інший - відбудовувач, реставратор...Я - філософ, що намагається донести до людей істину. Я - ідейний революціонер. Я - ледар, якому важко відірватися від улюбленої справи і одночасно її поціновувач, якому не потрібно нічого крім свого захоплення. Я - романтик, який бачить красу кожної жінки, але при цьому підносить свою кохану до найвищого божества. Я - читач, елемент поглинання і відбиття рими та прози. Я - той, хто дивиться на речі, як на цифри й той, хто вбачає всі риси їх майстерства. Я...Я...Я. Безліч, безліч мене. Але, в цілому, це лише пазли моєї свідомості. Частинки, які утворюють одну матерію буття. Я - ваш багатогранний простір емоцій. Я - Останій Романтик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436277
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.07.2013
Ви не вертіть сідницями,
На них я не дивлюсь,
Та не стріляйте поглядом,
Бо я лиш посміхнусь.
У мене є кохана,
Й тут не доречна фраза,
Його я відіб'ю
В костюмі водолаза.
Як б ви не поправляли,
Руками свої коси,
І як не фліртували,
Вам не достатньо дози.
Не підійти на крок,
Та не знайти феромонів,
Нехай пронизують вас,
Хоч й тисячі гормонів.
У що б не одягались,
Бікіні, міні, блузи...,
Не бачити вам пристрасті,
Та навіть й без ретузів.
Не зраджу я ніколи!
Ні в ліжку, ні в думках,
Бо я кохаю справді,
Не тільки на словах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435894
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 07.07.2013
Хочу бути крутим перцем,
Хочу жити я в селі
І ходити в клуб на танці,
Завжди буть на веселі.
Вранці їздить на коняці,
Ввечері слухать, як кричить баран,
А не там, як ті, що там далеко,
Бродять та вдалі по гарадам.
Побачити того бридкого самогону,
Попахати, заробить на хліб,
Спать на сіні у суху погоду
Й мати файну клічку "дядьо Гліб".
Хочу побувати в мєсній драці,
Штафетиною получити по спиняці,
У колгоспі вкрасть металолом,
Ех, я ж не в селі. Оце облом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435600
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.07.2013
Усім моїм братам і сестрам... Тим,хто тримає ручку, олівець, пензлики чи будь-який інший
інструмент, який торкається душі,
велика хвала та повага. Творіть, панове! Не дайте цьому
світові з'їхати у прірву. Малюйте,
вирізайте, пишіть, співайте, грайте.
Показуйте нашу реальність.
Заставляйте зазирати в далеке
майбутнє. Змушуйте пам'ятати про героїчне минуле. Нагадуйте про проблеми сьогодення. Творіть до кінця! Нехай нас завалить тисячами філософських трактатів, наші барабані перетинки здригнуться від щирого співу, а мозок почне ще більше функціонувати й навчиться
фільтрувати інформацію.
Витягуйте на поверхню свій багаж. Творіть, але не здавайтесь! Як важко вам не було б і через який брід не довелося перейти.
Продовжуйте та не зупиняйтесь.
Наповнюйте світ різноманіттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435388
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.07.2013
Зламайте мені ноги,
Повикорчовуйте руки,
Не давайте пити та їсти,
Не беріть на поруки.
Посадіть на бамбук,
Хай росте у мені,
Доставляйте тих мук,
Що не знати й свині.
Заштовхайте мене
До "залізної діви",
Увімкніть на всю гучність, Найстрачнішії співи.
Прив'яжіть до мого тіла,
Клітку з голодними щурами,
Налийте кислоти, насипте солі
На відкриті рани.
Все зі мною, що хочте робіть, Нищіть, ріжте, трощіть...
Тільки дайте свободи,
Ви мому народу,
Тільки дайте ви щастя,
Моїм рідним, близьким
І любові, багато-багато любові,
Молодим, старим,
ненародженим, живим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435386
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2013