| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
Депо. Львівська залізниця.
Дитинко, ця залізниця нас береже.
Уявляєш мене без цієї дороги?І я ні.
Ми наслідки руйнування цих мостів, спалювання єретиків, квітників по-під коліями і витоку повноводних річкових берегів.
Провідниця принесе чай, погладить по голові, побажає щасливої дороги.
Нам пора, дитинко.
Можливо ти заплачеш, коли за другим покликом рушиться поїзд у твоїй голові. Помахаєш у вікно метеостанціям.
Пора, дитинко. Пора.
І якби не було від'їзду ми б не змогли повернутися. А зараз вже час. І за останнім гудком ми здолаємо себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013
Ну що ж, малий, ми будемо по різні сторони електричних станцій,
будемо кохатись у дорогах своїх зіниць
і будемо вічними бранцями своїх чортових махінацій.
Назавтра ти намутиш трави, заглуших запах бензину піццою
я буду вже за сотні тисячі миль
буду, як хтось би сказав, вільною птицею.
Згодом про нас напишуть баладу, мов би то, вона звалила від нього в час розпалу війни
між контрабандистами піцци з маріхуаною
вона, скажуть, палила своі листи, і тікала дорогами й станціями.
Ми сядемо на поріг, за сотні тисячі кілометрів доріг
ти закуриш
вип'єш чаю
скажеш, що вилітаєш, припустімо, в Берлін
я допалю свої листи, доїм твою піццу, закінчу війну між контрабандистами, в решті решт, скажу, що також вилітаю, припустімо, що також в Берлін.
Попрощаємось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013
Я б пам\'ятала тебе вічно, і навіть якби ти перетнув мені горло в якийсь зимній вечір, на якійсь трасі Київ-Безмежність, у якомусь купе-вагоні на черговій станції щастя.
Я би пам\'ятала твою безмежність. Я би знаходила твою нездійсненність твого Его твоїх нереальночутливих думок у твоїй голові.
Я би утримувала тривалістю і вічністю і безкінечністю кінцевих зупинок на нашій с тобою трасі відчуттів,
де Київ-Безмежність меж у нас самих.
Я би була собою навіть с тобою і навіть в тобі.
Але я би пам\'ятала тебе цілу вічність, здається, без меж і твоїх вітрил і портів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
Ай, тримай мене, музика у душі, і радужкою по-спіралі. Світ химер, світ кохання. Всеохоплюючого, безмежного. Люди крилаті, люди наповнені соком своїх сердець. Люди-нічні повії, люди-нічні ангели, люди нічні сови, і ранні птахи совісті. Тримай мене, світом у морях, і потоками морських портів, моїм коханням і моєю ненавистю. Моєю рушівною силою життя. Бо лише той опановує щастя, хто впускає його у свої легені. Тримай доки я тримаюся. Мій вічний, мій нічний, мій тривалий і кородкочасний. Моє приторне, моє гливке і олійне, моє безкінечне і вічне, моє і таке чуже
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435147
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.07.2013
Ти прокидаєшся у штольні
дзвенять сніги в туманах світу
твій ранок пишний і коштовний
і ти живаа, а це вже тішить
Ти можеш рухатись по стелі
й ці таргати в твоїм волоссі
ніщо, у порівнянні з цвітом
рожевих мух у папіросі.
Твої бойфренди давно вкриті
твоїми смугами повір'їв
а ти жива, і це вже лічить
але кого, то це вже інше.
Ти можеш затягнутись димом
рожевим пилом сірих крилець
і ти жива, оце вже втішно
і світ світилом попід шкірой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435145
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.07.2013
ти занадто важлива
для себе
й в собі
що дає тобі ця похвала?
у вирій взлетіти совою ввсні
й по віткам тіл людських
ти кричала
можливо губилася
й губила себе
віднаходила в людях
віддавала прохожим
ти трималась волоссям за голі дроти
і взлітала совою в осінь
ти, здається, вічністю в мить
і здається словом по венах
коли ти приходиш
то кава в чашках
холоне й проситься в тебе
ти як шорох по стінах глухих
і як тиша в скляній посуді
як колодязь душ наших німих
ти як дріт у вічній напрузі
ти моя і в мені
і я сліпну у подихах миті
ти тримаєш мене у собі
і можеш піти щомиті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2013
а давай крізь вікно
у людські серця стрілою
посмішкою
сумною
а давай крізь віки
полум'ям вогню інквізицій
де згорають єретики
а давай крізь війну
крізь зброю й потойбічні світи
а давай крізь середньовічні бали
і північні сніги
а давай помовчим
пошепки покричим
поріжем вени
стрибнемо зі скали
а давай крізь ліси
до тернів людської душі
а давай навтіки
від себе й монстрів в моїй голові
а давай на віки
хоча ні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2013
вільно падає в гору
по тихих посмішках вулиць
в розбитих дорогах бардюр
життя
по вітах лляного волосся
стікає медовим хмелем
і котиться в низ у небо
до пекла
і тЕбе
секундами ховати каміння, час вийшов його збирати
літати ядром у землі
поспіши
вода вже в'яне
й не б'ють з підземелля ключі
тримати думками так легко
піймати за кінчики вітру его
твоє і моє
поспіши
мовчить вже трава по зимі
я море в тобі
якшо полетіти містом
і уламками кинутись з мОсту
то небо ділиться навпіл
і тихо тріпоче вода
я океаном по венах
я тиша земна
я життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2013
мені завжди було цікаво чим ти дихаєш
чим наповнюються твої легені. тишою?
солодким перцем і блиском крізь час
нас
не розбити уламками скелями, не порізати на шматки
лети
не посипати пилом із схованок
не взлетіти крізь хмари до повені
і човном у крові
потекти
мені завжди було цікаво що ти в середині
як ти борешся своїми легенями
за мить
і взлетять
твої ребра розломляться навпіл
як крізь клітку прорветься час
нас
немає
у нас
мені завжди цікаво чи ти вижевеш
у цім світі поламаних фраз
і зсередини срібною тишею
прорветься час
до вас
не до нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2013
напиши мені хоча б з чемності: як справи? як настрій? як друзі?
спитай чи й досі літаю за хмарами, у вічній своїй напрузі
скажи, що сумуєш, шо скучив, що мабуть підсів на наркотики
розкажи про вени своїх доріг, про пішохідні мости і колії
запитай про моїх привидів, ти знаєш, їх тільки побільшало
можеш кричати голосно, у всі провідні телефонні лінії
розкажи про своїх подорожніх, про їх білизну у твоїх парусах
розкажи шо тримаєшся й досі на своїх колесах і капсулах
розкажи як важко тобі вижити, і як легко завжди повератися
запитай чи змогла б я втримати, ні не змогла б і не стараюся
можеш тихо тримати слухавку
а я буду слухати як ти дихаєш
можеш мене пристрелити, можливо я навіть виживу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013
коротше кажучи
мої монстри мене бережуть
на поличці у шафі тримають мене над водою
тону
піду у безвість морів, в який небуть трикутник
бербудський
а що?
мої монстри завжди зі мною,
в пігулках, у венах шприців
о Боже, примітив
я не про наркоманію
люди, дивіться обширніше
все глибше ваших портів
ваших примарних снів і світів, де все по поличкам
і ви ізольовані в них
а в мене вони в голові
і краще з ними в середині, чим пустою без них
як ви
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2013
ти розумієш про що я
і світ потече по вікнах наших з тобою очей
і сердець, і легень
у твій світ світів
де миші з кораблів
першими
в небо
до пекла
до сонця
і в море
втопити, лічити і жити
ти розумієш про що я
про тебе і метри
кілометри наших душ
і вогнів, нічних світил, вітрил і портів
про дорожні станції, смолу і гарячий асвальт
про монотонний подих неба
в твоїх легенях
про тебе в цілому
і про мене
хоча щодо мене
то все мінорно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2013
Я могла б писати до тебе правильно
як треба, з усіма комами
і вірші читати вИразно
могла б розчинятися в медові, і стікати вустами дО низу
щоб тобі було хоч трішки солодко
і дуже сильно весело
я могла б бути зовсім нестримною
і гори крушити й душі
могла б потекти по венах
щоб кайфом для тебе бути
я могла б бути психічно хворою,
щоб ти зачиняв мене з середини
і руки за спиною в небо
летіли щоранку поплетені,
я б хотіла бути як фурія
як туман нічний у вересні
розчиняв у собі спілі яблука
я могла б бути небесною
у зірках і кометах у подиху
я могла б бути для тебе останньою
але сенсу нема нею бути
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2013
я могла б бути для Тебе милою
писати твоє ім'я з великої літери
вирізати з дерева твій силует
і збити коліна і зірвати голос
до нього
могла б спалити тебе на вогнищі інквізиції
сгодувати яким небуть звірам
закрити в темниці на сотні днів і тисячі ночей
могла б бути з тобою крилатою
і крила спалювати щоночі зостраху
могла б сміятися з тобою і плакати
і помирати народжуючи
та ні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2013
Якшо говорити до тебе тихо
уривчасто
крикливо, стогнати, кричати, вбивати
і вбити
ти виживеш.
Бо такі як ти не здихають
вічно молоді, вічно п'яні
вічно затрахані життям
і шо з цього? до сраки ці маки
і ці безсонні вогні-ночі
де простором в очі і крилами в птахи
до сраки ці трамваї і колії
вагоні і провідниці у серце і мозок
до сраки портові загони, вагони, тютюн і валізи
і бляді
й Боги і Богеми
до сраки цей океан миттєвостей
весни\літа\кохання-зітхання\життя-буття
і ти до сраки, зі своїми очима, губами, птахами,
і я
до сраки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421502
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 28.04.2013
здивуєш мене? зацікавиш?
чим? демократією в цій країні?
порожніми вулицями, розбитими дорогами і сміттям на асфальті?
можливо владою в порожній вітрині
у лавці щастя, де нас не чекають?
благаю здивуй мене хоч чим небуть
а краще щастям, здивуй мене щастям
демократією в цій країні, революцією здивуй, або хоча б словом
здивуй хоч чим небуть
а краще щастям
зроби що небуть, про що б не жаліли
віки і люди, щасиві в мріях
про що б думали Іуди в пір'ях
у вітринах щастя, у душах,
у наших з тобою проваллях
здивуєш мене?хоч чим небуть ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421397
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2013
Бий. На витягнуту руку вліво за спиною.
А що? Ти ж вдариш. Сильно і до болю.
Бий. Отримуй насолоду.
Солодим хмелем в голові.
Живі. Тривалі. Закривавлені тобою.
Думки. Можливо й не мої, а вкрадені чи виграні у бою.
А що? Ти ж вдариш.
Сильно і до болю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
І, здавалося коли вона прокидалася, і всі ранкові справи ставали ритуалом, кава перетворювалася в росу, а в шафі оживали скелети.
Вона п"янко цілувалася з сонцем. У них давно був тихий ранковий роман, про якийще не знали ці нерозбурхані істоти. І вона виходила через вікна, і ловила вітри волоссям, долонями, губами, снами, життями. Всі її життя ділилися на до і після цього ранкового виходу у вікно. Останнє закінчувалося щасливо. І вона помирала, щоб ззнову народитися і дожиди до чогось нового.
І пусто.
І коли вона прокидалася, усі ці книжки пхала в торбу, і йшла, птахи летіли за нею, розриваючи простір.
Вранці вона завжди була монотонна, гливка і тягуча.Як клей на деревах, як густа олійна фарба.
Язиком облизувала вікна, солодо й млісно стікала по битому склу. Всі її пошарпані записки в кишенях, оці книжки з її запахом, всі вони ховалися в безоднях. А вона носилася з ними як з малими дітьми.
І простір той, де сотні варіантів, стогнав від тяжкості її забаганок. Від її думок, які осідали на волоссі прохожих. А їх було безліч. Сновидами й сомнамбулами шугали по кінчиках вій. Недоспаними ночами й розбурханими птахами.
Я ходила за нею слідом. Не розуміла. Стільки сміття вона носить з собою, стільки людей і спогадів. І всі ці книжки. І ці записки в кишенях. І вона- завжди крилата й завжди загублена. І я йду за нею. Щоб вчасно її відшукати. І повернути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421215
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.04.2013
як думаєш, їй буде добре?
Давай без пафосу, твоїх доріг, трамваїв, колій, сухожилля у два світи: реальний і її
як думаєш, куди подіне крила?
зіжре, підпалить, може полетить? Давитись буде
сльозами і пір'ям
глухим. німим. твоїм. таким чужим.
вона ж подохне. вся оця невчасна.
у твоїх снах, розламана й пуста.
і крила не поможуть і повір'я
і дим, в якому себе розчиня. до тла.
як думаєш, чи довго так протягне?
сама. чужа. дурна й така пуста.
а може ти у цьому винна?
бо ця пуста- твоя, і нічія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421157
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2013
тля роз'їдає дерева, як іржа по монетах
і венах, і тромбах
повторюю в небо
у вись
метелики-самогубці
із дахів і будівель і криш
в низ
по венам стікати солодким ячменем
лежати до всесвіту
ниць
й
холодними пальцями
по водостокам
по водогонам
не дихай
пливи
ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421059
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2013
метелики самогубці стрибають з даху будинків, кислотно зеленим осідаючи на деревах.
Метелики - самогубці кидаються під машини в пошуку порятунку, ріжуть вени і струшують сріблястий порошок з їх крил.
Вони розбиваються об зорі і спускаються на земю мутними каплями з уламками пороху і щастя. Метелики самогубці, в пошуках себе, під скрип заліза танцюють на гострому лезі ножа. Під плач скрипки помирають в пошуках щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420912
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.04.2013
я є, бо я є екзистенція
повуком по стіні, лови лови
у очі, у вени, течу, лечу
кричи
Я жива, бо я в ефірі
олією в небо і спи
не мовчи
кричи
таргани поплетені, на сонці
згорають єретики
лети
мовчи
кричи
я в тобі, світи вогнем
у ночі, очі
птахами в крила
і спину лезом, цвяхом у плечі
палити, лічити
рани втечі
курличуть в небі
думки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420785
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2013
На столі залишімо залишки свята
нехай віддихнуть після війни
у проміжках часу
для когось потрібні
для когось такі пусті.
Рознесемо це світилище до всіх чортів
до всіх цих портів і вітрил.
Залишмо порожні пляшки, твою білизну
і чорні маки у твоїм волоссі.
Залишмо ці балагани
й армагедони
портові загони
де чайки й матроси
й усі ці святі.
Залишмо ці скелі й людсьі острови
попутні вітри в обличча
й вітрила в каютах втопи.
Залишмо табак за бортом у бочках
обважнілі людські гріхи,
портові бляді
їм всім, так чи інакше, не стати Богами
або хоча б нами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420678
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2013
Я йду вулицями голого міста. Зіницями по асфальту, в повітрі, по стінах, обшарпаних вітках дерев. Що ти скажеш мені, зогниле місто? Брущадкою, розбитим асфальтом, сміттям на бардюрах.Скажи меня будь-що.Шепотом вітру. Я люблю тебе божевільне місто. Кохаю тебе зорями на тротуарах. Не мовчи до мене моє житєйське море. Хвилями, солоним подихом поглинай. В тобі я бачу себе. Зоряне, омріяне, зогниле, камінне місто. Божевільних письменників. Нетерплячих дітей розпусти. Самогубців і голубів.По-гли-най.Вічне моє щастя.Моя прихіть. Моя забаганка. Моє все. Ти поглинаєш мене долонями доверху. Горілиць.Сизим голубом, моє єдине кохане, столітнє, таке жадане, отримане. В тобі я розчиняюся на молекули, на зорі які не видно в небі. На шалені, крикливі думки в моїй голові. Ти стільки віддаєш, забираючи мене повністю. Моє таємне і нічне. Ти чуєш мої сповіді, тихими нічними сподіванками, бачиш мої очі, сховані у волоссі.О, це безсоромне волосся. Забирає мене у тебе. Аби я могла, я б закутала в нього весь світ. Та не тебе моє місто.Не тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420572
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.04.2013
Сьомий Лондон плаче за нами кокаіном і липовим медом
солодким приторним запахом своєї крові
запахом вулиць і щастя щастя
Сьомий Лондон,місто мрій,вогнів і танцю
маленьких дівчаток і кокаіну в серці
У внутрощах міста
в середині себе
Сьомий Лондон ріже вени,маленьким дівчаткам
із запахом меду
в собі і щастя
щастя щастя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013
плач тихо
і голосно як діти плачуть над поламаною іграшкою
плач так як плаче небо за зіркою, яка догорає торкаючись до землі
плач як тиша плаче за людським голосом, як люди пачуть за людьми.Як ніхто інший ніколи не зможе заплакати.Плач за туманними очами неба.За сльозливими піснями вітру.Плач і слухай як шепчеться межи-собою очерет.Плач як ніхто не заплаче за тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420332
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.04.2013
А що по тОбі?
Оці сніги?і ночі секундами в соц мережах
Ці дороги,повії,чиїсь вороги
і пустотілі примари нічних експресів.
Ти,мабуть,забув забрати з собою життя
Чиїсь колії чужих вагонів,
зупинки плацкартів без вороття,
де каяття - уділ забобонних.
Ти ,мабуть,забув забрати думки
Чужий подих сонного тіла
і ночі над містом неначе в журбі
і подих солодкий нічним імливом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2013
На твоєму тілі
дельфіни
зграєю в хованки, в пори, в зіниці очей.
У волоссі поплетенім, витоком ніжностей,
кубляться гніздами
срібною тишею
порошком від реальності
пилом із хованок
стрібні дельфіни
у ночі
на шкірі повією
тишею, ластівкой
летіти у простір
водою по венам, сльозами у шпаринах
мозку, по стелі в підлогу
затуплені очі
у вирі глибокім
де ночі секундою
в час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420138
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2013
інколи. так тихо сумуєш. за людиною з якою не будеш
ніколи. моментами
тихими. ясними.я відчуваю це шкірою
запахом, пальцями
іди, пригорнися так
руками по венах цих.
я ніколи, напевно, не буду мовчати більш
кричати, чекати
чекати навмисно, раптово. ненависно
писати вірші
кохати, моживо кохатиму, раптом так
руками по венах, по серцю,
і танути,
помирати, у небі між зорями, у дорогах
що марять спокоєм душ
нікОли прощати і плакати знову так
кричати з середини
щоб лилася ріка
і в серці, по венах
руками і птахами
давай, пригорнися так
і не відлітай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2013
І я говорила їй, іди, іди по цій бордюрі в життя. А вона сміялася і йшла. У її очах тонули сотні тисяч кораблів, у віях задихалися і помирали чайки. І я казала їй, мовчи, мовчи в голос. Вона сміялася і мовчала. Часто не розуміла, але мовчала так голосно, як могла. І легені, як спілі яблука, розламували повітря. І кричала вона так тихо, як кричать вночі вітрини магазинів.
І я просила її, ну йди ж ти так далеко, як не заходила ще ніодна людина. Хоча людиною я її ніколи і не називала. І вона йшла в силу своїх крил. Йшла і сміялася. А я говорила до неї. Говорила і мовчала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419851
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.04.2013
Маріє-Маріє, скільки зброї ти носиш на своїх ногах.
Скільки автоматів і цих чортових петард. Їх, Маріє,
здається, вистачило б, щоб знести цей світ до дідька, цього було б досить, щоб танцювати на його попелищі.
А ти навіть не підозрюєш свою апокаліптичність, Маріє. Чому?
Бо ми, діти руїни. Діти зламу й перехрестя віків.
Ми, здається, вічні, Маріє.
Як всі ці хмарочоси, яких ми ніколи не побачимо, як всі ці вітрини.
Маріє, послухай, ти завжди будеш у шибках цих хитких вікон. Танцюватимеш свого ритуального танцю.
Маріє-Маріє. А скільки зброї на твоїх ногах.
Скільки зброї.
Якщо скинути її на цей світ, він навіки забуде про своє існування.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419718
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 20.04.2013
І сотні тисяч репостів
ці сонні вогні-очі
не розбурхають простір, не втопляться в ночі
не взлетять совами
в скроні
не вилижуть дочиста, не випурхнуть
нечистю
у вікна душ наших
у серця вічністю
у тіло нежиттю
у очі похоттю
мабуть приреченістю
скоріш надійністю
і вже так звичкою
ділити навпіл
а може й натроє
і в очі крилами
й своєю святістю
а може й нечистю
а може й кармою
та все ж спокійністю
й такою тишею
що страшно дихати
і жити вічністю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419705
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2013