| Сторінки (1/42): | « | 1 | » |
начался обратный отсчёт
вот
несколько дней
и меня унесёт
в новый год
старый кот, черный кот
в двадцать пятый год
и вот
подвожу итог
ярко красная тонкая линия
всё забыть, потерять, отпустить
сохранить лишь нить
ярко синюю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672504
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.06.2016
думати
про_низливо
викрикувати написані "всує"
ручко-моніторні сполучення
стискати в до_лоні сонце
обпікаючись об сказані між клітинками числа
чекаЮ_чи Дощ
серед сотень зуст_річних трамваїв
які пливуть хвилями німого волосся
кольору морських монстрів
Розквітли_Ми пагонами тянгуться
до_зрілі люди
марячи нескореними вершинами
щораз видихаючи з кров"ю
щось металево-ніжне,
щось гостросюжетно-тепле
щось наркотично-радісне
переховуючи по кишенях серце
налякано-вільне. Переповнене
повінню почуттів
відчуваючи кожною клітиною Воду
бути водою
про_Тікаючи заржавілими трубами сталінок
мити ноги змореним шахтарям
падати на втомлені Херсонські степи
Бути
безмежно, безнадійно закоханим
в світ
де найважливіше ховається між рядків
а найдорожчих завжди відділяють дроти і клавіші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
думая о тебе
сотни разорванных в клочья
писем
не напишу
ставлю точку
можна
еще чуть-чуть
я побуду твоим комочком
а потом
убегу
по размоклым крышам
ночь так нежна
все тише
сердце стучит
вдаль убегают колеи
я для тебя была
не более
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646151
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2016
моє море то тихо то голосно стогне
вітрамИ
з півНочі
шкребеться в шибку
замотує сни в чорно-білий клубок
блимотить самотньою лампою на забутій Богами зупинці
я так хочу
згубитися, зникнути, розчинитись
розлетітися попелом
в місті
що стискає обіймами горло, навалюється на плечі важезним наплічником
я так хочу
втулитися в рідне плече
й просто плакати, як маленьке дівчисько в якого забрали м'ячик
не розповідаючи й не пояснюючи купу до біса складно-простих речей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2016
Він каже, я не хочу щоб ти за мене хвилювалася
У нас все спокійно, в нас Мінський мир
Я добре їм , одягаю каску
а вчора на ніч читав Жадана
сторінки книги пахнуть тобою
і я на мить опинився дома
і стало так тепло й затишно
ти не хвилюйся
ідуть дощі
кудись на Захід
в них босі ноги
а наші берці пропахли мохом,багном, болотом
тут повний місяць
і виють пси,
але щоразу, коли ти пишеш — стає тепліше.
Стає світліше
ти не хвилюйся
над нами небо
таке безкрає й сліпучо сіре
я вчора бачив, як ключ лелек, певно останній,
летів у вирій.
Читав Лазуткіна, слухав BRUTTO
і знову бачив тебе уві сні
тож не хвилюйся
вдягайся тепло й телефонуй
мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2015
Ти посміхаєшся і все змінює колір
На мить зупиняються збройні конфлікти та революції
Метеорити що мали б знищити Землю
Розсипаються космічним пилом
Коли ти посміхаєшся
В глибинах галактики з»являється нова зірка
Припиняються пожежі в Каліфорнійських лісах
Та на Волинських торфовищах
Просто коли ти посміхаєшся
Увесь світ стає трошки добрішим
Трошки світлішим
І значно щасливішим
Тому що коли ти мені посміхаєшся
Увесь світ легко вмістити
В твоєму закоханому погляді
І хуліганській посмішці
Посміхайся частіше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015
небачені досі міста, що ночі тривожать болем у спині
болем у серці
збитими в кров колінами
щоранку насипають дві ложки цикути
в яскраве горнятко
з міста Де
колись починалася наша історі_Я
яка вже встигла припасти пилом останніх серпневих днів
та між тим,
Міста де мене не чекають
Шлють телеграми
Малюють на зап»ястках, назви вулиць й проспектів
Розповідають історії про п»яниць і поетів
Та про поетів п»яниць
Пропонують стати однією з них
Перефарбувати волосся в фіолетовий
Оселитись в коробці з під телевізора
Та щоранку будити світ
Співаючи пісні про любов і вічність
І знаєш, я вже майже готова відгукнутися на їхній поклик
Спакувати скромний наплічник
Та з квитком в один бік., вирушити до міста мрії,
В якому, на жаль, немає місця тобі
Та між тим
Ще треба дописати повість, про зовсім не чарівних
Але до безтями щасливих нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2015
Не лети попереду паровозика
Наші дні
Наші дні
Таки дні
Літо з присмаком не морозива
Крики сонця
І риб на дні
Загубитися б, розірватися
На частинки маленьких космосів
Проживаючи час у транспорті
Малювати ікони вдосвіта
І ходити по грані
Пішки….
Бити струмом чужих знайомих
Моя доля, померши рано
Залишилася не відома
І тепер мені залишається
Прочитати дві сотні
лиць
Розтрощити десяток чашок
Все зібгати з старих полиць
Ну а потім,
до дна напившись
вільно-голою йти крізь вересень!..
Я не Кафка, не Франц
На жаль…..
Безадресниця, без ад рес…
крапка кома – і де ж прогрес?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Бо іноді для того щоб відчути себе живим потрібно на мить померти
Пірнути на самісіньке дно без найменшої надії на повернення
Обірвати усі зв»язки «до» і «після»
Лишивши перед очима лише довгий коридор
Підлога якого встелена нездійсненними сподіваннями
Пройтися по них босоніж
З особливим кайфом втоптуючи в багно ті,
Які завдали найбільше болю
Дійти до самого краю
відчинити двері в «початок кінця»
Милуватися метеоритним дощем
І екстазувати від розрідженого повітря
Та вмісту крові в нікотині
А потім, зовсім на мить,
Відчути себе динозавром, вимерлим видом,
Який лупотить Землею
Лишаючи по собі кістки, та вібитки зубів
На корі столітніх секвой
Бо іноді, для того щоб стати сильнішим, потрібно розбити собою будинок
Навіть якщо це твій будинок
Тим більше, якщо цей будинок ТИ"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2015
Хлопчику, всі кілометри і лінії залізничних змій
Які нас розділяють
повстають в революційному опорі
щоразу коли ти
згадуєш мій сміх,
який так і не зміг до кінця приручити
я вчуся тобі довіряти
клітинку за клітинкою наповнюючи зошити
піктографічними смислами
намагаючись розібратися
в двосторонності почуттів
дослідити
емоційну наповненість
підводних каменів
двох майже дорослих «Я»
а літо, поміж тим,
наповнює світ раніше невідомими смаками й запахами
сушить на сонці білизну
закликає до капітуляції
а я
все ніяк не наважуся скласти зброю
боячись стати безборонною
у війні яка вже давно втратила сенс
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015
я не вірю твОїм словам
тонни металу гвалтують небо
птахи перелітні зривають шквал
оплесків
на стадіонах померлих............
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
зростає апатія – повільно, але значно
хочеться вітру і тягне на узагальнення
бо недавнє піднесення зводиться ні нащо
і очі близьких стають безжальними
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2015
Пам'ять наздоганяє швидкісним потягом
І нехай пролітають вокзали, адреси станції
Від себе не сховатися!
Навіть в самих дрімучих джунглях Амазонки
Колись Гоген покинув сім’ю, Європу
Шукаючи щастя в малолітніх повіях
Цікаво, а він в це вірив?...
Мистецтво вимагає божевілля, мистецтво продукує божевільних
І кожен хто ризикує ступити на цей хиткий місток
Має пам’ятати ……
Ван Гог відрізав собі вухо
Історія рясніє датами,
А псих лікарні переповнені апріорі геніальними людьми
Кожен хто не піддався системі, кожен хто створив новий світ є вільним
Боже_Вільним
А час на зап’ястках малює портрети колишніх
Кинутих забутих пробачених
Стоп! Я ж теж чиясь колишня……
І чим ближче до зими тим гарячішим стає серце, тріскає крига
А далі…
В мене все добре…. Справді, все добре!
Ревти в трамваї перетворюється на звичку
Розірвала сотню листів,
загубила запальничку
Заспокійливе перетворюється на дозу
А сенс життя у вживанні крапель
Зберігаю спокій –
тепер я фаталь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015
Один був, до біса, самозакоханим,
Скупим на слова і вчинки
Інший, писав неймовірні вірші,
Обіцяв пів світу, цілував зап'ястки
Третій, дарував січневі фіалки,
Пакував наплічник у гори
Хтось не боявся відстаней в сотні миль,
Був готовий палити мости минулого
Й будувати затишний дім
А комусь, за далеким, здавався шлях
В дві зупинки тролейбуса,
в п»ять пісень з плейлиста, в три цигарки
Кожен з них, приходив, випадковим гостем,
Сусідом по транспорту, посмішкою серед сірої осені
Поштовхом в спину
Кожен з них……
Лишався
На день, на осінь, на рік
На…….
кілометри списаних ліній, розбитих чашок
Всі вони йшли……. Лишаючи по сОбі
списані авторучки, футболки, запахи.
Мерехтлива тиша змінювала кольори, пори року, імена,
Місця зустрічей, яких не змінити, та все ж…..
Кожен з них…..лишився в мені
Страхом першого побачення, відчуттям крил, десятками віршів
Я й тепер готова бити пики тим, хто говорить про них погано
І нехай все в минулому…… В кожному з них, лишилася Я…….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015
Час частоколом колеться
Викривляється
Болем болеться
Все сміється і знов вивішує
світлі сумніви
поміж вишнями
розмальовує і нанизує
сонцем зболені
вітром злизані
переломлені, перемелені
перші промені
мого племені
пломеніють
фатально фактами
перелякані небом фатуми
пророкують
дорогу милями
відміряючи щастя хвилями
А ,вбиратися
для засвоєння
Краще в ніжність
ніж, в ніж
озброєння
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015
За цими вікнами що години проходять
Порожні втомлені
Потяги
Запилюжені обвітрені ваговози
Посміхаютьсь щиро
З надією
Ще хоч колись побачити степ
Відчути легкий дотик
Весняного зілля
Задихнутися від
Алергійного дихання квітів
Та в містах асфальту й бетону
їхні тіла наповнюють
Спиртним і набоями,
меблями й паливом
відправляючи на землі випалені
важким озброєнням
переорані Градами
засіяні тілами воїнів
І навіть переліті птахи зтирають з генної памяті
адреси
колись рідних населених пунктів
потягам сняться баштани
залюдненні усміненими степовиками
станції
переповнені Щастям
і почуттям закоханості
до рідної землі
за цими вікнами
що години проходять
втомлені згорблені
потяги
наскрізно прошиті слідами
від
кульових влучень
розмальовані побажаннями Миру
і наївними зізнаннями
в……..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015
Я люблю одиночество,
и по отчеству и без отчества
Сладко-сладко дышать одной
Осень светлая, осень сонная
и сентябрь словно летний зной
А вокруг города и страны,
а внутри целый мир. Менять
для кого-то себя не стану
Не к лицу, унывать, страдать
Здравствуй Осень, мое Высочество
Не написанный кем-то Ком
Небо спелое от пророчеств
Приглашает пойти пешком
А вокруг человечки маются
Все бегут от себя, окаянные
Пара лет ведь пройдет – расплавятся
Не узнают же счастья, странные .....
А мое одиночество, с отчеством
греет руки в смешных карманах
И меняться совсем не хочется
Остаюсь на планете странных
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573562
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2015
Прозора дівчинка
Наскрізь прошита
зеленим
Північним вітром, фарфоровою лялькою
Закинута на узбіччя міжнародних транспортних сполучень
Зуміла вижити
І зберегти обличчя
під зливним дощем, колесами дальнобійників
Навчилася пити терпкий спирт
Настояний на розчаруваннях та сльозах незайманих
Сторінок нотатників
Що ледь встигли покинути райські сади
Друкарських верстатів
Роблячи перші кроки по долонях людей
Стаючи хвойдами й проститутами
Всі вони врешті опиняться на смітниках
В стані непотребу,списані чиїмось недолугим почерком
Обмальовані наївними зізнаннями дівчаток
В яких все ще попереду
а що попереду в тебе?
прозора дівчинко, наскрізь прошита червоним
Хто зуміє спинити
В нестримному бажанні зламати руку, втратити пам'ять
Зайти туди, звідки не повертаються
Хто навчить тебе, обіймати не шукаючи голок в долонях
Хто навчить тебе ?....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2015
Не
Зупиняй
Хай тікають зі швидкістю станції
Навіть в стані прострації
Не
Говори
Особливе завжди непрохане
Світлість цих вечорів
Сполоханих
Хай лишається тільки з нами
Серед тисяч
Незнанних
Не
Помічай,
Не
Звертай увагу
На тремтіння в моєму голосі
На сутулість плечей
Серед сотень
Очей
Не
Шукай
Хай лишається все як є
всі порожні, банальні фрази
Я не звикла на
«все й одразу»
Тільки ж
істинне
Не
Запитує
А приходить
Й руйнує стіни
І лишає ні з чим
Нічийною
Я лишаюся в цій весні
Не прости
мені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
Рідний мій,
я чесно-чесно тримаюсь розумничкою
стараюсь не вішати носа й не читати новин
Ти ж знаєш, я ніколи не була
сентиментальним плаксивим дівчиськом
і навіть від Хаттіко практично не плакала
Але ця війна......
Знаєш, мені хочеться обіймати всіх зустрічних військових
не тому що в кожному з них я бачу Тебе
Я і підхожу й обіймаю
не розпитую про те що вони бачили,
і як планують жити з усім цим тепер
А просто підхожу й обіймаю.....
Ти навіть не уявляєш як сильно мені хочеться
зробити для них хоч щось......
Хороший мій,
мені болить кожен твій шрам,
кожна невиспана ніч й випалена цигарка
я перестала спати нормально з тих пір
Як ліній Долі долонь відправили тебе
на палаючі землі Сходу.
Але ти не турбуйся!
я чесно-чесно тримаюсь розумничкою
Готуюсь до іспитів, вигулюю друзів
і навіть тішусь сонечку й зграям горобців
які бавляться в калюжах.
Ти будеш сміятися, але сьогодні я розплакалася посеред вулиці
коли побачила ванжівку з нашими хлопцями
яких відправляють тобі на підмогу
Мене хвилин двадцять не могли заспокїти випадкові перехожі,
нагодували заспокійливим.
Так що ти не хвилюйся, як бачиш, з голоду я не помру.
Рідний мій
якби ти бачив, які в них очі.....
навіть не уявляєш як мені хочеться заобіймати вас,
заховати до себе в серце, там вистачить місця для всіх....
повертайтеся
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015
Полігранність сентиментів ховає істинне
Бракує довгих безглудих «про»
Ніщо так не спокушає, як можливість
Бути
Спійманим
В обіймах заборонених очей
Межа пройдена
По
Лезу ножа
По
Крихких долонях тепла
Обпечених чимось міцним і дурманячим
В тобі
Більше не буде мене
Ні крихти
Ні спогаду
Все
Випалене
Зводиться, стирається, знищується
Замітаються останні сліди
Зачини двері
Ці точки вже пройдені
Я
Стала циніком
Напоєним цианідом безсонних ранків
Йди
Крізь засклені вікна
Свідомості
Безглуздо будувати «щось»
На болоті з суцільної лайки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
Втрачаючи по краплині
сонЦе
що пульсує системою нервів
та капілярів
щораз відчуваЮчи
дотик до
того
чий сон
стережуть Крилаті
охоронці
минулих воєн
добровільно
ділитися тим що не поповнюється
тим
чого лишилось критично мало
тим що вибілило шкіру
і зробило фатально тендітною
тільки б з ним все було добре
не тривожили сни й втрата віри
не тремтіли руки
тільки б
з ним
все було
добре
я готова віддати останнє
навіть
наперед знаючи що
між нами
все безнадійно втрачено
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015
я не знаю про що розповісти
все на світі
втрачає значення
коли твій телефон мовчить
і мої листи
не знаходять свій пункт призначення
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2015
міняю себе на тисячі днів чужих
на інші життя
і прокляті кимсь дороги
не зуміла впасти до ніг
не оббила пороги
йому
не кричала у слід: "Вернись"
надто горда
вмираю стоячи
хай сльозами запахне море
закриваю лице
й навпомацки
йду вперед
..................
моє серце в горах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2015
От так і розійдемось
Невідомо ким
Без найменших визначень
і означень
а знаєш
я готова була в тебе
був час коли я вже майже
хоча знаєш
це все в якусь мить
втратило сенс
і тепер більше немає значення
ким ми були
в час
коли нищилися табу
й не витримували нерви
коли сміялось і плакалось
як ніколи щиро
а тепер
я навіть не знаю
чи хочу тебе побачити
не мій дивний кумедний хлопчику
хлопчик панацея
хлопчик
що нікотиново-кофеїновою пігулкою
вливсявся в вени
і проріс на зап"ястках
я не написала тобі жодного римованого рядка
жодних трьох крапок
скупа
мені не хотілося ділити тебе навіть з зошитом
а зараз
абсолютно спокійно
відпускаю тебе на усі чотириста
лишень заклинаю
будь щасливим
я молитимусь за тебе
усім колись вигаданим богам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2015
Бігме брате
я більше не вмію говорити
і вірити
не відчиняю дверей і серця
недільні гості
розповідають мені про Бога
який закликає до воєн
який палить на вогнищі красунь і вчених
і готовий вбивати невірних
якщо їхні будинки оздоблені мармуром
і позолотою сяють вежі мечетей
ти знаєш, вони залишають мені книги
і обіцяють вічне спасіння душі
якщо я зроблю пожертву на черговий храм
знаєш брате
ця зима проростає в мені
соняхом
я тягнуся до світла і розпалюю піч
книгами, що приносять недільні гості
всі радіо в моїй хатинці з комином
вийшли з ладу
тому я все частіше слухаю синичок
і навіть підспівую їм
вони кажуть в мене непогано виходить
і якщо я трошки під тренуюся
то до весни з мене вийде файна птаха
чуєш брате
я почала прокидатися з сонцем
і нарешті навчилася їсти каші
я кожної секунди відчуваю
як в мені проростає пір’я
а крила вже не сховати за наплічником
повним книг і рукописів
тих хто був до мене
знаєш, я ж виявляється не перша
були й до мене
бігме брате
зачекай до весни
вся техніка в домі вийшла з ладу
а я перейшла на пташиний
не лякай сусідів і лікарів в білих костюмах
не подавай в розшук
просто іноді підгодовуй синичок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2015
і тепер, коли
дерева остаточно
вбралися в зиму
переситившись
від мовчання
і багатовікової тиші
Країни, яка звикла боротися
за свіже повітря
Що проростає в тілах воїнів
Відправлених "на життя"
втягнутих у війни чужих
мозкових звивин.
Жінки перебираються в сіре
обростають молитвами
і тривожними повідомленнями
вчаться по-чоловічому
вирішувати проблеми
пересування повітряних потоків
і зсувів кори землі
всі кольори набирають відтінку хакі
просотуються порохом і окопним пилом
Дерева стоять в очікуванні
відповідей
на відправлені запити про
кількість пташок
зарахованих в списки біженців
з вогняної землі Сходу
І все що тобі лишається,
моя квітко
кутати в тепле
бруньки майбутнього
снити Мир
і вчитися обережності
поки твій Крилатий
стереже сни
Того
кому він нині потрібніший
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
Плач моя дівчинко, плач
Як ніколи до цього, не плакав ніхто на світі
Проклинай це небо і місяць в повні
Не пробач йому жодну з втрат
Що рубцями відбились в серці і ночами тебе тривожать
Й набирають безповоротно щезнувші номери
Не пробач йому, безпритульність свою, безпомічність,
Безпорадність під небом січня
Що розп’яло тебе
Поповнивши
свій чисельний янгольський легіон
Плач моя дівчинко, плач
Над кожним знайомим іменем,
Над нашивками й шевронами
І фото
із місць трагедій
просто плач
наповнюй собою вулиці
заповнюй собою місто
хай небо відчує Біль твій
і зменшить його в стократ
хай небо тебе почує
і може тоді зупинить це
і більше не буде
ВТРАТ
а поки
плач моя дівчинко
плач
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
А знаєш, твоя нова дівчинка читає мій паблік
Лайкає кожен текст
Ретельно вишукує в кожній комі,
натяк на Тебе
Минуло більше двох років, і більше двох десятків дівчаток
А всеодно, вони,
стабільно нишпорять моєю сторінкою
перечитують вірші в пабліку, деякі навіть щось репостять
Так кумедно за ними спостерігати
Кожну з них, сміливо можна назвати, красунею, лялечкою
Всі вони, ніби з кастингу в "Супермодель"
Але чомусь, ось уже більше двох років
Вони шукають моєї прихильності
Мило посміхаються при зустрічі,
Запрошують в театр і на розмови за чаєм
Я не знаю хто їм про мене розповідає
Не знаю, навіщо
Між нами ж, по суті, окрім повітря
й пари чашок кави не було нічого.
Ну подумаєш, була осінь, нічні дахи висоток, глінтвейн на карпатських травах
Подумаєш, були вірші, так зараз кожен другий, якщо не фотограф
то писака, з добре розпіареним пабліком
А я ж навіть не пишу нічого адекватного
З того часу як наткнулася поглядом
На твої метушливі руки
Я ж тепер до непристойності зайнята Іншим
Тягаю його футболки, допомагаю проспати будильник
А твої дівчатка з впертістю продовжують мандри моєю сторінкою
Лайкають фото, репостять вірші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2014
До запаморочення
До втрати свідомості
Перше падіння зими виявилося на диво вдалим
Як добре що наші перепендикуляри нарешті набрали ознак паралельних прямих
Більше не буде переломів
Істерик
Нічних моніторних завивань
Все!!!
Ти ще живеш в мені
Але внутрішні діалоги потроху стихають
Просто має минути час
Просто перше не забувається
Просто все до біса не просто
Колючість як попереджувальний знак
Не дивись в очі
Небезпека чатує на кожному кроці
Іди,
обминай,
як хвору на проказу
Мені ж на диво затишно казитися на самоті
писати безглузді верлібри
пити холодний чай з давно розбитої чашки
та знаєш, мене люблять всі бездомні тварини
туляться до рук,
проводжають з напівсвітанкових прогулянок
і в цьому щось є
їхні почуття справжні
вони говорять мовою вчинків,
а не безглуздими контактповідомленнями
милий мій хлопчику
заклинаю, будь щасливим
мине зовсім трошки часу, і я остаточно зникну з твоїх горизонтів
ну, а поки
давай і надалі уникати перетинів в цьому до неможливості малому місті
не виглядай мої очі в натовпі, вони змінили колір
не лови рук, вони стали холодні
та й я вже не той безглуздо закоханий равлик
вибач…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2014
Долоні не встигають ловити жовтень
Хтось стукає в двері,
шкребеться в серце
Помаранчева миша опавшого листя опавшого листя
гукає тихий листопад:
Дети?! - моя загублено-розгублена свідомість
Космічні горизонталі туманних ранків
Переносять років на триста в минуле
Де хтось, подібний до мене, горів на вогнищі осені
А зараз ніби все так, ніби поряд потрібні люди,
ніби все окай
Та чомусь переслідує дурне відчуття втрати себе
Страх, лишитися просто очима,
в історії, де так багато дівчат
І в кожної з них теж є очі
Зелені, сірі, блакитні.
А в мене карі...
Індія дихає на тебе з під густих вій
Каже: йди, спробуй знайти кращу.
таких багато
Ти ж сам казав,
це місто переповнене красивими дівчатами
А я, так, - звичайна
просто очі карі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2014
Тасікава з долини Світлячків
Чекає літа в прийдешній Осені
Обвітрені стовбури
Просять пощади
Не зупинити час
Що ввірвався в сад
Семи переплутаних стежинок
її долонь
тепло розбігається
сідає на потяг, ховається в крилах ластівок
що відчайдушно поспішають
на Південь
головне дожити до березня
перечекати
затишшя Неба
не збожеволіти
поміж оголених нервів дерев
заховатися світлячком у потертий шарф
Тасікава в долині
Турботливо кутає молоді дерева
Від зустрічі з першим, несподіваним холодом
Реального світу
Ділиться рукавичками й теплом
Першородного місяця літа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Сни ніколи не бувають вчасними
Від них не сховатися втомою й кавою
Не загорнутися в теплий дитячий коцик
І навіть кіт
Не вбереже тебе
Пухнастим муркотінням й довгими вусами
Вони все одно прийдуть
Як приходить листоноша з давно загубленою листівкою
І ніби вже байдуже
Заплутаний почерк стерся від незнайомих долонь
Тепло вивітрилося
Та щось в середині, на долі секунди
Перетворюється в маленький колючий каштан
Загублений в двох десятках пережитих осеней
Ранок не намочить щоки дощем
Не полізе в шафу шукати спалені листи
І комусь присвячені вірші
На вулиці нова осінь
Розмалювала небо в улюблені кольори
Хочеться кутатися в тканиннй затишок
Слухати Beatles
Навчитися пекти гарбузовий пиріг
І знову почати писати вірші
Осінні сни завжди такі потрібні
Муркотливо-надихаючі
Корице-кавово ніжні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014
Не сюди ми йшли
Не цього прагнули
Криваво-чорні метелики Болю
Вгризаються в шкіру
Пришвидшують пульс
Перестати спати.
Відкинути зайве,
Включно з людьми й кілокалоріями
Дарована Небом Осінь
Обіцяє стати панацеєю
Від
Зірваного голосу
Та розхитаних нервів
Просто перестати спати
Кожним міліметром шкіри
Вбираючи в себе
Тепло
Випадково дарованих дотиків
до
Вічності, якщо бути відвертим,
Байдуже
Хто сьогодні посідає перші місця
В світових чартах
та рейтингах багатіїв
Просто не забувай дихати
На клапті розриваючи пута
Дбайливо сплетені тими
Хто так щиро й віддано
Продовжує ненавидіти тебе
ось уже стільки років.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014
натрапила в одному з пабліків на свій старенький, можна сказати, з минулого життя, вірш :)
я закохана
в егоїста
років двісті
а може й триста
егоїстка для
егоїста
варить каву
готує їсти
він мовчить
про своє
курить люльку
в кімнаті
я пишу йому вірші
трохи сонні й патлаті
він відкриє вікно
і запрошує сісти
ми разом
так давно
років двісті
чи триста
скільки бу́ло світанків
парасоль без дощів
він готує
для мене
найсмачніші борщі
я печу йому
тортик
із казок та історій
хоч й давно
на солодке
в нас стоїть
мораторій
він любить весну
Штрауса і віскі
у нього смак на
золото й вино
його жінки до мене
всі слухняні кішки
а він обрав мене
мені ж на зло
я не вписуюся
в портрет
його ідеалу
надто сентиментальна
нестримна жива
люблю осінь
морозиво каву
забуваю казати
потрібні слова
я закохана
в егоїста
років двісті
а може й триста
егоїстка для
егоїста
варить каву
готує їсти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2014
В час, коли замовкають всі телефони
А з неба починають сипатися чужі: ненависть, біль і страх
Навіть вітер зупиняється щоб помолитися
За тих, чиї душі, вже й так - безсмертні
Тих, хто пропуск до Раю, отримує
Одночасно з повісткою на Війну
Так вже склалося в історії, що за гріхи батьків
- відповідають діти
А найміцнішим фундаменитом Незалежності
- є кістки її найкращих синів та дочок.
Ніби це просто й зрозуміло. Час перемеле
усіх в статистику.
Але Біль, ніколи не стане статичною
Ніколи не вивітриться з очей та сердечних клапанів
Навіть, через багато років, хлопчики,
які з кулеметом в руках, ставали чоловіками
будуть здригатися увісні та уникати святкових феєрверків.
І поки вітер затих, й телефони стали недоступними
Давайте помолимося!.
за атлантів, на Серцях яких, тримається Україна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2014
думати
про_низливо
викрикувати написані "всує"
ручко-моніторні сполучення
стискати в до_лоні сонце
обпікаючись об сказані між клітинками числа
чекаЮ_чи Дощ
серед сотень зуст_річних трамваїв
які пливуть хвилями німого волосся
кольору морських монстрів
Розквітли_Ми пагонами тянгуться
до_зрілі люди
марячи нескореними вершинами
щораз видихаючи з кров"ю
щось металево-ніжне,
щось гостросюжетно-тепле
щось наркотично-радісне
переховуючи по кишенях серце
налякано-вільне. Переповнене
повінню почуттів
відчуваючи кожною клітиною Воду
бути водою
про_Тікаючи заржавілими трубами сталінок
мити ноги змореним шахтарям
падати на втомлені Херсонські степи
Бути
безмежно, безнадійно закоханим
в світ
де найважливіше ховається між рядків
а найдорожчих завжди відділяють дроти і клавіші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2014
Ці чоловіки, в потертих військових чоботях
Що ночі вступають в бій, з демонами сходу
Що ранку п’ють чай з зібраних по сусідніх селах
Гілок смородини та малини
Їхні жінки, не розлучаються з телефонами
Здригаючись від кожного дзвінка, з невідомого номера
Вони, як мисливські пси, щодня відстежують у новинах
Списки тих ,хто потрапив до вантажу номер двісті
В їхні долоні від щосекундних молитов
вросли хрести та ікони
в їхні серцях, від безвихіднОї віри
врісся Бог.
З усіма його святими та мучениками
чоловіки вростаються в зброю,
їхні жарти стають гострішими,
а щоки щораз неголенішими.
Їхні груди, захищають фото коханих жінок,
та вокзальних хвойд.
Бережи їх Боже!
Цими солодкими ночами,
які здригаються
від стогонів палких коханців
та авіаційних бомб
бережи жінок, на молитвах яких тримається небо
бережи чоловіків, від проклять яких
замертво падають продажні пси, армії чужої країни
бережи і себе, Боже!
бо хто ми всі без тебе?!
хто, ті чоловіки, які засинаючи обіймають гвинтівки?
хто, ті жінки, які збирають в полях полин та чортополох,
і щовечора з молитвами запалюють лампадки
перед образом твоїм
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014
перелистай заново
знічев"я знічені погляди
зів"ялих тамбурних незабудок
і забудь до завтра
те що ще вчора
так налякано тріпотіло в грудях
а поки
най воно буде
задихані вікна так
віддано віддаляють тебе
від вітру
Озерного краю
що тепер до кінцевої точки В
буде невпинно переслідувати
твої світанкові марення
і нехай все намарно вже
підлий забуття у надщерблену склянку
вибляклим незабудкам
най ще постоять
а поки
юначе, зійдіть будь ласка
ви сіли не в свій
потяг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2014
Посміхайся
Мене лякають підбори і сукні від Валентино
Вибляклі очі пристаркуватих диванних леді
Не пройдуть повз
Такі хлопчики як ти завжди приваблюють
Королев зі стажем
Ну куди ти тягнеш мене
У затертих джинсах і тріснутих окулярах
З вічною не причесаністю думок?
там занадто світло
І їдять равликів
Знаєш
Тут справа зовсім не в тобі
Золоті рибки з моїх зап’ястків
Пів року тому відлетіли у вирій
Забравши з собою
впевненість у
Розумієш
Ще певно занадто рано
Вирушати на пошуки нового Майстра
А ти лети
На тебе вже зачекалися красуні
З присмаком пластику на вустах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
Гостра нестача
слів
писаних на серветках
кнайп
міст що згубилися
В пам"яті
долонь
Яким хронічно бракує
тепла
осінніх вулиць
списаних
до чорнильних плям
шкільних зошитів
без чернеток
і виправлень
на чисто
малювати очі
важко
під тиском минулих
знищень
Розп"яттями
горять
перехрестя
гілок спалених
сонцем сосен
Анорексична відмова
від
зустрічей
та пробачень
всіх
хто лишився
в пам"яті
судомно стиснутих
пальців
До
крові роздертих
хвилин
годинника старої ратуші
і тільки лінії
залізничних колій
завжди однаково вірно
вгадують
зміни радіохвиль серця
відновлюють
почуття
словесного голоду
повертаючи до
життя
охлялі
тривалим
не до_писанням
не до_говорінням
нерви
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497979
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2014
Перехрестя моляться
Янголи перебігають дорогу не озираючись на кольори світлофорів
В світлі світила все давно й безнайдійно наплутали
Заховавши істину під шар бетону
Випадкові пройдисвіти перетворюються на не випадкових
Королів і вельмож які засідають в ложах для віп-гостей
Переглядаючи черговий чемпіонат світу з квідичу
Переповнені плацкартні вагони
Розжовують все нові й нові полотна залізничних змій
А ти не смій зупинятися
Продовжуй жувати пластиковий бутер
Запиваючи його молоком писаним з вчорашніх газет
Нехай повітряна кулька неба
Судомно здригається виштовхуючи останні ознаки життя
Нехай Пікассо почне писати вірші про дурепу Лауру
А Рембо вилікується від наркозалежності
Не хай
Свого часу на підручники з виживання і сімейної психології
Не сади дерев і залий врешті кактус з підвіконня до інстаграму
Проблеми янголів завжди до біса заплутані
Й сповнені секвойного перфекціонізму
Увімкнувши по_чуття
Не забудь забігти до ескулапа озброєного холодною
Волею
Адже тільки він зможе знищити свідчення
Дотику Неба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2014