| Сторінки (1/96): | « | 1 | » |
[b]АНГЛІЙСЬКІ ПІСНІ
НАЙКРАЩІ СВІТОВІ ПІСНІ
[i]усім загиблим за свободу, правду та батьківщину[/i]
ДЕНІ, ДРУЖЕ
слова- Фредеріка Ведгерлі, англійського пісне-писця
О, Дені, друже, труби, труби кличуть,
із яру - в яр, їх звук в горах бринить,
літо пройшло, і всі троянди никнуть,
це- ти, це- ти йдеш, а я мушу жить.
але вернись, як буде в лузі літо,
чи, як долина, біла- у снігу,
я буду тут, як тепло чи як вітер,
о, Дені, друже, як я тебе люблю!
коли ж прийдеш, а квіти всі погинуть,
й я буду мертвим, мертвим й мовчазним,
прийдеш й знайдеш місце, де я загинув,
клякни й промов молитву "іже з ним!"
і я почую, хоч йти й тихо будеш,
й земля в могилі м`якою стане враз,
бо вклонишся і скажеш, як ти любиш,
у мирі спатиму, аж смерть з`єднає нас. [/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
___________
https://en.wikipedia.org/wiki/Danny_Boy
https://www.youtube.com/watch?v=SQ9W5bxJs3w
словники
знання мов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749029
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.09.2017
[b]КАЛЕНДАР ДАВНьО-РИМСьКИХ СВЯТКУВАНь
СІЧЕНь - 1 СІЧНЯ - (з 153 р. д.н.е.) - Римські Консули розпочинали виконувати свої обов'язки.
святкують Ескулапа, бога лікування, сина Аполлона, захисника хворих.
Ведйовіса, оборонець Азилу, священного лісу, пристановища, що знаходився на Кампідолії, поміж двох лісів.
3, 5 СІЧНЯ - сімейні традиційні свята: Компіталія/Компіталійські Ігри, традиційне римське святкування в честь Ларів перехресть доріг, охоронних божеств сім'ї, перехресть доріг, на яких встановлювалися маленькі святилища, до яких ішли перш, ніж перейти дорогу.
5 СІЧНЯ - Віка Пота на Велії (римського горба), богиня перемоги та завойовництва.
9 СІЧНЯ - перша Аґоналія у честь Януса, бога починань матеріальних і нематеріальних, з двома обличчями, бо міг бачити минуле і майбутнє; день воріт: може бачити зсередини і ззовні. принесення у жертву чорного барана у Реґії, південно-східній конструкції Римського Форуму, Ре Сакрорум (царем пожертвувань від імени Римського Магістрату у період Республіки).
11 СІЧНЯ – Септімонтіум, Семигір'я, територіальне свято, що відзначало первинне поселення Риму, що включало сім гір, не- горбів.
11, 15 СІЧНЯ - Карменталія в честь Карменти, свято німфи Карменти, оракули; храм- на схилах Кампідолія, біля воріт Карментале, з часів Ромула і Тита Тація. охорониця вагітності і пологів, захисниця повитух, мати Левандра, сина Меркурія.
24, 25, 26 СІЧНЯ - Семанттиви- закінчання сіяння, як Паґаналія у сільській місцевості
ЛЮТИЙ
7-17 - Форнакалія у честь богині Форнакії , що забезпечувала добре функціонування печей для випічки хлібів. (форнакс- піч для випічки хліба).
13-21- Паренталія, приватні сімейні святкування в честь предків і померлих з родини.
13-15 - Луперкалія, в честь Фауна (Пана), в честь його прийому Луперка, охоронця овець і кіз від нападів вовків. охорона продючості у сількій місцевості.
17- Квіріналія, в честь бога Квіріно, римського бога курій, місця зібрання племен на раду; пізніше- охоронця мирних діянь вільних людей.
21- Фералії, у честь божеств потойбічного світу, присвячені мертвим. публічні святкування, принесення жертв Манам, Доброзичлиим.
22- Каристія, свято родинної любові: бенкети та дарунки в честь родинної любові, запалення ладану перед Ларами, домашніми божествами. день примирення.
23- Терміналія, в честь бога Терміне, що охороняв межі та кордони.
24 - Реґіфуґіум, у Коміції Каллатій, збори нижчого рівня; завершення церемонії- неочікуваний вихід жерця священних церемоній із зборів.
27- Еквіррія І, перегони на конях в честь Марса, бога війни, бійк і розлиття крові, також- бога грому, дощу і родючості.
БЕРЕЗЕНь
1- Римський Новий Рік; відновлення багаття Вести, богині домашнього вогнища.
Свято Марса чи Салярії, в честь бога Марса.
7- Матроналія, в честь Юнони-Луцини, жіночі свжяткування, про припинення війн. богиня шлюбу і пологів, охорониця держави, звірів. їй присвячений - павич.
14 - Еквіррія ІІ, в честь бога Марса.
Мамуралія- ритуальне побиття палками старого одягу з хутром тварин.
15 - Анна Перенна (Вічно-рочиця), богиня початку року, вічного його відродження.
Салії, давні жерці, несли 12, обрізаних по боках, щитів, що використовувалися у церемоніях.
[Овідій: "і звуть Анціллами те, що обрізанеа з обох боків,
і, якщо на неї подивишся, усі кути зникають".
... Анцілла стає запорукою керівництва у Римі.
Маурус Сервіус Гоноратус:
"сім гарнтій було, щоб тримати владу в Римі: голка Матері Богів (Кибелла, богиня сил створення і руйнування Природа), глиняна колісниця Веєнтів (етруське місто), попіл Ореста ( мстителя за батька), скіпетр Пріама (найпрудкішого), накидка Іліони (донька Пріама, царя Трої), паладій (протекція), анцилія"
https://it.wikipedia.org/wiki/Ancilia ]
15-16 - Вакханалія, в честь бога Вакха, бога вина і збирання винограду, винахідника вина; свято орґійного характеру, як прохання заступництва перед посівами та перед збиранням врожаю.
15- 28 - Санґвем, в честь Кибелли і її сина Аттіса, який був наказаний різками;
17- Ліберарія (звільнення), в честь Лібера Патер (безплатного батька) , бога родючости, вина і пороків, та Лібери-Прозерпіни, богині пекла.
хлопці, яким сповнювалося 16 років, скидали свою "буллу" і одягарли "тоґу віріліс/пуру" (чоловічу тоґу, з білого полотна кольору слонової кістки). "Понтифік Махімус" (найвищий понтифік [міст=поєднуючий] на голову їм клав смужку.
17- ІІ Аґоналія, в честь Марса. (у слов'ян- Ярила).
19-23- Квінтрарія, в честь Мінерви, богині лояльності у битві, справедливості у війні, мудрості, стратегії, ткацтва, опікунка ремісників.
23- Тубілустріум, в честь Марса; ознаменування пори року, що призначалася на військові походи: священне миття труб війни (туби)[тубілюстріум- промивання труб].
24- КВРФК*, день, коли при нижчжих зібраннях можна було зробити заповіт, публічно, також, перед походом на війну, чи при передачі майна наслідникові.
30- Свято Салуси, божества здоров'я та благополуччя, особистого та "Справи публічної", суспільства/республіки.
31 - свято богині Люни, богині Місяця, носительки миру.
КВІТЕНь
1- Венералія, в честь Венери Шлюбуючої: заміжні жінки направлялися до храму Венери і знімали золоті намиста із статуї їхнього божества. після втаємниченого обмиття статуї, знову надягали на статую золоті намиста, прикращаючи її трояндами. віруючі богині потім направлялися до чоловічих народних лазень, прикриваючись щитами з мірти, на спогад про міф, коли Венера зненацька була сполохана голою деякими сатирами, закрилася, щоб врятуватися. тут, оголюючись, вони жертвували Чоловічій Долі (бог) ладан, отримуючи від того бога зачаття, ховаючи від чоловіків свої фізичні вади. наприкінці, вони пили товчений мак з молоком, засолоджений медом- той же трунок пила й Венера, у день свого заміжжяж з Вулканом. церемонія гарантувала поклонителькам красу, особистість і шляхетність.
(VENERA: http://www.romanoimpero.com/2010/01/il-culto-di-venere.html )
Ауґуріум Канаріум: ритуальна пожертва собак. церемонія пердбачала принесення в жертву рудої сучки Фламіном Квірінальним (жрецем), поблизу Катуларської Брами.
( http://www.abitarearoma.net/30-aprile-roma-antica-si-svolgono-le-vestae-palatinae-laugurium-canarium/ )
4-10 - Меґалезія, в честь Кибели, Великої Матері Кибели/Цибелії. вшановулася як Велика Матір Думка (створення), богиня природи, звірів і диких місць. двояке божество, що символізувало створення і руйнування Природою. [ не дивуйтеся, коли почуєте від расіян: "іді ти в Кєбенєй Матєрі! вони і мають на увазі Кибелу.]
12-19 - Цералія, в честь Церери, материнського божества землі і родючості, народження: усі квіти, фрукти і живі істоти вважалися її дарами; вона буцім-то навчила обробляти поля. її творили як сувору і величну матрону, гарну й привітну, із короною з колосся на голові, із факелом в одній руці і із снопом пшениці та фруктів- у другій. цереальний /злаковий/ фламин (жрець) проводив церемонію. сестра Вести, Юнони, Плутона, Нептуна і Юпітера, дочка Сатурна і Опі. найвідомішою її дочкою є Прозерпіна.
церемонія нагадувала спогад міфа про Цереру і Прозерпіну: пошук дочки матір'ю представлявся кочуванням поклонницями по місту, одягненеми строго у біле і несучими факел. наступні дні святкувалися іграми, Цереальні Ігри, на Чірко Массімо у Римі. усі одягали біле.
15- Фордічідія на честь Теллуси, римської богині землі, захисниці плодючості, померлих і землетрусів. у жертву приносили тімних/вагітних корів. після жертвування корів, у кожній із 30 курій, ембріони телят спалювалися весталіями (жриці богині Вести) , попіл яких використовували для очищення людей під час церемонії Парілли (очищення стад і пастухів) 21 квітня. ["Фордідічя" - "форі- ді- діцеа" /геть від вагіності?/]
21- Палілія- свято очищення отар,стад та пастухів: Палє- уявлявся як божок або як жіноче божество. зупиняла інфекції та напади зажерливих звірів. віруючі збиралися під деревами, встановлювали грубо витесану із деревини статую. запалювалися купи соломи чи сіна, поставлені у ряд, через них проганяли худобу, за якими ішли і пастері, які стрибали через вогонь. [від перекладача: щось нагадує ритуали слов'янсько-балтійського Купали; можливо, у слов'ян, було декілька ритуалів з багаттями/ватрою, один із яких, присвячувався худобі та пастухам; у деяких місцевжостях, і до нині збереглися пізньо-осінні "учти" пастухів та пастушків, при яких пекли овочі; вогонь очищує і знезаражує].
Народження Риму, Діес Романа, Ромая, свято приурочене заснуванню Риму. згідно з легендою, Ромул насправді заснував місто Рим 21 квітня 753 р. д.н.е. від тієї події, походить вислів "аб Урбе кондіта" (від заснування Міста). https://it.wikipedia.org/wiki/Natale_di_Roma
23 квітня- Віналія пріора, у честь Юпітера (Перуна) і Венери - попередній збір винограду та куштування нового вина, приносили жертвування та лібаґії (зливання вина) Юпітеру.
25 квітня - Робіґалія на честь Робіґуса, римського бога хвороби іржі збіжжя, хвороби, що спричиняється грибком. у цей час, починають формуватися колоски. проводилася процесія: усі одягалися у біле, ведена квірінальним жрецем. усі направлялися у священний ліс бога, і, там, на п'ятій милі, на давньоримській вулиці Клодія (зараз- шоста миля вулиці Касссія), жрець приносив у жертву одну сучку і дворічну вівцю. потім, проводилися і перегони.
вважалося, що стать тварин, які давали у жертву, передбачало стать майбутніх жертв. на початку, у жертву приносили пса і барана.
давання у жертву собаки пов'язане із загрозою холодної пори року, щоб збіжжя не достигало завчасно. також це пов'язано із сузірями, які бачилися у той час. як нижчому божеству, Робіґусу й приносили собаку у жертву. https://it.wikipedia.org/wiki/Robigus
28- квітня - 1 травня- Флоралія- народні ігри в античному Римі для святкування богині Флори (Квіти/Цвіти/Цвітани?). Флора- захисниця пуп'янків. мала святилище, споруджене плебеями (простолюдом) у період голоду. проводилися невгамовні церемонії та орґії з пасторальною тематиикою. у ці дні дозволялася розпуста з надмірністю жартів та великих випивок. у перші дні, проводилися сценічні ігри (латинський театр), а в останній день- ігрища Цірко/Чірко (Массімо). жінки одягалися у позбавлені смаку кольори, а чоловіки вінчали себе вінками із квітів [ від перекладача: згадайте вінки українського Купала].
акторки пантомім роздягалися на бажання публіки ("нудаціо мімарум" - мовчазне оголення, "стриптиз"- по англійськи). [ від перекладача: тематика оголення представлена у давніх звичаях слов'ян- Купала].
після театральних вистав, прододилися полювання на домашніх тварин (кози та зайців/кроликів) . тварини повинні були бути травоїдними. розкидалося насіння з побажаннями процвітання. [ від перекладача: сіяння насіння "на добро" відоме і в українських звичаях: посівання на Новий Старий Рік, 14 січня].
святкування було затверджене Ґаєм Юлієм Цезарем за його реформою календаря. [ Цезар- військовий, консул, диктатор, верховний жрець, оратор та римський письменник].
святкування - відображення ментальності давніх, коли вважалося, що людська хіть пов'язана із рослинною родючістю, тому стимулюючи одну, вважалося, що стимулюється й інша.
https://it.wikipedia.org/wiki/Floralia
ТРАВЕНь:
9-11-13- Лемурія- свято заклинання духів мертвих, лемурів, духів, що не знаходили спочинку через насильницьку смерть. за ритуалом, глава сім'ї, кидав собі на плечі дев'ять разів чорні боби, промовляючи заступицькі заклинання.
15 травня- Меркуралія, на честь Меркурія, бога торгівлі. торгівці збиралися біля фонтану, який був йому присвячений. через те, що їхнє ремесло було пов'язане із обманом чи брехнею, вони, тільки в одній туніці, після очищення, ішли усі до джерела, набирали води у глечики, які були також очищеними, принослили їх додому, щоб окропити лавровим віттям майбутній товар. усі ці дії супроводжувалися закликами та молитвами. [ окроплення водою знайоме і нині].
Меркурій (Єремис), гінець богів, мав крильця на ногах.
• Юпітера-Переможця на честь Юпітера (Перуна), що святкувалося військами.
http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=96
16 травня- Арґеорум і Вірбіалія.
Арґеорум Сакрарія- 27 сакрарій у 4-ох реґіонах Сервії, які відвідували у травні у період Ідів процесією, у якій брали участь жерці, вестали та міські претори. при цьому у Тібр кидали 27 солом'яних фігурок, які називалися Ерґеї. http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Gazetteer/Places/Europe/Italy/Lazio/Roma/Rome/_Texts/PLATOP*/Argeorum_Sacraria.html
* Вірб'ялія - св'ято Вірбія.
http://cedocsv.blogspot.com/2013/05/maggio-il-mese-di-maia.html
21- Аґоналія (третя) на честь Вейове (Ведйовіса) , захисника Азилу, священного гаю притулку, що знаходився на Кампідоліо ("інтер-лукос") - між двома священними гаями. бога зображали з малим списом та з козою, що були символами плодючості.
23 травня - Тібілюстріум, Чищення Військових Труб, присвячене Вулкану, богу земного вогню і руйнівнику. церемонія священного миття воєнних труб (туб). миття проходило у Атріум Суторіум, зібранні шевців, і супроводжувалася жервоприношенням та ігрищами. Салії, жерці культу Марса, танцюючи, проходили по місту. сезон початку війн.
29 - Гоноралія, на честь Гонорy і Доброчесності/Чесно’ти.
Гонос був богом, якого особливо обожнювали солдати. вважався богом військової честі та моралі. часто його супутницею була богиня Віртус (Чеснота), богиня відданості та мужності.
30- Амбарвалія. свято для підвищення родючості полів. на честь Керери. у жертву приносили бика, свиноматку чи вівцю, яких, перед пожертвою, обводили тричі навколо полів. назва свята походить від слова "амбіо" - ходжу, і "арвум" - поле. така пожержтва латинською мовою називалась "суоветауралія". свято було публічним і приватним. приватні свята святкувалися головами сімей, за Римом, з якими у процесії приймали участь діти і слуги. публічне свято святкували поза Містом, і, у них брало участь 12 "фратрес арвалес" (братів-жерців-арвалів, яких вибирали довічно: назва походить від "аруум" (оранка) , що означає "оброблена земля". возносили моління богині Керері.
основною молитвою була "Кармен Амбарвале" (Пісня Полеводіння):
"о, Лари (Льоси), допоможіть нам,
не дозвольте Марсу (Вересу), щоб розорення упало на многих,
наситися, жорстокий Марсе. іди за поріг. і, там, зостанься.
Моліть усіх богів урожаю.
допоможи нам, о, Марсе.
Успіху! успіху! успіху і успіху!"
(хай достигнуть фрукти)
[ перекладач:
https://it.wikipedia.org/wiki/Ambarvali ]
ЧЕРВЕНь:
3- Свято на честь Беллони, богині війни. у її храмі, римські сенатори приймали послів з інших країн. неподалік, знаходилася колона Юпітеру Феретрію, (Перуну) [ Феретрій- це Перун!!! можливо, дві паганські релігії куди спорідненіші, ніж думалося!], символами якого є блискавка і грім. жрець Ю.Ф. кидав спис перед статуєю, як знак оголошення війни. церемонія проходила в присутності Феціалів, чину жерців із патриціїв. зображалася, як погоничка військової "авріґи" (колісниці- "ковриги"?) із факелом та щитом або із списом у руках.
7-15 - Весталія, на честь Вести, богині священного домашнього вогнища у Римі, де вогонь горів без перерви. дочка Сатурна і Опі, сестра Юпітера, Нептуна, Плутона, Керери, Юнони. починалося свято із відкриття "пенус Весте" - відкриття комори, де зберігалися статуї Пенатів, Пенати Народу Римського. у ці дні, дозволялося матронам, і тільки їм, входити голими у найдальші закутки Пенус Весте, місце, де у інший час року заборонялося входити усім, крім Понтіфекса Максімуса, найвищого жерця-посередника, який управляв усіма жерцями, понтифіками, призначав весталок, фламинів (жержців окремих культів), рекса сакрорум (короля священних церемоній), освячував храми, контролював Римське Право, визначав дні, коли можна було залагоджувати справи, вів записи "табелі деальбати" (законодавчих актів), "аналів понтіфікум" (опис найважливжших подій міста, встановлював і пояснював "морес" (правила моралі), співробітничав у виданні "лех реґія" (закону керівництва), разом із рексом, головним маґістратом міста, вводив Менсіс Інтеркаларіс (недостатній місяць, після лютого), керував 30 літторами курій (цивільними гвардійцями), які прокладали шлях "рексу" палицями; при церемоніях, мали релігійну функцію приведення жертвенних тварин до вівтаря.
11- Матралія, в честь Матер Матута, Матір Ранку/Ранкової Зорі, охорониці народження людей і усіх речей. жертвували пжеідсманий млинець, який матрона клала до вівтаря богині.
15- Юпітера Непереможного, на честь Юпітера.
20- свято на честь Суммануса. на Цірко Массімо, проводилися пожержтвування тварин. можливо- бог раннього ранку. статуя бога була ураженаж блискавицею і впала у Тевер.
ЛИПЕНь
5- Попліфуґа- свято на зогадку про втечу римлян, коли фіденати і фікулеї напали на них, після завоювання Риму ґаллами у 390 р. д.н.е.
6- 13 - Аполлінарські Ігрища на честь Аполлона [ співзвучний зі слов'янським Купалою: Купало, можливо, народна назва, Квапало], бога Сонця, усіх мистецтв, музики, передбачення, поезії, медичних мистецтв, поморів і просвіти. основні символи- Сонце чи ліра. начальник Муз. досвідчений лучник. здатний своєю зброєю ранити людей мором, тих, хто йому не корилися. захисник храму Дельфі, оракул, що через жрицю Піцію міг давати відповіді про майбутнє. вважається одним із найважливіших богів Додекатеону- 12-ти найважливіших богів.
7- Ноне Капротіне на честь Юнони. епітет Юнони- Капротіна. основну роль у святі відігравали жінки-рабині. процесія відбувалася під фіговим деревом , де проводилися імітовані бої та вправляння, а, потім- учта. наступного дня понтифіки проводили молитви подяки. (http://www.classics.upenn.edu/myth/php/tools/dictionary.php?regexp=CAPROTINA.&method=standard)
9- Капротінія на честь Юнони.
19-21- Лукарія, на честь лісових божеств.
23- Нептуналія, на честь Нептуна, бога вод і орошення. свято святкувалося в іграх. будували намети з гілок, де відбувалися святкування. [ перекладач: традиція відома багатьом слов'янським хлопчикам: будування "шалашу"].
25- Фурріналія, свято богині Фуріни, якій був присвячений священний гай. богиня вважалася володаркою підземних вод.
СЕРПЕНь
13- Вертумналія на честь Вертумна/Вертунма [ перекладач: Вертун ?] , давньо-римське божество, що позначало зміну пори року, достигання фруктів. можливо, етруського походження. знаний за вибрики. коханець богині Помони, богині фруктів, бо Вертумній був також захисник зелені, особливо фруктових дерев. [ перекладач: італійське слово "вендемміа" (збір винограду/врожаю співзвучна із іменем цього бога]. це- мовби, уособлення "врожаю". була легенда, що Вертумній зумів наблизитися до богині Помони, одягнувши жіночий одяг.
*
Неморалія, свято смолоскипів на честь Діани, володарки лісів, захисниці лісових звірів, охорониці джерел і течій, охорониці жінок, яким забезпечувала безболісні роди, та- розподільниця самостійності. богиня була одинокою і зареклася на вічну дівочість. була також мисливицею, що була покровителькою мисливства, дівочості, незайманості, стріляння із лука, лісів, Місяця- Млади [переркладач- "луни": "люна" по-латині означає "місяць"] . в ім'я Амура [Купала], зареклася на вічне дівоцтво. близнючка Аполона/ Феба , донька Юпітера [Перуна] і Латони [чи, не- Лади?].
17- Портуналія, на честь Портуна [воротяр], римського бога брам, воріт та дверей. у святкуванні, важливим атрибутом були ключі, які, начебто, то кидали у вогонь, чи приносили на Форум [Віче] як пожертву, очищуючи їх, як символ обряду очищення домівок.
17- Тіберналія на честь Тіберінія, бога річки Тевере (Тібру), брата Фонта [Водян?], бога джерел, син Януса і Ютурни (богині джерел та володарки вод).
19 – Віналія рустіка ( сільська виноградо-збирання), на честь Юпітера та Венери. заколювали ягня на честь Юпітера, частувалися новим вином, робили узлиття Юпітеру для отримання щедрості та процвітання. жертви приносили для щедрого врожаю. поряд із фігурою Юпітера, встановлювали фігуру Венери.
21- Консуалія, на честь бога Конса, бога засіків та запасів кормів. проводилися змагання наїздників коней серез снобованої римської молоді, гонки на мулах, ослах чи конях.
23- Волканалія, на честь Вулкана, з літніми ватрами, в ознаменування збору врожаю. Вулкан- бог руйнування, тому його святкування було за мурами міста. його завжди супжоводжували богиня Мая, богиня весни, та Стата Матер- два вогнища, одне, що поширюється, а. інше- що затухає.
Вулкан- бог земного вогню. матір'ю Вулкана була Юнона, що породила його партеноґенезом.[ можливо, походить від латинського слова "фокус" (вогонь)].
24- один із 3-ьох днів, коли був відкритий "мундус Кереріс/Цереріс"- рови, які представляли схему Всесвіту. свято - на честь Манів. у ці дні, "мундус патет" - "світ підкоряється".
25- Опалія чи Опіконзівія, на честь Опі, богині замлі і охорониці родючості. була дружиною Сатурна. у руках тримала "ріг достатку".
27- Волтурналія, на честь Волтурна, патрон течій, мандрівок та торгівлі. бог етруського походження.
ВЕРЕСЕНь
4-19 - Римські Ігри , або Великі щорічні Ігрища, на честь Юпітера, що позначали перемогу над Латинами при озері Реґілло.
13- Епулюм Йовіс, на честь Юпітера. перед статуєю бога, розкладались ложа "пульвінарія" (типу кушеток), подавалися дорогі страви, де прислужували "епулони", одні із 4-ьох великих релігійних корпорацій старого Риму. це- було свято розкоші та розніження, на зразок Римського Парнасу.
подавалися жертвування та узливання на патері, плоскій священній мисці, яка дозволяла, через свою опуклість знизу, не торкатися ужержтвуваного. зливання, яки виливалося в вогонь. дискос, що вживається нині у РКЦ, оминає завжди середину.
(https://en.wikipedia.org/wiki/Epulones)
ЖОВТЕНь
4- Єюніум Кереріс/Цереріс, на честьр Керери/Церери, жіночого божества землі та родючості, верховна сила урожаїв, усякого народження, усіх квітів фруктів та живих істот. корона- із колосся, в одній руці- кошик із зерном , в іншій - фрукти. Сестра Вести, Юнони, Плутона, Нептуна і Юпітера, дочка Сатурна і Опі. її найвідоміша донька - Прозерпіна. вона- "кер" - джерело та енергія росту.[ можливо, "джер-ело", слов'янською]. на металічній ламині, зварювали жертвенних тварин.
5- один із 3-ох днів, у який відкривався "мундус кереріс" , рівчак, що нагадував модель Всесвіту, вигляд жіночого лона, який відкривали тільки тричі у рік у знак "світу що відкритий".
11- Медітріналія, на честь Юпітера. свято вина. пилися старі і нові вина: вірили у цілющі властивості вин. сусло вина вживали як солодкий напій, як 'медичний засіб'. часто, змішували старе і нове вино для його кращої якості.
13- Фонтіналія, на честь бога Фонса, бога джерел, син Януса і німфи Ютурни, брат Тіберіна, давнього італьського божества.
15- Октобер Еквуус, на честь Марса. "кінь жовтня"- приносили у жержтву коня, як знак закінчення польових робіт та військового сезону. проводили перегони на колісницях, запряжених у двох коней. у коня, що біг справа, метали списа і, таким чином, приводили у жертву. голову і хвіст спалювали на священному вогнищі Риму, у Реґії. це- єдине свято пожертви коня у Давньо-Римській імперії.
19- Армілюстріум, на честь Марса.
Марс вважався батьком Ромула і Рема. проводилася ритуальне очищення зброї та покладення її на зимове зберігання. навесні, солдати забирали знову зброю.
Л ИСТОПАД
8- Один із 3-ьох днів, у який відкривався "мундус Кереріс".
13- Епулум Йовіс, на честь Юпітера. проводилася церемонія багатої учти серед статуй богів, так, начеб-то вони брали участь у святкуванні. статуї клали на дорогі ліжка з подушками, пульвінаріями. величезний стіл. зі столу подавали дорогі страви, що подавалися епулонами, картеллю жерців- учтярів.
15- Свято на честь Феронії, богині родючості, яку шанували римляни і сабіни. захисниця лісів, жатв. шанували її хворі та раби, яким вдалося звільнитися із рабства. розповідається, що була матір'ю Еріла, якому дала три тіла і три душі. деякі вважали її подібною до бога Сорануса та до етруської богині Каватхи.
24- Брумалія, на честь Вакха. свято зимового сонцестояння. свято проводилося на честь майбутнього врожаю, насіння якого були закопані у землю, перед тим як прорости. виноградарі приносили у жертву кіз, на честь Вакха. кіз приносили у жертву до того, коли вони ставали загрозою для винограду. з кіз здирали шкіру, яка ішла на ранці, на які стрибали. маґістрати несли жерцям Керери/Церери паростки виноградних лоз, оливкових дерев, зерно і мед.
ГРУДЕНь
4- Бона Деа- Велика Матір- велике мирське божество, ім'я якого не можна було вимовляти. у деяких міфах, вона - дочка Фавна/Пана. у інших- вона його дружина. вона була охоронецею здоров'я усього Риму. святкування проводилися аристократками, без чоловіків чи тварин чоловічої статі.
5- Фауналія, на честь Фавна/Пана, сільського бога села, табунів та лісів.
11- Аґоналія (четверта), на честь Соль Індіґес (Давнього Сонця), одного із предків Римлян.
15- Консуалія, на честь бога Конса.
17-24-31- Сатурналія, на честь Сатурна. святковий цикл- на пошану бога Сатурна і міфічній "золотій епосі". сатурналії розпочиналися великими бенкетами, приношенням жертв, і- оргійними діями. дарувалися символічні малі дарунки, "стренне". у цей період, весь соціальний порядок "перевертався": раби могли тимчасово вважатися вільними людьми, вибирали "прінцепса"- карикатурного шляхтича. переважали червоні кольори, кольори богів. це- були персонажі, що уособлювали Сатурна чи Плутонія. проводилися очищення. Кронос-Сатурн переніс своє золоте королівство у місце, яке на зивалося "Благословенні Острови". період карнавалів. приносили пожертви предкам, щоб задобрити природу та мати хорошу погоду на весну для польових робіт.
(https://it.wikipedia.org/wiki/Saturnali )
18- Епоналія, на честь Епони, сильної кельтської Богині-Матері та покровительки коней, ослів та інших тварин. її ім'я означає "божесотвенне море". вона асоціювалася із землею і плодючістю, відродження і достатку. її зображали молодою богинею із конем, якого вшановували у кельтському світі за його красу, швидкість і сміливість. важливими були на святі троянди, а квіти та паростки вживалися, як символи самої богині. Епоні приносили у жертву яблука. вона стала покровителькою римської кавалерії. її статуї були у конюшнях. це єдина кельтська богиня, яку вшановували давні римляни через їхню любов до коней. була відома у центральній та східній Європі. [так і напрошується слово "попона"]
(https://it.wikipedia.org/wiki/Eponalia )
19- Опалія, на честь Опі.
21- Дівалія, на честь Анґерони. свято Анґероналії встановлено як спогад про епідемію, що має назву "анґіна Людвіґа" . підчас святкувань, верховний жрець складав пожертвування у храмі Волупти , богині радості і задоволення, із ознакою, яка мала віддаляти усі страждання і переживання людського життя. Волупта- прекрасна донька Купідона/Амура (Купала) і Псіхе. (https://it.wikipedia.org/wiki/Divalia)
21- Арґерона- богиня тиші, покровителька таємних кохань, цілителька серцевих захворювань, болів, суму, що представлялася жестом вказівного пальця із зімкнутими губами. Арґенона мала завданням тримати таємницю назви міста, на дозволявши ворогам його завоювати крім головування над ним у делікатний зимовий період. богиня утотожнювалася часто з богинею Опіс, Мутою (німою), богинею мовчання.
(https://it.wikipedia.org/wiki/Angerona)
23- Ларенталія, на честь напів-божественної особи, яка була покровителькою покірних людей, будучи повією етруського походження. свято Ларенталія/Ларентіналія чи Аккалія - присвячене Аккії Ларенції, годувальниці Ромула і Рема ("акка" у санскриті- "мати")
25- Діес Соліс Інвікті - День Непоборного Сонця, чи- Бог Непоборного Сонця. назва свята створена, мабуть, за аналогією назви імператора: "Відданий, Щасливий, Непереможний". Сонце представлялося як товариш імператора. концепція передувала монотеїзму. (https://it.wikipedia.org/wiki/Sol_Invictus )[/b]
Переклад з італійської , дослідницькі пошуки, коментарі - Івана Петришина
Інтернетні джерела
https://it.wikipedia.org/wiki/Festivit%C3%A0_romane
https://it.wikipedia.org/wiki/Festivit%C3%A0_romane
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748657
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2017
[b]БЛИЖЧЕ, ДО ТЕБЕ, БОЖЕ,
ближче, де Ти!
хоч лиш важкий цей хрест
мене може звести.
усі пісні мої-
ближче до Тебе, Боже,
ближче до Тебе, Боже,
ближче, де Ти!
хоч, мов той мандрівник,
сонце над нами,
мене огорне тьма,
спочинок-камінь,
буду у снах пливти
ближче до Тебе, Боже,
ближче до Тебе, Боже,
ближче, де Ти!
хай же ведуть увись
сходи до неба,
все, що Ти шлеш мені-
милість від Тебе;
Ангели звуть мене
ближче до Тебе, Боже,
ближче до Тебе, Боже,
ближче, де Ти!
потім, в думках моїх,
у світлі хвали,
із кам'яного горя
воскреснеш й ти,
щоб із біди прийти
ближче до Тебе, Боже,
ближче до Тебе, Боже,
ближче, де Ти!
якщо на радіснім
злину крилі,
й небо розкриється
між зір, мені,
усе ж пісні мої-
ближче до Тебе, Боже,
ближче до Тебе, Боже,
ближче, де Ти!
[/b]
https://www.lds.org/music/library/hymns/nearer-my-god-to-thee?lang=eng&_r=1
https://www.youtube.com/watch?v=WyxXGdG3-Io
(слова Сари Ф. Едемс, музика- Лоувела Мейсона)
переклад з англійської на українську- Івана Петришина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747814
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 25.08.2017
[b]ЕДЕРЛЕЗІ: ДЕНь СВЯТОГО ЮРІЯ
/циганська молитва/
друзі всі, танцюймо колом,
танок творить все навколо,
усі роми, ромські мами',
усі роми, тати', тати',
усі роми, моя мати,
усі роми, тати, тати,
Едерлезі, Едерлезі,
усі роми, наші мати.
усі роми, тати, жертвують ягнятка,
але мій, бідний бубніст, стоїть збоку, татко,
день всіх ромів, наш день,
день наш, Едерлезі.
а,мій тато для нас має ягнятко,
усі роми, ромські мами',
усі роми, тати', тати',
усі роми, моя мати,
усі роми, тати, тати,
Едерлезі, Едерлезі,
усі роми, наші мати.[/b]
/переклад з англійської- Івана Петришина/
http://lyricstranslate.com/en/ederlezi-ederlesi-saint-george.html
https://www.youtube.com/watch?v=rYJvwoZBloE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747382
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 23.08.2017
[b]Господи, Володарю усіх та усього,
уклінно прошу Тебе подай мені благодать молитви:
даруй мені зосередженість у каятті,
веди мене творити добро,
даруй мені внутрішню свободу від поганого та непотрібного,
поділись зі мною розсудливою любов'ю,
даруючи усміх, доброзичливість, чуйність, співчуття,
уміння хвалити інших, ласку та уміння виправляти зло.
Боже, даруй мені Своє світло смирення, радісне серце,
підтримуй мене у печалі та смутку, вияви Своє милосердя,
вкажи, як досягнути смирення: захисти перед ворогами,
неприятелів виправ, даруй усім мир і злагоду,
тим, що спричиняють зло, даруй мудрість творити добро.
дозволь милостиво навчитися відкидати погані думки,
вбережи мене від спокус, даруй людяність,
пошли, Доброчинний, допомогу в усіх потребах,
даруй згоду та примирення ворогам і мені,
тому, що молиться, подай мир та свободу усім Твоїм дітям,
наверни недобрих та злих,
захисти життя усіх живущих,
усім моїм родичам, що живуть, даруй здоров'я, добробут, злагоду та щастя.
навчи примирятися у важких обставинах життя,
допомагай мені знати Правду та бути вірним у Ній,
не дозволь похитнутися вірності цінностям;
тих, хто упав у сіті сект та злоносних вірувань,
визволи та направ на стежку добра.
даруй мені чистоту серця та навчи витривалості,
покажи, як правильно проводити вільний час.
освячуй людську працю,
що робиться заради прав людини, справедливості та рівності
перед Обличчям Твоїм.
прошу про допомогу людям праці,
дозволь виконувати працю, що уділена, добре та згідно з оплатою,
усім безробітним, даруй працю,
усім бездомним- домівку,
усім, хто навчається- пам'ять,
даруй урожай нивам та полям,
допоможи ласкаво зібрати урожай поданий Тобою,
усім голодним даруй щоденну їжу,
усім роздягненим- одяг,
керівникам держав даруй мудрість
та вміння правильно вирiшувати справи на благо народу.
Святим Церквам даруй правильність навчання Віри,
християнським місіонерам, подай сміливість та правильність
проповідування Твоїх Істин,
Папі Римському та усім Патріархам, даруй вміння керування Церквами,
усім християнам, подай міцну єдність у справедливості та правді,
усім єпископам, священикам, архи-дияконам, дияконам та мирянам,
даруй чистоту слова та дій,
допомагай душпастирям, катехитам, органістам, співцям,
та міністрантам- даруй чистоту сердець, вміння та талант
прославляти Ім'я Твоє Прeсвяте.
подай розуміння добра невіруючим,
ченцям та черницям, даруй дух святості,
дозволь усім навчитися пізнавати Твою, а не людську Волю,
доми, хати, домівки та притулки, візьми під Свій захист,
оберігай усіх, хто подорожує та мандрує.
допомагай мені у важливих зустрічах,
медикам, даруй знання, уміння та бажання правильно лікувати
та повертати до здоров'я,
усім зачатим дітям даруй утіху та радість життя,
Батьківщині, пошли добробут, мир та злагоду
у правді, справедливості та рівності,
усім містам, селам, хуторам та сім'ям подай добро, волю, мир та любов.
Всесильний Боже, вислухай молитви мої
та даруй спокій та життя вічне усім померлим родичам,
особливо моїй матері ______,
усім родичам, колишнім друзям та знайомим,
змилосердися над ними та прийми їх до Себе,
щоб далі Тебе славити у Світлі Твоїм.
Дякую Тобі, Вседержителю, за усіх та за все.[/b]
Амінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747018
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 21.08.2017
[b]ФРАЙЗІНҐСьКИЙ ЛІТОПИС
"ҐЛАҐОЛІТЕ ПО НАС РЕДКА СЛОВЕСА"
/Глагольте про Нас Рідкими Словесами/
Боже, Господи милостивий, Отче Боже, Тобi ісповідую:
весь мій гріх, і Святому Хресту, і Святій Марії,
і Святому Михаїлу, і усім Крилатцям Божим,
і Святому Петру, і усім Силам Божим, і усім Мученикам Божим,
і усім вірникам Божим, і усім дівам праведним, усім праведним,
і тобі, божий рабе, хочу бути сповіданим від усіх моїх гріхів,
і вірую, що я є на цім світі будучим, іти ж - на той світ,
бо ж стати мені на Судний День, і мати мені життя по цьому,
мати маю відпущення моїх гріхів.
Боже милостивий, прийми мою сповідь моїх гріхів.
якщо я натворив зла до цього дня, то ж був я на цей світ украдений,
і був хрещений.
чи пам'ятаю чи не пам'ятаю, чи волею чи неволею,
чи відаючи чи не відаючи, чи не по-правді чи у лжі,
чи вкравши чи із-за заздрощів, чи у змозі чи снічці,
чи, коли мені хотілося, йому ж мені б не достойно хотіти,
чи у глаголенні, чи уві сні, чи не у сні, чи, якщо я не спасся
у неділю, чи на Святу Вечерю, ані мого поста, ані багато іншого,
якщо проти Бога і проти мого хрещення-
Ти- єдин, Боже, відаєш, яка мені в Ньому потреба велика.
Боже, Господи милостивий, Тебе милості прошу від усіх згаданих гріхів,
і менших, і більших. якщо я створений є, Тебе милость прошу творити,
і Святій Марії, і усім Святим. І, щоб та тім світі, був би я такого гріха показаний,
якого Ти мені забажаєш, по Твоїй милості і за Твоєю любов'ю.
Боже, Ти прийшов з небес, давши вже Себе на муки за весь народ,
щоб нас у злодія відняти; відніми усім злодіям.
Милостивий Боже, Тобі доручаю моє тіло, моє життя і мою душу,
і мої словеса, і мою працю, і мою волю, і мою віру, і моє життя.
І, щоб почув я на Судний День, Твою милість велику з ними,
яку назовеш Твоїми устами. Прийдіть до Отця Мого визволені,
прийміть вічну радість і вічне життя, які вам є уготовані з віку у вік.
Амінь.[/b]
/переклад із альпійсько-панонійського діалекту старо-слов'янської мови - Івана Петришина (за Іоанн Петришин".)
https://www.youtube.com/watch?v=fCmXpiCtRjs
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744554
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 03.08.2017
[b] КОРЕЙСьКА ПОЕЗІЯ
КІМ СОВИЛь
[i]"Моління"
[/i]
о, ім'я, розкришене на шматочки,
о, ім'я, що впало у порожнечу,ж
о, ім'я без відповіді,
о, ім'я, що я кликатиму аж до смерті.
ти пішла перед тим,
коли я сказав, що я вирізьбив для тебе у серці.
о, моя любове.
о, моя любове.
захід сонця пепелить західне небо.
навіть стадо оленів сумно ридає,
твоє ім'я я кличу
на вершині одинокого горба.
я кликатиму, поки горе мене не задушить.
я кликатиму, поки горе мене не задушить.
але мій голос тіка у простір,
між небом й землею.
я кликатиму твоє ім'я до смерті,
навіть, якщо я маю скам'яніти.
о, моя любове.
о, моя любове.[/b]
переклад з англійського перекладу Дейвіда Р. МекКена - Івана Петришина
http://koreanpoetry.homestead.com/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744417
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.08.2017
[b]ДАВНІЙ РИМ
ЗАКОНИ ДАВНьОГО РИМУ
[i]Чоловік- всьому голова.[/i]
Чоловік у родині мав виключні права. Він роспоряджався долею дружини і дітей.
Якщо, при народженні, чоловік підіймав дитину вгору, то він її визнавав.
Якщо ж ні, то дитину чекала доля, яжій не позаздриш.
Але, найчастіше, дітей, особливо хлопчиків визнавали, бо третина усіх пологів закінчувалася смертю жінки. Великою була й дитяча смертність.
Так, що римляни встигали одружуватися 2-3 рази, інколи, обмінювалися дружинами, щоб отримати "законних" наслідників.
Допустимою була продажа сина у рабство. Ймовірно, через непослух або через матеріальні проблеми.
[i]Самогубство за дозволом.
[/i]
Щоб достроково піти з життя, римський громадянин повинен був отрумати дозвіл сената.
Якщо причини такого рішення визнавались суттєвими, майбутньому самогубцю видавалася отрута.
[i]Повій фарбували у рудий колір[/i]
Усі римлянки були брюнетками. А захоплені у полон і продані у рабство іноземки могли бути блондинками і рудими.
Щоб не плутатися, римляни прийняли закон, за яким усі повії повинні були перекрашуватися у рудий колір.
[i]Пурпурова тога- тільки імператорові![/i]
Щоб перефарбувати римську тогу у пурпуровий колір, треба було наловити 10 тисяч молюсків, щоб зробити фарбу. Це було дорого, і доступне було це тільки дуже багажтижм людям. Щоб почувати себе унікальними і неповторними, римські імператори прийняли закон, за яким тільки їм дозволялося носити пурпурові шати. [/b]
Скорочений переклад з сучасної русскої мови- Івана Петришина
http://de-facto.cc/%D1%8D%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5-%D0%B8-%D0%BF%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%89%D0%B8%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%8B-%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B5/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744416
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
[b] СВІТОВА ДУХОВНІСТь
СИКХСьКІ МОЛИТВИ I.
"я молюсь перед Тобою, душа і тіло- Твої. На'нек каже,
уся слава- Твоя, ніхто не знає мого імені" [b](Аса /раґа/ М 5, с. 383).[/b]
"Усе- Твоє, а Ти є для усього.
Ти- верховнісь для усіх,
усі у своїх молитвах просять у Тебе [b](Вар 9н Раґ М 4 с 81)[/b]
"Ти- Володар, і я підношу мою Молитву до Тебе,
душа і тіло- Твої Творіння,
Ти- мати і батько, а ми- Твої діти,
Є багато утіх у Твоїй Благодаті.
Ніхто не знає Твоїх Меж,
Найвищий Високий Володарю.
Увесь світ працює під Твоєю настановою,
кожне Твоє створіння- послушне Тобі,
тільки Ти сам знаєш Себе самого,
Твою працю і межі.
На'нек, Твій слуга є жертвою Тобі".[/b]
[b](Ґаурі Сухрнані, М-5, с. 268)[/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
https://www.allaboutsikhs.com/introduction/introduction-to-sikh-prayers
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744013
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 30.07.2017
[b]КОРЕЙСьКА ПОЕЗІЯ
КІМ СОВИЛ
"Давно уже"
давно уже, якби ти шукав мене,
я б сказав тобі, що я забув.
якби ти мене картав у свойому серці,
я б сказав: "сумуючи за тобою, я забув".
якшо б ти далі мене картав,-
" я не міг тобі вірити, то ж я забув".
не в змозі забути тебе сьогодні чи вчора,
давно уже, " я забув". [/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
http://koreanpoetry.homestead.com/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743768
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.07.2017
[b]СУЧАСНА КОРЕЙСьКА ПОЕЗІЯ: КІМ СОВЮЛь
КІМ СОВЮЛь
1902-1935
найбільш знаний: меланхолійний тон народного стилю, поєднання тематичних і метричних елементів - корейський стиль
[i][i]Азалії
[/i]
коли ти підеш,
стомившись мною,
без жодного слова, я тебе відпущу.
на горі Як
у Йонґбйоні,
я назбираю оберемок азалій
і розкидаю їх по твоєму шляху.
крок за кроком,
по квітах, прокладених перед тобою,
легко і м'яко ступай, коли йтимеш.
коли ти підеш,
стомившись мною,
хоч я й помру,
я не пророню ані сльозинки.[/i]
[/b]
/з перекладу на англійську Дейвіда Р. МекКенна/
переклад українською- Івана Петришина
http://koreanpoetry.homestead.com/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2017
[b]КОРЕЙСьКА КЛАСИЧНА ПОЕЗІЯ
[i]Соджо і Сасоль Сіджо, з Династії Джосен/Чосен[/i]
сіджо - три-лінійна лірична пісня, мотив яких був стандардизований у 18 ст. передавався усно.
[i]Принц Інп'йонґ[/i]
не насміхайся над сосною,
скрученою і зігнутою вітрами.
квіти на весняному вітрі,
чи можуть вони утримувати їхній блиск?
коли дує вітер і кружляє сніг,
можеш покликати мене.
[i]Ї Чонґбо[/i]
чи може моя любов стати вільхою
Кумсонґа в Хоуєнґу, а я-
лозою маранти
у третій чи четвертий місяць:
наче павутиння навколо метелика,
лоза обвиває дерево,
тісно, тісно, неправильно ослаблена,
добре закручена, зігнута, потім ослаблена внизу,
аж до вершка, що тісно обмотується навколо,
без жодного проміжка, і,
незмінна день і ніч,
вона намотана, крутячись.
хоча, посеред зими,
ми переносимо вітер, дощ сніг і мороз,
чи коли-небудь ми можемо бути нарізно?[/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
http://koreanpoetry.homestead.com/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743240
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2017
[b]КОРЕЙСьКА КЛАСИЧНА ПОЕЗІЯ. ПІСНІ КОРІЮ[/b]
[b]ПІСНІ КОРІЮ
(з династії Корію/Ґорию) характеризуються повторним приспівом, що відображає народне і музичне походження і їх усну передачу.
[i][/i][/b]
[b][i]строфи із пісні "Ґонґу і Передзвону" [/i]
якби перлини упали зi скелі,
якби перлини упали зi скелі,
чи розірветься намисто?
якби пішов я від тебе на тисячу літ,
якби пішов я від тебе на тисячу літ,
чи зміниться серце моє?[/b]
[b]строфи із пісні "Зеленої Гори"[i][/i][/b]
[b]давайте мешкати, давайте мешкати,
давайте мешкати на Зеленій Горі,
із диким виноградом і тмином,
давайте мешкати на Зеленій Горі!
яллі яллі ялласионґ ялларі ялла
плачте, плачте, птахи,
плачте, коли прокинетесь.
у мене- більше горя, ніж у вас,
і я плачу, коли прокидаюсь.
яллі яллі ялласионґ ялларі ялла[/b]
[b]строфи із "Оди Порам Року"[i][/i][/b]
[b]у жовтні, ау,
я- наче посічена ягода.
коли гілка зламана,
хто її полюбить?
Ау тонґдонґ тарі
у листопадову ніч, ау
я лежу на брудній долівці,
тільки простирадло мeне накриває.
Ау тонґдонґ тарі
у грудні, я- наче ау
трісочки для їжі, вирізані з дерева паприки,
що охайно лежать перед тобою:
невідомий гість ними їсть.
Ау тонґдонґ тарі[/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
http://koreanpoetry.homestead.com/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2017
[b]КЛАСИЧНА ПОЕЗІЯ КОРЕЇ
Чисті Роси Поезії Землі
Хван Джіні
(1506-1544)
[i]сіджо, романтичний вірш
[/i]
я зламаю спину цієї довгої ночі сонце-вертання,
складу її вдвоє,
холод - під моєю весняною юрґаною,
що я можу розбурхати ніч,
як повернеться тільки моя любов.
переклад з англійської - Івана Петришина
[i]варіант перекладу:[/i]
я розріжу навпіл той стан
довгої ночі сонце-вертання;
загорну, щоб її помістити
під теплу юрґану весняного штибу,
і її я розверну в ту ніч,
коли мій коханий прийде.[/b]
[i]з перекладу Чой Єрн-хонґ[/i]
переклад з англійської- Івана Петришина
*quilt = "ватенка" ; кращий слов`янський варіант-у болгарській: "юрґана"
CША 19.07.2017
___________
https://www.koreatimes.co.kr/www/common/printpreview.asp?categoryCode=246&newsIdx=23684
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2017
[b]ГОРОДИ ЧЕРВЕНСьКІ.
ТЕРИТОРІЯ.
Територіально, "городи" вважаються за розлогий край, який поверхнею мав би відповідати колишній Русі Червоній чи Галицькій. Інші їх межі визначають до самого Червеня, який, складаючись з двох міст, був представлений у джерелі у множині. [ перекладач: тут, певне, натяк на перебільшення, як стилістичний засіб].
Нині, найбільш прийнятим поглядом є теза, що визнає Городи Червеньські досить широким тереном, бо охоплює приблизно колишні землі холмські, белзькі, перемишлянські, саноцькі, волинські та інші прилеглі до них терени. Деякі дослідники долучають до "городів" і Брест/Бересть. З такою широчінню Городів Червенських стикаємось у великій кількості популярно-наукових та наукових видань, які вважають ці "городи" пра-територією вище згаданої Руси Червоної.
Менш ймовірним є висновок, що визнає первинною територією "городів" тільки колишню землю холмську. [ перекладач: у тексті відчувається якась осторога, настороженість чи замовчування]. Для підтвердження тієї тези, звертаються до інформації, здобутої із джерел і з археологічних знахідок. Деякі археологи, беручи як приклад, знайдені в Чермні предмети, оцінили межі "города", що там колись знаходився, дуже мало, бо він сягав принаймі 40 км. Найновіші розкопки спростовують ту тезу, в той час, як джерела, не окреслюючи точних меж "городів червенських", кажуть, принаймі, те, що не належав до них Червенський Белз. Слід додати, що пізніші записи виразно розмежовують Червень від волинських міст та від Перемишля. [ перекладач: варто було б діззнатися більше про ті "пізніші записи", про які говорить польська інтернет сторінка].
Якщо ми приймемо співставлення позначення свідчення знаходження Несторового Перемишля не Перемишлем, а з Перемилем, що над Стиром, то, звідти, територіальна картина Городів Червенських виявиться землями між гірським Стиром і Гучвою. [перекладач: ідентифікація- штука тонка!]
[/b]
переклад з польської- Івана Петришина
http://www.szkolnictwo.pl/szukaj,Grody_Czerwie%C5%84skie
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742751
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2017
[b]КОРЕЙСьКА КЛАСИЧНА ПОЕЗІЯ
Король Му Байкджє: Пісня Содонґа
(600-641 рр.)
Принцеса Сонхва,
після таємного кохання,
вкрадається у ніч,
із Содонґом в її обіймах. [/b]
переклад з англійської - Івана Петришина
https://www.koreatimes.co.kr/www/common/printpreview.asp?categoryCode=246&newsIdx=23684
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2017
[b]Червенські городи
ГОРОДИ ЧЕРВЕНСьКІ
/з польської/
Ймовірні межі держави Полян на початку панування Мєшка І і землі, долучені тим володарем. Східний кордон Городів Червенських опирається на пробігаючий через той реґіон європейський водорозділ .
Городи Червенські (німецькою- Ротбурґерлянд, українською- Червенські городи, угорською- Вюрюшфюльднек) - то загально-прийнята в історієграфії назва земель, що знаходяться на давньому польсько-руському пограниччі.
Городи ті згадувалися у джерелах, у "Повісті Тимчасових Літ" , як предмет розбрату Польщі і Руси. Перша згадка про Городи іде ще із 981 р., коли їх здобув їх від поляків князь київський Володимир І.
НАЛЕЖНІСТь
Найдавніша належність Городів Червенських сьогодні, в історієграфії, не до кінця усталена.
Згідно із Нестором, терени над Сяном і Віслою у першій половині ІХ ст., були землями Радимичів, які потім перемістилися у реґіон, що знаходиться між Дніпром, Десною і Сожем. У 885 р., вони були приєднані до Київської Руси руським князем Олегом. За Нестором, Радимичі і В'ятичі повинні були походити від ляхів і мали б бути ляхами. Джерелом, яке у даному питанні найвагоміше, є запис "Времінних Літ" /"Повісті Тимчасових Літ" від року 981.
У літо 6489 (981 р.), пішов Володимир на Ляхи і зайняв їх городи: Перемишль, Червень і інші городи, які дотепер є під Русією. Того ж року, пережміг і В'ятичів, і наклав на них данину від плуга [ данина/дань - від "давати"], яку брав теж і його батько.
До держави Мєшка І входили землі над Сяном і Бугом, які охоплювали і Городи Червенські. Лендзяни, що жили на тих теренах, були запорою від натиску Руси на захід. Про це свідчить система оборони Ледзян, який скерований у південно-східному напрямку, в якому ключову роль відіграв Червень (тепер- Чермна) і Белз, а також господарське підкріплення на західному березі Гучви.
Використовуючи розрив чесько-польської спільності і напад Оттомана ІІ на Польщу у 979 р., Київський князь Володимир Великий, у 981 р., захопив простір, де проживали Лендзяни.
При військовому походові на Київ, у 1018 р., Болеслав Хоробрий відбив ті землі. У 1030 р., варязькі війська Рюриковичів захоплюють Белз, а, в наступному році, Ярослав Мудрий при допомозі Гарольда ІІІ, - і інші городи ляхів, аж по Сян. З того самого року і походить останній спогад про Городи Червенські:
Року 6539 (1031), Ярослав і Мстислав зібрали воїнів багатьох, пішли на Ляхів і зайняли Городи Червенські знову, і спустошили землю ляську, і багатьох ляхів привели, і розділили їх. Ярослав посадив своїх над Руссю, і там вони- до нині.
Велика частина польсько-ледзянської народності була переселена до Києва, це мало полегшити керування колоністам з Руси. З того часу, ті землі мали характер змішаного польсько-руського пограниччя.
Ті землі, у ХІІІ ст., почали позначати Червону Русь- у назві об'ядналися два мотиви: Городів Червенських, а також вказаних Нестором червоних хорватів. Найвірогідніше, цю назву дали тим землям Рюриковичів найближчі сусіди- поляки і угорці. При тому, Червона Русь своєю територією займала набагато більшу площу, ніж Городи Червінські, які включали також і частину Бескидів аж до хребтів Волині.
Руське панування закінчилося у ХІV ст., саме коли король Казимир Великий правом спадковості (після безпотомної смерті Болеслава Юрія ІІ) долучив ті землі до Польщі.
[/b]
далі буде
переклад з польської- Івана Петришина
http://www.szkolnictwo.pl/szukaj,Grody_Czerwie%C5%84skie
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742623
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2017
ПРО РУСЬ КИЄВА
ІСТОРІЯ РУСИ КИЄВОЇ
усім слов`янам, нащадкам русів:
чи чисті ми слов`яни чи ні,
чи нащадки ми русів-ґерманців і слов`ян,
чи ми- просто ґерманці, що взяли собі мову слов`янську,
чи ми- із Східної Азії...
просто цікаво, що казали про тих, хто жив на теренах сучасної України
ПРО РУСь КИЙОВУ
ВІЗАНТІЙСьКІ ТА ІСЛАМСьКІ ДЖЕРЕЛА ПРО РУСь КИЙОВУ
Візантійські та ісламські джерела, створені приблизно у 1113 р. н.е, вказували, що Русь - то нормани ("північні люди"), які "переселилися з моря", спочатку, до північно-сідної Європи, створюючи ранню державність, яка перейшла у керівництво за Рюриків.
Пізніше, родич Рюриків, Олеґ, захопив Київ, заснувавши Русь, яка має академічну назву Київська Русь. Нащадки Рюрика були пануючою династією у Русі (після 862), і князівств, які були раніше створені у тому реґіоні і окуповані Київською Руссю, Галицько-Волинське Князівство (1199), Чернігів, Новогродська Республіка, Королівство Руське (1253–1349), Володимир-Суздаль, Велике Графство Мокшівське, і засновників Царства Росії.
ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ
... назва "Русь", як і фінська назва Швеції (Руотсі), походить від давньо-норманського терміну "родс", що означав "люди, які веслують" [ від перекладача: веслярі], бо веслярство було основним методом навігації на ріках Східної Європи, яке також можна також пов`язати із назвою узбережжя Швеції "Рослаґен" (закон Русів), як його знали у давні часи.
Назва "Русь " має те саме походження, що і назва Швеції у фінській та естонській мовах: Роутсі і Рутсі.
ВАРАНГИ-НОРМАНИ-ҐУТИ ТА СЛОВ`ЯНИ
Чотири племені, які змушені були платити данину Варанґам були: Чуди [можливо - "чужди"], Слов`яни, Меряни і Кривичі, ваигнали вранґів за море, відмовилися платити їм подальшу данину і вирішили керувати собою самі....
... Вони вирушили до варанґів, до Руси. Саме ті варяги називалися "Руси", так само, як інші називалися шведами, а інші- норманами і анґлами, а ще інші- ґутами [ ґотами?], бо так вони були названі. Чуди, слов`яни, криичі та вепси тоді сказали русам: "наша земля - велика і багата, але немає порядку в ній. Ідіть до нас, керуйте, яка князі, над нами". Були вибрані три брати з іхньою родиною . Вони привезли із собою усіх русів і мігрували. ("Первинний Літопис").
ІСЛАМСьКІ ДЖЕРЕЛА ПРО РУСь.
(Каспійська Вилазка на Русію).
...Ібн Хаукал (Син Хаукала) і інші ранні ісламські джерела, як і Мухаммад аль-Ідрісі, який поїхав за ними пізніше, вирізняли три групи Рисів: Куяби, Білі Хорвати і Арфанійці....
...Мусульманський дипломат і мандрівник Ахмад ібн-Фадлан, який відвідав Волжську Булґарію у 922 р. описував Русь так, що вони нагадували норманців:
" я бачив русів, як вони відправлялися у торгівельні подорожі і таборилися в Ітилі. Я ніколи раніше не бачив довершеніших фізично осіб, високих, як фінікові пальми, блондинів та рудих, вони не носили ні тунік ні кафтанів, але чоловіки носили одяг, який покриває один бік тіла, залишаючи руку вільною. Кожен чоловік має топірець, шаблю і ніж, і тримає їх завжди при собі. Мечлі- широкі і рифлені, на манер франків. Кожна жінка носить на кожному персі залізну, срібну, мідну чи зооту коробку; вартість коробки вказує на багатство чоловіка. Кожна коробка має кільце, на якому тримається ніж. Жінки носили нашийні кільця із золота та срібла. Найбагатшим їхнім оздобленням було зелене скляне намисто. Намистини нанизували як намисто для обраних жінок. "
...персидський мандрівник Ібн-Рустіах, який відвідав Новогород або Тмутаракань (за іншою думкою) описав як руси використовували слов`ян:
"щодо русів..., то вони живуть на острові, який обійти можна за три дні, і, який покритий густою порослю та лісами; він - у найбільшій мірі нездоровий. Вони нападають на слов`ян, користуючись кораблями, щоб до них добратися. Вони вивозять їх як рабів, і ... продають їх. У них немає полів: вони просто живуть з того, що вони здобудуть із земель слов`ян... Коли народжується син, батько підійде до новонародженого малюка із мечем у руці, і, кинувши його долі, каже: "я не залишу тобі ніякого маєтку: у тебе є тільки те, що ти зможеш собі здобути цією зброєю".
У своїх "Договорах про Реґіони" ( 891 р.), мусульманський географ Я` Кубі [перекладач: чи не Яків/Якуб?] ... згадав, що у місто Андалузію проникли вікінґи (аль-Маюси), яких називали "аль-Рус", які бранців убивали, палили і грабували..."
[перекладач: деякі деталі були або підтасовані (як "зелені намиста" - відома тяга мусульман до зеленого кольору, і "благословення батька" /навряд чи іноземець був би допущений до ритуалу посвячення малюка у воїни/]
ВІЗАНТІЙЦІ ПРО РУСІВ, НЕ- ПРО СЛОВ`ЯН!
Коли Варяги вперше з`явилися у Константинополі (Фафлаґонська вилазка 820 р. та Облога Константинополя у 860 р.), Візантійці, здавалось, відчували різницю між росами і слов`янами.
... псевдо-Симеон Учитель і Феофан Контінуатус посилаються на росів як на "Дромітів", від слова, що споріднене із слово "пробіг", що натякає на їхню рухливість по водних шляхах.
У своєму договорі "Де Адміністрандо Імперіо" (Про Управління Імперією), Константин ІІ описує росів, як сусудів печенігів, які купують у останніх корів, коней і овець, "бо жодних і з тих тварин, не знайти у Рожії. " Його опис представляє русів, як войовниче північне плем`я. Константин також перечислює назви Дніпровських порогів у мові росів і у слов`янських мовах. Роські імена мають характерну ґерманську етимологію:
Ессюпі (старонорвезькі "вессупі", "не спить")
Оулворсі (старонормальський "холмфорс", "швидкий острів")
Геландрі (старонорвезьке гьялланді, ""кричати, голосно дзвеніти")
Ейфор (давньонорвезьке ейфорр, " завжди лютий")
Варуфорос (давньонорвезькі "варуфорс", "вершина скелі" або "баруфорси, "швидкі хвилі")
Леанті (давньонорвезьке "леанді", "кипить", або глæянді, "сміється")
Струкуон (давньонорвезьке "струкум", "швидка течія "). [перекладач: порівняйте з теперішнім українським "струмок"].
Русько-візантійські договори дають цінну інформацію про назви Русі. Із чотирнадцяти чоловіків, що поставили свої підписи під Російсько-Візантійським договором у 907 р., усі носили норвезькі імена. [15] Під Русько-Візантійським договором (945 р.), у 945 р., деякі підписанти Русі мали слов`янські імена, тоді як переважна більшість мали норвезькі імена. [ перекладач: можливо, одна з ґерманських мов вважалася тоді мовою спілкування у північній частині Європи, і тому словянські імена з дипломатичних міркувань передавалися ґерманською мовою? ]
ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСьКІ ЗГАДКИ
Першим джерелом Заходу, в якому згадувалося про Київську Русь, були "Аннали Св. Бертіна". Вони опвідають, що двір імператора Луї Побожний був відвіданий делегацією Везантійського імператора ( Інґельгейм, 839 р.), У тій делегації було двоє чоловіків, що називали себе "росами" (Рос вокарі децібант) . Луї запитав про їхнє походження і дізнався, що вони були шведами. Боячись, що вони могли бути шпигунами для їхніх братів датчан, він ув`язнив їх. Пізніше, у 10-11 сторіччях, латинські джерела весь час плутали росів із зниклим східно-ґерманським племенем руґіїв. Ольга Київська, в одному із літописів, була названа Руґійською королевою.
Інше джерело- із Лютпранду з Кремони, Ломбардійського єпископа 10-го сторіччя, який у своєму звітові з Константинололя Св. Римському Імператору Отто І писав, що він зустрівся з русами, яких ми знаємо під іншою назвою як "норсманів/норманів" (північних людей).
переклад з англійської та коментарі - Івана Петришина
___________
https://en.wikipedia.org/wiki/Rus%27_people
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742062
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
[b] САТ НАМ
/Кундаліні-Йоґа Мантра/
Правда- Єство,
Єство- Правда,
Моє Єство-
Правда- Єство,
істинна Правда-
правдиве Єство...
Правди Ім'я-
Істинність - Правди...
[/b]
переклад з англ. підрядника - Івана Петришина
https://kundaliniway.wordpress.com/sat-nam/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741635
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 12.07.2017
[b]ДАВНІ РУКОПИСИ ПРО КИЇВ
/Іпатієвський Літопис/
В літо 6748 (1240 р.), княжащому у Києві Михайлу Всеволодичу, послав безбожний Батий воєводу свого споглядати Київ; він же, бачачи велич і красу його, здивувався. І ще послав Батий послів до Михайла Київського з лестощами, щоб поклонилися йому; Михайло ж, бачачи лестощі, повелів побити послів Батиєвих, а сам утік зі сином своїм Ростиславом в Угри. Ростислав же Мстиславич, онук Давида Смоленського, щойно почув про те, що немає князя у Києві, прийшов і сів на княженні Києвському; але Данило Романович, онук Мстислава, сина Із'яславового, прийшов із силою на Ростислава і взяв під ним Київ, а самого, піймавши, повів із собою, а, у Києві, посадив воєводу свого Дмитра, повелівши йому, щоб боронити його від безбожних Татарів. У те ж літо, прийде безбожний Батий із безчисельною кількістю...[/b]
переклад із старо-східно-слов'янської- Івана Петришина
http://grigam.lisx.ru/letop/index.htm#kiev
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741634
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2017
[b]КЛАСИЧНА ІТАЛІЙСьКА ПОЕЗІЯ
АНДЖЕЛО ПОЛІЦЯНО (АМБРОДЖІНІ)
(Поет, гуманіст і італійський драматург, 1454-1494)
ота, напевне, річ- щонайгарніша,
яку лиш сонце могло бачить у всьому світі,-
приємне, легке, марево, солодка й ніжна,
уся, мовби троянди, мов фіалки привітні,
ввічливо мудра, чесна і красива,
добра на вигляд, у вчинках і словах,
вона затьмарює усіх красунь, жінок,
як світло сонця - світло всіх зірок.[/b]
переклад з італійської- Івана Петришина
http://www.miezewau.it/poesie.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2017
[b]Я СьОГОДНІ, ЇЗДИВ В КИТАЙ
я сьогодні їздив в Китай,
Україно мила, прощай!
там- цікаво, й- багато всього,
і я бачив багато кого,
і купив я гречки й цукерків,
вермішелю, ложку і крем,
добре мило і рибний джем,
і побачив чимало тем.
я сьогодні їздив в Китай,
о, Америко мила, прощай!
я купив там риби,
та забув купити там чай.
я сьогодні, їздив в Китай,
о, Італіє мила, прощай!
там, купив одну статуетку
і малесеньку миску ієрогліфічну,
написав я вам цю поему жартівливу,
а не сатиричну. [/b]
Іван Петришин
CША 08.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741196
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.07.2017
[b] ДАВНЯ СЛОВ'ЯНСьКА РЕЛІҐІЯ
СЛОВ'ЯНСьКИЙ ПАГАНСьКИЙ ХРАМ В АРКОНІ
(ХІІ ст.)
Кінець паганської релігії у багатьох слов'ян наступив після прийняття хрещення правителями і елітою, що була навколо них, що означало знищення місць і форм культу.
Останнім осередком поганьства слов'ян була святиня в Арконі, яка була знищена у 1168 р. датчанами. Тіетмар з Мерсенбурґа описав наступне: "є в краї Редерів замок трикутної форми з трьома брамами, які ведуть до нього, що зветься Радоґощ, який оточує з усіх сторін великий ліс, якого рука тубільців не торкнулася і шанувався він як святилище. Дві брами того замку відкриті для усіх, хто входить, третя, зі сходу- найменша і виходить на стежку, яка веде до страшного озера, що є неподалік. В замку є тільки одна святиня, збудувана з дивно закручаних дерев, що є на фундаменті рогів диких тварин. Її стіни оздоблюють різні візерунки богів і богинь, вирізьблених у предивний спосіб, що можна зауважити, дивлячись на них зблизька; усередині стоять боги у страхітливих шоломах та панцирях, кожен- із вигравіруваним унизу іменем. Перший між ними, називається Сварожець, він має особливу шану у всіх поган. Там є також і фани, яких нікуди звідти не забирають, хіба тоді їх беруть коли вони потрібні на військовий похід, і несуть їх піші вояки. Для догляду за тим усім з належною дбайливістю, тубільці поставили спеціальних священиків. "
[i]ДАВНЯ СЛОВ'ЯНСьКА РЕЛІҐІЯ[/i]
Кінець паганської релігії у багатьох слов'ян наступив після прийняття хрещення правителями і елітою, що була навколо них, що означало знищення місць і форм культу.
Останнім осередком поганьства слов'ян була святиня в Арконі, яка була знищена у 1168 р. датчанами. Тіетмар з Мерсенбурґа описав наступне: "є в краї Редерів замок трикутної форми з трьома брамами, які ведуть до нього, що зветься Радоґощ, який оточує з усіх сторін великий ліс, якого рука тубільців не торкнулася і шанувався він як святилище. Дві брами того замку відкриті для усіх, хто входить, третя, зі сходу- найменша і виходить на стежку, яка веде до страшного озера, що є неподалік. В замку є тільки одна святиня, збудувана з дивно закручаних дерев, що є на фундаменті рогів диких тварин. Її стіни оздоблюють різні візерунки богів і богинь, вирізьблених у предивний спосіб, що можна зауважити, дивлячись на них зблизька; усередині стоять боги у страхітливих шоломах та панцирях, кожен- із вигравіруваним унизу іменем. Перший між ними, називається Сварожець, він має особливу шану у всіх поган. Там є також і фани, яких нікуди звідти не забирають, хіба тоді їх беруть коли вони потрібні на військовий похід, і несуть їх піші вояки. Для догляду за тим усім з належною дбайливістю, тубільці поставили спеціальних священиків. "
[i]СТВОРЕННЯ СВІТУ[/i]
Міф про створення світу каже, що спочатку нічого не було, окрім Світовида, який плавав човном по повністю залитій водою землі. Колись, він поділився на дві частини і дав початок двом богам- Сварожичеві і Велесові. Велес мешкав у глибинах безкрайнього моря, а Сварожич плавав човнем по його поверхні. Обоидва вни прагнули самостійно створити землю, але вони знали, що це буде тільки тоді можливж, коли вони будуть співпрацювати. Одного для, Велес занурився, видобувши на поверхню горстку піску, з якого Сварожич створив поверхню Землі. "Це був маленький острів, на якому вони обидва ледве поміщалися. Велес не мав наміру ні з ким ділитися і вирішив зіштовхнути Сварожича до води. Тоді, він міг стати одноосібним володарем Землі. Однак, план його не вдався. Коли Перун спав, Велес хотів зіштовхнути його у воду, але в який би він бік його не штовхав, земля зростала, поки не зросла до неуявних розмірів. Дійшло до бійки між братами, у якій переміг Перун. Велес був вкинений до безодні, яка йому була дана йому у володіння. Перун не міг його знищити, знаючи, що без нього нічо не зможе створити.
Інша версія міфу говорить про помсту Перуна, коли Велес був прикутий до найглибших скель- звідти, гук вітру має означати розпачливі спроби Велеса визволитися з оков. Возненавидівший Землю Перун замешкав в небесах.
Дещо іншу версію цього міфу дає Ґієйштор; за пункт відліку признає небо і море, Бога, який плаває човном і диявола, що вийшов з норської піни і присів коло Бога- не з'являється акт розділу Бога на дві частини, що є уособленням його доброї і злої волі.
*** Важко говорити про міфологію взагалі: не зберігся ні один збірник слов'янських міфів.
[i]ПЕРКОНАННЯ БУДОВИ ВСЕСВІТУ[/i]
і поєднання між земним світом і іншими світами. Часто у наукових працях подають Космічне Дерево [ від перекладача: чим може бути Галактика, Молочний/Чумацький Шлях] з небом (Раєм/Вирієм {Вираєм*}) , що розташоване у його короні, і країною мертвих (Наві) , що міститься у коренях.
... Етнографічний матеріал вказує на віру в якусь форму потойбічного життя як Рай, Вирій чи Нава. ... Погляди на це - різні.
Рай/Вирій- то, перш-за-все, країна, до якої відлітають птахи на зиму- вид великого закритого саду із брамою, яка вартується. Інколи, туди могли потрапити і люди, яких убила блискавка, і які ставали демонами погоди, планетниками. …[/b]
http://religiaslowian.wikidot.com/slowianie-i-ich-mitologia
переклад, переказ і помітки з польської- Івана Петришина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740935
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2017
[b]ІВАН ПЕТРИШИН: ТЕЛЕФОННІ ІГРИ
[i]ВІРШI УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
усім телефонним віртуальникам і шанувальникам[/i]
усі грають телефоном,
хто- у стерео, хто- в моно,
навіть, коли дуже сонно,
усі живуть телефонно,
дуже модно і бездонно..
там- розваг багатотонно,
і життя там - кольорове,
не - як в Кракові чи Львові,
і, усе- на рідній мові!
усі новини там - теж нові,
апарат- увесь день в розмові:
що- держава? президент?
нова справа? прециндент?
що- в культурі? у- науці?
чом у свиней, хвости куці?
що тепер- в літературі?
хто сильніш у фізкультурі?
що сказала Кася Ґосі?
чом у мечеть входять босі?
чом у церкві усі хрестяться?
яка - у синагозі праця?
що де є? що ще придасться?
все читай, пиши, дзвони...
лиш забули усі вони,
що потрібно - працювати,
не на телефоні грати!
і, що все не треба знати,
й неважливі- царські шати,
як і дуже круті чати:
за гру треба грошей дати,
так, немало-небагато...
грай собі у телефон,
створюй віртуальне щастя,
враз, ілюзія й придасться?[/b]
Іван Петришин
оригінальні віршi українською мовою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740766
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.07.2017
[b]ІСТОРИЧНА БІЛОРУСьКА ПОЕЗІЯ
Давня Білоруська Поезія
[b]Пьотр Скарга[i][/i][/b]
"Берeстійський Собор і Його Оборона"
(1597)
безмовним будеш перед Царем розп'ятим,
і святими Його станеш проклятим.
дав тобі Бог но'зі по землі ходити,
а ти узаконив їх людям цілувати.
о, горда гордине, що кичиться до неба,
та, у глиб, зійдеш ти до ада.
надмірність твоя, як водяна піна,
ну, а твоя сила, як та павутина.
ясно всьому світу- себе возвишаєш,
а, трударів, як пил, просто зневажаєш.[/b]
переклад із старобілоруської- Івана Петришина
http://www.belarusguide.com/culture1/literature/Old_Poetry.html#New_Latin
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740762
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 06.07.2017
[b]ДАВНЯ БІЛОРУСьКА ПОЕЗІЯ:
КІРИЛА ТУРАВСКІ
(12 сторіччя)
і того ради стогоном iз глибини сердечної,
і сльозою болісною душі моєї,
судний час помишляю і весь знемагаю!
як же я там поведуся!?
яке ж слово проречу за гріхи мої!?
якою буде мені відповідь від Судді!?
куди я схов[аюсь від Нього!?][/b]
переклад із старо-білоруської Івана Петришина
http://www.belarusguide.com/culture1/literature/Old_Poetry.html#Early_ages
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740704
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 05.07.2017
ПРО СЛАВІЮ АБО РУСІЮ КИЙОВУ
ІСТОРІЯ РУСИ-УКРАЇНИ
внукам варязьких слов`ян
італійським слов`яно-дослідникам
( за статтею Маттео Дзоли)
"Русь - це був термін, яким окреслювали слов`ян, що жили на рівнинах теперішньої Ру`сії, вздовж Волги, Дніпра і Дністра, скандинавські народи, ті, яких ми називаємо вікінґами або норманами, яких візантійці називали "варяґами". [ від автора: від слова "варяґ" могло утворитися слово "вороґ/ворог/вруґ"] . термін "рус" не належить слов`янським мовам, це термін, що походить від балто-фінських мов. через те, що між вікінґами і слов`янами були балто-фінські землі, слов`яни, не знаючи, як їх називати, змінювали назву їхніх сусідів. не дарма, навіть нині, у фінській мові, Швецію називають "руотсі".
першим, хто став свідомий того, був датський мовознавець Вільгельм Томсен (1876), який писав: "рус"- це назва приписувана Швеції усіма балтійськими народами: у фінській мові, Швецію називають "Руотсі", по-естонськи - "ротс", по-лівонськи- "руотсі", у вотів ( давнього балтійського народу) - "ротсі"...
Франсі Конт, славіст Сорбонського університету у Парижі, так пояснює походження терміна "руотсі": він пішов від давньо-нордського "родхр", потім- "ротс-мани", очевидно, - "люди, що веслують" . справді, ті скандинави були вмілими мореплавцями, і, їхніми легкими кораблями "драккарами" пропливали річки великої рівнини, нападаючи, але також і торгуючи, і, крім того, засновуючи міста. серед них- Ново-город і Київ, важливі центри тої держави, яку вони будували, і які від них узяли назву "Русь". [ від автора: французький лінґвіст заперечує, що місто засноване слов`янами?]
Київська Русь була нічим іншим, як "еліта вікінґів, що правила якоюсь слов`янською народністю, що була більшістю, яка також складалася і з степних народів, як оповідає "Сказання Минулих Часів", написане у 1116 р. києво-руським істориком, Нестором Печерським. думка, що ру`ська держава не була надто "російською" завжди відкидалася істориками і науковцями, радянськими і російськими, бо вона запобігає будь-яким суперечкам і відомсті націоналістичного типу на територіях, що є зараз Україною. [ від автора: автор статті написав "зараз є Україною" - "зараз є україною", де Україна написана з маленької літери!?]
... слід підкреслити, що надмір скандинавською була лише перша фаза Киівської Ру`си, яка, хоча, і була слов`янізована у традиціях, київська аристократія (бояри) були переважно норманського походження, у пізньому Середньовіччі і, навіть, пізніше. у ХІІ сторіччі, Київська Русь була багатою нормано-слов`янською державою, і вважається, що, у той час, Київ був найбільшим містом Європи з майже 10 000 мешканцями.
після татаро-монгольських нападів, нічого не залишилося від давньої величі.... зруйнована була соціальна і політична канва. тим часом, Київська Русь погрузла у боротьбі за правонаступництво і була розчленована. і тільки Новогород уникнув розрухи.
продовживши скандинавську династичну лінію Рюриків, що бере назву від її засновника Гайнріха- точно не слов`янське ім`я- аж до смерті сина Івана Жахливого (Грізного), у 1598 р.
соціальний безлад ... припинився тоді, коли литовці захопили місто Київ, включивши його у їхню велику державу, який потім злився з великим польсько-литовським герцогством, яке домінувало у реґіоні аж до 1795 р. отож, київський реґіон не є тільки колискою "ру`ської" держави, ...але, у порівнянні з іншими руськими князівствами, але він мав свою власну долю.
скандинавська еліта, після монгольских вторгнень, була замінена польсько-литовською, в той час, як слов`янські народи поверталися до реґіону, щоб жити у ньому.
східний кордон польсько-литовської ... був кордоном Київської Руси. у середині тих кордонів, місцеві слов`янські народи могли розвивати культуру, що відрізнялася від російської. [ від автора: про це свідчать письмові пам`ятки!: Україна - НЕ - Росія!!!]
вони називалися рутенами, русинами, мало-русами, і є предками сучасних українців. [ від автора: отож, українці - це рутени, русини, мало-руси! додайте ще- лемків, бойків, гуцулів .... це- нація 6 -7 слов`янських народностей, мова яких не отримала стійкої писемності через соціальні і політичні причини.]
... у 15 сторіччі, коли руські князівства вигнали татаро-монголів, та Русь, що стала, була іншою від попердньої Руси. монгольське панування впродовж двох віків, мало певний вплив на руську культуру і ментальність...
однак, східні слов`яни залишили собі назву "руси", яка у минулому приписувалася скандинавам.
сьогодні, найчисельніший слов`янський народ, російський, носить ім`я, що його предки давали своїм скандинавським правителям...перше королівство тих правителів не було надмір слов`янським.
... слов`янсько-норманська Русь..., звичайно, пов`язана із сучасною Росією,
- тією, що виникла із ... Московського князівства у 15 сторіччі, але вона не є прямою її наступницею.
... Київська Русь для Росії- теж саме, що Римська імперія для італійців. і, як і Римська імперія, Київська Русь мала більше відгалужень: сучасна Україна є непрямою наслідницею, але у більшій мірі, вона різниться від "двоюрідної сестри" Росії.
насліддя Київської Руси - велике саме тому, що воно не пов`язане напряму із сучасними національними державами... - навернення у християнство ( Візантійське) ... і формування специфічної східно-слов`янської культури.
це- культура, що поєднує національні групи, проте не настільки радикально різні, цього хочуть націоналізм, війни і різні види пропаганди .
(переклад і частковий переказ з італійської, скорочення та помітки- Івана Петришина )
CША 04.07.2017
___________
http://www.eastjournal.net/archives/49544
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740603
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2017
[b]МАНТРА ' як сталь, стійкий'
як сталь, стійкий,
вогонь тривкий,
не чоловік, живе повік,
не має назв, ширя між нас,
не уразить ані на мить,
не угледіть, не втримать хідь,
вічно вита та доброта,
не описать, не змалювать,
без описань і без бажань,
не побідить, не підкупить,
не покорить- руйнує вмить,
він не прийшов, тиша основ,
хоч він без фарб, любові варт,
не зліпок з глин й не постать- він,
поза таланом і карми станом,
непереможний, пізнать не можна.[/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
http://www.spiritvoyage.com/blog/index.php/mantra-for-being-in-your-power-ajai-alai/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740478
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 04.07.2017
[b]НОРМАНИ І КИЇВСЬКА РУСЬ-УКРАЇНА
Історія України
усім любителям Історії, Усного Передання та Істини
НОРМАНИ В ІСТОРІЇ КИЇВСьКОЇ РУСИ
питання залишається дискусійним: нормани/варяги/вікінґи заснували, чи просто управляли першою східно-слов`янською державою?
у Лаврентійському Літописі (1377 р.) настоятель Св. Михайла, Сильвестер, про слов`ян писав наступне: "між ними не було закону, а плем`я ставало проти племені, тільки виникла якась між ними суперечка, вони відразу ж розпочинали війну проти іншого племені. вони говорили між собою: "знайдімо князя, який зміг би нами управляти і судити нас по закону". згідно з цим, вони поїхали за море до варягських русів: саме цих варягів знали як русів, так само як деяких знали як шведів, а інших- як норманів, анґлійців і ґотландців, бо так вони були названі. і (східно-слов`яни) сказали людям Руси: "уся наша земля - велика і багата, але немає у ній порядку. прийдіть до нас правити і владарюйте над нами". [ від автора: "рус" у деяких ґерманських мовах означає "очерет"].
... так виникла теорія "Норманського походження Руси".
Михайло Ломоносов висунув свою "анти-норманську теорію", що стала посиланням для російського націоналізму [ від автора: і, почасти, шовінізму].
відношення сучасної науки до двох теорій знаходимо у думці Ніколаса Рясановски ("Норманська теорія походження руської держави", 1947): "більшість літератури з цього питання, доступної на західних мовах, і, зокрема, на англійській, дивує, що вона одно-бічно і напрочуд- за норманістичність... практично, ніяких анти-норманістичних робіт не існує на жодній мові, окрім російської"...
... норманська теорія, сформульована Баєром, Шльозером і Мюллером, ... "доводила, що уся культура русів- релігія, звичаї, політична структура, закон, мистецтво- завдячують своєму походженню і дво-сторічному розвиткові скандинаво-норманам"... [ від автора: можливість близкості культури та вірувань русів до іранських чи індійських культур відкидається, тобто, можна подумати, що руси або були породжені ґерманцями або з`явились еволюційно].
... згідно з Рясановськиз, "слов`яни київської держави були ... нащадками сторічних подій південної Руси"... щодо культури- мови, закону, літературних традицій- ... Ніколас Рясановски зайшов так далеко, що (у 1947р.) констатував: "насправді, Русь вагомо вплинула на Скандінавію". [ від автора: певне, при стосунках, і Русь і Норманія мали певний вплив на певну частину населення із обох сторін].
далі Р. продовжував: "на даний час, більшість спеціалістів... думає, що нормани сформували лише один із елементів Руси, що... були пов`язані з поступовим економічним та політичним розвитком... у норманів було мало, щоб вони могли дати Русі... (бо) вони складали тільки меншість або, навіть, залишкову частку у формуванні держави..."
...Літопис свідчить, що скандинави прийшли у місто Київ керувати ним, і київські правителі походили від них.
польський учений Пашкевич вказував, що "високогіпотетичні (від автора: теорії малопідтвердженого припущення) можуть легко перетворитися у хибний інструмент національної політики із сумними наслідками для усіх причетних".
Лев Клайн разом із його ... студентами семінару визначив сім пунктів щодо норманського впливу на східних слов`ян:
1. означене прибуття норманів на східно-слов`янські території;
2. заснування норманами Київської династії;
3. норманське походження слова "рус";
4. тривалий вплив норманів на східних слов`ян;
5. створення норманами першої східно-слов`янської держави;
6. надання переваги про-скандинавській расі було причиною їхніх успіхів;
7. у давній східно-слов`янській державі, скандинави були правителями, а слов`яни їхніми підлеглими. [ від автора: скандинавська колонізація Руси?]
... у 2001 році Саймон Френклін написав статтю "До-Монгольська Русь" : "у царині, де основною скаргою істориків є брак писемних джерел..., цінність подальшого розширення і різноманітності доступної бази джерел... (включаючи неписемні археологічні джерела ) навряд чи може бути переоцінена."
Владислав Дучко вважає, що ключем до розуміння норманської проблеми є розгляд пост-радянських археологічних доказів у їх ширшому контексті, у розумінні культури людей, що жили ... у Ладозі, Ґнездово, Шестовиці, Новгороді, Києві... [/b]
переклад з англійської, коментарі та короткий виклад- Івана Петришина
CША 02.07.2017
___________
http://www.sras.org/nationalism_and_the_origins_of_russia
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740276
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2017
[b]ҐЕРМАНСьКІ НАРОДИ ТА РИМЛЯНИ НА ПІДСТУПАХ ДО КАРПАТ.
Topics in Ancient Manuscripts About Eastern European History
ҐЕРМАНСьКІ НАРОДИ ТА РИМЛЯНИ НА ПІДСТУПАХ ДО КАРПАТ.
(з енциклопедії Треккані)
принаймі з ІІІ тисячоліття д.н.е. ґерманці займали південну Скандінавію і інші реґіони навколо західної частини Балтійського моря, аж до Вісли, і східне узбережжя Північного моря; на півдні, вони сягали Гарцу. звідти, уже І сторіччя д.н.е. , вони поширилися на захід, південь і схід, витісняючи і асимілюючи кельтські народності західної і центральної Німеччини, які мали на ґерманців великий вплив, і - родоводи ілірійські, іранські, балтійські, слов'янські і фінські, що межували з ґерманцями...
... маркомани (люди знаків) були швебами, які перетинувши Мен, заволоділи землями між Рейном і верхнім Дунаєм... між 9 і 10 роками д.н.е. , вони під проводом короля Маробудва, увійшли в Богемію, що належала галлам Боі і там заснували сильне королівство, ...яке потім розпалося у битвах з Керусками. великі завоювання у 166 р. н.е. їх знову зробили відомими; одна частина Панонії належала римлянам, інша, певне, у 6 сторіччі, - Баварії (Байвари, жителі Байї, Богемія). їхніми союзниками проти римлян боли квади швебського походження, що розбили Моравію біля Волке Тектосаґес, гальського походження, з якими ґерманці контактували довгий час, оскільки назва "велшен" поширювалася на усіх галійців і ... на усі романізовані племена.
на схід від квадів, були малі племена бастарнів (сідони, бурії) ...
... при Флавіях, римляни пішли за Рейн,... трішки на північ від Кобленци, на Дунаї, трохи вище Ратісбони...
... нові відносини між ґерманцями і римлянами почалися на шостому році правління Марка Аврелія (167 р.), коли через етнічні процеси в усій Ґерманії, маркомани, квади і інші племена пройшли Дунай, увійшли у Панонію і прийшли в Італію, в Аквілею...
у боях, що тривали багато років, Марко відбив вторгнення і перейшов Дунай; він хотів перенести кордон на Богемські і Карпатські гори, але його смерть (180 р.) перекреслила його плани.[/b]
[b][від автора: 1. що б сталося, якби римляни пішли на Карпати?
2. чи був вплив давньо-римської культури на слов'ян?][i][/i][/b]
http://www.treccani.it/enciclopedia/popoli-germanici_%28Enciclopedia-Italiana%29/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740182
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2017
[b] СТАРО-СЛОВ'ЯНСьКІ БОГИ. ПЕРУН.
World Mythologies In Ukrainian
СТАРО-СЛОВ'ЯНСьКІ БОГИ. ПЕРУН.
ПЕРУН.
Перун- слов'янський бог грому і неба.
його не слід плутати із Сварогом (Все-Рогом), який є також богом неба, бо Сварог- бог Всесвіту, а Перун належить до нижчого неба, яке можна назвати атмосферою. він- один із найпотужніших слов'янських богів. він - руйнівник, бо він- бог поганої погоди та природних лих. Перун- одна із осіб найбільшої та найпотужнішої Слов'янської Триєдності (Триглав) , разом із Сварогом і Світовидом/Свентовидом. припущення, що Триглав - не бог, а назва триєдиності дуже сумнівне і дискусійне, і , цілком можливо, що вперше ця триєдність була встановлена Ново-паганам( віруючими ау пагнських слов'янських богів, які намагаються відродити язичество нині, додаючи або змінюючи певні аспекти вірування, яке має чимало прогалин, бо не збереглося як єдине вчення). у багатьох місцевостях, Перун згадується як брат Сварога і Велеса.
Перун- це також караючий бог за зраду/лжесвідчення, як і караючий бог за зло взагалі.
Перун карає злих і непослушних, закриваючи перед ними двері неба.
він карає лжесвідка за його неправдиві свідчення впродовж його життя, використовуючи при цьому блискавки.
у багатьох середньовічних документах (Літопис Нестора, Ізборник Паісіїв, Софійський Собор), і, навіть у договорах про мир, можна помітити, що слов'яни клялися коритися Перуну, а він повинен був покарати та прокляти будь-кого, хто порушить присягу. ...
вірність слов'ян Перуну також проявляється у тому, що багато географічних місць і рослин носять його ім'я (вершина Перуна, узбережжя Перуна, село Перунове у Словенії, гора Перін у Болгарії, "перуніка іс іріс ґерманіка"...)
навіть сьогодні, ще існують вислови та прокляття, в яких є ім'я Перуна: у словацькій мові - "до Парома" (йди до геєнни вогняної), де "Пром" - це Перун; у польсьій мові- "піорун" - це грім; прибалтійські слов'яни називали "четвер" "перендан", тобто "перунів день ". ...
легенди розповідають, що громи чути, коли Перун їде по небу на своїй колісниці.
на статуях, Перуна зображали як сильного чоловіка з бородою. його одяг говорив про те, що він- воїн у військовому облаштуванні.
існують також деякі уявлення, що Перун тримає у руці камінний молот, який він жбурляє в людей, і вони від цього кам'яніють.
про нього є також і уявлення, що він тримає лук, який ототожнювався із веселкою/райдугою, а, коли він застосовував той лук, то стріли його ставали блискавками. однією із недоречних видів зброї Перуна були золоті яблука. про це говорять деякі народні пісні:
. " Te izvadi tri jabuke zlatne
I baci ih nebu u visine...
...Tri munje od neba pukoše
Jedna gađa dva djevera mlada,
Druga gađa pašu na dorinu,
Treća gađa svata šest stotina,
Ne uteče oka za svjedoka,
Ni da kaže, kako pogiboše."
переклад:
потім, він витяг три яблука злоті
і кинув їх високо у небо...
розчахнулися три блискавиці,
перша вдарила двох молодших братів нареченого,
друга вдарила на пашу на щавлі,
третя влучила у 600 гостей на весіллі,
ані ока свідка не лишилось,
і ніхто й не скаже, як вони були убиті.
Є деякі легенди про конфлікт Перуна з Велесом. Імовірно, Велес вкрав дружину Перуна, людей і худобу. Велес сховався пізніше, але Перун знайшов його, розбивши скелю, яку він сховав і побив. Ця білоруська історія далі говорить нам, що після цієї події, Велес був змушений залишатися на поверхні.
Згідно з іншою легендою, Велес відмовився від Додоли, богині дощу, під час її весілля з Перуном, і висловив свою любов до неї. Після цього він переміг Перуна в бою і вигнав на поверхню, поки той не знайшов своє місце в підземному світі.
Перун також був пов'язаний з вогнем та вогняними тваринами. Твариною Перуна був вогняний півень, який є свого роду слов'янським феніксoм.
Його втіленнями були також дракони.
Обряди, пов'язані з вогнем, були пов'язані i з Перуном.
Поруч з ідолом горiв вічний вогонь, який ні в якому разі не повинен погаснути, бо в іншому випадку, всі слуги в храмі будуть уражені.
Перун був також борцем проти засух.
Згідно з однією теорією, він мав вплив на дощ, і, відповідно до іншого, Додола, Перунова дружина, яка мала вплив на дощ.
ось які співалися пісні:
...Da zarosi sitna rosa,
oj dudula mili Bože!
Oj lija daj Bože daj!
Oj Ilija moj Perune!
Daj Bože daj, daj Ilija daj!
хай заросить ситна роса,
ой, дудуля, милий Боже,
ой, Іллю, Боже, дай,
ой, Ілля, мій Перуне!
дай, Боже дай, дай Іллю, дай!
(хорал пісні Додоли із місцевості Ґніляне).
щодо дерев, то священним деревом Перуна був дуб.
навіть сьогодні певний вид дуба серби називають "ґрм" (грім), що походить від слова "гриміти".
очевидно, ҐРМ був присвячений Перунові.
іншими священними рослинами Перуна були ірис, шавлія, кропива, яблуко та домашній зелений часник (від автора: часником, як відомо діляться на Святу Вечерю в Україні, що, можливо, було звичаєм при учтах, присвячених Перунові).. тваринними символами його були жеребець та європейський зубр.
немаючи справжніх храмів, слов'яни молилися Перунові у гаях, при жертвених вівтарях і під дубами. (від автора: дуб- це також священне дерево Балтів та Кельтів).
після приходу християнства, роль Перуна перейшла Св. Іллі. ...про це говорить Новгородський Літопис:
"у році 6479 (989) /від автора: зараз, за тим календарем- 7507 рік; певне, 7507 років назад, відбулася якась дуже важлива подія для слов'ян?/
Принц-єпископ Аджім прибув до Новгорода і знищив усі жертовні вівтарі, скинув Перуна додолу, і наказав, щоб його кинули у річку Волгу, і тягнули його по грязюці, б'ючи його батогами та палицями; злого духа мав Перун і почав стогнати: "о нещасний я! потрапив я у немилостиві руки". і перейшов він через великий міст, кинув свій куділь на міст, і, навіть нині, божевільні б'ють себе дубиною, щоб вигнати злих духів. тоді він наказав, щоб його (Перуна) ніхто не приймав. а уранці, один житель Підби прийшов до берега річки тоді, коли і Перун прийшов до берега, і відштовхнув його жердиною: "ти попоїв і попив тут достатньо, мій маленький Перуне, пливи собі далі!" і сатанинська річ зникла.[/b]
(Мікола Мілошевич)
переклад з англійської- Івана Петришина
http://enchantedstream.webs.com/oldslavicgods.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739646
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2017
[b]ЛЕГEНДИ КАЛДЕРАШ "ПОЧАТОК"
ТРАДИЦІЇ, ЗВИЧАЇ ТА ЛЕГЕНДИ ЦИГАНІВ КАЛДЕРАШ.
/розповідь Балканських Ромів/
спочатку, були О Дель і Бенґ, які кинули виклик один одному.
одного дня, підчас прогулянки по березі великої річки, Бенґ і каже: "я можу дістати дно"...
О Дель, Своїм посохом наказав груші та яблуні плодоносити, потім наказав двом з`їсти фрукти: Дамо- груші, а Яхва- яблука. потім, вони відчули жагу один до одного і, за наказом Деля, зляглися. але, ненаситна жінка вимагала від чоловіка злягатися багато разів. тоді, О Дель сказав: " ти, жінко, ніколи більше не задовільнишся; у тебе завжди буде жага до чоловіка", і залишив їх з їхньою долею.
О Дель створив із землі Шеркано-змія і його супутницю Галлу, і пари усіх решта тварин.
у тому первісному світі, О Дель Сінпетрі мав собі товаришів: Сввятого Якова, Святого Абраама, Святого Мойшеля і Святого Кречуно. це були святі, предки. з ними був також Фаравон, який, потім, відокремився, спровокувавши розкол серед людей, які до цього моменту були одною расою і розмовляли однією мовою, розділивши їх на два клани- Хораксане` із вождем Сінпетрі і Фаравонурія із вождем Фаравоно. ця група спочатку трималася осторонь але, потім, множачись, мудрі і сміливі, вирішили вони завоювати усю землю. тоді, Фаравоно розпочав війну проти Сінпетрі, але він не знав, що Сінпетрі був тим самим Делєм. на чолі своїх військ, Фаравоно перейшов річку, опираючись на силу Деля, але, при перетині моря, повний пихи, покликався на свої власні сили і був подоланий водою. його остання спроба звернутися до кам`яного ідола була покарана блискавкою. отож, уся країна була затоплена. О Дель Сінпетрі відродив землю, розширивши її, і дав її Своїм Хораксане` і переніс сунтце у Раййо (Царство), до іншої землі, що понад зірками. Фаравонуріяни, покинуті, були кинуті усі в Ядо, у підземну безодню, куди йдуть усі померлі від поганої смерті. небагато Фаравонуріян, що вижили, тобто Цигани, були прокляті і не мають більше ні власної землі, ні політичних зібрань, ні власної церкви, ні письма, бо їхня культура потонула у морі".[/b]
[b]переклад з італійської- Івана Петришина[i][/i][/b]
http://www.imninalu.net/tradizioniRom.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739229
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2017
[b]КЛАСИЧНА ІТАЛІЙСьКА ПОЕЗІЯ.
ТРАВИ ШОВКОВІ ПІСНІ І СЛОВА.
ЛОРЕНЦО ДЕ МЕДІЧІ, ПІД ІМЕНЕМ "ЧУДОВИЙ"
(правитель Флоренції, великий літератор і меценат, 1449-1492 рр.)
ЗВИТЯГА ВАКХА Й АРІАДНИ.
прекрасна юність все одно збігає!
хто хоче, веселись й радій,
й щасливим буть умій,
бо в завтра- певності немає.
ось- Вакх й Аріадна,
красиві, закохані і полум'яні,-
над миттю і правдою час має владу,-
то й добре їм двом у коханні.
німф і дівчат радість вгору злітає,
у радощах, вони й живуть,
щасливим умій завше буть,
бо в завтра- певності немає.
ті насмішники веселі,
що закохані у німф,
і в гаях, і у печерах,
мають пастки там на них.
розворушені всі Вакхом,
всі танцюють аж занадто,
радість хай увись зринає,
бо в завтра- певності немає.
насмішники були ті підлі,
німф гарних низько обдурили,
Амурові притулок гідний
дають лиш грубі та немилі.
тепер, докупи всі змішались,
й на святі, разом веселяться,
як в щасті хочеш залишаться,
радій-но нині, завтра,- чи удасться?
на ослі-мішок огрядний,
то- старий Силен, кульгавий,
старий, і п'яний, й радий,
повний жиру й літ, плюгавий,
хоч не може рівно стояти,
все одно, сміється радо-
і дає він ту ж пораду:
днесь, про щастя треба дбати.
крокує Мідас коло них,
чого торкнеться- золотом стає,
у кого-скарб чи скриня золотих,
чом не радіє той, y кого щастя є?
хіба ж може бути милим,
хто від спраги терпить муки?
бери своє щастя в руки,
завтра ж щастя втратить силу.
всяк нехай відкриє вуха:
завтра нині не годує,
молодий й старий, хай слуха!
кожна жінка й муж, хай чує:
смуток- геть! хай всяк святкує.
всупереч всьому, святкуймо,
хочеш радості- радій,
у завтрашнім- мало надій.
жінки й парубки, кохайте-
Вакху й Купайлу - хвала!
грайте , танцюйте й співайте,
щоб серця'м любо'в жар да'ла,
втому й біль, щоби забра'ла!
бо в завтра- певності немає.
те, що буде, не минути,
вмій щасливим завше бути,
усім варто пам'ятати:
про талан слід нині дбати.
гарніш юності- немає,
все одно, вона збігає![/b]
[b]переклад з італійської- Івана Петришина[i][/i][/b]
http://www.miezewau.it/poesie.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739227
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 25.06.2017
[b]КЛАСИЧНА ФРАНЦУЗьКА ПОЕЗІЯ.
ҐІЙЄН ДЕ ПЕТьЮ
ТРУБАДУРИ.
складу я вірш про ніщо взагалі,
не про мене і ні про кого у місті чи селі,
не- про любов і не- про молодості солов'ї,
і не про щось друге відоме мені,
бо, вірш цей склався, коли я їхав на коні.
не знаю, о котрій годині я народився,
ні щасливим, ні сумним я з'явився,
не - іноземець я, ані - тубілець, - з цим я зжився,
і зробити нічого не можу,
бо, вночі, я був заворожений.
не знаю, коли я сплю, коли- ні,
хіба що хтось скаже мені!
біль майже розбив моє серце в ці дні,
але мені- байдуже,
клянусь святим Марселем, друже!
я- хворий, і, боюсь, помру - чи скоро?
але не знаю більше, аніж те, про що говорять,
покличу лікаря, коли я буду дуже хворим,
але, якого, я не можу й уявити:
поганий лікар, коли буде гірше,
а, добрий той, якщо я буду здоровішим жити.
маю коханку, та не знаю, хто- вона й яка,
її не бачив я ніколи- клянуся словом співака!
вона- не добра й не лиха,
ну, та й мені- байдуже,
бо я не мав ніколи у своєму домі ані Нормана,
ні Француза, друже.
її не бачив я ніколи, але люблю її я дуже,
не мав я нагород, але не зраджувала вона, друже,
коли її не бачу, не так мені й погано, чесний муже,
та я й не дбаю,-
добрішу і гарнішу жінку знаю.
написав я вірша, та не знаю, про кого,
передам його тому, хто знайде ще й другого,
що занесе його до сім'ї Пето порогу,
бо хочу я іще один футлятчик мати,
де міг би другий ключик зберігати.[/b]
переклад з французької та англійського перекладу- Івана Петришина
http://www.trobar.org/troubadours/coms_de_peiteu/guilhen_de_peiteu_04.php
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738392
рубрика: Поезія, Рондель
дата поступления 19.06.2017
[b]ДАВНьО-РИМСьКА ПОЕЗІЯ
[i]ГОЛОСИ РИМСьКОГО ФОРУМУ.[/i]
ВАЛЕРІУС ЕДІТУУС
(1 сторіччя д.н.е.)
ҐЕЛЛІЙ:
я намагаюсь серцем розказати,
що я люблю тебе, моя Памфіло,
коли шукаю слів, які ішли б із уст,
та ті y грудях завмирають і кидають у піт,
мовчу, мирюсь із цим, від сорому я гину.
ҐЕЛЛІЙ:
а, нести факел, Філерію, перед собою,
хіба- це так потрібно? щоб ми прийшли сюди,
достатньо світла і грудей. своєю силою жорстокою ти б зміг
спинити всі вітри могутні, і, навіть, неба чисті води;
але вогонь Венери ніхто й ніяка сила не зупинить,
хіба - вона сама, кохання влада Лади.[/b]
переклад з латинської- Івана Петришина
http://www.forumromanum.org/literature/valerius_aedituus.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738260
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.06.2017
[b]ЛЕГЕНДИ АМЕРИКАНСьКИХ ІНДІАНЦІВ.
ЛЕГЕНДА ПЛЕМЕНІ АБЕНАКІ ПРО СТВОРЕННЯ.
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ І ВАЖЛИВІСТь МРІЯННЯ
ЛЕГЕНДА ПЛЕМЕНІ АБЕНАКІ
Великуй Дух, у незнаний для нас час, дивився навколо й нічого не бачив.
ніяких кольорів, ніякої краси.
час мовчав у темряві.
не було звуку.
нічого не можна було чути і відчувати.
Великий Дух вирішив наповнити цей простір світлом і життям.
зі своєї великої могутності, він наказав з'явитися іскрам творіння.
він наказав Тоулбі, Великій Черепасі, вийти з води і стати землею.
Великий Дух виліпив на спині черепахи гори і долини.
він вклав у синє небо хмари.
він був дуже щасливим.
він сказав: "Усе тепер готове.
я наповню це місце щасливим рухом життя."
він усе думав і думав, які істоти він створить.[/b]
[b]де вони житимуть?
що робитимуть?
яке буде їхнє призначення?
він бажав досконалого наміру.
він так дуже думав, що втомився і заснув.
його сон був повен мрій про його створення.
увісні, побачив він дивні речі.
він побачив тварин, що повзали на чотирьох ногах, а деяких - на двох.
деякі створіння літали на крилах, деякі- плавали плавниками.
там були рослини усіх кольорів, вкриваючи повсюди ґрунт.
навколо бзижчали комахи, гавкали собаки, співали птахи, а люди кликали одні одних.
усе видавалося не до місця.
Великий Дух думав, що йому приснився поганий сон.
він думав, що ніщо не могло бути таким недовершеним.
коли Великий Дух пр бокинувся, він побачив бобра, що обгризав гілку.
він усвідомив, що світ його сну став його створінням.
все, що йому снилося, справдилося.
коли він побачив, як бобер збудував собі хатку і дамбу, щоб мати ставок для своєї сім'ї, де вона могла плавати, він, тоді, зрозумів, що усе має своє місце і мету у часі, що прийде.
це розповідалося серед нашого люду з покоління у покоління.
не слід сумніватися у наших снах.
вони- наше створення.
[/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
http://www.firstpeople.us/FP-Html-Legends/AbenakiCreationStoryandTheImportanceofDreaming-Abenaki.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738135
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2017
[b] Німецька Класична Поезія.
Фрідріх фон Гаузен: “ПІСНЯ”
(12-те сторіччя)
серце моє і тіло
хочуть розлучитись,
бо довше вже
не можуть разом жити ,
боротись із поганством
я готовий,
та моє серце не готове,
тримає воно місце
для якоїсь пані,
й страждає від кохання.
і, з того часу,
як вона там оселилась,
моє воює серце з тілом,
не залишається мені нічого,
лише - мовчати сміло,
і, тільки Бог вирішить спір цей - в стані. [/b]
переклад з німецької- Івана Петришина
http://www.minnesang.com/Saenger/friedrich-von-hausen.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2017
[b]КЛАСИЧНА ПОЛЬСЬКА ПОЕЗІЯ
ПОЛьСьКА ПОЕЗІЯ В ПЕРЕКЛАДІ УКРАЇНСьКОЮ[/b]
[b]пані Малґосі, Ізі, Єві, Аннам та усім полякам, які мене любили[i][/i][/b]
[b]
Ян Кохановський "Про Здоров`я"
здоров`я маєш-
ніхто й не знає,
і ним смакуєш,
поки зіпсуєш.
тоді людина відчує хворобу
і сама скаже, що їй недобре,
і, що здоров`я- найцінніше,
що- найдорожче, й- найважливіше,
за всі маєтки, і за - рубіни,
так як і врода, й юність людини.
місця високі, влада широка-
дуже хороші, так, як і гроші,
та, як не маєш здоров`я-сили,
то і ввсесь світ тоді- немилий.
мій ти клейноде, бідна хатино,
тобі я вірний, будучи сином,
не хочу мати диво-палаців,
краще здоровим бути у праці.[i][/i][/b]
переклад з польської- Івана Петришина
USA 15.06.2017
___________
http://literatura.wywrota.pl/wiersz-klasyka/52797-jan-kochanowski-na-zdrowie.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737994
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.06.2017
[b]юнак прекрасний
юнак прекрасний, що біжить по хвилях часу,
по хвилях Всесвіту вітрів,
шукаючи романтики ілюзій,
зриваючи квітки, яких він так хотів,
і, відкладаючи в корзину днів
пахучі зела на майбутнє щастя,
він вірить, що йому удастся
знайти той щастя цвіт між папороті листя,
і прудкі ноги, й його волосся норовисте
торкаються зірок і місяців, й планет...
юнак- мисливець і поет.[/b]
Іван Петришин
[b]
прекрасна дівчина, що проплива між зір
прекрасна дівчина, що проплива між зір,
торкаючись перстами всіх сузір'їв,
звіряючи гармонії і вірність,
даруючи любов свою й помірність
барвистим веретенам усіх Шляхів,
тримає барви Всесвіту Веселок
в руці своїй, немов веретено,
й розчісує їх кольорові коси,
і Жорна Часу лагідно так просить,
аби спадали вранці на травицю роси,
щоб заквітали липи медоносні,
аби роїлось щастя, наче бджоли,
аби шуміло там колосся в полі,
аби проходив ним Юнак-сівач,
неначе вітер жартівливий,
щоб падав дощ, щоб вірили у диво,
як у політ метелика грайливий,
як в поцілунок перший на губах,
той, що дає звитягу й відкидає страх...
та дівчина лебідкою пливе
в далеких і незнаних світо-роках,
жде Юнака, поета і пророка.[i][/i][/b]
Іван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737852
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 15.06.2017
[b]
Ivan Mazepa:
CONTEMPLATION. DUMA.
All seek peace frankly and truly,
But they don’t work for it duly:
One- to the right, one – to the left,
All that, brethren, looks like a theft!
If there’s no love, there is no accordance,
Starting from the Yellow Water’s borders.
All have perished, ‘cause of the disputation,
We ourselves defeated our nation.
Hey, my brethren, ‘tis high time you knew,
That, in power, can be but a few,
Who know, how handle the things in view.
Let’s have a look at a ship in the sea,
Many men on board, you can see.
But the helmsman rules alone
Leading the ship through waves and foam.
A petty bee has a queen, a ruler,
And it obeys it duly and fully.
Mercy Ukraine, God Almighty,
As her sons are not united:
For one- the pagans are dear,
And he invites the Ottomans here.
Let’s go and save our own domain
Sparing it from ruins and pains!
The second is serving Polish magnates to earn,
But, for Ukraine, he can’t but yearn.
My mother of ages, Ukraine,
Why are you so much weak these days?
You were torn in various ways,
As, by the Dnieper, given to Turkish beys:
All was done to weaken the stronghold
To make it feeble and old.
Moscow is venerated by the third,
In devotion, he, loyally, it serves.
About the land of his fathers, he complains,
And, cursing his mishap, lives in chains.
Better not to be born at the Aster,
Than to live in such a disaster.
There are hostilities from all sides,
Ruining the land with swords and fire,
From them, one can’t expect good will,
Neither their hearts, with courtesy, are filled.
The enemies call you kerns, in infidelity,
Reproaching for nationality.
Why, you didn’t teach your sons well, Ukraine?
Why did you allow them to leave your domain?
It could have been better to live united and try
To overcome the disaster and to fix it right.
I, a poor man, won’t defeat the foes,
What I can do is to shout out, as it goes:
Hey, my generals, gents, just look!
Why have you that overlooked?
And, you, colonels, gentlefolk,
Without any policy, hard as oak,
Unite yourselves by the hands-
Do not allow to torture the homelands,
Or to let them suffer in harm,
Beat the enemies, take to the arms!
Stuff the rifles, hand-made,
The sharp swords appropriate,
And, for the faith, even if you die,
Defend the liberties and the rights,
Let’s sing the timeless glory, in accord,
As we have the rights through the sword.[/b]
Translation from Old Inter-Slavic Ukrainian by Ivan Petryshyn
http://poetyka.uazone.net/mazepa01.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737412
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.06.2017
[b]ДАВНьО-АНГЛІЙСьКА ПОЕЗІЯ.
ІЗ "МАНДРІВНИКА".
кому бракує поради любого господаря,
той знає цю історію:
там, де поєднані горе і сон,
нещасний часто снить, що він- із своїм вірним господарем.
він плескає в долоні, і його цілує, кладе
свої руки і голову на його коліна, любить
поблажливого господаря, як у старі часи.
як тільки но прокинеться тверезий,
не бачить він нічого окрім борозни,
і морські птахи перебирають пір`я й чепуряться;
сніг із морозом об`єднують сили.
потім, його серце тужить, болить
за улюбленим господарем- печаль відновлюється знов.
і, згадує він друзів із минувшини,
вітає їх й милується всіма,
його товариші пливуть у хвиляx пам`яті,
ті співбрати спливли з його свідомості,
та навіть не промовили і слова. знову засмучений,
чоловік відає, що має кинути
своє, відбороноване вже серце, у холодні хвилі.[/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
USA 10.06.2017
___________
http://poemsoutloud.net/audio/archive/delanty_reads_the_wanderer/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737303
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2017
[b]ІТАЛІЙСьКА КЛАСИЧНА ПОЕЗІЯ: ДЖОВАННІ БОККАЧЧО 'Пісня 52'.
ДЖОВАННІ БОККАЧЧО
(італійський письменник і поет, 1313-1375)
/малі твори на просторіччі/
Пісня 52.
хоч іноді обличчя, вітре, доторкайсь мого,
будь стишиним, а не поривисто стрімким,
що, майже, сам утік, не спинений ніким
із міха Одісея, з вільного ланца його.
а, потім, коли ввесь зібравсь докупи з духом,
немов промовив : "підійми лице до неба,
поглянь на радість, що я приніс для тебе
у цій хмаринці, наче з пуху".
я підіймаю очі, і, вона- така вродлива,
діва, що у повітрі проплива немов,
і серце завмира у здивуванні знов,
і, бачу мов поблизу блиск очей і брів-
я підіймаюсь, щоб піймать ту діву,
та вітерець втіка, і тануть шати дива.
[i] з італійського просторіччя переклав Іван Петришин
[/i]
http://www.miezewau.it/poesie.htm[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736970
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.06.2017
[b]
ДАВНЯ ГРЕЦьКА МУДРІСТь.
ПЛАТОН "ПРОТАҐОР"
[про Софістів: РОЗВІНЧУВАННЯ]
ДІЙОВІ ОСОБИ: Друг, Сократ, Гіппократ, Протагор, Альсіб'яд, Каллій, Крітіс, Продікій, Гіппій.
с. 93
СОК.: ... ти хочеш сказати, що не одобрюєш Гомера, що юності найвищу благодать має той, у кого щойно з'являється борода, як це зараз в Альсіб'яда?
ДРУГ: що могло трапитись між ним і тобою? щось серйозне! бо, справді, тут не знайти нікого красивішого від нього- принаймі, у нашому місті.
СОК.: ... ні, є й красивіший.
ДРУГ: ... один із наших чи іноземець?
СОК.: іноземець.
ДРУГ: ти хочеш сказати, що це був якийсь мудрець, якого ти щойно зустрів?
ДРУГ: о, яка новина! Протагор прийде до міста!
СОК.: минулого вечора, дуже пізно, Гіппократ, син Аполодоруса і брат Фазона, сильно загримав у мої двері своїм посохом... коли йому відчинили, він у поспіху підійшов до мене і сказав голосно: " Сократе, ти прокинувся чи спиш? ... Протагор прийшов, - сказав він, стоячи коло мене.
... але, заради Зевса! - сказав я, - якщо ти даш йому грошову винагороду, і переможеш його, він зробить і тебе також мудрецем. ... але я прийшов до тебе..., щоб ти порозмовляв з ним від мого імени... я - надто молодий... ти, знаєш, Сократе, як усі хвалять того чоловіка і розповідають про його майстерність промовляти...
... скажи мені, Гіппократе, даючи гроші Гіпократи, ким ти його вважаєш? що б ти відповів на це? лікарем, я б сказав. а, ким би ти тоді мав намір стати? лікарем, - відповів він.
... а, кими ти вважаєш Поліклеїта чи Фідія Афінського? скульпторами, я б сказав.
то, ким би тоді мав намір стати (якби дав їм грошову винагороду)? скульптором, очевидно.
... ким ти вважаєш Протагора, коли ти маєш намір дати йому грошову винагороду? як інакше його називають, коли говорять про Протагора?
Фідія називають скульптором, Гомера- поето. який титул дають Протагору?
софіста (мудреця) , звичайно.
то, ми йдемо до Протагора, аби дати йому грошову винагороду як софістові?
заради Неба, ... тобі не буде соромно представитися перед Греками як софістові?
... це не те навчання, яке ти очікуєш отримати від Протагора, а, радше, те, яке ти одержав від свого мовного гаставника, від вчителя ліри і від спортивного наставника; бо, коли ти брав уроки в усіх них, це проходило не формально, щоб стати фахівцем, а для освіти, від якої користає кожен окремий шляхтич.
... і все ж, якщо тобі не відомо, ти не можеш знати, кому ти довіряєш свою душу, - чомусь доброму чи чомусь злому.
... то ким ти вважаєш софіста? ...
... я б сказав... судячи із назви, що - це той, у кого є знання мудрих речей.
... чи не захочеш ти, спочатку, запитати або свого батька, або свого брата, або одного із нас, твоїх товаришів, - чи повинен ти, чи не повинен довіряти свою душу цьому новоприбулому іноземцеві?
... чим, Сократе, підтримується душа?
ученнями, ймовірно, - відповів я.
і, ми повинні подбати, ... щоб софіст, ... не обманув нас, як це роблять і торківехь і перекупник стосовно нашої тілесної їжі.
... якщо ти будеш добре поінформованим, які з тих товарів добрі чи погані, то буде безпечно тобі купувати учення від Протагора або від когось іншого, хто тобі до вподоби. ... бо ж кажу я тобі, що набагато ризикованіше купувати учення, аніж харчі.
на разі, продовжім наш намір і ходімо послухати цю особу; а, коли ми його уже почуємо, ходімо порадитися з іншими: бо Протагор - там не один; там ми знайдемо Гіппія з Еліса, і... Продікія з Цеоцу, і - багато інших мужів мудрості...
( Платон у 12-ти томах. Том ІІ. - Кембридж, Лондон: Гарвард Юніверситі Прес, 1977. С. 93-111)- старогрецькою та англійською мовами.
переклад з англійської- Івана Петришина[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736510
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2017
[b]ДАВНЯ ЯПОНСьКА ПОЕЗІЯ
"СТО ВІРШІВ СТАРОЇ ЯПОНІЇ" (Переклади Віляма Портера)
І. ІМПЕРАТОР ТЕНЧІ
на полі - осінь,
хліб жнуть і косять,
притулку тут шукав,
боюся- дарма чекав:
дощ замочив мій рукав.
переклад з англійської- Івана Петришина
https://www.sacred-texts.com/shi/hvj/hvj002.htm
II. ІМПЕРАТОРКА ДЖІТО
весна пішла, літо прийшло,
і тільки верх я бачу
Ама-но-каґи,
де ангели небесні
сушать білії шати.
переклад з англійської із застосуванням транскрипції оригіналу- Івана Петришина
https://www.sacred-texts.com/shi/hvj/hvj003.htm
III. ШЛЯХТИЧ КАКІ-НО-МОТО
довгий - хвіст фазана гірського,
що у польоті гнеться в нього,
лише, здається, зразу,
що куди довший хвіст всіх зобов'язань
тієї ночі, що не знає часу.
переклад - Івана Петришина
https://www.sacred-texts.com/shi/hvj/hvj004.htm[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736354
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.06.2017
[b]МЕН ХАОРЕН "Ночівля на Річці Дзанде"
човен причалено за острівцем туманним,
сідає сонце, охоплює нова печаль,
і деревце низьке, з землі, сягає неба,
ріка наближує до мене чистий місяць.[/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
https://www.chinese-poems.com/meng3.html
[b]МЕН ХАОРЕН " Весняний Світанок"
весняний сон, проспав я і світанок,
усюди, чутно щебетання птахів.
і, свище вночі вітер із дощем:
хтозна, скільки квіток побила буря?[/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
https://www.chinese-poems.com/m9.html
[b]МЕН ХАОРЕН "Думки Початку Зими"
дерева рідшають, гуси летять на південь,
північний вітер, річка охолола.
мій дім- на вигині вод Сянґу,
далеко від краю хмар Чу.
сльози за домом виплакав у мандрах,
дивлюся на вітрило небокраю одиноке.
спізнивсь я на паром, даремно не спитав.
ширіють сутінки над рівнем моря.[/b]
з англійської переклав Іван Петришин
https://www.chinese-poems.com/m8.html
[b]МЕН ХАОРЕН "Буддистському Священику Юану з Чанґ-ана"
на пагорбі, хотів би я брехати,
натомість, у потрійних я нестатках.
земля північна мені не до вподоби,
я думаю про мого вчителя із лісу, що на сході.
золотий жар сандали погаса,
мої великі ідеали никнуть рік за роком.
після заходу сонця, приходить прохолодний вітер,
мій сум поглиблюють цикадні гами.[/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
https://www.chinese-poems.com/m10.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736232
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.06.2017
[b]усім китайським поетам-перекладачам[i][/i][/b]
[b]КИТАЙСьКА КЛАСИЧНА ПОЕЗІЯ
МЕН ХАОРЕН "Від`їзд з Ванґ Вея"
тихо та довго тут я чекав,
день- за днем. тепер- повертатись.
йду, тепер, щоб знайти духм`яне зілля,
та сумую, бо покидаю старих друзів.
хто, у дорозі, мені допоможе?
я розумію: у житті друзів - обмаль.
мушу любити самотність,
і, знову, замкнути браму свого старого дому.[/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
___________
http://www.chinese-poems.com/meng.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736096
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 02.06.2017
[b]перекладачам-культурологам[i][/i][/b]
[b]МІФОЛОГІЯ НОРДІВ, ПЛЕМЕН ГЕРМАНСьКИХ
"перед світанком часу, і перед тим як було створено світ,
було місце, зване Ніфельгеймом.
Ніфельгейм- дуже темне і холодне місце, і складається воно тільки з льоду, морозу і туману. Ніфельгейм був і далі є на півночі Ґінунґаппи.
на півдні Ґінунґаппи є місце, що зветься Муспелгейм.
це- місце вогню, і воно таке гаряче, що складається тільки з вогню, лави та диму.
у Муспелгеймі, живе величезний велет Суртр.
він- правитель тієї землі, але він не одинока там жива істота: там є також демони і вогняні велетні.
кажуть, що у Ніфельфгаймі, з місця під назвою Хверґельмір, звідти, походять усі холодні ріки, і, кажуть, що ця місцина є джерелом одинадцяти річок.
Хверґельмір був місцем усього існуючого і місцем, куди кожна жива істота повернеться.
Еліваґар, "льодяні хвилі", є ріками, які існували в Ніфельгеймі на початку світу.
вони були струмками, що випливали з Хверґельміра.
вода Еліваґара спливала вниз по горах на рівнини Ґіннунґаґап, де вона затверджувала у мороз і лід, який поступово сформував дуже товстий шар поверхні.
це причина, чому дуже холодно на північних рівнинах.[/b]
переклад з англійської- Івана Петришина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735929
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2017
знавцям української мови
[b]КОЛИ ЛІНИВИЙ
вірш - жарт
морфологічний вірш
коли не хочеш себе бавити,
то купи самобав,
коли не хочеш себе бити,
то купи самобий,
коли не хочеш когось вести,
купи самовід,
коли не хочеш когось везти,
купи самовіз,
коли не хочеш сам гудіти,
купи самогуд,
коли не хочеш дути,
купи самодуй,
коли не хочеш сам кликати,
купи самоклич,
коли не хочеш сам лити,
купи самолий,
коли не хочеш сам мити,
купи самомий,
коли не хочеш нести,
купи самонос,
коли не хочеш сам писати,
купи самопис,
коли не хочеш сам стояти,
купи самостій,
коли не хочеш сам наливати,
купи самотік,
коли не хочеш сам себе хвалити,
купи самохвал,
коли не хочеш сам читати,
купи самочит,
коли не хочеш сам шукати,
купи самошук,
коли не хочеш сам плювати,
купи самоплюй,
коли не хочеш сам щіпати,
купи самощип,
коли не хочеш сам юдити,
купи самоюд,
коли не хочеш сам з`явитись,
купи самояв,
коли не хочеш сам спати,
купи самоспач.
коли не хочеш сам робити,
купи самороб,
щоб
все робив за тебе,
за нього і за неї,
купи і самоліт,
купи і самохід,
купи і самобіг,
купи і самоплив,
купи і самограй,
купи і самосад,
купи і самостріл,
купи і самогрій,
купи і самомет,
купи і самочист,
купи і самосмаж,
купи і самохлад,
купи і самочесач,
купи і самомаз,
купи і саморіз,
купи і самовчит,
який тебе навчить[/b]
українського словотвору,
слововибору і самодобору.
Іван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735630
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.05.2017
[b]Герман Людвіґ Альмерс:
Моєму старому Пледу.
У Травах Я Високих Тихих і Зелених.
1.
"Моєму старому Пледу"
ти послужив мені багато, мій Пледе, ночі й дні,
не можу навіть розказати, який близький мені.
найкрашим був той час, коли ми мандрували,
коли твоя тканина тепла плин дарувала.
ти був таким шляхетним й радість підносив,
й, здавалось, не тебе, а тогу чи сардак носив.
за все в житті моєму, я вважаю,
тобі, мій, вірний пледе, дякувати маю.
2.
"У Травах Я Високих Тихих і Зелених"
у травах я високих, тихих і зелених,
й далеко зором я увись сягаю,
невпинний стрекіт коло мене,
очима дива сині неба я торкаюсь.
і, гарні, білі хмари в небі пропливають,
через глибоку і красиву тиху мрію неба моря,
здається, ніби я уже в раю витаю,
й пливу блаженно у вічному просторі. [/b]
переклад з німецької - Івана Петришина
http://gedichte.xbib.de/Allmers_gedicht_An+mein+altes+Plaid.htm
http://gedichte.xbib.de/Allmers_gedicht_Feldeinsamkeit.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735349
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.05.2017
[b]МІЙ БІЛЬ ТОБІ ЧУЖИЙ
ВІРШІ ІВАНА ПЕТРИШИНА
оригінальні вірші Івана Петришина українською мовою
мій біль тобі чужий,
як і я ввесь,
далекий, як далекі сни,
ну, чув ти слово "біль" там десь,
ну, розумієш, що в болі i вони...
а, біль жорстокий спричиня життя,
суспільство, друзі і сусіди...
біль - то дорога самозабуття,
біль- перенесені то біди.
хтось уколов, хтось ущепив,
хтось вдарив, а хтось ранив словом...
мав ти любити свій народ,
як і Ісус любив,
та він Його убив,
ну, а тебе- побив,
сказав, що ти- ніхто,
щоб йшов собі подалі,
бо ти-старий і не потрібний вже громаді...
промовила щось краля у помаді,
щось шляхтич вигукнув,
щось промичав багатий,
щось цвиркнув поміж зуби
переможець слова...
й замовкло серце,
і замовкла мова.
лиш терпкий біль
пронизав біополе...
забулась багатьма вже школа,
й освіта вища, і культура,
в руках- лиш гаманець,
у поступках- бравура...
десь, на селі, в печі,
чомсь гримнула братвура,
і біль затих,
до нової атаки,
пішов, обпльований, у болі,
без подяки.
сполохані, піднялись у повітря
птахи,
і кров`ю всі спітніли лахи...
тобі сказали, де іти-
пограти в шахи,
поки молитв ще діє аспирин.
увага! біль- на п`ять годин:
ви два- удвох-
ти й біль,
і біль- один.[/b]
Іван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735348
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.05.2017
[b]ДАВНІЙ КРАВЕЦь[/b]
[b]виміняв полотна на ведмеже м'ясо,
вкроїв ножем рукави,
вкроїв ножем ногави,
зшив перед і зад,
пришив рукави,
і стала кон-скула,
по-польськи- кошуля,
по-українськи- сорочка,
від латинського "соракум",
що значило "із сестрою",
бо, коли була малою,
мала сшити сорочку брату,
щоби він був багатий.
зшив собі ногави,
пришив зад і ширінь,
стали "ногавиці",
а, по-полськи -"портки",
від латинського "портаре",
ну, тобто - "носити",
мусив то зробити,
аби голим не ходити.[/b]
Іван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735276
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.05.2017
[b]ніц ти ни пувім, бу казати- ніц нима,
прийди літо і зима,
буди осінь, буди дорщ-
ну, і шо ж? ну, і шо ж?
фсі фсьо знают, і я - тожи,
шо матрона та вурожи,
окрупіт її вудою
і зрубіт її рудою.
убкачайти в пірі,
на шию- цибулю,
шуби знала, шо ни треба
худити на гулі,
бу пулучит дулі.
як брихала й пусилала
в те місци смирдючи,
ни питала в пана ксьондза,
чи шось дітий вучит,
а брихала субі дальши,
бу так субі хтіла,
ту типер най субі ходит,
як та курка біла.
ни бійтися, а скажіт ї'
то фсьо просто в вочі,
най ни дурит і людям
голуву ни мурочи.[/b]
Їван Питришин, пует амириканский
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735066
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 26.05.2017
[b]УРИВКИ З КОНФУЦІЯ
[b]
1.Наставник сказав: вивчати і практикувати те, що вивчив, хіба це - не задоволення?
коли друзі приїзджають з далеких країв, хіба це - не радість?
залишитися незасмученим, коли твій талант невизнано, хіба це - не Дзюн-Дзи?
2. цілком природньо зустріти людину, у якої є синівське ставлення і повага до батьків, але протиставляється своєму керуючому. і ніколи не було нікого, який би любив би протистояти своєму правителю, який підняв би повстання.
Дзю-Дзи працює на корені: як тільки посаджено корінь, народжується дао. синівство і пошана до старших, хіба це- не корені рен (Людини)?[/b]
1.3. Наставник сказав: ті, у кого слово лукаве і вираз запопадливий, рідко бувають шляхетними.
1.4. Наставник Дзен (Ввібрання) сказав: щодня, я перевіряю себе за трьома точками. плануючи для інших, чи був я відданим? у компанії з друзями, чи був я правдивим? і, чи вправлявся я в тому, що було передано мені?
1.5. Наставник сказав: щоб керувати державою досить великою, треба мати тисячу воєнних колісниць: будь уважним у справах і заслужи довіру; урегулюй витрати і стався до людей, як до цінностей; користайся з людей у відповідний час.
1.6. Наставник сказав: Молодий чоловік повинен...
Примітки:
1.1. Наставник - це Конфуцій: Конґдзи- Наставник Конґ...
... Джандзи- на початках, як "принц" - моральний ідеал. інколи, цей термін перекладається, як "шляхтич", але має куди більше навантаження, і тут не перекладається. часом, це слово означає "правитель"...
"Дао" - "шлях/дорога" - Конфуційське поняття розвитку морального і культурного зразка минулих епох дикого управління.
Дао- також узагальне поняття будь-якого, до кінця пройденого, шляху поведінки.
Рен - "людяність" або "добрість" . його багатозначність є таємницею у тексті.
1.3. "...має поводитися як син удома і поважати старших, коли поза домом, повинен бути уважним і викликати довіру, якомога більше дбати про людей і товаришувати з тими, хто є "рен" - "шляхетним". якщо у нього вистачає енергії, то він може вивчати тонкощі "вен" - культури.
[/b]
переклад з англійської - Івана Петришина
http://www.indiana.edu/~p374/Analects_of_Confucius_(Eno-2015).pdf
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735065
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2017
[b]ПУЕЗІЯ ЗАХІДНО-УКРАЇНСКУЮ МОВУЮ
бійшя, бійшя, бу ті фкушу,
фкушу, фкушу, потим - зім!
ну, а, потим, ту рускажу
фшьо пру фшьо відразу фсім![/b]
пует- Їван Питришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734905
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.05.2017
[b]ДАВНЯ ІСПАНСьКА ПОЕЗІЯ.
ДІЄҐО УРТАДО ДЕ МЕНДОЗА: "ЛЮБОВ МЕНІ СКАЗАЛА, ЮНАКУ"
любов мені в літа юні сказала:
"якщо кохатимеш, то ліку від безглуздя не знайдеш".
я ж йшов за тим бажанням, яке серце підказало,
але любов мого бажання не слухала, авжеж.
мене, із правди в правді, виведи, без зору,
я був уже щасливим у захопленні моєму,
що у марній надії на любов таємну,
мене підтримував навіть і обман позору.
й була б марною та надія,
що не могла би в почуттях і оселитись,
ані - в любові раді, ані - у гордості надмірній.
я не надіюсь, що залишусь в пам`яті твоїй невірній,
не буду, панно, ні надіятись, ані просити,
бо ті страждання у надії оцінити ти не вмієш .[/b]
переклад з іспанської- Івана Петришина
___________
https://es.wikisource.org/wiki/Amor_me_dijo_en_mi_primera_edad
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2017
[b]ДАВНьО-НІМЕЦьКА ПОЕЗІЯ.
ДЕР ВІЛьДЕ АЛЕКСАНДЕР 'Убий мене"
"Убий мене, й нехай вони живуть!"
"Ні! - викрикнула Моя Пані,
хто йде за мною в путь,
має віддати все: і душу, й серце, й почуття останні.
свою печать гарячу маю поставить вам,
бо, якби ні, не звалася б я Пані,
коли б безболісно вам волю дала,
тим, хто себе пізнав в коханні.
якби ж то рік був, наче день,
коли з тобою ми зустрілись ,
тоді, могли б ми змінить, певне,
все одним махом зразу, милий.
однак, як і раніше, нічого не лишається мені, людині,
на тій землі- лиш смуток і печаль, без дива,
тепер, коли всі радісні й щасливі,
рік рівний буде одній днині.[/b]
переклад з німецької- Івана Петришина
http://www.minnesang.com/Saenger/alexander.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2017
[b]ҐІЙОМ ДЮФЕ
(коло 1397- 1474)
доброго дня, доброго місяця, доброго року і добрих дарів,
ти завдячуєш Тому, хто всьому завтрашнє дати зумів,
багатство, честь, чистоту і радість безхмарну,
славу хорошу, жінку пригожу, вино прегарне.
щоб забезпечить істоті здоров'я,
хай Він на тебе пролл'є радість знову,
і, скоро, щастя Він подарує,
вдень і вночі, благодать ту відчуєш,
доброго дня, доброго місяця, доброго року і добрих дарів,
ти завдячуєш Тому, хто всьому завтрашнє дати зумів,
багатство, честь, чистоту і радість безліку,
потім, подасть Він надію велику,
й не буде смутку й думок злих й страхітних,
мрії твої сягнеш серцем тендітним,
станеш криштальним, як чиста роса,
ступиш зi славою у небеса.
[/b]
переклад з французької - Івана Петришина
http://www3.cpdl.org/wiki/index.php/Bon_jour,_bon_mois,_bon_an_(Guillaume_Dufay)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734213
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 20.05.2017
[b]Ґійом Дюфе
прокиньмось, прокиньмось, коханці,
ходімо до лісу квітки збирати,
і кожен повинен віріле заспівати,
своїй обраниці, щоб звеселилась yранці.
(РОНДО НА ДВОХ):
усі ходімо в трави травня![/b]
переклад з французької - Івана Петришина
http://www3.cpdl.org/wiki/index.php/Resvelons_nous_(Guillaume_Dufay)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2017
[b]БІЛОРУСьКА ПОЕЗІЯ:
ІВАН АРАБЕЙКА " РАНОК"
Слова я нитками зшиваю,
Ми з серцем до ранку в роботі.
У пальцях гриф теплий тримаю-
Паяльник секретів в турботі.
Відкриваю не зшиток, а двері,
І здивується завтрашній світ.
Олівець на білім папері,
Покину в обвуглений слід.[/b]
переклад з білоруської- Івана Петришинa
http://knihi.com/Ivan_Arabiejka/Asienni_ranak_viersy.html#34
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734083
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 19.05.2017
[b]ЛІТОМЕРЖИЦЬКИЙ ХОРАЛ-РОЗСПІВ
ДАВНЯ ЧЕСЬКА ПОЕЗІЯ.
ДАВНЯ ПОЕЗІЯ СВІТУ
слов`янам
ЛІТОМЕРЖИЦьКИЙ ХОРАЛ-РОЗСПІВ.
(1475 р.)
Ангеле Святий із Неба,
нас приведи до Себе,
там, де сонце не згасає,
але завше прославляє
Вічного Бога,
Христе елейзон.
Маріє, мати незабутня,
Ти- царівна всемогутня,
за нас благаєш,
християн оберігаєш
перед Нашим Богом,
Христе елейзон.
Усі Святі помагайте,
загинути нам не дайте,
в блуднім світі,
хай не згинем,
Христе елейзон.
гріхів власних лякаймось,
допомоги прохаймо:
Святий Віте,
славний Войтише,
Святий Вацлаве,
Христе елейзон.
Усі дідичі чеських земель,
не забувайте своїх племен,
не дайте загинути
нам у будучині,
Святий Зикмунде,
Святий Прокопе,
Свята Людмило,
Христе елейзон.
Богу Отцю хвалу даймо,
Святим хрестом себе вітаймо,
в ім`я Отця
і Сина Його,
і Духа Свягого,
Христе елейзон.
Амінь.[/b]
переклад з чеської- Івана Петришина
USA 17.05.2017
___________
https://cs.wikipedia.org/wiki/Svatov%C3%A1clavsk%C3%BD_chor%C3%A1l
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733943
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 18.05.2017
[b]ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
ПІСНЯ LXI
(італійський письменник, поет, гуманіст 1304-1374 рр.)
благословенний день і місяць, й рік,
й пора, й погода, і година, і та мить,
і те село чудове, й місце, де трапилось зустріть,
ті гарні очі, що навчили, як любить;
й благословенний перший подих твій,
який із Ладо невіддільний,
і лук його, і стріли, і їх вістря сильне,
і мого серця рани у крові моїй;
й благословенні ноти- незлічить,
які виспівував я, коли милу закликав,
і ті зітхання, сльози і бажання мить;
й благословенні усі карти всіх мастей й держав,
які мені з любов`ю наказали думати і жить,
без неї, половинки, щастя б я не мав.[/b]
переклад з італійської- Івана Петришина
___________
http://www.miezewau.it/poesie.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733786
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 17.05.2017
[b]РОЗРУХА І ПОГРАБУВАННЯ КИЄВА АНДРІЄМ БОГОЛЮБСьКИМ.
З ІПАТІЄВСьКОГО ЛІТОПИСУ:
в літо 1171. з позволення Божого, зібралися вищеназвані князі з полками своїми і пішли до Києва на Мстислава Із`яславовича; і було їх багато, як піску, коли вони Київ обступили. Мстислав же бився з ними кріпко, але заледве дізнався, що таку кількість неможна бути подолати, побіг з Києва через Василів. челядь же Бастия погналася за ним, стріляючи, але не настигнувши його, тільки тих, хто залишилися забрала, тобто, Дмитра Хороброго, Олексу двірського, Собислава Жирославича, Іванка Творимирича, і інших. Мстислав же за Увною, з`єднався з братом своїм Ярославом і пришов до Володимера. по втечі ж Мстислава, князі, обступивши Київ, взяли його березня 8-го, два тижні опісля, грабуючи усе в ньому впродовж двох днів, так само - і в монастирях і церквах, на третій день, запалили його, так само усі монастирі і церкви, вогнем підпаливши; запаленим був тоді і Печерський монастир, але молитвами преподобних отців, збережений був від такої біди. і, зробивши це, пішли вони собі геть, а людей усіх, зв`язавши, в полон повели, тільки ж Мстислав Боголюбович на пустому княженні київському залишив Гліба Юрієвича, стрия свойого, а сам пішов у Москву. І, звідсіль, падає князювання київське, а Володимирське до Москви відійшло, здідтіля ж бо і Московські князії над Київськими почали владу мати, допоки ж Литовські князі не взяли його у свою владу; про це ж буде нижче.[/b]
переклад із старо-київської - Івана Петришина
USA 15/05/2017
___________
http://grigam.lisx.ru/letop/index.htm#otkuda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733649
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2017
[b]ПОЛУМ`ЯНІСТь КАТОЛИЦьКОЇ МОЛИТВИ
МОЛИТВА НА РІЗНІ ПОТРЕБИ
ми, грішні, молимо Тебе, почуй нас
і позбав нас гріхів наших,
і даруй нам відпущення,
молимо Тебе, почуй нас.
до істинного покаяння нас приведи нас, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
Церквою Твоєю Святою керуй і збережи її, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
і дім Апостольський і всі ордени церковні у святій вірі збережи, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
і ворогів Святої Церкви принизь, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
королям і князям християнським, згоду даруй, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
і в усьому народові християнському мир і єдність пошир, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
і усі помилки виправи заради єдності Церкви, а всіх невіруючих до світла віри приведи, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
а нас самих у твоєму святому служінні зміцни і збережи, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
і розум наш до волі небесної підійми, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
і усім благодійникам нашим вічне добро подай, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
а душі наші, братів, родичів і благодійників наших від вічного прокляття порятуй, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
і плоди землі даруй і бережи, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
а усім вірним покійним спочинок вічний даруй, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
і удостой нас бути почутими, будь ласка,
молимо Тебе, почуй нас.
[/b]
переклад з латини - Івана Петришина
https://la.wikisource.org/wiki/Litaniae_Sanctorum
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733470
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.05.2017
[b]ПРОРОЧА ПОЕЗІЯ СВЯТОГО ПИСьМА.
ПСАЛОМ 1. БЛАЖЕННИЙ МУЖ
блаженний муж, який не йде на зібрання нечестивих,
і на дороги грішних не стає,
і на засіданні губителів не сидить,
але в законі Господа - воля його,
і в законі Його перебуває він день і ніч.
і буде він, мов дерево посаджене біля проточних вод,
яке плід свій дасть у час свій,
і листя його ніколи не опадає,
і ще більше задумів воплотити він зуміє.
не такі нечестиві, як видаються,
i, наче порох, змете їх вітер з лиця землі.
чeрез це, не воскреснуть ані нечестиві на Суд,
ані грішники не будуть зібрані на раду праведних.
бо ж знає Господь шлях праведних,
а путь нечестивих згине.[/b]
/переклад із старо-слов'янської- Івана Петришина/
http://foma.ru/psalom-1-blazhen-muzh.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733463
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.05.2017
[b]ЦІСАРСТВУ НАШОМУ ГОСПОДИ
СТРАНИЦЯ # 4
ДАВНьО-СЛОВ`ЯНСьКА МОВА[/b]
[i]усім Віруючим України[/i]
[b]Цісарству нашому Господи
милість Твою не відніми
і не віддай нашого чужим,
і не віддай нас у полон
народам поганським,
Христа ради Нашого,
що цісарює з Отцем і зі Святим Духом.[/b]
Переклад з давньо-слов`янської Івана Петришина
USA 12.05.2017
___________
https://www.youtube.com/watch?v=IZQijvtvKDc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733160
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 13.05.2017
[b]НАСПІВ-РОЗДУМ БЛАГОДАТНОМУ (SHIV MANTRA MEDITATION)
Біле, як Камфора,| Втілення Жалю,|
Суть Земного Буття|- Гірлянда, Цар Змій,|
що мешкає Завжди| у Серці Лотоса,|
я поклоняюсь| у Ласці Всесильному.||[/b]
(Chant Shiv Mantra Meditation : karpura-gauram):
http://meditativemind.org/2017/04/conquer-any-challenge-chant-shiv-mantra-meditation-karpura-gauram-with-meaning-incredibly-powerful/
https://www.youtube.com/watch?v=abe2Bh9Nqns
Переклад з англійської на українську- Іван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733156
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 13.05.2017
[b]ФРАНЦІШАК БАГУШЕВИЧ
"Моя Дудка"
Ех, скручу я дудку!
таке вам заграю,
шо усім буде чутно,
від краю до краю.
ой! то буде грання,
як на привітання
і як на весілля,
недовге дозвілля:
прудко скінчу пісні...
поки дудка не трісне,
чи поглохнуть люди,
чи висохнуть груди,
сили надірвуться
на радісній дудці,
і витечуть сльози
на сухії лози...
вийде душа парою,
підійметься з хмарою,
туманом- по річці,
росою розіллється,
зросивши колосся,
шоб жито вдалося.
а хліб з'їдять люди,
і знов сльоза буде.
ну, то грай же, дудко,
щоби було чутко,
щоб аж вуха роздирало,
аби ти так грала,
щоб земля стрибала,
заграй так весело,
щоб усі довкола,
взявшись у боки,
та пішли у скоки.[/b]
Переклад з білоруської- Івана Петришина
http://knihi.com/none/Bielaruskaja_dakastrycnickaja_paezija.html#25
(сс. 12-13)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733005
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.05.2017
[b]ПЛАТОН: "ЛАХЕЙ" АБО "ПРО ВІДВАГУ"/"НАРОДЖЕННЯ МУЖА"
НАУКА МУДРОСТІ ДАВНьОЇ ЕЛЛАДИ
[i]УСІМ УЧИТЕЛЯМ ТА ВИХОВАТЕЛЯМ[/i]
ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛИЗІМАХ, МЕЛЕЗІЙ, НІСІЙ, ЛАХЕЙ, сини ЛИЗИМАХА і МЕЛЕЗІЯ, СОКРАТ
ЛИЗИМАХ: ... кожен із нас має багато шляхетних вчинків наших власних батьків, щоб переказати їх цим нашим молодим парубкам- їхні багаточисельні досягнення як на війні так і в мирний час, коли вони управляли справами або наших спільників або цього міста; та жоден із нас не має жодного власного вчинку, про який можна б було розповісти. ми не можемо не відчувати сорому, що наші хлопці це помітять, і ми ганимо наших батьків за те, що вони дозволили нам самим ніжитися, коли ми починали наше юне чоловіче життя, в той час, як вони дбали про справи інших; і на це ми вказуємо усім нашим молодим людям, кажучи, що якщо вони не дбатимуть про себе самі і не візьмуть до уваги нашої поради, вони не завоюють ніякої репутації, але якщо вони згодяться на трудінощі, то вони, правдоподібно, стануть гідними імецн, які вони носять... і ми сподіваємось на тебе, щоб ти дав нам пораду, чи, по-перше, чи такого звершення слід навчати чи ні, а, потім, - чи варто навчати якихось інших мистецтв чи занять, які ти мігби порадити молодому чоловікові...
ЛИЗІМАХ: що ти маєш на увазі? хіба Сократ приділяв увагу чомусь подібному?
НІСІЙ: ... бо, зовсім нещодавно, він познайомив мене із вчителем музики для мого сина- Дамоном, учнем Аґафокла, який є не тільки витончено вправним музикантом, але і у всіх інших відношеннях, він дуже цінний як супутник, якого тільки можна побажати для юнака у такому віці.
СОКРАТ: ... я, будучи набагато молодшим і менш досвідченішим від тебе і твоїх друзів, повинен, перш за все, почути, що вони мають сказати, жі дізнатися про те від них самих, а, потім, якщо я матиму щось інше запропонувати сжупротив їхніх зауважень, я зміг би спробувати пояснити це і переконати вас і їх схилитися до моєї думки....
СОКРАТ: але ви, Лахею і Нісію, кожен із вас має сказати, хто найрозумніший, про кого ви чули, що виховує молодь...
... то, яку частину доброчесності, повинні ми вибрати? зрозуміло, на мою думку, ту, яка повинна сприяти мистецтву боротьби у латах; і, це, звичайно, повинна бути відвага, правда?
... спробуй-но сказати, як я пропоную, а що таке відвага?
ЛАХЕЙ: слово честі, це- зовсім не важко: кожен, хто хоче залишатися на своєму посту і зійтися віч-на-віч з ворогом, і не тікає, той, будь певен- відважний.
... відвага- не тільки у битві, але - й у небезпеках моря, і всі, хто хворий чи у бідності, чи, знову ж, у громадських ділах- відважні.
... то ж спробуй і скажи мені, зі своєї сторони, ... про відвагу так само: яка це здібність, та сама, у задоволеннях чи в болі, чи у всьому іншому, про яке ми згадували, чи має вона бути виособлена назвою "відвага"?
ЛАХЕЙ: ...її я сприймаю, як певну витривалість духу, коли говорити про природню якість, яка є у всьому цьому.
... я майже впевнений..., що ти відвагу ставиш у ряд шляхетіших якостей.
... отож, по-твоєму, мудра витривалість, повинна бути відвагою?
НІСІЙ: я часто чув, як ти казав, що кожна людина добра у тому у чому вона розумна, і погана - у тому, чого вона не навчена.
СОКРАТ: ... наш друг, видається, думає, що відвага - це вид мудрості.
... давай перейдемо до того, чого треба боятися, а що треба сміти...
... страх спричиняється не минулим чи теперішнім, а очікуваними лихами: бо страх- це очікування лиха, що має прийти.
... то ось наша думка- ... боятися треба лиха, що має прийти, а нелихі речі, або добрі, що мають прийти, треба безпечно сміти.
... ти погоджуєшся, ... що те саме знання має розуміння тих самих речей, майбутніх, теперішніх чи минулих?
... тепер, виявилося, що відвага- це знання не тільки того, чого треба боятися і що треба сміти, а, практично, це- знання, що стосується всього доброго і лихого на кожній їхній стадії...
... чи припускаєш ти, що такий чоловік не матиме поміркованості, чи справедливості, і благочестя, коли тільки він матиме дар вміти бути обережним у стосунках з богами і людьми, стосовно того, чого треба боятися, а чого- ні, і набуванні доброго, завдяки його знанню правильної поведінки щодо них?[/b]
(Платон, у 12-ти томах. Т. ІІ.- Кембрідж, Масачусетс: Гарвард Юніверсіті Прес... - 1977.- СС. 7-77. - англійською та старо-грецькою мовами).
Переклад з англійської- Івана Петришина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733002
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2017
[b]ВОЛОШКИ ЛУЗАТСЬКОГО КРАЮ.
[i]Купальська сорбська пісня[/i]
СОРБСьКА ПОЕЗІЯ.
ЯН АРНОШТ СМОЛЄР
"Віночок"
віє вітрець там з княжих гай-лісів;
біжить дівчина до світлої річки.
начерпає води кованим цебром;
по воді до хлопця віночок плине,
рясний віночок з фіалок й руж;
почина хлопець вінок ловити;
пада і пада в холодну воду.
якби я знала, рясний віночку,
хто тебе з води на берег витяг,
тому б я дала перстеник злотий.
якби я знала, рясний віночку,
хто тебе ніжно зв`язав докупи,
тому б я дала стрічку з волосся.
якби я знала, рясний віночку,
хто тебе на зимну воду пустив,
тому би дала віночок власний.[/b]
переклад з сорбської- Івана Петришина
USA 10.05.2017
___________
https://wikisource.org/wiki/Wonje%C5%A1ko
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732850
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.05.2017
[b]ДАНТЕ АЛЛІҐ`ЄРІ
“ТАКА ТЕНДІТНА”
КЛАСИЧНА ІТАЛІЙСЬКА ПОЕЗІЯ
ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСьКА ПОЕЗІЯ[/b]
[b]Усім Італійкам[i][/i][/b]
[b]така тендітна і настільки чесна, о, юначе,
моя кохана, коли вітає інших, хто навколо неї,
що кожного язик, враз, замовка, тремтячи,
й не сміють ясні очі підвести на неї.
і, відчуваючи хвалу, вона проходить,
достойно вбрана, у покорі, і красиво,
і, видається, наче з неба сходить
на землю, щоб з`явитись дивом.
на неї кожному приємно подивитись,
і серцю ніжність її дарують очі,
яку не знає той, її хто не скуштує:
здається, що із уст її вістує
дух ніжності, закохано пророчий,
шепочучи душі: "зітхни!", аби любити.[/b]
переклад з італійської- Івана Петришина
USA 09.05.2017
___________
http://www.miezewau.it/poesie.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2017
[b]ЛЕВКОЇ ДАВНьОЇ ХРИСТИЯНСьКОЇ ПОЕЗІЇ.
КАТОЛИЦьКІ ПОЕЗІЇ.
КОРМЕК, КОРОЛь-ЄПИСКОП КАШІЛьСьКИЙ
(836-908)
"НЕБЕСНИЙ КЕРМАНИЧ"
чи поведеш мій крихкий чорний човен
над високою океану піною темною?
як прийдеш до мого човна, Господи, удень,
чи буду я ще наплаву із волею нікчемною?
Ти- могутній, Ти все можеш,
Tи лічиш людей, як дощу краплини,
Боже, чи Ти мені допоможеш?
Я ж пливy океаном, що сильніш людини?[/b]
/ переклад з ірландського перекладу Джорджа Сайґерсона - Івана Петришина/
(Т. Волш, Католицька Поезія. - Нью-Йорк, 1942. С. 40./англійською мовою/)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732371
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 08.05.2017
[b]I. A BLACK BIDDY
When I walked from Debrechen to my place,
A black biddy crossed my way in a race.
Go you, go you, black biddy, away,
Do not be you, don’t be you in one’s way!
When, from Debrechen to Khust, I went on foot,
I had found an embroidered shawl, so good.
Was it a lassie who loves or who hates,
The main thing's that it would be well-made.
Translated from dialectic Ukrainian by Ivan Petryshyn
Чорна кура
Як ішов я з Дебречина додому,
Зайшла мені чорна кура дорогу.
Іди, іди, чорна куро, додому,
Не завадзай, не завадзай по дорозі нікому!
Як ішов я з Дебречина до Хусту,
Знайшов лем я вишиваную хусту.
Ой, чи мила, чи не мила ю шила,
Лем би она, лем би она вишиваною била
II. THE RED, RED ROSE, OF THREE KINDS
the red, red rose of tripple ways, (2 times),
I had a husband, I had a husband,
I had a husband who drank all days.
He just did nothing, but he sipped ( 2 times),
when he came home, when he came home,
when he came home, his wife, he whipped.
Do not beat me, my husband, oh! (2 times)
I' ll leave you children, I'll leave you children,
And, by the Danube, I will go!
She left the children, and sneaked away (2 times),
with a white kerchief, with a white kerchief,
with a white kerchief, she had waved.
Do come back home, my dear wife! ( 2 times),
the pots are smashed, the kids aren't washed,
without you, there is no life!
The wife came back home, she returned (2 times),
she molded pots, she washed the kids,
the wife came back home, the man had learned!
translation into English from Lemko dialect by Ivan Petryshyn
Червона ружа трояка
Червона ружа трояка, (2х)
Мала я мужа, мужа я мала,
Мала я мужа пияка.
Він ніц не робить, тільки п’є, (2х)
Прийде додому, додому прийде,
Прийде додому – жінку б’є.
Не бий м’я, мужу, не лякай, (2х)
Лишу тя діти, діти тя лишу,
А сама піду за Дунай!
Лишила діти та й пішла, (2х)
Білов хустечков, хустечков білов,
Білов хустечков махала.
Вернися, жінко, додому, (2х)
Горшки побиті, діти не миті,
Вернися, жінко, додому!
Вернулась жінка додому, (2х)
Горшки зліпила, дітей помила,
Вернулась жінка додому
III. WHEN I GOT A NOTICE TO BE MOBILIZED
When I got a notice to be mobilized,
I began to urge my dad looking in his eyes:
"daddy, oh, my daddy, can you get endorsed-
go, please, oh, my dad, for me, to that war."
When I got a notice to be mobilized,
I began to urge the musicians' nicely:
"hey, you musicians, a chardash, please, play,
so that I could dance it in my own time's way."
When the chargash was begun by the band,
crying salty tears from my eyes I began.
no one will cry for me, neither dad nor mother,
but three lassies will, as I am their brother.
One will cry, as I am her only brother,
as I am her go-between, will cry another,
the third will cry, as she must cry,
as she carries the firstling of mine.
Translation from Lemko dialect by Ivan Petryshyn
Кедь ми прийшла карта
Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я свого неня дошіковац:
«Неню ж ти мій, неню, вчинь ми таку волю –
Йди за мене служить на ту войну.»
Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я музиченьків дошіковац:
«Гей ви, музиченьки, заграйте ми чардаш,
Най я си погулям в тот молодий час.»
Стали музиченьки чардаш грати,
Стали ми ся сльози з очей ляти.
Ніхто не заплаче, ні отец, ні матка,
Лем за мном заплачут три дівчатка.
А єдна заплаче, бо я її брат,
А друга заплаче, бо я її сват,
А третя заплаче, бо плакати мусить,
Бо вона від мене першінь носить.
IV. Oh, MY FOREST MASS
Oh, my woodland mass,
My green forest mass,
It won’t be so good,
It won’t be so good,
As was in the past. (2 times)
As, before , it was,
It was really fine.
I didn’t have to leave,
I didn’t have to leave,
Th’ mummy’s domicile. (2 times)
I didn’t have to,
to those places go,
I didn’t have to love,
I didn’t have to love
The one whom I know. (2 times)
I didn’t have to go
the hills and the walks,
I didn’t have to love,
I didn’t have to love,
the black-brow talker. (2 times)
[i]Translation from Lemko dialect by Ivan Petryshyn
[/i]
Ой верше, мій верше
Ой верше, мій верше,
Мій зелений верше.
Уж мі так не буде, |
Уж мі так не буде, |
(2) Як... як било перше.
|
Бо перше мі било,
Барз мі добре било.
Од своєй мамички, |
Од своєй мамички, | (2)
Не ходити било. |
Не ходити било,
Куди я ходила.
Не любити било, |
Не любити било, |
(2) Кого я любила.
| Не ходити било
Горами, стежками.
Не любити хлопця
| Не любити хлопця
| (2) З чорними бровами.
| Верше... Мій верше...
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723000
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 12.03.2017
[b]
ВІЛьЯМ ШЕКСПІР.
СОНЕТ 2.
Як сорок зим твоє чоло оточать колом
І вириють глибокі рівчаки
У полі юности краси твоєї,
Якою милуються нині всі навколо,
Залишиться бур'ян лише від неї,
Який на полі нічого вже не вартий,
Тоді, коли тебе спитають, де поділась врода,
Де скарби твоїх днів спокусних жартів,
Сказати, що - у твоїх очах запалих,
Було би соромом самовідречення і марноти.
Наскільки схвальніше розпорядився б вродою своєю ти,
Якби ти міг cказати: " Вродлива ця моя дитина
Моїм є звітом й оправданням старости моєї,"
Його краса є вродою краси твоєї!
Син буде молодим , коли ти постарієш,
Й, своїм старим холодним серцем,
Його гаряче ти відчуть зумієш.
Переклад з англійської- Івана Івановича Петришина
Translation from Shakespeare into Ukrainian by Ivan Petryshyn[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695703
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 20.10.2016
[b]ВІЛьЯМ ШЕКСПІР
СОНЕТ 1.
Від найвродливіших, ждемо прибутку в роді;
Oскільки жнець, із часом, мусить відійти,
Аби ніколи не вмирала ружа вроди,
Hащадкy ніжний, пам'яттю йому зостати маєш ти,
Та ти, закоханий в красу свою в твоїх очах,
Годуєш полум'я свойого світла власною красою,
Несучи голод там, де спадок юності надмірний,
Ти- ворог сам собі, з собою у двобої,
Жорстокий і солодкий, ти - тепер прикраса світу,
Єдиний вісник молодості барв весни,
Що в пуп'янку ховає власну вроду юні літа,
Скупий, неввічливий і ніжний, що ділиться красою
Лише з могилою й самим собою.[/b]
Переклад з англійської- Івана Івановича Петришина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695702
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 20.10.2016
[b]РІҐВЕДА[/b]
ПРОСЛАВА ВІДАННЮ
(СТВОРЕННЯ)
(переклад з англійської)
*[b] Бог - один-єдиний правитель Всесвіту.
Бог- один, але научені кличуть його багатьма іменами.
* славлю я Аґні, жерця,
небесного управителя жертви,
що закликає на віче богів, і - найбагатший коштовностями.
хай, Аґні, глашатай, мудрець, справедливий, найславетніший, бог, прийде сюди з богами!
Вславлюю Аґні, високого жерця, бога, управителя жертв,
глашатая богів, надмір щедрого багатством.
* як сонця проміння у небі відкриті земному зору,
так само мудрі і навчені ревні вірні завше бачать житло Пана Вішну.
* він сам, підтримує усі створіння трьохкратно на обшарах землі і неба.
* тоді, не було ані неіснуючого, ані існуючого: не було повітряного простору, ані неба над ним.
* потім, визріла Жага на початку, Жага, первинне зерно і зародок Духа.
мудреці, щукали думкою їхнього серця, віднайшли спорідненість існуючого з неіснуючим.
і були там прохачі, і були там владні сили, вільна воля тут і сила вгорі.
Боги- пізніші від створення цього світу. тож,
кому може бути відомим, звідкіль він з'явився?
Той, що є джерелом цього сотворіння,
створив він його увесь чи не створював його зовсім.
Чиє око слідкує за цим світом із найвищого неба,
він істинно знає, а, може, ти мислиш, що знать він не може?
* й не було тоді ані смерти, ані безсмертя.
не було ніякого знаку відміни між ніччю і днем.
Отой дихав невпинно все сам по собі.
Й не було нічого крім нього одного.
* звідкіль же тоді це створіння- напевне,
створилось воно саме по собі, а, може, і ні -
отой, хто дивиться зверху на нього,
у тому найвищому небі,
лиш він один знає - чи, може, бува, він не знає?[/b]
переклад Івана Петришина
(https://en.wikiquote.org/wiki/Rigveda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665945
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.05.2016
[b]СХІДНО-СЛОВ'ЯНСьКА НАРОДНА ПОЕЗІЯ В ПЕРЕКЛАДАХ НА АНҐЛІЙСьКУ[/b]
[b]Eastern Slavic Folklore Poetry[/b]
http://allpoetry.com/group/show/33202-Eastern%20Slavic%20Folklore%20Poet
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660239
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.04.2016
[b]хоча й подібні ми,
та ви - на березі другому,
ви- проти нас,
хоча й не кажете про це відкрито,
бо так велить неписаний закон-
коли вже хтось посіяв жито
і любить виноград,
то мав би зрозуміти
те, що справжній брат
відповідає на вітання
й зверта увагу й на твої бажання,
а не шука рабів собі чи слуг,
хто за свободу й волю- справжній друг![/b]
Іван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660220
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 17.04.2016
[b]Taras Shevcenco
Nella casematta
Dedicazione ai miei compagni
Reivocate , fratres meos…
Che non ritornino i guai,
Quando miravamo in fiducia
Dalla gallera che finiva mai.
Possibilmente, pensavamo:“quando
Ancora ci vedermo nella vita
Per un dibattito tranquillo
Su quella terra impoverita?”
Pero’, non mai, fratres, non mai,
Noi non beviamo dal Dnipro unitamente!
Avendo difuso la nostra sventura
Nelle steppe e nelle praterie,
Separeremo poi le nostre vie,
E , nella liberta’, un po’ piu’ crederemo,
Prima che vivere cominceremo.
Tra altre persone, come una nazione,
Ma, prima, che lo sara’ successo,
Amatevi, miei fratelli,
Volete bene l’Ucraina,
E, per essa, sfortunata,
Il Signore, pregate,
E, Lo dimenticate, amici,
E non Lo bestemmiate,
E ,nella schiavitù, a volte,
Anche di me, vi ricordate.
Traduzione dall’ucraino all’italiano di Ivan Petryshyn,2016.
.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652300
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.03.2016
[b]Translation from Ivan Kotlyarevsky[/b]
[b]Why is the water so much roily?-
Hasn’t it been shook up by the wave?
Why am I sad and not jolly,
Hasn’t my mother chastised me to save?
Yet, my mother didn’t trouce me-
From my eyes, there pour th’ tears of bad,
No matchmakers come from my sweetheart,
But are sent from the unloved lad .
Where’re you, dear? Take a look,
See my anguish stand;
Oh, fly over, my truelove,-
They’re taking, now, my hand.
Faster, darling, bring me off
From the fierce misfortune:
If I am to live with an unloved,
I’d rather perish in a torture.[/b]
Translator into English: Ivan Petryshyn
[b]Traduzione dal Ivan Kotliarevskij
non e' l'onda che ha sbattuto
il fiume ch'era trasparente?
non e' la ragazza triste, infelice,
perche' la mamma ha svegliato la sua mente?
non mi ha battuto la mamma-
le lacrime cadono da soli:
non ci sono i sensali dal mio caro,
arrivono i mezzani dal uno che non voglio.
dove sei, mio tesoro? guarda-
come io soffro;
vieni, vieni, mio cuore,-
un odioso uomo mi offron.
sii veloce, caro, mi salva
dalla sfortuna piu' grave:
se dovessi vivere con un odioso,
meglio perire con uno che amavi.[/b]
Ivan Petryshyn, traduttore dall'ucraino
[b]Translation from Ivan Kotlyarevskiy
Чего вода мутная -
Не волна ли сбила?
Чего же я грустная, невесела,
Не матушка ль била?
Меня ж мать не била -
Сами слезы текут:
От милого людей нет,
От нелюбимого сватов шлют.
Где ты, милый? посмотри -
Какую я терплю муку;
Прилети же, мое сердце, -
Берут мою руку.
Скорей, милый, спаси меня-
Одолела лютая напасть:
Чем с нелюбимым мне жить,
То лучше пропасть.[/b]
Translation from Ukrainian into Russian by Ivan Petryshyn
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651319
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.03.2016
[b]TRANSLATION OF
“THE SAGA ON THE CAVALRY OF IGOR,
OF IGOR, THE SON OF SVIATOSLAVL,
THE GRANDSON OF OLGA”
…Wouldn’t we like, wouldn’t we enjoy, oh brethren,
To start recounting in old vocables the hard-time narratives
About Igor’s cavalry,
That one of Igor, the Son of Sviatoslav (the Glorifier-of-the Feast)?
And let that song begin by the true stories of that time,
Not by the impressions of Boyan, the bard,
As Boyan the Oracle,
When he would like to compose a song to any man,
He would be ornamenting the thought on the wood
Crawling by a gray wolf on the ground,
Gliding by the silver eagle under the clouds,-
Keep remembrance, he says, of the first times of the inter-tribal strife-
That time, one would be sending ten falcons against a brood of swans,
That would have seized them,
Before he would begin to sing a song
To the Old Yaroslav (the Sun-Glorifier),
To the Brave Mstyslav (the Revenger),
Who had slaughtered Rediedya before the Kasozhian cavalries,
For the red and handsome Roman, the Son of Sviatoslavl’.
And, Boyan, oh brethren,
Would not be sending ten falcons against the swans,
He is putting his prophetic fingers onto the living strings,-
And they themselves will be booming the glory to the Princes.
Translation from Old Slavonic into English by Ivan Petryshyn
TRADUZIONE: INTRODUZIONE AL
“ LA SAGA DELLA CAVALLERIA DI IGOR,
IL FIGLIO DI SVIATOSLAVO,
IL NIPOTE DELL’OLGA”
... Non ci piacerebbe, non vorremmo, oh fratelli,
iniziare a raccontare nelle vecchie vocaboli
Le narrazioni di mala fortuna
A proposito della cavalleria di Igor,
Proprio quelle di Igor, il Figlio di Sviatoslav (il Glorificatore-del- Mondo)?
Lasciamo che la canzone cominci dalle storie vere di quel tempo,
Non dalle impressioni di Boiano, il bardo,
Siccome Boiano l'Oracolo,
Quando lui vorrebbe comporre una canzone per un uomo,
Egli avrebbe decorato il suo pensiero sul legno
Correndo da un lupo grigio sulla terra,
Scivolando dall'aquila d'argento sotto le nuvole, -
Mantenete il ricordo, dice, dei primi tempi dell lotte interni dei principi-
Di solito, egli avrebbe mandato un branco di dieci falchi contro una nidiata di cigni,
Che li avrebbe sequestrato,
Prima che avrebbe cominciato a cantare una canzone
Per il Vecchio Jaroslavo (il -Glorificatore del Sole),
Per il coraggioso Mstislavo (il Vendicatore),
Che aveva macellato Rediedia in fronte delle cavallerie casozhie,
Per Romano, il robusto, il Figlio di Sviatoslavlo.
E, Boiano, o fratelli,
Non avrebbe mandato dei dieci falchi contro i cigni,
Egli sta mettendo le sue dita profetiche sulle corde viventi, -
Ed esse stesse canteranno la gloria ai Principi.
La traduzione dalla lingua slava in italiano di Ivan Petryshyn
The translation from the Slavic Language by Ivan Petryshyn
Oct. , 2015 , USA
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616094
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.10.2015
[b]летять електронні листи,
спадають десь під мости,
о, Віртуа, Інтер, прости!
чи їм відрубали хвости,
листам тим, що я відіслав?
чи, може, замало прослав?
листи висилаю щодня,
не пише ніхто. чи летять літаком?
напевне, прийдуть пішаком...
листів все нема і нема.
напевне, прийдуть,
як вернеться Зима.
Апломб, і Зазнайство, Вверхніс...
коли той Еліт відповість?
коли відповість та Еліта?
напевне, коли піде Літо.
коли спаде Осінь в імлу…
напишу стиха у Лулу.[/b]
Іван Петришин, ААП, АА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594558
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 19.07.2015
[b]вибачайте, всі погані люди-
Вас багато. всюди-всюди,
вибачайте, ненависні,
що все зло роблять навмисне,
вибачайте, брехуни,
тріпачі і трясуни,
хто знущався, хто знущався,
й, після того, причащався,
вибачайте, всі, хто зрадив,
чи ще зрадить, бо так хочe,
йому в вухо кіт муркоче:
“зло чини! одне лиш зло.” –
дякую, Вам, люди добрі,
що мені так повезло![/b]
Ivan Petryshyn, ААП, АА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591897
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.07.2015
TRANSLATION OF THE POEM “Так ніхто не кохав” by Volodymyr Sosyura INTO
BELORUSSIAN
Так ніхто ня кaхаў. Цераз тысячы лeт
i прыходзіць такоe кaхання.
Ў дзень такi расквітае вясна на зямлі
І зямля прыбіраецца раніцай ...
дыха ціха i лёгка ў сінявy яна,
працягвае да звёзд свае рукі...
Ў дзень такi на зямлі расквітае вясна
І трымціць ад салодкай , ад мукі ...
Вяне сэрца маё ад шчаслівых вачэй,
падпаленыx ў тумане нада мной ...
Разліваецца кроў і па жылах цячэ,
быццам пахне яна лебядой ...
Гэй, вы, зоркі ясныя! .. Ціхі месяцу мой! ..
Дзе вы бачылі больш кахання? ..
для яе я сарву Арыён залаты,
я - паэт рабочай раніцы ...
Так ніхто ня кaхаў. Цераз тысячы лeт
i прыходзіць такоe кaхання.
Ў дзень такi расквітае вясна на зямлі
І зямля прыбіраецца раніцай ...
дыха ціха i лёгка ў сінявy яна,
працягвае да звёзд свае рукі...
Ў дзень такi на зямлі расквітае вясна
І трымціць ад салодкай , ад мукі ...
translated by Ivan Petryshyn, Chicago, ISPS
TRANSLATION OF THE POEM “Так ніхто не кохав” by Volodymyr Sosyura INTO
RUSSIAN
Так никто не любил. Через тысячи лет
лишь приходит такая любовь.
В день такой расцветает весна на земле
И земля возрождается вновь...
облачается утром, тихо-лёгко дыша
в поднебесную синь, к звёздам- руки,
В день такой на земле расцветает весна,
и дрожит в сладкой, трепетной муке...
от счастливых очей вянет сердце мое,
что в тумане горят надо мной ...
Разливается кровь и по жилам течет,
будто пахнет она лебедой ...
звезды ясные! .. Тихий месяц ты мой! ..
Где видaли любовь вы сильнее? ..
для нее я сорву Орион золотой,
я - поэт молодых бореев...
Так никто не любил. Через тысячи лет
лишь приходит такая любовь.
В день такой расцветает весна на земле
И земля возрождается вновь...
облачается утром, тихо-лёгко дыша
в поднебесную синь, к звёздам- руки,
В день такой на земле расцветает весна,
и дрожит в сладкой, трепетной муке...
translated by Ivan Petryshyn, Chicago, ISPS
TRANSLATION OF THE POEM “Так ніхто не кохав” by Volodymyr Sosyura INTO
POLISH
kochać tak nie mógł nikt. Przez tysięcy zim, lat
może przyjść znów podobne kochanie.
W taki dzień kwitnie wiosna na ziemi
A ta ziemia ubiera się rano ...
I spokojnie, i łatwo oddycha w niebiosa
I wyciąga do gwiazd swoją rękę...
W taki dzień kwitnie młodość i wiosna
Lekko drż ąc ode słodkiej męki
moje serce wraz blaknie od twych oczów szczęśliwych,
że nade mną się świecą we mgle młosno…
krąże krew i ciecze po żyłach, daje siły,
gdyby pachniała komosą…
hej, wy gwiazdy pogodne! ty mój miesiąc cichótki!..
Gdzie widzieliście więcej miłości? ..
O, kochanie, dla ciebie oderwię Orion ja złociótki,
ja - poeta robotniczej młodości ...
kochać tak nie mógł nikt. Przez tysięcy zim, lat
może przyjść znów podobne kochanie.
W taki dzień kwitnie wiosna na ziemi
A ta ziemia ubiera się rano ...
I spokojnie, i łatwo oddycha w niebiosa
I wyciąga do gwiazd swoją rękę...
W taki dzień kwitnie młodość i wiosna
Lekko drż ąc ode słodkiej męki
translated by Ivan Petryshyn, Chicago, ISPS
TRANSLATION OF THE POEM “Так ніхто не кохав” by Volodymyr Sosyura INTO
ITALIAN
E, così, non poteva amare nessuno.
Fra un mille di anni, ci arriva un simil’amore.
In quel giorno, fiorisce da noi la primavera
E la terra si veste di cuore ...
E respira, tranquilla, gioiosa e felice,
verso il blu, si allarga le mani a stelle ...
In quel dì, sulla terra, primavera si mette in fiore,
Tutta bella, tremante da un dolce dolore...
si appasisce il mio cuore dai tuoi occhi d’amore,
che si brillan sopra di me, nella foschia ...
e il sangue, nelle vene, circola e si corre,
e odora del chenopodio albo, accanto la via ...
Ehi, voi stelle di luce! .. oh, mia luna tranquilla! ..
Ma avete voi visto più grand’amore? ..
Sono un poeta, operaio, come mila,
e le lacero' l'Orione d'oro,..
E, così, non poteva amare nessuno.
Fra un mille di anni, ci arriva un simil’amore.
In quel giorno, fiorisce da noi la primavera
E la terra si veste di cuore ...
E respira, tranquilla, gioiosa e felice,
verso il blu, si allarga le mani a stelle ...
In quel dì, sulla terra, primavera si mette in fiore,
Tutta bella, tremante da un dolce dolore...
translated by Ivan Petryshyn, ISPS
tradotto da Ivan Petryshyn, SPSI
TRANSLATION OF THE POEM “Так ніхто не кохав” by Volodymyr Sosyura INTO
ENGLISH
By Ivan Petryshyn
No one ever has loved so much deeply, a lot.
After myriads of years, there’ll come back the affection of rose.
On the earth, there’d be blooming the spring,
And the land, on that day, at the dawn, would be clothed…
And the earth will be breathing so calmly and freely
in the blue of the morning that rings,
holding out its hands to the stars’ shining rain…
On such day, on the earth, there blooms the green spring
Slightly trembling from a sweet, living pain ...
from your eyes, full of pleasure and joy, my heart fades,
shining up in the nebula in the bright high ...
and the blood’s running on, as it flows in the veins,
smelling of sour herbs so refined ...
oh my moon so much quiet!..oh my stars so much bright!..
where else, so much love, have you seen?..
and for her, I will fetch the Gold Orion from th’ sky,
As a poet , a worker as much as you’ve been…
No one ever has loved so much deeply, a lot.
After myriads of years, there’ll come back the affection of rose.
On the earth, there’d be blooming the spring,
And the land, on that day, at the dawn, would be clothed…
And the earth will be breathing so calmly and freely
in the blue of the morning that rings,
holding out its hands to the stars’ shining rain…
On such day, on the earth, there blooms the green spring
Slightly trembling from a sweet, living pain ...
translated by Ivan Petryshyn, ISPS
TRANSLATION OF THE POEM “Так ніхто не кохав” by Volodymyr Sosyura INTO
LATIN
Nemo tantum amabat. Sed post mille annos,
Sibi veniat similem amorem.
In hac die, ver quotquet super terram
Et terra se vestet ante Eorem…
Spirat placide et facili in ceruleum ea
ad stellas extendet suas manos,
In hac die, ver quotquet super terram,
et ex crucio suavo manet.
cor meus marcescet de oculos felices tuos,
illi eluceunt super me in caligam …
se effundet sanguis et circulat in venas suas,
quasi olet de Chenopodi albius
Eho, stellae clarae!.. lunae placidae mea ! ..
Quo plus, vidistis, amoris,? ..
Erue eam, et ego ad aurum Orioni, pro deam,
Ego sum unum poetam iuventatae operatori ...
Nemo tantum amabat. Sed post mille annos,
Sibi veniat similem amorem.
In hac die, ver quotquet super terram
Et terra se vestet ante Eorem…
Spirat placide et facili in ceruleum ea
ad stellas extendet suas manos,
In hac die, ver quotquet super terram,
et ex crucio suavo manet.
Translated from Ukrainian into Latin by Ivan Petryshyn
Ucraine redditus Sosiuras de Ivan Petryshyn
TRANSLATION OF THE POEM “Так ніхто не кохав” by Volodymyr Sosyura INTO
SPANISH
no quería nadie así fuertamente. Después de mil siglos,
puede venir un amor igual, despues del verano,
En esto día, en la tierra, la primavera inicia un ciclo,
Y la tierra se veste temprano ...
Y respira, tranquila, fácilmente en el azul,
tiende las manos a las estrellas ...
en esto día de la primavera florece la tierra,
temblando del dolor dulce, toda bella ...
de los ojos felices, mi corazón está lleno,
hay un ardor en la niebla por encima de mí ...
y corre l’amor en la sangre y en venas,
huele la hierba del bueno odor de tí ...
¡ Oye, estrellas de la luz! .. ¡ Mi mes tranquilo! ..
¿Dónde has visto más grande amor? ..
Te saqueré del oro del Orion,
Yo , un poeta y un joven trabajador ...
no quería nadie así fuertamente. Después de mil siglos,
puede venir un amor igual, despues del verano,
En esto día, en la tierra, la primavera inicia un ciclo,
Y la tierra se veste temprano ...
Y respira, tranquila, fácilmente en el azul,
tiende las manos a las estrellas ...
en esto día de la primavera florece la tierra
temblando del dolor dulce, toda bella ...
Voladimir Saussura, poeta ucraniano
Traducción de Iván Petryshyn, UUEE
TRANSLATION OF THE POEM “Так ніхто не кохав” by Volodymyr Sosyura INTO
FRENCH
Donc, personne nepas aimait de Volodimir Sossiura
Donc, personne nepas aimait. Après mille des ans,
vient tout cette amour similaire.
En cette jour, fleurt sur la terre le printemps
Et se couvre, de matin, la terre ...
Se respire dans le bleu, tranquillement et facilement,
vers les étoiles, se détient les mains verdes...
Dans cet jour, sur la terre , se éclôt le printemps
et frémit, en amour, de la douce douleur ...
et mon cœur, pour tons yeux heureux, se fane,
brûlant dans le brouillard au dessus de moi ...
se espand, dentre des veines, le mon sang ,
de l’odeur du chénopode, en amour de toi...
Oh, Mon mois trés tranquille! .. vous, étoiles de lumière! ..
Où avez-vous vu plus de cette affection ? ..
Et, pour elle, j’ arracherai l’Orion dell’or clair,
je - suis un poète , ouvriable de une jeune génération...
Donc, personne nepas aimait. Après mille des ans,
vient tout cette amour similaire.
En cette jour, fleurt sur la terre le printemps
Et se couvre, de matin, la terre ...
Se respire dans le bleu, tranquillement et facilement,
vers les étoiles, se détient les mains verdes...
Dans cet jour, sur la terre , se éclôt le printemps
et frémit, en amour, de la douce douleur ...
traduction de Ivan Petryshyn
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564975
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 07.03.2015
[b]а що було до того, як була перша думка?
а що було до часу, як стала перша мисль?
що? була попередня, ще предвічна,
не зношена, непересічна,
а інша, чиста і проста,
що, мов трава, та пророста.
а що ж було тоді до неї?
був крик орла чи погляд феї?
було просте метикування,
що починалось з відкриття очей
після марудних днів й довгих ночей.
а чим же думали тоді,
коли ще мозґ був невеликим?
хто - чим. хто мозґом, а хто - шпиґом,
хто - поглядом, хто - шкірою,
хто - ликом,
хто - шлунком, хто кишками,
хто - губами,
хто - кіньми, хто - волами,
а хто - лисицями у лісових пастках,
а хто - соломою, щоб положить на дах,
хто - прядивом, хто - полотном,
хто- пір'ям, наче птах,
а хтось - хвостами, хутром, чи зерном,
хтось- полем, а хтось - лісом та його дарами,
хтось- піснею, а хтось- руками.
була та думка й далі буде,
така ж сама, чи, може, інша,
ледь менша або трохи більша-
немає значення: мисль йде вперед:
перед авто був лиш мопед.[/b]
Іван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013
[b]що за проблема?!
та її ж нема!
надворі - літо, незима,
і десь, напевне, крапає ще й дощ,
і пророста незнищимий хворощ,
і десь іще байки читають людям,
і десь за спільний гріх не судять,
і десь клянуться правдою і честю,
і всі в те вірять, і нема підозр,
поки не трісне знов мороз
Перуном сивим поміж лоз.
[/b]Іван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2013
НЕВПИННИЙ РУХ
Іван Петришин
одні процеси:
незупинний рух-
і крутяться планети й вічні зорі,
і їх проміння щось усім говорить
або в застиглій темряві мовчить,
і непомітність виміряє мить
незламності віків,
що Вічністю закуті,
мов стрімко-кола ниток суті,
яких второпати невдалося нікому:
Світ весь мовчить і мовчки водить коло,
і світло зір - то безкінечна школа
байдужості і впертості канви
незмірості та неохопності
круговертань,
що в стані
знищити і породити,
щоб спасти краплею та жити.
Іван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013
[i][b] РИМ. РОМУЛУС, РЕМУС І ВОВЧИЦЯ
РИМ. РОМУЛУС, РЕМУС І ВОВЧИЦЯ
Ромул і Рем,
і Люпа-
Рамено Часу й Любов,
що повертаються знов,
вічно кружляють навколо,
роблячи трикутне коло:
Брама Часів і Кохання,
і зоревітру зітхання-
ввійдеш у Браму тих Змін
і доторкнешся Любові,
Врат всіх часів і столітть,
світла всіх зір й верховітть,
дивного Ірісу-Вирію,
Часу, що в Просторі ширіє.
і рече Час- Вхід у мові,
що приховався у Слові,
в трункові загадковім,
з вод Тібру-Дніпру-Добра,
що покотився з бедра
гір-верховин, що той хліб,-
Простір Чуттєвий всіх діб,
відрізок днів і доріг,
курява, дощ й білосніг…
Час тих Воріт незупинний,
Простір Любові незмінний,
Плин її, що топіт кінний-
чуть його поряд й здаля.
Брама Кохання- Земля,
Час- миготіння зірок,
Рамено тяглості й Крок-
рутено-римський урок![/b][/i]Іван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2013
ROMA. ROMULUS, REMUS ET LUPA. URBS AETERNA
de Ivano Petryshyno
Romulus, Remus et Lupa-
Umerus Tempi et Amori,
quis revenit denuo
rotandus aeternitam, tenet,
facendus tricirculum,
Fores Temporum et Amori,
et eorum Viceorum Suspirium Venti Asterorum,-
ingredueris intra Fores,
tangueris Amorem Foreorum totorum temporum et seculorum,
Lucem totorum asterorum et montorum Vyrii-Irii mirabili,
Tempi, quis in Spatio dilatet durabili,
et loquet Tempus-Introitus in lingua,
in verbo, abdetur,
in poto ignoto,
se aquas Tibri-Dniperi-Bonitae, accedeto,
quis versavit de demuro
montorum vcerticorum,
similo ad panem,
unus Spatium totorum diorum,
unus limes noctorum et iterorum,
peniculis, pluviae et alba-mixes…
et Tempus Foreorum eorum
non est fixum,
Spatium Amori imputatus,
eae fluxus est simil ad cursum citatum,
pues udire eum vicine et longe,
Fores Amori est Patriam,
Tempus est tinnitum stellorum in uno atrio,
Umerum expansionae
et Gressus-
unam lectiam rutheno-romana,
exitus et ingressus.
Ivan Petryshyn
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427326
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 25.05.2013
[b]РАНИЩЕ [/b]
Иван Петришин
/на говорѢ словянскимЪ/
[i][b]коието вьшедши из двери тайночинно,
позираюшхе величавозмиенно,
зевище длубоко и незвично,
смаковито сонливо, бездонно-безлично,
мругнаще велие-тежко,
учено, одно-звуковище,
седаще в лодие, незнанно-летяштее,
всие-же частие своя забраще,
а полетяще
брзо а смело-
диво да чудие ‘го привело.[/b][/i]Иван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2013
[b]СЛАБОСИЛЛЯ ПОЕЗІЇ
Іван Петришин
о вірші, вірші-
що колись и тепер-
скигління, невдоволення, плачі,
але нема в поета на плечі
стального сокола,
що бачив би удаль,
що міг би хмар торкнутися крилом,
що міг би шибонути аж до зір,
у віршах шастає якийсь маленький звір
замість польоту сокола Перуна:
десь загубилася та наша древня руна,
надряпана на дереві старім-
вона спороховіла, і усім
серед ржі дерева її не прочитати,
і боремося ми, як ті старі маґнати,
за те, що людям не приносить світла,
а блиск дає - від срібла і від злота,
і , часом, верх беруть брехня й підлота,
що квака з-під тишка з болота,
яка сьогодні ставка або квота.
[b]/українська мова, поезія/[/b][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2013
[b]МОЛИТОВНЕ ПРОШЕННЯ ПРО БЛАГOДАТІ БОЖІ
[i]/Іван Петришин, п./[/i]
Великий Господи, Ісусе Христе, подяkи Тобі засилаємо за усе те добре, що Ти нам подарував.
Прости нам гріхи та помилки наші, дай нам, Благостивий, можливість виправитися.
Просимо Тебе великодушно, подай усім бажане ними: нехaй хрeстяться вони у вірі Христовій, уміючи переноcити втрати найтяжчі- нeхай легкою буде їм кожна ноша, хай буде мир і достаток у сім'ях їхніх, хай будуть благословенні усі їхні починання, хай зуміють вони перебороти усі випробування, що стоятимуть перед ними, xай виправляться горделиві, грубі та обанливі, що життя наше ускладнюють, хай сцілятьcя усі їхні рани духовні та тілесні, нехай подорожують вони безпечно- хай будуть молитви їхні плодотворними, хай будуть вони обдаровані радістю та спокоєм, нехай роки їхні будуть їм ношею легкою та щасливою; хай у доброму здоров'ї перебувають усі наші матері, святістю Твоєї Великої Матері осяяні; нехай будуть придатні до навчання та старанні, чесні та добрі студенти наші.
Дозволь покірно нам Тобі, Владико Світу, подяку нашу найглибшу висловити за благословення Твоє справ та днів наших, про старших та літніх людей милостиво просити. Даруй, Боже Наш, бездомним хати, де б вони могли праведно і без труднощів проживати. Просимо Тебе, Милостивий, дарувати усім рівну повагу та безпеку життєву.
Своїм Світлом Віри немеркнучої, просвітляй душі та серця нових святенників, священиків, дияконів, релігійних та мирян в покликаннях їхніх служити Тобі, о Великодарче!
Хай бyдyть при доброму здоров'ї, добробyті жителі міста цього, крaїни цієї та усіх країн світу. Хай зціляться молитвами і Вірою Твоєю Святою усі, що у болі перебyваюь, усі , хто спраглі здоров'я доброго.
Нехай роботодавці знають про труднощі безробітніх. Нехай будуть впевнені у своїх ділах і дорогах ті, що стопи свої додому направили та ті, хто подорож держить.Нехай благочестями та благами усе-можливини наповняться життя тих, хто про молитву просить.
Хай засяде на троні навічно мир у світі усім, для усіх. Нехай буде на те Воля Твоя Свята.[/b] Амінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2013
[b][u][b]Ivan Franko "In the Smithy" translated by Ivan Petryshyn [/b][/u]
In the valley, there’s a country side,
above the village, the mist’s spreading wide,
by the village, on an elevation,
there is a big smithy station.
In that smithy, a blacksmith is striking,
and his heart is deeply a-liking,
and he’s smithing singing in grace
calling up the people to his place.
“Come out, people, from the huts, from the fields!
here’s the place, where a better luck yields.
come out, people, till it’s not late,
get out from the fog, do not wait!”
But the fogs are a-rocking,
at the village, they are mocking,
over the fields, they are spreading,
blocking with darkness the people’s treadding,
Every path for them to block,
not to let them upwards from the fog,
to the smithy, where they forge
the weapons, bright,
instead of clogs, fetters and ties.
[/b]
Translated from Ukrainian by Ivan Petryshyn
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013
[b]РАНОК [/b]
[i]Іван Петришин[/i]
[b]хтось з дверей вийшов таємничо,
пoдивився навколо велично,
позіхнув глибоченно незвично,
смачно-сонно і бездонно,
і моргнув багатотонно,
дуже вчено й монотонно,
в НЛО потім сів
і полетів,
розмовляти ні з ким не схотів,
полетів швидко й сміливо,
бо ствоpив ранішнє диво.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2013
[b]УТРО В «ВАЕ»[/b]/шутка/
[b]кто-то вышел из двери потаённо,
посмотрел на меня приближённо,
и зевнул вкусно-сонно,
многозначно и бездонно,
мигнул сверх-учённо,
в НЛО сел и улетел,
потому что был очень смел.[/b]
Иван Перишин,
поэзия, русский язык
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422784
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.05.2013
[b]стирає час із пам'яті любов,
чужі гріхи тяжіють над тобою,
ти більше не зустрінешся зі мною,
не розмовлятиму з тобою
наg чистою рікою мрій-
ти маєш те, що захотілося самій,
ти маєш те, що ощасливлює без мене-
ке вада бене![/b]
[b]che vada bene![/b]
[i][b]Іван Петришин[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2013
тече, мов час,
повітря тихий плин,
і рвуть вітри надії і думки,
і лиш замерзлі, лагідні димки
тобі говорять, що ти є,
що це все - дійсність,
не омани чар,
ти- лиш поет,
поет,не цар,
тому пиши свої поезії
про дощ і сніг!
та я писав їх, скільки міг.
Іван Петришин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013