| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Весняний дощ.Солодкий запах щастя.
Година пізня.Сни мої втекли.
І знаю що сьогодні вже не вдасться
Забути те,чого не вберегли.
Шукаю у вечірньому відлунні
Вогні двох ворогуючих племен.
Ми мабуть ще дурні,тому що юні.
Та з*єднані без проводів й антен.
Бо розум каже, що усе як треба.
Два різні береги,що не зійшлись.
От тільки серцю стало мало неба.
Воно згадає ще мені колись.
Невиконані задуми,зітхання,
І ніби пізно вже,і ніби й ні.
Не взнаєм що то-пристрасть чи кохання.
Бо душі навзаєм зачинені.
А може варто спробувати ще раз?
А ти,мене чи згадуєш іще?
Усмішка твоя,і обличчя вираз.
Коли усе розбилося ущент.
А я і справді добре пам*ятаю.
Ридала потім,ніби хтось помер.
Тоді кохала,зараз вже не знаю.
Але чекаю,вірю й до тепер.
І не дарма мені в цей час не спиться.
Кохаю.Без усяких там "але".
Життя немов велика колісниця.
Везе,допоки серце ще живе.
Вертає нас туди,де помилились.
Допоки зрозумієм помилки.
Пояснює,чому сни не здійснились.
Були розумні,стали дураки.
Я зроблю крок,а решта за тобою.
Якщо мене впізнаєш,повернись.
Між нами мур прозорою стіною.
Я розіб*ю,ти тільки обернись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2013
Не вiддавай себе у
руки долi.
Бо доля любить
гратися з людьми.
Ти маєш в собі
силу,маєш волю.
То випусти їх з темної
тюрми!
Ти сам собі художник і
письменник
Ти сам собі будуєш
сходи в світ.
Слово 'життя' в науці
лиш іменник.
Та в ньому безліч
радостей і бід.
Навчися жити,а не
існувати.
Iди вперед,забудь про
страх і бiль.
Зумій чекати там ,де
слід чекати.
Не гай даремно час
безцінний свій.
Впусти тепло і світло
в свою душу.
Гори,щоби світити,не
згорай.
Обіцянки і клятви не
порушуй!
Даремно слів на вітер
не кидай!
Не забувай,у тобі є
перлина.
Життя у тобі льється
через край!
Не забувай про те що
ти людина!Себе у
руки долі не віддай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419868
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2013
Погано,коли забагато
Погано,коли замало
І було що тобі дати
Зламало,і враз не стало
І було що розказати
У серця багато комірок
Не вийшло мабуть підібрати
Такий ,як треба відтінок.
Бажала завжди тобі щастя
Бажала,і зараз бажаю
І хай там у твоїй касті
Для мене місця немає
Дурними здавались вчинки
І слів недоречних валом
Не склали з пазлу картинки
Сни стали темним підвалом
Не варто,мені не треба
Терпіння твого і жалю
Ти все ж не закриєш неба
Буде якось.Як?Не знаю.
Багато людей чужими
Стають від незграбних кроків
Не хочу щоб ми стали ними
Крізь діри пливучих років
Не хочу тебе втрачати
Не хочу,та все ж не тримаю
Й без тебе буду літати,
Навчусь якось.Як?Не знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2013
Нагадай мені про себе,
Передай поцілунок вітром.
Що кружляє по небу цілим світом.
Передай кілька слів,хай нашепче на вухо...
Хай затихне в душі завірюха.
Нагадай мені дні,коли мрії збувались,
Телефони від дзвінків розривались,ми забувались,яке число.
І здавалось,ось воно,нам нарешті повезло...
Як розтринькали тепло,що між нами було?
Адже було кохання...не кажи що пройшло...
Не кажи ,що обман.Я кохала тебе,і коханням отим можна було б заповнити цілий океан.
Мабуть тому вина-то осінній туман,що прийшов на секунду раніше ніж осінь...
І раптом життя,як вода розпливлося.І дощ накрапав,і тебе чомусь не було поруч,і мокре моє волосся.
І тисяча кілометрів між нами.І тисяча недоказаних слів між сказаними словами.
Що сталося з нами?
Напевно то осінь.Та знаєш,ще щось відчуваю і досі.
Ще згадую сміх твій,їдкий запах твоїх папіросів.
А чи пам*ятаєш ти?
Неважливо.
Та хочеться так,щоб колись,у зливу.
Десь може через сотні тисяч літ,ти вітром мені передав привіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2013