| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
[i]́́По всіх фронтах,
Одним оружжям,
Виступим
І здобудемо.
Для всіх і кожного:
Свободи!
Щастя!
Кращого життя!
Прокинтесь ,люде
Час настав!
Нас дух свобідний поведе.
[/i]
І от здіймається заграва:
Князі, коза́ки і каменярі —
Огненна лава!
Застогнуть клятії тирани,
І луснуть набиті кармани
Так поквитається народ
За сотні завданих негод!
Народу сила нездоланна
Полиште страх!
І множте вольний крок!
Се не політика екранна
Се боротьба за синів і дочок.
А нас там десь спостерігає
Кобзар-Шевченко й Каменяр-Франко
І сльози щастя утирає:
«Борітесь, діти!Всім лихим на зло».
Розквітне наш огонь столітній
Згадає кат Бандеру і Хмеля
І розпочнеться в історії новітній
Сторінка справді вольного життя.
Повік ніколи не забуду
Порив єдиний тисяч душ:
Повірте!
Станьте!
І розвійте!
Катів проклятих.
Виганяйте з усіх ратуш і усюд.
Ми — вольні діти України:
«Дідову пам’ять борони»
Забудьмо незгод години
І станем спільно до борні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Сидів я бува у своїй стороні,
Коли тиша прошепотіла ледь чутно, з-за плечей:
«Вікно прочини».
Там стояла усміхнена Ти
І ледь помітно вустами до мене:
«Впусти».
Мене затуманив п’янкий подих кохання,
Спраглою душею:
«Ввійди».
Та зайшли лиш тіні-слова —
Вісники солодко-тяжкої печалі.
То де ж Ти, любове моя?
Чому не зі мною?
Чому лиш —
Ледь помітно губами:
«Впусти»?
Я відчиняю всі двері для тебе,
Будь як вдома!
Тільки:
«Ввійди».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2013
Легкий вітерець
Весною по обличчю.
Зболені зимою, виходять до світла.
Тепло тут.
Люди дивляться у метро привітніше.
Полохливі посмішки на дівочих обличчях,
Грайливо-обережні погляди.
Тут кохають моментом.
Тут кохають, щоб більше ніколи не побачити.
Нове життя, заміщаючи старе,
Наполегливо стукотить у двері.
Стукотить, щоб зникнути коли відчиню —
Жартує.
Старе гине, слугуючи їжею для нового
І нове з часом вмре, перетворившись на їжу.
І буде біль,
Знову.
Та без нього життя — не життя.
Життя — страждання.
Тільки мертвим не болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417684
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.04.2013
Тут монітори світять тьмою,
Тут нас багато але всі самотні.
Тут люди по сантиметру,
Ледь-ледь до свого щастя.
Ми бачимо сліди.
І шукаємо причин
Чому не можемо це зробити.
Ми шукаємо причину
Позбутися свого щастя,
Своєї свободи.
Ми забули як мріяти!
Ми не віримо у чудеса.
Нас не займають проблеми інших.
Ми забуваємо, що таке «людина».
Лиш інколи світанок опалює
Звиклі до темряви очі,
Ми плачемо.
А де ж «щастя»?!
Де те очікуване «щастя»!?
Ми його чекали,
Отже були щасливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417510
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.04.2013
Блажен той біль, що досвіду навчає,
Скрегочуть зуби: «Клятеє життя!»
Та він мене не полишає —
Кидає в темне забуття…
Я завше зранений, побитий
Блаженним пройнятий болем.
Додому шлях мені вже битий
І знову тисяча дилем.
І я тікаю, за крайсвіт!
Скитаюсь поміж трупів
І знов вагання — тисячі боліт!
На кілька речень збуті.
А потім пустка…
Лиш руки догори.
Співай артистка!
Черкаю болю береги.
І знов усмішка на хвилину,
Ховаюсь сміхом по життю.
І все чекаю болісну годину,
І знов кивну старому забуттю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
Було се давно:
Зацвітали троянди —
Кохання гірлянди.
Було це недавно,
А наче давно.
Ми з тобою,
Довкола гірлянди
І ніжні троянди.
Святою метою!
Ох, як же давно…
Зносило в небо,
В обійми до тебе
Як високо — Ле-ле!
І там є тепло!
Ох, як же давно…
Троянди забили мій подих!
І впав…
Тебе хтось з «твоїх» погукав,
То ж я і затих,
Здушив свій останній подих.
Та були ж ми рідні!
Чи я так хотів?
У котре злетів —
Лиш ідоли мідні.
Ох, як же давно…
Ох, як же недавно!
Тріпочу душею,
У котре малюю чергову Лорелею?
Та ти не така!
Ти завжди будеш.
Зустрінеш не раз і мене пожнеш!
Ох, як все-таки вічно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2013
Темна кімната,
Примарою світла,
Неначе палата —
Така ж непривітна.
Я хворий і ліків нема!
Лиш дим у руці.
Моя душа весь біль прийняла,
Залишивши пісні оці.
Втоплені в п’янкому вині,
Ми одні…
Чи то тільки я, на самому дні.
Такі вже слова…
Чи то я не сказав, чи ти не почула.
Та ти залишишся в серці — Одна!
Шрамом на грудях — Випиваю до дна!
П’янію все більше: «Одна!Лиш Одна!»
А може ти теж сп’яніла коханням?
Хіба ж то я знав!
Подай мені знак — завершим тяжкеє століття,
Бо я вже не той — так боляче впав…
Співаю п’янким лихоліттям!
Як би ж тільки знак,
І я біля тебе.
Я встану з землі щастю на знак!
Я так хочу буть рідним для тебе,
А не лежати в пилюці навзнак!
Прилину до тебе,
Хоча б уві сні
Чи може я вигадав тебе?
А звідки взялися оці ось пісні?
Закохалися в тебе…Значить ти є.
Твоє мовчання — для мене се мука!
Твої слова — обітований край!
То ж нащо дана ця невитримная мука,
Коли не судилось відвідати Рай?
А Рай мій з тобою,
Ось тут, у серці.
Молю: «Зостанься зі мною!»
І зупини ці тужливі пісні,
Наскрізно просяклі тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2013
Царство спокою…
Огорнене шовковою імлою,
Мов шаллю —
М’якою даллю.
Царство думки:
Лемки, дамки, незнайомки…
Мов сріблом попід стелею —
Глибокою купелею.
Запалюються яскраві думки,
Мов зірки — в голові.
Мов срібні оксамити,
Вигають у пітьмі.
Лічу ті дивні звізди
Та не стане рук…
Лечу до них яскравих —
У золото наук!
Та ніч лишень хвилина —
Злітає оксамит,
Зтухають ясні звізди…
І скаржуся — «лиш мить».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2013
Без тебе…
Довкола лиш пітьма,
Густа імла — не більше!
Молюсь все рідше і тихо лиш зітхаю,
Твій образ!
У Душі ховаю.
Чекаю…
Переді мною світлий монітор,
І ти на ньому!
І світло з нього,
Але ж густа імла:
Усе, крім тебе!
Сповила…
Сплила…
Річкою часу моя туга!
Тепер чекаю,
Тебе я…
Співаю, відомий час все наближаю —
Майже злітаю!
Але ж:
Світлий монітор, густа імла —
Усе довкола сповила…
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2013
Зимовий подих, шелестить
Як зараз бачу я ту мить,
Чарівну тут і разом з тим тоскну.
Легеньким снігом по вікну…
Зимово, холодно, нудьга
І я не знаю ці обличчя,
І ти зайшла — довкола протиріччя!
А я благав — «нудьга».
Та чи хотів того, чого благав!?
Двояко…«Протиріч!» — жадав,
Колись давно, та вже наївся.
А то не іграшки — спинився.
Та душа гине у спокої —
«Мені б любові та їдкої».
І дістаю глибоку чашу,
Та не мою, а саме — «Нашу».
Ходімо вип’ємо разом
Той гірко-солодкий трунок!
«Двояко» — кажеш?
Знаю, пив.
Минулі я сповна іспив…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2013