| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
За вами правда,за вами віра і Бог
Невинні смерті - рахунок на тисячі
Янгол в окопі спить на плечі
У кожного воїна
Боронять Марік, боронять Харків, Ірпінь
Плачуть у Бучі, стискаючи кулаки
Не стати б часткою «країни навпаки»
Моляться
Ненависть,лють гарячим б‘є джерелом
У Краматорську, піднявши іграшку із землі
Шлють вголос у напрямку кораблі
Великі люди
Прильоти? Відльоти,знову від нас на Мико..
В Херсоні в облозі приходять сни
Про море, степи і про кавуни
Ще буде
Вкрали весну, вкрали життя не вдавилися
Ягнолів сотні летіло й летить над полями
Спільне?Немає ніч спільного з вами
Ви вороги
А відчуваєте,як вас ненавидять,правда?
Очі не брешуть, в них неземна якась лють
З кожного двору,з вікна вам у слід плюють-рускій,бєгі!
Дикі, озлоблені,щастя не бачивші звірі
Ходять землею, господарюють
З жінками,старими малими воюють
Ох.. Мастаки
Буде все так,як би з вами і мало бути
Чорні пакети їдуть в камазах і потягах
Темної ночі,потайки і без почестей
Там не з руки.
Навіяно дописом про «Херсонський кавун вам не арбуз»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Хочеш стану відьмою чи ворожкою?
Хочеш стану пітьмою..чи порошею?
Зможу я засніжить,завіхолить,захуртить
Але я не зможу тебе, рідний, не пустить..
Мусиш захистити наш дім і що буде там.
Я ступатиму,милий мій, по твоїм слідам..
Я для тебе вишию,мій ясний, вишиваночку.
Аби ти вдягнув її, не чекав, вже до раночку.
Вишила я маками,червоніють, рясні, наче кров.
Аби памятав і носив на собі ту мою любов.
Аби знав що зшиті з тобою ми на життя.
Знай,чекатиму, мій п’янкий, твого вороття..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
Таке небажання бути поруч,
Палке небажання твоїх обіймів і рук.
Ти наче вогненний, хтивий обруч,
Стискаючий серце після стількох розлук.
П'янка самота, нероздільна ніким, крім мене..
Так, так, я та сама, що і колись, до своїх гріхів.
Самотня струна, загублена під старим кленом.
Ти до своєї скрипки долучити мене не зумів.
Ну що казати? Бува з усіма..не дивно.
І я не перша, кого тривожать думки про суїцид.
А ,може, там я буду інша..якась зчудована і чарівна.
І більш не думатиму про тебе і не відчуватиму стид.
І так до болю стискається серце у грудях.
До невблаганності плаче й кричить душа.
Ти не прийдеш, прийдуть інші, зовсім незнані люди.
Мені ромашки складуть на плиту, що виднітиметься зі спориша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2014
Таке небажання бути поруч,
Палке небажання твоїх обіймів і рук.
Ти наче вогненний, хтивий обруч,
Стискаючий серце після стількох розлук.
П'янка самота, нероздільна ніким, крім мене..
Так, так, я та сама, що і колись, до своїх гріхів.
Самотня струна, загублена під старим кленом.
Ти до своєї скрипки долучити мене не зумів.
Ну що казати? Бува з усіма..не дивно.
І я не перша, кого тривожать думки про суїцид.
А ,може, там я буду інша..якась зчудована і чарівна.
І більш не думатиму про тебе і не відчуватиму стид.
І так до болю стискається серце у грудях.
До невблаганності плаче й кричить душа.
Ти не прийдеш, прийдуть інші, зовсім незнані люди.
Мені ромашки складуть на плиту, що виднітиметься зі спориша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2014
Скільки хотілося тобі розповісти,
За стільки літ я зсумувалась за тобою.
І вся любов давно сплелась з журбою.
Я пам’ятатиму тебе..а ти?
Побачити хотілося б тебе.
А знаєш, у нас знову осінь
Повіриш, пам’ятаю тебе й досі.
Та все вдивляюсь в небо голубе.
Ні, звідти я тебе вже не чекаю.
Не повертаються ж бо з тої далини.
І душу здавлює тяжкий ланцюг вини.
А так хотілося почуть: « Прощаю»..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
Мій Криме,
такий далекий і близький,
водночас рідний і чужий, Криме..
Звертається до тебе Україна, та, що любила тебе стільки довгих літ,
Та, для якої був коханим сином, єдиним, неповторним на весь світ.
Поки звертаюсь, Криме, бо вже, може, змінили назавжди твоє ім’я,
Твоє майбутнє так мене тривожить, ми ж рідні, ми єдині, ми сім’я.
Так важко зрозуміти..ти, мій сину, пішов до тих, хто звалися «брати»,
Хто заманив тебе в лиху годину, кому плювати, що ми рідні, я і ти..
Хто брудним черевиком став на тебе, хто гори золоті наобіцяв,
Хто мирне над тобою закрив небо, хто хмари дулом автомата розігнав.
Дивлюсь на свої чада нерозумні, що з триколорами в руках на площу йдуть,
Їх голови гарячі та безумні не скоро зрозуміють, в чому суть..
Чому вони так вперто і затято не можуть дати неньці один шанс?
Чому готові брат іти на брата? За що йдуть на потворний мезальянс?
І я не вірю, я не вірю, сину, що хочеш матір’ ю назвати не мене.
Що хочеш гнути ти, мій сину, спину, на того, хто Росії присягне!
Не вірю я і вірити негоже, тій матері, що любить без межі.
Молю тебе, і закликаю, Боже, мою дитину безталанну збережи.
Як сон, як сон страшний наша розлука, і я, як на останнім рубежі.
Навіщо кинув ти мене на довгу муку, нащо подався у краї чужі?
Я- рідна, чуєш? Я – одна єдина, такої іншої не буде і нема!
Я – твоя мати, ненька Україна, що гордо прапор український підійма!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501420
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 26.05.2014
Ти так нахабно шарпав моє тіло,
Хотів,щоб я була м'якіша спориша.
А я, дурна, більше життя хотіла,
щоб відігрілась твоя злостива душа.
Я вдіну своє чорне плаття "сексі",
щоб паморочилося в твоїй голові.
Як завжди, працюватимуть рефлекси.
Але недовго..лиш хвилини дві.
Я намалюю губи,зараз модно,
щоб червоніли вони наче кров.
Ти підійдеш і скажеш" Тут свободно?"
А може вздумаєш, що це любов?
ДІстану із полиці ботільйони
На свої дві панчохи натягну..
І почуватимуся аж на три мільйони!
Бажатимеш ти лиш мене одную.
А я така вся горда й неприступна,
розчавлю каблуком твій хтивий сміх
Жіноча помста ж бо така підступна.
Тепер скажи,ну хто з нас переміг?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013
Ми сварились..кидались словами у вічність,
І хотіли стократ одне одному допекти.
І думок тих незрілих стрімка хаотичність
Наближала нас крок за кроком до пустоти.
Говорили якісь давно збиті фрази,
що летіли десь геть із відкритих фіранок
Не могли,як люди, попрощатись відразу..
а за вікнами вже майже ранок.
Я тремтіла від тієї нестерпної думки-муки,
що пекла мене як клеймо,стрімко й гаряче.
Ти не думай,буцім-то хапатиму тебе за руки.
Час гоїть рани. Переболить мені й перепече.
І не буду казати,що ти там про щось пожалкуєш.
Не бажатиму тобі ні горя,ні дівочіх сліз.
Побажаю тобі величезного щастя,чуєш?
О, величний господарю,мого серця і двох жовтих валіз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013
Стояла у полі смерека,
дивилась в захмарену вись.
І далеч їй снилась далека,
де вічні сніги простяглись.
" Ой, то ж не смерека,
то мати ", -
гукнула зозуля здаля.
Її на світі тримати
не зможе ціла земля.
Не зможе тримати,
бо туга скувала серце її.
Утратила сина і друга.
Немає більше сім'ї.
А хто ж винен в горі тому?
Хто серце рве,як струну?
Сини! Повертайтесь додому!
Не кидайте матір одну..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Наснилося,що ти прийшов з війни.
І обійняв мене під цвітом вишні
Благослови, його,молю, Всевишній!
І сохрани..
Наснилося, що ти прийшов в той час,
Коли буяє колос стиглий жита.
Коли потрібно просто жити
Любити нас..
Наснилося, що поруч ти,
На дворі жовточола осінь.
Спасає неба чиста просинь
Від самоти.
Наснилось синє марево зими..
Ти під вікном,де квітла стара вішня,
Так,повернув мені тебе Всевишній!
Щасливі ми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Стільки хотілося тобі розповісти ,
За стільки літ я зсумувалась за тобою.
І вся любов давно сплелась з журбою.
Я пам’ятатиму тебе..а ти?
Побачити хотілося б тебе .
А знаєш,у нас знову осінь
Повіриш, пам’ятаю тебе й досі.
Та все вдивляюсь в небо голубе.
Ні, звідти я тебе вже не чекаю.
Не повертаються ж бо з тої далини.
І душу здавлює тяжкий ланцюг вини.
А так хотілося почуть: « Прощаю»..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2013
Моя рідна, ти спиш.
І ніщо не турбує ввісні.
Я візьму всі турботи твої і печалі.
Заспіваю, як ти колись співала мені,
Відпочинь на заслуженому п'єдесталі.
Я згадала, як ти тримала за руку мене,
тріпотіла за вітром на шиї твоїй хустина.
І просила у Бога:
" Нехай біль і біда омине,
як краплю води, схожу на мене дитину."
Спи, матусю моя, відпочинь
від буденності сірої і від тієї розпуки
Хай насниться тобі далечінь
Я поки що триматиму твої руки.
Я щаслива,що поруч завжди є ти.
Де б не їздила я,і де б не блукала.
Повертаюсь додому через мільйонні світи..
Ти прокинулась рідна? Ось твоя кава..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2013
Я лежу горілиць,
Весна запліта мені коси.
І вплітає у них запах повені,
талих снігів.
На вустах моїх посміх,
та котяться сльози.
ранні роси із дивних,
далеких лугів.
І так стрімко беруть
і підводять мене до цариці
ті невидимі досі нікому
живі потічки.
Я уквітчана й зрошена
йду по землі до сестриці,
щоб скоріше торкнутись
її неземної руки.
І нестиму між люди
благую про неї звістку,
щоб зраділа давно вже в чеканні
спрагла земля.
Тій появі з-під снігу крихкого
квітки-первістки.
Лише їй зрозуміло,
що значить те перше маля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401248
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.02.2013
Іти..іти.. Куди іти?
Навіщо спалювать мости?
Пропасти безвісти..
А ти? Куди писатимеш листи?
Як зможеш ти мене знайти?
Які шукатимеш світи?
Чи просто треба твоє "ти"
Очистити від темноти
Зростити й обезсмертити,
Борги сплатити і піти.
І, незалежно від мети,
Іти..іти, щоб вижити.
Так, все-таки я "анти-ти".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2013
Листоноша
Сірі хмари..
Сталеве небо.
" Будеш каву?" -
" Ні, ні, не треба."
" Може все-таки.."
" Перепрошую,
В мене зустріч
із листоношею."
" Це важливо?",
" А як гадаєте?"-
" Ви чекали когось?
Чи чекаєте?"
" І це зовсім Вас
не стосується!
Я Вам винна щось?
Може вулицю
зайняла,
а Вам більш пече?
Вам то що?
У Вас є плече,
знаю певно я,
вчора бачила,
Що у Вас сім'я.
Вам не байдуже?
Може Вас на мить
жалість пройняла?"-
" Що тобі болить?"-
" Серце без тепла"
"Жаль зробити
нічого не можу я.
Хіба стати
листоношею?
Принести тобі
клятого листа,
Дочекалась щоб
чиста і свята
слів тих бажаних,
хоть на мить..
Може серце переболить.."
І не згоїться,
й не переболить.
Вже не перший рік
так вона стоїть.
І чекає все
зустріч з листоношею.
Он де він іде.
Перепрошую..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2013