| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Моя зірка без тебе вже давно не сіяє,
Морозний вітер так легко,
Кристалом пальці розриває.
В долоні стисну до болі,
Бруківку швиргну я з неволі .
Рідні, незнайомці гинуть як мухи,
Шалена та куля їх душі прошиває.
Ворожа та клята – додолу тіла прибиває.
Лежу я й не знаю чому ж так буває,
Встати не можу й болі не має.
Лиш чую як кулі гасають, людей убивають.
А люди мене все минають і далі ступають…
Життям своїм долю комусь прокладають…
Зірка згасає, все одно без тебе вона не сіяє…
14.04.2014 ́ Володимир Чорноморець
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492396
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.04.2014
СОН
Я так чекав, що прийде вона,
А її нема й нема, все зайнята була.
Гастролі, концерти, сцена велика,
Час у неї вкрали й дім подарували.
Ранок, трактор, поле, сію я.
Як кожен хлібороб, в надії,
Як виросте зерно, зберу його,
І нагодую цим хлібом тисячу людей.
Час настав врожай збирати,
А ти все, не хочеш приїжджати.
Прикро як, що труд мій, не оціниш,
Хоча, можливо, хліб мій ти куштуєш.
Ранок, небо, поле й ти стоїш.
Така прекрасна мов вранішня роса.
А, я мовчу, бо слів не можу підібрати,
Бо… з кожним роком ти все миліша й гарніша.
Дякую тобі. Ранок добрий! Як робота?
Все гаразд, вже збираю урожай.
А ти сама як то поживаєш, що нового?
Й в мене все гаразд, я люблю тебе Вова.
Ти…, що мене кохаєш, і давно?
Чому мовчиш скажи що-небудь?
Я теж тебе люблю. Ти знаєш!
Чому так довго ти мовчала?
Ти про що Володя? Мариш Ти?
Я молока й хліба взяла тобі,
На поїж, бо дивно ти говориш,
Сил потрібно тобі набратись.
Я марю вже…, Катруся свідок.
Що сказати? Так що казати?
Як все вона то знає. За ким
Я так сумую, аж марить починаю.
Катруся ти мене пробач!
Не можу я її забути. Пробач.
Якби я міг!... – Ти зможеш,
Тільки схотів би ти цього!
Я хочу, мій розум цього прагне,
А серце слухатись не хоче.
Ти ввечері прийди до мене,
І я сама, за тебе все зроблю.
Тільки прийди, не забудь, як того разу.
Ти ж знаєш, що ти для мене значиш.
Важко дивитись як ти страждаєш.
Прийди до мене, бо я тебе люблю.
Що мені робити, як мені вчинити?
Спуститись із небес, послухати її.
Чи бути вірним почуттям своїм.
А може, все ж таки, дати їй надію.
Люблю ж одну я, а інша - мене то любить.
Мені то легше, я не бачу свою щодня.
А Катруся бачить, але їй із цього що?
Ми ж не разом, а просто так – друзі.
Вона страждає із-за мене,
А я думаю лише про себе.
Так прийду я до неї й дозволю,
Їй зробити, із-зі мною, все що схоче.
Сонце сіло, темно стало, зорі заблистіли.
Роса упала і тільки зараз по домам.
Постихали мотори комбайнів,
А ми вдома спочивали.
Я знала, що ти прийдеш…
Звідки, знати ти могла?
Я ж рішення прийняв,
Проходивши повз твого дому.
Я знала, бо вірю в тебе.
Вірю, що ти не дасиш мені зів’яти.
Вірю, що твій розум й тобі не дасть…
Бо хочеш знову бути щасливив й коханим.
Ранок, трактор, поле, бачу я тебе!?
Знову марення, чи що воно таке!?
Вова – це я Каринка, прийшла, бо…
А як же слава, а сцена як без тебе!?
Сцена, слава – нічого вони не варті,
Коли відчуття самітності не лишає.
Я знаю як ти давно мене кохаєш, і знай,
Що я тебе кохала стільки ж, пробач мене.
Коли б прийшла учора…
Пробач, не можу бути я з тобою.
В мене інша є, і вона мене кохає.
Я не зраджу їй, навіть, із тобою.
Тоді я буду жити поряд з Вами.
Тебе я буду бачить і страждати.
І ти мене пробачиш за те, що
Я тоді не дала волю почуттям.
Я не можу тебе пробачить,бо
Нема за що! Повір мені Каринко
Не тримаю я на тебе зла,
А страждав, бо сам того хотів.
Іншого собі знайди, когось із фанів,
Без сумніву тебе вони бажають.
Вони – фани мого талану, а не мене.
Ліпше буду я сама – як і була.
І як ти станеш далі жити,
Знов естрада, сцена вся в роботі…
Наче ти, не живеш лише в роботі!?
Ні. Так жити більш не можна. Я скажу…
Ні, не смій таке вчиняти!
Вона не витримає цього,
Бо любить сильніш ніж я тебе.
Прощай і хай щастить тобі із нею.
Не йди, я ж люблю тебе й досі.
Проснувся я, невже це сон?
Який я радий був тебе побачить,
Тільки жаль, що від мене ти пішла.
30.09.12 Чорноморець Володимир
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
Я відчув як в мене ти влюбилась…
Ти дала згоду бути разом,
Заплющив очі свої красиві.
************************
Ми стали в житті такі щасливі.
************************
Тепер ніщо нас не розлучить,
І щастя й горе нас научить,
Жити разом і кохатись,
Дітей родити та ростити.
02.12.13 Чорноморець В.І.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Серце чи розум, кого то почути?
Свідомість говорить: не слухай ти серця,
І дій ти логічно!
А серце сказати нічого не може,
Воно лиш стихає й спати лягає.
Та розум кричить: - вставай!...
От дядько, вже пізно будити,
Серце стомилось, не хоче так жити.
А що ж душі то робити?
Без нього й мить не прожити!
Прийдеться й серце почути…
І серце, проснувшись, сказало:
Я життя все працюю і сили черпаю,
Коли я кохаю!
Якщо хочеш ще трошки пожити?
Дай мені шанс її покохати!
07.10.12 Чорноморець В.І.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2013
Промінь Сонця впав їм на долоні
Нове життя зароджується в лоні
Крик дитя стискає скроні
Повзком, ходом і в погоні
Росте хлоп’я – нова іскра життя.
Юність , вогонь все зростає
Рідненьку душу обігріває
Любов очі посліпає
Та серце в рамки заганяє
Кохає… її пісню все співає.
Нема її, вона літає
Пожар тихенько сам згасає
Любов іде не озирає
І темряво полум’я поглинає
Іскра життя більш не грає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2013
Щастя, радість і кохання
Люблю тебе, ось доказ тому,
Я вільним став, грати розломив.
Злетів у небо, як сокіл швидко,
І так же стрімко впав я в кому.
Я раджу Вам, ці митті гідно пережити.
Ці дні й ночі я думав лиш про нас,
Щасливих, радісних й коханих.
А ти віддала руку свою другому.
Бо я для тебе - чергова заноза,
А той, більш милий та приємний.
А кажуть ще,- любов одного, то не любов.
Я згоден з цим, бо це справжнісіньке кохання!
І, що мені робити, як жити далі?
Та просто - жити та кохати - ось, що робити!
І час настане, як моя любов розділиться на двох.
І дні і ночі промайнуть в щасті, радості й коханні.
22.09.12 В.І. Чорноморець
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2012
Щастя - мрія
Серце моє, покорене тобою,
І я живу лише тобою.
А сонце світить нам з тобою,
І літом гріє як зимою.
Співай музо ж моя солов’їно,
Хай лине думка соколина.
І промінь надії хай зігріє,
І щастя-пісня хай лунає.
Скільки щастя повз минає?
А часу скільки убігає?
Життя коротке щоб забути,
Ті очі карі й волосся чорне.
У вісні - рада ти зі мною,
А в день - щасливий я з тобою.
І думка-мрія моя лине,
Крізь час і простір аж до тебе.
19.09.12 Чорноморець В.І.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2012