| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Весна прийшла - Одеса в шатах,
Всміхається лукаво Жерміналь,
Гуляє пил весняний у блаватах,
Спускаючи напів прозору шаль.
Зело фарбує різнобарвні візерунки,
Курличе вітер - і лоскоче трави,
Ізнеба падають дзвінкі цілунки,
І гомонять-бринять октави.
Сумні й веселі, радісні й дзвінкі
На берегах сідають кручі пінні,
І круто зупиняючись, лункі,
Співають серенади в голосінні.
Люблю тебе, Одещино, моя земля,
Коли вбираєшся в весінні шати,
Люблю тебе, бо тут і вітер розмовля,
І небо блимає, як радісні агати.
Люблю Одесу, а коли немає - баную,
Люблю і дні твої, і чисті ночі,
І як не бачу їх - за ними сумую,
Люблю Одесу перш за все - за очі.
20.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013
Поезія - це світ барвистий
Із співом місяця і музики з гаїв,
Ту розквітає із сльози намисто,
І не поет - хто не любив.
Поетика - наука ціла,
І Гімалаї легко посягне,
Поетом стане лиш сміливий,
Хто бачить у земному неземне.
Поет - це у воді святий вогонь,
В життя театрі диригент,
Поет не стае осторонь,
Чи символіст, чи декадент.
Літературна слава - не сенс його буття,
Слава прийде потім, із роками,
І безсоромне це життя,
Якщо поет у нім злукавить.
Поетичне кредо кожного митця,
І не важливо аморальний чи естет:
- Поезії немає і не буде кінця,
І все ж, якщо не громадя́нин - не поет!
7.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013
Моє серце у твоїх долонях,
Наче янгольська подоба,
Я у чар твоїх в полоні,
Пронизає серце невідома хвороба.
Мабуть,не всі вміють кохати,
Але очей твоїх світило
Шалено змушує страждати,
І нерухоме більше тіло.
Наче закутий у кайдани,
Не можу з місця я зійти,
На серці оживають рани,
Я люблю тебе,а ти…
А ти…А що ти? Ти живеш,
Тобі не знайомі ті турботи,
На мене навіть не зирнеш,
А серце не перестає колоти.
Воно,як буря, рветься із грудей,
При тобі сяє сум і скрута,
Не бачу інших я людей,
Серце опановує темний смуток.
І вся та темінь покрила очі,
На фоні цьому зірки сяють,
День перетворився на вічні ночі,
Не йди,будь ласка,я тебе благаю.
Не кидай мене напризволяще,
Ніхто так не кохатиме,як я,
Не йди,а ти залишся краще,
Не здійсненна мріє моя.
Ідуть дні,минуле вже минає,
А я все так у твоєму полоні,
Я тебе люблю,всім серцем кохаю,
Покажи мені свої чисті долоні.
Ти загадка,мені тебе не розгадати,
Сердечний жар не зупинити,
Я щиро змушений тебе кохати,
І поки кохатиму, я буду жити!
10.12.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426378
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.05.2013
На зоряному небі я тебе намалюю,
Зібравши докупи всі зорі земні,
Такою, як бачив тебе уві сні,
І портрет цей тобі подарую.
Звідки взялась ти з такою красою?
Чому непокоїш мене по ночах?
Звідки взялась ти, о музо, у снах,
Зчарувавши мене без вагання собою?
Срібний дзвін глухої ночі
Знову приготує зустріч нам,
Але чи варто вірити снам,
Заплющивши намертво очі?
На зоряному небі я тебе намалюю,
Зібравши докупи всі зорі земні,
Такою, як бачив тебе уві сні,
І портрет цей собі збережу я...
6.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426377
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.05.2013
Вилегжаніній Яні
Одна світлина , а як багато скаже ,
Дивлюсь і бачу ту , що колихала кров ,
А серце вже отак конем не скаче ,
І не шукає волі , бо пішла любов .
Раніше я дурів від чар чудних твоїх ,
А ти пускала холод , що злітав на вії ,
Я йшов , спокутуючи нездійсненний гріх.
Чекав здійснення кришталю і мрії ,
І йшов кудись , чекаючи мрійливих втіх
А ти по полю розсипала всі надії .
10.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425397
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.05.2013
«Я українець,чи то ні?» , -
Задав собі таке питання,
І мучивсь люто уві сні,
Прагнучи себе пізнання.
Мені не віриш?То й не вір,
Але я українець,розпишусь я кров’ю,
І радикальний в серці звір,
Тече Дніпро у звуках мови.
Я люблю край свій,
Нехай немає однодумців,
Хоч,сонце,ти мене зігрій,
Я простягну свої долоні,
І в чар твоїх полоні
На серці викарбую «Україна»,
І повторю для тих,хто не розчув,
Вона єдина,
Ти чув?Ти…Чув?!
Як не було б,її я люблю до загину,
Не треба слави і нічого,
Аби полинути до Бога,
Якщо він є…
І серце б’ється в патріота,
Як ті Володьки у Сосюри,
Така сіра голота,
Та не міняють на Батьківщину шкуру.
Ти можеш брехати собі – не мені,
І не міняй свій статус,
А подивись на мапу,
І побач: он вона,в огні
Горить,палає,
Та поки патріоти є
Не сконає,
Житиме…Я вірю!
Я – українець ,хочеш вір,хочеш – ні,
Я ,мов жерло вулкана,
Бреши собі,а не мені,
Вводи себе в оману.
Я не мовчатиму,ніколи,
Поки жито колоситься в полі,
Поки рясніють двоколори,
І відчуваєм присмак волі…
Я не мовчу,але я не кажу багато,
Я лиш скажу в останній раз:
«Я – українець!Це для мене свято,
І Україна ця для нас!»
4.12.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425395
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.05.2013