| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Одной лишь женщине на свете
Пишу сейчас я строки эти
Прекрасней женщин нет в Москве,
В Париже нет и в Амстердаме,
Да вобщем нет таких нигде
Конечно же, пишу я маме,
Она меня на свет родила,
Потом всю жизнь меня ростила,
Лелеет, любит до сих пор
Хоть часто с ней вхожу я в спор
Обиды на меня не носит,
А ум вставляя очень просит,
Чтоб я прележным сыном был
И воспитанье не забыл.
Скажу уж как сказали б дети
ТЫ МАМА ЛУЧШЕ ВСЕХ НА СВЕТЕ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410963
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 21.03.2013
Земле слобожанська
Рідна і свята
ГЕЙ!
Доля хуліганська
Зовсям не проста
На трибунах цих
Зажди ми королі
Металіст найкращий
Клуб на всій землі
І Донецьк і Київ
І Москва і Львів
Бояться жовто-синіх
Наших кольорів
Десь стоять Карпати
Десь Дніпро тече
Харківські фанати
Все нам по плече!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410052
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.03.2013
Ми створені природою
Для того щоб жити,
Щоб свій рід продовжувати
І добро робити.
Але рід продовжувати
Досить важка справа
Не пустити у кров предків
Інте́рнаціонала
Щоб наша нація була
Сильна і здорова
А то стане іще раптом
Різнокольорова.
Я не нацист, мета ця давня
Нашої еліти
В нас повинні бути сильні
Українські діти!
За цю ідею ішли люди
З гострими шаблями,
«Кохайтеся» казав Тарас,
Та не з москалями!
Одружуйтесь Українці лиш на Українках
Чи хіба є щось погане у подібних вчинках?
Чи хіба в нас не красиві
Хлопці чи дівчата?
Ну хіба що Україна,
Поки біднувата.
Та все ще попереду
Не слід сумувати,
Без сумніву - ще розквітне
Україна-мати.
Все це кожному потрібно
Чітко розуміти!
А майбутнє України
То є НАШІ діти!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410047
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.03.2013
Воля в серці, прапор у руках
Ми йдемо по свободу
Наш прапор – синьо-жовтий стяг,
Ми – голос українського народу!
Йдем за народ,
За працьовитий, щирий, чесний
Віками що за волю воював
Що в час скрутний і зовсім не прилесний
Здоров’я склав, не досипав, не доїдав.
Йдем за поетів і героїв наших
Які загибли у тяжкім бою,
Що впали за свою країну,
За рідну матінку свою.
Ми ваші внуки, ми вам вдячні
За захист нашої держави!
Ви гибли не заради грошей
І навіть не заради слави.
Всі гибли за одну єдину,
Хоч і стріляли брат у брата
Всі гибли лиш за Україну
Така вже доля супостата.
І все оте за що ви бились
В наших руках знайде управу
Ви приклад нам, ви не скорились
Приймаймо гордо вашу справу
І славні воїни радянські,
І горді воїни УПА
Всі гідні лицарі слов’янські
І СЛАВА ВСІМ ВАМ НАВІКА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
У Каневі в землі рідній
Лежить спочиває
Людина, що за плечима
Непростий шлях має
Людина, що за країну
Все могла віддати
Любив безмежно Україну,
Як дитину мати.
Все життя своє народу
Рідному віддав
Лиш для нього єдиного
Жив і працював.
І завдяки його праці можемо судити
Де і з ким і як потрібно українцям жити
Передав він настрої предків-Українців,
Застеріг чого чекати можна від чужинців.
Про підступних «честолюбів» він попереджає
Що багато хто з цих «чесних» совісті не має
Кому можна, кому ні діло довіряти
І чи ворогом чи другом його називати.
Про добродія який «кров як воду точе»
І про того хто боїться й боротись не хоче
Українець, душа щира, наша честь і совість
Саме він своїм нащадкам сформував свідомість.
Тож давайте будемо себе поважати,
І на вчителя свого будемо зважати
Послухаємо краще як він нам скаже жити
Щоб минулих помилок більш не повторити.
Його творчість – дух народний, подих його волі
Прагнення свій хліб збирати на своєму полі.
Тож давайте, коли будемо дітей своїх виховувати
Те що говорив Тарас, будемо враховувати
Бо слова то непрості, то голос народу,
Не зганьбим і не забудем мети свого роду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409825
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.03.2013
Народе мій! Прокинься!
Досить тобі спати
Поглянь як живе
Україна-мати.
Люди, подивіться, хто нами керує,
Хто собі фортеці і замки мурує.
Так це отой добрий, всім добра бажає,
І кращого дядька в світі немає.
І троє бездомних трохи підгодує,
І разом з собою їх зфотографує.
Фото буде видно на усіх журналах
У усіх газетах та телеканалах.
Він всім зичить щастя і добра бажає
От жаль що навколо нього наших немає.
Бо він за собою своїх тільки тягне,
А всіх крім своїх надурити прагне.
Діда надурити, що з нацистом бився
Що якби не дід той, він би й не родився.
Промисловця дуре, бреше селянину,
Хоч вони його й годують,
Невдячну скотитну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409214
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.03.2013
Ми так погано живемо,
Усі це разом твердимо,
Керують нами шахраї,
Та плюс до них ще пів землі
Російською ми розмовляєм
Ганьбим символіку свою
Товари західні вживаєм,
Стоїм на самому краю.
До цього краю ще існує нація,
А далі що? А далі кульмінація
І прийде в гості на наш бал
Наш друг – Інте΄рнаціонал
До декого він вже прийшов
В Французів бійки за бійками
Та й знаємо як керувади
Ці «славні» хлопці колись нами.
Усі рівні, як це гарно,
Але подивіться:
Чомусь з голоду попухли
Саме Українці
І не один, не два страждали
Мільйони загибли
І чомусь вони нам досі
Ще і не набридли.
А тому що нам потрібно
Історію відкрити,
Подивитись лиш на факти
Й висновки зробити.
І настане час той славний
НУ ОБОВ’ЯЗКОВО!
Коли станемо ми жити
Ну просто казково!
Коли сидячи вдома
Всі на гімн будуть вставати,
Коли повернуться святині:
Хліб, честь, совість, мати.
Коли і думки не буде
Про іншу мову державну,
Коли всі визнають Бандеру
Його ідею славну,
Коли прокинеться свідомість
І дух наш вгору піднесе,
Коли всі Українці скажуть:
Країна нам понад усе!!!
Коли всі будуть говорити
Що краще значить вітчизняне
Коли всі будуть працювати
Й долати ще неподолане.
А поки цього нема,
Годі нам вже мріяти,
Бо потрібно не мріяти
А активно діяти.
Не будемо ми щасливі
Не будем багаті
Як не будем поважати
Своїх в своїй хаті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409167
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.03.2013
У кожної нації є своя історія
Є свої досягнення й рідна територія
Територія як правило кров’ю вся полита
І трупами людськими нерідко була вкрита.
І об’єктом гордості і вічної слави
Завжди були герої, цієї держави.
І безмежно їх всі люблять, усі поважають
А забути цих героїв – то за гріх вважають.
Бо всі чітко розуміють, за що вони бились
За що смерті йшли у руки, але не скорились
Бились щоб народ їх жив в свободі й достатку
А їх подвиги – це приклад – нащадкам на згадку
Тож поглянемо на нашу рідну Україну
Скільки ж разів довелося згинуть її сину
Скільки ж люди зліталися як бджоли до рою
Боронити свою землю, взявши в руки зброю
Славне військо Запорізьке само сформувалось
Холодноярське й Гайдамацьке – по волі зібралось
Люди всі оті були Вкраїнського роду
Билися за свою землю, для свого народу
Все буття своє боролись з «сусідськими братами»
Хотілось часто їм тут бути панами й катами.
І історія країни в нас така яскрава
Не годиться в порівняння нам жодна держава
Друга світова війна людей стільки вбила,
Й рушійною там була – Українська сила
Люди йшли на смерть свідомо, за свою країну
Потім разом розібрали суцільну руїну
А зараз оті люди нікому не потрібні,
Доживають свого віку, а кругом лиш злидні
Грошей вони не заробляли, справу ж не відкрили,
Та і звикли вони жити з останньої сили
Ну і хай живуть, а в нас, одна мета нині:
Заробити більше грошей, хоч живем як свині
Добре що хоч «добрі люди» все нам пояснили
Що наші пращури – бандити, лише зло творили
Тобто дідів наших ворог хоче нас навчити
Як на Україні треба Українцям жити.
А в шаленому потоці боротьба триває
Кожен собі як найбільший шматок відриває
І нащо ті інші люди, нащо Україна
Сам живе як кіт у маслі, а кругом руїна
Зрозуміло коли робить це якийсь чужинець
Та не можна зрозуміти коли Українець
Коли люди воювали, мерзли, голодали
Гнили, пухли, калічилися й нічого не мали.
Билися вони за те, що зараз ми маєм,
А ми цього не цінуєм і не пам`ятаєм
Сміються інші з нас народи: «дурні Українці»
Та і мало на що здатні їхні управлінці
Ніяк не можуть розібратись, що й так очевидно.
Завжди у них якісь сварки, дивитись огидно.
Кожен робить такий вигляд наче чимсь займається
Та ніяких змін на краще не спостерігається
Й не створимо ми нічого сильного й могутнього
Бо хто не зна минулого – не має майбутнього
Тож давайте жити чесно, дідів шанувати
І країну свою рідну кругом прославляти
І відновиться тоді Київська держава
Слава рідній Україні! Всім героям СЛАВА!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408846
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.03.2013
Ми так погано живемо,
Усі це разом твердимо,
Керують нами шахраї,
Та плюс до них ще пів землі
Російською ми розмовляєм
Ганьбим символіку свою
Товари західні вживаєм,
Стоїм на самому краю.
До цього краю ще існує нація,
А далі що? А далі кульмінація
І прийде в гості на наш бал
Наш друг – Інте΄рнаціонал
До декого він вже прийшов
В Французів бійки за бійками
Та й знаємо як керувади
Ці «славні» хлопці колись нами.
Усі рівні, як це гарно,
Але подивіться:
Чомусь з голоду попухли
Саме Українці
І не один, не два страждали
Мільйони загибли
І чомусь вони нам досі
Ще і не набридли.
А тому що нам потрібно
Історію відкрити,
Подивитись лиш на факти
Й висновки зробити.
І настане час той славний
НУ ОБОВ’ЯЗКОВО!
Коли станемо ми жити
Ну просто казково!
Коли сидячи вдома
Всі на гімн будуть вставати,
Коли повернуться святині:
Хліб, честь, совість, мати.
Коли і думки не буде
Про іншу мову державну,
Коли всі визнають Бандеру
Його ідею славну,
Коли прокинеться свідомість
І дух наш вгору піднесе,
Коли всі Українці скажуть:
Країна нам понад усе!!!
Коли всі будуть говорити
Що краще значить вітчизняне
Коли всі будуть працювати
Й долати ще неподолане.
А поки цього нема,
Годі нам вже мріяти,
Бо потрібно не мріяти
А активно діяти.
Не будемо ми щасливі
Не будем багаті
Як не будем поважати
Своїх в своїй хаті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408843
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.03.2013
В мальовничому куточку
Коло поля, край села
Росте шовковиця в ярочку
Так, наче зажди там росла
І гілками буйна, і густа листвою
І широкий стовбур, і товста корою.
На підгір’ї коло стежки стоїть одиноко,
І в усіх хто її бачить – радується око.
Коли її посадили? Хто?
Люде не знають.
А старі – її з дитинства
Свого пам’ятають.
Кожен рік шовковиця
Щедро й густо родить
Нікому не докучає
А всім лише годить
Щоліта дітлахи її
Мов бджоли обсідають.
Чорних ягід наїдяться,
Гілок наламають.
І бабуся нарве ягід –
Вареників зварити
Внуки прийдуть з сінокосу
Й є чим пригостити
І з табуну корів, що поблизу
Пасуться доволі
Прийде в її тінь телятко,
Бо жарко у полі
Потреться об її стовбур,
Мух повідганяє
І знов біжить до табуну –
До мами втікає.
Життя тече й шовковиця
Не хоче зсихати
Усім родить, усім годить
Всім вона як мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408557
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.03.2013
Ми Українці, і достатньо цього
Щоб жили ми тут так, як бажаєм того
Щоб ніяка зараза тут не топталась
А тим більше ще й права собі добивалась.
Торгують тут наркотою, гроші заробляють,
Дівчат наших у неволю з собою забирають,
Люд наш дурять, обманують
Може будуть бити???
Та ні хлопці, не туди ви приїхали жити!
Не було на цій землі ще спокою нікому.
Хто хотів її як ви, зробити своїм домом.
Росіяни тут гуляли, Поляки, Мадяри,
Турки були і Хозари, Німці і Татари.
Й не терпіли наші люди їхнього знущання
Бились з ними, відстоюючи
Своє панування
І не було їм пощади,
І зараз не буде,
Бо живуть на Україні
Такі ж самі люди
Князів нащадки славних Руських
Волелюбивих козаків,
Бійців УПА і Українських
Радянських наших вояків.
Прийшов з мечем на нашу землю,
Звиняй така вже твоя доля:
Хіба що ворон тебе знайде
Гниючого посеред поля!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408553
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.03.2013
Сказати хочеться слова пошани,
Від всього серця – вдячності слова
Сказати чесно: дорогі селяни!
Таких як ви у нас – ніде нема.
В ваших руках життя всього народу
Бо ви – основа нашого буття
Невдячна й непроста у нас робота
Та все доведите ви до пуття.
Вас майже чверть – це половини половина
Та все одно годуєте ви всіх,
Бо щире серце у простого селянина,
На совість діло зробить, не на сміх.
Продовжує він предків своїх справу,
Невтомних землеробів, скотарів
І нагодує він завжди свою державу,
Хоч сам потягне плуг замість волів.
І скільки б там кати вас не вбивали
Ви ожили і знову за своє
Ви обробляли землю, воювали,
Ви справжні! Дякуємо що ви є!
Ви більш за всіх терпіли і страждали,
Від голоду ви пухли більш за всіх,
Але ніколи ви не забували
Про Україну, про братів своїх.
І символів у нашого народу
Багато є, та головний – один,
Це той хто не цурався свого роду,
Це сильний Український селянин!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408379
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.03.2013
Люди добрі! Українці! Будь ласка пробудіться
І скоріше кругом себе пильно подивіться
Уважно подивіться, що коїться всюди,
Вже й країна – не країна і люди – не люди.
Ми до самого до краю ганебно скотились
Зрадили ми своїм предкам, чужинцям скорились.
Наші пращури в могилах мабуть перевертаються
Коли бачать чим їх внуки на волі займаються.
Україну вже любити не стильно, не в моді,
Ніхто мене не чіпає, живу собі й годі.
В вухо собі встромлю гвіздок якийсь дивний,
Голову засуну в фарбу, і я прогресивний!
Подивлюсь кіно якесь, з країни чужої,
Щоб було там більше голих і лайки смішної.
А щоб трохи відпочити від «життя важкого»
То ковтну якусь таблетку, а що тут такого?
Розмовляю російською, всі ж так розмовляють,
Бо на тих хто так не робить – дивно поглядають.
Ну а щодо батьківщини, щодо патріотів,
Справа то є безнадійна, купки ідіотів.
А за що мені любити таку Україну?
Я тут бачу лише злидні й суцільну руїну
Он на захід подивіться – зовсім інша справа
Ото гідні там країни, а не ця канава.
Й тільки з’явиться можливість щоб емігрувати,
То втечу щоб справді жити, не лапу смоктати.
І отут уже питання по волі виникає:
Чи потрібен ти комусь там? Хтось тебе чекає?
Може в них не вистачає там свого населення?
Чи можливо вони мріють про твоє поселення?
Та ні! Тоді на тебе будуть дивно поглядати
І все життя з усмішкою пальцями тикати
І це добре взагалі, якщо будеш жити,
Як не зхочуть як скотину вони тебе вбити.
Бо вони свою країну разом підіймали
Разом її боронили, з дому не тікали
Воювали, працювали за світле майбутнє
Щоб не в них, так у нащадків життя було путнє.
І живуть тепер вони в злагоді і в мирі,
А таких як ти багато прищів на їх тілі.
Тож поглянемо тепер за що дід твій згинув,
За що все життя бабуся гнула собі спину?
За що наші весь час бились? Чи не за свободу?
Чи не за добробут для свого народу?
І не бачили нічого крім життя важкого,
Навіщо ж вони боролись? Старались для кого?
Щоб ти жив у незалежній, Великій державі,
І казав що тут життя ніби у канаві?
Щоб в болото славу предків ти втоптав ногами?
Й сам погодився ходити під їх ворогами?
От щоб Україну зробити міцною,
Ці думки обходять тебе стороною,
А якщо я захочеш ти хоч щось зробити,
То лише собі щоб краще було жити.
І весь час тебе мурдує, кругом вигибаєшся,
То від праці, то від служби по кущам ховаєшся.
Старших ти не поважаєш можеш надурити
Ну і хто ж це тебе дурня научив так жити?
Невже ти згнив? Невже нема нічого святого?
Чи справді ти не розумієш буття свого страшного?
Чи справді ти не розумієш що тебе вбивають,
Весь твій розум, все здоров’я з тебе виливають.
Перетворять у рослину – й легше керувати
Легше куди подме вітер тебе нахиляти.
І стаєш ти агресивним, хитрим і підступним,
І для здорового глузду майже недоступним.
Наша нація ніколи таким не займалась,
І ніколи ще так низько вона не спускалась
Ну не нашому народу підлість характерна
Рідні нам любов до волі і щирість нетленна.
Зупинися, далі прірва, годі вже котитись
Годі на землі на рідній чужинцям коритись.
Досить мабуть вже тобі душею кривити
Починай для України працювати й жити.
Й не потрібна нам порада й присутність чужинців
Бо ми є велика сила – СИЛА УКРАЇНЦІВ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408377
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 12.03.2013