| Сторінки (2/175): | « | 1 2 | » |
Зашторюй швидше, мила, штори,
У ліжко спішно чимчикуй -
Знайомитиму із прибором!
Як працювати з ним врахуй:
У руки варто ніжно брати.
Там, де не треба, не тисни!
Цей пристрій дуже делікатний,
Він же не різьблений з сосни!
Скажу іще одне тривожно -
Зубами гризти це не слід,
Бо, ненароком, справді можна
Накоїти багато бід!
Я знаю - ти усе зумієш,
Мої вказівки пам'ятай!
Ти так давно про нього мрієш,
Тому вперед! Бери! Давай!
...Ну годі радісно пищати!
Ти справжня гуру! Це твій культ!
Старайся лиш не поламати
Новий телевізійний пульт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461519
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.11.2013
14 вже днів промайнуло відтоді коли ми
Перестали бажати успішного, доброго ранку.
З відчуттям невідомої, мабуть, тяжкої провини
Замикаю на ключ спорожнілу серцеву альтанку.
14 вже днів не отримую в́ід тебе звістки.
Досі грають мелодії в скронях, що слухали разом.
Так бракує присутності в моїй душі колоністки,
Як картинці, з якої поцупили ключовий пазл.
14 вже днів як закрились відроджені чакри,
І підкорені настроєм моїм нові амплітуди.
Залишається прикрим, але констатованим фактом,
Що знов стали чужими по духу споріднені люди.
14 вже днів... Часу було, здавалося, вдосталь,
Щоб забути наз́авжди зурочені мрії колишні.
Та стоїть непохитно щодня у очах твоя постать,
Відчуваю стоятиме й далі наступні два тижні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
СЛОНИ!
Настільки прекрасні вони!
У очі ти їм зазирни -
Побачиш багато тепла в них і світла.
СЛОНИ!
Легенько за хобот торкни,
На вухо щось добре шепни -
Чекає на тебе усмІшка привітна.
СЛОНИ!
Рукою сягни їх спини,
Ногою у такт їм тупни,
У ритмі із ними побудь хоч хвилину!
СЛОНИ!
Рожеві навідають сни!
Ти щастя від них почерпни,
Хай хвилею радість на тебе нахлине!
*картинка - Надія Яворська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460252
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 13.11.2013
Мій Ангеле, мушу зізнатись Тобі, мені страшно.
Боюся Любові вогонь спопелить мою душу.
Пожежні на виклик приїдуть, як завжди, не вчасно,
Заллють оковитою серця обвуглену грушу.
Мій Ангеле, чуєш, Тобі розповісти лиш можу -
Гасити пожежу не хочу, усім на відміну.
Підкинь мені хмизу! Багаття стократно примножу -
Горіти іскристо все ж краще бездухого тліну.
Мій Ангеле, прошу, підтримуй палаючу ватру,
Не дай, закликаю, мене опустити у воду.
Без Твого вогню, усвідомлюю, жити не варто.
Допоки горю — відчуваю душею свободу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
А ти приходиш в мої сни,
Хоч не просив тебе про це,
І не збагну ніяк чому?
Можливо простір той тісний,
Володарює де Морфей,
Чи може нудно там йому?
А ти приходиш крадькома,
Щоб доторкнутися душі.
Вповзаєш в неї, як змія.
У нас майбутнього нема –
Любов лежить серед мерців.
Я вже не твій, ти не моя.
А ти приходиш. Кожну ніч!
Бодай забула б ти цей шлях!!
Чи загубилася на нім.
Щоби хоч раз вдалось мені
Злетіти, наче вільний птах,
У гордовитій самоті.
А ти приходиш... Приходи!
Хоч в снах побудемо удвох.
Заради цього тільки сплю…
Між нами спалені мости,
Але, мабуть, ти знаєш, ох,
Як сильно ще тебе люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458908
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.11.2013
Я знову відхилив черговий квест,
Що між думок в перші ряди продерся –
Скипів мій мозок, заявив протест,
Що слухаю поради тільки серця.
Я мусив з ним піти на компроміс
(Попробуй сперечатись з інтелектом)
І центр управління переніс
У сектор, що керований адептом.
Тепер моє життя в його руках -
Я роблю все, що мозок зажадає.
Він мною, поборовши мій же страх,
Немов маріонеткою гойдає.
Я схильний став до різних авантюр,
До витівок також з’явивсь запал.
Як в жебрака забрав пачку купюр,
То зрозумів – я навіть екстремал!
Життя моє перетворив в пригоду!
Аж бризкає в мені адреналін,
Коли долаю нову перешкоду
Й не думаю при цім про вазелін...
Логічний хід думок побудував,
Все посплітав в один єдиний колос.
Та раптом якось запеленгував
Захриплий і ледь чутний серця голос.
В ту саму мить відразу припинив
Той "інтелектуальний ренесанс",
Побачив перед ким я завинив,
Порушивши встановлений баланс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
Далеко нелегка у Вас робота,
Либонь, одна з найтяжчих на землі.
Яка завжди іде від Вас турбота,
Вельмишановні наші Вчителі!
А скільки ще терпіння вимагає,
Скільки тих тлумачень знов і знов!
Усіх сьогодні разом нас єднає
Численна шана, вдячність і любов.
Й не збагнути нам самовіддачі
Та вірності традиціям наук,
Еге ж, бо, мабуть, отакої вдачі
Лише отримать можна з Божих рук.
І за заслуги Ваші чималі
Вам до землі уклін, Учителі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452569
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2013
Територія обману,
Де всі брешуть всім у очі,
Наче чорт усіх наврочив,
Ну, а може просто сп'яну.
Де всі одягають маски,
Щоб сховати свою ″либу″,
І міняють хліб на рибу,
Де дорослі вірять в казки.
Територія ілюзій,
Де чомусь чекають диво,
Хоч навколо все зрадливе...
Світ немов після контузій.
Де кладуть у фантик каку,
Щоб відзначили всі клерки,
Дегустуючи цукерки,
Дивовижність того смаку.
Територія пороку,
Де загрузли всі у гнилі.
Німб ховає ріжки милі -
Непомітно навіть збоку.
Де одна мета – корито.
І дарма, що на болотах,
Лиш би плескалось у ротах.
Де так неприємно жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013
Ми тулилися спинами,
В різні боки дивилися
І мовчали так голосно,
І кричали так тишею.
Розмежовані стінами
Суперечки-Чистилища,
Що зростали так болісно,
І ставали все ширшими.
Ще тулились потилиці,
Хоч лоби вкрились ґулями,
І словесні баталії
Вирували у головах.
Серця биті на милицях,
У взутті, що намуляло,
Пройшли крізь аномалії
Де бул́о надто холодно.
Все ж тулилися душами,
Що від болю скрутилися,
Навідріз відкидаючи
Геть усі звинувачення.
Якби тишу порушили -
Вже б давно помирилися,
Та сиділи чекаючи
Хто попросить пробачення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013
Це осінь... самотність...
Летіти донизу опалим кленовим листком.
Це осінь... і досі...
Здається висіти на гіллі було́ добре двом.
Це осінь... в волоссі...
Закутатись носом і спрагло так дихати ним.
Це осінь... у шоці...
Прощатися з мріями, літом, коханням п'янким.
Це осінь... десь свисне...
Заплаканий вітер між чорних і голих дерев.
Це осінь... навмисне...
Натягує в серці оголений зболений нерв.
Це осінь... і киснем...
Уже не надихатись як би його не хапав.
Це осінь... так тисне...
На груди, бо сильно занадто улітку кохав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Знаєш?..
Так хочеться розказати…
Про свої бажання…
Битися головою об стінку!..
Маєш?
Хоча незручно питати…
Пробач за вагання…
Дай скористатись свою хустинку!
Ситий…
По горло життям цим…
Я так вже наївся!..
Як думаєш, може вже досить?!!
Битий…
Якимось Поганцем…
Ну що ж ти розсівся?!
Душа порятунку так просить!!!
Криком!!!
На цілу планету…
Луною озветься…
Та хай же накриє цей світ цунамі!!!
Лихом…
Ти візьмеш газету?
Рука не здригнеться?
Зробиш для мене своє орігамі?..
Друже!
Зіллємся лобами...
Хай зуби скрегочуть…
Спасибі за те, що плече відчуваю!!!
Дуже…
Слабкий до нестями…
А демони хочуть…
Забрати мене... Та я не відступаю!
...Ранок…
Пульсує кров у мені…
Боюсь рухнутися…
Й товариш мій чомусь дуже втомлений…
Танок…
Всіх сонячних променів…
Змусить всміхнутися…
Дасть зрозуміти – я не надломлений!...
Завжди є той, кому ти потрібний... Просто скажи йому, що він потрібний тобі… ©
12.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2013
Запах вчорашнього літа
Під ніс легенько підніс
Змоклий розхристаний вітер,
Сівши між віття беріз.
Спогад про зоряні ночі
Заграв у світлі заграв,
Струни душевні лоскоче
М'якістю скошених трав.
Місяць пихатий уповні
Притих мрійливо при тих
Щирих зізнаннях любовних
Пари сердець молодих.
Плакав останній вже вечір
Літа в душі – то літав
Згусточок хмар безсердечний –
Зливою осінь вітав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013
Присвятив себе Господу він... Він священнослужитель,
Який кожного дня між людей ширив Божий закон.
Але часом коли по неділях в церковну обитель
Приходила вона — він ховав погляд свій між ікон.
Як обітницю дав – ні на мить не лякав його сумнів,
У призначенні тому, що вибрав свідомо колись.
Він не думав... не знав... він не бачив ще тої красуні
Від якої весь внутрішній світ кардинально змінивсь!
Почуття під табу і постійні душевні тортури...
Він боровся як міг... він до неба невпинно взивав!
Та зітхали лиш церкви старезної купол і мури
Як на сповідь схилилась вона, а він їй сповідавсь...
Вона встала, пішла. Він залишився наче розп'ятий.
Оглянулась сказати: ″А, знаєте, Бог - є любов″...
Чи ти, Боже, на нього зійшов, чи він просто проклятий?
Людям не зрозумілий, відлучений з Твоїх церков...
З нею в серці, із Богом в душі йде упевненим кроком,
Хоча знає чекають випробування чималі.
Може там, на тім світі це вилізе все йому боком -
Він до пекла готовий, а рай вже пізнав на землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447169
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.09.2013
А між нами двома
Лиш одна магістраль
Простягнулась, як шовкова нитка.
Кермо міцно трима,
Тисну я на педаль
Від кохання злегка напідпитку.
Кілометри нудні
Все біжать стрімголов,
Обганяють населені пункти.
І здається мені,
Що далека любов
Є найкращим від долі дарунком.
На дорозі нічній
Світлом ввімкнених фар
Освічу я свої перспективи.
Був ще вчора нічий,
А сьогодні вівтар
Розглядаю не так полохливо.
А між нами двома
Вже один тільки крок -
Сантиметри до тебе рахую.
Урочисто луна
Між троянд пелюсток:
″Я життя своє тут припаркую″.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2013
Прошу дозвольте, мила пані,
На вечір запросити Вас!
Місяць сховається в тумані,
Візьму з собою контрабас.
У мене гроші є в кишені,
Я економити не звик!
Давайте купимо пельмені -
Пожаримо із них шашлик!
Галявину у лісі знаю,
Комфортно буде дуже там.
Вам серенаду заспіваю,
А заодно і злим вовкам.
Для Вас нарву пахучих квітів,
Вам пасуватиме букет!
Він відганятиме москітів,
Немов громадський туалет.
Погоджуйтесь уже скоріше.
Я ж бо пристойний кавалер!
Бо потім прийде хтось ще гірший
Зі жменькою своїх химер!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446108
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.08.2013
Я тільки два кроки наліво ступити
Хотів... Вже наваживсь... ногою рухнув...
Та поглядом жінки безжалісно битий
Спинився. Принизливо-тихо зітхнув.
А зліва від мене краса неймовірна!
Де взяти слів описати щоб форми?
Та поруч зі мною моя благовірна,
Яка не відпустить мій потяг з платформи.
Стою біля жінки та зиркаю вліво,
А ліво так вабить мене, спокушає!
Думками затягую вже в своє лігво,
Облизую губи і слини ковтаю.
Незручно при жінці наліво ходити –
Терпів до кінця і все ж сталося диво!
Вона відвернулась – я встиг прикупити
Велику омріяну бочечку пива!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446055
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.08.2013
Встану
раненько вранці,
Вмиюсь
дощем холодним,
В дулю
закручу пальці -
Крукам
покажу чорним.
Вітром,
що спав у грудях,
Дмухну —
порозганяю
Морок,
що крикофлудить,
Падлом
мене сприймає.
Ластик
у руки візьму
Темні
стирати цятки,
Гляну
крізь чисту призму,
Нові
введу порядки.
Небо
від хмар очищу,
Душу –
від злої карми
Вітром,
який вже свище,
Словом,
що йде з віршами.
Вдягну
сорочку білу,
Лишу
позаду фатум,
Пішки
до Сонця піду,
Буду
усім всміхатись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2013
Там... де залишається ніч -
За горами твоїх образ,
За стежками моїх провин...
Ми... позбулися протиріч -
Мудрий Місяць вислухав нас,
Вітер витер слід від сльозин.
Там... де сонце променем крізь
Учорашньо-завтрашній день
Спалить біль гірких помило́к.
Ми... відкинули чорну злість,
Що вселилася між легень,
Та вхопили кисню ковток.
Там... де ранок росами вмив,
Вивів зайві плями чорнил
І підкинув чистий листок -
Хтось... гріхи усі відпустив,
Дав наснаги набратись сил,
Щоб назустріч ступити крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444998
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.08.2013
Остання зупинка... Вже час покидати
Цей потяг, яким подолав всі простори.
Без жодних речей — просто нічого брати,
Сміливо уступиш в нові коридори.
Тебе там зустрінуть як давнього друга,
Який мандрував десь чужими краями,
Щоб ти розповів чи була недолуга,
Чи щаслива поїздка аж до нестями.
Тоді промайне зразу перед очима
Усе, що побачив за довгу дорогу,
Усе, що залишив десь там за плечима,
Усі, крокував з ким колись нога в ногу.
Зберешся з думками, щоб розповідати,
Та око зволожить остання сльозинка...
Той присмак поїздки вже більш не пізнати,
Тому що це просто … просто зупинка…
… зупинка серця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2013
Загорнутий в коричневий конверт,
У дощ вночі на смітнику лежав.
Покинутий, приречений на смерть…
Навіщо ж хтось життя йому давав?
Він зовсім сам (а світ такий страшний),
Беззахисний наляканий малюк...
Не захотіли ″цей тягар″ нести
Дві пари сильних і здорових рук.
Один коли дізнавсь — відразу втік,
Сказав, що не полізе у ярмо –
Він надто перспективний чоловік
Якому не потрібне це гальмо.
А друга… Що сказати?.. Все ж змогла
Наважитись, стиснувши в грудях біль...
Від шоку, коли в світ цей привела,
Злякалась, що не впоратись самій…
В осінню прохолодну темну ніч,
Не плакав, не кричав, а просто стих…
Нікому не потрібна в світі "річ",
Яку знайшов над ранок аж двірник.
Міліція, соцслужби і швидка.
Всі з’їхались – така страшна НП.
Оформили, забрали малюка,
Хвалили Бога, що він не помер.
Тепер у нього дім – це інтернат…
Він не самотній. Там є дітки ще…
Та батька… навіть мами там нема!
І тихо по щоці сльоза тече…
Скажу лишень одне – "Малюк, щасти!
Хай спуститься із неба Божий дух.
Хай прийдуть по життю тебе вести
Дві пари вірних і надійних рук"…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441572
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.08.2013
Вбивати час... Холоднокровно...
Не відчуваючи жалю...
Немов в запасі його повно
В бездонній чаші з кришталю.
Вбивати гнівно... Відчайдушно...
Різноманіттям дивних мук...
З лицем спокійним, незворушним.
Гадати, що зійде все з рук.
Вбивати зараз... Завтра знову...
Щоденно жити, наче кат!
Чергове вбивство — сумне шоу,
Парад безглуздих марних страт.
Вбивати звично... Так буденно...
Знаходити у цім екстаз...
Не розуміти патогенно -
Час теж щодня вбиває нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440885
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.08.2013
Ти наповнюєш сенсом м́оє життя,
Пливеш кораблем широќою ріќою.
Я відверто говорю про почуття –
Завжди на борту хочу бути з тобою.
Ти, наче вітрила, по хвилях ведеш,
Надихаєш д́о особистого росту.
Я легко виходжу з усталених меж
І знаю, що бути щасливим – це просто.
Просто відчувати тепло твоїх долонь,
Просто точно знати, що ти не осторонь,
Просто пригортати тебе в обіймах ночі,
Просто заглядати в твої зелені очі.
Ти, мов фарватер, відзначиш мій шлях -
Помітиш де води малі, де глибини.
Я мрії в ціле зберу по частках
І руйнівної позбудусь рутини.
Ти відшукала мій орієнтир,
Стала міцним та надійним форпостом.
Я стрімко пірнаю в життєвий вир
І знаю, що бути щасливим – це просто.
Просто відчувати тепло твоїх долонь,
Просто точно знати, що ти не осторонь,
Просто пригортати тебе в обіймах ночі,
Просто заглядати в твої зелені очі.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2013
Підставляю обличчя простягнутим сонячним променям,
Мружу очі грайливо, неначе до них зачіпаюсь,
Та стежиною йду босоногим щасливим паломником,
Золотавим теплом благодатним увесь огортаюсь.
Необтяжений клопотом сіро-похмурим буденності,
Що покинутий у черевиках під пагорбом знятих,
До вершини прямую черпнути у пригорщі певності,
Віри в те, що наземний плазун також здатний літати.
Хто сказав, що життя присудило низинами повзати,
Між доріг кам'янистих, позбавленим права на мрію.
Перепони усі подолати рішучості сповнений -
Окрім сонця блискучого ціль величава так гріє.
І до краю квапливо іти семимильними кроками,
Від землі відірватись шаленим стрибком в невагомість.
Полетівши, життям кольоровим метеликом порхати,
Черевики залишивши, крила здобувши натомість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013
Мені потрібне н́ове життя,
Щоб розпочати усе спочатку.
Та немає назад вороття,
Ні можливості покласти латку
На тім місці, в якім була ти,
І яке віднедавна пустує.
Загубивши – не просто знайти
Та і пошук невдалий дратує.
А без тебе життя – не життя,
Сам собі його так понівечив.
Як шкода, що моє каяття
Не заповнить мою порожнечу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2013
За письмовим столом
Розпочатий коньяк,
Непогашена тліє цигарка.
Почуттів перелом
Не загоїть ніяк
Вже четверта спустошена чарка.
Перекреслив усе,
Що колись написав –
В смітнику із життя цілі глави.
Біль-провина гризе,
Що Її проміняв
На сумнівно веселі забави.
Мав багато в житті,
Але не цінував –
За химерними втіхами гнався.
Тепер дні холості
Кисло маринував
І обкреслював слово "догрався"…
Є лиш після і до –
Поміж ними німа
Порожнеча у стані сп'яніння.
В коньяку з-під Бордо,
Який вже допивав,
Не знайшов ані краплі спасіння…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2013
Людство зовсім не переймається
Тим, що армагеддон наближається,
Лиш зрідка свідомі в поту прокидаються
Від того, що древні пророцтва збуваються.
Давно вже побили [i]рекорди[/i] Помпеї
Проститутки, педофіли, лесбійки і геї,
Їх [i]славу[/i] відзначити слід на алеї,
Зголосіться прихильники цієї ідеї.
Зростають у кількості і наркомани,
Прикрашають їх руки колоті рани,
[i]Життя віддають[/i] за хвилини нірвани,
Зголосіться хто оформить їм дошку [i]пошани[/i].
Від маніяків [i]страждають[/i] невинні дівчата,
Щоб убити не треба війни і солдата,
Світ в напрузі тримають терористи-фанати,
Зголосіться хто вважає [i]не гуманними[/i] страти.
Жоден з грішників зовсім не кається,
А світ на це лишень посміхається
І людство зовсім не переймається
Тим, що армагеддон наближається.
П.С. написано колись давно, ще задовго до кінця світу)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013
Він до тебе ішов і ніс квіти в руках,
Промовляючи завчену ще вчора промову.
Від хвилювання надмірного збивався в словах –
Починав все спочатку знову і знову.
Він зізнатись хотів у своїх почуттях,
Припавши коліном на вологий асфальт,
Та коли вже до тебе був пройдений шлях
Його голос із басу перетворився на альт.
Ти стояла із іншим, той тебе обіймав
Та цілував твої ніжні руки,
Холодний дощ як на зло накрапав
А біль стискав серце його від розпуки.
І падав дощ, а він на лавці сидів,
Змиваючи біль дощовою водою.
І падав дощ, а він просто хотів,
Забути про те, що знайомий з тобою.
І падав дощ, не жаліючи слів –
Маленьких краплин німої розради.
І падав дощ, загасаючи гнів,
Наче вогонь, що розгорівся від зради.
Травневий вечір вже ліг на плечі
Він пізно додому вертався сьогодні,
Гнітило душу відчуття порожнечі,
В кишенях грілися руки холодні.
В той день випадково тебе знов зустрів,
Ти промовила: «вибач за те, що так сталось».
Він жодного слова сказать не зумів,
Хоча серце в грудях швидко закалаталось.
Лише на прощання тебе обійняв,
Не здіймаючи очі з-під прикритих повік,
Холодний дощ як на зло накрапав
І вас побачив вже твій чоловік.
І падав дощ, а він на лавці сидів,
Змиваючи біль дощовою водою.
І падав дощ, а він просто хотів,
Забути про те, що знайомий з тобою.
І падав дощ, не жаліючи слів –
Маленьких краплин німої розради.
І падав дощ, загасаючи гнів,
Наче вогонь, що розгорівся від зради.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426150
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.05.2013
Поринь у дитинство, забудь, що дорослий,
Геть відпусти надмірну важливість,
Уяви, що хлопчисько ти низькорослий
Та розбуди дитячу мрійливість.
Відкинь тривоги, усміхнись щиро,
Нехай розгладяться зморшки на лобі,
Відчуй звучання спокою й миру
Наче дитя в материнській утробі.
Побудь собою, не бійсь виглядати
Смішним у очах зарозумілих,
Чогось не хочеш? Це просто сказати
Без вигадок зайвих і недозрілих.
Сприймай світ простіше, неначе дитина,
Яка не шукає замкнуті кола,
А ніби гірська швидкоплинна лавина
Невпинно знаходить радість довкола.
Ну все, збирайся, востаннє дивися
На світ дитинства, бур’янами порослий,
Згадай, яким був, ще раз оглянися,
А тепер повертайся, бо ти – дорослий…
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425816
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2013
Він стріляв у людей. Крізь оптичний приціл
Шукав н́ову мішень і тиснув на гачок.
Кров вбирала земля - з продірявлених тіл
Витікало життя в непризначений строк.
Чітко ціль споглядав. Майже в очі дививсь.
Піт струмками стікав із сивіючих скронь.
Витираючи лоб він щоразу моливсь –
Лиш не мучити щоб… схибить, Боже, боронь!
Він гвинтівку б свою змінив н́а автомат
І у пішім бою воювати пішов,
Щоб стріляти вперед, цілячись наугад
І не знати, що смерть хтось від нього знайшов.
Ця безглузда війна взяла стільки життів -
Завелика ціна божевільних ідей.
Де знайти йому сил, щоб позбутись тих снів
Як дививсь у приціл, як стріляв у людей?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423785
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.05.2013
Життя людину вчить як треба жити -
Людина не готова до вчення.
Їй легше байдики щоденно бити,
Ніж прагнути до вдосконалення.
Життя людину вчить і вчитись треба
Аналіз промахів своїх робити.
Не ждати поки впаде манна з неба,
А думати як кожен крок ступити.
Життя людину вчить як слід пишатись
Бодай дрібним досягненням своїм.
Завжди й усюди всього домагатись
І не чекати доки вдарить грім.
Життя людину вчить, бо мусить вчити.
Саме для цього нам воно дано,
А не для того, щоб стогнати й нити
І, щоб його було змарновано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422352
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.05.2013
Донечка ріднесенька –
Татусеве щастячко!
Ще така малесенька,
А вже носиш платтячко.
Мов ота принцесонька,
У червоних капчиках
Смішно так і весело
Топаєш на пальчиках.
Два чарівних хвостики,
Що вгорі закручені,
Вже з'єднались мостиком
Із білявих кучерів.
Все навколо схоплюєш,
Спритно так навчаєшся.
Радість переповнює,
Коли ти всміхаєшся.
Рученятка тягнуться
З татком обійматися –
Як тобою з мамою
Нам не любуватися!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2013
Мчить вулицею пішохід,
А я дивлюся йому вслід
І думаю: якщо спішити –
Тоді не буде часу жити!
Не буде часу помічать,
Як інші пішоходи мчать,
Як край доріг цвітуть каштани,
Якого кольору паркани,
Як пес услід авто гарчить,
Як гучно дітвора кричить,
Як усі інші перехожі
У своїм поспіху так схожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2013
"Ганьба" – лунали чиїсь крики.
"Гріх смертний" – хтось ледь шепотів.
А понад Ним стояли жовті пики
Заслужених скривавлених катів.
Збирався натовп. Полуднева спека
Сушила плями крові на чолі.
Він схожий був на олімпійця-грека
З вінком терновим, що на голові.
Був суд. Несправедливий, але чесний
За нормами законів тих часів.
І Він пішов у путь останній хресний –
Народ тоді Його не зрозумів.
Хрест на горі. Розп'ятий Він на ньому.
Віддав життя за тих, хто розпинав.
Враз почорнів весь світ під гуркіт грому -
Його страждання Господь-Бог прийняв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2013
На чужому ліжку десь лежала,
Витирала зі щоки сльозину.
Знов відчути щастя так бажала,
А відчула лиш гірку провину.
Розуміла, що заплатить тілом
За можливість Жінкою побути.
Дорога ціна… Та все ж кортіло
Негаразди всі свої забути.
У невдало створеному світі
В нього були свої переваги –
Він не шкодував для неї квітів,
Не скупивсь на прояви уваги.
Його тепле слово зігрівало,
Змушувало серденько тремтіти.
До останнього її спиняло
Те, що в нього є сім'я і діти…
На чужому ліжку разом з нею
Він лежав. Досяг своєї цілі.
Погляд мовчки спрямував у стелю,
Загорнувся в простирадла білі.
Думав щастя знов заколисало,
А натомість гойдало сумління.
Мабуть, йому просто бракувало
Десь підтримки, десь порозуміння.
У невдало створеному світі
Вона теж плюсами володіла –
З ним крутилась на одній орбіті
І уважно слухати уміла.
З нею в нього відростали крила
За спиною. Вона надихала.
Навіть в мить останню не спинило
Те, що вона також сім'ю мала…
Ну чому така несправедливість
В світі тім, де живемо усі ми?
Щастя збоку віднайти можливість
Люд шукає, а не в своїх сім'ях…
Що тут – почуття чи розрахунки?
Як до ліжка пролягла стежина?
Що первинне у таких стосунках?
Ліжко – наслідок це чи причина?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420219
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.04.2013
Чую за спиною кроки –
Хтось за мною йде.
Оглядаюсь на всі боки –
Ні душі ніде.
Може це пересторога,
Провісник біди?
Обернусь – нема нікого,
Але є сліди.
Трохи я занепокоюсь,
Що за чудеса?
Невже граються зі мною
В жмурки небеса?
Хрест на грудях відшукаю,
Продовжу іти.
Та надалі відчуваю
Невідомий тиск.
Зовсім поряд подих в спину –
Укрив скроні піт,
Від страху ковтаю слину,
І, як місяць, зблід.
Хто ж це так мій шлях позначив?
Хто тут? Янь чи Інь?
Оглянувся і побачив
Свою власну тінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419123
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 17.04.2013
Чудовий ранок нам дарує,
Виходячи з-за небосхилу,
Тому із ким все конкурує,
Показуючи свою силу.
І місяць витісняє знову
Своїм промінням сильним, дужим
Дарує сонце день обнову,
А ми йому натхненно служим.
Радіє небо і земля,
По-новому зітхає вітер.
Новонароджене маля
Кричить і радується світу.
Десь сивочолий дідуган
Скидає грубого кожуха,
А відчайдушний хуліган
Веде стареньку попід руку.
Диякони співають службу
Закоханий несе букет,
А дітлахи будують дружбу,
Спішать дорослі на банкет
Та сонце свою справу знає,
Подарувавши людям день –
Все покривалом закриває.
І ніч тихенько пеленає,
Понад колискою пісень
Так ніжно-лагідно співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2013
Ти просила упіймати сонце
За окраєць теплого проміння.
Відповів тобі – це справжній нонсенс,
Я не маю щучого веління!
А ти нахмурилась з самого ранку –
Такий твій спосіб свого досягати.
Та бовкнув я на твою забаганку,
Що можу тільки облизня впіймати.
Ти цілий день крутила носом вдома,
Бо не схотів тобі я догодити.
І вже під вечір, коли брала втома, –
Зметикував, що слід мені зробити.
Я упіймав тебе за твою руку,
Назвавши "сонцем моїм променистим" –
І перестала ти вдавати злюку,
Побачивши в руках моїх намисто..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2013
Втікай! Втікай! -
З сльозами на очах, -
Не зволікай!
Кричав тобі твій страх.
Кидай усе
І час не витрачай
Хай омине
Біда тебе. Втікай!
Біжи! Біжи!
І не оглядайсь.
Ти не тужи
І не переймайсь.
Забудь про те
Сам собі збреши,
Що це пусте
Втікай скоріш! Біжи!
Стривай! Стривай!
За руку смикало
Не поспішай!
Сумління кликало.
Твій страх мине –
Ти розум не втрачай!
А може це
Єдиний шанс. Стривай!
Міркуй! Міркуй!
Над тим, що чиниш ти.
І не хитруй –
Від себе не втекти!
Нехай несе
Життя. Не панікуй!
Ти можеш все –
Лиш правильно міркуй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417831
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2013
Годинник зупиняє час
Секундна стрілка схаменулась,
Забувши біль старих образ
На мить одну ти повернулась.
Припало павутинням все,
І почуття під порохами,
Лишень здивоване лице
Моє, як спогад поміж нами.
Простившись назавжди з минулим
Підеш не озираючись.
Секундна стрілка в рух вернулась
Життями знову граючись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2013
Викликаю на бій свою Втому, що всілась на плечі.
Зберу друзки мрій із розбитого в гніві кришталю.
Я сьогодні вояк, що готовий вже до колотнечі
І без бою ніяк - кулаків своїх не приталю.
У тіні Втоми зник – з різних ми вагових категорій:
Я тонкий мов сірник, Втома – наче скеляста брила.
Лиш єдиний удар до руйнації всіх бутафорій,
Але де є той дар, в якім моя криється сила?
У нерівнім бою без прописаних суддями правил
Відчайдушно стою, друзки мрій затиснувши в кулак.
Моя впертість – це те, що я Втомі в бою протиставив.
Небагато, проте - Втома впала від неї навзнак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013
Шляхетний пан, світські манери,
Галантний вигляд кавалера
І внутрішнє палке бажання
Легкого флірту й спілкування.
Гуляє в парку, і на майдані
У товаристві вродливих пані.
Сьогодні нова, і завтра нова –
Чудово жити як Казанова
Упевнено веде розмову
Про моду і рецепти плову,
І находу кладе капкан,
Запрошуючи в ресторан.
Він п'є напитки, їсть марципані
У товаристві чарівних пані.
Сьогодні нова, і завтра нова –
Чудово жити як Казанова.
Він спокушати красиво звик,
Ще не підводив його язик.
Як недостатньо там було слова –
То спокушала тілобудова.
Приймає ванни, париться в бані
У товаристві прекрасних пані.
Сьогодні нова, і завтра нова
Чудово жити як Казанова
Відмінні риси в авантюриста
І чародія, і гумориста.
Летять із вуст лиш компліменти
І він веде вже в апартаменти.
Ніжиться в ліжку, спить на дивані
У товаристві шикарних пані
Сьогодні нова, і завтра нова
Чудово жити як Казанова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2013
Зраджена жінка у гніві
Шмигнула в пошуках жертви.
Плани жорстокі й сміливі –
Сьогодні хтось стане мертвий.
Помста за зраду жевріє,
Розум ясний та тверезий,
Рука, стискаючи, гріє
Довге відточене лезо.
Помада з вмістом отрути
На губах, що до бою готові,
Їй уже не схаменути
Жаги чоловічої крові.
У клубі колишній обранець,
Подумає, що вже простила,
Підійде, запросить на танець,
Закрутить, неначе на крилах.
Колишній очима засвітить,
Захопившись звичною грою,
Проґавить момент, не помітить
Як з’явиться ніж за спиною.
Закінчиться флірт за хвилину,
Розмови пікантні й відверті,
Врятує від удару в спину
Поцілунок з присмаком смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415957
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.04.2013
Натягнутими др́отами електричних мереж
Пробігаю кілометри невтомливим струмом –
Десь із того кінця світу тихо ти мене звеш,
Ловлю хід твоїх думок, сперечаючись з шумом.
Відшукаю одну вільну частоту коливань,
Не засмічену флюїдами збуджених духів.
Простір більш не перешкода для палких поєднань
Без обіймів, без цілунків, без пристрасних рухів.
Крізь навколишню прозорість летимо тільки ми,
В паралелях, що з'єднались, випульсовують звуки.
Ти сейсмічністю своєю закликаєш "візьми" –
Безконтактність відпускаю і беру твої руки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013
Я розпочав ремонт у хаті –
Хотів змінити вікна спершу.
Прийшли монтажники кудлаті
Вночі. Десь так о пів на першу.
''Ось Вам вікно, там є рулетки.
Знімайте, - кажу хлопцям – мірки''
Ті зняли мірки і… шкарпетки,
Які не знали зроду стірки.
Я це стерпів. Грець з ними. Кажу –
Коли замовлення чекати?
Вони відрізали відразу –
Як тільки зробим дамо знати.
Зробили. Стукають у двері
Заносять в хату. Ставлять чемно.
Тут розпишіться на папері
Ми вставим завтра – нині темно.
Схожий хіба на ідіота? –
Їм кажу, - хлопці вибачайте.
Раз вже оплачена робота
То вікна ви самі вставляйте.
Знову роззулися, взялися
Старе з корінням виривати.
Я стояв поруч і трусився
Боявсь зруйнують мені хату
Пішов попити корвалолу,
Щоб нерви трохи заспокоїть –
Натомість випив етанолу
Й вернувсь дивитись, що ті коять.
Мене неначе підмінили,
Став злий, як справжній термінатор,
Коли побачив, що зробили
Замість вікна ілюмінатор.
Можливо це і беззаконня
Та треба їх було провчити –
Тому схопивсь за підвіконня
І об лоби почав трощити.
Гнав в хвіст і в гриву їх із хати,
Кидав за ними табуретки.
Вони втекли й мене втішати
Залишили свої шкарпетки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414616
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.04.2013
Заклопотана весна цьогорічна
І, здається, що зима цілу вічність.
Так набридли снігові кучугури –
Припинилися б уже ці тортури.
Через кілька днів прийде до нас квітень,
Вже високо угорі сонце світить.
Та зима ще міцно всіх обіймає –
Ні на крок весну до нас не пускає.
Залишай зима свої володіння,
А весна пришли усім нам спасіння!
Хай тепло наші тіла зігріває –
І душа тоді пісні заспіває.
Приходи уже весна не барися,
Відпусти мороз зима і змирися.
Приходи скоріш весна закликаєм –
Ми на тебе так давно всі чекаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Ці дивні відчуття п’янять мене –
Усі мої думки летять у небо,
А сатана кричить: «це все мине», –
Господь шепоче: «чиниш так як треба»
Чи в пеклі я живу? Чи у раю?
Хто тут керує балом-маскарадом?
Допомагає хто? Не впізнаю!
Хто за провину гнівно нищить градом?
Супутники життя людей ведуть:
Господь – один із них, диявол – другий.
У кого в венах кров, у кого ртуть?
Як знать хто сильний з них, хто недолугий?
Дві дивні й дужі сили – чорт і Бог –
Триває боротьба за людську душу.
Коритись можу лиш одному з двох,
Кому із них служити вірно мушу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
Хитаючись йде чоловік.
Куди? Мабуть і сам не знає.
Такого не помітить – гріх,
Але ніхто не помічає.
Такого не сприймає натовп –
Кожух полатаний, брудний,
Підошва стоптана до п'яток
І погляд згаслий, не живий.
Такого не помітить влада,
Бо всю статистику зіпсує,
Бо бідність – то погана вада,
Хай якось так собі існує.
Рука ж простягнута тремтить,
Обличчя зморщене, шершаве.
Не забувай ані на мить –
Про бідних дбати слід, державо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412996
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.03.2013
Зовсім не вдався вчорашній вечір
Хлопець коханий поспішно змився,
А ти міркуєш про страшні речі –
Тобі потрібний найманий вбивця.
Ти зважила все і до цього готова –
Ось так розв’яжеш цю життєву задачку.
Відбудеться з вбивцею підступна змова -
Ти перетворишся у вбивценаймачку.
Проста процедура: майстерні руки
Все зроблять вправно, холоднокровно,
Жертва не вимовить жодного звуку,
Суд не засудить, навіть умовно.
Сплатиш за вбивство по прейскуранту,
Провину зваливши на нього самого.
А він у той ч́ас питиме фанту,
З каблучкою сидячи біля порогу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412751
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 26.03.2013
З'явилися проблеми?
Не знаєш що робити?
Негай ані хвилини –
Біжи до ворожбита.
Лети до його хати,
Поклони бий гарненько,
Проси урятувати
Від всіх проблем швиденько.
Яйцем від обкатає,
Покапає зі свічки –
Про тебе все вгадає,
Включаючи дрібнички.
Відверне незворотне
За символічну плату,
Дасть зілля приворотне
І амулет на хату.
Додому почвалаєш,
Десь станеш край дороги
Й можливо пригадаєш
Про свою віру в Бога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Мамо! Пробач, якщо можеш, мені свої сльози,
Хоч я ніколи їх і не бачив,
Та завжди знав – сховавшись ти плачеш,
Щоб я не мокнув, коли із душі лились грози…
Мамо! Пробач мені сум, що терзав твої ночі
Оту самостійність, що билась у груди,
Та мій власний шлях, яким йшов я у люди,
Знай твої слова дуже часто б́ули пророчі…
Мамо! Пробач ті моменти, в які ти раділа,
Що син твій зумів, досягнув, не скорився,
Отримав роботу пот́ім одружився,
́Я бачив с́ерденько тв́оє щасливо щеміло…
Мамо! Пробач ті нечасті зізнання в любові,
За те, що скупий я був на поцілунки,
Можливо десь н́е бездоганні стосунки,
Й біль, який міг непомітно сховатися в слові…
Мамо! Пробач мені те, що давно вже простила,
Так хочу за руку тебе потримати,
Обійняти міцніше, поцілувати.
Спасибі, що любиш, що з́авжди сильно любила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Не будь лицеміром!
Не вводь в оману її, закликаю!
Вона тобі вірить,
А ти не щирий із нею. Я знаю!
Цукерки і квіти
Даруєш лиш з однією метою,
Щоб знов володіти
П’янким трофеєм – стрункою красою.
Повір, я не хочу,
Щоб купував ти її за копійки!
Вже п’явками смокчуть
Душу слова біля барної стійки.
Невже необхідно
Долю дівочу топтати ночами?
Ти просто негідник!
Не грай, благаю, її почуттями!
Я більше не буду
Тиснути руку твою’. Не вартуєш!
Словесного блуду
Позбав її, якщо справді цінуєш!
Своєю брехнею
Втішайся, наче улюбленим звіром.
Та тільки із нею
Попереджаю – не будь лицеміром!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Тяжке життя тепер настало –
Країна зовсім занепала.
Хоч незалежність наче є,
Але добробуту немає.
Немає щастя і добра,
Немає спокою і сміху,
Неначе ми в полон до зла
Попали ворогам на втіху.
Неначе страшна чорна сила
Народ наш щирий полонила
І прагне витягти всі жили.
Над українцями могили
Звести бажає. Й не зважає,
Що ціла нація страждає!
Погляньте! Тисячі сиріт
Благально дивляться у світ.
Під церквою старенькі просять
На скибку хліба. Сумно носять
Старе брудне та ще й подерте.
Скажу я, друзі, вам відверто –
Неможна нам так далі жити,
З цим треба вже хоч щось робити!
Що саме? Перейти від слів
І взятися гуртом за діло.
Потужний щоб народний гнів
Стер те, що всім осточортіло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Холодний вітер задує в кватирку,
Протяг ударить мої ноги босі.
Вже другий місяць проходим притирку
Та не притерлись з тобою і досі…
Давно сформований мій кодекс правил
Та й ти стійка, непохитна у слові.
Ось так і граєм щоденно вистави,
Краще б змінилися – та безголові…
Ти не поступишся, я не прогнуся,
Своїх позицій тримаємось вперто.
Я вже інакше на тебе дивлюся
І розумію між нами щось стерто…
Та все ж питання єдине мордує
Чому не шукали ми компромісів…
Закрити кватирку? Чи нехай здує
Вітер з голів наших упертих бісів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013
посилання на вірш "На розпутті двох доріг" Яни Сілецької-Васильєвої -
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406689
У зажурених кутках
Стін
Спочиватиме нічний
Жах
Відгорілих почуттів
Тлін
І стосунків нетривких
Крах
Лікуватиме мій біль
Сон
Помагатиме йому
Час
Серце змінить на мінор
Тон
Уллюсь в сірість мовчазних
Мас
Не лунатиме вночі
Крик
Адже в хмарах міцно спить
Бог
Не змирився я та все ж
Звик
Що не бути більше нам
Вдвох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2013
Сказала жінонька покірно
Пробач мені за те, що сталось...
Лиш зрозумій мене ти вірно –
Сьогодні іншому віддалась.
Я не змогла оволодіти
Собою. Почуття накрили...
І піддалась – де ж правду діти –
Спокусі. Вибач! Вибач, милий!
Не гарно, знаю я, вчинила...
А ти – у голоду в полоні.
Пробач мені, я фільм дивилась
З моїм кумиром Депом Джоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
На дАху будинку, звісивши ноги,
Ти всівся й звернув свій погляд до Бога.
Далеко між зорі – до Чумацького шляху,
Ховаючи очі в небі від переляку.
Змішались думки в голові вінегретом –
Не просто буває розібратись самому
В словах, що у душу вписались багнетом:
«Ти не потрібен більше нікому».
Триває в думках програна битва,
Руйнується світ увесь під ногами,
Стихає в губах непочата молитва
І ти летиш вниз, не прощаючись з нами...
... Звучить над тобою: «Стоп камера. Знято!
Закінчився фільм. Честь і слава герою!
Спасибі усім… Може слід переграти?
Чи ти задоволений власною грою?»...
Триває в думках програна битва,
Та ти вже готуєш нові маневри.
Відома тобі лиш одному молитва
Потрохи уже заспокоює нерви.
В голові на полицях всі інгредієнти,
Стає зрозуміло уже без підказки:
Бувають в житті і прикрі моменти –
Та слід достойно виходити з пастки.
На дАху будинку, звісивши ноги,
Ти всівся й звернув свій погляд до Бога,
Посилаючи вдячність до Чумацького шляху,
Що не накоїв дурниць з переляку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406661
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2013
Листя дерев розказують казку
Лагідним шелестом за темним вікном.
День закінчивсь — знімаю я маску,
До скла притуляюсь змокрілим чолом.
Опалий листок на моїм підвіконні,
Немов мандрівник, який десь заблукав.
Подібні до нього зіпріли в безодні,
А він хоч зірвався – проте не упав.
З останніх сил вчепивсь в павутинку,
Від вітру сховатись хотів під карниз,
Та пішов дощ - маленька краплинка
Упала на нього – він полетів вниз.
Поневірявся земними шляхами,
Кидало його із боку у бік,
Ухилявсь, щоб не топтали ногами,
Щоб у болоті якимсь не поліг.
Він не хотів коритися долі,
Боровсь за життя як тільки міг.
Я вийшов його відшукати на дворі –
Знайшовши, на згадку собі приберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013
Я з долею за стіл сів грати в карти,
Здає колоду добре навчена рука,
Я зосередився, скінчились жарти,
Бо на кону почесний титул дурака.
Роздачу як побачив – вкрився потом,
Ледь посміхнулась доля-лицемірка
І перейшли до мене ешафотом
Шестірки дві і підкидна семірка.
Наступною у бій йде вісім черви,
Ось і пропав єдиний козир мій.
Опісля невеликої перерви
Почув від долі : «ну гаразд, відбій».
Чудовим шансом мусив скористатись,
Допоки поправлялася вуаль,
Тепер настав мені час посміхатись –
Одну за одною я скинув усю шваль.
Залишились лишень солідні карти.
Кого чекає спад, а кого злет?
Неначе відчайдушний воїн Спарти,
Тузом побитий, вибув з гри валет.
Я карту підібрав цілком доречно,
Становище зміцнивши. Селяві.
І на столі лягли беззаперечно
Чотири дами під чотири королі.
Багато в грі було перепитій,
То доля пасувала, то я груз.
У нас вже й карт лишилось по одній.
Я ходжу і мій хід – козирний туз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406056
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.03.2013
Самотній клоун розгублено плаче.
А кого ж тепер він має смішити?
Минули часи, коли гладкий і ледачий
Овації легко він міг заслужити.
Так було колись – він був щасливий!
Народ із пузатого невдахи сміявся
І клоун зумисне ставав дратівливий,
Й кумедно насмішникам своїм кривлявся.
Капали сльози. Минуле минуло.
Лиш спогадом тішать усмішки яскраві.
Обличчя гримаси колишні забуло,
Утоплені у висихаючій славі.
Нема вороття у крилате юнацтво
Ростуть на зворотнім шляху самосіви
Оглянеться клоун на циркове кріпацтво –
Засмучено зморщить чоло своє сиве.
Гайнули роки, немов в небо птАхи
У цирку був відданим клоун слугою.
Брав на арені – взяв й в житті роль невдахи –
Лишився на старість самим сиротою.
Елегія дум… Куди від них дітись?
Не було ніколи у нього дружини…
Обрав він арену… Глядачів взяв за діти…
Пройшло так життя… І ніхто тут не винен…
Легенько торкнусь за плече дідугана.
А, знаєш, у цирку, - скажу йому чемно, -
Часто ти зцілював душевні рани…
Ех, клоун, всміхнися! Ти жив не даремно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405544
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.03.2013
До окуліста в обід, а не вранці
Я зайшов, і взяла того злоба.
Він своїм кріслом наїхав на пальці
Так, що очі полізли на лоба.
ЛОР – це другий із списку усього –
Мав ознаки провірити слуху,
Та злякали на стінах у нього
Безсистемно розвішані вуха.
Невропатолог знайти міг би раду –
Йду до нього аж трусить коліна.
Він замість того, щоб дати пораду
Ліпив коників із … пластиліну.
Ось чергова жахлива картина –
Стоматолог привітний з мед.бра́тами
Викликають бажання єдине
Накивати скоріш звідси п'ятами.
Від хвилювання вкривався потом.
Для заспокоєння їв карамельку.
Захлинувся. З відкритим впав ротом,
Та травматолог стулив мені пельку.
Був у списку здається й уролог –
Той, що мав би обстежити нирки.
Та найбільше запеклий проктолог
Заглянути хотів в усі дірки.
І нарешті скажу на додачу,
Щоб не думали Ви, що це жарти:
Десь давно у тій клініці плачуть
Не відвідані ще психіатри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404849
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.02.2013
Затягнуся димом із сигарети
За чашкою кави у нашій кав’ярні,
Згадаю той столик, сиділа де ти,
Хоч знаю що спогади усі марні.
Ти зникла із мого життя раптово –
Так, як колись у нього ввірвалась.
На клапті паперу єдине слово
’’Прощавай’’ і на цьому усе обірвалось.
На стінах кав’ярні фотографії міста –
Місця, де ми часто з тобою гуляли.
Моя пам’ять про тебе яскрава й барвиста,
ХочА знімки нАс і не зАпам’ятали.
Нам разом бути завадили люди,
Та їхні вчинки не зовсім гарні,
І ті постійні потоки бруду,
Що нас омивали в кав’ярні-пліткарні.
Збиваючи попіл у попільницю,
Притулю до губ ароматне горня
І спраглим ковтком відзначу річницю
З останнього спільного нашого дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013
Розум мутніє, в очах темніє,
Руки тремтять, свідомість мліє...
В пошуках дози плетешся понуро –
Голку потрібно запхати під шкуру.
Мусиш щось вкрасти чи когось вбити,
Щоби на дозу собі заробити –
Продав б усе, навіть органи з тіла,
Аби купити порцію тріла.
Темний підвал з щурами ділиш,
Хоч світла нема, та у вену поцілиш –
Отрута наповнить твоє нутро,
А ти перетворишся на барахло.
І знову розум мутніє, в очах темніє,
Руки тремтять, свідомість мліє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404329
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2013
Я намалюю океан,
Безмежний простір, синє небо.
Картину цю комусь віддам,
Мені її уже не треба.
А що потрібно? Не скажу.
Можливо, просто я не знаю,
Але одним я дорожу –
Тобою, зірко небокраю.
Я напишу кілька рядків -
А раптом вийде рима з ними?!
Я розповім там про птахів,
Які літають в хмарах диму,
Які злітають до зірок
І десь там високо зникають,
Несуть тобі мій поцілунок,
Чарівна зірко небокраю.
Я спробую щось заспівать.
В тій пісні – все про що я мрію,
В ній теплота сотень багать,
Вона мене завжди зігріє.
Я оспіваю в ній тебе
Таку, що в темряві палає,
Царівна ти моїх небес –
Прекрасна зірко небокраю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2013
Знаєш - минають роки,
І сльози зволожують щоки,
Втомилась чекати доки
Почуєш знов знайомі кроки.
Плачеш щодня в хустину,
Клянеш лиху годину,
В яку тебе й дитину
Він раз і назавжди покинув.
Віриш, що день той прийде
І до нього дійде,
Що маленький kinder
На світ з’явивсь, не зник деінде.
Зустрінеш його знову –
Німа відбудеться розмова
І, не сказавши ані слова –
Втечеш, розплакатись готова.
Сполохне щоденну втому
Стукіт в двері твого дому,
Застигне погляд твій на ньому –
Він іграшку приніс малому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013
Калейдоскоп дивних подій
Очима стомлено сприймаю,
Хронограф кличе знову в бій –
А я не йду, я зволікаю.
Нехай зупиниться життя
На мить хоча б одну єдину,
Я розповім про почуття,
Мої думки тобі, людино!
Стрімкий несе мене потік,
Потік кохання неземного.
Опанувать себе не зміг –
Воно сильніше за будь-кого.
Немає сили на землі
Емоції ті вгамувати,
На моїм тілі і душі
Амур навчивсь влучно стріляти.
Дрімотний стан змінився вмить –
У світі все яскраво сяє,
Шалено серденько щемить,
А я щасливий, бо кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2013
Я мушу спати по діагоналі,
Бо маю аж занадто довгі ноги.
Можливо, навіть довші, ніж у кралі,
Яку обдарували модні боги.
Але я модним богам не молився –
Чи то не знав про них, чи то не вірив.
Але якийсь із них не поскупився,
А може хтось не так мене поміряв.
А ще в мене штани короткуваті,
Бо не знайти мій розмір на базарі.
Чи боги були пришелепкуваті,
Чи той, хто міряв щось не був в ударі.
До правосуддя закликаю я Феміду,
Кляну богів за їх метикувалку.
Я через них у поїздах не їду,
Боюсь, що не поїду й в катафалку.
Мені ще й за столом сидіти важко –
Ногу на ногу покладать немає змоги.
Та довгі ноги – це не вуха Чебурашки,
Спасибі хоч за це вам, модні боги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400656
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.02.2013
Я сховаю обличчя в долонях
І крізь пальці подивлюсь на небо,
Стисну зуби до болю у скронях –
Я не можу жити без тебе.
Із хмаринок твій образ складаю,
Уяву мою не зупинити.
Так безмежно тебе кохаю,
Що не можу без тебе жити.
Не розвіє твій образ злий вітер,
Він у небі пливтиме, мов лебідь,
Мандруватиме по усім світі,
А я не можу жити без тебе.
Я твій образ у серці нестиму
І довіку клянуся любити,
На ввесь світ сповіщаю нестримно –
Я не можу без тебе жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2013
В похмуру днину в осінню пору
Я сів за комп'ютер і завис в Інтернеті
І поступово по той бік монітору
Знайшов собі подруг по всій планеті.
Білявки, шатенки, руді і брюнетки,
Середнього зросту, низькі та високі,
Довгоногі пустунки, пишногруді кокетки,
Такі язикаті і такі гарноокі.
Мої милі кицьки, рибки і зайки
Тяжко, не дуже і легкодоступні,
Й такі, що зовсім не вірять у байки,
Хитрющі, підступні і неприступні.
Справжні чемнульки й дрібні хуліганки
Конкурсів мод усіляких призерки
Закидають наживки, ставлять приманки
Такі невгамовні мої фантазерки.
Цікаві, розумні і жартівливі
В багатьох напоказ принади фігури
Такі гострослівні, такі кмітливі
Бешкетниці й просто пристойні натури.
Я так захопився, позбувся сну
І ось незабаром настала розплата
Прийшла весна – я нарешті збагнув
Всі подруги мої – потойбічні дівчата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399309
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.02.2013
Ніч загортає в покривало
З цигаркою я на балконі
Дивлюсь зникає як помало
Сніжинка на моїй долоні
Хурделиця все замела
І холодом нас оповила
Любов, яка колись була,
Недовго, як сніжинка, жила
Так наче перший білий сніг
Все вкрив новою пеленою
І хтось чужий між нами ліг
Фундаментом і зріс стіною
А за вікном тріщать морози
Тріщить кохання, та й грець з ним
І на очах зника крізь сльози
Любов, як цигарковий дим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2013
Живе, наче птаха у клітці,
Із відмерлими без польоту крильми,
Наче звір, що заплутався в сітці
Із очима наляканими.
Живе, мов кімнатна рослина,
Що бачить сонце лише у вікні,
Мов поросла травою стежина,
Наче риба в акваріумі.
Живе, мов у замкнутім колі,
Проклинаючи набридлий вігвам,
Заручник власної волі,
Обставин, які створив сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398648
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2013
Щодуху на роботу біг
Й заляпав по коліна брюки,
Бо бездоганно білий сніг
Перетворився у багнюку.
Змінив біленькі покривала
Тепер гуцульський килимок.
Й від барв, які штани ввібрали,
Отримав я великий шок.
Я ноги під столом ховаю,
Боюсь із свого крісла встати,
Бо запасних штанів не маю
Й не можу тут дефілювати.
Хто має брюки запасні?
Молю пришліть мерщій кур'єром!
Немає спокою мені –
На волосині вся кар'єра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398306
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.02.2013
Ти одна така на цілім світі
Журбою й гірким смутком оповита,
Знищуєш людей у сил розквіті –
Ось така ти, клята оковита.
Ти одна така калічиш долі,
Мов отрута, в пляшечки розлита.
Тих, хто прагне вирватись з неволі –
Не відпускаєш, клята оковита.
Ти одна така до прірви тягнеш.
Невже ти стражданнями не сита?
Я не вірю в те, що ти не тямиш
Того, що робиш, клята оковита.
Ти одна така ганьбиш безчестям,
Совість твоя вся сльозами вмита.
Час тобі отямитись нарешті
Й зупинитись, клята оковита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398042
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2013
Ховала ніч своєю пеленою
Наш дотик рук, і губ, і щік, і вій,
Коли шептала ранньою весною –
Ти мій…
Я твій…
Ти мій…
Я твій…
Ти мій…
І місяць зачаровано дивився,
А з ним і зорі – вся його сім’я,
Як обіймав й немов їм всім хвалився:
Моя…
Твоя…
Моя…
Твоя…
Моя…
А дерево, що листя ще не вбрало,
Нам поспішало рясно зацвісти
Й мелодію із вітром вигравало –
Лиш я і ти…
Лиш тільки я і ти…
У темноті ми серцями тулились
І слухали прем'єру солов'я.
Й під спів наші серця ритмічно бились:
Лиш ти і я…
Лиш тільки ти і я…
Ми до самого рання розмовляли,
Ставали наші душі рідними.
Й проміння перше сонячне стрічали
Лиш тільки ми…
Лиш ми…
Лиш тільки ми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2013
Сплелися в єдине наші долоні,
Цілують губи прикриті повіки,
Затаєний подих опинився в полоні
Тієї миті, що розтягнулась навіки.
Схопило погляд волосся розкішне,
Хвилюючий трепіт пробігає по шкірі,
Наповнює тіло бажання грішне
І огортає в божественнім вирі.
Лагідні рухи оголюють плечі,
Здригається серце позбавлене волі,
Звільняють тіло всі зайві речі,
Обійми впадають в обійми поволі.
Втамовують спрагу вустами вуста,
Наманікюрені нігті врізаються в спину,
Знаходить свій вихід почуттів гострота
І руки стискають щосили перину.
Змальовує посмішку втомлене щастя
І тане у тиші наше мовчання,
Лиш дотик холодний до твого зап’ястя
Пробачення просить за випадкове кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397189
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.02.2013
Це не я – раптом я закричав
Це не я – я б себе упізнав
Це не я по той бік дзеркал
Це не я - це ворожий астрал
Це не я – хоч і образ там мій
Це не я – або я сам не свій
Це не я – хоч моя голова
Це не я – і не мої слова
Це не я – то не мої думки
Це не я позамикав всі замки
Це не я – я б себе не згубив
Це не я – я би так не зробив
Це не я – не мій внутрішній світ
Це не я скасував свій політ
Це не я звів усе нанівець
Це не я – і не мій це кінець…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396941
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2013