| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Коли кохаєш…. та не маєш права…..
Коли скучаєш… та доля лукава…
Хочеться весь світ гани́ти,
Хочеться від болю ви́ти!
Душа думками десь далеко,
Лиш наоди́нці бути легко…
Пірнути хочеться в самоти́ну
Із серця вирвати ту людину!
Та як не стараюсь… біль не проходить
Він, наче господар серцем моїм бродить.
Милосердя від нього годі й чекати…
Буду вічно тебе я кохати…страждати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Ось, знову цей сон…
Заплющила очі,
Бачу Тебе –
Дивлюся і серце радіє!
Всміхаючись миле
І ніжне лице,
Так душу мені мою гріє!
Твій голос дзвінкий
Чарує мене
Та й кличе, зове за собою!
І серце моє
В грудях сильно ся б’є,
Не питаючись йде за Тобою!
На край світу,
Коханий, з Тобою піду
І в нічку лиху і в сильну грозу!
Все залишу й полину,
За спиною кину
Світ за очі з милим порину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2013
Вічне кохання
Птиці на небі сьогодні затихли,
Лише круки мою пам'ять клюють.
Де ж ти, мій милий, серденько моє,
Чому зараз, сонце, я не з тобою?
З ким в зимній вечір ти, любий, гуляєш?
І ко'го в обіймах своїх пригортаєш?
Не мене! Не мене!...
Не мене – і серце рветься.
Не мене – і сльози ллються.
Хмари чорні все небо закрили
І як ніколи серце щемить.
Болісні муки в душу проникли,
Руки трясуться і голос тремтить,
Дихати важко, рухатись годі –
Значить у сні знову снишся мені.
Кохати буду тебе я завжди!
А зараз – забудь!
Молю відпусти…
30.11.2002 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2012
Тягнуться довго буденнії дні
Тяжко і сумно без тебе мені.
Тиждень минає і спасу немає,
Приходить субота і час завмирає.
Тебе я, коханий, хочу обняти
В своїх обіймах завжди пригортати.
Не пущу, рідний, тебе нікуди
І будемо разом з тобою завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2012
Одного разу з Долею
Ми сильно посварилися
Я думала, що з нею ми
Назавжди розлучилися.
Усе мені здавалося
Приземленим, пустим,
Бо щиро тоді думала,
Що маю бути з ним.
Я довго себе мучила
Вагалася, страждала
Та потім мені Доля
Дарунок дарувала.
Боялася приймати
Я цей небесний дар,
Щоб потім знов не плакати
Не гоїти знов ран.
У щирість подарунку
Не вірила дарма,
Бо Доля дійсно хотіла
Для мене лиш добра.
Манили мене очі
Зелені чарівні,
В яких би потонули
Всі зорі світові.
Дзвінкий і ніжний голос
Мене все спокушав,
Коли пісні кохання
Для мене він співав.
Коли руками своїми
Торкався за мій стан,
То я тремтіла наче
Їжак, що в воду впав.
У мене серце билося,
Згорало, мов в огні,
Коли він шепотів
На вушко щось мені.
Відчула я щось дивне
Злякалась, мов дитя
Та потім усвідомила,
Що це любов прийшла…
17 серпня 2007 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2012