| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Зелені пагорби ніч покрива туманом.
Горілі гілки майоріють теплим цвітом.
В ланах, лісах, на вулицях і в передмісті
асфальти пахнуть осінню. І з кожною добою
все менше літом.
Мені без тебе зимно у цім світі.
Бо доторки чужі народжують огиду.
А сонні маренння про тебе огортають
самотнє серце яблуневим квітом.
Як ти стражденний,- дам тобі розраду.
А як заснеш, то огорну в свої обійми.
О, не цілуй своїх дівчат так само палко,
Не обіймай же їх так само ніжно
як я поїду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2013
Лукавою усмішкою стрічаєш
спідлоба зиркнеш і відведеш погляд
і наче і не знаєш
а я не можу припинити посміхатись
торкатись
хочу до скронь твоїх торкатись
і губ рожевих відчувать вологість
і з очей прибирати пасма
і поринать в кохання серед ночі
і келихами пить твою жадобу
та розливати пристрасть не тільки в аркушах паперу.
не хочу я щоб іскра гасла
...секунда вже кінчається
завершились обійми
ідемо говорити про картини і фотографувати
і жодного доторку більше для мене
і жодної радості
Чекаю на прощання аби віддатись в твої руки
і потонути в твоїх обіймах
знов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2013
Я зранку був назовні
І курив.
Тужливо стало, промайнуло літо,
Воно пройшло, принесло замість себе
Холодні пальці, зливу, вітер, сіре небо.
Бабуся посварила: "Не смітіть,
І кидайте хутчіше, то сметрельно."
Її послухався і затушив ретельно.
Задумався над тим, чим я живу:
По перше, що тобою марю безперервно,
А ще я п'ю, і їм, і сплю.
Зітхнув.
Холодна осінь кисень в пар перетворила,
Я запалив нову.
Мені так стало лячно на душі,
З того, що не зі мною моя мила,
З того, що серед темряви вона
Мене осиротілого лишила.
Так важко було йти, мені чимдуж боліло.
Та я ішов,
Спираючись на те, що тіло
Все витерпить,- лиш треба захотіти.
Знайти причину і ступати сміло,
Навіщось знову думати, любити, жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2013
Спочатку цей - старший,
Що схожий на диню.
З величезним носом,
Він не пам’ятає навіть свого імені.
Скільки він п’є!
Скільки він уже випив!
Він не поворухне пальцем.
Він не може більше цього зробити.
Він на останній стадії.
Він - король, володар.
Він заливає у себе кожної ночі
Паршиве вино.
На ранок він прокидається в церкві.
Він спав напівстоячи.
Схожий на бліду ритуальну свічку.
Він видає звуки.
Дивиться блукаючим поглядом.
Кажу вам, панове,
Ці люди – вони не думають,
Вони моляться.
За ним інший, із брудним волоссям,
Що в житті гребінця не бачив
Він злий, як собака.
Навіть коли віддасть свою сорочку щасливому біднякові.
Котрий зійшовся з Денізою-
Дівчиною з міста,
З іншого міста,
Так і живе.
Займається справами
У своєму маленькому капелюсі,
У своєму куцому пальто,
У крихітному авто.
Він робить вигляд,
що нітрохи не прикидається,
Доки грає багатого,
З порожніми кишенями.
Треба сказати Вам, панове,
що такі люди – вони не живуть,
а тільки вдають із себе.
Є і інші: матір, що нічого не каже,
Або несе маячню
Із ранку до вечора…
Розглядає вуса батька,
Що колись умер, підслизнувшись.
А зараз він дивиться своїм апостольським поглядом
З фотокартки в дерев'яній рамі
На своє потомство, що голосно чавкає,
Допиваючи вже охололий суп.
І десь там є бабця,
Що весь час трясеться,
І кожен чекає, щоб вона сконала,
Тому, як грошики всі у неї.
І жодна душа не чує,
про що говорять її нещасні руки.
Треба сказати, панове,
Ці люди – вони не говорять,
Вони рахують.
Але, але…
От же вона, Фріда,
Прекрасна, наче сонце.
Вона кохає мене так сильно,
як і я її.
І ми часто мріємо,
Як матимемо свій будинок,
Там буде багато вікон,
І майже не буде стін.
Ми будему щасливі у цьому домі.
І навіть якщо це не безсумлінно,
То все ж таки може бути,
Тому, що інші про це не мріють.
Інші – вони кажуть, що я не вартий такої.
А вона занадто прекрасна,
щ я здатен тільки дерти кішок.
Я ніколи не вбивав кішок!
Або це було давно
Або я цього не пам’ятаю,
Це занадто складно...
Інші цього не хотіли б…
Вони не хотіли б…
Іноді, при зустрічі,
Вдаючи, що це несподівано,
З очима, повними слізьми,
вона мовить до мене,
що покидає мене,
що не залишить мене.
І тоді, лише на мить, панове,
Я їй вірю. Тільки на мить,
Панове, тільки на одну мить.
Тому, що від цих людей- він них не йдуть, панове,
Їх не лишають, панове,
Не лишають…
Одначе, вже запізно, панове,
Час мені йти додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425540
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.05.2013
берешь на паром билет
отходящий, что есть день
куда-нибудь.
оттуда, где давно ничего нет,
туда, где, не весть,
будет ли когда-нибудь.
бросаешь свою тень,
соседей, детей, кота.
и мчишься, твердишь себе
"сейчас или никогда",
чтобы не изменить курс.
дорога длинна и не так проста,
а встретят шторма- пусть.
а будет меня встречать
каналов торговый шум.
тогда нужно будет стать
и успокоить ум,
чтоб выгодно как решить,
(на то, чтоб не растерять)
где ночью мне будет жить,
где вечером падать спать.
романтикам можно все.
романтикам - все пути.
единственно важно,- чтоб
хотелось куда-то идти.
так я, вот, беру билет.
и вот я схожу на паром.
скучаю ли, может, я
за старым своим двором?
и сняться ли, может, мне
друзей моих голоса,
слезятся ли, по тебе
больные мои глаза?
но нам выбирать путь,
и каждый из них не прост,
есть сложность, но в ней суть-
занять самый свой пост!
а я выбираю жить,
искать изо дня в день,
из города в город плыть.
отбрасывая свою тень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425390
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.05.2013
я маю собі чотирьох коханців в різних куточках тіла.
ми, дивлячись в небо, кожен зі свого світу,
бачимо різні сузір'я.
ми дихаємо одним повітрям вночі та вранці.
а вдень не маємо один в одному потреби
і не хотіли б.
ми дозволяємо нашим рікам пливти собі поволі.
так, ми шукаєм своєї долі
та не знаєм чи треба.
я маю собі чотирьох коханців.
як урочисто вони займають свої полиці
в бібліотеці.
31 серпня 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2013