| Сторінки (1/86): | « | 1 | » |
Як я хочу такої зими....
Як я хочу такої юності...
Щоби вкрасти тебе у пітьми
І брести лиш удвох по вулиці.
Як я хочу такої зими...
Коли світ обійма хурделиця, —
А сніжинки з пухкими крильми,
Наче килим, на землю стеляться...
Як же хочу я тої зими..
Коли юність шепоче мріями...
Ну а серце, омите слізьми,
Закохано кліпає віями...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2017
Я хочу, щоб закінчилась війна!
Щоб брат і батько були вдома,
Щоб мати більше не була сумна.
Й дружину не морила втома.
Я хочу, щоб закінчилась війна!
Щоб більше не вдивлятися в новини
Щоби крізь шибку стлілого вікна
Не чутно було крики України.
Я хочу, щоб закінчилась війна!
Не завтра. Не за рік. А вже! НЕгайно!
І байдуже, чи осінь, чи весна.
Я хочу миру. Як усі, звичайно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2017
Під миготливим сяйвом ліхтарів
По вулицях блукала "втрата".
Вона вслухалася у шум вітрів
І зазирала в кожну хату.
Вона бродила, грала, забувала...
І знову поверталася назад.
Вона приходила...часом зникала...
Хотіла розуміння та порад.
У серце стукала і так тремтіла.
Щораз міняла стиль і кольори...
Спочатку чорна, потім була сіра...
І кутала собою вечори.
Приходила, приходиш, не залишиш....
Побудеш поруч от і знов підеш.....
Лиш океан думок і сум у серці -
із памяті ніколи не зітреш....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2017
Вони зустрілися... отак банально,
банальне«вибач» гуркотом, мов зліт.
Вона не думала, що це реально
Отак зустрітись через кілька літ...
Вони зустрілись так, як перехожі
Десь на льоту вигукують привіт..
Вже різні і чужі, та чимось схожі
Миттєвий погляд зупинив цей світ
Сюжет продуманий до ста деталей:
Слова, манери, макіяж, пальто,
В руках вазон малинових гераней.
На пішоході пропуска авто.
Ті спогади із смаком кардамону,
Із теплим чаєм зігрівали час,
Кохання без обмежень та кордону...
Взамін на сотні, тисячі прикрас.
Тепер озвались піснями елегій
Хурделиці емоцій, спогадами днів
і довгі роки , затхлості іллюзій,
І сторінки невисказаних слів.
І ось він тут, він поруч. Що казати?
Повітря пахне ніжно, чебрецем.
О як багато хтілось запитати..
А може би податися бігцем,
Втекти від себе і від проясніння.
Від, того, що кохання вже пройшло
І зараз лиш прийшло те розуміння,
Що почуття ніколи й не було.
Тож не живіть ніколи почуттями
До тих, людей, хто не кохає Вас
І не кохайте Ви безтями,
Якщо немає — це не Ваш ще час.
Не час кохати і не те кохання,
Яке не раз, але на все життя.
Кохання прийде і лише чекання
Осипить перлами це почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2017
А я живу, живу собі...Що далі?
Чомусь, вже не горю у почуттях.
Не рвуся уперед по золоті медалі..
спокійно тлію...живучи в думках.
Я не спішу...уже не шаленію...
І не дивуюсь я чомусь брехні...
Усі живуть як можуть...Я їх розумію...
Знесилена...байдужа...може ні...
Можливо, виросла...тепер доросла...
А може просто.....просто десь в пітьмі..
У пошуках, заснула совість стоголоса...
І спить..а я байдужа...чом би й ні!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016
Заворожена тобою і натхненна,
на побачення до тебе я спішу.
Хвацько затягну стремена
поскачу...а може й полечу...
Так чекала, довго виглядала
Падолистом увірвалась даль
Стримано з багряним святом
дощову вдягнувши лиш вуаль
Де зустрінемось...незнаєш
Може там де радості мости
Де замріяно зі мною покружляєш
відженеш ти тугу самоти...
Ну, а може, разом покавуєм...
як змінилось все в тобі
Хоч тебе із тисячі впізнаєш
Лиш вдихнувши пахощі твої
Не спіши...попрошу ти зостанься
так спокійно коли поруч ти..
Так люблю...люблю...чекаю
як приходиш-серце завмира...
Я тебе щороку виглядаю...
Осене..Ти серце моє..моя ти душа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2016
У гаптованім сяйві нічному
Він чекав на кохане дівча..
Він чекав. У відлунні святому
Так яскраво палала свіча.
Він із вітром співав серенади:
Про красу та тендітність її.
Дзвінко линули щирі рулади.
Озивались в гаю солов'ї..
Він із місяцем вів теревені...
Про нестримність своїх почуттів...
Він чекав. На квітковій арені,
Серце виклавши їй з пелюстків...
Він тримав у руках крихту долі...
Крихту щастя...веселкОвий цвіт...
Переливами хвиль, мимоволі
У колечку сховався весь світ...
Він кохав...та боявся кохання...
Що так стрімко летить в небеса..
Де чекають не мрія й бажання..
А розлуки гроза нависа...
У мережанім сяйві світанку...
Він чекав на кохане дівча...
Темна ніч в ноги кланялась ранку,
Сяйвом болю ледь тліла свіча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016
Ну, що ж...Привіт.
А може і прощай.
Уже забили дзвони вальс останній...
Чекаєш слів, немає..
Лиш бувай...
На скрипці вітер взяв акорд прощальний...
Так сумно, може й ні..
Та знай..
Історії немає на папері..
Хоча, невже, буває казка
Без ідей?
Вистава, без акторів, у партері
Без глядачів,
чи оплесків?
О, так. Кохання згубленим буває..
Таким самотнім...
і сумним...
Яке в світанні долі розквітає..
І гасне. В сліпості німій,
зникає...
Ні не ховається, а лиш чекає,
закутавшись у мрію,
в майбуття..
На сто замків ворота закриває...
І стоячи навшпиньках...
Виглядає...
Продовження роману може і саги...
Про невмируще і безсмертне...
Те почуття...
Хоч не кохані ми, й не вороги...
Чужі...
Що ж буде дальше...
Зустрілися...через багацько літ...
Мовчанка...
І банальні фрази...
Замість кохаю...Передай привіт...
Дружині...
Вибач, поспішаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016
Ти прийшов на світанні до мене.
В тишині буркотіли поля.
Своїм маривом пристрасть шаленна,
Набундючилась, як немовля...
Твоє серце шаленно тремтіло.
У очах я читала не йди...
Тільки місяць, дивившись зухвало,
Замітав за собою сліди...
І лиш вітер, пустун невловимий,
Кучерявив дерева й ліси...
Все погойдував цвіт горобиний...
Шепотів:"Слухай ніч! Ти не йди."
Помаранчем ввірвався світанок...
-Ти пробач, час прощатись, вже час.
Побіжу зустрічати той ранок..
Що так вперто чекає на нас...
Не сумуй! Ми зустрінемось завтра,
Тільки ніч увірветься в наш край.
Одягнувшись у сонного светра,
Я прилину сюди, лиш чекай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Як легко усім нам стогнати.
Складати у торбу жалі...
Так важко лихе все прогнати..
Щоб злинули геть думи злі...
Як важко заставить любити-
Усе навкруги, цілий світ...
За друга здоровя просити,
Щоб легко здійснив він політ...
Не легко в житті щось міняти,
Творить небувале, нове....
Як легко, когось обмовляти,
Дивитись хто як, де живе...
Панове! Пора схаменутись!
Зібрати всі сили в кулак..
До ближнього щиро всміхнутись..
Добро спакувати в рюкзак....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2016
У сутінках сріблилося волосся.
Думки мрійливо линули у даль.
Усе задумане уже збулося,
І мрії золоту вдягли вуаль.
ЇЇ життя примхливо вальсувало -
Обабіч хмарочосів, естакад.
Захопленість і смуток дарувало,
Часом букет, запліснявілих зрад.
Було усе! Буяли первоцвіти.
Збирала радість і вінки плела...
Їй так хотілося завжди радіти,
Але любов серденько обпекла...
Давним-давно...грімницею ввірвавшись..
Спалила всі душевні береги.
Тоді втекла...Залишивши, як завше,
Обпалені, не сказані -
люблю...не йди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016
Весняне сонце розбудило душу,
Промінням закликаючи на річку.
-Я зараз, мовлю, пил з любові струшу,
І вогником тепла запалю свічку.
Я вже іду! Лиш заквітчаю розум.
Поправлю в серці зламане вітрило,
Дощем умию зморшки від морозу,
Відновлю свою невимовну силу.
Загляну в скриню - де мої наряди?!
Ошатні сукні щирості, турботи.
Звабливості - коЛЬОру чеколяди.
І золоте - брехливості й гризоти.
А може біле - віри та надії.
Ой ні! Із днем зіллюся. От дилема.
А може це рожеве - плаття мрії
Ой лишенько! Зносилось. Це проблема.
А може б де блакитного дістати?!
Привести з Франції, або з Канади.
Щоби спокійно весноньки стрічати.
У мирі, спокої, і без снарядів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016
Я навчусь кохати, ти повір!
І навчусь вслухатись у сонети.
Ще навчусь торкатися до зір,
І збирати у кулак монети.
Я навчусь читати кольори!
Підкоряти всі нові вершини,
Ну а потім, весело, згори
Мчатись вниз, зриваючи жоржини.
Я навчуся смакувати дні.
Загортати спогади в обгортки.
І вязати вузлики міцні.
Й не жаліть, що не одкрила хвіртки.
Що літа мов верби одцвіли.
Юність, наче літо, відбуяла.
Й не жаліти, що літа сплили.
Ну а Я, не встигла ,не кохала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2016
Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом,
Зігріє щедрівка любовю й теплом.
Водиця свята хай лихе відганяє.
Від злого очистить і Всім помагає.
Щоб радість, достаток, завжди були в хаті.
Здоровям та сміхом щоб були багаті.
Ще миру, спокою в у всій Україні.
І сміх хай лунає у кожній родині.
Хай зірка удачі Всім ясно сіяє.
Любові.Терпіння. Христос ся Хрещає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2016
Вже рік Новий до нас крокує.
І музика Різдва звучить.
Нехай він спокій Вам дарує.
Хай щастя, як мідяк блищить.
Щоб дітки наші - чемні були.
І кашу їли залюбки.
Капризи свої, щоб забули.,
І вам читали, щоб казки.
Щоб іграшки завжди складали .
Не плакали і не сварились.
Вам настрій гарний дарували,
Щоб Ви ніколи не втомились.
Прийміть від нас подяку щиру,
І побажання ці прості.
Та головне здоров’я й миру
Щоб було добре Вам в житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015
Вже рік Новий до нас крокує.
І музика Різдва звучить.
Нехай він спокій Вам дарує.
Хай щастя, як мідяк блищить.
Щоб дітки наші - чемні були.
І кашу їли залюбки.
Капризи свої, щоб забули.,
І вам читали, щоб казки.
Щоб іграшки завжди складали .
Не плакали і не сварились.
Вам настрій гарний дарували,
Щоб Ви ніколи не втомились.
Прийміть від нас подяку щиру,
І побажання ці прості.
Та головне здоров’я й миру
Щоб було добре Вам в житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015
Про своє щастя треба мовчати,
Воно як вітер,таке полохливе.
Його словами можна злякати.
Воно тендітне, терпке та бурхливе.
Щастя мов жінка, хоче вистави.
Ще боротьби з непокорою ,владою.
Воно, не хоче грошей чи слави.
Воно не вкриється вашою зрадою.
Для свого щастя треба трудитись
Кожного дня, не жаліючи сили.
За нього ревно треба молитись
І дякувать щиро, за все що просили.
За щастя подякувать-ввечері, зрання.
І пошепки, нишком у Бога прохати.
Здоровячка сили, міцного кохання.
І бути шасливим.Але промовчати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2015
Хай рік Новий дарує диво.
Щоб промайнув для всіх щасливо.
Щоб кава в чашках парувала.
Робота радість дарували.
Щоб з усмішкою все сприймали
І щоб побільше жартували.
Хай Тося всім нам помагає.
Все пише, все перевіряє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015
Хай рік Новий дарує диво.
Щоб промайнув для всіх щасливо.
Щоб кава в чашках парувала.
Робота радість дарували.
Щоб з усмішкою все сприймали
І щоб побільше жартували.
Хай Тося всім нам помагає.
Все пише, все перевіряє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015
Ой доле. Доле ошуканна
Крадеш ти сон і спокій у людей.
Шепочеш тихо - бездоганна.
В кишенях сотні, тисячі ідей.
І щоб тебе не запитала-
Стривежено відкажеш-обирай.
І де ж ти доленько у ніч блукала?
Коли той розум утікав за край?
Не ти?!...невинна?!...ти ж ласкава.!
Та це ж лиш келих терпкого життя?!
А дальше...дальше вже кінцева.
Вона одна ...лиш різне каяття.
Й маршрут не той, тут інша справа
Рулем керуєш вправно ти сама.
якщо бажаєш-будь цікава.
чарівна,щира,забавна.
Керуй,крути і їдь в байраки
Чи може мчи на швидкості у даль
На бал іди,вдягай красиві фраки..
Чи під вінець-мережевну вуаль.
А ти змовчиш ....і не підкажеш...
як день майбутній перейти..
Лиш два шляхи мені покажеш..
А вибір мій..і як його знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Ти цілунком розбудиш світанок.
Поведеш у чарівні світи.
Нас чекатиме теплий сніданок,
Я здивуюсь, невже це все ти?!
Я здивуюсь. Опісля злякаюсь-
Цих ілюзій, чи б пак самоти.
Обійму....і під плед заховаюсь,
ти ж не зможеш так просто піти?!
Ти ж не зможеш мене залишити?!
Філігранно стрічати красу.
Це ж так добре, без слів говорити
Босоніж проганяти росу...
І закутатись в теплий цілунок..
У очах прочитати Люблю.
Спакувати всі мрії в дарунок,
Й шепотіти-не дам, не згублю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
А люди різними бувають.
одні веселі ,інші мовчазні.
Одні із радістю приймають
Всі важкості, і тягнуть їх самі
Бувають й ті, що вихваляють,
себе мов точений мідяк.
Ох, его своє полюбляють,
самі ж, як грижений будяк.
А ще бувають ті, що окриляють
Хоч ні, та що ж це я кажу.
Вони ці крила мовчки Вам вручають
Не кажучи про ту межу
Де треба буде зупинитись,
Чи де вклонитися до ніг.
Лиш просять вірити й молитись,
І дарувати іншим сміх.
І ти летиш,мандруєш,щось шукаєш
І зустрічаєш різних знов людей.
Серденько своє іншим відкриваєш.
І не приховуєш той блиск очей.
Та раптом буря, грім, штурвали
Подряпини, розбита вщент душа.
Тебе мов лист із дерева зірвали
і кинули у прірву як пташа.
Ти схлипуєш а може лементуєш
Ти просиш янгола допомогти
І чорним кольором вже світ фарбуєш
Незнаєш що робити, як іти
Аж тут рука поради, хто це?
Це янгол. Точно! Як же так
почув моління це пророче
І тут, як тут, який мастак..
І знову ти окрилена, літаєш
Роповідаєш казку із життя
Я знаю точно, зараз запитаєш
Чи точно янгол це? А чи брехня..
Ну що ж. Я щиро повідаю-
Все ж різними бувають люди!
Та знайте, ті що окриляють
Це янголи земні.
Вони повсюди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015
Любове!Вічності страждання.
Душі моєї грізний ураган.
Стою на березі чекання,
Закутана в палаючий вулкан.
Стою самотня, вщент розбита,
Скуйовджена розмовами людей
Сплетінням краху оповита,
Немов забутий,згублений трофей.
Чекаю. Мовчки сподіваюсь
Коли забуду,викреслю з життя.
До зір з молінням я звертаюсь
Розвіяти по світу почуття..
Нема ж бо сил у вічності чекати
Любити так мов ти єдиний світ
Чому не можна,раз отак кохати
але взаємно,щиро до ста літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015
Любове!Вічності страждання.
Душі моєї грізний ураган.
Стою на березі чекання,
Закутана в палаючий вулкан.
Стою самотня, вщент розбита,
Скуйовджена розмовами людей
Сплетінням краху оповита.
Мрійливості загублений трофей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015
-О небо,небо,чом сумуєш?
І громом схлипуєш .Чому?
Що ж трапилось,що все руйнуєш,
Ховаєш кольори в пітьму.
І де ж то й вітер заховався.
Чом сльози твої не втира.
Він, що від тебе відцурався?
А сонце ,чом не визира.
-Та я не плачу,й не сумую,
а сонце з вітром торохтить.
Свій дощик осені дарую,
Бо так просила їй спустить
хоч трішечки води,краплину,
Щоб барв додати,кольорів.
Намалювать свою картину-
Осінніх, теплих почуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015
Вона була із смаком кави.
Закутана у тисячі думок.
Їй було байдуже,як в кого справи...
Любила джаз, і не терпіла рок.
Вона була ,мов з оксамиту.
Закохана в життя і кольори.
В очах горіли камені нефриту.
Ішла вперед, дивилась догори
Любила дощ,химерні буревії
Щоб планером злітати в небеса.
Шукала зустрічей , мить ейфорії
Витесувала радість. Чудеса.
Вона була одна. На диво.
Стривожена життям,чи б пак людьми.
Всміхалась,розкуйовджена,так щиро.
Приземлена, із білими крильми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2015
Чомусь стривожена.Одначе.
Усім всміхаюсь .Серце плаче.
Ні, не від туги, не від болю.
Не за Вкраїну . не за волю.
Воно кричить і промовляє
Гірка сльоза лиш помагає .
Затихнути і зрозуміти...
Ну, не можливо нам так жити -
усі блазнюєм,щось шукаєм
нікому ми не довіряєм
захоплені від грошей "влади"
не боїмось гріха і зради.
Зате ми боїмось дружити,
і щиро ближнього любити.
Так сумно .Важко. Серце плаче.
Чому так сталося одначе?
Невже усім в котлі горіти.
Тоді навіщо було жити?
навіщо з любові родитись?
Щоби ненависті навчитись???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2015
Чомусь стривожена.Одначе.
Усім всміхаюсь .Серце плаче.
Ні, не від туги, не від болю.
Не за Вкраїну . не за волю.
Воно кричить і промовляє
Гірка сльоза лиш помагає .
Затихнути і зрозуміти...
Ну, не можливо нам так жити -
усі блазнюєм,щось шукаєм
нікому ми не довіряєм
захоплені від грошей "влади"
не боїмось гріха і зради.
Зате ми боїмось дружити,
і щиро ближнього любити.
Так сумно .Важко. Серце плаче.
Чому так сталося одначе?
Невже усім в котлі горіти.
Тоді навіщо було жити?
навіщо з любові родитись?
Щоби ненависті навчитись???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2015
Життя ішло ,летіло все за вітром
Робила вибір,аби бути з світом.
Аби ,не відрізнятися від всіх.
Шукала щастя,віри та терпіння.
Чекала друзів ,жила у моліннях.
А може, просто ,вірила собі.
Щось досягнула,може щось згубила,
Та як дитя втішалась, що любила,
Що викреслила я тебе з життя.
І віра в це ,завжди,була зі мною.
Не думала,про інше ,лиш з любов'ю
Я до сім'ї ,й до Бога я жила.
Та подихом нічної таємниці,
Відкрила світ по інший бік сердець.
В уяві виникли нові світлиці,
Які б змогли ,все звести нанівець.
І у думках з'явилася картина
Як, би все було,як, би я жила?
Та правду кажуть ,що одна краплина-
Не змінить плину,всього джерела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Ну ,що ж ,давно я не писала...
Не гаптувала слів давно.
Чому?Можливо, муза спала.
А, може ,часу не було.
А зараз пишу....Чом? Дивуюсь...
Здається, теми ,ще нема.
Нічим красивим не милуюсь,
І навкруги, лише пітьма.
Пітьма не темряви, не ночі.
Пітьма у душах, у думках.
Ми ж,просто, закриваєм очі
Й живем,існуєм наче в снах.
Навкруг біда,війна і сльози.
Ненависть.Тисячі смертей.
І сотні просять допомоги
У нас.У заклопотаних людей.
І ми складаєм руки стиха
Шепочем тихо ,нас прости
І молимо забрати лихо
Усім недужим помогти.
Але ж як часто забуваєм?
що чудеса у нас в руках.
Для когось помочі прохаєм.
А може Бог звернувсь до нас?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015
Ну ,що ж ,давно я не писала...
Не гаптувала слів давно.
Чому?Можливо, муза спала.
А, може ,часу не було.
А зараз пишу....Чом? Дивуюсь...
Здається, теми ,ще нема.
Нічим красивим не милуюсь,
І навкруги, лише пітьма.
Пітьма не темряви, не ночі.
Пітьма у душах, у думках.
Ми ж,просто, закриваєм очі
Й живем,існуєм наче в снах.
Навкруг біда,війна і сльози.
Ненависть.Тисячі смертей.
І сотні просять допомоги
У нас.У заклопотаних людей.
І ми складаєм руки стиха
Шепочем тихо ,нас прости
І молимо забрати лихо
Усім недужим помогти.
Але ж як часто забуваєм?
що чудеса у нас в руках.
У Бога помочі прохаєм.
А може Він звернувсь до нас?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015
Малюнок Алла малювала,
Старанно фарби накладала:
Ось ангелик на хмарині,
Ананас лежить в корзині,
Ще Акула у ставочку.
І Автобус на горбочку!
Шишки Білочка збирає
І в дупло усе складає,
І горішки і грибочки
Будуть їсти сини й дочки.
Вовк у лісі заблукав,
Всіх дорогу він питав,
Та тікали всі від нього ,
Бо ж боялися малого.
Дуже гуска зголодніла,
І до хати прилетіла
Га-Га-Га стала гукати
Час прийшов погодувати.
-Гава,гава.де літала?
-Гава ,Гава.Де бувала?
-Я літала до подружки,
-Пили разом чай із кружки.
Не хотіла Ема їсти.То не може добре сісти,
То тарілка їй мішає,
То вже часу не хватає
Та як мама прута взяла,
Ема зразу чемна стала.
Все до крихти Вона зїла,
Ще й добавки попросила.
Тук-тук-тук-з усюд лунає,
Хто жце шум такий зчиняє?
Може,це хтось галасує?
Ні це дятел так працює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505006
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.06.2014
Заплакало серце.. і вмилось сумними дощами.
Засніжило в душі, ну ,а може, й завила хула...
Ти пішов у ту ніч -описавши усе це словами
-Я любив тебе сильно, але відстань сильніша була.
Наче в прірву злетіла й сховалась я десь у безодні..
Розкуйовджена вітром,і вмита рясними слізьми
Ти приходив у мріях -були поруч ми вчора й сьогодні
Я не вірила веснам, лиш палко чекала зими
Я чекала тебе і так вірила в наше кохання
Знов зустрілися ми, коли місяць уповні світив
Поєднались на мить у розмовах,цілунках чеканнях.
Лиш тоді я відчула -Ти ніколи мене не любив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2014
Одне життя і одні сльози.
Сплетіння щастя , вічні грози.
Мрійливі ночі ,аж до ранку,
І поцілунок на світанку...
Солодкий шепіт компліментів,
і загадковість всіх моментів..
-Все буде добре,- скаже мрія..
-Його навік,-шепне надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499479
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.05.2014
Любов розсипалась,мов буси із перлин
Попадали у прірву з висоти
перетворились в сотні, тисячі краплин
І визира мов зірка з темноти....
Вона пронеслась,наче зляканий тайфун
Минувши всі душевні береги
І заховалась як упевнений брехун
В міцних тенетах віри самоти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
Чого чекати?Миру чи війни?
Яка ж бо доля, в нашої країни?
Чи вийдем ,врешті, з чорної пітьми?
А чи ступати будем на руїни?
Чи ще побачим радість ми в очах,
В яких ще тліють іскорки надії?
Чи будем вільними ,як в небі птах?
Який спішить,летить ,вперед до мрії .
Чи може з миром підем захищать
Країну мрій,майбутнє для дитини,
і від блюзнірства землі очищать.
На благо ,і добробут, для людини.
Щоб з гордим серцем рухатись вперед,
Своє життя віддати за Вкраїну.
Без страху взяти зброю і бирет...
Лиш страшно за дітей і за родину.
Бо в світі безліч горя та біди,
Та гірше смерті не було донині.
Усе на світі можна перейти,
Крім болю втрати близьких та країни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486678
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2014
Я руки складу перед Богом
В молитві до нього звернусь
Бо вже перед нашим порогом
Нам біди "сусіди" несуть
Нас хочуть усіх поділити.
Довести усе до війни,
щоб землі до рук захопити
Їм ,море ,потрібне-не ми.
І душу в нас хочуть забрати,
щоб ворогом був для нас схід
Пора нам серця об єднати
І геть закричати услід.
Ми різні,та чимось єдині
Бо хочемо краще життя
і всім заявити повинні
Що разом Навік до кінця
Бо ми України, всі, діти,
а отже ми сестри й брати.
А рідних потрібно любити,
від лиха завжди берегти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Українське кохання-це свято!
Яке тре завжди пам'ятати.
Що кожен день, буДу з тобою,
розкинем разом купу гною.
А ще город перекопаєм,
з тобою щастя ми пізнаєм.
Опісля, сядем говорити ,
як вмієм палко ми любити.
Тобі я буду догоджати,
і хлібом з салом пригощати.
А як наступить врешті ранок,
зустрінем разом ми світанок
Підемо Муньку випасати,
Ти будеш ніжно цілувати.
А потім квіти подаруєш,
Мене коханням причаруєш.
Ті квіти, я, вплету в волосся,
І посміхнеться нам колосся,
І соловейки заспівають,
Лиш українці так кохають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2014
Тук-тук .Це я ,твій двадцять третій рік,
Обійми відкривай ,допоки я не втік...
Ну..ну... ти... постривай...Куди усе закрила?
Ну й що що не справляєш..ану мене впустила!!!!
Ні--ні куди сховалась,скоріше вилізай,
Ну ти вже не маленька мерщій мене приймай...
Якщо мене не приймеш я старість попрошу,
Хай зморшки намалює,я ж тридцять напишу)))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2014
Бажання хочу загадати
під бій курантів,в новий рік.
Тебе я хочу памятати,
хоч цілу вічність,може й вік.
Я знаю ,ти, не є коханням.
З романів, повістей, віршів,
з грудей лиш лине те бажання
Торкнутись твоїх почуттів.
Чи запитати як ся маєш
Що робиш в цей нелегкий час
Чи спогади ти ще тримаєш.
Чи може той вогонь погас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2013
Шампанське в келихах іскриться,
І рік новий до нас спішить.
Нехай задумане здійсниться,
Життя ,мов казка,стане вмить.
Щоб всього було в нас доволі!
Любові,посмішок ,добра.
Хвилини щастя йшли поволі,
В обіймах ніжності й тепла.
Хай добре Все ,вперед крокує.
Сміливо з нами, в рік новий,
Хай небо нас усіх здивує.
Рік подарує-сніговий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469400
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.12.2013
Тук-тук,це я,відкрийте двері,
пустіть, будь ласка ,на поріг.
Вас закручу в новій афері!
Це я ,Ваш друг,Ваш Новий рік.
Мене нарешті дочекались?!
І я примчався на коні.
Чи всі бажання загадали?
Тож хай здійсняться всі всі всі!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
У родині селянина,
Народилася дитина.
НазваЛИ всі Марусенька,
Радістю була маленька.
У сімї їй догоджали,
і солодким балували.
пильнували щохвилини,
Щоб усе було в дитини.
а роки тим часом мчали,
і нікого не чекали.
вже Маруся підросла,
І у перший клас пішла.
І розумниця й гарненька.
Та от лихо-нечемненька.
Робить все ,що забажає.,
де захоче там гуляє.
Ну і що вже не робили,
та нічого не змінили.
От така от вереда,
Цілий день десь пропада.
Якось раз, в одну неділю,
Всі поспіли на весілля.
А Марусю залишили,
Щоби дім їх сторожила.
Ну дівча пообіцяло,
руку на сердЕнько клало,
Що не піде в ліс блукати.
Взагалі ,планує спати.
Та як тільки всі із хати.
Вийшла Маша в двір гуляти.
До озерця пострибала,
Жабенят повиганяла.
Ну а далі полем-гаєм,
разом з вітром -пострибаєм,
Подалася в ліс кружляти,
"Нащо їй забороняти."
Вголос Машенька сказала,
Гарних квіточок нарвала,
Ще сплела віночок з рути,
На кульбабку стала дути.
Промовляти,щоб летіла,
І бажання всі зробила.
Та й незчулася в лісочку.
Сіла мовчки на пеньочку.
Та й давай пісні співати.
Пташок хлібом годувати.
Всі харчі свої роздала,
Та й сама голодна стала.
Як побачила в долині,
Все покрите, все в малині.
Й стала щоки напихати,
Ягідками смакувати.
"Треба в фАртух назбирати,
Буду всіх я частувати"
Та не встигла це сказати,
як ведмідь устиг звязати.
І запхав її в торбинку,
бо негоже красть малинку.
Тай поніс він до барлоги,
Щоб забула всі дороги.
А тим часом в селянина,
вже промокла вся свитина,
Нашукався він дитятка,
Бо пропало янголятко.
Вже усюди побував.
І котів усіх питав.
Та ніхто не міг сказати,
Де Марусеньку шукати.
Як згадав враз про лісочок,
І про блиск дитячих очок.
Про який забороняв,
Й не ходити -наказав.
Як побачив павутину,
а за нею і хатину.
Став господаря взивати,
Вийшов тут ведмідь із хати.
А за ним Маруся-мила
свою голову встромила.
Як же ж бо вона зраділа,
Батечка давно гляділа.
Стали Мішку всі просити
Їх додому відпустити.
А за це дарів багато,
Обіцяли надавати.
Договір разом уклали,
Ну і довго не чекали,
Відпустив Він їх додому,
бо самого брала втома.
Ну а Маша не прощалась,
Часто із Ведмедем гралась,
Та малини більш не крала,
Завжди дозволу питала.
Ще й гостинців приносила.
Щоб малина більш родила.
Тож запамятай мій друже,
Якщо щось бажаєш дуже.
Якусь річ для себе взяти,
Треба чемно попрохати,
Не лінуйсь,як твоя ласка,
І частіш кажи "Будь-ласка"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420790
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.04.2013
Стукає Великдень у травневі дзвони,
І взива людей всіх за святковий стіл.
Вже усі відбили траурні поклони,
Радість рознеслася гулом дзвінких бджіл.
І усі вітають з Божим Воскресінням,
А Велична слава лине до небес.
Для усього людства злинуло спасіння,
Озвалось луною, що Христос Воскрес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2013
Затріщали дрова,закахикали сивим туманом,
Це зустрілись серця,поєднались їх долі навік,
Заіскрилось вино,полонило їх розум дурманом.
І в сплетінні любові,її, він тепер чоловік.
Це кохання на двох - їх тіла назавжди поєднало.
І задмухав камін, на обличчя подуло теплом.
Лиш старий патіфон брав акорди усі досконало,
А краплини дощу лопотіли про щось за вікном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420594
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.04.2013
Розмалюю писанку.Де візьму фарби?
Малювала б сміхом сповнені мансарди.
Малювала б небо,щоб літа летіли,
Щоб серця у щасті,наші ,щиро мліли
Малювала б сонце,Щоби нас зігріло,
Щоб не відлітало,з нами посиділо.
Малювала б вітер,в лісі на пеньочку,
Щоб сховалось лихо у велику бочку.
Малювала б квіти ніжні та терпкії,
Малювала б зорі.жаль що це лиш мрії
Де ж ті пензлі взяти,щоб життя творити,
Щоби чар додати і щасливо жити.
Це в казках бувають шапки й скороходи.
ну а ми творці лиш,ми прості народи.
Краски чарівнії є лишень у Бога,
І до них веде лиш праведна дорога
І якщо гарненько в нього попрохати
Намалює щастя і добра багато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420591
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2013
Заплакала свічка,і темрява тихо дмухнула.
Така невеличка,а горе уже підмануло.
І сльози по личку-нестримно униз покотились.
Така невеличка,а серце малечі розбилось.
Немає вже мами.Нема,полетіла до Бога,
Така невеличка,а з терну, її вже дорога.
Така одинока ,немає кому обійняти,
Така невеличка.Немає кому цілувати.
Немає нікого.І люди вже стали казати:
"Така невеличка,Хто ж буде її колихати."
"А я вже доросла.Не треба мені поцілунків,
Не треба зітхання ,і ваших, не треба дарунків.
Господь поцілує,обійме своєю рукою,
А мама,мій Янгол ,залишиться поруч зі мною."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2013
Сховалася в бузкОвих мріях,
Розтанула у тебе на губах.
З коханням плавала на хвилях,
І з ейфорією гуляла в снах.
Як архітектор -щастя я зліпила,
І як митець, прикрасила наш світ.
Віночок з мяти, в домі почепила,
Ромашковий ,туди додала цвіт.
З надій зіткала сонячну долину,
Намалювала пензлем майбуття.
Закуталась в довіри-павутину,
Призналася про свої почуття.
Мене почувши -розізлився,
Побачив все,як мак почервонів.
Влюбитись,відкритись-злякався.
А я ,ти знай....Не люблю втікачів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2013
Нема промінчика тепла,
І болю,більш немАє,
Поглянеш вниз немає зла,
Чи може, хтось ховає.
Чи може хто закутує усе,
Вбирає світ в невинні шати,
А горе, злість і біль росте,
І жити треба і кохати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
Де ставок вбирає віти,
Там де шепче верболіз,
Де гуляє сильний вітер,
Сонце пломеніє скрізь.
Там жило собi мишатко,
НазвалИ всі Теревень.
Не було ні мами,татка
теревенив цілий день.
Ще любив він вихвалятись,
Й говорив всім навкруги,
Що котів не тре боятись,
Їм вони- не вороги.
Бо якось з Мурком балакав,
Той жалівся і тужив,
Якби міг ,мабуть заплакав,
Бо крізь сльози говорив.
Він просив,щоб не боялись,
Як виходить він гулять,
У домівки не ховались,
Він не буде їх вбивать.
Та не йняли віри миші,
І гуляли крадькома.
Говорили усі в тиші,
Щоб не з'їв їх кіт дарма.
Та не всі кота жахались,
і тікали по хатках,
Мишеня одне сміялось,
Всіх слова розбило в крах.
Бо ж не вірило маленьке,
Що його кіт підманув,
Мав бо добре він серденько.
Не один так день минув.
Ну а кіт не зачіпає,
І не їсть він мишеня,
Як побачить-помахає,
І іде кудись щодня.
Подивились на це миші,
Та й подумали- святий.
Він тепер напевне інший,
Ну хоч бігай з ним чи стій.
Та й почали виходити,
По подвір'ї погулять,
Ну а кіт давай ловити,
І в торбиночку складать....
Наробив собі запасів,
На всю зиму,цілий рік,
Ну а першим він зажарив
Теревеня на обід.
[i]Ну, а ви всі памятайте,
Що не стане лев котом,
Брехуну не довіряйте,
Й тому,хто живе зі злом.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415864
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 05.04.2013
Все починається з любові,
Без неї щастя" не біжить".
Саме життя із нею в змові,
Її нема- воно мовчить.
Лиш час від часу позіхає,
Сльозинку зронить в одну мить.
І без любові догорає
Вогонь ,що у серцях горить.
І лиш коли любов у серці,
Любов у справах і думках,
То щастя обіймеш озерце,
Й літатимеш у небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415847
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2013
У казковій мрій-долині,
На білесенькій хмарині,
Що пухнаста мов перинка,
Вже прокинулась краплинка.
Й ну по небу мандрувати,
Світ для себе відкривати.
Захотілось їй скакати,
І в лісочку побувати.
От і дощик нагодився,
Він на землю відпросився.
Щоб відвідати родину,
У чудову,гарну днину.
Як краплинка це почула,
на коліна стрибонула,
ПочалА його благати,
Щоб її на землю взяти.
Захотілось, бач краплині,
Побувати у долині.
Довго не прийшлось вмовляти,
Сказав дощик-вирушати.
Полетіли вниз додолу.
І спустилися на поле.
Та й домовилися в лісі,
Щоб зустрітись на узліссі.
От краплинка захопилась.
Все гуляла,веселилась.
До криниченьки примчалась.
З нею мило привіталась.
Та на каву запросила.
Довго б з нею говорила,
Та прийшло дівчатко з хати,
До криниці воду брати.
Та й набрало у відерце,
Води чистої з джерельця.
З нею й крапелька попала,
Й на плиту помандрувала.
У кастрюлі застрибала,
Ще й на себе нарікала.
Чом на місті не сиділа,
Чом на землю прилетіла.
Та не час вередувати,
Стала думати-гадати,
Як додому повернутись?
Щоби тут не залишитись.
Стала крапля уявляти,
Що уміє чаклувати.
І чим більше уявляла,
То тим вище підлітала...
Тут віконечко відкрили,
І краплинку підхопили
Й понесли вітри додому,
Де все затишно й знайомо.
То ж яке б не мав ти шило,
Ти нелізь де не просили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415250
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.04.2013
Усе в житті пливе,минає,
Усе відходить в забуття.
Колись були, а вже немає,
Творців минулого життя.
Що буде завтра ,я не знаю.
Можливо щастя, чи біда .
Усе життя я поспішаю,
Не знаю нащо і куда?
Життя ж бо наше- лотерея,
Прожить його, повинні ми.
Можливо- це роман чи епопея
А ми герої,може - головні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415135
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.04.2013
Дивитися, Сміятися, Молитись,
І жити у душевній суєті.
Не думати ,не плакати,змиритись.
Тебе віддати доброті.
Не мріяти.У мріях не літати.
Не вірити в пророчі сни.
Не слухати тебе і не кохати.
І не чекати чар весни.
Не слухати, надіятись,боротись,
Себе змінити в майбутті
Дивитися, Сміятися, Молитись,
Щоби не було,"не" в житті!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415118
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.04.2013
Привіт коханнячко моє .
Як добре. що ти в світі є
Пробач ,що поглядом тривожу .
Та я без тебе жить не можу.
Не можу жить ,тебе забути,
Без тебе я не зможу бути.
Щодня вслухаюсь в трепет ночі,
І знову бачу твої очі .
І бачу знову погляд твій,
Сказати хочу,що ти мій.
Ще бачу волосся русяве твоє
І хочу сказати- життя ти моє.
До себе хочу пригорнути,
Тебе любовю огорнути.
Тобі ці вірші прочитати.
І ніжно-ніжно обійняти.
2006р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2013
У красиву гарну днину,
В теплу сонячну годину,
Вийшов їжачок із хати,
Щоб по лісу погуляти.
Щоб у яблуках скупатись,
І у листі повалятись.
Сонце стало вже сідати,
Час додому повертати.
Та коли йшов по стежині,
То почув Він плач в долині.
Та й подумав ,може плаче,
Це мале пташа одначе,
Може маму, хто шукає,
Чи по лісу хто блукає.
Нащо думати -гадати
Став по голосу шукати.
Як побачив на пеньочку,
Щось сховалось у тіньочку.
Слізоньки лиса втирає.
Їжачок її питає:
"Чом же плачеш ти лисичко,
Аж розпухли очка й личко?"
Та біда у мене сталась,
Як у місто я подалась.
Пес забрів у цю місцину,
Й зруйнував мою хатину.
От і плачу,що й казати.
Де я буду ночувати?
Не журись ти ,не ридай.
Речі поскоріш збирай.
Прошу до своєї хати.
Будеш в мене гостювати.
БУдемо разом дружити.
На рибалочку ходити.
Ну і що вже тут казати
Стали разом проживати.
Хатку з часом полатали,
Та дружить не перестали.
[i]От і ти запамятай!
У біді Всім помагай.
Не важливо Хто в біді.
Хтось поможе і тобі.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414612
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.04.2013
Жила-була гарна киця.
Називали її Миця-
Бо любила митися,
В дзеркало дивитися.
Милуватися собою,
І красивою ходою
По подвірї походжати,
І усІми керувати.,
Роздавати їм роботу,
Проявляти тут турботу.
пильнувати за усім,
Чистим щоби був їх дім,
Щоб коровка була сита,
Щоб усе було полито.
Молочко ,щоби стояло,
І на Кицю не кричали!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Я подарую світ тобі..
Гуашшю щастя намалюю.
Тебе не зраджу я в біді.
Тобі кохання подарую.
Я пензлем краски нанесу,
Додам яскравості до долі,
З гаїв всі квіти принесу...
Картину створю, я поволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
І була ніч...і тишина,
Стояли поруч Він й Вона.
Він говорив,просив простити,
Він плакав, обіцяв любити...
Він клявся....А Вона мовчала,
Лиш біль і сльози тамувала.
Хотіла тілом обійняти,
Та серце почалО кричати...
А Він кричав і обіцяв не жити,
Вона сказала:"Ти не вмів любити".
Любов -це вірність,Зрад не пробачає,
Не любить той, хто інших обіймає.
Вона пішла.....а він лишивсь стояти.
Любити треба, так,щоб довіряти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2013
Забарилася весна....
Щось тепла- нема.... й нема.
Як погляну навкруги,
Біло...біло...лиш сніги.
Вже не знаю, чи чекати?
Може, вітру попрохати?!
Щоби хмари гнав далеко,
щоб летіли вже лелеки,
щоби сонце пригрівало,
Все росло і виростало.
Щоб втікала вже зима,
й не барилася весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413466
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2013
Надворі дощик-кап та й кап,
замурзав двір, наплакав у калюжі.
Зробив деревам свій мейкап.
І серце мOє, заспівало в тузі...
Душа поплила з краплею роси,
І серце вже не бється безупинно....
Втомилася.......Від світу,від краси.
Від часу,що летить невпинно....
А ще втомилась від людей,
Від лицемірства,бід і зради,
Від гаму, попелу, грошей,
Від нашої брудної влади!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
Весна змінила все навкруг...
І сонце привела за руку.
І дощик милий,наче друг,
Поцілував мене у щоку.
Підбіл всміхнувся місячним теплом,
В гаю дзвіночки забриніли.
Весь світ наповнився теплом...
Лелеки в дім, вже прилетіли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412935
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2013
Моментами дурна ,моментами я дика,
Як дощ –завжди сумна,
Як сонце- зорелика.
Я знаю що життя важке
Що доля балує казками.
І що кохання те крихке,
Яке опишеш ти словами.
І розумію я не та
Не та , що у душі витає,
В якої доля буде золота,
Якщо у зірки попрохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
[b]Автор[/b]-На небі зорі позіхнули,
І ранок зазирнув у ліс.
Птахи тихенько пісню затягнули,
Аж стрепенувся верболіз...
От тим часом у куточку,
Де ставочок вабить всіх,
В очеретах, в холодочку,
Латаття білого кружляє цвіт...
Та от мова не про нього,
не про квіточку рясну
Мова,бачте,тут про того
Хто вночі не знає сну...
Все концерти він дає
І співа безперестанку
Диски всім він роздає
Будить ліс весь зранку.
Дощик любить чарівний
Любить з ним порозмовляти
Чи веселий чи сумний
завжди хоче поспівати...
ви напевне хочете спитати,
ХТо це.Хто він наш герой?
Латтеня отак і звати.
маленьке миле жабеня.
Яке живе в ставку малому,
І веселить щоденно ліс-
Затягне пісню він знайому
А звірі ще позвуть на біс.
(Латтеня співає пісню)
Оплески
[b]Автор[/b]-Тут оплески враз пролунали
[b]Болотяк[/b]-Привіт.Мене Ви здивували.
по лісі йду, не поспішаю.
І навкруги все розглядаю,
Як враз мелодію почув,
Коли вітрець легесенько подув.
от так по звуку я ішов
і бачте Вас отут знайшов.
Так хто це так співає?
І до роботи закликає?
[b]Латтеня[/b]-Це я маленьке жабеня.
а звуть мене всі Латтеня.
А тебе як звати?
[b]автор[/b]-Спитало жабеня у жабеняти.
[b]Болотяк[/b]-я Болотяк,бо дім мій на болоті,
Проводжу дні там у турботі.
А ще співаю і даю концерти.
Доречі класні-це не компліменти.
бо ви не думайте.я не хвалюся,
Просто я отак дивлюся.
Ти народ не забавляєш
Тільки тугу наганяєш.
хоч співаєш може й гарно
але це якось вульгарно.
лиш про себе проспівати.
Щоб ніхто і танцювати
під твої пісні не хтів.
Жити тут я б не волів.
А то знаєш є й таланти,
Щоб співати у моменти
Радощів та горя.
Нести посмішку всім з моря.
[b]Латтеня[/b]-Ну й на кого натякаєш?
Баче місце ти шукаєш?
Що прогнали із болота
і закрили всі ворота?
Так ти на озеро не зазіхай.
Ну от і все.Пака ,гудбай.
[b]Болотяк[/b]-Щож, я бачу ти злякався,
Навіть друзів не спитався.
Чи готові вніч і зранку
Тебе слухать до світанку.
-Так ,тихо!,Втрутилась[b] Сорока,[/b]
Ви бачте звірі, тут така морока,
В нас ситуація така:
Нам треба вибрать співака.
Із двох ми виберем одного,
А виберем ми лише того-
Хто співом своїм зачарує
Та нас усіх отут здивує.
судити буде суддів троє.
Одна вже є(показує на себе)А де ще двоє?
А от лисичка й вовчик братик,
Ентузіазм не відбирати.
[b]Лисиця[/b]-Не розумію я.а що робит
Яким же чином їх судити?
[b]Ведмідь[/b].ну як сказати,це Ліс Фактор буде
Видовища цьго,ніхто вже не забуде.
Судити будуть справедливо.
Журі от наше-справжнє диво.
Це Вовкдратюк ,його всі знають.
за караоке поважають.
Щонеділі на екрані.
карооке на поляні.
Цн Йолка.і вона ж лисиця.
бо їй на місці не сидиться.
ну і нарешті зустрічайте
Гучніше всіх його вітайте.
пан Сорокосєдов наш шановний.
І критик звірів невгамовний.
[b]Автор[/b]-всі місця свої зайняли,
Ну і шоу розпочали...
Першим підійшло до мікрофону.
Жабеня з цього району(пісня)
Другим вийшло жабеня зболота.
В кого із житлом гризота.(пісня)
[b]Сорока[/b]-Пропоную нічию.
[b]Латтеня[/b]-Ні твою ,ані мою?
[b]Лисиця[/b]-Ні так не годиться!
Втрутилась ураз лисиця.
Вони ж тільки нам співали.
може б краще станцювали.
[b]Вовк[/b]-ну незнаю,що робити.
Хто ж тут буде їх судити.
Я не Гомес, ти не Яма,
Та й лисиця не Татьяна
[b]Сорока[/b]-Ну так хай уже тоді,
Їх розсудять глядачі.
[b]Лисиця[/b]-що ж ,ідея не погана,
Думаю така програма
Зацікавить глядачів.
Ну а Вас і поготів.
Що ж ви згодні розсудити?
Ну не будемо тужити.
Смс ви відсилайте,
Перемогу їм надайте.
Сорока-СМС-ки ви прислали.
МИ їх всіх порахували.
По 120 їх у двох
[b]Автор[/b]-Тут зчинивсь переполох.
Як тут бути,що робити.
Хто їх може розсудити.?
[b]Лелека[/b]-Може я-сказав лелека.
[b]Автор[/b]-Вчули жаби це здалека.
Мовчки міцно обнялися,
І у воду подалися...
Більше жабки не сварились,
Й за болото більш не бились.
Їх поєднала небезпека.
У цьому випадку-Лелека.́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Cижу сегодня у окна...
Опять одна,опять одна.
Дождик в окошко стучится.
А я хочу,хочу забытся,
Хочу забытся ,умереть,
Не думать,не плакать ,не болеть.
И я сижу ,сижу одна....
Вокруг ...ночная тишина
Я вспоминаю то что было,
Ну почему я не забыла?
Ну почему ты не со мной?
Мой котик, ангелочек мой .
Ну почему ты не рядом?
Кого ты ласкаешь взглядом?
Ну что же делать? ….я незнаю,
Я плачу, плачу и страдаю.
И сердце рвется на части.
Где ты? где ты мое счастье?
А говорил меня любиш ты,
А я та верила во все мечти.
Я думала что навсегда ты мой,
Что будешь ты всегда со мной.
Опять слезинка по щеке,
Ее рука в твоей руке.
Ти говоришь что ти влюбился,
А я, а про меня забылся.
Ведь как мне больно, ты незнаешь,
Ее ти любишь и по ней скучаеш.
И стих ти даже написал,
Кажись ,"для тебя" его назвал.
Зачем тогда ти позвонил ?
И что люблю мне говорил ?
Зачем ,,.Ведь я теперь одна,
Стою тихонько у окна .
И не надеюсь на любовь ,
К тебе хочу я вновь и вновь.
Смотрю на небо на звезду,
Хочу сказать тебя я жду.
И снова плачу, вспоминаю,
Тебя люблю и по тебе скучаю.
Ты лучик света для меня
Ну почему я не твоя?
Теперь ты братик мой ,
Меня ж зовешь своей сестрой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2013
Прийшла весна.Чарівна,добра,мила
Заполонила всі мої думки,
Коли твій погляд ніжний я ловила.
Чому ж тоді все зараз навпаки????
Можливо так все має бути?!
Можливо це і є життя?!
Чому ж не можу я забути?
Ні тих очей,ні почуття?
Чому ж усе так важко й невідомо...
Нема того,чого так хочу я.
не робиться ніщо в житті свідомо.
Й я не ввійшла в твоє сумне життя.
2006р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2013
Цікаво,......з болем можна жити?
Із дня у день тебе любити,
Бажати до мрії торкнутись,
Якій не судилося збутись...
Напевне можна...тільки треба,
Стерти усе ,що говорить про тебе.
забути кохання ,що було,
І зрозуміти-життя не минуло.
2005р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013
Дивлюсь на небо голубе,
Самотньо блукають хмаринки .
Мені не хватає тебе ,
І на моїх очах сльозинки.
Моє життя ,як небо .
Ти ж вітер буйний на шляху,
Мені здається, що без тебе ,
Я в тому небі пропаду.
Я пропаду неначе промінь,
Розсіюсь серед сірих днів
Тебе не буду я шукати
Ти ж сам...цього хотів?!
2007р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013
Чарівний день,величне свято,
У вас сьогодні молодята.
Бо на рушник ви долі стали,
Свої серця повік з'єднали.
Тож ми сердечно вас вітаєм.
І щастя й злагоди бажаєм.
Щоб у здоров'ї довго жили,
Щоб один одного любили.
Щоб лиш достаток був у хаті.
Щоб були дітками багаті.
Тепла у душах вам бажаєм,
І подарунки ці вручаєм.
Тобі ось Юра-булава.
Бо ти вцім домі голова.
Ти про достаток мусиш дбати
Принось додому всю зарплату.
Із друзями ти не гуляй,
Марічці в домі помагай.
Помити посуд чи прибрати.
Часом і їсти зготувати.
З роботи попішай додому,
тебе Марічка вже чекає в ньому.
Ще можеш квітів прихопити
І щось солодкого купити.
Ти памятай-вона дружина.
То ж буде хай вона єдина,
Бо ти господар,голова,
В руках у тебе булава.
Ну а качалка -господині.
Річ добра ця у комірчині.
Коли вареників зварити,
А коли тісто замісити
А якщо Юра загуляє.
Чи зарплату він сховає.
Тут качалка нагадає.
Хто у хаті тут віднині
Повноправна господиня.
Хто варить, хто прибирає.
І за себе памятає.
Бо тяжка робота нині
Побувати у газдинях
Треба важко працювати,
Щоби гарно виглядати.
Тож ти Маріко не лінуйся
Про чоловіка ти піклуйся.
Ти мусиш смачно готувати
Грошима справно керувати
За модою прослідкувати,
Та посалонах походжати
Беріть дарунки молодята.
Живіть щасливо та багато!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Нахлинуло...Ввірвалось в душу,
Поривом прилетіло у життя.
Радіти,мліти, дихать мушу
і пензлем малювати почуття.
ще й зверху осідлать хмарину
Й летіти з нею до небес.
чекати...Вірить без упину,
Що казка є...це світ чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Спи синочку,спи маленький,
Спи мій хлопчику гарненький,
Оченята закривай.
Баю,Бай,Баю,Бай.
Закривай вже оченята,
І лягай скоріше спати,
Спи синочку засинай.
Баю,Бай,Баю,Бай.
Спи Матвійчику засни,
Хай присняться гарні сни.
спи зайчатко засинай.
Баю,Бай,Баю,Бай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
Не у гарних палатах,
Не у пишних шатах,
І не в багатій родині
Він родивсь. А у бідній хатині,
На краю села
Тараса мати повила…
Та рано став він сиротою,
Бідною та не обнятою такою.
І хоч із бідного він роду,
Немає творам переводу.
Нема славнішого в цілому світі,
Щоби читали і дорослі й діти
«Кобзаря».
Нема. Він жив, творив, молився,
І своїй доленьці корився.
Корився волі і неволі,
Своїй короткій і невдячній долі.
І бунт здіймав, і не боявся,
Панам служити не старався.
Він не служив і не корився,
На царську владу він «дивився».
Й вірші писав, писав про них,
Писав про себе і про тих,
Хто на землі чи десь на небі.
Згадав усіх він при потребі
Він не пішов в далеке забуття,
Бо молитвами випросив у Бога каяття.
Бо голос титана і досі лунає,
Підноситься до верховіть.
Ви ж слухайте усі уважно,
Про що цей голос нам кричить -
А він кричить і промовляє,
І нас поспішно закликає -
До боротьби за нашу Батьківщину,
За нашу славну Україну.
Щоб не втратили за що воювали,
Чого так довго усі ми чекали!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
Ішов зайчик через ліс,
У торбині моркву ніс
Ніс додому три морквини
Для маленької дитини.
Бо малньке зайченятко,
Вже два дні не хоче спатки.
Хоче морквочки смачної,
Хоче моркви запашної.
От і тато поспішає
Пісеньки йому співає,
І дає йому морквину,
Лиш щоб спала вже дитина...
А зайчатко моркву зїло
І тихесенько так сіло...
Та й закрило оченята,
І пішло нарешті спати.
Тато-заєць теж заснув,
бо про сон давно забув.
Тож тобі пора вже спати.
час прийшов відпочивати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013
Спи синочку,спи засни,
Хай присняться гарні сни.
Хай присняться янголята,
Понесуть до мами й тата.
Хай поне́суть тебе в небо,
і покажуть те що треба.
Хай покажуть тобі сонце,
що заглядує в віконце.
Хай покажуть тобі зорі,
хай покажуть тобі море.
Хай покажуть дерева́.
хай покажуть де трава
Хай покажуть тобі ліс,
де малий дубочок ріс.
Де живуть усі тваринки,
і ростуть усі рослинки.
Соловейко де співає,
всіх до праці закликає.
Хай усе тобі покажуть,
нехай казочку розкажуть.
Нехай пісню проспівають,
на хмарині погойдають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013
Проки́нувся день,знову й знову,
Вже сонце вийшло на розмову.
Гуляти цілий день по небу,
Подумаєш: "йому це треба?".
Хоча...,будити все із ночі
вдивлятися в ті ясні очі
Промінням ніжним,лише зранку,
Усіх будити до сніданку...
Цу важко...може й ні?!
Хотіла я хоча б ввісні
За сонце вийти на роботу,
І проявити тут турботу.
Промінчиком постукати в віконце,
Прошепотіть:" Вставай вже сонце".
І ніжно так, поцілувати,
Й тебе за руку потримати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
Мене ти відпусти,прощай!
Мене за руку не тримай.
мене ти просто відпусти...
І ти прости...мене прости.
Пусти, не ображайся.
Правду про мене дізнайся,
хоча...можливо й не треба.
Бо ж краще ходити по небу,
Літати плавно у хмарках,
Перебувати наче в снах.
Переконувати-моє.
Це ніжне,рідне,просто своє.
Це те, що все життя шукала
А він ховався.Де?...незнала...
А зараз всі карти розкрито,
І душі просто не сповито.
Не складено усе як треба
Нема нічого-сонця,неба,
Нема...І просто вже не буде.
І не розсудять тут вже люди.
лиш я і ти тут судді всього.
нема твого,не буде мого...
Усе... нема ілюзії життя,
усе іде у небуття.
Усе біжить,усе летить.
Чимдуж воно туди спішить...
А я залишусь знов одна
Не буду дивна ,не сумна.
Не буду вірити у диво!
Буд́у самотня і щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
На небі розсипались зорі,
А з ними, мов хвилею в морі
Постукала осінь в віконце
Забравши тепло. Й миле сонце,
Вже світить у небі далеко.
Бо літо забрали лелеки,
А вітер у лісі гуляє,
Вдягнувшись в калини - намисто
Безжалісно листя зриває
У пору красиву й барвисту.
І дощик постукає в шибку
Розкаже він казку сумну
Про осінь, що пройде так швидко
Про пору оцю чарівну.
Яка нам дарує години
Чарівні та трішки сумні,
Проте, я люблю ті хвилини
Ті миті життя забавні.
Ті миті, коли ліс тихенько
Наспівує пісню палку
Запросить на вальс й помаленько,
Розкаже він листю- про вчительську долю важку.
Він пісню йому проспіває
За щирість його почуттів
За те, що як книга навчає
Ти вчитель – ти рицар віків.
Бо вчителю! Твій розум і краса
Є втіленням чогось нового.
Твій погляд творить чудеса
В навчанні і малого і старого
Твій голос наче дзвін дзвенить
Який луною в серці озоветься
Який залишить слід й за мить
Душевних струн так трепетно торкнеться.
Твоя терплячість і любов
Вона очікує поваги
Із року в рік учити знову й знов
Потрібно серце лев’ячої мать відваги.
Зайти у клас розмірено й щасливо
Лиш можеш ти, отак, у час
Коли лиш біль заниє і примхливо
Сльозинка з’явиться в твоїх очах.
І ти ідеш у ниву знань,
Даруючи мудрість наступним
Даєш ти усе, без вагань
Без вдяки й надії в майбутнє.
І не жалієш ти себе
Ні часу, який так швидко спливає
Ти педагог й ніщо не змінить вже тебе.
Для учнів – час, для себе – його немає
Тож ви у день веселий і святковий
Прийміть вітальні ці рядки
Хай шлях ваш буде лиш казковий,
А доля хай стелить життєві мости.
Нехай же цей світ віддасть вам сторицю
Того, що даруєте ви
Ангел нехай як зіницю
Зуміє від зла вберегти
Обличчя хай в усмішці сяє
І праця плідною буде завжди.
Рік за роком хай у щасті минає
В дружньому колі, без самоти
І нехай зорепадом у серці озветься.
І стрілою промчиться крізь час
Слово «вчитель», не раз відгукнеться
І не раз підбадьорить всіх нас!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
А ніч тихенько стукає в віконце.
Минув вже день й сховалось сонце.
Лиш вітер по небу гуляє,
Місяць чарівний від світу ховає...
Тому надворі темнота...
А у душі- лиш пустота,
Яка сльозами, як дощем омита.
І болем, смутком оповита
Яка пізнала біль кохання.
Невинний страх й розчарування
Які і дали силу сталі
Щоб йти вперед і дихать далі
Щоб бачити життя, природу ,
І бути вірною народу.
І лиш чекати в ніч і зрання
Що знову прийде те кохання
Й закрутить в вирі почуттів
Де залунає щастя спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409403
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.03.2013
Скотилась зірка на плече,
Прошепотіла-ти одна.
І зашарілась на щоці
Сльозинка забавна.
І серце у полоні мрій,
вистукує у такт з життям,
нашіптує:"він тільки твій",
той вітер,квітам і лугам.
І місяць з нами в унісон...
Сріблинка ніжності в очах...
І день як рік,а ніч як сон,
І ти в моїх думках.
А серце твоє під замком,
У хмарки ,в небесах краси.
Й охороня нас купідон.
Даруючи щастя-роси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
Я маю чарівний дарунок,
Яким, я сильно дорожу.
Бо він, неначе, сонця трунок,
Який, у серденьку ношу!
Який не можна порівняти
З чарівним цвітом на весні,
Його, не можна показати
В чарівні миті, забавні.
Зате, ним можна дорожити,
І цінувати, як перлину
І просто жити, просто жити,
Й втішатись, що у цю годину
Ти можеш дихати й вдихати
Всі чари неба золоті,
І від п’янкого щастя мліти
Бо це життя, й роки ще молоді.
Бо, ще не раз побачиш сонце,
Й хмаринку-прозору, м’ягку.
І дощ не раз, постукає в віконце,
В годину тиху і важку.
Це дар великий. Це життя!
Яке матуся, так щиро вручила.
Яка, просила в Бога каяття,
Щоби дитятко це зростила.
Тому, я дякую тобі матусю,
Моя, ти мила і свята
До тебе матінко я пригорнуся,
Промовлю молитву, тобі, золота.
У тебе я пробачення попрошу,
За всі гріхи, які я сотворила.
Яке, у Бога часто прошу
За біль, що комусь спричинила.
За все помолюсь, і покаюсь
За все, що погане чинила,
За все, що поганим вважалось,
За все! Чим не раз провинила.
Прости. Пробач за тії ночі,
Коли мене ти доглядала.
За ті незімкнутії очі,
Й за сльози. Що не раз ти проливала
За ті слова, різкі й болючі
Які, могла сказати.
Й за миті, просто жагучі
Які, я знаю, ти не будеш пам’ятати.
А ще пробач, за впертість мою,
І неслухняність; й це бувало
За гордість й волю свою,
Яких ти бачила чимало.
Пробач за все, тебе благаю
І низько, до землі склонюся
Тобі лиш, долі ясної бажаю
За тебе Господу я помолюся.
За твою щирість і віддачу,
За ніжну посмішку твою.
І за надію,… що не раз побачу
В очах вогонь, який запалить музу ще мою.
Я прошу Боже, я молюся,
У вічності їй подаруй буття.
І я подякою, в молитві озовуся,
Й частинку свого, я віддам життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
Мій батечку!Тебе згадаю,
Й сльозинка зявиться в очах.
Тебе у снах завжди чекаю,
Що прилетиш неначе птах.
Й тоді в обіймах пригорнуся.
Розкажу про життя своє.
І більше я не помилюся,
Де є чуже , а де моє.
Крізь темінь ночі я попрошу
Щоб каяття ви прийняли
За те , що я у серці ношу-
Ту тугу за тим ,що пішли.
Пішли нікому не сказавши,
І не зронивши пари з вуст.
І вже не буде так як завше
Життя вже інше буде тут.
Ви вибачте ,якщо завдала болю
Чи то сказала я не те
Я розумію Божу волю
Бо серце Ваше золоте.
Воно окутане любовю,
Яка у памяті живе.
І рідних теплою рукою
У чар життя всіх позове!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408627
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.03.2013
Дощу краплинка,ніжно,як сльоза,
Скотилась тихо по вікну.
В душі моїй,як надворі-гроза,
Бо ти залишив тут мене одну.
Залишив тут,у світі зла,біди,
На перехресті всіх перепетій.
І хоч кричала я тобі- не йди -
Не зупинившись ти пішов із мрій..
Пішов....А я залишилась одна.
Неначе пташка в далині.
і на душі моїй тепер війна-
Любити,жити,а чи може ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408621
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.03.2013
З чим порівняти ту любов
Яка у серці,як перлина.
Яка міцніє знову й знов,
Хоча ще у душі дитина.
Можливо з співом соловя,
який втіша всіх зрання?!
Та ні це не любов моя,
Це не моє кохання.
Можливо з інієм сріблястим,
Який виблискує на сонці.
Чи може з снігом попелястим,
який розтане у долонці.?!
Та ні моя любов не тане,
а навпаки із днем міцніє.
вона як лід,хоч незбагненно
те,що як проміння тепле гріє
А може-це як зорі в небі.
Які аж тануть у безодні
які притягують до себе....
Та ні -вони холодні.
тоді можливо це як сонце
Яке дарує теплоту,
Яке загляне у віконце,
і ти відчуєш доброту...
Я розгубилась,я незнаю
Як описати почуття?
Напевне все це поєднаю.
Бо ти -моє життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408482
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.03.2013
В саду стояла стара мати,
І з тугою дивилась у блакить.
Вона хотіла ще чекати,
І ще з надією хоч трохи жить.
Та ні. Нема уже надії.
Нема, пропала, геть пішла,
І розлетілись геть всі мрії,
І зникло все, до чого все життя вела.
Про що так мріяла ночами,
Що уявляла, і не раз,
Надіялась, що вечорами
Побачить знову всіх ураз.
Усі зберуться за столом
І буде щастя знову й знову
Й дім переповниться теплом
І сміх наповнить їх розмову.
А мати, а мати буде походжати
Того обніме, й того пригорне
І знову стала уявляти,
Як щастя в хату поверне.
Поверне в хату, до якої,
Давно дорогу замело
Давно нема і долі тої
І сонце вже давно зайшло.
І не всміхнеться як колись
Коли дітей вона ростила
Коли у милості жилось
У Бога, у якого так просила
Щоб діточки її малі,
Росли на втіху їй старенькій,
І щоб розгладили ті зморшки на чолі
Які, так вік, намалював тихенько.
Та чи може не ревно молилась?
Чи просила у Бога не те?
Чом же старість не забарилась
Хоч й серце матері ще молоде.
Чому ж тоді злодійка доля
Забрала двох її синів
Невже така то Божа воля
Позбавити життя, її орлів.
Невже вона замало проспівала
А може, мало берегла
Чи може часто забувала
І сліз так мало пролила.
Ніхто не зна. І їй не скаже
За віщо Бог забрав синів
І шлях до них же не покаже
Якби цього не захотів.
Й лише сльоза омиє очі
Як та роса, що падає униз
За ті недоспанії ночі
Й за слово «мама» сказане колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408473
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.03.2013
O світе мій! Я лиш твоя частинка,
Яка неначе зірка в небесах,
Яка немов в воді краплинка,
Неначе серед небосхилу птах.
Яка не хоче просто жити
І просто збавлювати час.
Яка лиш хоче в вічності творити
І залишитись в пам'яті у снах.
Щоб пам'ятали всі віки, народи,
Що я жила і дихала, як всі,
Переживала бурі та незгоди
І зустрічала ранки у росі.
І посміхалась ніжно, стиха
Тамуючи жорстокий біль
І не чекала довго лиха
Яке ужалить, наче джміль...
Та кого тішу я думками,
Кому розказую це все,
Якщо мене не стане з вами
То чи згадає хтось мене?
Чи скаже хтось про те, що було,
Про те, що я раніш жила,
І що ніколи б не забула
Шевченкові, святі слова!
Напевне ні ..., хоча, не знаю.
Що буде дальше в майбутті
Я тільки творчості шукаю,
Яка поможе у житті.
Яка підніме високо у гори,
І, як дитину, заколише в снах.
А в них же заспівають зорі,
Й сніжинки будуть в рукавах.
І піднімуться люди враз
Які були колись рабами ,
Які творили, і не раз
Всі почуття прикрасили словами,
Які писали про любов,
Про горе й біль народу,
Про щастя.Знову й знов
Усі писали, про природу,
А хто писав? Хто був титаном слова,
Кого читаємо завжди?
Про кого йде сьогодні мова ,,
В чиїй ми творчості збираємо плоди?
Це мій Шевченко! Мій, чи може хтось не згоден?!
Чи, може, заперечить хтось мені?
Своїм вважати може кожен
Якщо щось почерпне собі
Якщо читати буде терпеливо,
Не поспішати поперед рядків.
І говорити вголос та сміливо
Життя важке його, та чи не диво,
Не чудо було жить таким життям,
Хоча із злиднями йти вкрадливо
І жити з болем, каяттям
Хтось скаже - ні не диво!...
Та ми не можемо судити
Й складати кроки всі в роках
Він жив, він вмів любити,
І так, як всі, він бачив біль і страх?
Він був художником, й гордивсь
Не тим, що мазав лиш папір.
Він гордо уперед дивився,
І якщо можеш, то повір.
Він був, як ми, звичайно більш сміливий,
Бо пережив багато бід
І не був Україні зрадливий
Створив багато він робіт.
І він не знав, що буде знаменитий,
Що своїм словом він зворушить світ,
Що стане він такий талановитий.
Він ж не цурався людських втіх.
Любив вдягатись, веселитись,
З усмішкою іти в життя ,
І на портрет його не слід дивитись
Це погляд чийсь, це думка не твоя.
Бо кожен має думку свою
І в серці носить по-своєму спів
Шевченкового слова
Й мелодику його рядків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408104
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.03.2013
Моя ти матінко, тобі вклонюся,
Подякую за подароване життя.
За тебе вранці Богу помолюся,
Попрошу в Нього каяття.
Весни попрошу я для тебе,
Яка приходить так чарівно,
А ще попрошу, щастя в неба
І ніжності. І це не дивно,
Бо свою ніжність ти віддала,
І ласку, й милість, і любов
Усе мені подарувала.
І без вагань даруєш знову йзнов
А що собі, собі нічого не лишила,
«А хай», казала, «я вже обійдусь.
Я проживу, до того ж часу жила.
І далі буду. Й далі залишусь!
Лиш щоб дитя було щасливе,
Й ловило радості життя.
Щоб виросло на втіху всім красиве,
Й стежиною ішло у майбуття.
А я погляну із погорда,
Скажу, моє дитя,
Моє, і буду горда,
Що я віддала все життя.
Усе життя лише для нього,
І ночі всі лише йому.
Усе зроблю я лиш для того
Щоб не порушить чарів сну».
Отак завжди, і так напевне буде,
Ніхто не змінить вже тебе.
І щоби не казали люди,
Ти все одно присвячуєш себе.
Даруєш все й не просиш ти нічого,
Даєш найкраще, а взамін
Не просиш ти, не вимагаєш свого
І не чекаєш вдяки передзвін.
Не просиш ніжності й любові,
За всі свої переживання.
Спасибі скажеш, лиш на тому слові
Що добре все, й минули всі зітхання.
Тому, я подарую всю красу весни,
В якій пташиний спів проллється.
І чари, вічність всю Десни-
Нехай в душі твоїй озветься.
Нехай дарує пісню чарівну,
Яка так весело до струн торкнеться,
Яка подасть ту юність забавну
І хвиля щастя в небо піднесеться.
Яке безкрає чисте, ясне
Як доля твоя, яку я бажаю,
Яке вразливе і прекрасне
Як матінка моя. І я це знаю.
Ще побажаю вічності в житті.
Здоров’я сильного, міцного
Благополуччя, сонця в майбутті,
Нехай життя дарує всього.
І хай помилує тебе.
А доля ,до землі прогнеться,
За те ,що дітям віддала себе
Нехай сторицею віддасться
Тобі моя матусю!
Тебе я ніжно поцілую,
До тебе мила пригорнуся
І посмішку тобі я подарую.
Таку, яку меніти дарувала,
Коли заб’юсь в куток, бувало,
Через нещастя, що переживала,
А потім сльози горя проливала.
А ти обнімеш, усміхнешся,
Ще приголубиш, пошкодуєш
І зразу біль пройде, минеться,
Бо ти любов’ю зачаруєш.
Тож дякую тобі матусю,
Моя найкраща, золота.
Тобі до земленьки вклонюся,
Моя ти доленько свята!́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408095
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.03.2013