| Сторінки (1/39): | « | 1 | » |
Як втомило мене моє місто...
Ти ж сильне, ти можеш все:
Сховай мене в морі ігристім,
Від усього хай хвиля несе!
Від будівель, телефонів, машин,
Від людей, що не чують нас!
Розумієш? І втомимось ми
Якщо не втечемо саме зараз!
Ми живемо від квартир до станцій,
Як в асфальті живе земля...
Розумієш? Цю життєву дистанцію
Ми повинні пройти до кінця!
Я дивитись не можу на лиця,
Які безтолково йдуть в ряд:
Сховай мене від моєї столиці,
І не смій відпускати назад!
Я не хочу чекати світлофорів,
Чи шукати бесплатний wi-fi:
Сховай мене в ігристому морі,
Від усього на планеті сховай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803939
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2018
Іди упевнено, не оглядаючись назад,
повернешся - впадеш, на загоєні коліна.
Так, в житті буде іще чимало втрат,
та лиш попереду чекають справжні зміни.
Цінуй себе, бережи в собі Людину,
хай інші егоїзмом це назвуть.
Немає гіршого ніж безупинно
чим-небудь жити з ким-небудь.
Найкращі речі потребують часу,
а зараз все так, як і повинно бути.
Кожен отримає шматочок щастя ласий
в сонячний день чи у мороз прелютий.
Найрідніші люди прийдуть останні,
не витрачай свою енергію на "чужих".
Немає сенсу в сердечних зізнаннях,
якщо цілуєш зовсім не "тих".
Найтепліші руки обіймуть неодмінно,
вони ще збирають для тебе тепло.
А поки працюй над собою сумлінно,
щоб з гідністю потім прийняти його.
Продовжуй йти упевнено, не озирайся,
шукай у всьому лиш прекрасне.
Живи тепершнім, не переймайся:
найкращі речі трапляються вчасно.
Автор: Аліна Цюп'як
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2017
Ми порою самі не знаємо,
що хочемо, кого чекаємо,
Губимо тих, кого берегти обіцяли,
знаходимо те, що навіть не шукали.
Ми порою самі не розуміємо,
про кого думаємо, кого втрачаємо.
З одними і в огонь, і в холодну воду,
а других бажаємо, як райського плоду.
Ми порою самі не розрізняємо,
з ким дружимо, кого кохаємо.
За байдужих тримаємось руками,
до тих байдужі, хто дихає нами.
Ми порою самі не помічаємо,
що будуємо, а що ламаємо.
За щастя боремось із собою,
життя давно вже зробивши грою.
Ми порою самі не знаємо, що хочемо, кого чекаємо,
про кого думаємо, а кого втрачаємо.
Ми порою самі не розуміємо, з ким дружимо, кого кохаємо,
що будуємо, а що ламаємо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2016
Вона хотіла бути його п'янкою квіткою -
чарівною трояндою серед ромашок,
пелюстками торкатись як взимку, так влітку,
пробирати тіло усе до мурашок.
Вона хотіла бути його маленькою кішкою,
щоночі муркотіти ніжно на вушко,
клубочком вмоститись біля нього на ліжку
і ділити на двох одну подушку.
Вона хотіла бути його улюбленою піснею,
полонити серце своїми мінорами,
до себе пригорнути нотами тісно
і звучати магічним повтором.
Вона хотіла бути його найяскравішою зіркою -
першою й останньою на вечірньому небі,
здійснити бажання, коли раптом так гірко
засумнівається, що він її потреба.
Вона хотіла бути його земною планетою,
неймовірною Венерою - богинею кохання,
весняної ночі радіти рідному силуету
і обійняти так міцно, ніби востаннє.
Вона хотіла бути його літнім сонцем
зігрівати зАвжди холодні долоні,
кожного ранку усміхатись крізь віконце
і лоскотати промінням його у скроні.
Вона хотіла бути його бурхливим морем,
хвилюватись за кожну частину душі й тіла,
хвилями змивати навіть найменше горе,
подарувати йому чаїні крила.
Вона хотіла бути його цілим всесвітом,
його восьмим кольором, восьмим чудом,
здійсненною мрією, тріумфальним злетом,
серцем відчувати, що єдиною є і буде.
Вона хотіла бути єдиною.
Вона хотіла бути.
Вона хотіла.
Вона... так і залишилась одна.
Вочевидь надто багато хотіла,
не відчувши чого ж хотів він.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016
Живи, зберігаючи спокій, сонце загляне й у твоє вікно,
зігріє промінням, а поки - не смій запивати смуток вином.
Дихай на повні груди, відпускаючи із подихом минулі образи,
очистись від непотрібного бруду, неважливе забудеться зразу.
Усміхайся так, ніби усмішка – загоїть найболючіші рани,
випивай її зовсім трішки, замість ліків, і лід у серці розтане.
Плач лиш тільки від щастя, хай ці сльози ллються рікою,
усе неодмінно вдасться, пам’ятай - твій ангел з тобою.
Співай, як почуєш знайомі звуки, не бійся, що скажуть люди,
«свою» ноту спіймай у руку, раптом можливості вже не буде.
Танцюй, «звільняючи з клітки пташку», хай навіть болить усе тіло,
хоч як би не було важко - головне, щоб душа не боліла.
Малюй, виражаючи найпотаємніші мрії, кольорами теплого літа,
вони – єдине, що тебе зігріє, коли сонце перестане світити.
Пиши, виливаючи переживання на папір, поки інші дивляться сни,
весна без сумніву прийде в твій двір, а ти не забувай – ЖИВИ.©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2015
Ми так боїмося бути нав'язливими,що здаємось байдужими,
і кохання прагнемо щирого,не віддаючи ні каплі взамін.
Ми нестерпні до того, хто нами до болю простуджений,
хто встає і вставатиме із побитих нами ж колін.
Пропонуємо любов уже далеко не першого сорту,
ми представники купівлі-продажу на ринку почуттів.
В кохання граємо, як в спорт, на тенісному корті,
змагаючись, хто більше назбирає виграшних м'ячів.
В страху за правду - упевнено говоримо солодку брехню,
із медом, цукром чи джемом не так вже й важливо.
На сніданок, обід і вечерю завше смачненьке меню,
байдуже післясмАк - головне, щоб звучало красиво.
Чужі полиці заповнюємо обіцянками захмарними,
зі швидкістю вітру випускаємо з вуст легковажні слова.
Всі наші ролі є насправді такими мізернО-бездарними,
стару маску скидаємо - на черзі знову нова.
Отак і живемо - в театрі невмілих акторів й невдалих сцен,
сміємось крізь зуби, сльозами загладжуємо провину.
А життя - то ж не сукупність театральних чи спортивних арен,
життя - одне й єдина роль у ньому - це Людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595336
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2015
Давай мы станем взаимозависимыми,
не на час, а так чтоб на вечность.
Построим небо восьмое без выстрелов,
окунемся в нашу маленькую безупречность.
Согреемся теплимы взаимообъятиями,
в самую холодную лунную ночь,
в самый морозный снежный январь,
Ты не бойся королевы проклятья,
буду нежной,как Герда,защитник мой, Кай.
Давай засыпать под стук сердцебиения,
а может под фильм с хорошым концом.
И даже под самое громкое сопение,
главное рядом, в нашем мире ночном.
Потеряем голову от взаимоприкосновений,
таких теплых, нежных, до клеток родных.
Закроем глаза на мелкие недоразумения,
или быстро помиримся, продурачившись на выходных.
Давай просыпаться с взаимопоцелуями,
от шепота на ухо или щекотки за пятку.
Чтоб такие дни были неминуемы,
а мы как дети, играли б в прятки.
А давай просто будем, без лишних слов,
вот так сидеть в непринужденном молчании.
Ты лишь мне знак подай, что ты готов,
пусть даже самое малейшее послание.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015
Час не лікує рани, як цілюща глина,
затям одне: людину рятує людина.
Новий запах парфумів просочує шкіру,
невивчені дотики рук сповзають по тілу.
Невпевнений погляд й поцілунки несмілі,
знову подих переповнює незрозумілий.
Чужий голос в телефоні стає уже рідним,
непомітно переходить в розряд необхідних.
Сором'язливі усмішки, недоспані ночі,
емоцій потік, то живіт так метелик лоскоче.
Обійми міцні, розмови за чашкою чаю,
прогулянки, квіти, кіно, на ніч "скучаю".
Поїздки, вечірки і танці до самого ранку,
невимушене мовчання опісля на ґанку.
Погодься: не в часі криється причина,
запам'ятай собі: людину рятує людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015
Якщо тебе раптом зустріну - вважай, пропала.
Як же ти ,дівчинко, круто ось так попала,
а утримати його не вистачило сил?
Був же, дихав ж, навіть квіти носив.
Рученьки трусяться, голос - тремтить,
розум лає, що серце до нього лежить.
Вилий-но, дівчинко, дозу своїх віршів,
заповни себе ароматом чужих духів.
Займися танцями, музикою, малюй, пиши,
спогади теплі подальше в валізи склади.
І благаю, дихай без нього!
Дихай і відпусти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015
Це була невипадкова зустріч, невипадкове знайомство і врешті решт невипадковий вечір. "Все було так,як мало бути"(В). Бо як тільки вона ступила крок на тротуар і підняла очі уверх, зразу помітила його. І щось в середині(чи це було серце, чи інтуїція) підштовхнуло до досить таки самовпевнених слів: " Я сьогодні поїду з ним! "
Не було ні повільного танцю, ні легкого флірту, ні обміну номерами для подальшого "нетелефонування", як це зазвичай буває, всього лиш раз зустрілися незнайомими поглядами. Тільки от внутрішній голос не давав спокою: "Я сьогодні поїду з ним". Ні, це не було кохання з першого погляду,а щось незвичайне і непідвладне законам природи.
Опівночі, коли зазвичай у банальних казках руйнуються чари, все лиш починалося. Вони невипадково опинилися поряд,чи можливо в силу дії її пильного погляду, чи його зацікавленості в прицільних очах, але таки переступили межу інтимної зони і познайомилися. Він зігрівав її долоні, а потім міцно взяв за руку і відвіз додому.
І саме в той момент вона відчула сильну внутрішню безпеку в цій незнайомій руці,нізащо не бажала ,щоб ні на секунду відпускав. Вона не шукала цьому будь-яких пояснень, просто була щаслива, як ніколи. «Все було так,як мало бути»(В).
Ні, це не було кохання з першого погляду,ні, тай не короткочасним, шаленим, пристрасним, захопленням. Тоді що?Але тільки те,що це було відчуття спокою, довіри, ніжності і домашнього затишку,вона зрозуміла з одного дотику. Таке важко відчути до незнайомця. А вона зуміла. Бо то була невипадкова зустріч, невипадкове знайомство і зовсім невипадковий вечір. «Все було так,як мало бути»(В).
Тепер він знав, як все було насправді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583687
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.05.2015
Не дочитала тебе, як не дочитую книги,
не почавши навіть другу половину.
Я б читала тебе в період відлиги,
відчувала б по тілу кожну краплину.
Не додивилась тебе, як не додивляюсь сни,
прокинувшись з напругою під двісті.
Я б дивилась тебе найлютішої зими,
гуляла б в мороз по рідному місті.
Не дописала тебе, як не дописую вІрші,
залишИвши рядки для безсонної ночі.
Я б писала тебе у глибокій тиші,
саме цього хотіла б і зараз так хочу.
Не доспівала тебе, як не доспівую піснІ,
загубившись на вічність в знайомому змісті.
Я б співала тебе у дні неясні,
заховала б від усіх в осінньому листі.
Не допила тебе, як не допиваю воду,
лиш скупо намочивши вічносухі гУби.
Я б навіть пила тебе із льодом,
вертілася б, коли до себе голубиш.
Не доїла тебе, як не доїдаю суп,
так і не торкнувшись ложкою до дна.
Я б їла тебе під час найстрашнішого сну,
і знала б, що прокинусь не одна.
Сама дочитаю, допишу, додивлюсь й забуду,
занадто багато залишилось «не».
Хоч і доїм, і доп’ю – голодною буду,
я лиш тобі довіряла «годувати» себе.
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2015
Обірвалась струна на першій ноті, пролунав
останній звук,
не доспівали пісню до літа свою.
Ні рідних очей,що сиділи напроти, не буде ні дотику ніжних рук,
так й не зумів відчути її "люблю".
Обірвався зв'язок не в телефоні,
не його мережі,
просто розійшлись старі шви.
ЇЇ рука у долоні вже не викликАла тепла
у його душі,
не дозволив знову сказати серцю "люби".
Обірвалася нитка в один момент, не зібравшись
в клубок,
"Немає нас",-мовляв,-тепер тільки я і ти.
Усе розбилося вщент, загубилось серед
сотні думок,
не зійшлися докупи такі різні й такі схожі світи.
Те,що на мить принесла холодна зима,
в сонячний день назавжди забрала весна.
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2015
За вікном холодна січнева зима,вже не сама,
гріє його хоч гарячі долоні,він у її полоні.
Їм зустрітись в цю пору було недарма і розцвіла вона
з поцілунком у скроню, в міцних обіймах тоне.
Вже й весна стукає в мокре вікно,він поїхав давно,
лиш запах залишив і дотик до тіла,від якого так мліла.
Тепер одна за обіднім столом із сухим вином,
чекає нестерпно,як серце веліло, вночі шепотіло.
Між ними спекотне липневе літо,польові квіти,
він запалює,вона не спить,тремтить так горить.
Обоє у сонце одіті, сміються, як діти,
цінуючи кожну мить,бо час летить,час також не спить.
У них на двох дощова осінь,їм її вже досить,
суперечки гримує усміхнене небо,більш нічого не треба.
Він окутий у її довгі коси,вона цілує і просить:
"Не залишай, серце ламає ребра, ти моя потреба!"
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569573
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.03.2015
Ти знаєш,щастя в ласкавих словах,
у м'якому напівсонному поцілунку.
Так солодко тонути у рідних руках,
всю ніч виясняти подушками стосунки.
А щастя всього лиш у відданих очах,
в капризах милих, в радості,підтримці.
Коли ти можеш розказати,що в снах
коли тілесно рАзом,а не поодинці.
А щастя у фільмах перед сном,
які ви дивитесь разОм, в обнімку.
І свята сімейні із п'янким вином,
гуляти за руку,які дві половинки.
Запам'ятай, щастя у щирій усмішці,
гарячих обіймах й розмовах до ранку.
не зруйнувати його навіть чорній кішці,
не зіпсувати його охололому сніданку.
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015
Не треба,чуєш, не ламай ти крила,
не запалюй душу за живе.
Я ще літати хочу, в цьому моя сила,
мій псевдобрате,сввіт увесь тебе кляне.
Не треба,чуєш,не рани гаряче тіло,
воно в вогні століттями пеклось.
Гориш бажанням,щоб зомліла,
а світу кажеш, що мені здалось!?
Не треба,чуєш,не стріляй у серце,
єдине б'ється гордо за життя.
А чи твоє потім озветься,
чи стихне в муках без виття!?
Не треба,чуєш, я ж не впАду,
я землю гризтиму, а піднімусь
з колін кривавих, усміхнуся радо,
безстрашно ввічі подивлюсь.
Не треба,чуєш,я незламна,
такою мене ненька родила.
Тікай ,мій псевдобрате, я старанно
свою живучість раз вже довела.
Почуй мене і мої дикі крики,
про волю й славу я кричу.
Не вмер в мені ще дух великий,
а чи в тебе був він, промовчу.
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561041
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2015
Злітають в задимлене небо білі журавлі,
неначе буревій пронісся чорним містом.
Летять, летять з червоної землі,
облита кров'ю, а недавно була чиста.
Не покидайте ви домівки ,журавлі,
а стережіть старих батьків сердця.
Бо в них сини іще такі малі,
пішли боротись за свободу до кінця.
Та не лишились,полетіли в безвість журавлі,
схилились батьківські голівоньки журбою.
Душі дітей,немов те море кораблі,
забрали кулі в безпощаднім бою.
Курличуть,кружляв над полем журавлі,
це сльози матері, вона одного сина,
що загубивсь в пекельному вогні,
зараз хоронить в дерев'яну домовину.
Ах журавлі, ви білі журавлі!
Вертайтесь поскоріш у рідну хату.
А із собою помістив на теплому крилі
мале дитя візьміть, щоб сум заколихати.
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015
Чого хоче дівчинка давно всім відомо,
карамельок солодких,будинок ляльковий.
Не спати в садочку,а мчати додому,
вплітати в косички резинки кольорові.
Про що мріє дівчина знають лиш поети,
про романтику книжну чи поцілунки шалені,
Нічним містом гуляти і вертатись о третій,
червоне вино на сніданок чи все-таки чай, без цукру,зелений.
Чого прагне жінка безсумніву ясно,
сім'ю, троє діток: маленький принц й дві сніжинки.
Теплого дому, щоб чоловік повертався вчасно,
на Різдво всі гуртом наряджати ялинку.
Про що думає бабуся видають сумні очі,
будинок не той вже, посивіли довгі косички.
Пам'ять забрала прогулянки серед пізньої ночі,
десь у кутку ще лежать весільні черевички.
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2015
Зимовий вечір. Спокій. Тиша,
на вулиці поета меншає обличь.
Під покривалом дівчина тихенько пише,
а за вікном народжується темна ніч....
Так пристально цілиться в очі ліхтар,
не відпускає другий день її у сон.
Десь чути звуки старих гітар,
заманюють зірки у небесний полон.
Заховані під снігом протоптані доріжки,
вимальовують історії закоханих очей.
Любов не там,де все закінчується в ліжку,
а де мурахи по тілу від дотику за плече.
Не спиться дівчині,все пише,
думками вона там, на тих доріжках
шукає свої сліди. Та раптом знову тиша.
Зимовий сон. На обличчі сонна усмішка.
Зимова ніч по-особливому магічна,
під її владою сотні неспокійних душ.
Лютим морозом обіймає у січні,
Кригою серце стискає чимдуж.
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2014
Моя ти покалічена, країно,
ховаєш свої сльози у дощі.
і борешся, не ставши на коліна,
горять, ах як горять вуста п'янкі.
Віками стомлена від кривди й болю,
наперекір усім ідеш вперед.
Куштуєш на шляху гіркої долі,
так-так,рідненька, аж ніяк не мед.
До крові б'ють, не глянувши у вічі,
авжеж, слабкі сильнішим не рівня.
І кличуть, кличуть, як же тебе кличуть,
так манять, промовляв:"Та ми ж рідня".
Ти гордо прориваєшся крізь стіни,
готова дати відсіч будь-коли.
НЕСКОРЕНА, смілива Україна,
зуміла сили в собі зберегти!
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2014
Така по-зимовому холодна осінь,
такий гарячий дотик чаю до тіла.
Буває не хочеться спати зовсім,
напевне крім чаю ніщо так не гріло.
Долоні мерзнуть,так і не зігрівшись,
вуста стають до болю сухими.
Морозним ранком на рік постарівши,
вкотре усвідомлюєш:»А час безупинно лине».
Ця осінь по-особливому зустріла.
Так неочікувано подихом зими
вона ввірвалася,наче й хотіла,
зруйнувати недописані ночами сни.
Вона залетіла крізь прочинені вікна,
тихо ступила вдев’ятнадцяте на поріг.
Лиш нагадала про себе і зникла
до наступної миті, лишивши холодний слід.
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014
Він нічого їй не обіцяв,
він просто був. Десь між рядків.
Він інколи без неї скучав,
бувало, навіть приїхати хотів.
Він ні про що її не просив,
він просто був. Не таким, як всі.
Її долоні в нього вросли,
чи може так здавалось її?
Насправді все маячня,
і без нього можна жити.
Він не любив її, але щодня,
він незрівнянно вмів смішити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2014
Так трепетно торкався її рук та ніг,
губами цілував всю ніч і ранок.
Торкнутися душі так і не зміг,
лиш спогади залишив наостанок.
Не говорив ласкавих, ніжних слів,
вона у відповідь холодною була до тебе.
На мить в ній ніжність пробудить зумів,
крізь сон говорячи:"Ходи до мене".
Ішла від нього , бути не хотіла,
він повертав її до себе знову й знов.
Та лиш своє гаряче тіло,
подарувати вміла, а не свою любов.
Таку нестерпну він її терпів,
вона ж словами стріляла прямо в серце.
Він все сильніше так хотів,
її гарячу, із пекучим перцем.
Хотіла ніжності і щирого зізнання,
а він натомість тіло взяв в полон.
Так й не дожило ненародженне кохання,
перетворившись в нездійсненний сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
Егоїстка лягає спати одна,
ночами все мріє про вічне кохання.
Егоїстка хоче кохати сповна,
тільки не здатна на глибокі зізнання.
Егоїстка ночами складає рядки,
рядки про кохання, здавалось, що знає?
Егоїстка не може зібрати думки,
сама ж, то вона не кохає.
Егоїстка вірить в щасливий кінець,
зустріне "його", щиро полюбить.
Та егоїстка розбила чимало сердець,
коли вже й вона хоч когось приголубить?
Егоїстка такою була завжди,
та помічати цього не хотіла.
Егоїстка кричала коханню "Прийди",
а кохання до неї - в очах горіло
Егоїстка не говорить ласкаві слова,
холодні руки у неї від серця.
Егоїстка ускладнює все сама,
коди ж "яблуко" не буде вже "перцем"?
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2014
Ви знаєте, що люди можуть не вернутись?
стиснувши волю у кулак, вас відпустити?
І ранком із думками не про вас проснутись,
і більше не чекати, а просто далі жити?
Ви знаєте, що люди можуть не вернутись?
не витримавши болю, легко так піти?
І зі сльозами на очах від вас на 100 ключів замкнутись,
і розуміючи, що сил уже нема, цей шлях без вас пройти?
Ви знаєте, що люди можуть не вернутись?
набравшись сміливості, назавжди втекти?
За мурами високими від вас сховатись,
і спокій десь уже без вас знайти?
Задумайтесь про те, що люди можуть не вернутись,
і можуть не писати, не хвилюватись, можуть не дзвонити.
І більш ніколи вам до них не пригорнутись,
задумайтесь, а хто ж вас зможе так ще полюбити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519851
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2014
Відкрийся, дівчинко, відкрийся,
ти ж так давно уже сама.
Довірся, дівчинко, довірся,
і випий щастя ти до дна.
Ти віриш в долю? Ах наївна!
Бо ж легко тільки у казках.
Стосунки - праця, давай! Сумлінно,
зроби цей крок, лиш не назад.
Гаряче серце десь на дні,
ховаєш ти вже довгий час.
Вуста твої такі сумні,
шепочуть вкотре:"Все гаразд".
Скажи чому така черства,
де ніжність ділась поясни?
В очах у тебе ж є іскра,
та вчасно ти її звільни.
Не бійся, дівчинко, не бійся.
Із глибини дістань ти ту,
і ніжну,й милу, лиш довірся.
Ти зможеш, я тебе прошу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518130
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.08.2014
Ти прокинулась в його обіймах.
а в душі твоїй пустота.
Він не той, кого ти хотіла,
та і ти для нього - не та.
Він прокинеться так невчасно,
і скаже зовсім не то.
І поки лампа в очах гасне,
ти надіватимеш уже пальто.
А потім мовчки, дивлячись в очі.
ти промовиш йому "Пробач".
"Ти нічим мене не образив", - шепоче,
... просто захотілось піти, як бач".
Він мовчки подивиться вдаль,
зрозуміє все без зітхання.
Так буває в житті, на жаль,
коли зустрінеться не кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474523
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.01.2014
Вже вісімнадцята осінь,
а час так швидко біжить.
Батьки не лийте сльози, досить!
Не плачте, прошу, його не зупинить
Я вдячна вам за них,
за ці прекрасні 18 років.
Любіть батьків своїх святих,
нехай у них в душі панує спокій.
Я дякую,матусю, за життя,
тобі клонюся низько-низько.
Лиш не сумуй, матусенько моя,
я біля тебе, тут, я близько.
Й до тебе, таточку, хилюся,
за все хороше дякую тобі.
За тебе Богу помолюся,
ти ж також дав життя мені.
Цінуйте ви батьків своїх!
Забудьте всі незгоди поміж вами.
Просіть пробачення у них!
Задумайтесь, бо ж їх колись не стане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Україно! Ти тільки тримайся!
Весь народ в обіймах твоїх.
Ти живи, лише не здавайся!
І не плач, не лий сліз своїх.
Ми з тобою, ми б'ємось в груди!
За твою волю, закони й права.
Борімось до кінця!Благаю вас, люди!
За нашу неньку, щоб вільною була.
Проллємо кров за все погане!
Що вороги зробили за віки.
Боліти рани перестануть,
по яких тебе сікли й сікли.
До бою станемо з шаблями!
Як вірні воїни твої.
Тоді й загояться всі рани,
настане спокій у душі.
Україно! А ти лиш тримайся!
Ти сльози не лий, сильною будь.
Іди до кінця, не спиняйся!
Народ із тобою, про це не забудь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466747
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.12.2013
Ще не вмерла Україна!
ще тримається ледь-ледь
Залишилася "руїна"
Прожинім цю владу геть"
Все забрали у народу
де обіцяні закони,де моральнії права?!
Не кричіть тут про "свободу"
не ламайте нам життя!
Скільки можна говорити?
аморально відкривати рот.
Скільки ще оце терпіти?
Ви ж так знищите народ!
Рвати будемо кайдани
як Шевченко заповів.
Хай загоються всі рани
від кривавих ваших слів.
Годі!Україна варта жити
бо цього хоче народ
Ми не будем сльози лити
а покажем хто тут патріот!
Україна-вільна ненька!
не проллється більше кров!
Не болітиме серденько
за вкраїну знову й знов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463213
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.11.2013
І лампа не горить, не чути ніжних слів
І ніч уже не та,і більш немає снів.
Душа іще жива,а серце б'ється, б'ється
Вона то плаче,гірко плаче,то радісно сміється.
Почалися дощі,осінь ховає сльози
На обличчі - спокій,всередині холодні грози.
Тепер уже пройшов, той час веселих днів
Тепер уже не так,усе не так,як ти хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2013
Ну що? Догралась? Відчуваєш,як накрило?
Пиши тепер йому барвистий мадригал
Ти ж любиш таке - полум'яно і з надривом
Ти ж чуйна дівчинка, чорт би тебе побрав!
Метушня міських,наповнених тьмою вокзалів
Кров'ю писана на дивній долі твоїй
Ти прив'язалась до нього,дівчинко,прив'язалась
Тепер прив'язати його ти до себе зумій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443024
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.08.2013
Чому пам'ять така гірка?
Чому серце ще так болить?
Ти рано пішов з життя,
А час так швидко біжить...
Уже усмішки не буде на обличчі,
Не скажеш строго:"Та люблю тебе,люблю!"
Ця усмішка тобі так личить,
Для неї все охоче я зроблю.
Зроблю?А пізно щось робити
Невже це час так миттю пролетів?
Та вже і сльози важко лити
Хоч як би сильно захотів
Той день я пам'ятаю
Я ще маленькою була
Як ти лежав так тихо,знаю
Чомусь заплакати тоді не змогла
Тепер при зустрічі я плачу
А ти всміхаєшся мені
І ця усмішка багато значить
Невже так добре там тобі?
А ти пішов,не повернувся
Я так хотіла б зупинити час
Щоб ще залишився хоч на хвилинку
Ми б помовчали в останній раз...
Я дякую тобі за пам'ять
Тоді-болючу, тепер-міцну
За все хороше і погане
За все,бо я ж тебе люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431918
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.06.2013
-Х-мм...Доросле життя.А ще до недавна ми гралися в піджмурки з друзями.Із захопленням бігли повідомити батькові про знайденого в полі їжака.Із сльозами на очах мчали жалітись матері на кривдника.навшпиньках прокрадалися до чужого саду за грушами,а потім із добутим тікали,щоб не насварили.З гордістю несли дідусеві щойно врятоване гніздо пташенят,а потім моли ще довго-довго пишатися своїм подвигом.Так,це все дитинство,яке буває раз в житті.дитинство-це пора,коли тобі дозволено все і за це "все" відповідати,на щастя,не тобі.Дитинство-це час мрій,коли мрії і бажання з кожним днем збільшуються і збільшуються.Коли мріяти можна в необмежених кількостях і про що-небудь.Дитинство-це казковий світ.в якому в кінці перемагає все ж таки добро.Це перший раз у перший клас,де ти знаходиш нових друзів і стаєш на сходинку старшим.Це перші невеличкі проблеми.як здаються тобі не вирішеними.Це перше кохання і розбите серце,коли ти думаєш,що це кінець.а виявляється-це тільки початок.Можна безкінечно говорити про дитинство,але цього буде недостатньо,його треба відчути.
Як це не сумно,але дитинство не вічне і нам всім рано чи пізно прийдеться вирушати в доросле життя,не таке веселе й безтурботне,кольорове і барвисте.В життя,де на нас чекатимуть і веселощі,і сум,і радість,і тривога;де за все зроблене відповідати тільки нам самим.Буде все,і ми обов'язково через це переступимо.тільки кожного вечора,після важкої праці,ми засинатимемо і згадуватимемо ті найяскравіші моменти нашого життя під назвою "дитинство".Ті моменти,які вже не повториш,але пам'ятатимеш назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412503
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Ти так хотіла покохати,
та не змогла чомусь.
Ти так хотіла з ним літати,
бути потрібною комусь.
А що взамін для нього маєш?
Мовчиш...
Ти ж його навіть не кохаєш
Тепер сама сидиш.
Живи,радій,твори,всміхайся,
всім серцем покохай його.
Для нього одного лиш старайся,
та не змарнуй життя свого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2013
Так холодно лежати
в обіймах ночі.
Їй хочеться кохати,
а він не хоче.
Так жалісно страждає
душа по тій годині.
Вона ж його чекає
і вірить в мрії сині.
Ти чув щось про кохання
і в чому його сила?
Сказати ще із рання
"прокинься,мила!"
Чи знаєш як кохати?
Так сильно,до безтями
Всім серцем відчувати
цей потяг поміж вами?
Тепер і він лежить
в палких обіймах ночі.
Готовий покохати,
вона цього не хоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411992
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.03.2013
А ти люби мене любу,
Люби мене завжди,завжди.
Веселу,проблемну,злу,
І навіть інколи свари.
Нехай для тебе буду кращою,
Красивою,казковою,живою.
Хоч навіть інколи ледащою,
Але люби за душу мою.
Люби весною,літом,вік люби,
Люби у дощ,у сніг,в морози.
Та тільки боляче ти не роби,
В душі ж тоді постануть грози.
А ти люби мене таку,
люби мене завжди-завжди.
Холодну, гарячу, будь-яку,
не зможеш, залиши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411559
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.03.2013
Життя,як метелик,подув вітер і зламав крила.
Життя-це усмішка й лукавість.
Життя-це до людей ненависть.
Життя-це нездійсненні мрії.
Життя,як сон,таке коротке й незабутнє.
Життя-розчарування і печаль,
яку забути хочеш ти на жаль,на жаль,на жаль
Життя,як трояндовий букет,
таке колюче водночас і прекрасне.
Життя-це дощ, що з неба ллє,
таке холодне і таке безжальне.
Життя-оте солодке літо,
яке провів ти сам,в чужій сторонці.
Життя-це правда,проте гірка,
яку ти чуєш від коханої людини
Життя-це сонце,що всміхається тобі,
всміхається лукавими вустами
Життя-кінець і все ж таки
І він коли-небудь настане!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411546
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2013
Чому так сталось я не знаю,
Можливо вина тому це я?
Можливо я не так велася,
Та хто його взагалі зна.
Чи я кохала?Скажу ні!
Це не кохання,скоріш симпатії мої
Та що я знаю про кохання
Мені до нього рости й рости
Та це несповнене бажання
Кохання прапор по життю нести
А що життя та без кохання?
Буденне, сіре, без прикрас,
Це не життя, а існування
ще більш пригнічує нас.
Як ж це жити-не кохати?
Не відчувати серце,
гаряче серце під грудьми?
І радощів в житті пізнати
Не кохаючи,не зуміємо ми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2013
Ти не забувай її ніколи,
Тільки радість про неї залиши.
Ви вдвох були, немов бурхливе море,
Та вдвох в життя ви не пішли.
А їй здавалось, що крім тебе
Більше нічого і не треба.
Яка ж божевільна вона була,
Коли від погляду злетіла в небо.
Ти не тримай на неї зла,
Вона від тебе тоді горіла.
Ну, подумаєш, була закохана,
Ну, подумаєш, вже відболіло.
Не забувай її ніколи,
Як настрій тобі дарувала
І, зустрінувши випадково,
Усміхнись, щоб і вона не забувала.
https://vk.com/a.o.poetry
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2013