| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
А пам’ятаєш як колись,
уперше ми зустрілись?
Я трішечки тоді напивсь
і ми розговорились.
А пам’ятаєш в перше як
з тобою цілувались?
Це доля подала нам знак
і двоє закохались.
А чи згадаєш як колись,
коли в обіймах ми сплелись,
Одне на одного дивились,
Доки два серця не розбились.
Я пам’ятаю все, тому
Полишу тему цю сумну.
А вірш пишу, з одним бажанням:
Тобі зізнатись у КОХАННІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2012
Минуло літо, минули теплі дні
З тобою розійшлись, залишились одні
лиш спогади, про те як посміхалась ти
нічого не лишилось, і спалені мости.
Не повернеться мить, коли удвох
при місяці яснім, ніби в сні
кохались, цілувались, це знали всі
тепер усе минулось, пишу пісні.
Куди не подивлюсь, твоє обличчя бачу
Весь час сподіваюсь, що ти пробачиш
У спогадах залишилось лише найкраще
Із пам’яті тебе не викреслю, нізащо.
Я залишусь один у своїй брехні
На власній війні, у вогні
Порину у думки гіркі, сумні
Прошу лиш про одне - пробач мені.
Я прошу пробачення у тебе
Ми були на сьомому небі
І мені нічого не треба
Тільки в тобі головна потреба
І ніби все забуто, з нуля все починаю
Та що знаходжу, те втрачаю
Одна лиш думка голову не покидає
Хто на разі тебе обіймає.
Говорять друзі: серцю не накажеш
Помилки не виправиш, провину не загладиш
Слова на душу, як сіль на рану
Чекати буду завжди, кохать не перестану.
Я прошу пробачення у тебе
Ми були на сьомому небі
І мені нічого не треба
Тільки в тобі головна потреба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2012
У чому сенс життя?
Питання не дає покою
І вихід – це піти у забуття
І знову дістаю пакет з травою
Затьмарюю свій мозок димом
З легень несеться кров’ю ТГК
І доки буду я під наркотичним впливом
Повернеться цікавість до життя.
Та щастя штучного момент
Лише самообман,
Коли кінчається пакет
Виходить з голови туман
Вертається реальний світ
І в цій реальності я сам.
Брехня, жорстоке лицемірство
На тому місці де колись
Була любов і дружні лиця
Тепер рила які спились.
Нема любові – є розчарування,
Немає дружби зрада є,
Прошу у Бога, є одне бажання
Знайти призначення своє.
Тоді, можливо, розійдуться хмари
І повернуться втрачені часи.
Я виберусь з тієї ями,
В яку мене загнали всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373343
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2012