| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Отаке воно, життя
Десь під хмарами літає
І ніколи не спитає
Як існується тут вам
З самотою наодинці
Як щодня думки-убивці
Поглинають розум твій
Сповнений дурних надій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440497
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 30.07.2013
- Не пила б…
- Я захочу і буду!
- Не могла б…
- Сама знаю, як краще!
- Подивилася б, що скажуть люди…
- То куди ж я без нього? Нізащо!
- Розумію, та пити даремно.
- Звідки знати? Я хочу забутись!
- Та повір же, так ліпше для тебе! Лиш би з розумом… І схаменутись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440495
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 30.07.2013
Ти мене на світанку розбудиш
Провести босоногою вийдеш
Ти ніколи мене не забудеш
Не побачу тебе я тим більше
Я закрию тебе від застуди
І подумаю "Боже, Всевишній!"
Я ніколи тебе не забуду
І тебе не побачу я більше
Твої очі сльозяться від вітру
Без надії, мов карії вишні
Повертатись погана прикмета
Не побачусь з тобою я більше
Кілька слів у примарній тій тиші
Загубившись, лунатимуть всюди
Не побачусь з тобою я більше
І ніколи тебе не забуду
Оригінальний текст - А. Вознесенський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397310
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.02.2013
Осінь лягає на твої плечі поволі й меланхолійно
Закутує їх у шалик бабиного літа, тремтячи й зітхаючи
Вона прощається з літом, надіславши листа останнього
Сніжно-білу зиму морозну пророкуючи
Ти стоїш серед лісу такого пожовклого
Як сторінки забутого на горищі щоденника
Того, що як непотріб давно розсипається
Спадаючи вниз на землю багряним листям
У руках твоїх тріснута батьківська скрипка
Ви покликані з нею цю пору провести
І репризні ноти твого етюду осіннього
Вмить зникають у вітті із сонячним світлом
Осінь плаче з тобою наодинці, сумуючи
Так не хоче віддавати останні промені теплі
Вона вмирає і довго й болюче агонізує
Сповна розчиняючись у холодному повітрі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397309
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.02.2013
Шаленіючи від звуку тих чобіт,
Що шпильками цокотять по кахлях слизьких,
В уяві малюю одну з типових робіт
Пензля нікому не потрібного майстра, одного з тих,
Які вдень і вночі по майстернях гарують
Може, навіть, часом у ліжку Музу цілують
Чи, буває й таке, як відсутній об'єкт для натхення
То зі склянкою наодинці вбивають сірість щоденну
Той художник, вочевидь, змалював би її поставу
В пальто темному, чи плащі, невелика різниця
Чи під снігом би йшла, чи дощем, парасолю, наприклад, тримала,
Чи в парку ноги кутала в золоту із листя Жар-птицю
Та, як справжній закоханий, надав би картині тих рис,
Що товариш по цеху йому б руку потис,
Щоби Муза дивилась і себе впізнавала,
І найбільше з усіх його талант цінувала
Але та, що летить по сходах униз, за поручень тримаючись
Не підозрює і не малює в уяві нічого, крім злості
На того, хто змушує її кудись поспішати, зриваючись
З кімнатини теплої, що складає її особистий простір,
Де й без кави з ваніллю, цигарок чи чаю на підвіконні
Та, що зараз униз спішить, ледве вставши зпросоння,
Наодинці з проблемами і власними тарганами
Дев'ятнадцятий рік вже проводить в таємницях від мами
Десь внизу затихає стукіт взуття жіночого:
Вибігає з під'їзду, мабуть. А хода ж її, хай швидка, проте ніжна
То одна лиш з принад, що ними Бог наділив її, точно
Знаючи, що буде комусь потрібна
І не самими тіла вигинами чи волоссям
(Тут має бути рима банальна. Скажімо, мов пшениці колоссям)
А й з тарганами цінуватиме хтось і стане любить
Може й знайдеться такий. Але поки вона біжить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397030
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 31.01.2013
Кудлатий сивий терпкий дим
Ви нерозлучні стали з ним
Сиділи за столом одним
Й кохалися в пітьмі вечірній
Дивився я на на тебе втішно
Чомусь тобі було так смішно
Хоч, зрештою, це не є грішним
Та до образи було прикро
Несамовито і невпинно
Стукало серце. Було димно
В кімнаті стало зовсім зимно
А місяць в темряві сховався
Рука твоя в моїй руці
Вуста гуляли по щоці
Тіла купались в молоці
Чи то мені це все здавалось
Відтоді зморшками покрилась
Та з димом ти не розлучилась
Від нього майже не втомилась
А він від тебе й поготів
Давно розвіявся той дим
Кудлатий сивий терпкий дим
Ви нерозлучні були з ним
Й кохалися в пітьмі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397029
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.01.2013
Пряний запах твого текстилю
Мої щиро думки бентежить
Слова сказані без всякого стилю
Безсоромно і без обмежень
На підлозі коттон сто відсотків
А за ним потерте індиго
Лайкру скинула й швидко у постіль
Хоч недавно ще було тут тихо
Копошились в волоссі мурахи
Лапки їхні тендітні тремтіли
Голки, цвяшки, електрокомахи
Пробігали по спільному тілу
Ранок свіжий кисневим балоном
Ліг на твої оголені груди
Післясмаком від насолоди
Слова нізвідки, погляд в нікуди
Спогад цей вже припав шаром пилу
Дії зважені й безліч обмежень
Та той запах твого текстилю...
Він бентежить. І досі бентежить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396816
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.01.2013
Чорнооке створіння з волоссям
Кольору брильянтового зеленого
Поглинало творіння Набокова
У вагоні метро жовтневому
Я проїхав із нею лиш проміжок
Поміж парою станцій мізерний;
Споглядав, як поспішно вдягала
Двійко чорних перчаток на персти
І лише один погляд блискучих
Тих очей на собі я помітив,
Миттю в сутінки хижі станційні
Просто взяла і спурхнула звідти
А тьмяні ліхтарі на платформі
Фарбували тим часом волосся
Їй в русявого різні відтінки,
Де та зелень й поділася зовсім...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396814
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 30.01.2013