Сторінки (4/302): | « | 1 2 3 4 | » |
[i]Війна назовні – відгук внутрішньої бійні
отих страхів, що вгамувати сам не зміг.[/i]
Людей завжди попереджають про війну:
коли виховують в дитинстві казкою;
коли у юності гормони в тілі б’ють
література інша є підказкою;
коли дорослий вік бере своє
й перевіря знання ці: «Де ти є?»
[b]Он 1000-ный[/b]
[i]Ленд-лиз не дали нам при Байдене, увы –
так Демократы нам поддержку оказали,
всё умиротворять агрессора желали
и вспыхнул мир, и рухнул в пасть войны.
И выборы у них уж позади,
Республиканцы с Трампом победили.
Наивен тот, кто ожидает блеск идиллии,
в реальности ей места нет ни зги.[/i]
День солнечный, до боли солнечный,
я думала, что с неба хлынет ливень слёз,
безоблачный, такой безоблачный,
словно невероятнейший курьёз.
Он 1000-ный, войны день тысячный,
унесшей жизнь невинных под откос.
Критичным ли, станет критичным ли,
выведет человечество из грёз?
(вдома, в 30-ти км від Києва) 19.11.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
У просторі віків несеться людство,
у просторі планет, зірок, світів,
у просторі світанків, як намисто
що прикрашають наш загальний дім,
у просторі думок хвиль та бездум’я,
аби не в просторі відвертого безглуздя.
[b]Позолота времени[/b]
[i]Вся позолота времени случайна
и птиц полёт её вдруг струсит тайну.[/i]
Есть вдохновения мотив, есть путь людей,
есть суть души, что будущее видит.
Есть уходящий безвозвратно день
и Бесконечность, что его предвидит.
Есть муза осени мудростью золота,
вечность её не облетает, как листва.
(вдома, в 30-ти км від Києва) осінь 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024
[i]«Цієї ночі в повітрі пахло Часом.»[/i]* –
я повторила б Рея Бредбері тоді:
коли у лютому мить заревіла басом
ворожих літаків, ракет, війни;
коли допомагали нам, як зручно,
як всидіти на двох стільцях – одні,
слова та дії інших були влучні
та своєчасні, як труд на ріллі;
коли Вкраїна об’єдналась лихом
і людяність лилася за краї,
і вирували почуття без мита
з надією на краще у тобі.
Коли не тільки в нас тягнеться шляхом
кривава бійня, а по всій Землі,
я відчуваю як в повітрі пахне Часом,
я відчуваю Його дотик на собі.
[i]*Цитата з повісті Рея Бредбері «Марсіанські хроніки».[/i]
(вдома, в 30-ти км від Києва) осінь 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
Шлях людини до себе – [i]людяност[/i]і стежини
і ми ними блукаємо в лабіринтах життя.
Кожен крок невідомий, іноді навіжений
у безмежному просторі – різнобарвність буття.
Шаленіють часи, змінюючи епохи,
і вражають чисельністю нездоланності мрій.
А щаблі наших душ – сходинки до дум Бога*,
у яких нескінченність – дар [i]здатності[/i] цій.
* Мудрість Законів Всесвіту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Краса вечірня здивувала місто:
був захід сонця надзвичайно чарівним.
Він приголомшив мою душу змістом
величності, що Всесвіт нам відкрив.
Чуттєвість наша і вразливість – Його фарби,
якими вчиться Він ще й досі малювати.
[b] В любимом взгляде[/b]
Из прорези дождливых туч пробился свет.
Почти закат, земля крем солнца увидала.
Ей взгляда этого не кажется замало,
ведь малости в любимом взгляде нет,
глубинность полноты есть, изобилье,
что разрушает бренности унынье.
(вдома, в 30-ти км від Києва) літо 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
[i]Коли книг мова тобі не жахлива,
їх зміст вважаєш цінністю і суттю,
твоє бачення світу вже рухливе
та всеосяжне і його не вбити люттю. [/i]
Бібліотекар, ти – хранитель книг,
надбання вічності, ти – охоронець.
Найважливіша місія за всіх
твоя, бо ти чатуєш розуму колодязь.
І знаєш ти, що існування книги кожної важливе,
бо досвід людства в них і шлях пізнань тужливий.
[b] ***[/b]
Причина краха в страхе
любви он – антипод.
Когда душа на плахе,
не до иных забот.
(вдома, в 30-ти км від Києва) літо 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
До чого же війна нас привела?
Звільнились люди від хабарництва отрути,
чи й далі ходять світом живі трупи,
та перевертні – "безпорадності" пиха?
Завжди брехня в свій бубон била дзвінко,
розплати час звучить для неї гірко.
[b]Губит [/b]
Желание властвовать губит,
когда власть не над самим собой,
и без чувства меры, и судит,
а ненасытности непокой
искажает со временем внешность,
мир внутренний отражая кромешный.
В нём нет небес, облаков и ливней,
лишь алчности одержимой взгляд,
миг тишины не звучит хрустальный,
ночи его не пронзит звездопад,
и не познать ему весны поцелуя,
и не шепнуть в мольбе: «Аллилуйя».
(вдома, в 30-ти км від Києва) літо 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024
***
Quo vadis? – йдеш куди, яким шляхом,
шукаєш відповіді в собі, чи довкола,
чи не стаєш ти перекотиполем
серед Життя, що душі жне серпом?
***
Мы родились в стране, где были ресурсом,
а с плакатов нам врали, что ценностью.
Мы рожали детей, распрощавшись с Союзом*,
но те же врали нам о [i]незалежності.[/i]
Внуков дети рожают нам под завыванье войны.
На что правнуки наши обречены?
* СССР
(вдома, в 30-ти км від Києва) літо 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
Спекотне літо від температури та війни,
дихає жаром і повітря й звук тривоги.
В задусі цій бачимо ми пекельні сни
і дійсність схожа на роки облоги,
в яких життя стікає краплями крові
й просочує куточки всі землі.
[b]Путь души[/b]
Любые чувства – это путь души
идущей наугад искрами лавы,
что из вулкана наших недр спешит
прорваться. Бесконечные фонтаны
всех чувств, эмоций – проявленье дней
подсвечивают жизнь, не став ясней.
(вдома, в 30-ти км від Києва) літо 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
[i]8 липня 2024 рік – напередодні
Вашингтонського саміту НАТО.[i]
В жалобі День родини, липня день
він на сьогодні в нас 866 – тий
із миті як війни накрила тінь
всю Україну – перехрестя доленосне.
Втрати страшні дорослих і дітей.
Ранок, влучання й в «Охматдит» – палає біль.
(вдома в 30-ти км від Києва)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2024
Батьківщину держава гнітила,
руйнувала – знущання біль.
Із сивих давен це мірило
в людях зрощувало таку ціль,
на яку був спроможний їх мозок,
або штовхав навіжений лозунг.
Держава та Батьківщина – це різне
було й лишається дотепер.
Їх об’єднати прагнули грізно,
залучаючи безліч знамен,
на яких кров палає і буде,
бо невгамовні окремі люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
«Хто зупинить цю бійню, коли?» –
мовчить Небо, а люди не в змозі.
Веде навіщо всіх нас це, куди?
І знову колом, і знову ми на порозі.
Цивілізації гинуть в віках,
досвід лишаючи, чи тільки страх?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
«Вільний народе, вільної країни!» –
в звертанні є, а в дійсності нема.
Війна сточити прагне душі й сили,
зневірою гнітить, та все дарма.
Самоповагу люди вже відчули.
Коли брехлива фальш вилазить звідусіль,
де є людина, там є пам’яті причали.
Відповідальність мають нести влади всі.
(вдома, в 30-ти км від Києва) червень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
[i]Життя – це шанс прийти до розвитку себе,
заметив, как претензии владеть стремятся. [/i]
Моя ідентичність – дві мови,
аби зрозуміти мене, треба знати обидві.
На них я з [i]Небом[/i] веду розмови,
мої думки до обох відкриті.
І обирати душа не в змозі довіку,
бо це кастрація внутрішнього світу.
Любой язык – достояние [i]Вечности[/i],
что как наследие предков открыто.
Если он служит не человечности,
то бесполезен, в нём бремя лишь скрыто.
И его участь людям доверена.
Отношением к языкам развитие наше проверено.
(вдома, в 30-ти км від Києва) 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2024
Як же, Вкраїна, перейшла ти
від миті, де всі за одне
до часу: треба рятувати
від диктатури сам себе?
Невже кривава ніч війни
приспала прагнення? Які ж вони були?
[b] Встречаем же…[/b]
Мы остались здесь с надеждой, что возможно
избавленье от коррупции и лжи.
Что войной обугленные ножны
меч предательства в крови весь, как от ржи
в себя не примут, изгоняя трусость.
Встречаем же опустошённость сердец, улиц.
(вдома, в 30-ти км від Києва) травень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
[i]На третій рік війни
корупція-ганьба все поруч.
Хіба лише Харківщина її здобич?[/i]
Одні лишилися всього,
інші міліонером стали.
Котре уже пробито дно,
бо попранні усі моралі?
Жага влади знов за своє:
тих перетворює в непотріб,
в кого ціна, не цінність, є,
людське життя для кого – мотлох.
Хвилями почуттів людей
маніпулюють вправно вкотре.
Май погляд свій на кожен день,
вчись думати – це того варте.
[b] Куда привёл рассвет?[/b]
Наследие кого делить мы не устали?
Чем глубина души наш поражает мир?
Куда привёл рассвет, вчера ль его встречали?
И ожиданья чьи-то оправдал его кумир?
А темп всех действий наших к чему сердца приводит:
не пустота ль глумится, не фарс ли хороводит?
(вдома, в 30-ти км від Києва) квітень-травень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
Не удивляться невозможно жизни, [i]Боже[/i]:
исход войны ни близок, ни далёк,
он неизбежен, он всех держит настороже,
словно зыбучести пустынь песок.
Цена, расплата в нём – дыхания мгновенье,
как [i]Вечности[/i] крылатой дуновенье.
[i]Мудрость Законов Вселенной[/i]
[b]Вчинок людини[/b]
Вчинок людини, як камінчик впавший в воду,
без кругів-наслідків не залишається
і розуму, сердець завжди торкається
відвертістю, за це в душах і має нагороду.
Вчинки – це наші думки, дії та слова –
прояв культури, етика жива.
(вдома, в 30-ти км від Києва) квітень-травень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013097
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.05.2024
[i]З нами Мама Тереза і Діва Марія,
Босі, ніби по лезу, йшли по землі.
Teresa & Maria
Alyona Alyona та Jerry Heil[/i]
Ми знову хвилю Євробачення здіймаємо
кроками сили, міццю голосів
своїх дівчат*, й в серцях перемагаємо,
лишаючи могутній переспів.
Душі живі скінчити війни прагнуть,
як джерело майбутнього й відваги.
*Українські виконавиці Alyona Alyona та Jerry Heil із піснею Teresa & Maria вийшли у фінал пісенного конкурсу “Євробачення-2024”, який відбувається у Мальме (Швеція). Режисерка неймовірного виступу знаменита українка Таню Муіньо. Україна – єдина країна на“Євробаченні”, яка проходить у фінал не тільки протягом усіх років участі, а й загалом в історії конкурсу!
(вдома, в 30-ти км від Києва) 8.05.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
[i]Будьте, як вода, в якій усе відобража-
ється, але нічого не затримується
і як повітря – легким, спокійним,
але водночас і рухливим.
Невідомий автор[/i]
Я дітям казала мудрість цю,
як напутнє життя побажання,
що дихає самою [i]Вічністю[/i],
яка не має в собі дорікання.
І лише погляд наш дає оцінку всьому,
а [i]Розвиток[/i] далі йде, сенс не потрібен [i]Йому[/i].
Але і ми того [i]Розвитку[/i] складова
ще й розумова, значить, на дещо здатна.
Які знаходимо для спілкування слова?
Як відчуваємо душу крилату,
і як тендітність її рятує на зломі днів?
Наше життя – це пізнання відповідей-островів.
24.04.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
[i]Нас убаюкивает колыбель эмоций,
а в ней душа то плачет, то смеётся.[/i]
Я многого* хотела от людей,
они от меня своей жизни ждали.
И с мыслью этой провожая день,
тревог истоки нас опять встречали.
Но шли закаты и восходы прочь
и восприятья дали расширяли,
и осознание шепнуло: как помочь,
как истины в себе почувствовать скрижали.
* Чтобы каждый задавал себе вопрос: «Зачем?» – перед словом, делом, или после случившегося с ним.
[b]Сквозь толщу дней[/b]
Куда несёшься ты сквозь толщу дней?
Откуда ливень тех переживаний,
что не смывает пыль воспоминаний
и удушает дерзостью своей,
держа в тисках твоих лет суету?
Заметна ль Жизнь на скоростном лету?
Желая быть в волне чужих тревог,
ты, от себя скрывая, убегаешь,
как прежде в глубине души страдаешь,
не признаваясь, как же одинок
и иллюзорен мир порывов, грёз,
когда решил, что было всё всерьез.
(вдома, в 30-ти км від Києва) квітень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011505
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.04.2024
[i]Когда сумеет ИИ любоваться дождём,
Вивальди, Моцарта, Баха, Шопена звучаньем,
запылать к Гауди, Леонардо* умиленья огнём,
тогда Вселенная выйдет за рамки существованья.[/i]
Чем [i]интеллект искусственный[/i] страшит?
Что заберёт работу у людей:
рутинную, марионеточную жизнь
разрушит, вынуждая быть смелей,
и мудрости искать в себе основы,
и выходить на созидания путь новый.
Определённой темы горы книг
[i]он[/i] может обработать, прочитав,
и взяв [i]его[/i] анализа архив
мозг человека – творчества причал
откроет бытия глубины и высоты,
ведя к познанию, вечности формируя мысли соты.
* Леона́рдо да Ви́нчи
(вдома, в 30-ти км від Києва) квітень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011103
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.04.2024
Наймасштабніша атака в історії людства*.
І знову пекло проявилося: вночі
Ізраїль під ударами Ірану
ракет крилатих, балістичних, згубних дронів,
Британія та США брали участь у відсічі,
допомагаючи навалу цю відбити,
понад чотириста ударів зупинити.
Війна фанатиків крокує по Землі,
дикунству страхом очі засліпило,
провалля у нікчемності брехні
засмоктує, наче болота сила.
Не врахував це розвиток колись
і знову сльози світом полились.
*14 квітня 2024р. масований ракетний удар: 36 крилатих, 110 балістичних, щонайменше 185 дронів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
11 апреля 2024г. горит
наша Трипольская ТЭС.
Мы гоним страх, хоть нас взрывают,
стремясь лишить всего и вся.
Желанье жить превозмогает,
в себе предать его нельзя.
Какие держат нас основы?
Что день несёт с рассветом новый?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010754
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2024
Сьогодні весна у вбранні білосніжному
від квітування пишного абрикоси,
вона перша з дерев прикрашає їй коси
і дарує себе, наче перли розкішному
та барвистому цьому вбранню величавому.
Весна легко ступає співучою павою.
(вдома, в 30-ти км від Києва) квітень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
Голуби з річки п’ють воду, купаються
наперекір хвилям, що в берег б’ють.
Птахи неминуче жити намагаються,
нам людям важливий приклад надають:
триматися, доки є подиху сили
і радість шукати у митях довіри.
(вдома, в 30-ти км від Києва) квітень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024
Огненный закат, дождём умытый
после шквала ветряных страстей,
стал напоминаньем о забытых
довоенных днях, не без идей.
Где и сколько их, что живы сквозь страданья,
не ставшие каплями в море Мирозданья?
(вдома, в 30-ти км від Києва) квітень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010176
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.04.2024
Вся очевидность зла, вся очевидность боли
давала миру шанс прозреть, он не хотел.
Когда-то заигрался в своё он [i]изобилье[/i],
порочность не заметив скупки и алчных схем.
В гонке власти живя, в безумстве превосходства,
ложью речей своих "заколдовав" себя,
уже мы неприкрытым видим его уродство,
следы растленности, сверхстраха пепел дня.
(вдома, в 30-ти км від Києва) березень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009465
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.03.2024
[i]В День поезії.[/i]
Тобою дихаю, ве́сне моя, безмежно
тобі завдячую за промені тепла
і за пташиний гомін ранній, перший,
символізуючий продовження життя.
Твоє пробудження, відновлення щосили
шукає відгук в нас, а не могили.
(вдома, в 30-ти км від Києва) березень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
[i]Или в высокогорье Гималаев,
или у берегов Средиземноморья,
где отголоски Истины встречаем,
потокам из сердец там и раздолье.[/i]
Среди великих Истин мудрость дней,
что вся пронизана терпением и светом
той щедрости и тишины, при этом,
словно течением река в штиль – весны тень.
В нас с нею связь глубинна и сильна,
взыскательна, но и доверия полна.
Нет в Истинах стереотипов и клише,
нет уговоров, лести, обещаний,
невыполнимых избавлений от страданий,
обзора чёткости в рутины мираже.
Есть в Них лишь путеводная звезда
с дорожкой лунною к самопознанию всегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008788
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.03.2024
Читайте «Белую книгу» Франции.
Как никогда все пристально следят
за той риторикой, что в мире раздаётся.
Уж 3-ий год это не просто слов каскад,
а судьбы миллионов, что несутся
по всей планете, как река без берегов.
Есть лидеры у государств, иль кризис алчности «всегда готов»*?
В Европе меряются, кто нам сколько дал
оружия и денег – "пир триумфа".
Сменила ложь свой карнавал на бал:
Америка на этой сцене примадонна.
А над Землёй висит меч ядерный Дамоклов.
Нас держит только ярость, или надежда не померкла?
*ответ пионеров СССР на призыв «Будь готов!»
(вдома, в 30-ти км від Києва) березень 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008702
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.03.2024
[i]Сильніший той, хто має відвагу білого прапора.*
Папа Римський Франциск [/i]
Межу третього року війна в нас перетнула,
душі людей прозоріші за скло.
А Папа Римський знову, за бійню цю вже вкотре,
наче підтримує страшне путінське зло.
Пропонувати піднімати білий прапор…
Схоже понтифіку належить краще міркувати.
[i]*Цитата з оприлюдненого тексту 9.03.2024р. лютневої розмови понтифіка в інтерв’ю швейцарській телерадіокомпанії PSI.[/i]
[b]Обречён[/b]
Миг*, ты бездушен и бесчеловечен,
на совести твоей поток смертей
младенцев и детей, что ушли в вечность,
ведь стали жертвою войны кровавых дней.
По всему миру горечь скорби и страданья.
Ты обречён, приговорён, без состраданья.
* все, кому выгодна война
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
[i](другі роковини)
Дай Боже вам жити без того,
що ми усі пережили.[/i]
Кривавий Рубікон ті сили перетнули,
що влаштували бійню на Землі.
Підірвані міста, лани замінували,
та підкоряються своїй пітьмі.
Їх прірва тягне у люту безодню.
Світе, ми вже два роки в пеклі на сьогодні.
24 лютого 2024р.
[b]Кто посмеет?[/b]
[i] Глядя в глаза нам, кто посмеет
сказать, что Жизнь мы предали?[/i]
Площадки детские пусты,
словно пустынны наши души.
Лавочки в парке – сироты,
покой их лишь трель птиц нарушит.
Война нас в чёрное одела,
смирить рвалась, но не сумела.
(вдома, в 30-ти км від Києва)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
А ми тримаємось життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
[i] На жаль, нам надавали зброї тільки так,
аби приреченість не панувала на вустах.[/i]
Злива сьогодні за вікном дощу,
Як і повітряних тривог, все не вщухає.
Нам пророкують затяжну війну.
Спливає другий рік як все триває.
Шукаємо відповідь у серцях:
- Чому вбивають в землю нас, мов цвях?
14.12.2023р.
(вдома, в 30-ти км від Києва)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
Війна згубила нас,
Ми, наче свічки у вікні
Мерехкотіти маємо до ранку.
Вона змінила шанс
Тих багатьох, хто у імлі
Своїх думок блукає до світанку.
Її тавро, як перст
Кістлявий та цупкий
Вчепився страхом і не відпускає.
Ми несемо [i]свій хрест[/i]
У битві мировій.
Лише в надії: що на нас чекає.
12.12.2023р.
(вдома, в 30-ти км від Києва)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Дитинство моїх внучат
Іде під вий повітряної тривоги.
Я знаю, душі їх не мовчать,
Але які там ідуть розмови
Нікому з нас не зрозуміти…
Не мають мирного дитинства діти.
6.12.2023р.
(вдома, в 30-ти км від Києва у День Святого Миколая)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Питання-намистини нанизала
в [i]«Листі до любих земляків»[/i], –
до світла* линуть що, і зміни
починають з себе?
Куди ти йдеш, людина сьогодення?
Чого чекаєш від хвилин життя?
Де прагнення твої беруть натхнення?
За що ти відчуваєш каяття?
Як біль вгамовуєш ти свій? Як робиш справу?
Чим зацікавлена душа, що їй дає розраду?
Від чого ти страждаєш і радієш?
І як вирішуєш складні питання дня?
Наскільки сам собою володієш
У морі скарг та дратівливості буття?
Основи, принципи і сила звички в чому?
Є співчуття, самоповага, внутрішня розмова?
[i]Назва конкурсу міжнародного літературно-мистецького журналу “Склянка Часу*Zeitglas”, з нагоди 245-тиріччя від дня народження Г.Ф. Квітки-Осно-в’яненка.[/i]
*Відвертість, щирість, доброзичливість, порядність…
3.10.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
Дарунок безкорисливий Природи* –
Твій подих і твій погляд, кожна мить.
Кого чим зачарують моря й гори.
Кого чим втішить час, коли болить.
Хто як зустріне свій самотність-вечір.
Хто піде проти течії, що думкою лягла на плечі?
*Мудрість Законів Всесвіту
(вдома, в 30-ти км від Києва) листопад 2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Реальность так вполне красноречиво
От щедрости наживу отделила,
Их с детства научая различать.
От доброты, где на имущество и мнение другого
Не посягают мыслью, делом, словом,
Алчность, всё норовящую присвоить, управлять.
Всезнайство глупости с пустынным, диким взглядом,
Бездоказательно с пеной у рта орущее: «Как надо...»,
От глубины разумности, что лаконичностью может решать.
Порывы светлые и мудрые, от страха.
Тех, кто за Принципы яд принимал, крест нёс и шёл на плаху,
Зная, без них немыслимо дышать.
4.09.2023г.
(вдома, в 30-ти км від Києва)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998630
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2023
[i]Способность* вектор изменить
заложена в нас изначально.[/i]
Сколь существует на планете жизнь,
Столь и развитие на ней неравномерно.
Взгляды одних людей к знаниям, к человечности неслись,
Другие же пещерности держались планомерно.
Хотя прогресса инструментов в своём застое не гнушались,
Лишь в очевидности трусливо себе, увы, не признавались.
Так было в прошлом и доселе есть,
Но верю, что однажды так не будет.
Что путь цивилизаций – [i]общий крест[/i]**
И выберут его когда-то люди,
И честность обретут, и смелость взгляда в небеса,
И пониманье силы общности, когда вселенская гроза.
* критическое мышление
** уровень ответственности
10.11.2023г.
(вдома, в 30-ти км від Києва)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998492
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2023
Випадково натрапила на "аналіз" Олександра Мачули цих моїх творів.
***
Есть ли смысла предел, либо только накал
Всех жизненных струн очевиден?
Кем создан барьер, иль словесный туман,
Что возвёл цепь преград, безобиден?
Как мысль оформлять в строки́ ремесло,
Считая читателя «слабым»?
А в душах детских как сеять добро,
Находя в корысти усладу?
Лу́ка вечных вопросов натяну тетиву,
Стрелы душу пронзают, с этой раной живу.
***
Людям свойственно думать, что многое знают
И постигли проблемы все бытия.
В повседневности мысли вновь ускользают,
Применять так не просто мудрость, друзья.
Созидательный труд сможет спор разрешить,
Софросюне Сократа – справедливость вершить.
Сокра́т (470/469 г. до н. э. – 399 г. до н. э., Афины) – древнегреческий философ, учение и деятельность которого знаменует поворотный момент античной философии – от рассмотрения природы и мира к рассмотрению важного значения человеческой личности. В лице Сократа философствующее мышление впервые обращается к себе самому, исследуя собственные принципы и приёмы.
Софросю́не (греч.) – благоразумие, рассудительность, здравый смысл, чувство меры.
[b]Зі сторінки Олександра Мачули[/b]
Наталi Вадiс*
Коли думки слизькі як слимаки,
коли поезію вважаєш ремеслом
й своєю мудрістю жонглюєш залюбки –
тоді й пегас покажеться ослом.
15.12.2015
* Ця епіграма написана мною в процесі ознайомлення з кількома творами Наталі Вадіс без назв, де є такі слова:
„Как мысль оформлять в строки ремесло,
Считая читателя «слабым»?“
та
„В повседневности мысли вновь ускользают,
Применять так непросто мудрость, друзья.“
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
[i]Якісь у владі непорозуміння?
Подих війни палить любе коріння.[/i]
Країна вкотре зачаїла подих,
Рік тридцять третій це наш стиль життя.
Бо не для всіх відкриті горизонти,
Як нам здавалося тоді. Звичку буття*
Змінити надто складно й у простому.
Кому яку надає влада** перемогу…
* буденність
** Іспит владою – максимальний приклад влади над собою.
8.11.2023р.
(вдома, в 30-ти км від Києва)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
[i] Де звинувачення й зарозумілість
палають гіркотою,
не буде злагоди там ні назовні,
ні з самим собою.[/i]
Обміліла, звульгарнилася мова.
Що чую навкруги в тенетах дня?
Десь скарги, сварки у пустих розмовах,
Їх "приправляє" мату* течія.
Так нанівець на жаль і зводиться людина,
Не розуміючи свій шанс – життя, і що воно єдине.
І все це чують діти повсякденно.
Страшні часи: повномасштабна другий рік війна.
Але хворіло цим суспільство достеменно
Задовго до – сумна історія.
З "надбанням" цим куди прийде Вкраїна?
Хто контролює свій язик, мова того незламна, особлива.
Можливо це, шануючи емоцій горизонти,
Шукаючи шляхи з надстраху** лабіринту.
* Ненормативна лексика.
** Надстрах, бо щось відбувається не по-моєму, із якого іде почуття вини (звинувачення або провина) – основа усіх маніпуляцій людиною. Пам’ятаючи, що усе в житті відбувається не так, як нам хочеться, а так, як нам потрібно, аби побачити та усвідомити різні сторони свого «я», бо здатні на це, робимо свій вибір і стаємо сильнішими, адекватнішими до проявів життя.
27.09.2023р.
(вдома, в 30-ти км від Києва)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
[i] Своє хто захищає існування,
відсіч дає злу без вагання.[/i]
І Україна і Ізраїль, хто наступний?
Йде зло відкрито і нахабно. Ось ціна
За те, що очі закривали на підступний,
Брехливий, ненажерний зокрема
Світогляд зла. Ми сподівалися на зміни.
Та ось воно знов проливає крові зливи.
Маніпулює так відверто, безсоромно
Моральними надбаннями людей.
Закони знає і краватки носить модно,
Але за спинами сидить жінок, дітей,
Із року в рік все зрощує ненависть.
З жаги до влади світом лють його, тривалість.
12.10.2023р.
[b] І знову[/b]
І знову жага влади людство розділила:
Влада над усіма, чи над самим собою.
Жага споконвіків домінувала
Й для розвитку суспільств вважалась головою.
У кожного з нас є обидві ці жаги,
Як і вибір тієї, що твоя, не навкруги.
11.10.2023р.
(вдома, в 30-ти км від Києва)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Багрянець вечірній, мов слід від хлиста сьогодення,
Що планету уздовж горизонту травмує і рве.
Безпорадність культури, що не зупинила свавілля,
На собі біль від батога цього зазнає.
Розвиток дав уміння читати й писати людині,
Та духовність, моральність десь в інших світах і донині.
5.09.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
Навіщо розмови про [i]вічні цінності[/i]?
Того, хто вірить в [i]них [/i]як бачить світ?
Того, хто захищає[i] їх[/i] можливості
Вже не цікавить погляд інших, заповіт,
Бо він іде шляхом незрозумілим
Для тих, хто прагне п’єдестал кумира.
Навіщо розмови про [i]вічні цінності[/i]?
А що ж нас із тварин робить людьми?
Що надає душам сміливості,
Чи зупиняє агресивності пітьми,
Або подарує лагідність погляду
І закладе цим мудрість світогляду?
Навіщо розмови про [i]вічні цінності[/i]?
А що ж збереже нас у всесвіті днів,
Які пропонують лише спроможності
Та інструменти, без контролю ваг крил?
Коли саме цінності його формують вагоме
І кожним життям шліфують знову.
15-16.07., 9.09.2023р.
(перший варіант)
Бо він саме в цінностях і формується,
І кожним життям окремим шліфується.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023
[i]Півтисячі днів[/i] ми боремося з горем,
З болем світів під назвою [b]«війна»[/b].
[i]Півтисячі днів[/i] розстріляних, заморених
І закатованих ця хвиля унесла.
[i]Півтисячі днів[/i] сирени виють голосом
Безумства, безпорадності, журби.
[i]Півтисячі днів[/i] земля, що зріла колосом
Здригається, бо вибухає щодоби.
[i]Півтисячі днів[/i] лавини інформації
Жахають та бентежать, несуть шок.
[i]Півтисячі днів[/i] за виживання нації
Молиться кожен, може і сам Бог.
[i]Півтисячі днів[/i], наче спостерігаємо
За життям власним, ніби осторонь йдучи.
[i]Півтисячі днів [/i]на душі покладаємось,
Коли тіло німе, в них невблаганне: «Світе, не мовчи!»
[i]Півтисячі днів[/i] у закликах до миру
Тема роззброєння росії не звучить.
[i]Півтисячі днів[/i] шантаж ядерним пилом
Світ переслідує. Чого ж він нас* навчить?
*людство
7.07.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2023
Прадавніх 5-ть Січей радянство затопило,
Так намагаючись Січ Запорізьку* знищити,
Аби душа і дух Вкраїни обміліли
Й забулися козацькі вільні пращури.
Під водосховищем Каховським Великий Луг ховаючи,
На зубожіння внутрішнє всіх українців сподіваючись.
Але не можна стерти ген волелюбства зовні,
Бо він у крові, в стрічках ДНК,
У поглядах людей, у щирості любові,
В думках, що із відвертістю плека
Кожен своїм життям в своєму поколінні,
Вслухаючись в поради Всесвіту, в кроках вміння.
Пихатість збудувала ту греблю** й зруйнувала
66-ть років потому.
Але, чи є відновлення її – то наша справа?
Був край багатий і без неї, і тому
Нам шанс дається на відродження велике:
Історії, культури, екології… Шлях відкрито.
*Протягом існування Війська Низового, його осередками у різний час були
8 Запорозьких січей:
Хортицька — 1556—1557 роки
Томаківська — 70-80 роки XVI ст.
Базавлуцька — 1593—1638 роки
Микитинська — 1639—1652 роки
Чортомлицька — 1652—1709 роки
Кам'янська — 1709—1711, 1730—1734 роки
Олешківська — 1711—1728 роки
Нова (Підпільненська) Січ — 1734—1775 роки.
**Затоплено сталіністами у 1955-1957 роках, підрив путіністами Каховської ГЕС 6.06.2023р.
1.07.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2023
Не запятнать мерзавцам никогда
Тех [i]«стариков[/i]», что [i]«В бой идут…»[/i] так смело.
Душа в них Быкова пылала и летела,
Как справедливости великой два крыла.
Ему давался с противостояньем [i]этот фильм[/i]:
Совдепия дыхание перекрывала,
Но жажда правды перепоны разрывала.
Он, в нашу жизнь, ворвавшись, победил.
И в [i]«Аты-баты, шли солдаты…»[/i] боль земли,
Что от голодомора пострадала.
За Украину Его сердце полыхало,
За честь и честность Его мысли и шаги.
[i]«В бой идут одни "старики"» (1973г), «Аты-баты, шли солдаты…» (1976г.) – две из многих режиссёрских и актёрских работ Леонида Фёдоровича Быкова (12.12.1928г. – 11.04.1979г.) [/i]
29-30.06.2023г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987514
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.06.2023
В россии смута ли, мятеж,
Иль снова взгляд всех неумело отвлекают
От бедствий, что с собою принесли? Рубеж,
Какой они очередного дна ломают?
Ложью пропитаны их крикуны насквозь.
Слова с делами их и вкривь и врозь.
24.06.2023г.
[b] Таки це заколот[/b]
[i] Збитий перший РФ літак
підтвердив бунту справжність.[/i]
Таки це заколот, іде на Москву [i]«Вагнер»[/i],
Тікають в Пітер і міністри й "бліда моль".
[i]Вони[/i] вже біля складів зброї ядерної
В Борисоглібську Воронезької обл.
Учора із Ростову шлях почав свій
Переворот військовий надзвичайний.
24.06.2023р.
[b][i]Лопнул[/i][/b]
Лопнул очередной «мыльный пузырь» позорно
Заявок бунтарей «плешивого террора»,
Трусливости царьков РФией что правят,
Безликости страны, что мир собой пугает.
27.06.2023г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023
К могилам не приходят просто так,
Идут иль помянуть, или ограбить.
«Полюбопытствовать» – это не кладбищ знак;
«поротозейничать» – эти места порою не прощают.
Жаль тех, кто игнорирует Законы,
Что не людьми написаны, а держат Жизни своды.
18.06.2023г. с батискафом «Титан» при погружении к «Титанику» пропала связь. Уже найдены части субмарины, тела людей – пока нет.
24.06.2023г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986988
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.06.2023
[i]Свій максимум ти робиш, світе,
чи зайнятий вже заповітом?[/i]
Невже [i]ти[/i] збожеволів,[i] світе[/i],
Невже [i]тобі[/i] цього замало?
Дикунства, людожерства гніту
Моя земля вже вкрай зазнала:
Стерті у попіл в нас міста,
Знищені села мальовничі,
Підрив Ках. ГЕС* потопом став,
ЗАЕС мінується вже двічі.
По лезу ходиш [i]ти[/i] ножа,
Якщо реальність ігноруєш.
Бо наша кров, то – не чужа.
Стогін не наш, а свій [i]ти[/i] чуєш.
*Каховська ГЕС
23.06.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
[i]Нас убеждали, что ведут к рассвету,
но вдруг закатом обернулось это.[/i]
Держаться зубами за воздух
Нас научила жизнь,
Когда внезапно сгустились грозы,
В торнадо войны слились.
Почувствовав безысходность,
Мы бросили вызов ей,
Не зная, увидим ли солнце,
Но внутренне став сильней.
22.06.2023г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986823
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.06.2023
[i]82-а[/i] роки – поважний вік людини,
Що спромоглась побачити Життя
В усій його красі, в буденності святковій,
Зробити крок у неминуче майбуття;
Або пройти воїн шляхи криваво-чорні:
Тоді бомбив фашизм, рашизм бомбить сьогодні.
[i]22.06.1941р. – 82 роки тому Київ перший під бомбами.
20.06.2023р. – пишу у 482-й день війни.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023
Червень, трава посохла, наче восени,
Дніпро свій рівень в нас іще тримає.
Оголює наслідки війн Каховка, сповіщає
Своїм безводдям той гнітючий суходіл,
Що вразить життя всіх, не тільки Україну.
Чи розуміє світ, що він як організм – єдиний?
Колись ті будувались греблі в знак пихи,
Аби, без розуму, природу подолати,
Щоб не рахуючись із нею існувати.
І намагаючись вічність перемогти,
Топлять безбожно так місцевість України
[i]Сталінські плани*[/i] в водах і сльозах донині.
Квітує липа в червні й цьогоріч.
Важливе змінюється щось, а чи ми помічаєм?
Війна з дикунством врешті затуляє
Більшості з нас усе. Не в тому річ.
Людство побачило страшенні наслідки брехні.
Чи не шукає вже шляхи її нові?
*«Сталінський план перетворення природи», втілення якого було заплановане протягом 1948 – 1965 рр.
13.06.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023
Безпорадність в душі завмерла,
Мить безвиході лягла на чоло
Зморшкою. Нездоланність відверто
Нас підтримує віри крилом.
В шепоті молитов – міць надії
А в єднанні людей – криця дії.
9.06.2023р.
[b][i] Покаянье…[/i][/b]
Я, желающая здесь [i]всё и сразу[/i]*,
Мысль, решающая весть моей фразы,
Боль, гуляющая врозь с ожиданьем –
Взгляд войны чрез меня сквозь. Покаянье…
*иногда проваливаюсь в болезненность идеализма
17.05.2023г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023
В нас сьогодні підірвана дамба на ГЕС у Каховці –
Брудний слід тероризму страшного путінських військ.
Від ракет і шахедів знесилені ночі і сонце,
А тепер міста й села змиває водний потік.
Планував катастрофу і втілював мозок мерзенний,
Тільки нелюди в тому режимі і це – достеменно.
Ну а в світі театр абсурду надалі триває:
Твіт ООН щодо свята російської мови, і це під час війни,
МАГАТЕ ризиків для ЗАЕС, як й військових там недобачає,
Мабуть, гроші російські усюди дуже смачні.
Та невже це єдине мірило на що світ спроможний?
Нам лишається шанс довести, людяність непереможна.
6.06.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2023
Почуття не мають віку,
В почуттів є тільки сила,
Що живе в нас споконвіку,
Як би доля не косила.
Почуття – то вічний спалах
З брил емоцій виникає,
Вони в нас – найперший ґанок
Й найвеличніші скрижалі.
Сонця радість, темінь смутку
Нам із щирістю дарують,
Все найвищого ґатунку
Ніц ніколи не шкодують.
Почуття до міри прагнуть,
Заглядаючи у очі
Людству, цього лиш навчають
З ранку до зоряних ночей.
4.06.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023
День защиты детей
И вторая тревога за утро,
Не считая ночной, господи, очередной.
Развращённость идей
На глазах у планеты разбухла,
Превратившись в карбункул уродливый, кровяной.
Он прорвался уже
И сочится гнилостной жижей,
Инфицировать хочет как можно больше людей.
Антидот, знаю, есть:
Он в душе, а не просто под кожей,
Там, где истинный свет, в недоступной порой глубине.
1.06.2023г.
***
Синева небосвода второй год нещадно пугает
И травмирует нервы нам, их силы съедает
Не явленьем природным, что людям, увы, не подвластно,
А лавиной ракет. Нас посмели списать все. Напрасно.
1.06.2023г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984917
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.06.2023
В Хиросиме «Семёрка» лидеров мира
Возлагая венки жертвам ядерных бомб,
О чём мыслила и молча, молила,
Какой внутренний вела диалог?
Президент наш в Японию приехал к ним тихо.
Война – горе для всех, или кому-то шумиха?
49-й саммит «Большой семерки» (G7) — международная встреча на высшем уровне, проходившая 19—21 мая 2023 года в Хиросиме, Японии.
23.05.2023г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984568
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.05.2023
Течуть наші сльози, тече наша кров,
Життя дітей наших змивають
У прірву віків, що сивіють тут знов
Від болю душ вічних. Благають
Вуста як і думи лише про одне,
Ми кожен вкладаємось в дійство святе.
9.05.2023р.
[b]Голос возмездия[/b]
Дроны* над башнями Кремля.
Их взрывы – пафос, неизбежность?
В мыслях правителя кромешность,
Что жжёт, как языки огня,
Паника, страха взгляд дремучий.
Голос возмездия могучий.
*3.05.2023г. два дрона в Москве
5.05.2023г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
[i] «Немає тилу в цій війні», –
палає думка у вогні. [/i]
Минув останній тиждень квітня
Він, як все в нашому житті,
Де день, мов рік – подій багаття
Розпалює хмизок в душі
Емоцій, вражень, сподівань,
Передчуттів, надій, страждань.
Аврора на початку тижня
Вкраїну здивувала сяйвом.
Прямий ефір, Туреччина,
Стає зле раптом Ердогану.
Наступний день, дзвінок – Китай.
Вже миротворців аж за край.
Масована ракетна хвиля
Накрила ці квітневі ночі.
Жертви терору та свавілля
Вже не відкриють свої очі.
Крим, Севастополь, нафтобаза –
Пала так кожна думка, фраза.
1.05.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Горел от осколка дом моих воспитанников –
К ребёнку ночью влетела война.
Больше года силы, нервы испытывает
Мерзким террором слепая орда.
А Гутерриш лаврову всё руку жмёт…
Где та грань, где смысл здравый, где разум живёт?
28.04.2023г
В Совбезе ООН
Пространство-время мыследействию подстать,
явлений этих нам не избежать.
Главенствует в СБ ООН опять* россии тень,
Всего пусть месяц, но ведь восседает
Агрессор, лжец, насильник, заправляет
Аморальность, без права быть на территории людей.
Место СССР в лихие девяностые** захватив однажды,
Наследницею себя объявив,
и вот в кармане «голос вето» важный.
Кто к власти мировой рвётся по трупам
И бомбой ядерною угрожает день за днём,
Великим себя мнит "огнём-мечом",
А сам погряз в разврате страшном, глупом, –
Как может этот кто-то равным быть тем странам,
Что к адекватности стремятся?
Он для планеты – с гноем рана.
* Председатели Совета Безопасности ООН сменяются ежемесячно согласно списку государств-членов, расположенных по алфавиту английских названий. РФ была в [b]феврале 2022г[/b]. и с [b]1 апреля 2023г[/b]., хотя в декабре 2022г. Украина инициировала исключение россии из состава ООН и Совета Безопасности организации, а в сентябре 2022г. мировые лидеры открыто призвали к реформе СБ на 77-й сессии Генассамблеи ООН, также предложив исключить РФ из СБ ООН, либо ограничить её право вето. Которое она, как и место в ООН присвоила себе 24.12.1991г.**, как государство-продолжатель СССР, оказавшись сразу в пятёрке постоянных членов СБ ООН, среди США, Великобритании, Китая и Франции, не проходя всех процедур как остальные страны мира.
27.04.2023г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981529
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.04.2023
Питання мов – віків питання
Людство турбує неодмінно,
Важливе: не протистояння,
А нас усіх порозуміння.
Відколи пала Вавилонська вежа,
Бо різні мови нам далися,
Ми гинемо у суперечках –
Цей іспит так і не скорився.
2015р.
«Мови друзів»
Порозуміння так важливе
воно завжди було можливе
і відбувалося усюди,
де побажали його люди.
Не шукайте «мови ворогів»,
Вчіть дітей, щоб «мови друзів» знали.
Світ великий, але замалий
Він для ворожнечі, що зухвало
В дім вривається, руйнує все, псує,
Шанс майбутньому – порозуміння не дає.
Мова нас веде у ті світи,
Де єднається минуле і прийдешнє.
Мова – безкінечності мости
Благодійності та щиросердя.
Якщо вона без гніву, остраху,
В ній сила правди, оберіг всьому.
Не може мова існувати без душі,
Бо тільки так вона життя дарує.
Слова – то квіти мови запашні,
Думки – то таємниця, що існує
У цьому світі і у цей лиш час.
Все інше буде – спогади про нас.
Ми закладаємо нащадкам віри міць
У свої сили, що здолає кригу
Пригнічених сердець, яким болить
Від подиху жорстокої наруги.
Бо здатна людяність перемогти
Всі перепони внутрішніх світів.
2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023
Чотирьохсотий день війни –
Ціна кривава за майбутнє,
За його ранки й вечори,
За роси, що вмивають ступні
Малечі. У погляді якої питання до всіх нас*:
«Як ви жили, як допустили цей нещадний час?»
*до людства
30.03.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023
Фенікс-Україна – відродження зерно
Для світу, що шукає світла в со́бі.
Могутня душі сила у ставці на добро,
У щирім погляді, що помічають зорі.
Гуманність надає людині крила,
Підрізати все норовить їх темна сила.
Закладаються у кожному з дитинства ті світи,
Що впевнено майбутнім розквітають.
Цікавість де не гине під товщою "води"
Із самолюбства, там любов блукає.
Зустріч із нею – до призначення жага,
Відповідальність де – основа, не мета.
24.03.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
[i]«Розлоге небо мало фарбу тирличу»* –
«Життя у позику» – мій подих досхочу.[/i]
Енергія життя вирує нескінченно
і присмак додає незнаний достеменно
до наших поглядів та почуттів буденних,
до різних спогадів та вражень недаремних,
до тих шалених дій, що з розпачем не втрачу,
і до ночей без снів, їх колір не збагачу.
*Цитата з роману «Життя у позику» Е. М. Ремарка у перекладі з німецької Юрія Винничука (КСД Харків, 2021).
16. 03. 2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
[i]Є миті життя, неначе гнітючий сон,
який тримає нас в полоні.[/i]
День довжиною в рік минув,
Але ще й досі не скінчився.
Як блискавка він промайнув,
Лише шрам вогняни́й лишився.
Струснулась від грому Земля,
І людство в котрий раз прозріло.
Але чи повністю, хтозна?
Куди, яка веде нас сила?
І наживатись на крові –
З давніх-давен усім знайоме.
Та не покинути в біді –
Людяність проявити знову,
Нащадкам залишити шанс
Помилок наших не робити.
Тримаємо в душах баланс,
Аби майбутнє не згубити.
24.02.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023
Президент Америки у Києві
І в той же час сирени чутно вий.
Землі своєї ми рішуче не покинули,
Свавілля ворога сміливо зупиняєм звідусіль.
Весь прогресивний світ за цим спостерігає,
Поміч і зброю надає, свій страх перемагає.
20.02.2023р.
[b]Закохуйте серця у неї[/b]
Не робіть із мови ідола,
Закохуйте серця у неї:
Як Коцюбинський «Енеїдою»
Відкрив широкі мови двері;
І як Кобзар своїми «Думами»
Плекав і прагнення й надію;
І як Костенко Ліна «Крилами»
Подарувала душам мрію.
22.02.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
И снова февраль, год войны почти на исходе.
Нам не ведомы сроки её, но вполне очевиден финал.
Как природа планеты чувствительна мудро к погоде,
Так порыв человечности преобладает в умах.
Снег летит не спеша, мои рваные мысли врачуя.
Я забыться хочу, но смогу ли? Душа Вечность [i]чует[/i].
[i] *чутьё [/i] 4.02.2023г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973034
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2023
Всю новорічну ніч повітряна тривога
Тавром пекельності від ворога була.
В нас Запорізька Січ у погляді від Бога
Та з пращурів бринить незламності струна.
Душа в нас Волі, шлях – за небокрай,
Де пісня Долі, а в зоря́х Сковорода й Мамай.
(дома, в 30-ти км від Києва 1 січня 2023р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
[i]Считать себя цивилизованным –
не значит быть таковым.[/i]
Уходит год, словно эпоха
Тяжёлой поступью войны.
Как прежде смыслам не до срока
И помыслы в нас сочтены.
Вне объяснений, ожиданий
Сердце от горя и стенаний.
Уходит прежний мир, как бренность
Не оправдавшая себя.
Все заигрались в ней в нетленность
И не заметили огня,
Что вспыхивал по миру болью
И жизни уносил с собою.
Амбиции преобладанья –
Ноша для каждой из души.
Противовес ей – ноты знанья,
Не рубежи, не миражи,
А вечный поиск пониманья:
«Что мы такое? В чём заданье?»
И каждый век, ища ответы,
С печалью удалялся вспять,
Кровью писал свои советы,
Чтоб очевиднее читать
Было всем будущим потомкам.
Увы, мы* снова на обломках…
*Человечество, цивилизация
(дома, в 30-ти км от Киева 29.12.2022г.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969582
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.12.2022
[i]І атом вже в руках людей і термояд,
аби це нас не рухало назад.[/i]
300-тий день протистояння, виживання, боротьби;
300-тий день праці переконання,
Що цінностей загублені сліди
І віднайти їх – це людства завдання.
В піску емоцій, вжитку, сподівань
Перлину істини – себе ти відшукай.
20.12.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Безинформационность – пустота,
Заполненная тишины пространством,
Где неизвестности натянута струна
На лире безысходности? Напрасно
Третируем себя мы в ней порой
Военной этой, бесконтрольной, непростой?
За 10-ть месяцев приучен мозг
Следить за [i]ситуацией[/i] на фронте
В активности такой, что не до слёз
И не до ощущений. Горизонты
Здесь повседневности сверяем с [i]нею[/i] мы,
Вся наша жизнь сейчас на [i]ней[/i] основана, увы.
И вот нет доступа, молчит экранов тьма –
Подорваны электро и телекоммуникации.
Но, знаю, выдержит это моя страна,
Свобода – выбор наш в момент угрозы нации.
Наследием кто силу духа, воли взгляд передаёт,
В том к Свету рвение как истина живёт.
(дома, в 30-ти км от Киева 18.12.2022г.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968742
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2022
[i] У того світогляд ширший,
хто своїх бачить у інших.[/i]
Де Істини миттєвості чаклують
І думкою лягають на чоло,
Від зубожіння душу, що рятують,
До прагнення добра ведуть єство,
Там геть зникає страху домовина
Того, якого не осилює людина.
На нас покладені великі сподівання
Бога, Світів, Природи і Життя,
Бо людству надані [i]ресурси розуміння[/i]
І шанс бажання віднайти до [i]них[/i] у «я».
Але цей шлях був завжди тим цікавий,
Що закликав, спершу в собі шукать лукаве.
Розлом світів любого покоління
Виводить важелі чеснот із небуття
В активну фазу бачення, тремтіння
Тих струн душі ми відчуваємо, де «я»
Свій погляд раптом і зненацька зустрічає,
В потоках запитань себе шукає.
11 грудня 2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
Всё как у классика опять
Свеча с метелью.
Увы, от чувств не тех стучат
Сердца и двери.
Нас и тепла и света здесь
Лишить решилась
В морозный, снежный зимний день
Злоба и «вшивость».
На поле боя кто слабак
В мужской же схватке,
Тот вымещает гниль и мрак –
Свои задатки
А вместе с ними, как в веках,
Ущербность, дикость
На беззащитных: стариках,
Женщинах, детях.
Но мы сильны назло врагу
Духом, душою
Ведь мы на светлом берегу,
А он не скрою,
Бывает сложным пусть подчас,
Но вечен правдой.
Жизнь показала без прикрас
Чем смысл украден.
7.12.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967736
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.12.2022
Перший сніг цьогоріч
намагався підкреслити
ілюзорність границь
заважаючих діяти
нам відверто тоді,
як сама душа проситься,
наче на самоті
її голос доноситься.
2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2022
[i]Сжигать души – явленье не ново.
Но кто за что сжигает свою?[/i]
Долгие дни безысходности
Ветрами навстречу летят,
Не добиваясь взаимности
Снегами растаять спешат,
То нас в крайностей тьму погружая,
То в миг, где самих себя превозмогаем.
Непресечённый порок бедствием выливается,
Научая всех вновь выживать.
Каждого века это касается,
Кто как не брался бы историю переписать.
Если цивилизация в развитие только играла,
То спрос за это и повстречала.
«На горе других – своё счастье не строится», –
Кому неведом древности постулат?
Он и после нас на планете останется,
Написан кровью всех павших солдат
И детей недоживших… До края
Дошли пути смерти, души сжигая.
28 ноября 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966949
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2022
[i]Одного разу – у смерті якраз був наплив –
ти врятувався в мене.
Пауль Целан «Говори і ти»[/i]
Якщо світом своєчасно не зупиняється зло,
то його наслідків гасло: «війна усюди – кермо».
Ми знову під шквалом безумним ракет.
Та де ж ти, світ розуму? Де ти?
Страшною ходою криваво іде
Безкарність пороку. Із пекла
Неначе той люд, що обрав таке зло
І скаженіє шалено, продавши душу давно.
Ми вистоять обираємо у схватці вічності цій,
Бо погляд правди-добра нам знайомий.
Кожен з людей у собі має зими заметіль
Емоцій крайнощів з надстрахом у "нормі".
Але життя – шанс усім здолати кригу в собі,
Теплом своїм наполегливо крокуючи по землі.
Сьогодні вже неважливо, де ти у світі живеш,
Важливо, як [i]«людяність»[/i] ти сприймаєш.
Якщо світоглядом своїм дихати не даєш
Тому, хто поруч й цього не помічаєш,
Тоді обрано шлях ганебний і руйнівний.
Але є поруч інакший, він може стати твоїм.
[i] Поняття людяності.[/i]
24 листопада 2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2022
Монотонные будни войны
Жизнь облачают в бледную маску
Эмоций острых, где вспышки видны и
Притуплённых безумная масса.
Они диктуют свой взгляд и свой вдох,
Но ищем мы иной жизни росток.
Каждый живёт своим выбором дней
И заскорузлостью силой привычек.
Любой момент – это шанс стать смелей,
Чтоб не сгорать со скоростью спичек,
Чтобы осознанно делать шаги
Мыслей, поступков этой бренной реки.
Кто куда правит на ней души чёлн,
Наверняка понимает едва ли.
И высота его встречных волн –
Лишь персональная [i]песня печали[/i].
Кто был уверен, что знает людей,
Вдруг обнаружит наивность страстей.
[i]Чувство вины и обвинения[/i]
22 ноября 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966341
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.11.2022
[i]В День* толерантності пишу я ці рядки.[/i]
Хто бажане за дійсне видає,
Того чекає крах розчарування.
Закони свої дійсність надає
Всьому живому і чиєсь бажання
Не помічати їх, не розуміти – тільки фарс
Безглуздості, що супроводжує весь час.
Стяг український над Херсоном майорить.
Військових люди зі сльозами зустрічають
Від радості, хоча усім болить
За пережитий жах війни реалій,
За окупації гнітючі довгі місяці.
Та наші воїни і Президент – сміливості взірці.
Хвиля ракетна – помста ворога всім нам,
До 100-а ракет вчора Вкраїну руйнувало.
Шляхами тероризму йде війна,
Криваві річки по планеті розливає,
Кордони Польщі вже порушила** крім наших.
Туман війни накрив все людство…
Майбутнє, дій інакше!
* Міжнаро́дний день толера́нтності відзначається 16 листопада в усьому світі. Запроваджене у 1995р. за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, сексуальної орієнтації, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
**15.11.2022р. у польському прикордонному селищі Пшеводово впало дві ракети, загинуло дві людини.
16 листопада 2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2022
Ключ лебединий унеси на крилах біль,
Мою країну що нещадно розриває.
9-тий місяць вже війна триває,
Народжуються діти звідусіль
На Україні під горе-вогнем,
Під смерті зливою ракет, як під дощем.
Сивіє від туману небо осені
І хмарами спостеріга з височини
За тим, які в нас погляди, думки,
Як виживаємо і боремося ми,
Як листя, що з дерев під ноги опадає,
Чи зцілює нам душу, чи вона не помічає…
28жовтня 2022р.
Божья тварь
Высказыванье есть, что человек – то Божья тварь.
Но, чтобы Божьим стать,
Ему и нужно перестать быть тварью.
Предназначенье наше здесь – не запятнать
Творение Сил Свыше кровью и злобою, страданьем.
28 октября 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
[i]Ведя с кем-либо диалог на равных, помни
степень развития у каждого своя.[/i]
Мы, выживая, жить пытались,
Стараясь сохранить порядочность души.
Она в наследство лишь досталась
Тому, кто повстречал самообмана миражи
"величия" тщеславности былого мира
И кто сумел не сотворить себе кумира.
Когда всё рушится, оглядываясь, вдруг заметим
Предупреждений и предостережений явный знак.
Использовать их в будущем впредь сможем,
После того как настоящего развеется туман и мрак.
Но будем ли? Ответа дверь открыта…
Земля больна от человечества, смертельно взрывами изрыта.
19 октября 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963306
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.10.2022
Дотягнутись долонею світла
Серед темряви складних часів,
Наче раптом торкнутися вітру,
Поміж листям верби що заснув.
Вірив, схованка буде надійна,
Тільки осінь оголює гілля.
Так і складність мине неминуче,
Свій залишивши певний урок.
А наскільки він буде болючим,
Це від дії залежить думок,
Яка в нас відбувається завжди,
Почуття їх чатують відважно.
Несучи і [i]відвертості[/i] муку,
І [i]відокремленості[/i] часом гніт
У яких буття запорука,
Почуття нам [i]їх[/i] дарують політ
Як і Всесвіту нескінченному,
І життю нашому повсякденному.
13 жовтня 2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
[i] Солнце светило и будет светить неустанно,
пока неизбежный звезды не наступит финал.
Пройти жизнь и не попытаться понять себя – странно.
Кто в этом процессе, увлекательный путь тот избрал.[/i]
Трудясь над тем, чтобы «не укататься в хлам»
И сохранить подкошенную нервную систему
В 8-й месяц войны – далёки стресса темы,
К нам безнадёжность захожа́ по вечерам.
Мы с нею диалог ведём на равных,
Стараясь не искать виновных главных.
Близких щадить, не рвя эмоций струн,
Пусть сложно нам сегодня, но так нужно.
Поможет нам это почувствовать, что важно,
И уважение к себе с ресурсом дум,
И внутренний потенциал своей души,
Этим развеяв разочарованья миражи.
Страх и не во время войн – нормальность дня,
Ведь помогает всем он сохраниться,
Выискивая способов крупицы
В каждом отдельном случае ведя.
Но превращать его в сверхстрах – опасно,
Не слышен Разума глас, этот риск напрасный.
11.10.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962615
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2022
[i] А ведь [b]мир[/b] знал, что след диктатора – террор.
Чего ж [b]он[/b] ждал, с ним лебезя со всех сторон?[/i]
Лжереферендумы, аннексия 4-х наших областей;
Чмобилизация* у них за сало, за баранов и за рыбу;
Одна из самых странных** Нобелевок мира;
И Крымский мост горит диктатору под юбилей;
А ВСУ штурмуют все плацдармы, землю свою освобождая –
Текущих дней войны реалии открыто, не приукрашая.
Инфраструктуру нашу атакует страх рашистов:
Полностью обесточена вчера*** была ЗАЭС,
И после ночи в Запорожье, увы, не все проснулись…
След продолжается кровавый, мерзкий террористов.
Как никогда мир действует в этом жестоком противостоянии –
Захватчик в санкциях, а мы поставок нового оружья в ожидании.
Все областные центры под огнём сегодня,
Мы выдержали три ударные**** волны.
В зените день, чем наши помыслы полны?
Возмездием в нас бьётся пульс и только.
За стойкость в себе Света Небеса благодарим.
Увидим ли рассветы, где мир тьмой непобедим?
*частичная мобилизация в России
**Нобелевская премия мира 2022г. Украине, Белоруссии и России: получили украинский Центр гражданских свобод, основатель белорусской правозащитной организации "Весна" Алесь Беляцкий, российский правозащитный центр "Мемориал" (признан властями РФ иностранным агентом и ликвидирован).
*** 8 октября 2022г.
****В ходе массированного удара по Украине использовались 83 ракеты Х-101, Х-555, "Калибры", "Искандеры", С-300.
9-10 октября 2022г.
Под атакой
За окнами закат багрянит небеса,
От шторма гладь Днепра бушует
И разлетается с деревьев прочь листва –
Сегодня полнолунье так колдует.
Кромешный ужас утренних налётов позади,
Бессонной ночи взгляд встречает впереди.
К нам вечер на порог ступает не спеша
И катит солнца шар за лес устало.
Мой городок укроет звёздного неба шаль,
Ведь незаметна будет тень его причала
Без освещения, оно ещё в ремонте.
Электростанции под атакой – преисподняя.
10.10.2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962494
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.10.2022
[i]Жизнь запугать невозможно
Она сильна, мудра, осторожна.[/i]
Гордыня лечится унижением –
[i]Закон Развития[/i] прост.
Приводя [i]Жизнь[/i] в напряжение,
Осознаваем ли кризиса рост
Теми, кто его затевает?
Увы, гордыня безрассудством страдает.
Нам по спирали бы вверх стремиться,
Но сколько нас по ней катится вниз…
Да от [i]Развития[/i] лишь не скрыться,
Не зависит [i]Оно[/i] от званий, от виз,
От стран, оружия, фин. накоплений,
А зависит от выбора и решений.
Насколько душа в них участвует,
Настолько разум цивилизации здравствует.
25 сентября 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960828
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.09.2022
Минув двохсотий день війни,
Як леви ми їх атакуєм,
Звільнили Куп’янськ, Балаклію,
Ізюм й тисячі кілометрів рідної землі.
Із України масово тікають окупанти
Як почали ще влітку з Криму прокламатори.
Минув іще один «Рамштайн» –
Країн-союзниць зустріч п’ята
Допомагають, що завзято
Воєнний витримати шторм
Й перемогти в цій схватці. Мужньо
Ми об’єднали світ потужно.
В Херсоні путінські війська в котлі,
Вони жадали нам зробити їх багато,
Та рити комусь яму – так чревато, –
Існує мудрість ця з сивих давин землі.
Кажуть військова справа – теж мистецтво,
Та той лише митець, хто бачить серцем.
12 вересня 2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
[i]Внимание и концентрация – те рычаги
от воли нашей, что зависят и руки.[/i]
Всё очевидное так часто незаметно,
Простое сложным видится подчас,
Так подсознания устроено инферно,
Что и ведёт тропой замысловатой нас
В миры обмана и неразберихи,
Где каждый мнит себя значимым и великим.
Чувства и знания – тандем гремучей смеси
Под стать потоку волн, дающему нам жизнь.
Энергии их неуёмны не от спеси,
А от потребности вечно неистово нестись
И этим упорядочивать хаос,
Такая миссия им здесь досталась.
Мы все вовлечены в процессы эти,
Имея взгляд на жизнь, стремления, потенциал.
Категоричность виденья пишет сюжеты,
Плетёт узоры душ кривых зеркал,
В которых есть желанье от реальности укрыться.
Но мир самообмана склонен вдруг разбиться.
27 августа 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959400
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.09.2022
Мы разливались полноводностью реки
И таяли снегами по весне,
Превозмогая страх и боль тоски
Следами мы писали на песке
О силе чувств, что временем не смыть,
В туннель веков попав, не распылить.
21 августа 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958435
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.09.2022
Першого вересня погляд надію дає,
Хоча не лунають сьогодні святкові фанфари.
День знань поки без сирен і це вже немало,
Бо дітям відкрилося нашим обличчя війни,
Дісталася паща її ненажерна та хижий оскал.
А нам захистити майбутнє, Життям наказ дан.
1 вересня 2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
[i]Здесь вой сирен не прекращает стон,
полгода позади, как пройден Рубикон.[/i]
Жизнь переполнена безумством площадей
И спорами до хрипоты и до зари,
И возвышением никчёмности вещей
Смысла, каких понять мы* не смогли.
Когда она была не так больна,
Зачем нас всех в сегодня привела?
*человечество
23 августа 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957669
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.08.2022
Мрія моя летіла вдалечінь,
Турботи розтинаючи стрілою
Тих задумів, що мають височінь
І птахою злітають над водою,
Аби парити у таких світах,
Де слово – спалах в душах і очах.
Той спалах добрий, наче вранішня зоря,
Що в погляді своїм несе надію,
Й неначе хвиля рідна дніпрова,
Натхнення, що відшукує людину
У внутрішніх та зовнішніх тінях –
Моєї віри непорушної маяк.
24 серпня 2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
[i]Прозріння без болю на жаль рідко буває.[/i]
Карикатурність медіа пропагандистських сяє,
Відразу та зневагу там, де є розум викликає.
На жаль замало в нас себе, ще й усвідомлення бракує.
Чи зустріча з екранів нас погляд, що час фільтрує?
20 серпня 2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Это время тяжёлых и судьбоносных тревог,
Как и те времена, о которых мы только читали,
Чьи-то судьбы они, как и наши сегодня листали
Нам, оставив послание мудрости между строк.
Но, увы, не сумели его полноценно прочесть
И по-новому кругу борьба за правду и честь.
21 июля 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955770
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.08.2022
[i]Відплата в серці кожного пала.[/i]
Вони всі вистояли героїчно там,
У Маріуполі, у стінах Азовсталі.
Полон шляхом тяжким у прірву* став,
Де душі їх – то вікові скрижалі,
Що сяятимуть в пам’яті нащадків
Словами ша́ни, слави увінча́ні.
Біль за героїв, як відкритий нерв,
Що побратимів їх до помсти підіймає.
У цій війні брехня з підступністю – тандем,
Та строків давності злочинність їх не має.
Як бути месником знедолених світів,
Але межу не перейти людську в собі?
*29 липня 2022року в колонії «ДНР» на території Оленівки загинуло понад 50 наших полонених.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
Ми пишемо історію ціною власних сліз,
Ціною розтину душі, криваво.
Виборюймо майбутнє ми запеклістю тих гроз,
Яких завжди у душах вистачало.
І от нарешті стали ми відвертістю Землі*,
Затамувавши подих на планеті люд прозрів.
У рабство волю затягти надумав хтось колись
І запрягти в ярмо жертви зухвало.
Відчула воля – дух землі уже піднятий хлист
І жар пекельного тавра, що так палало.
Віками був тернистим шлях нескорених світів
Представників націй своїх; час «Велич» їх нарік.
Бо їх життя, то боротьба за Світла подих скрізь,
А не в окремому куточку «зали» –
Планети мужній, на якій нам жити довелось,
Де править Темрява свої пишнючі бали.
Нам долею людською це далося недарма,
Бо кожен в змозі в погляді своїм знайти раба.
20 липня 2022р.
*Батьківщини
Мы
[i]Какой мы вывод из ошибок постигаем,
в такое русло путь судьбы и направляем.[/i]
Мы – представители, наследие цивилизации погибшей,
В учебники, что горьким опытом для человечества вошла.
Идеи, лозунги, призывы, "общность" наций прошедших:
Репрессий, диктатуры, войн, голодоморов жернова,
Навязыванье силой тех устоев,
Что для власти советов есть присто́йны.
Мы этот путь советский преодолели кто как смог,
Насколько нам хватило знания и сил.
Союз распался, 30-ть лет открыты двери и снят замок,
Но все года ветер противоречий так косил
Своим порывом наши ожиданья
От эйфории до страданий разочарованья.
Мы наблюдали, как страною правят силы продажные,
Для коих власть – наживы ремесло.
Как на своём пути они стирали в пыль отважных,
Осмелившихся бросить вызов им в "лицо".
Как правосудие стало марионеткой
В руках от алчности дрожащих крепко.
Нами манипулировать пытались они, то скрыто, то открыто,
Считая людей слабым зёрнышком.
Но когда мысль ясна, со взгляда пелена же снята,
Стремится к думающим нас всё большее число,
Видна уж за горой тех перемен зарница,
Что каждому позволит честно проявиться.
19 июня 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Орден* вручали французи Ліні Костенко
Неначе всій Україні за дії в війні.
Дивилась країна очами на них поетеси,
Серцем відчувала і думи плекала свої.
* 14 липня, у День взяття Бастилії (національне свято) посол Франції в Україні вручив поетесі орден Почесного легіону – найвищу нагороду у Франції, її присуджує президент країни.
15.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Осознать, что жизнь стала пеклом
И зависит от воя сирен,
Как пройти над ущельем смертным
Пожирающего соки вен:
Энергия жизни словно утекает,
Мираж реальности туманен и тает.
Моя действительность – кровавое зрелище.
Кликуш неистовых, продажных табун
Как воронья карканье. Трещины
Души-гитары, что осталась без струн
И онемела от ужаса в одночасье,
Её корёжа, они ломают на части.
Паника нагнетает стремление что-то делать,
Итог – возмущения крик.
Ноты тяжкие недоверия – на психику
Неуёмный "блицкриг".
Каждый из нас с этим справляется
Той силой воли, [i]духом[/i] что называется.
16 июля 2022г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953468
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.07.2022
Жовто-блакитний мужній стяг
Знову Ахілла сни фарбує.
Людей присутність його не раз ще потурбує,
Та буде тим допомагати у віках
Герой античності, у кого правди кроки.
Острів Зміїний* за злагоду та спокій.
*Давні греки називали його «Острів Ахілла», через те, що там було розташовано храм Ахілла і похований сам Ахілл.
4 липня 2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022