| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
У вас є благо це Москва
І завойовані міста,
Багата є у вас Сибір
І ваш ганебний «руський мир»,
Маразм принижених царів
І гній і смрад з усіх шпарин.
Для мене Русь - моя земля
І Україна є вона
І роботящий мій народ
Він здобуває всіх свобод.
А ваш імперський деспотизм
Людині в душу міцно вліз
І душить все, що є живе
І сіє смерть і горе жне.
Підла наскрізь - не месія,
Нарекла себе – Росія.
Та річка Рось ріка моя,
У вас отруєна вода,
Тече вона в твою Орду,
Що завела тебе в біду
І ти за спинами людей
Стріляєш у моїх дітей.
Минуло вже багато літ,
Як ти несеш ординський світ
І кров Алеппо і Чечні,
Донбасу проливаєш ти.
Та сила наша розцвіла
І ми повстали проти зла,
А світ очікує і жде
Коли Орда сама впаде…
2017 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726558
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.03.2017
Задовго до народження Христа,
За п'ять тисячоліть старої ери
Вже українська велич проросла
І світу понесла свої поеми.
Ми від землі, орала, орача,
Жили без меж, кордонів, частоколів,
Для захисту виймали ми меча,
Дотримувались всіх людських устоїв.
І ми були завжди живим щитом,
Що захищав від знищення народи
І поле бою сіяли зерном
Як і на заході, так і на сході.
Ми цінимо людей і вільний труд
Саме життя і право на свободу,
А нас насильно заганяли в бруд,
Несли погибель нашому народу.
Та переважно у своїй судьбі
Всі ми злагоди шукали не завжди
І гинули в нерівній боротьбі,
Під тяготою між владної вражди.
Минуло стільки цих тисячоліть,
Та залишився в степових просторах
Наш споконвічний хліборобський зміст
І наша віра у своїх соборах.
Ми тут з початку, ми - широкий міст
На перехресті всіх цивілізацій
І піднімаємося в повний зріст,
З'єднуючи ці культури й нації.
І ми вбирали в себе краще все,
Що створювали люди цього світу,
Тож тільки вся громада збереже
Гуманність, справедливість і освіту.
Це наш політ в майбутнє, у нове
І наш взірець всій світовій спільноті:
Ми м'яко відторгаємо старе,
Як у житті так і в своїй роботі.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2013
Пам’яті Івана Низового
Народи, нації і класи
Історії творці чи безпорадні маси,
Рушійна сила соціальних змін,
Чи джерело традицій та духовних сил.
Була у нас козацька Україна
І Київська могутня Русь,
Та з часом залишалася руїна,
Бо ворожнеча роз’їдала нас чомусь.
Все українське ревно в нас душили,
Але не вимирав наш волелюбний дух
І ми весь час його в собі носили,
Та він і досі не подух.
Ти робітник Донецька, чи селянини
Волині, Рівного, Карпат,
Єдиної країни громадяни,
Чому між вами знов такий розбрат.
Напевно, нам історія не вчитель,
Коли не розуміє брата брат,
То спритний ваш хазяїн і гнобитель
Все багатіє, розквітає у стократ.
А розум нації, її перлина -
Одних нещадно винищили,
Інших вже купили,
А треті з розпачу поглибились в собі
Та кличе вас стражденна Батьківщина -
Не полишайте матір у біді.
Доволі захищати їхні інтереси,
Не попаде тобі із панського стола
Злочині ці криваві меси
Вже не осяють хижого чола.
А сила наша в єдності така,
Коли виходять і ідуть мільйони
То не встоїть ні зграя їхня зла,
Ні їх брехня , ні їх лихі закони.
Будуймо разом наше майбуття,
Щоб для людей, для творчості і злету
І хай любов'ю повниться життя
І всім, що мріялось Поету.
2013 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412260
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2013
Треба повертатися к початкам,
К тій первинній суті нашого буття,
Коли жінка одарила світ малятком,
Понесла майбутнє у життя.
І вкладала все своє глибинне
І любов і ніжність і тепло,
Щоб її дитина була гідна
Людського призначення свого.
Щоби батька ї матір шанувала
І людей любила більш всього,
Щоби совість з малку не втрачала
І добром платила за добро.
Але братства в котрий раз не сталось,
Справедливість загубилась враз,
Коли всі ми поодинці намагались
Наближати свій щасливий час.
І зростали стрімко нові бранці
Під розмови, заклики і обіцянки,
Розділили нишком нашу власність -
Капітал не любить світло ї гласність.
І хизуються: ми демократи,
Ми еліта, істинні сини,
Заганяють знов людей за грати
І панують наші паничі.
Мій народ, на що ти сподівався,
На яку турботу і любов,
Коли майже всі твої обранці
Грабували і грабують знов.
Треба повертатися к початкам,
К тій первинній суті нашого буття,
Коли люди були рівні в братстві
І творили ради майбуття.
2012 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410336
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2013
Ти іншим став,
Прийшла пора,
З очей спадає пелена
І бачиш вже, твої права
Сьогодні лиш одні слова
В устах отих, хто чує всіх,
Кому народове болить
І мучить їх, бо ще земля
Їм не належить майже вся.
Вставай і захисти себе,
Бо сила й розум в тобі є,
Країна є, своя сім’я –
В твоїх руках і їх життя.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409667
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2013
1
Магічна сила капітал:
Товар, гроші знов товар.
Та щоби мати покупця
Забудь призначення митця.
2
Все що існує є в зв’язку
І цей зв'язок є суттю існування
Людини і в яку
Ти віриш поза всі вагання.
3
Звичайно, можна все спостерігати
І малювати ці картини,
Але потрібно українство піднімати
На світові вершини.
2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408885
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2013
Поговори зі мною, ластівко моя,
Щоб у мене кружилась голова,
Щоб ніжне розливалося тепло
З душі і серця ще мого.
Щоб ти всміхалася мені,
Як перші промені весни
І щоб хотілось знову жити,
Перемагати і любити.
Щоб відступав біль самоти,
Коли зі мною поруч ти
І твої вчинки і думки
Я поділяв би назавжди.
Щоб зникли зради і образи
Коли серця палають разом.
І щоб не гаснув цей вогонь
Несу тобі свою любов.
Щоб право кожного було
На щастя, радість і тепло,
Щоб ці найкращі почуття
Живили все наше буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2013
Живу, радію я життю
Коли творю, коли працюю,
Коли одну тебе люблю
І лиш тебе цілую.
Хочу відкрити почуття
Їх серце дарувати зможе
І в цьому мабуть суть буття
І суть людини схоже.
Тому напевно саме ти
Весь час мене оберігала
І через всі наші роки
Вела, чекала і кохала.
І я без тебе тільки тінь,
Чи може ще солодкий біль,
Чи марно прожиті літа,
Чи твоя радість чи біда.
І все ж щаслива я людина,
Коли зі мною поруч ти,
Я піднімаюсь на вершини
І хочеться тепло нести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2013
Непомітно в життя увійшла,
Полонила і серце і душу
І про Вас зараз думаю я
І любити і мучитись мушу.
Вже спливають у вирій роки
І ні що цей політ не зупинить,
Але як зупинити ту мить
Коли ти була зовсім щаслива.
Чи коли ти сестрою була,
Чи маленькою донею з татом,
Чи в кохані щасливо жила,
Чи як ніжна і лагідна мати.
Знаю все це було без мене
Та я бачив твої щирі очі
І палали вони добротою
І палили красою охоче.
А коли виливали журбу,
Чи ставали такі невеселі,
Значить взяла ти ношу важку
Берегині сім’ї та оселі.
Непомітно в життя увійшла,
Полонила і серце і душу
І про Вас зараз думаю я
І любити і мучитись мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2013
Подарувала сильні крила
І новий світ мені відкрила
І надихала на політ,
З собою підняла в зеніт.
Та я не знав, як дуже важко
Літати у полоні щастя,
Та підніматись на вершини
Любові, людяності ї віри.
Нести тепло, світло надії,
Коли болить, чи гинуть мрії,
Та виливати серце ї душу
В оці вірші та вчинки мушу.
А ти вела, не відпускала,
Здавалось сил більше не стало,
Та ми у парі знов кружили,
Горіли, сподівались, жили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2013
Я подумки лечу до тебе,
Радію, мучусь і люблю,
Не віддаляй мене від себе
Прошу, благаю і молю.
Ти відчуваєш дуже хочу
Побачить сонечко своє
І обнімати і кохати
І цілувати всю тебе.
І так до себе пригортати,
Щоб ми зливалися в одне
Бажання, почуття і тіло
З любов’ю, з трепетом та щиро.
Щоб дати простір почуттям
І мріям рідної людини,
Щоб доля дарувала нам
Цих насолод хвилини.
Та віддавати цю любов
Довкіллю, людям та дитині,
Щоб це повторювалось знов
Не тільки з нами а ї з усіма.
Тому по справжньому люблю
Оцих людей і нашу землю
І лагідне твоє тепло
І вибух почуттів безмежних
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2013
Люблю, цілую, обнімаю,
Таку як є тебе кохаю.
І якщо в долі два крила
Одне це ти, а друге я.
Люблю коли мене бажаєш,
Чи непомітно віддаляєш,
Коли голубиш або мучиш
Ми вдвох здолаємо ці кручі.
Люблю за те що ти чекаєш,
Весь час мене оберігаєш,
За всі твої безсонні ночі
Люблю, цілую твої очі.
Люблю тому що надихаєш
І над буденним піднімаєш,
Найкращі почуття мої
Ти будиш з глибини душі.
Люблю, сподіваюсь і мучусь
Ти надійне моє джерело
І тому я завжди повертаюсь,
Щоб зі мною в житті не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2013
Не переборене моє кохання
До тебе йшов я стільки літ,
Моя надія і моє вагання,
Моя жага і мій політ.
Політ думок і почуттів,
Нестримний вибух творчих сил,
Коли всі справи і слова
Сіяють радістю тепла.
Його нести мені завжди,
Як поклик рідної землі,
Як щирий твій палкий вогонь,
Що зігріває знов і знов.
Тому іду я до кінця
Початку нового буття,
Прийму і славу і ганьбу,
Бо я люблю і я живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2013
Я не умру, я житиму в серцях
Своїх дітей і нашої родини,
Найкраще ми лишаємо для вас
І ви несіть в майбутнє свої мрії.
Я не умру, я буду в почуттях,
Що дарував коханій своїй жінці,
Коли любов переповняла нас
І ми горіли вдвох, не поодинці.
Я не умру, бо не складав я крил
У справі тій, що нас опанувала
І витрачав я стільки розуму і сил,
Що на все інше так не вистачало.
Я не умру я житиму в роках,
В моїх нащадках, учнях, побратимах,
Бо все що знав, що створював, що мав
Я людям ніс, що було в силах.
За їхній біль, їх сльози, їх журбу
Горіло серце і палали думи:
Щоб справедливість мала ще вагу
Її виборювати мусять люди.
Я не умру, бо я творив життя,
В своїй роботі і в моїй любові
До кожної людини, трударя
І до свого народу.
2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402775
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2013