| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Не знаю, що мені робити
І як на цьому світі жити.
Все ніби добре, та насправді
Життя ламає наші плани.
Мені так хочеться любити
Себе, людей і все на світі,
Та серце, ніби, кам’яне,
Душа реве, а потім, наче, мре.
Я чую голос! Не один?
Їх два! Вони говорять!
Обидва хочуть донести,
Що жити важко і непросто.
Я знаю, та чому тоді
Стараюсь все я так спростити,
Байдуже ставлюсь до близьких
Та егоїзмом прагну жити?
Хіба це вихід?
Коли ж я зможу все оце змінити?
Коли зумію світ цей знову полюбити?
А все було інакше!
Колись любити я могла.
Була мала, неповоротка…
Була дитям щасливим,
Маленьким, радісним, мрійливим.
Дитя любило сонце,
Світ і спів птахів,
Звичайно також і своїх батьків.
Та де це ділось?
Куди запропастилось?
Пропало? Зникло? Заховалось?
Та ні, лиш егоїзмом
В серце увірвалось!
Увірвалось ще і щось нове…
Нове, зловіще і сумне.
І раптом барви щезли всі,
А мрії сутності утратили свої.
Життя не має більше сенсу,
А, може, й має, але де він?
Усе це прагнуть донести
Мені оці два голоси!
Вони звучать у голові.
Один живе і мріє далі,
А другий наче креслить це,
Та егоїзмом криє все.
Той другий все заполонив,
Добро і радість в першого відбив.
Між ними вічна боротьба!
Коли ж закінчиться вона?
Хто виграє у битві цій?
І так триває досить довго.
Той другий – демон, вічний ворог!
А перший – ангел, добрий, чуйний,
Мрійливий, щедрий й дружелюбний.
Як вже казала, боротьба!
Жорстока, сильна й нелегка!
Хто переможе я не знаю,
Але терпіння вже давно не маю!
Я не живу, я помираю!
У цьому винен егоїзм,
Але як вмру чи зникне він?
Не зникне! Буде жити вічно!
Погубить все… ось так зловіщо.
Тож мушу жити, сили всі зібрати
Стерпіти все і подолати
Оцей жагливий егоїзм.
Що моє серце полонив.
Я пам’ятаю, була добра,
Була щира, чуйна і мрійлива,
Тож нею й лишусь!
Точно знаю, що демону оцьому
В житті ніколи не програю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2014
Літні ночі...
короткі, приємні....
а сни в них чудові,
й завжди потаємні...
Так раз от заснула,
проснутись пора!
Проснулась... забула...
спокою нема!
А все це тому що,
тому що любила
любила не палко,-
його одурила!
Яка я жорстока!
Його розлюбила...
Покинула все це,
себе одурила.
Сама не караюсь,
не мучусь, не каюсь
його не кохаю,
та щось намагаюсь.
А що намагаюсь
сама я не знаю...
Напевно прожити
самій без любові?
Когось полюбити
й здобути спокою.
Надіюсь не буду
вже більше такою!
І вже як полюблю
то буду стійкою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476920
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.02.2014
Дуже часто так буває:
Тільки щастя здобуваєш,
Хтось завидує тобі.
Ти -щаслива, ти- літаєш,
а в думках звучать пісні.
Але згодом все минає,
щастя твого більш немає,
бо завидують тобі...
Таємниці розкриваю,
усі тонкощі й деталі
виставляють на показ?
Що робити ти не знаєш
і одне лише благаєш,
щоб забули про це всі.
Та навіщо так благати?
Нащо щастя віддавати?
Хай завидують собі!
Ми живемо тільки раз,
тож плекаймо своє щастя,
загадаємо бажання
і забудемо про всіх.
Хто щасливий ,той
це щастя вбереже
і не віддасть,
а хто мріє,той здобуде,
просто згодом прийде час.
Заздрість -гріх,
добра - не буде!
Той хто заздрить - не здобуде!
А хто щирий - буде мати
і щасливо панувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430976
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.06.2013
Ти любиш ,стараєшся
і намагаєшся.
Ти віриш,надієшся
і сподіваєшся.
Ти хочеш ,ти прагнеш
ти впевнено йдеш ,
але не завжди
мети досягнеш.
Надіятись мало,
потрібно іти,
потрібно всі сили
свої берегти.
Лиш діями зможеш
усім довести,
що вартий ти жити
щасливо,як всі.
Завжди пам'ятай,що
вчинки твої всі бачать,
всі знають,
цінують усі.
Та мало того,що
ти хочеш іти,
лиш діями зможеш
ти все довести.
Старайся,твори,
ризикуй та іди.
І впевненим будь у своєму житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412824
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.03.2013
Забуті слова,
забуті події...
давно вже забуті
усі мої мрії.
Надії нема,
вона вже втекла,
і мрії з собою
кудись повела.
Та ні,ще залишилась!
Проте не сама,
із нею любов
і віра міцна.
Не та вже надія,
не та що була
та все ж таки є
і буде вона.
Забуті слова,
забуті події,
давно вже забуті всі мої мрії...
нема їм ціни,
нема вороття,-
В замін їм нова
надія прийшла.
І будуть нові
події і мрії,
і будуть нові
перемоги й надії,
бо є віра міцна,
і мрійлива душа,
а також любов ,-
до світу й життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405275
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2013
Закрийте очі. Подумайте про щось приємне. Наприклад, про місце де би ви зараз хотіли опинитися.
Я б хотіла зараз опинитися на березі моря, серед крутих скелястих берегів, де чути лише шум хвиль та звуки чайок.Добре було б опинитися там не одному, а з товаришем , хоча самотність теж хороший спосіб відпочити.
Пригадую , як я була на морі разом із своєю двоюрідною сестрою… Було чудово,весело і цікаво. Я ,взагалі, дуже люблю море… Так, з тієї миті як тільки його вперше побачила… Я просто закохалася у нього.
А тепер коли хочу відпочити завжди думаю: «Добре було б опинитись на морі, адже звук морського прибою так заспокоює і навіює приємні спогади , а морський бриз наповнює все тіло свіжістю та легкою прохолодою.Всі думки кудись зникають і тебе нічого не тривожить.Ти у гармонії з природою , разом із стихією води. Ти щасливий….»
І от я вже ходжу по пісочному березі. Хвилі легко і ніжно торкаються моїх ніг, а запах моря навіює приємні відчуття і заспокоює.Я відчуваю спокій...Я відпочиваю... Але раптом, десь з далечини чути звуки:
- Юля!! Юля!
Я відкриваю очі і розумію , що все це лише мої мрії , мої приємні бажання , які я дуже хочу реалізувати як найшвидше.Я хочу відпочити від буденного життя , від міста серед гармонії , природи і тиші… хочу опинитися на березі моря , де буду лише одна, а другом моїм буде природа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405268
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.03.2013
В житті завжди багато хорошого,
але дуже часто навпаки
нам задається ,що світ втратив
свої кольори,і у відчаї ми
не бачимо різні шляхи.
Виходу ніби нема,а життя
наче б то, доходить до кінця.
Але ти не здавайся
і впевнено йди-
вір у свої сили і прагни до мети.
Але ти не здавайся і тоді -
життя стане кращим
ти лише в це повір.
Так,ніхто не говорить,
що все у житті завжди
буде тобі до душі.
В кожного з нас
труднощі є..
таким це життя
було,є й буде.
Якщо віриш в себе ти,
якщо прагнеш до мети-
Всі зусилля ти збери
і впред іди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404663
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.02.2013
Кожен з нас друзів
хочу мати,
Кожен з нас любить спілкуватись.
Та не кожен вміє щиро утішити,
та не кожен вміє
добре розсмішити!
Друг - це той,
хто буде до кінця з тобою,
друг - це той хто завжди втішить
теплим,щирим словом.
Тож цінуймо друзів,
будьмо також ними
і тоді усі ми -
станемо щасливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013
"Привіт" і "як справи",
Це всі наші слова.
Кохання чи казка,
Взагалі в нас була?
Гуляли й не знали,
як повернеться життя
Воно все сказало -
прощатись пора.
Спочатку все добре,
Різниця яка?
Ні легше, ні гірше
кохання нема...
А згодам настала
велика туга,
я мучусь,караюсь-
кохання нема!
І пишу листи
до тебе,Ромео,
а в відповідь лиш
"нормально","даремно".
Забудь!Не читай їх!
Листи це брехня,
пуста трата часу,-
мої почуття!
Згадаєш,забудеш-
мені всеодно!
Та знай-
вже не вернеш
того ,що було!
Я дійсно кохала...
Тебе і життя...
І кожну хвилину
цього почуття.
Та все проминуло!
Нема вороття.
Листи,мій Ромео,
не пишу вже я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404474
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.02.2013
Життя не завжди таке як хочеш ти
Але не треба здаватись
Колись так щастя прибуде і тоді
Щасливим станеш ти!
Не плач, не тікай від проблем
Вирішуй їх і впевнено вперед йди
Друзі з тобою ,пам’ятай це і вір їм.
Бувають моменти коли ти просто у відчаї
Саме тоді тільки їх підтримка тебе може спасти
Щастя є коли ти не один!
Не плач і щасливо живи,
Бо друзі з тобою завжди
Вони там де ти
Якщо так то навіть час і відстань
Не в змозі друзів розлучить
Вір в це і колись добре тобі буде завжди.
Дружба це сестра любові
Адже вона може в неї перерости
Тому не втрачай надію і впевнено перед іди
Пам’ятай щастя доб’ється той хто вірить і в реальність і в казки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013
На крилах думок,
На тлі своїх мрій,
Ми йдемо у цьому житті.
Щасливі усі , лиш тільки, коли
повірять самому собі.
Ми мрії свої
бачимо в сні,
Тримаємо в серці надію,
І віримо,що напевно колись
втілимо всі свої мрії.
На крилах думок,
На тлі своїх мрій
Ми йдемо у цьому житті.
Ми бачимо шлях,-
шлях не легкий
і хочемо швидше пройти.
Та шлях не закінчити,
поки життя ,
буде завжди поруч із нами,
і тільки в кінці нема вороття,
на крилах думок ми зникаєм.
Тож віримо , друзі,
Любімо цей світ,
і втілюєм всі свої мрії,
бо будкм щасливі ми тільки коли
повіримо всі в свої сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403914
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.02.2013